Позначка: полтава

  • Чи справді траса Харків – Полтава залишилася без АЗС? Влада зробила офіційну заяву

    Чи справді траса Харків – Полтава залишилася без АЗС? Влада зробила офіційну заяву

    Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов спростував поширену в інформаційному просторі інформацію про те, що на трасі Харків – Полтава нібито не залишилося жодної працюючої автозаправної станції. За словами очільника області, такі повідомлення не відповідають дійсності, а дефіциту пального в регіоні наразі немає. Водночас влада визнає, що російські війська останнім часом значно активізували удари по об’єктах паливної інфраструктури, через що разом із мережами АЗС уже впроваджуються додаткові заходи захисту.

    Резонанс виник після заяви депутата Харківської обласної ради Олександра Скорика, який повідомив, що внаслідок російських атак у Харківській області нібито було зруйновано понад 80 автозаправних станцій, а на трасі Харків – Полтава не залишилося жодної вцілілої АЗС. Ця інформація швидко поширилася в низці медіа та соціальних мереж, викликавши занепокоєння серед водіїв і місцевих жителів.

    Коментуючи ситуацію в ефірі загальнонаціонального телемарафону, Олег Синєгубов наголосив, що твердження про повну відсутність працюючих заправок є неправдивим. За його словами, в області немає проблем із забезпеченням паливом, а автозаправні станції продовжують працювати.

    «Інформація деяких медіа про те, що на трасі від Харкова до Полтави не залишилося жодної діючої заправки, не відповідає дійсності. Дефіциту пального в регіоні немає», – заявив начальник Харківської ОВА. Він також подякував українським силам протиповітряної оборони, зазначивши, що лише за останній тиждень над Харківщиною було збито понад сто ворожих повітряних цілей.

    За словами очільника області, останнім часом російська армія дійсно систематично атакує автозаправні комплекси Харківщини. Такі удари мають на меті не лише пошкодити інфраструктуру, а й створити психологічний тиск на населення та бізнес. Попри це, критичних перебоїв із забезпеченням паливом вдалося уникнути.

    Синєгубов повідомив, що Харківська обласна військова адміністрація вже провела низку робочих нарад із представниками найбільших мереж автозаправних станцій. Під час цих зустрічей сторони узгодили комплекс заходів фізичного пасивного захисту об’єктів паливної інфраструктури. Крім того, питання безпеки АЗС планують винести на розгляд Ради оборони Харківської області, щоб відповідні рішення стали обов’язковими для виконання.

    Необхідність посилення захисту виникла після серії російських атак по автозаправних станціях Харкова та області. Зокрема, в липні російські безпілотники неодноразово влучали в АЗС, спричиняючи пожежі та руйнування. Частина об’єктів зазнала значних пошкоджень, однак оператори мереж продовжують відновлювати їхню роботу або перенаправляють клієнтів до інших заправок.

    Влада також закликає громадян критично ставитися до інформації, що поширюється у соціальних мережах, та користуватися лише офіційними джерелами. За словами Синєгубова, поширення неперевірених повідомлень про нібито повну відсутність АЗС може створювати необґрунтовану паніку серед населення та водіїв, хоча реальна ситуація цьому не відповідає.

    Попри постійні обстріли Харківської області, енергетична та паливна інфраструктура продовжує функціонувати. Влада разом із представниками паливного бізнесу працює над тим, щоб мінімізувати наслідки російських атак і забезпечити безперебійну роботу автозаправних станцій навіть в умовах постійної загрози. За офіційною інформацією Харківської ОВА, станом на 28 липня дефіциту бензину чи дизельного пального в області не зафіксовано, а твердження про те, що траса Харків – Полтава залишилася без працюючих АЗС, є недостовірними.

  • Росія знищила всі АЗС на трасі Харків – Полтава: водіїв закликають заправлятися завчасно

    Росія знищила всі АЗС на трасі Харків – Полтава: водіїв закликають заправлятися завчасно

    На трасі М-03 між Харковом і Полтавою більше не залишилося жодної працюючої автозаправної станції. За словами депутата Харківської обласної ради Олександра Скорика, усі АЗС на цій ділянці були знищені внаслідок російських ударів. Через це водіїв, які планують поїздки в напрямку Полтави чи Києва, закликають завчасно поповнювати запас пального.

