Golosnovinua.com

Позначка: поранені

  • Росія скинула півтонну бомбу на центр Слов’янська: зруйновано під’їзд, десятки будинків пошкоджені

    Росія скинула півтонну бомбу на центр Слов’янська: зруйновано під’їзд, десятки будинків пошкоджені

    Російські війська вранці 31 серпня завдали потужного авіаційного удару по центральній частині Слов’янська Донецької області. По місту застосували авіабомбу ФАБ-500, яка влучила у багатоквартирний житловий будинок. Унаслідок вибуху під’їзд багатоповерхівки зруйновано з першого до п’ятого поверху, значних пошкоджень зазнали десятки навколишніх будинків. Станом на ранок відомо щонайменше про чотирьох поранених.

    Російська атака сталася ще до світанку — приблизно о 04:20 у понеділок, 31 серпня.

    Про наслідки удару повідомив начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.

    За його інформацією, російські війська застосували проти міста ФАБ-500. Авіабомба влучила безпосередньо у багатоповерховий житловий будинок у центральній частині Слов’янська.

    Унаслідок потужного вибуху в будівлі фактично знищений цілий під’їзд — конструкції зруйновані з першого до п’ятого поверху.

    Однак зона руйнувань не обмежилася будинком, у який безпосередньо влучила російська авіабомба.

    За попередніми даними міської влади, пошкоджено щонайменше 32 багатоповерхові житлові будинки. Також пошкоджень зазнали приватний будинок, готель, дитячий садок та автомобілі.

    Таким чином, наслідки одного авіаційного удару поширилися на значну частину житлової забудови в центральній частині міста.

    Станом на ранок 31 серпня відомо про чотирьох поранених людей.

    Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу. Остаточні масштаби руйнувань та інформація про наслідки удару продовжують уточнюватися.

    Російський удар по Слов’янську став продовженням серії атак на місто та навколишні населені пункти Донеччини.

    Лише напередодні, 30 серпня, російські війська атакували авіабомбами Билбасівку, яка входить до Слов’янської громади.

    Наслідки того удару виявилися смертельними. За інформацією начальника Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, у Билбасівці загинули двоє людей, серед яких 13-річний хлопчик.

    Ще двоє людей у селищі були поранені.

    Російський удар зруйнував два приватні будинки, ще 17 осель були пошкоджені.

    Після атаки Філашкін окремо звернувся до батьків, які продовжують залишатися разом із дітьми на території Донецької області, із закликом евакуюватися до безпечніших регіонів.

    Ситуація на Донеччині загалом залишається вкрай складною.

    За даними обласної влади, лише протягом 30 серпня внаслідок російських атак у регіоні загинули п’ятеро мирних жителів.

    Двоє людей загинули в Билбасівці, ще по одній людині — у Краматорську, Староварварівці та Степанівці.

    Ще шестеро людей протягом минулої доби були поранені. Йдеться про трьох жителів Слов’янська та по одному постраждалому у Краматорську, Билбасівці й Староварварівці.

    Ця статистика стосується атак 30 серпня і не включає чотирьох людей, про поранення яких стало відомо після нового удару ФАБ-500 по Слов’янську вже вранці 31 серпня.

    З початку повномасштабного російського вторгнення, за даними Донецької ОВА, в області внаслідок російських атак загинули щонайменше 4286 мирних жителів, ще 10 323 людини були поранені. Ця статистика не враховує жертв у Маріуполі та Волновасі, точну кількість яких наразі встановити неможливо.

    Останнім часом Слов’янськ дедалі частіше опиняється під ударами російської авіації.

    За кілька днів до атаки 31 серпня місто вже пережило серію авіаційних ударів із застосуванням ФАБ-250 та ФАБ-500.

    Зокрема, з вечора 27 серпня до ранку 28 серпня російська авіація неодноразово атакувала Слов’янськ. Тоді були поранені двоє людей, п’ять приватних будинків знищено повністю, щонайменше 20 приватних домоволодінь та три багатоповерхівки пошкоджено.

    Удари також пошкодили торговельні павільйони на Привокзальному ринку.

    Таким чином, ранковий удар 31 серпня став черговою атакою важкими авіабомбами по житловій забудові міста протягом лише кількох днів.

    ФАБ-500 належить до класу важких авіаційних бомб. Позначення «500» відповідає класу боєприпасу приблизно півтонної маси, хоча конкретна маса залежить від модифікації.

    Російські війська використовують такі авіабомби проти українських населених пунктів, у тому числі у варіантах із модулями планування та корекції, які дозволяють скидати боєприпаси з більшої відстані.

    За повідомленнями Донецької обласної прокуратури, під час ранкової атаки на Слов’янськ російські війська застосували ФАБ-500 з універсальним модулем планування та корекції.

    Такі удари становлять особливу небезпеку для міст поблизу лінії фронту через значну масу боєприпасу та масштаб руйнувань після влучання.

    Наслідки атаки 31 серпня це вкотре продемонстрували: один удар призвів не лише до руйнування частини будинку, який став безпосередньою ціллю влучання, а й до пошкодження десятків інших багатоповерхівок та цивільних об’єктів навколо.

    Слов’янськ залишається одним із ключових міст підконтрольної Україні частини Донеччини і регулярно перебуває під російськими повітряними та безпілотними атаками.

    Водночас інтенсивність ударів по самому місту та сусідніх населених пунктах останнім часом залишається високою.

    На ранок 31 серпня місцева влада повідомляє про чотирьох поранених унаслідок нового удару. Інформація про остаточну кількість постраждалих і повний масштаб пошкоджень ще може змінитися після завершення обстеження території.

    Мешканців Донеччини влада продовжує закликати не зволікати з евакуацією, особливо родини з дітьми, оскільки російські війська регулярно застосовують проти населених пунктів регіону авіабомби, артилерію та ударні безпілотники.

