Президент України Володимир Зеленський провів кадрову ротацію в командуванні Медичних сил Збройних сил України. З посади командувача звільнили генерал-майора медичної служби Анатолія Казмірчука, а його місце посів полковник медичної служби Костянтин Гуменюк — один із найбільш відомих українських військових хірургів, який багато років працює безпосередньо з бойовою травмою та неодноразово оперував поранених неподалік від лінії фронту.
Відповідні рішення президент оформив двома указами. Указом №909/2026 Анатолія Казмірчука звільнили з посади командувача Медичних сил ЗСУ, а указом №910/2026 Костянтина Гуменюка призначили новим командувачем. Інформація про обидва документи оприлюднена на офіційному сайті президента.
Призначення Гуменюка привернуло особливу увагу через його професійну біографію. На відміну від багатьох кадрових керівників, він значну частину кар’єри провів безпосередньо у військовій хірургії — від роботи у госпіталях до організації допомоги пораненим під час бойових дій.
Службу у військово-медичних закладах Гуменюк розпочав ще у 2001 році у Вінниці. Спочатку працював ординатором відділення невідкладної хірургії, а згодом очолив клініку ендоскопічної хірургії та діагностики.
Після початку бойових дій на Донбасі у 2014 році він почав працювати в районі проведення Антитерористичної операції. Спочатку був старшим передової лікарсько-сестринської бригади у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Надалі працював провідним хірургом 59-го військово-мобільного госпіталю поблизу Луганська.
У 2017 році Гуменюк став головним хірургом АТО, у 2018–2019 роках — головним хірургом операції Об’єднаних сил, а згодом обійняв посаду головного хірурга Збройних сил України. АрміяInform підтверджувала, що саме на цих посадах він відповідав за організацію хірургічної допомоги в районі бойових дій.
Повномасштабне російське вторгнення Гуменюк зустрів на сході України. У наступні роки він працював із військовими медиками у Лисичанську, Бахмуті, Дружківці, Покровську, Дніпрі, Харкові та інших містах, де розгорталися військові шпиталі та працювали передові хірургічні групи.
Сам Гуменюк пояснював, що як головний хірург ЗСУ відповідав фактично за всю систему хірургічної допомоги — від передових груп до військово-медичних клінічних центрів. Під час інтенсивних бойових дій навантаження на медиків може бути колосальним: лише на одному напрямку військові хірурги інколи проводять до 100–150 операцій за одну добу.
Одним із найвідоміших епізодів його роботи стала операція, проведена у травні 2022 року неподалік від Бахмута. До мобільного військового госпіталю доправили пораненого бійця з тяжким ушкодженням нирки. У звичайних умовах подібні бойові травми часто потребують великого відкритого розрізу, однак команда Гуменюка вирішила використати малоінвазивну лапароскопічну методику.
Через невеликі проколи хірурги ввели камеру та спеціальні інструменти, після чого видалили пошкоджену нирку. Сам Гуменюк пізніше згадував, що під час операції стояв перед вибором — перейти до традиційної відкритої операції або продовжити лапароскопічно. Втручання тривало майже півтори години й завершилося успішно.
АрміяInform називала цю операцію першим в Україні лапароскопічним видаленням нирки у пацієнта з бойовою травмою. У публічних матеріалах її також характеризували як унікальне для світової практики втручання, виконане в умовах війни. При цьому коректніше говорити саме про заявлену українськими військовими медиками унікальність, оскільки незалежної міжнародної бази, яка б дозволяла беззаперечно підтвердити формулювання «перша у світі», у відкритих джерелах немає.
Гуменюк неодноразово наголошував, що сучасна бойова травма суттєво відрізняється від цивільної хірургії. Поранені часто мають одночасне ушкодження кількох анатомічних ділянок, великі дефекти тканин, переломи, ампутації та масивну кровотечу. Тому українським військовим медикам доводиться адаптувати цивільні технології до надзвичайно складних фронтових умов.