    Про критичну ситуацію Скорик повідомив в ефірі телеканалу «Еспресо». За його словами, останніми тижнями російські війська цілеспрямовано атакують автозаправні станції на Харківщині та вздовж траси Харків – Київ. Найбільше постраждала ділянка від Харкова до Полтави.

    «На сьогодні всі АЗС на трасі Харків – Київ, а саме на ділянці від Харкова до Полтави, повністю знищені: і в селищі Валки, і в місті Чутове, і далі дорогою до Полтави», – заявив депутат. За його словами, останню заправку, яка ще працювала на цьому напрямку, російські війська знищили 26 липня.

    У зв’язку з цим депутат закликав водіїв уважно планувати маршрути та не розраховувати на можливість дозаправитися дорогою. Він рекомендував виїжджати лише з повним баком або мати достатній запас пального, особливо тим, хто прямує між Харковом, Полтавою та Києвом.

    За словами Скорика, від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила близько 80 автозаправних станцій на території Харківської області. Загалом по Україні, за його оцінкою, внаслідок російських атак були зруйновані понад 200 АЗС.

    Напередодні російські безпілотники також атакували Чутівську громаду Полтавської області. Внаслідок ударів були пошкоджені кілька автозаправних станцій та пожежно-рятувальна частина. Рятувальники ліквідували пожежі, а за інформацією місцевої влади, загиблих і поранених тоді не було.

    27 липня під новий удар потрапив і Харків. Російський ударний дрон влучив у автозаправну станцію в Салтівському районі міста. За даними міського голови Ігоря Терехова, внаслідок атаки постраждали двоє людей, які отримали гостру реакцію на стрес.

    Попри масові руйнування автозаправної інфраструктури, дефіциту пального в Харківській області наразі не зафіксовано. Однак через відсутність працюючих АЗС на окремих маршрутах водіям рекомендують ретельно планувати поїздки та враховувати можливі труднощі із заправкою транспорту.

  • Мільйони на могилах Героїв: у Полтаві спалахнув цинічний скандал навколо меморіалу полеглим захисникам

    Мільйони на могилах Героїв: у Полтаві спалахнув цинічний скандал навколо меморіалу полеглим захисникам

    У Полтаві розгорівся гучний скандал навколо облаштування військового меморіалу на Затуринському кладовищі, де мали вшанувати пам’ять загиблих українських захисників. Проєкт, який мав стати символом поваги до полеглих воїнів, перетворився на кримінальну справу із підозрами у розтраті бюджетних коштів, завищеними цінами, обшуками, заставами та фактичним перезапуском робіт.

    Йдеться про сектор почесних поховань у селі Затурине Полтавської громади. Саме там після початку повномасштабної війни вирішили облаштувати місце для поховання військових, оскільки на Центральному кладовищі Полтави бракувало місць. Ідея була болючою, але необхідною: створити гідний простір пам’яті для родин загиблих захисників.

    Однак згодом навколо меморіалу почали виникати дедалі серйозніші питання. Спершу — через тендери без реальної конкуренції, потім — через постійне коригування проєкту, а зрештою — через підозри правоохоронців у масштабному завищенні цін на матеріали та роботи.

    За даними слідства, схема могла полягати у тому, що вартість окремих елементів меморіалу штучно завищували, а бюджетні кошти виводили через підрядні та пов’язані структури. Особливо резонансною стала інформація про вартість облаштування місць поховань. За матеріалами справи, окремі комплекти для персонального поховання воїна в кошторисах оцінювали у понад 200 тисяч гривень, тоді як середня ринкова вартість аналогічних рішень була значно нижчою.

    Правоохоронці також звернули увагу на ціни на бетонну плитку, гранітні конструкції, індивідуальні стели та інші елементи благоустрою. У матеріалах справи йдеться, що частина позицій могла бути завищена майже вдвічі. Саме це і стало підставою для кримінального провадження щодо можливого привласнення бюджетних коштів.

    Починалася історія ще у 2022 році, коли Полтавська міська рада визначила кладовище у Затуриному місцем для облаштування секторів почесних поховань. Згодом комунальне підприємство «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» замовило проєктно-кошторисну документацію. Переможцем закупівлі стала полтавська архітектурна компанія, яка була єдиним учасником конкурсу.