  • Росія вдарила по центру Мени у День Незалежності: 12 поранених, серед них четверо дітей

    Росія вдарила по центру Мени у День Незалежності: 12 поранених, серед них четверо дітей

    Російські війська ввечері 24 серпня атакували центральну частину міста Мена Корюківського району Чернігівської області. Унаслідок удару поранення дістали 12 людей, серед них четверо дітей. Про це повідомила Національна поліція України.

    Під час атаки пошкоджені адміністративні та житлові будівлі, магазини й автомобілі. Унаслідок удару в центральній частині міста виникла значна кількість пошкоджень, а місцевим службам довелося працювати на місці обстрілу.

    Поліцейські документують наслідки російської атаки, фіксують пошкоджене майно та збирають докази для подальшого розслідування.

    У районі спалахнули масштабні пожежі

    Російські війська з вечора 24 серпня та протягом ночі продовжували атакувати Корюківський район Чернігівщини. Внаслідок обстрілів у районі виникла низка пожеж.

    Одна з них сталася на території підприємства. Вогонь охопив понад 3000 квадратних метрів. До ліквідації наслідків залучили рятувальників та інші відповідні служби.

    Фахівці працюють над гасінням пожеж, розбором пошкоджених конструкцій та відновленням нормальної роботи пошкоджених об’єктів. Безпекова ситуація при цьому залишається складною через продовження російських атак по області.

    У поліції наголосили на необхідності документування кожного такого удару. Зібрані докази використовуватимуть для встановлення всіх обставин обстрілу та притягнення винних до відповідальності.

    Атака на Мena сталася у День Незалежності України. Російські війська в цей період продовжили удари по цивільній інфраструктурі та населених пунктах Чернігівщини.

    Напередодні російська армія також атакувала автозаправні комплекси у Чернігівській та Полтавській областях. Тоді повідомлялося про постраждалу людину.

     

  • Росія посеред дня атакувала вантажівку на Одещині: двоє людей загинули

    Росія посеред дня атакувала вантажівку на Одещині: двоє людей загинули

    Російські війська 11 серпня завдали удару по Одеській області, внаслідок якого було уражено вантажний автомобіль із цистерною. Після влучання машина спалахнула, а вогонь перекинувся на легковий автомобіль, що перебував поруч. Двоє чоловіків загинули, ще щонайменше троє людей постраждали.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

    За його інформацією, у цистерні вантажівки залишалася олія. Після удару виникла пожежа, яку ліквідовували екстрені служби.

    Загинули двоє чоловіків

    В Одеській обласній прокуратурі уточнили, що, за попередніми даними, жертвами російської атаки стали 47-річний та 65-річний чоловіки.

    Ще троє людей постраждали. Одного з них — 43-річного чоловіка — доправили до лікарні. Інформацію про двох інших потерпілих та характер їхніх травм уточнюють.

    На місці удару працюють правоохоронці, рятувальники та інші екстрені служби. Остаточна кількість постраждалих також може змінитися після завершення обстеження території.

    «Інформація щодо наслідків удару та кількості постраждалих уточнюється. На місці працюють всі відповідні служби», — повідомив Кіпер.

    Після удару спалахнули два автомобілі

    Унаслідок атаки основного удару зазнала вантажівка з цистерною. Через залишки олії після влучання виникла пожежа.

    Полум’я поширилося на легковий автомобіль, який перебував неподалік. На оприлюднених Одеською ОВА кадрах видно серйозно пошкоджений транспорт та наслідки займання.

    На момент перших повідомлень влада не уточнювала, який саме засіб ураження використала Росія, тому стверджувати, що йшлося про конкретний тип ракети або безпілотника, наразі не варто.

    Так само офіційно не повідомлялося про військові об’єкти безпосередньо в місці влучання. Відомо про ураження транспортних засобів та жертви серед людей.

    Одещина залишається однією з цілей російських атак

    Російські війська систематично атакують Одеську область від початку повномасштабної війни. Серед головних цілей ударів у регіоні протягом останніх років були портова, енергетична, транспортна та цивільна інфраструктура.

    Особливо важливим регіон залишається для української зовнішньої торгівлі. Порти Великої Одеси відіграють ключову роль в експорті зерна, металургійної продукції та інших українських товарів.

    Улітку 2026 року ситуація навколо морської логістики суттєво погіршилася через посилення російських атак на портову інфраструктуру та цивільне судноплавство. На цьому тлі Україна почала активніше шукати альтернативні маршрути для експорту, зокрема через Польщу, Молдову та Румунію.

    Масовані удари РФ тривають

    Атака на Одещину сталася на тлі нової хвилі російських ударів по українських регіонах.

    У ніч проти 11 серпня російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Запоріжжя. Внаслідок удару загинули семеро людей, десятки отримали поранення. Серйозних пошкоджень зазнали промислові та енергетичні об’єкти.

    Зокрема, після удару повністю зупинив роботу металургійний комбінат «Запоріжсталь». Загиблі були працівниками підприємства, які після оголошення повітряної тривоги прямували до укриття.

    На Одещині тим часом правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини денного удару. Остаточні дані про кількість постраждалих та масштаби руйнувань очікуються після завершення роботи екстрених служб.

  • Росія зупинила «Запоріжсталь» балістикою: семеро працівників загинули, завод повністю став

    Росія зупинила «Запоріжсталь» балістикою: семеро працівників загинули, завод повністю став

    Металургійний комбінат «Запоріжсталь» повністю зупинив виробництво після російського балістичного удару по промисловому майданчику Запоріжжя в ніч проти 11 серпня. Семеро працівників підприємства загинули, ще 21 людина дістала поранення. Удар застав співробітників уже після оголошення повітряної тривоги, коли вони прямували до укриття. На підприємствах пошкоджено енергетичну інфраструктуру, а також основні й допоміжні потужності коксового та доменного виробництв.

