Golosnovinua.com

Позначка: Полтавська ОВА

  • Балістика вночі, повторний удар зранку: РФ атакувала підприємство під Кременчуком

    Балістика вночі, повторний удар зранку: РФ атакувала підприємство під Кременчуком

    Російські війська в ніч проти 30 жовтня завдали ракетного удару по промисловому підприємству в Кременчуцькому районі Полтавської області. Уже вранці окупанти повторно атакували об’єкт. За попередньою інформацією, люди не постраждали, однак масштаби пошкоджень наразі встановлюють.

    Про це повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

    Першу інформацію про атаку на промислове підприємство керівник ОВА оприлюднив близько 03:24. Перед цим Повітряні сили ЗСУ попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння та рух ракет у напрямку Кременчука.

    За повідомленнями військових, протягом ночі російська армія здійснила декілька пусків балістичних ракет. Зокрема, відповідні попередження з’являлися близько 03:00–03:30.

    Згодом, приблизно о 06:00, Повітряні сили повідомляли також про рух крилатих ракет у напрямку міста.

    Близько 07:45 Полтавська ОВА підтвердила повторну атаку на промислове підприємство Кременчуцького району.

    За попередніми даними обласної влади, внаслідок ударів ніхто не постраждав. Водночас інформацію про можливі руйнування виробничих приміщень, пошкодження обладнання та інші наслідки обстрілу ще уточнюють.

    Назву підприємства, яке опинилося під російським ударом, офіційно не розголошують.

    Нова атака стала продовженням серії російських обстрілів Полтавщини. Напередодні, 29 жовтня, російські війська атакували Кременчук, спричинивши загибель і поранення цивільних людей.

    За уточненими даними, внаслідок попередньої атаки загинули троє людей, ще 28 постраждали. Пошкоджень зазнали житлові будинки та інші цивільні об’єкти.

    Російська армія продовжує завдавати ударів по промисловій, транспортній та енергетичній інфраструктурі України, створюючи додаткові ризики для роботи підприємств і безпеки цивільного населення.

    Станом на ранок 30 жовтня підтверджено дві атаки на промисловий об’єкт у Кременчуцькому районі. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих. Остаточні наслідки ракетних ударів встановлюють відповідні служби.

  • Дрон влетів у багатоповерхівку в Кременчуці: троє загиблих, серед 15 поранених — діти

    Дрон влетів у багатоповерхівку в Кременчуці: троє загиблих, серед 15 поранених — діти

    Російські війська 29 жовтня атакували Кременчук Полтавської області ударним безпілотником, який влучив безпосередньо у багатоквартирний житловий будинок. Внаслідок атаки загинули троє людей, ще 15 дістали поранення, серед них — троє дітей. Після вибуху біля багатоповерхівки спалахнула пожежа, загорілися припарковані автомобілі. На місці працюють рятувальники, медики та правоохоронці.

    Про наслідки російського обстрілу повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

    Перші повідомлення про влучання російського безпілотника в житловий будинок з’явилися близько полудня. Очільник області підтвердив, що удар припав на багатоквартирний будинок, де перебували цивільні мешканці. Унаслідок вибуху також загорілися автомобілі, припарковані поруч.

    Спочатку обласна влада повідомляла про двох загиблих та одного травмованого. Згодом кількість постраждалих почала зростати. Серед перших госпіталізованих була шестирічна дитина, яка дістала поранення внаслідок атаки.

    Близько 13:00 стало відомо вже про дев’ятьох травмованих, зокрема двох дітей. Медики продовжували надавати допомогу людям, які постраждали від удару.

    О 13:36 Віталій Дяківнич уточнив, що кількість поранених збільшилася до 15 осіб, серед яких троє дітей. Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу.

    Невдовзі з’явилося ще одне трагічне повідомлення. О 13:53 начальник Полтавської ОВА підтвердив, що кількість загиблих зросла до трьох.

    Інформація щодо стану поранених, масштабів руйнувань та пошкоджень житлового будинку продовжує уточнюватися. На момент оприлюднення оновлених даних не повідомлялося, скільки саме квартир постраждало та чи всі мешканці будинку змогли самостійно залишити приміщення.