    Проєкт меморіалу у Затуриному

    У 2023 році почалися роботи з облаштування меморіального комплексу. Перший великий договір уклали з ТОВ «Грандбуд+» на суму близько 18,7 млн грн. Пізніше виявилося, що цих коштів недостатньо, і у 2024 році було оголошено нову закупівлю — вже на понад 127 млн грн. Підрядник, за відкритими даними, залишився той самий.

    Саме після цього до проєкту виникли найгостріші питання. Загальна вартість робіт почала виглядати непропорційною, а окремі ціни — підозріло завищеними. На рівні області звернули увагу, що схожі меморіальні споруди в інших містах коштували дешевше. Після цього до перевірки долучилися правоохоронці та аудитори.

    У 2025 році на території комунального підприємства провели обшуки. Пізніше правоохоронці оголосили перші підозри. Серед фігурантів справи опинилися керівник підрядної організації, посадовці та підприємці, які, за версією слідства, могли бути залучені до схеми завищення вартості робіт і матеріалів.

    У 2026 році справа набула ще більшого масштабу. За оновленими даними правоохоронців, збитки бюджету у справі меморіалу перевищили 15 млн грн. До суду скерували обвинувальний акт щодо шістьох осіб. Їм інкримінують привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах, пособництво у привласненні та службове підроблення.

    Окремо повідомлялося, що частину коштів вдалося повернути в межах цивільного позову. Водночас це не знімає головного питання: як проєкт, пов’язаний із пам’яттю загиблих військових, міг роками реалізовуватися із такими ризиками, без належного контролю та прозорості.

    Суспільний резонанс у справі посилює моральний аспект. Мова йде не просто про чергову будівельну закупівлю чи завищення цін у кошторисах. Йдеться про гроші, виділені на місце пам’яті для воїнів, які віддали життя за Україну. Саме тому ця справа викликає особливе обурення: будь-яка спроба заробити на похованнях полеглих захисників виглядає не лише як корупція, а як зневага до родин загиблих.

    Після скандалу Полтавська міська рада заявила про створення робочої групи, яка має підготувати відкритий архітектурний конкурс для нового бачення меморіалу. Фактично це означає, що проєкт, який реалізовували кілька років і на який уже витратили значні бюджетні кошти, тепер запускають заново.

    Офіційно йдеться про необхідність зробити процес прозорим, врахувати думку родин загиблих та обрати якісне архітектурне рішення. Але для громади це також болісне визнання: попередній підхід провалився. Замість швидкого і гідного облаштування місця пам’яті місто отримало кримінальну справу, зупинені роботи та недовіру суспільства.

    Є й інша проблема. У 2025 році виконком Полтавської міської ради ухвалював рішення щодо розширення кладовища для створення нових секторів почесних поховань. Однак це рішення оскаржили місцеві мешканці, а апеляційний суд став на їхній бік. Тепер владі доведеться шукати нові юридичні рішення, щоб продовжити реалізацію проєкту у законний спосіб.

    Таким чином, меморіал у Затуриному опинився одразу в кількох кризах: кримінальній, фінансовій, юридичній та репутаційній. І найболючіше у цій історії те, що заручниками ситуації стали родини загиблих воїнів, які чекають не на тендерні скандали, а на гідне місце пам’яті для своїх рідних.

    Ця справа стала ще одним сигналом для влади — як місцевої, так і центральної. Проєкти, пов’язані з вшануванням загиблих захисників, мають бути максимально прозорими з першого дня. Тут не може бути «своїх» підрядників, закритих домовленостей, дивних кошторисів і пояснень постфактум. Бо коли йдеться про пам’ять полеглих, ціна помилки вимірюється не лише мільйонами гривень, а й довірою людей.

    Наразі справа перебуває у судовій площині, а Полтава готується до нового етапу створення меморіалу. Але головне питання залишається відкритим: чи зробить влада висновки з цього скандалу, чи історія з «меморіальними грошима» стане лише ще одним прикладом того, як навіть найсвятіші теми можуть перетворювати на схеми.