    Про наслідки атаки офіційно повідомили «Запоріжсталь» та група «Метінвест». Компанія наголосила, що її запорізькі підприємства є цивільними промисловими об’єктами, на яких працюють десятки тисяч людей і виробляється металургійна та коксохімічна продукція. Після удару фахівці розпочали оцінку пошкоджень і аварійно-відновлювальні роботи, однак терміни перезапуску комбінату станом на вечір 11 серпня не називаються.

    Нічний удар по «Запоріжсталі» став частиною масштабної комбінованої атаки Росії на Запоріжжя. За уточненими даними обласної влади, загалом у місті загинули семеро людей, 24 отримали поранення. Таким чином, усі підтверджені загиблі внаслідок нічної атаки були працівниками металургійного підприємства. Серед поранених троє чоловіків перебували у важкому стані. 12 серпня у Запорізькій області оголосили Днем жалоби.

    Люди йшли до укриття, коли стався удар

    Найважчою частиною атаки стали людські втрати. За даними «Запоріжсталі», повітряну тривогу було оголошено перед ударом, і працівники почали рухатися до захисних споруд. Саме в цей момент по промисловому майданчику вдарила балістична ракета.

    Семеро співробітників загинули. 21 працівник отримав поранення різного ступеня тяжкості. Компанія заявила, що допомагає постраждалим та родинам загиблих і перебуває з ними на постійному зв’язку. На підприємствах «Метінвесту» 11 і 12 серпня приспустили прапори на знак жалоби.

    Окремо ця обставина демонструє одну з найбільших небезпек балістичних ударів. Від моменту виявлення пуску до можливого влучання в містах, розташованих відносно близько до лінії фронту, можуть залишатися лічені хвилини. Через це навіть після своєчасного оголошення повітряної тривоги персонал великих підприємств фізично може не встигнути дістатися до укриттів.

    Пошкоджені ключові виробничі ділянки

    Наслідки атаки не обмежилися місцем влучання.

    За офіційною інформацією підприємства, пошкоджень зазнали енергетичні підрозділи та інфраструктура запорізьких підприємств «Метінвесту», а також основні та допоміжні потужності коксового й доменного виробництв.

    Саме ці ланки критично важливі для повного металургійного циклу. Доменне виробництво забезпечує виплавку чавуну, який надалі використовується у виробництві сталі, тоді як коксохімічні підприємства постачають кокс, необхідний для роботи доменних печей.

    Після атаки «Запоріжсталь» зупинилася повністю, тоді як інші виробничі майданчики «Метінвесту» в Запоріжжі продовжили працювати на зниженій потужності.

    Компанія поки не повідомляє, наскільки серйозно пошкоджене обладнання та чи потребуватимуть окремі агрегати тривалого ремонту або заміни. Тому оцінювати можливі економічні збитки та тривалість простою наразі передчасно.

    «Запоріжсталь» уже зупинялася через російські удари

    Це не перша аварійна зупинка комбінату через війну.

    У грудні 2025 року «Запоріжсталь» втрачала зовнішнє енергоживлення після масованих російських атак на енергетичну систему. Тоді підприємство було змушене аварійно призупинити виробничі процеси, а відновлення роботи відбувалося поступово.

    Схожа ситуація повторилася 7 січня 2026 року. Після чергової ракетно-дронової атаки РФ на енергетичну інфраструктуру Запорізької області комбінат знову втратив зовнішнє живлення та зупинив усі виробничі процеси.

    Однак нинішня атака відрізняється принципово. Якщо попередні великі зупинки були насамперед наслідком пошкодження зовнішньої енергосистеми, то 11 серпня удар припав безпосередньо на промисловий майданчик і спричинив загибель працівників та пошкодження виробничого обладнання.

    У червні «Метінвест» розповідав і про інший випадок, коли обладнання «Запоріжсталі» після російської атаки вдалося відремонтувати всього за три дні, хоча європейський виробник обладнання рекомендував повну заміну. Цей досвід показує здатність підприємства проводити аварійні ремонти в дуже короткі строки, однак масштаб нинішніх пошкоджень поки не дозволяє прогнозувати такий самий сценарій.

    Чому зупинка «Запоріжсталі» важлива для економіки

    «Запоріжсталь» залишається одним із найбільших діючих металургійних підприємств України. На офіційному сайті комбінат зазначає, що постачає свою продукцію більш ніж до 50 країн світу. Основний асортимент включає гарячекатаний і холоднокатаний рулонний та листовий прокат, а також товарний чавун.

    Після руйнування металургійних потужностей Маріуполя у 2022 році значення підприємств, які продовжують працювати на підконтрольній Україні території, суттєво зросло. Тому тривала зупинка такого комбінату впливає не лише на сам «Метінвест», а й на експорт, залізничну логістику, постачальників сировини, енергетичний сектор та підприємства, які використовують український метал у виробництві.

    Особливо складним є те, що металургійне виробництво технологічно важче швидко зупиняти та запускати, ніж багато інших видів промисловості. Доменні печі та пов’язані з ними агрегати потребують контрольованих технологічних процедур. Тому будь-який раптовий удар по енергоживленню або виробничій інфраструктурі створює додатковий ризик пошкодження обладнання.

    Саме з цієї причини після нічної атаки фахівці не просто ремонтують зруйноване, а оцінюють технічний стан усіх пов’язаних виробничих систем.

    Росія атакувала не лише завод

    Нічний удар був масштабнішим за атаку на промисловість. Російські війська застосували проти Запоріжжя ракети та керовані авіаційні бомби. У місті були пошкоджені промислові об’єкти, енергетична інфраструктура, багатоповерхівки, нежитлові будівлі та гаражний кооператив. У частині міста виникли перебої з електропостачанням.

    На місцях влучань виникали пожежі. Екологічна інспекція також зафіксувала значне засмічення території відходами руйнувань: лише на одному з обстежених місць у Вознесенівському районі йшлося про понад 5 тисяч квадратних метрів території.