    На місці влучання працюють усі необхідні екстрені служби. Рятувальники ліквідовують наслідки пожежі, медики допомагають постраждалим, а правоохоронці документують обставини російської атаки.

    Удар по Кременчуку став черговою атакою Росії на цивільну інфраструктуру Полтавщини. Регіон залишається під загрозою ударів безпілотників та ракет, які регулярно завдають пошкоджень промисловим і житловим об’єктам.

    Зокрема, 26 жовтня російські війська атакували безпілотником підприємство в Миргородському районі. Раніше, у ніч проти 15 жовтня, внаслідок російської атаки були пошкоджені два промислові підприємства Полтавської області.

    Нинішній обстріл відрізняється тим, що удар припав безпосередньо на житловий багатоквартирний будинок, а серед постраждалих опинилися діти.

    Крім того, 29 жовтня російська армія атакувала й інші українські міста. Зокрема, у Дніпрі реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. За повідомленнями обласної влади, внаслідок цього удару загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення.

    Такі атаки вкотре демонструють загрозу для цивільного населення, яке може опинитися під ударом у власному помешканні, громадському транспорті або на залізничному вокзалі.

    За міжнародним гуманітарним правом умисні удари по цивільних особах та цивільних об’єктах заборонені. Конкретні обставини кожної атаки мають встановлювати уповноважені органи під час розслідування.

    Станом на 13:53 29 жовтня офіційно повідомлялося про трьох загиблих і 15 поранених у Кременчуці, серед яких троє дітей. Рятувальні роботи та уточнення наслідків російського удару тривають.

  • Російські дрони атакували промислове підприємство на Полтавщині, спалахнула пожежа

    Російські дрони атакували промислове підприємство на Полтавщині, спалахнула пожежа

    У ніч проти 24 червня російські окупаційні війська вкотре атакували територію України ударними безпілотниками. Цього разу під удар потрапило одне з промислових підприємств у Полтавському районі. Внаслідок влучання на об’єкті виникла пожежа, яку рятувальникам вдалося оперативно ліквідувати. На щастя, обійшлося без загиблих та постраждалих.

    Про атаку повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич. За його словами, ворог застосував безпілотні літальні апарати для удару по одному з промислових об’єктів регіону. Після влучання на території підприємства спалахнула пожежа. Рятувальники ДСНС швидко прибули на місце та ліквідували займання.

    «Ворожі БпЛА атакували одне з промислових підприємств у Полтавському районі. За інформацією ДСНС, пожежу, яка виникла внаслідок удару, ліквідовано. На щастя, обійшлося без постраждалих», — повідомив очільник області.

    Наразі точний тип підприємства та масштаби пошкоджень офіційно не розголошуються. Водночас місцева влада підтверджує, що удар було завдано саме по промисловому об’єкту. Правоохоронці та профільні служби продовжують фіксувати наслідки атаки та оцінювати завдані збитки.

    Повітряна тривога в регіоні тривала й після удару. Керівник ОВА закликав мешканців області не ігнорувати сигнали небезпеки та залишатися в укриттях до офіційного відбою. Загроза застосування ударних дронів та ракет з боку Росії залишається високою для більшості областей України.

    Атака на Полтавщину стала черговим епізодом масованої кампанії Росії проти української цивільної та промислової інфраструктури. Останніми тижнями область неодноразово опинялася під ударами російських безпілотників та ракет. Лише кілька днів тому, 20 червня, ворог завдав ударів по території Полтавського району. Тоді загинули двоє людей, ще понад десять осіб зазнали поранень, серед них були діти. Також були пошкоджені підприємства, житлові будинки та автомобілі.

    Полтавщина залишається одним із важливих логістичних та промислових регіонів країни. Через її територію проходять ключові транспортні маршрути, а місцеві підприємства забезпечують роботу низки галузей української економіки. Саме тому російські війська регулярно намагаються атакувати виробничі об’єкти та енергетичну інфраструктуру області. Експерти зазначають, що подібні удари мають на меті не лише завдати економічних збитків, а й посилити психологічний тиск на цивільне населення.

