Позначка: помилки

  • У Харкові жінок масово внесли в розшук ТЦК через помилки в реєстрі

    У Харкові жінок масово внесли в розшук ТЦК через помилки в реєстрі

    В Україні зафіксовано десятки випадків, коли жінки з цивільними професіями без медичної чи військової освіти опинилися у розшуку Територіальних центрів комплектування. Більшість таких епізодів пов’язують із одним із районних ТЦК у Харкові.

    Однією з постраждалих стала психологиня Агата Захарян. За її словами, вона дізналася про свій статус «ухилянтки» від дільничного поліцейського. У документах ТЦК її записали як медсестру, хоча вона не має відповідної освіти. Після звернення до центру жінку зняли з розшуку, однак із військового обліку не виключили.

    Схожа ситуація трапилася з викладачкою математики Галиною Цехмістро. Вона також дізналася про розшук випадково — після дзвінка від поліції. Навіть після надання диплома про освіту у ТЦК відмовилися виправити дані, порадивши звертатися до суду.

    Жінки, які зіткнулися з подібною проблемою, об’єдналися у соцмережах і встановили, що більшість із них раніше проживали або навчалися у Шевченківському районі Харкова. Саме місцевий ТЦК, за їхніми словами, вносив їх до системи «Оберіг» із помилковими спеціальностями. Наразі відомо щонайменше про 30 таких випадків.

    Хоча мобілізації ці жінки не підлягають, статус у розшуку створює для них серйозні обмеження. Зокрема, вони не можуть виїхати за кордон, оформити окремі адміністративні послуги, включно з отриманням водійського посвідчення або перереєстрацією автомобіля, а також можуть стикатися з блокуванням банківських рахунків.

    У парламенті вже відреагували на ситуацію. Народний депутат Олександр Федієнко заявив, що проблему необхідно вирішити на рівні уряду без залучення судів. За його словами, Міноборони може запровадити механізм автоматичного виключення з реєстрів жінок, які не мають відповідної освіти.

    Інший народний депутат Дмитро Разумков повідомив про підготовку законопроєкту, який передбачає автоматичне виключення помилково внесених осіб після їхньої заяви. Також пропонується запровадити фінансову відповідальність для посадових осіб, які допустили такі помилки.

    За словами експертів, кількість постраждалих може бути більшою за офіційно відомі випадки. Водночас у Харківському обласному ТЦК вже визнали відсутність законних підстав для розшуку цих жінок та повідомили про проведення службового розслідування.

    У відомстві запевняють, що помилки будуть виправлені, а всі звернення громадян — розглянуті. Поки ж юристи радять постраждалим подавати офіційні скарги до Міністерства оборони і лише у разі відсутності результату звертатися до суду.

    Ситуація вкотре підняла питання якості ведення військового обліку та відповідальності посадовців за помилкові рішення, які можуть суттєво обмежувати права громадян.

  • Посадовці масово помиляються в деклараціях: 5,8 млрд грн неточностей

    Посадовці масово помиляються в деклараціях: 5,8 млрд грн неточностей

    В Україні кожна третя перевірена декларація чиновників містила ознаки свідомо недостовірної інформації. За даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), таких випадків зафіксовано 423, а загальна сума «похибок» перевищила 5,8 млрд грн — у середньому це понад 13,6 млн грн на одну декларацію.

    Загалом протягом першого півріччя 2025 року посадовці подали 706 311 декларацій — на 34% менше, ніж за аналогічний період торік. Найбільший пік подачі припав на березень, коли надійшло 71% усіх декларацій. Примітно, що кожна восьма згодом була виправлена.

    З 1 534 розпочатих перевірок НАЗК завершило 1 203 — це 78% від загальної кількості. При цьому лише у 11 випадках (0,9%) не виявили порушень. Алгоритми автоматичного відбору наразі охоплюють лише високоризикові декларації.

    У половині перевірених документів (45%, або 558 випадків) порушення стосувалися суми, меншої за 100 прожиткових мінімумів (приблизно 302 тис. грн). За такі порушення передбачені дисциплінарні санкції — догани, звільнення або позбавлення премій.

    Якщо сума неточності більша, можливе покарання адміністративного або кримінального характеру. Зокрема, у 2024 році було відкрито 358 кримінальних справ за подання неправдивих даних, а цьогоріч — ще 258. Проте результативність проваджень низька: лише 9% доходять до вручення підозри, а в суд передано ще менше — 6% у 2024 році та 7% цього року.

    Окремо у 159 деклараціях виявлено недостовірні відомості на суму 129,5 млн грн — це близько 814 тис. грн на декларацію. За такі порушення передбачено штрафи від 17 000 до 42 500 грн.

    У 21 випадку (2%) задекларовано незаконне збагачення на загальну суму 646,2 млн грн, тобто майже 31 млн грн на одного декларанта. За цими фактами відкрито 154 кримінальні провадження (102 торік і 52 цьогоріч), однак лише 9 підозр вручено, і лише одна справа наразі передана до суду.

    Ще 30 декларацій (3%) викликали питання щодо необґрунтованості активів: посадовці вказали майно на понад 129,1 млн грн без підтвердженого джерела походження.

    У 18 деклараціях зафіксовані одразу два порушення — подання недостовірних даних та незаконне збагачення, а в 24 — комбінація неправдивих даних та необґрунтованості активів.

  • Чому безкарність за удари по військових об’єктах веде до нових трагедій

    Чому безкарність за удари по військових об’єктах веде до нових трагедій

    Трагедія у Полтаві знову підняла питання про відповідальність за удари по військових об’єктах в Україні. Військовий блогер Юрій Бутусов наголошує, що ця трагедія була неминучою через системні недоліки у заходах безпеки, і вважає, що відсутність покарання за попередні інциденти є однією з причин.

    Жоден керівник не був покараний за удари по казармах у Яворові, Миколаєві, НЦ Десна, де були масові жертви.

    Тому не дивно, що масові зібрання продовжуються. Відповідальності ніякої немає, аналізу немає, і помилки, з яких влада не робить уроки, продовжуються та жертви множаться.

    З огляду на офіційні дані, на одній із локацій військового інституту у Полтаві зібрали одночасно щонайменше 250 людей для якогось заходу.

    Я буваю на багатьох урочистих заходах на фронті — комбриги для нагородження збирають групи не більше 30–40 людей, або у бункерах, або у місцях, де непомітно ніяких скупчень, все робиться максимально швидко, і завжди все проходить без трагедій. Я був на зібранні одного батальйону і точку збору дізнався за 15 хвилин до початку зборів у глухому лісі без жодного свідка навколо, з далеко розосередженим транспортом. Такі саме елементарні заходи безпеки можна і потрібно застосовувати усюди, для цього не треба якоїсь спеціальної освіти, і це очевидно усім.

    Про масове зібрання у Полтаві дізналась ворожа агентура, і у мережу одразу хтось опублікував відео результатів удару із землі. Ця людина, ймовірно, працює на ворога та контролює результати.

    Допоки за нехтування заходами безпеки якийсь керівник показово не отримає покарання — втрату звання та реальний тюремний термін за службову халатність з важкими наслідками, сподіватись, що такі трагедії не повторяться, не доводиться.