    Протягом дня кількість жертв уточнювалася. Спочатку повідомлялося про шістьох загиблих і 19 поранених, однак пізніше число загиблих зросло до семи, а постраждалих — до 24.

    Коли комбінат відновить роботу — поки невідомо

    Станом на вечір 11 серпня «Запоріжсталь» залишається повністю зупиненою. Інші виробничі майданчики групи в Запоріжжі працюють зі зниженим навантаженням. Фахівці проводять аварійно-ремонтні роботи, оцінюють стан енергетичного господарства, коксового та доменного виробництв і визначають, які роботи необхідні для безпечного перезапуску.

    Офіційних строків відновлення підприємство не називало. Не оприлюднено й попередньої суми збитків.

    Тому повідомлення про можливий запуск через конкретну кількість днів наразі не мають офіційного підтвердження.

    Поки головним наслідком атаки залишаються не виробничі втрати, а загибель людей. Сім працівників «Запоріжсталі» загинули буквально на шляху до укриття після початку повітряної тривоги. Ще 21 співробітник підприємства був поранений. На цьому тлі повна зупинка одного з найбільших металургійних підприємств країни стала ще одним свідченням того, наскільки російські удари по українських промислових центрах одночасно б’ють по людях і по економічній спроможності держави.

  • Російська ППО збила дрон просто над пляжем у Геленджику: серед відпочивальників багато загиблих і поранених

    Російська ППО збила дрон просто над пляжем у Геленджику: серед відпочивальників багато загиблих і поранених

    На російському чорноморському узбережжі сталася трагедія під час атаки безпілотників. У курортному селі Архипо-Осипівка, що входить до муніципального утворення Геленджик Краснодарського краю РФ, безпілотник після роботи протиповітряної оборони впав у районі пляжу, де на той момент перебувала велика кількість відпочивальників. За попередніми офіційними даними російської сторони, загинули щонайменше троє людей, а кількість госпіталізованих згодом зросла до 17. Серед тяжко поранених є діти.

    Інцидент стався у понеділок, 3 серпня, на тлі чергової атаки безпілотників на південь Росії. Перші повідомлення про трагедію почали поширювати російські Telegram-канали та очевидці. На опублікованих у мережі відеозаписах чути стрілянину та вибухи, після яких люди починають залишати пляж.

    За даними ASTRA та інших російських джерел, безпілотник опинився безпосередньо над курортною зоною, після чого по ньому почала працювати російська протиповітряна оборона. Після ураження апарат втратив керування та впав у районі, де перебували відпочивальники.

    Початково губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв повідомляв про трьох загиблих та 13 постраждалих. Пізніше дані щодо кількості поранених були оновлені.

    За словами помічника міністра охорони здоров’я РФ Олексія Кузнєцова, після інциденту до медичних закладів доставили вже 17 людей. Четверо госпіталізованих перебували у тяжкому стані, серед них — двоє дітей.

    Водночас у соціальних мережах та Telegram з’являлися повідомлення про більшу кількість загиблих. Зокрема, в окремих публікаціях ішлося вже про шість жертв і 17 поранених. Однак на момент підготовки матеріалу ці цифри не були підтверджені офіційно, тому достовірно говорити можна лише про щонайменше трьох загиблих.

    На пляжі були сотні людей

    Архипо-Осипівка є одним із популярних курортів російського чорноморського узбережжя. Населений пункт розташований на узбережжі приблизно за кілька десятків кілометрів від самого Геленджика та влітку приймає значну кількість туристів.

    Саме серпень традиційно є піком туристичного сезону. За даними туристичних ресурсів, місцеві пляжі влітку можуть бути сильно завантажені вже з раннього ранку. Архипо-Осипівка позиціонується насамперед як місце сімейного відпочинку завдяки пологому заходу у воду та розвиненій курортній інфраструктурі.

    Цього року попит на відпочинок у цьому районі залишався високим навіть на тлі регулярних атак безпілотників на Краснодарський край. Російський союз туріндустрії ще навесні повідомляв, що бронювання в Архипо-Осипівці на літній сезон демонструвало приріст приблизно на 90% порівняно з попереднім роком.

    Саме тому в момент падіння дрона на узбережжі перебувало багато людей. На кадрах із місця події видно заповнений пляж, а після вибуху частина відпочивальників починає швидко залишати берег.

    Очевидці заявляють, що сирени не було

    Одна з головних обставин трагедії, яка зараз активно обговорюється, — робота системи оповіщення.

    Очевидці та користувачі російських соціальних мереж стверджують, що перед початком роботи ППО сигнал повітряної тривоги на пляжі не звучав. На відео, яке поширилося після інциденту, дійсно можна почути характерні звуки стрілянини та подальший вибух, однак звуку сирени на цих фрагментах немає. Водночас самі по собі відеозаписи не дозволяють встановити, чи працювала система оповіщення в інших частинах населеного пункту.

    Один із користувачів, який заявив, що перебував у цей час в Архипо-Осипівці, описував кілька пострілів та потужний вибух, після якого люди почали масово залишати пляж. За його словами, безпілотник пролітав над узбережжям, після чого почалася робота ППО. Це свідчення очевидця з соцмережі й незалежно воно наразі не підтверджене.

    Російська влада на момент появи перших повідомлень детально не пояснювала, чи оголошувалася евакуація пляжів перед початком роботи протиповітряної оборони.

    ППО працювала безпосередньо над курортною зоною

    Окремі питання викликає рішення застосовувати засоби ураження проти безпілотника безпосередньо над територією з великою кількістю цивільних.

    Точний тип дрона, засобу ППО, яким його уражали, а також траєкторію польоту апарата достовірно не встановлено. Тому стверджувати, що саме стало безпосередньою причиною падіння БпЛА на пляж, без результатів розслідування передчасно.

    Разом із тим відео та повідомлення очевидців вказують на те, що перед падінням апарата в районі пляжу було чути роботу засобів протиповітряної оборони.