Серед методів, які українські хірурги активно впроваджували під час війни, — REBOA, тобто реанімаційна ендоваскулярна балонна оклюзія аорти. Цю технологію використовують для тимчасового контролю критичної внутрішньої кровотечі. За словами Гуменюка, саме крововтрата залишається однією з головних причин смерті поранених на полі бою.
Ще до повномасштабного вторгнення Гуменюк займався розвитком малоінвазивної військової хірургії. На початку 2022 року він разом із колегами проводив високотехнологічні лапароскопічні втручання у військовому госпіталі в Ірпені. Тоді лікарі, зокрема, виконали лапароскопічне видалення нирки та інші складні операції.
Вже під час великої війни досвід українських військових хірургів почав привертати увагу іноземних фахівців. Гуменюк розповідав, що представляв напрацювання української військової медицини у США. Під час одного з міжнародних конгресів, де були присутні тисячі військових медиків, українські напрацювання викликали значний інтерес.
У квітні 2026 року АрміяInform повідомляла ще про одну складну операцію, проведену під керівництвом Гуменюка. В інтерв’ю він наголошував, що бойовий досвід змушує українську медицину надзвичайно швидко розвиватися, а частина методик, які сьогодні відпрацьовуються в Україні, у майбутньому може стати предметом вивчення для лікарів інших держав.
Окрім практичної роботи, Гуменюк займається навчанням військових медиків і науковою діяльністю. Він доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України та лауреат Національної премії України імені Бориса Патона. Ще у 2022 році премію імені Патона йому присудили у складі авторського колективу за роботу, присвячену організації екстреної медичної допомоги та лікуванню гострої крововтрати у бойових умовах і клінічній практиці.
За роботу під час війни він також отримав державні та відомчі нагороди, серед яких орден «За заслуги» III ступеня, медаль «Захиснику Вітчизни» та відзнака президента «За участь в антитерористичній операції».
Призначення Гуменюка відбулося на тлі надзвичайно високого навантаження на систему військової медицини. Командування Медичних сил відповідає не лише за роботу госпіталів. До його сфери належать медична евакуація, лікування та реабілітація військовослужбовців, забезпечення медичних підрозділів, підготовка персоналу та організація взаємодії між медичною службою бойових частин і стаціонарними військовими закладами.
Саме швидкість евакуації Гуменюк неодноразово називав одним із ключових факторів виживання тяжкопоранених. Особливо це стосується випадків гострої крововтрати, коли кожна хвилина впливає на шанси врятувати людину.
Попередній командувач Медичних сил Анатолій Казмірчук також є військовим медиком. Ще влітку 2026 року він фігурував в офіційних документах президента саме як командувач Медичних сил ЗСУ, що підтверджує: нинішнє рішення є кадровою заміною керівника структури, а не реорганізацією самого командування.
Причини звільнення Казмірчука в оприлюдненому указі не деталізуються. Тому твердження про конфлікти, провали або будь-які інші мотиви кадрового рішення без окремого офіційного підтвердження були б спекуляцією.
Для Костянтина Гуменюка призначення означає перехід від керівництва безпосередньо хірургічною службою до відповідальності за значно ширшу систему. Йому доведеться опікуватися не лише хірургією, а усім комплексом медичного забезпечення Збройних сил у момент, коли характер війни швидко змінюється, а навантаження на евакуаційні маршрути, стабілізаційні пункти та госпіталі залишається надзвичайно високим.
Водночас саме його багаторічний досвід на різних рівнях — від операційної передового госпіталю до організації роботи хірургічної служби всієї армії — робить це призначення особливо помітним. Новий командувач Медичних сил приходить на посаду не лише як військовий управлінець, а передусім як практикуючий хірург, який пройшов АТО, ООС та роки повномасштабної війни і безпосередньо працював із найтяжчими бойовими пораненнями.