     

  • «Рятувальники не безсмертні»: у ДСНС назвали шокуючі втрати серед надзвичайників під час війни

    «Рятувальники не безсмертні»: у ДСНС назвали шокуючі втрати серед надзвичайників під час війни

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули вже 116 рятувальників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Ще 622 співробітники ДСНС отримали поранення та травми під час виконання службових обов’язків.

    Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив генерал-майор служби цивільного захисту Андрій Хижняк.

    За його словами, міф про те, що працівники ДСНС працюють нібито «в безпечному тилу», не має нічого спільного з реальністю. Російські війська систематично атакують місця прильотів повторно, навмисно наражаючи на небезпеку рятувальників, медиків та інші екстрені служби, які прибувають на допомогу після ударів.

    «На жаль, рятувальники не безсмертні. На Полтавщині ми втратили трьох наших колег, травмовано 34. Загалом в Україні загинули 116 рятувальників, травмовано 622 рятувальника», — наголосив Хижняк.

    Особливо небезпечною залишається тактика так званих «подвійних ударів», яку активно використовує Росія. Після першої атаки на місце прибувають рятувальники, а через певний час ворог завдає повторного удару саме по району проведення рятувальної операції.

    За словами генерал-майора, це одна з найбільших загроз для працівників ДСНС.

    Окрім повторних атак, надзвичайники постійно ризикують життям через обвалення конструкцій будівель, пошкоджених ракетами чи дронами. Під час гасіння пожеж та розбору завалів конструкції можуть руйнуватися буквально в будь-який момент.

    «Серед найрозповсюдженіших небезпек — можливі обвалення конструкцій будівель, в які влучили ворожі ракети чи дрони. На жаль, були випадки, коли рятувальники гинули саме через руйнування будівель під час ліквідації пожеж», — зазначив Хижняк.

    Полтавщина, де працює сам генерал-майор, залишається одним із регіонів, які регулярно зазнають ударів по об’єктах критичної інфраструктури, нафтогазових підприємствах та енергетичних об’єктах. Саме під час ліквідації наслідків таких атак рятувальники часто опиняються під повторними ударами.

    Одним із найтрагічніших епізодів стала атака росіян у ніч на 5 травня 2026 року по об’єкту газовидобування на Полтавщині. Тоді ворог завдав повторного удару вже після прибуття екстрених служб.

    Унаслідок атаки загинули четверо людей, серед яких — двоє співробітників ДСНС.

    Одним із загиблих став заступник начальника оперативно-координаційного центру ДСНС Полтавщини Віктор Кузьменко, який мав звання Героя України. Під його керівництвом рятувальники проводили десятки надскладних операцій після російських обстрілів, зокрема після удару по Полтаві у 2024 році, коли вдалося врятувати 17 людей.

    Другим загиблим став пожежний-рятувальник Дмитро Скриль, який понад 20 років працював у службі та спеціалізувався на ліквідації масштабних пожеж на нафтогазових об’єктах.

    У ДСНС наголошують, що війна суттєво змінила характер роботи українських рятувальників. Якщо раніше головними викликами були техногенні аварії чи природні катастрофи, то тепер працівники служби фактично працюють у бойових умовах — під загрозою ракетних атак, дронів та обстрілів.

    Попри це, підрозділи ДСНС продовжують працювати у надзвичайно складних умовах по всій країні. Рятувальники першими прибувають на місця ударів, гасять пожежі після атак по енергетичних об’єктах, дістають людей з-під завалів та ліквідовують наслідки ударів по цивільній інфраструктурі.

    Окремо в службі зазначають, що після масованих атак на об’єкти паливно-енергетичного комплексу українські надзвичайники навчилися значно швидше локалізовувати масштабні пожежі, ніж це вдавалося російським службам у схожих ситуаціях.

    Водночас у ДСНС визнають: із посиленням російських атак ризики для рятувальників лише зростають.

  • Дрони, які “бачать” одне одного: як нові шахеди дістають Київ, Одесу і Дніпро

    Дрони, які “бачать” одне одного: як нові шахеди дістають Київ, Одесу і Дніпро

    Російські безпілотники типу “шахед” та їхні модифікації почали досягати значно більшої глибини української території, ніж раніше, і це вже напряму стосується великих міст. Про нову загрозу повідомив радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов із позивним “Флеш”, пояснивши, що йдеться не просто про дальність польоту, а про принципово іншу технологію керування дронами.