    Важливо, що у Краснодарському краї діють обмеження на публікацію матеріалів, які демонструють безпілотники та роботу російської ППО. Про відповідну заборону місцеві ресурси нагадували жителям регіону ще раніше.

    Попри це, після трагедії в мережі з’явилася значна кількість кадрів очевидців.

    Атаки на Краснодарський край стали регулярними

    Трагедія біля Геленджика сталася на тлі систематичних атак безпілотників на об’єкти у Краснодарському краї. Навесні та влітку 2026 року дрони неодноразово фіксували в районі Туапсе та інших населених пунктів регіону.

    Зокрема, у квітні-травні серія атак припала на Туапсинський нафтопереробний завод та морський термінал. Унаслідок ударів виникали пожежі та фіксувалися розливи нафтопродуктів, що навіть позначилося на туристичних бронюваннях у частині курортів регіону.

    Водночас у самій Архипо-Осипівці туристичний сезон продовжувався практично у звичайному режимі. Місцеві ресурси впродовж літа регулярно публікували кадри заповнених пляжів та рекламували курортний відпочинок.

    Тепер ситуація 3 серпня стала одним із найтяжчих інцидентів із цивільними на російському курорті внаслідок атаки безпілотників та роботи ППО.

    Кількість жертв ще може змінитися

    Інформація про наслідки трагедії продовжує уточнюватися. На цей момент підтверджені російською стороною дані свідчать щонайменше про трьох загиблих та 17 госпіталізованих. Четверо поранених перебувають у тяжкому стані, серед них двоє дітей.

    Водночас у мережі поширюються повідомлення про можливе збільшення кількості загиблих до шести осіб. Поки офіційного підтвердження цих даних немає.

    Також залишається відкритим питання, чому пляж не був евакуйований на тлі повітряної загрози та чому відпочивальники продовжували перебувати просто неба в момент роботи російської ППО.

    Саме ці обставини — робота системи оповіщення, рішення про застосування засобів ППО над заповненим людьми узбережжям і безпосередня причина падіння безпілотника — потребують окремого встановлення. Поки російська влада повідомляє переважно про кількість жертв і надання медичної допомоги постраждалим, а повної офіційної картини того, як саме сталася трагедія на пляжі в Архипо-Осипівці, немає.

  • Чернігів під безперервною атакою дронів: є влучання, пожежа та поранений

    Чернігів під безперервною атакою дронів: є влучання, пожежа та поранений

    Російські війська вранці у понеділок, 3 серпня, розпочали серію атак безпілотниками по Чернігову. Перші вибухи жителі міста почули близько 6:30, після чого повітряна загроза зберігалася протягом кількох годин. Унаслідок одного з ударів пошкоджене підприємство, на місці влучання виникла пожежа. Щонайменше одна людина отримала осколкові поранення. Інформація про остаточні наслідки атаки продовжує уточнюватися.

    Про удар повідомив начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський. За його словами, російські війська застосували проти міста безпілотні літальні апарати. Після одного з влучань було пошкоджене місцеве підприємство та почалася пожежа.

    Спочатку міська влада не повідомляла про потерпілих, наголошуючи, що інформація уточнюється. Згодом Брижинський підтвердив, що внаслідок російської атаки одна людина отримала осколкові поранення.

    Яке саме підприємство стало ціллю удару та наскільки серйозними є руйнування, на момент появи перших офіційних повідомлень не уточнювалося. Також влада не розкривала точне місце влучання, що є стандартною практикою під час війни.

    За інформацією кореспондента РБК-Україна, перші вибухи у Чернігові пролунали приблизно о 6:30 ранку. Пізніше повідомлення про роботу безпілотників та нові вибухи продовжували надходити. Таким чином, йшлося не про одиничний удар, а про тривалу повітряну загрозу для обласного центру.

    Росія запустила по Україні 181 безпілотник

    Ранкова атака на Чернігів відбулася після масштабного нічного удару Росії по Україні.

    За даними Повітряних сил, у ніч проти 3 серпня російські війська застосували 181 ударний безпілотник та дрони інших типів. Українська протиповітряна оборона працювала в різних регіонах країни. Водночас були зафіксовані й влучання.

    Атаки на Чернігів продовжилися вже після завершення основної нічної хвилі ударів.

    Чернігівська область через географічне розташування регулярно опиняється під ударами російської армії. Росія застосовує проти регіону ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та інші засоби ураження. Особливо вразливими залишаються прикордонні громади області.

    Сам Чернігів останнім часом також дедалі частіше стає ціллю атак безпілотників.

    За тиждень до цього дрон РФ вдарив по супермаркету

    Нинішня атака сталася лише через вісім днів після одного з найтяжчих останніх ударів по Чернігову.

    26 липня російський безпілотник влучив у супермаркет АТБ у мікрорайоні ЗАЗ. У момент удару всередині магазину та поруч із ним перебували люди. Внаслідок атаки загинули двоє людей, серед яких 10-річна дитина. Кількість поранених згодом зросла щонайменше до 13 осіб.

    Тоді екстрені служби працювали безпосередньо серед житлової забудови. Частину потерпілих госпіталізували, іншим медичну допомогу надали амбулаторно.

    Російські війська того дня атакували місто не один раз. Вранці 26 липня один із безпілотників також влучив у підприємство. Після удару виникла масштабна пожежа, площа якої сягнула приблизно 1500 квадратних метрів. Рятувальникам вдалося ліквідувати займання.

    Таким чином, удар 3 серпня частково повторює тактику попередньої атаки: безпілотники заходять на місто хвилями, а загроза може зберігатися протягом тривалого часу.

    Після удару 26 липня українські джерела повідомляли, що російська армія могла застосовувати проти Чернігова реактивні безпілотники типу «Герань».

    Чернігів дедалі частіше опиняється під ударами

    Чернігів розташований приблизно за 60–70 кілометрів від кордону з Білоруссю та менш ніж за 100 кілометрів від російського кордону. Через це місто та область залишаються в зоні підвищеного ризику.