    Упродовж останніх місяців Росія активно використовує ударні безпілотники для атак на українські міста та промислові об’єкти. Найчастіше йдеться про дрони типу Shahed та їхні модифікації. Такі безпілотники запускаються великими групами для перевантаження систем протиповітряної оборони та ураження інфраструктурних цілей.

    Водночас українські сили ППО продовжують демонструвати високу ефективність у відбитті повітряних атак. Значна частина ворожих дронів регулярно знищується ще на підльоті до цілей. Однак навіть уламки збитих безпілотників можуть спричиняти пожежі та руйнування, особливо якщо падають на промислові або складські об’єкти.

    Станом на ранок 24 червня ситуація на місці удару перебуває під контролем екстрених служб. Інформації про загрозу повторного займання немає. Постраждалих серед працівників підприємства та місцевих жителів не зафіксовано.

    Попри відсутність жертв, атака вкотре нагадала про постійну небезпеку, яка зберігається для українських регіонів навіть далеко від лінії фронту. Російські війська продовжують застосовувати тактику ударів по цивільній та промисловій інфраструктурі, намагаючись завдати максимальної шкоди економіці та життю мирного населення. Українська влада закликає громадян не нехтувати сигналами повітряної тривоги та негайно прямувати до укриттів під час оголошення небезпеки.

  • Керівника Куп’янської МВА Андрія Беседіна можуть призначити очільником Полтавської області

    Керівника Куп’янської МВА Андрія Беседіна можуть призначити очільником Полтавської області

    За інформацією з поінформованих джерел, в Офісі Президента розглядають кандидатуру Андрія Беседіна на посаду начальника Полтавської обласної військової адміністрації. Його називають основним претендентом від харківської управлінської групи, пов’язаної з чинним керівництвом області та близькими до нього політичними й бізнесовими колами.

    Беседін 1983 року народження, уродженець Будапешта. Наразі він очолює Куп’янську міську військову адміністрацію, є депутатом Борівської селищної ради восьмого скликання та засновником громадської організації «Федерація футболу Борівщини».

    Водночас його діяльність уже неодноразово опинялася в центрі локальних скандалів. Зокрема, йшлося про сумнівне використання автомобіля екстреної медичної допомоги, системний самопіар за рахунок ресурсів комунальних підприємств, а також недостатню увагу до потреб військовослужбовців. Майнова декларація посадовця загалом виглядає типовою для представників української управлінської вертикалі та не містить різких відхилень, однак і не дає відповідей на всі питання.

    Окремий резонанс викликає діяльність створеної Беседіним громадської організації. Серед її членів — особи, які фігурували в історіях із можливими зловживаннями під час будівництва фортифікацій, а також колишні політики, пов’язані з проросійськими та забороненими в Україні політичними силами. Додаткову критику спричинила відмова керівника Куп’янської МВА звільнити посадовця, якого пов’язують із підозрами у співпраці з Російською Федерацією.

    Найбільш чутливим питанням залишається інформація про проживання близьких родичів Беседіна на території Росії — у кількох регіонах, включно з Москвою. У цьому контексті ключовим стає питання, чи були всі такі зв’язки повністю та належним чином задекларовані під час спеціальної перевірки кандидата на посаду керівника Полтавської ОВА в умовах повномасштабної війни.

  • Колишній голова Полтавської ОВА під підозрою НАБУ у справі оборонних закупівель

    Колишній голова Полтавської ОВА під підозрою НАБУ у справі оборонних закупівель

    Національне антикорупційне бюро України відкрило кілька кримінальних проваджень щодо можливих зловживань під час будівництва фортифікаційних споруд на Донеччині. Замовником робіт виступала Полтавська обласна військова адміністрація за часів керівництва Філіпа Проніна.