    За його словами, сьогодні зона дії модернізованих безпілотників, оснащених спеціальними МЕШ-модемами, охоплює одразу кілька стратегічно важливих міст. Із півночі такі дрони можуть досягати Києва, із заходу — Полтави, а з півдня — Дніпра, Кривого Рогу, Одеси та Миколаєва. Це означає, що навіть регіони, які раніше вважалися відносно глибоким тилом, більше не є повністю захищеними від таких атак.

    Ключова відмінність нових безпілотників полягає у способі зв’язку. Якщо раніше багато дронів залежали від супутникової навігації або прямого сигналу оператора, то тепер застосовується так звана МЕШ-технологія. Вона дозволяє створювати в повітрі цілу мережу дронів, які передають сигнал один одному, фактично виступаючи ретрансляторами.

    У практичному вимірі це виглядає як ланцюжок безпілотників. Частина з них піднімається на значну висоту і виконує роль “веж зв’язку”, тоді як інші рухаються нижче і безпосередньо здійснюють атаку. Такий підхід дозволяє значно розширити радіус керування і зберігати контроль над дронами навіть на відстанях до 200 кілометрів і більше.

    Водночас ця система має свої обмеження. Зі збільшенням кількості ретрансляцій сигналу зростає затримка і падає швидкість передачі даних. Саме тому, за словами Бескрестнова, противник зазвичай використовує не більше двох-трьох “посередників” у такому ланцюгу. Це дозволяє зберігати баланс між дальністю і керованістю.

    Окрему небезпеку становить те, що під час атаки дрони можуть триматися групами. Така тактика підсилює радіосигнал і ускладнює роботу українських засобів радіоелектронної боротьби. У результаті класичні системи придушення сигналів, які добре працювали проти окремих безпілотників, не завжди дають очікуваний ефект проти скоординованих “зграї” дронів.

    Ще один важливий момент — можливість ручного керування. Якщо оператор безпосередньо контролює дрон, то навіть придушення супутникової навігації не зупиняє атаку. Це означає, що частина існуючих систем РЕБ стає менш ефективною, і українські військові змушені адаптуватися до нових умов.

    За словами “Флеша”, українські фахівці вже працюють над рішеннями для протидії таким технологіям. Про це він написав у телеграм. Однак наразі наявних засобів недостатньо, щоб повністю нейтралізувати нову модель атак. Це створює додаткові виклики для системи протиповітряної оборони, яка й без того працює в умовах постійного навантаження.

    Фактично мова йде про новий етап еволюції дронової війни. Якщо раніше головним фактором була кількість безпілотників, то тепер вирішальну роль відіграють технології зв’язку та координації. МЕШ-мережі дозволяють російським військам робити атаки більш гнучкими, точними і менш вразливими до перешкод.

    Для українських міст це означає підвищення рівня загрози. Київ, Одеса, Дніпро та інші великі центри опиняються в зоні досяжності не лише через географію, а й через технологічні можливості противника. Особливо це актуально для нічних атак, коли дрони можуть залишатися менш помітними і діяти більш ефективно.

    Експерти наголошують, що відповіддю на такі виклики має стати комплексний підхід. Йдеться не лише про розвиток ППО, а й про модернізацію систем радіоелектронної боротьби, створення нових засобів виявлення та перехоплення, а також удосконалення алгоритмів реагування.

    Водночас суспільству важливо розуміти: поява таких технологій не означає беззахисність. Українські сили оборони вже неодноразово демонстрували здатність швидко адаптуватися до нових загроз. І хоча нинішній етап дронової війни стає складнішим, він також стимулює розвиток нових рішень, які в перспективі можуть змінити баланс сил.

    Дистанційно керовані “шахеди” з МЕШ-зв’язком — це не просто модернізація старих дронів, а принципово новий рівень ведення війни, який уже впливає на безпекову ситуацію в Україні і змушує переглядати підходи до захисту міст.

  • Посадовець Полтавського ЦНАПу продавав дані кадастру

    Посадовець Полтавського ЦНАПу продавав дані кадастру

    Заступника начальника одного з відділів Полтавського ЦНАПу Іслама Абазова визнали винним у незаконному використанні службового доступу до державних реєстрів і продажі даних земельного кадастру. Водночас суд призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі, але звільнив від його відбування з випробувальним строком.