    Після відступу російських військ із півночі України навесні 2022 року наземна загроза для обласного центру суттєво зменшилася, однак повітряні атаки не припинилися. Російська армія регулярно атакує Чернігівщину ракетами та безпілотниками, а прикордонні громади потерпають також від артилерійських і мінометних обстрілів.

    Останнім часом особливо помітним стало збільшення ролі безпілотників. Росія використовує їх як для ударів по окремих об’єктах, так і під час масованих комбінованих атак.

    У випадку Чернігова ситуацію ускладнює невелика відстань до російської території: час між виявленням повітряної цілі та її наближенням до міста може бути значно коротшим, ніж для центральних чи західних регіонів України.

    Саме тому місцева влада регулярно закликає жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та повідомлення про рух ударних безпілотників.

    Наслідки атаки ще встановлюють

    Станом на ранок 3 серпня підтверджено пошкодження щонайменше одного підприємства, пожежу на місці удару та поранення однієї людини.

    Повної інформації про масштаб руйнувань поки немає. На місцях влучань працюють відповідні служби, а влада збирає інформацію про можливі додаткові пошкодження.

    Чернігівська атака стала частиною чергової масштабної хвилі російських повітряних ударів. Лише протягом ночі противник запустив по Україні понад 180 безпілотників, після чого атаки на окремі регіони продовжилися вже вранці.

    Для Чернігова це вже щонайменше друга серйозна атака безпілотниками за трохи більше ніж тиждень. Після смертельного удару по супермаркету 26 липня російські дрони знову повернулися до міста — цього разу під ударом опинилося підприємство, спалахнула пожежа та є поранений.

    Остаточні наслідки ранкової атаки 3 серпня влада обіцяє повідомити після завершення роботи екстрених служб та обстеження місць ударів.

  • Дев’ятеро загиблих і 28 поранених: усе, що відомо про масований удар РФ по Києву

    Дев’ятеро загиблих і 28 поранених: усе, що відомо про масований удар РФ по Києву

    Російські війська в ніч проти 1 серпня завдали масованого балістичного удару по Києву. Наслідки атаки зафіксували одразу у семи районах столиці. Станом на ранок відомо щонайменше про дев’ятьох загиблих і 28 постраждалих, серед яких четверо неповнолітніх. Рятувальні та аварійні роботи на окремих локаціях тривають.

    За даними Офісу генерального прокурора, найбільше загиблих — у Дарницькому районі. Там внаслідок російської атаки загинули семеро людей. Ще двоє стали жертвами удару у Солом’янському районі. Серед загиблих — 22-річний працівник поліції.

    Поранення отримали 28 людей. Серед них четверо неповнолітніх: 14-річна дівчина, двоє 13-річних дітей — дівчина і хлопець, а також 17-річний юнак. За попередніми даними, одна з дівчат отруїлася продуктами горіння, у решти дітей зафіксували множинні осколкові поранення та різані рани.

    Наслідки атаки зафіксували у Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському, Печерському, Святошинському, Солом’янському та Шевченківському районах Києва.

    У Солом’янському районі внаслідок удару загинули двоє людей, ще восьмеро постраждали, серед них двоє дітей. За однією з адрес сталося часткове руйнування та займання п’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальники евакуювали 35 людей із верхніх поверхів. Трьох постраждалих госпіталізували. Пожежу вдалося ліквідувати.

    Ще за однією адресою в районі загорілися автомобілі на парковці. Пожежу також ліквідували.

    У Дарницькому районі ситуація виявилася найтяжчою. Там сталися пожежі та руйнування в адміністративній і нежитловій будівлях. За іншою адресою горіли автомобілі, були пошкоджені житлові будинки. Загинули семеро людей, ще 14 постраждали, серед них двоє дітей.

    На відкритій території в одному зі скверів рятувальники та правоохоронці виявили вирву. Крім того, вздовж однієї з вулиць у кількох місцях горіло узбіччя.

    У Шевченківському районі сталася пожежа у нежитловій будівлі, а також загорілися автомобілі швидкої допомоги. Пожежу ліквідували. За однією з адрес повідомлялося про одну постраждалу людину.

    Крім того, займання виникло на території кіностудії. Його вдалося локалізувати.

    У Дніпровському районі внаслідок атаки пошкоджено магазин. У Печерському районі зафіксовано пошкодження чотирьох приватних житлових будинків і господарських споруд.

    У соцмережах та місцевих Telegram-каналах уранці почали поширювати фото і відео з місць ударів. На окремих кадрах видно тіла загиблих просто на вулиці. За інформацією місцевих пабліків, одну людину могли виявити загиблою у салоні автомобіля, ще одне тіло — на вулиці у Дарницькому районі. Водночас такі деталі потребують офіційного підтвердження правоохоронців.

    Після нічної атаки частину Києва затягнуло димом від пожеж, що виникли на місцях влучань. Найбільше задимлення спостерігалося в районах, де тривали активні роботи ДСНС.

    Через наслідки обстрілу у столиці також змінили рух транспорту. За інформацією Київської міської військової адміністрації, було перекрито рух на вулиці Урлівській та вулиці Здолбунівській у напрямку вулиці Гліба Бабіча.

    У зв’язку з цим автобус №35 тимчасово курсує через вулицю Анни Ахматової та проспект Петра Григоренка, після чого повертається на звичний маршрут.

    Автобус №108 у напрямку станції метро «Харківська» рухається через вулицю Урлівську та вулицю Анни Ахматової, а у напрямку вулиці Шептицького — через проспект Петра Григоренка та вулицю Петра Радзіня.

    Атака відбулася вночі кількома хвилями. У столиці лунали вибухи, повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння. Через високу швидкість таких ракет у мешканців було дуже мало часу, щоб дістатися укриття після сигналу тривоги.

    ДСНС продовжує розбирати завали та перевіряти пошкоджені будівлі. Правоохоронці документують наслідки російського удару, а медики надають допомогу пораненим.