    Як повідомив керівник НАБУ Семен Кривонос в ефірі «Радіо Свобода» 19 листопада, детективи наразі встановлюють коло осіб, причетних до можливих порушень, включно з колишнім головою ОВА. Пронін нині обіймає посаду голови Державної служби фінансового моніторингу.

    Кривонос зазначив, що для розслідування справи необхідна допомога Держслужби фінмоніторингу, яка мала б сприяти розслідуванню з моменту публікації записів, проте цього не відбулося. За словами очільника НАБУ, структура Проніна є своєрідною «фінансовою розвідкою», яка повинна відстежувати підозрілі транзакції та рух коштів, однак на запити бюро надано «фактично ніякої релевантної інформації».

    У вересні народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк заявив, що під час будівництва фортифікацій на Донеччині могли бути розкрадені близько 200 млн грн. За його словами, роботи імітували, а матеріали використовувалися низької якості, що нібито призводило до втрат позицій українськими військовими.

    Філіп Пронін, викликаний до парламенту для пояснень, відкинув усі звинувачення та назвав інформацію про розкрадання недостовірною.

  • НАБУ відкрило провадження щодо розкрадання коштів на оборону у Полтавський ОВА

    НАБУ відкрило провадження щодо розкрадання коштів на оборону у Полтавський ОВА

    У 2024 році Полтавська обласна військова адміністрація уклала 16 контрактів на будівництво фортифікаційних споруд на Донеччині на загальну суму понад 372 мільйони гривень. Проте, як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, щонайменше 200 мільйонів гривень цих коштів зникли, а замість належного захисту військові отримали фактично «позірні позиції», які не відповідали базовим технічним вимогам: відсутні перекриття, маскування, водовідведення та захист від дронів.

    За даними розслідування, тендери контролювалися під «потрібні» компанії – ТОВ «ЕНКІ Констракшн» та ТОВ «Прімум Актив». Матеріали закуповувалися у кілька разів дешевше, а державі перепродавалися за завищеними цінами. Наприклад, піраміди для загородження купували за 542 гривні, а продавали за 2 161 гривню, деревину купували на 1,3 мільйона, а продавали майже на 8 мільйонів.

    Записи розмов чиновників свідчать про навмисне приховування відставання в роботах та фіктивні договори. У схемі брали участь силові структури, які гарантували «дах», податкова служба забезпечувала конвертацію коштів, а банки й обнальщики переводили гроші у готівку. Кошти розподілялися між чиновниками, бізнесом та силовиками, а головні фігуранти отримували кар’єрний захист у столиці.

    Найбільш цинічним є те, що компанія «Прімум Актив», яка вже фігурує у скандалах, зараз отримує нові підряди на ремонт доріг у Полтавській області на суму понад 1 мільярд гривень. НАБУ відкрило провадження за фактами розтрати та зловживання службовим становищем, але питання реальної відповідальності залишається відкритим.

    Скандал ставить низку серйозних суспільних питань: як можливо красти на обороні під час війни, чи є це лише верхівкою айсберга системної корупції, та чи готові правоохоронні органи нарешті розслідувати справу без покривання винних. Подано скаргу з вимогою провести аудит діяльності Полтавської ОВА, перевірку тендерів за участю ТОВ «ЕНКІ Констракшн» і ТОВ «Прімум Актив» та забезпечити притягнення винних до відповідальності.

  • БЕБ і НАБУ перевіряють документи на будівництво опорних пунктів у Святогірській громаді

    БЕБ і НАБУ перевіряють документи на будівництво опорних пунктів у Святогірській громаді

    Святогірська громада знаходиться на Донеччині за 14 кілометрів від лінії фронту, нині це зона потенційних бойових дій. Тут чути вибухи, чи не щодня громаду атакують російські дрони та керовані авіаційні бомби. Щоб українська армія могла триматися й у разі наступу ворога не відступати, ще 2024 року тут почали будувати фортифікаційні споруди.

    Проєктом курувала Полтавська обласна військова адміністрація. За планом — 21 кілометр укріплень: бетонні блоки, вогневі точки, бліндажі. Саме навколо цієї ділянки розгорівся скандал: народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що частина цих споруд існує лише «на папері», а гроші  розікрали.