    Як встановив суд, посадовець використовував доступ до закритих державних баз даних, щоб за винагороду передавати інформацію про власників земельних ділянок приватним компаніям. Йдеться про кілька епізодів, що відбулися у серпні–вересні 2024 року. Загалом у суді довели отримання ним 9,5 тисячі гривень за такі дії.

    Вироком суду від 23 березня 2026 року Абазову призначили чотири роки позбавлення волі. Однак його звільнили від реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк на два роки.

    Крім того, суд зобов’язав чоловіка перерахувати 15 тисяч гривень на підтримку Збройних сил України, а також компенсувати понад 7 тисяч гривень витрат на проведення експертиз.

    Водночас після оголошення вироку виникли питання щодо подальшого статусу посадовця. Уже наступного дня, 24 березня, Абазов подав щорічну декларацію, а не декларацію перед звільненням.

    Це може свідчити про те, що станом на кінець березня він формально залишається на посаді в системі ЦНАПу, попри встановлений судом факт незаконного використання службового становища.

  • Співак Віталій Козловський потрапив у скандал через концерт у День жалоби

    Співак Віталій Козловський потрапив у скандал через концерт у День жалоби

    Український співак Віталій Козловський опинився в центрі скандалу після концерту в Полтаві, який відбувся у День жалоби за жертвами російської атаки в ніч на 24 березня. Подія викликала хвилю критики в соціальних мережах.

    Місцеві жителі обурилися тим, що розважальний захід не було скасовано попри трагічні події. У соцмережах користувачі писали про недоречність проведення концерту в час, коли місто переживає втрати та наслідки обстрілів.

    Одна з мешканок Полтави у Threads емоційно відреагувала на ситуацію, наголосивши, що внаслідок атаки загинули люди та багато хто залишився без житла. Вона поставила під сумнів доречність концертів у такі дні та звинуватила артиста в байдужості до трагедії.

    Додаткове обурення викликала і реакція самого виконавця у соцмережах. Віталій Козловський поширював відео з виступу із підписом про те, що концерт відбувся «попри все». Частина користувачів сприйняла це як демонстративне ігнорування жалобного дня.

    Критику публічно підтримала блогерка Олена Мандзюк, яка зазначила, що як сам виступ, так і повний зал глядачів свідчать про байдужість до трагедії. За її словами, ситуація виглядає як прояв дисонансу між реальністю війни та розважальним життям.

    Водночас у мережі з’явилися й інші думки. Частина користувачів зауважила, що рішення про скасування чи проведення масових заходів у День жалоби мають ухвалювати місцеві органи влади, а не виключно артисти.

    Публічна дискусія навколо концерту вкотре порушила питання межі між культурним життям і повагою до загиблих під час війни, а також відповідальності організаторів і виконавців у подібних ситуаціях.

  • Старша слідча поліції Полтавщини задекларувала квартиру за понад 2,6 млн грн

    Старша слідча поліції Полтавщини задекларувала квартиру за понад 2,6 млн грн

    Старша слідча відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності поліції Полтавської області Єлизавета Кулик придбала квартиру в Полтаві вартістю 2,67 млн гривень.

    Інформація про нерухомість міститься в декларації посадовиці.

    Згідно з документом, 20 лютого Кулик набула у власність квартиру площею 78,5 квадратного метра в Полтаві. Нерухомість вона отримала від товариства з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд».

    Вартість квартири, зазначена в декларації, становить 2 млн 670 тис. гривень.

    У документі також вказано, що у червні 2025 року слідча вже набувала майнові права на аналогічну квартиру тієї ж площі — 78,5 квадратного метра — від того ж забудовника і за такою ж вартістю.

    У видатках за 2025 рік зазначено разову виплату у розмірі 801 тис. гривень. Ці кошти були витрачені на купівлю-продаж (міну) майнових прав на нерухоме майно в Україні.

    Інші деталі щодо джерел фінансування придбання нерухомості у декларації не уточнюються.