    Остаточна кількість загиблих і постраждалих ще може змінитися, оскільки пошуково-рятувальні роботи на окремих локаціях не завершені.

  • Росія вдарила по «Новій пошті» на Вінниччині: восьмеро поранених, один постраждалий у тяжкому стані

    Росія вдарила по «Новій пошті» на Вінниччині: восьмеро поранених, один постраждалий у тяжкому стані

    Російські війська 31 липня завдали удару по відділенню «Нової пошти» у Вінницькій області. Унаслідок атаки постраждали щонайменше восьмеро людей, троє з яких були госпіталізовані до реанімаційного відділення. Один із поранених перебуває у тяжкому стані.

    Про наслідки атаки повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна. На місці влучання працюють рятувальники, медики, правоохоронці та інші екстрені служби.

    Інформація щодо обставин удару, типу застосованого російськими військами озброєння та остаточного масштабу руйнувань продовжує уточнюватися. Влада наразі не називає населений пункт, де було розташоване уражене відділення, і не розкриває його номер із міркувань безпеки.

    Кількість постраждалих зросла протягом ранку

    Перші повідомлення про наслідки російської атаки з’явилися вранці 31 липня. Спочатку обласна влада інформувала про влучання в об’єкт цивільної інфраструктури та одну постраждалу людину. Згодом стало відомо, що під ударом опинилося саме відділення «Нової пошти».

    Пізніше кількість поранених збільшилася до п’яти. Серед них був 19-річний хлопець, стан якого медики оцінювали як середньої тяжкості. Ще четверо людей на той момент мали легкі травми.

    Після обстеження людей та завершення першочергових рятувальних заходів начальниця Вінницької ОВА уточнила, що загальна кількість постраждалих зросла до восьми.

    Троє поранених перебувають у реанімації. Один із них отримав тяжкі травми, стан ще двох офіційно детально не уточнювався. П’ятеро інших постраждалих мають легші ушкодження.

    Інформації про загиблих станом на момент підготовки матеріалу не надходило.

    Удар припав на цивільний об’єкт

    Опубліковані обласною владою фотографії свідчать про значні пошкодження поштового відділення. На кадрах видно зруйновану частину будівлі, вибиті вікна, пошкоджені конструкції та розкидані уламки.

    Поблизу місця удару перебували автомобілі та працівники поштового оператора. Точна кількість людей, які в момент атаки були безпосередньо у приміщенні або поруч із ним, поки не повідомляється.

    «Нова пошта» є цивільним логістичним оператором, відділення якого використовуються для приймання, сортування та видачі посилок. Компанія також перевозить документи, гуманітарні вантажі, медикаменти й особисті речі громадян.

    Удар по відділенню став черговою атакою Росії на українську цивільну логістичну інфраструктуру. Від початку повномасштабного вторгнення російські ракети, авіабомби та безпілотники неодноразово влучали у відділення, сортувальні депо й термінали поштового оператора в різних регіонах України.

    Що відомо про атаку на Вінниччину

    Перед повідомленням про влучання Наталя Заболотна попереджала, що Вінницька область перебуває під повітряною атакою. Згодом вона заявила про ураження цивільної інфраструктури та роботу всіх необхідних служб на місці.

    Яким саме озброєнням російські війська атакували поштове відділення, офіційно не повідомлялося. Тому стверджувати, що йшлося саме про ракету або певний тип безпілотника, наразі немає підстав.

    Повітряні сили та місцева влада можуть оприлюднити додаткові подробиці після завершення першочергових заходів і перевірки уламків. Водночас точне місце влучання та характеристики пошкоджень можуть не розголошуватися одразу, щоб не допомагати російським військам оцінювати результати атаки.

    На території поштового відділення триває ліквідація наслідків. Фахівці обстежують пошкоджені конструкції, перевіряють, чи немає під уламками людей, а також усувають потенційні загрози для працівників і місцевих жителів.

    Постраждалим надають медичну допомогу

    Найбільше занепокоєння викликає стан одного з трьох пацієнтів, госпіталізованих до реанімації. Обласна влада повідомила, що він перебуває у тяжкому стані.

    Лікарі проводять необхідні обстеження та надають постраждалим допомогу. Деталі щодо характеру поранень не розголошуються. Також поки не уточнено, скільки серед постраждалих працівників «Нової пошти», клієнтів відділення або випадкових перехожих.

    Відомо лише, що серед поранених є 19-річний хлопець. У перших повідомленнях його стан оцінювали як середньої тяжкості.

    Обласна влада пообіцяла інформувати про зміни у стані поранених та перебіг ліквідації наслідків атаки.

    Росія систематично атакує поштову інфраструктуру

    Відділення та логістичні центри «Нової пошти» неодноразово зазнавали російських ударів у різних областях України. Під час таких атак гинули й отримували поранення працівники компанії та цивільні, які перебували поруч.

    Зокрема, 3 липня 2026 року російський FPV-дрон атакував відділення «Нової пошти» у Запоріжжі. Унаслідок влучання загинув 50-річний працівник компанії, який працював водієм.

    Російські війська також атакували сортувальні депо, вантажні відділення та термінали оператора у прифронтових і тилових регіонах. Після таких ударів компанія зазвичай евакуює персонал, переносить обслуговування клієнтів до найближчих відділень та уточнює інформацію про пошкоджені відправлення.

    У разі знищення або пошкодження посилок «Нова пошта» повідомляє клієнтів про подальші дії окремо. Місце перебування відправлення можна перевірити через офіційний трекінг або мобільний застосунок компанії.

    Водночас на момент публікації офіційної інформації про кількість знищених посилок у відділенні на Вінниччині, можливу компенсацію або перенесення його роботи не було.

    Удар стався далеко від лінії фронту

    Вінницька область розташована в центральній частині України та не межує з територіями, де безпосередньо ведуться бойові дії. Попри це регіон регулярно перебуває під загрозою російських ракетних і дронових атак.