    Наскільки нині небезпечно залишатися у Святогірську, та чи стала нова лінія оборони частиною корупційної схеми, дізнавалися журналісти Реальної Газети.

    Скандальні фортифікації

    Ще торік на території Святогірської громади розпочали масштабне будівництво фортифікаційних споруд — бліндажів, вогневих точок та бетонних укріплень.  Народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що замість реальних укріплень були зведені лише імітаційні конструкції, які не відповідають вимогам обороноздатності. Він заявив, що через фіктивні контракти, завищені ціни та «фронтові» компанії було виведено близько 200 мільйонів гривень. Відтак, аби спростувати таку заяву, Полтавська ОВА організувала престур на Донеччину, щоби журналісти мали можливість особисто оглянути споруди.

    Лінія оборони чи корупційна схема: репортаж зі скандальних фортифікацій Святогірської громади dqdiuzixeieeant«Як бачите, ми тут, і крім нас тут нікого більше немає. Основна мета нашого приїзду — це показати, що фортифікаційні споруди збудовані, вони на підконтрольній території України. Дані фортифікаційні споруди проєктувалися і будувалися відповідно до проєкту, який був розроблений проєктною організацією на замовлення Генерального штабу й проєктного інституту Міністерства оборони України», —  сказав тимчасово виконувач обов’язки начальника Полтавської ОВА Володимир Когут.

    Журналісти звернулися до Народного депутата Ярослава Железняка з питанням, що він думає стосовно такого престуру. Від своїх слів нардеп не відмовляється, натомість каже, що організаторам вже потрібно готуватися до допитів.
    Лінія оборони чи корупційна схема: репортаж зі скандальних фортифікацій Святогірської громадиСвої претензії до фортифікаційних споруд, зведених під керівництвом Полтавської обласної військової адміністрації, він також не раз озвучив у відео на своєму YouTube-каналі.

    «Існує цілеспрямований та чіткий план привласнення близько 200 мільйонів гривень, який, на жаль, успішно реалізували у 2024 році. Полтавська ОВА взяла на себе один із ключових напрямів робіт на Донеччині, ближче до Покровська», — розповідає народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк.

    У відповідь т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут запевнив, що адміністрація курувала роботи виключно на території Святогірської громади Донецької області, а народний депутат казав про Покровський район:

    “Ми перебуваємо у Святогірському. Це — Краматорський район, Святогірська територіальна громада”.

    4 вересня 2025-го стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України виправило до своєї підслідності кримінальне провадження щодо можливих зловживань посадовців Полтавської ОВА та пов’язаних із ними підрядників під час будівництва фортифікаційних споруд у зоні бойових дій.

    Раніше ця справа перебувала в Бюро економічної безпеки на Полтавщині. Тамтешні детективи припускали, що службові особи ОВА спільно з підрядниками завищували вартість матеріалів у звітах. У документах, які передали до суду, йшлося, зокрема, про дерев’яні бруски, які у звітах коштували понад 9 тисяч гривень за кубометр, тоді як середня ринкова ціна — близько 6,6 тисячі. За підрахунками БЕБ, це могло спричинити збитки державі на понад 3 мільйони гривень.

    Лінія оборони чи корупційна схема: репортаж зі скандальних фортифікацій Святогірської громадиНатомість Володимир Когут запевняє, роботи були не тільки виконані в рамках закладеного бюджету, а ще й кошти вдалося заощадити:

    «Закінчилися роботи взимку 2024 року. Загальний кошторисний бюджет, згідно з проєктно-кошторисною документацією був з доповненнями, тому що коли приїхали виконувати роботу, виникла деяка ситуація на місцевості. Прийшлося коригувати деякі речі. Загальний бюджет становив 381 мільйон гривень. Згідно з актами від підрядника, загальна цифра склала 375,5 мільйонів гривень. Відповідно 5,5 мільйонів гривень, які були зекономлені, повернуті до державного бюджету», — наголосив Володимир Когут.