  • У Полтаві після п’яти років ремонту готують до відкриття басейн дитячої лікарні

    У Полтаві після п’яти років ремонту готують до відкриття басейн дитячої лікарні

    У Полтаві оголосили про перехід до фінального етапу ремонту басейну та кабінету водолікування у дитячій міській лікарні. Начальник управління капітального будівництва міста Максим Медведєв повідомив про початок пусконалагоджувальних робіт. Це означає, що об’єкт наближається до введення в експлуатацію після багаторічної реконструкції.

    Ремонт відділення медичної реабілітації триває з 2021 року. За цей час його кошторисна вартість зросла майже вдвічі, а проєктну документацію довелося двічі замовляти та коригувати. Загальна оновлена кошторисна вартість становить 10,8 млн грн, з яких уже сплачено близько 9,8 млн грн.

    Перший проєкт капітального ремонту площею 147,7 м² замовили у 2021 році. Роботи тоді виконувало СКМ Монтаж. Завершити реконструкцію планували у 2022 році, однак через початок повномасштабної війни роботи призупинили.

    У 2023 році ремонт відновили. Нову проєктну документацію підготувало Бімбуд. Після цього уклали новий договір на виконання робіт із Армагруп, а вартість проєкту знову зросла. У 2025 році було замовлено додаткове коригування документації, після чого оновили графік завершення робіт.

    Загалом за час реалізації проєкту витрати на реконструкцію, проєктування та коригування збільшувалися поступово. Роботи координує Управління капітального будівництва Полтави. Після завершення пусконалагоджувальних процедур басейн та кабінет водолікування мають відкрити для пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату та іншими профільними діагнозами.

    За словами представників міської влади, об’єкт перебуває на завершальній стадії, і після тестування обладнання його планують передати в експлуатацію медичному закладу.

  • Мороз охопив усю країну: де сьогодні найхолодніше

    Мороз охопив усю країну: де сьогодні найхолодніше

    Сьогодні, 9 лютого, в Україні зафіксовано різке зниження температури повітря. Мороз охопив практично всі регіони країни, місцями нічні показники опустилися до -20 градусів і нижче. Після періоду опадів погода стабілізувалася: небо прояснилося, а сніг майже повністю залишив територію України.

    Протягом дня в більшості областей очікується мінлива хмарність із періодичними проясненнями та сонцем. Опади прогнозуються лише на сході країни, де місцями можливий невеликий сніг.

    У Києві сьогодні панує мінлива хмарність. Уночі температура повітря опускалася до -17 градусів, удень очікується близько -10.

    На заході країни морози також відчутні. У Львові вночі було до -11, удень близько -6. У Луцьку нічна температура сягнула -18, у Рівному — до -20 градусів. У Тернополі, Хмельницькому та Івано-Франківську нічні показники коливалися в межах -11…-15, удень — близько -7. Водночас в Ужгороді ситуація суттєво м’якша: вночі до -5, удень температура підніметься до +4 градусів.

    У центральних регіонах також холодно. У Вінниці температура протягом доби становитиме від -15 до -9 градусів. У Житомирі вночі зафіксовано до -20, удень близько -9. У Черкасах і Кропивницькому нічні морози сягають -13, удень очікується від -6 до -9 градусів. У Полтаві температура коливатиметься в межах -13…-9.

    На півночі країни морози залишаються одними з найсильніших. У Чернігові нічна температура опустилася до -18, удень близько -8. У Сумах вночі було до -18, удень прогнозується близько -8 градусів.

    На сході України утримається хмарна погода з невеликим снігом. У Харкові вночі близько -12, удень — до -8. У Краматорську температура становитиме від -11 уночі до -8 удень. У Сєвєродонецьку вдень очікується до -11 градусів.

    На півдні країни морози менш інтенсивні. В Одесі вночі було близько -7, удень температура підніметься до -2. У Херсоні та Миколаєві вночі до -7, удень — від -3 до -4. У Запоріжжі прогнозується -7 уночі та -4 вдень. У Дніпрі нічна температура опустилася до -13, удень очікується близько -6 градусів.

    У Криму погода залишається відносно м’якою: у Сімферополі температура коливатиметься в межах від -2 до +1 градуса при мінливій хмарності.

    Синоптики зазначають, що різке похолодання є короткочасним, однак закликають українців бути обережними через сильні морози, особливо в нічні години.