    Лінія оборони чи корупційна схема: репортаж зі скандальних фортифікацій Святогірської громади

    Небезпечне будівництво

    У Святогірській громаді фортифікаційні роботи виконували під керівництвом двох обласних військових адміністрацій — Полтавської та Хмельницької. Роботи розпочали й завершили майже одночасно, зазначив начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. І додав, що побудувати лінію оборони поблизу фронту — задача не проста. Під час робіт працівники часто потрапляли під ворожі атаки. А у суму робіт входить не тільки вартість будівельних матеріалів, а й оплата роботи працівників та технічного ресурсу.

    «Працювало багато людей, техніки, будували ж і великі об’єкти, а для цього потрібні й крани, й екскаватори. Тобто це великі роботи, і ми їх зробили вчасно», — каже Рибалкін.

    За його словами, під час будівництва не обійшлося без неприємностей: є поранені, підбита техніка, стався підрив екскаватору.

    Водночас триває процес передачі робіт до Державної спеціальної служби транспорту. Це передбачає ретельну перевірку кожного об’єкта — від точності відповідності проєкту до технічного стану укріплень. Паралельно усуваються незначні недоліки, виявлені під час інспекцій, аби забезпечити максимальну готовність споруд до виконання бойових завдань у разі загострення ситуації на фронті.

    «Виконується робота приймання й передачі даних споруд на баланс нашої служби, ВОПи (взводні опорні пункти) обстежуються. Є деякі недоліки, які одразу усуваються підрядними організаціями. Що саме це за недоліки, я не можу сказати. Також триває робота з приймання та перевірки документації. Вже зараз прийнято 2 опорних пункти, по інших роботи тривають», — розповів військовослужбовець Державної спеціальної  служби транспорту.
    Лінія оборони чи корупційна схема: репортаж зі скандальних фортифікацій Святогірської громади

    «Раніше ми раділи траншеї у посадці»

    Роки війни навчили українських захисників цінувати кожен метр укриття. Бо на початку війну укриттями слугували траншеї  у посадках. Серед тих, хто вже бачив нові укріплення на власні очі, військовослужбовець Святослав.

    Він дає позитивну оцінку виконаним роботам:
    «У 2022 році ми просто раділи траншеї у посадці, тут укріплені стінки широка траншея, не вузька, що сам ледве проходиш. Вже поросло травою, а влітку це — добре, це додаткове укриття. Загалом же фортифікації створені для життєдіяльності, щоби ти не рив собі нору десь, і тут я бачу, що умови створенні й основа на мою думку хороша. Натягнути сіточку від дронів, облаштуватися, й можна давати відсіч ворогу», — каже військовослужбовець Святослав.

    Що зараз відбувається у Святогірську?

    Святогірська громада й досі живе під постійною загрозою війни. Від лінії фронту її відділяє всього кілька кілометрів — найближчий населений пункт громади близько 10 км від зони бойових дій. Попре це тут залишаються понад 2,6 тисячі людей, хоча ще після деокупації у 2022-му їх було понад 3 тисячі.

    Щодня виїжджає кілька родин, частина евакуюється через державні програми, частина — власними силами. А небезпека для мирних жителів лише зростає: громада відчуває удари С-300, шахедів, крилатих ракет, а особливо «КАБів» (керованих авіаційних бомб), проти яких не існує захисту.

    «Наші люди бачили фактично все. Наприклад якщо ми кажемо про Ярову, то там фактично немає жодного двора. У Святогірську теж немає жодної неушкодженої будівлі. Трошки інше тут життя і трошки інші тут дії. Тому найголовніше у нас питання зараз це — евакуація й взаємодія з військовими, які виконують свої безпосередні обов’язки на лінії бойового зіткнення», — розповідає Володимир Рибалкін.

    У такій ситуації питання укріплень дуже важливе. Якщо росіяни все ж таки почнуть тиснути, перед противником має постати  не просто ряд укриттів, а складна, продумана система фортифікацій, підкріплена десятками кілометрів траншей, бетонних блоків та вогневих точок. Це не лише перешкода на шляху ворога, але й нова можливість для українських воїнів тримати позицію та завдавати значних втрат противнику.

  • Заступник голови Полтавської ОВА Максим Калінін прокоментував доходи дружини та звинувачення у корупції

    Заступник голови Полтавської ОВА Максим Калінін прокоментував доходи дружини та звинувачення у корупції

    Дружина заступника начальника Полтавської ОВА Максима Калініна, Ірина, за другу половину 2024 року задекларувала майже 6 млн гривень доходу. Журналісти «МедіаДоказу» з’ясували, що ці кошти вона отримала за здачу в оренду номерів у готельному комплексі «Глухомань» під Полтавою. При цьому сама Ірина Калініна не володіє нерухомістю у комплексі і не орендує там номери.

    Комплекс «Глухомань» розташований у Нижніх Млинах і включає два готелі, дерев’яні будиночки та аквапарк. Вартість проживання в номерах складає від 2000 до 3500 грн за ніч. Співвласником комплексу є Владислав Руденко, колишній керівник обласного управління боротьби з організованою злочинністю та ексдепутат Полтавської обласної ради.

    Ірина Калініна зареєструвала ФОП у травні 2024 року. До цього вона працювала головною спеціалісткою управління освіти Кіровоградської ОДА і отримувала соціальні виплати. Протягом семи місяців після реєстрації ФОП вона отримала 5,8 млн грн прибутку від готельної діяльності та надання послуг тимчасового розміщення. У документах вона не зазначена як власниця чи орендарка нерухомості комплексу.

    Журналісти відзначають, що номер телефону, який Ірина вказала при реєстрації ФОП, збігається з контактними даними ТОВ «Ресторан Глухомань» та ТОВ «Готель Аквапарк Глухомань». Той самий номер використовувала ФОП Альона Руденко, дружина брата Владислава Руденка. У соціальних мережах є спільні фотографії відпочинку Ірини Калініної та Альони Руденко.

    Максим Калінін у коментарі заявив, що його дружина займається підприємницькою діяльністю та сплачує податки, тому він не бачить порушень. Раніше журналісти фіксували, що Калінін ігнорував запити щодо можливих корупційних схем, зокрема щодо зміни маршрутів громадського транспорту в Полтаві та підписання прямих договорів без тендерів. У відповіді пресслужби Полтавської ОВА він спростував усі звинувачення колишньої керівниці управління інфраструктури Тетяни Костенко, зазначивши, що організація пасажирських перевезень належить виконавчому комітету Полтавської міської ради, а не посадовцям ОВА, та що всі процедури закупівель відбувалися відповідно до законодавства.

  • Полтавська ОВА витратила 370 млн грн на неефективні фортифікації, –  депутат Железняк

    Полтавська ОВА витратила 370 млн грн на неефективні фортифікації, –  депутат Железняк

    За даними народного депутата Ярослава Железняка, Полтавська обласна військова адміністрація витратила понад 370 млн грн на будівництво фортифікацій у Донецькій області, які не відповідають сучасним вимогам війни 2023–2025 років. Укріплення не мають базових елементів захисту: маскування, водовідведення, перекриттів від FPV-дронів, антидронових козирків та достатньої глибини.

    Всі 16 контрактів на зазначену суму були укладені між департаментом будівництва Полтавської ОВА та ТОВ “Енкі Констракшн” (власник — Анар Рафієв). Компанія замовляла бетонні піраміди у своєї ж фірми “Прімум Актив” по 542 грн, а продавала їх державі по 2 161 грн. Ще 21 млн грн було списано на нібито “доставку”. Аналогічні схеми застосовувалися і з лісоматеріалами: купівля на 1,3 млн грн і продаж державі майже за 8 млн грн.

    Записи розмов в.о. начальника управління капбудівництва Сергія Сизька та першого заступника директора департаменту Віталія Кулинича свідчать, що за накладними були поставлені дерев’яні матеріали не того діаметра, що вказано у кошторисі. Ці дані підкреслюють системність порушень та можливі зловживання бюджетними коштами.