    Росія застосовує далекобійне озброєння для ударів по об’єктах у глибині української території. Під загрозою опиняються енергетичні підприємства, промислові об’єкти, транспортна та логістична інфраструктура, житлові будинки й інші цивільні споруди.

    Атака на поштове відділення вкотре демонструє, що небезпека зберігається не лише у прифронтових громадах. Під час повітряної тривоги влада закликає жителів усіх регіонів прямувати до найближчих укриттів і залишатися там до офіційного відбою.

    Остаточні наслідки ще встановлюють

    Станом на останнє офіційне повідомлення відомо про вісьмох постраждалих. Троє з них перебувають у реанімації, зокрема одна людина — у тяжкому стані. Ще п’ятеро отримали легкі травми.

    Усі екстрені служби продовжують працювати на місці удару. Територію обстежують рятувальники та правоохоронці, медики надають допомогу пораненим, а слідчі документують наслідки російської атаки.

    Остаточний масштаб руйнувань, тип застосованого озброєння та можливі пошкодження сусідніх будівель або автомобілів встановлюються. Вінницька ОВА закликала громадян стежити за офіційними повідомленнями та не публікувати точне місце влучання чи переміщення екстрених служб.

  • Росіяни навели реактивний Shahed просто на залізничників: ремонт інфраструктури завершився трагедією

    Росіяни навели реактивний Shahed просто на залізничників: ремонт інфраструктури завершився трагедією

    Російські війська атакували ремонтну бригаду «Укрзалізниці», яка працювала над відновленням пошкодженого інфраструктурного об’єкта в Донецькій області. Унаслідок удару загинув монтер колії, ще двоє працівників залізниці дістали уламкові поранення. За інформацією керівництва компанії, окупанти спрямували безпілотник безпосередньо на місце роботи залізничників.

    Про трагедію ввечері 27 липня повідомив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський. За його словами, бригада ліквідовувала наслідки попереднього російського обстрілу та відновлювала важливий об’єкт залізничної інфраструктури. Під час виконання робіт диспетчери зафіксували наближення небезпечної повітряної цілі та попередили працівників про критичну загрозу.

    Більшість членів бригади після отримання сигналу встигли залишити небезпечну ділянку. Проте повністю уникнути жертв не вдалося. Один із монтерів колії потрапив під удар і зазнав травм, несумісних із життям. Ще двох залізничників поранило уламками. Інформація про тяжкість їхнього стану та місце лікування на момент першого повідомлення не розголошувалася.

    Дрон був спрямований безпосередньо на бригаду

    Перцовський наголосив, що йшлося про реактивний безпілотник типу Shahed, який російські військові навели просто на працівників. Це означає, що залізничники опинилися під загрозою не випадково через падіння уламків або удар по віддаленому об’єкту: ціллю ставала ділянка, де саме тривали відновлювальні роботи.

    Точний населений пункт, час атаки та назву пошкодженого об’єкта компанія не назвала. Таке обмеження інформації може бути пов’язане з безпекою інших ремонтних бригад і небезпекою повторного удару. У прифронтових регіонах залізничники часто працюють у складних умовах, відновлюючи колії, контактні мережі, засоби сигналізації та інші об’єкти одразу після обстрілів.

    У компанії заявили, що нададуть допомогу родині загиблого та підтримають поранених працівників. «Укрзалізниця» також з’ясовує всі обставини події, зокрема послідовність оповіщення, час, який працівники мали для евакуації, та причини, через які одного з них не вдалося врятувати.

    Водночас така перевірка не означає, що компанія ставить під сумнів відповідальність Росії за удар. Ідеться передусім про внутрішній аналіз алгоритмів безпеки, який має допомогти зменшити ризики для інших бригад під час подальших робіт у районах, де російські безпілотники можуть атакувати повторно.

    Залізничники повертали до роботи вже обстріляний об’єкт

    Особливого цинізму атаці додає те, що працівники усували наслідки попереднього російського удару. Вони не виконували військового завдання, а ремонтували транспортну інфраструктуру, необхідну для пересування пасажирів, евакуації цивільного населення, доставки гуманітарних вантажів та підтримання сполучення з прифронтовими громадами.

    Українська залізниця від початку повномасштабної війни продовжує роботу навіть у безпосередній близькості до фронту. Після пошкодження колій чи енергетичних систем ремонтні бригади виїжджають на місця, щойно дозволяє безпекова ситуація. Через це залізничники постійно ризикують потрапити під повторні удари, коли російські війська атакують уже пошкоджену ділянку або намагаються зірвати її відновлення.

    Раніше російська армія неодноразово била по локомотивах, станціях, депо, вокзалах та енергетичних об’єктах «Укрзалізниці». Лише 25 червня окупанти здійснили серію прицільних атак по залізничній інфраструктурі в Запорізькій і Сумській областях. Тоді дві локомотивні бригади вдалося завчасно евакуювати, однак під час третього удару в Запоріжжі загинув помічник машиніста. Машиніст встиг перейти у безпечніше місце, а його колегу, який перебував у задній кабіні, врятувати не вдалося.

    Ці випадки демонструють, що російські атаки на залізницю мають системний характер. Під загрозою опиняються не лише інфраструктурні об’єкти, а й люди, які керують поїздами, ремонтують колії, відновлюють електропостачання та забезпечують рух після обстрілів.

    Чому реактивні дрони становлять особливу небезпеку

    У повідомленні Перцовського окремо наголошується, що для атаки використали саме реактивний Shahed. На відміну від звичайних ударних безпілотників із поршневими двигунами, реактивні модифікації здатні розвивати значно вищу швидкість. Через це від моменту виявлення цілі до її наближення може залишатися менше часу, а ремонтній бригаді складніше встигнути залишити відкриту місцевість.

    Вища швидкість також ускладнює роботу мобільних вогневих груп, які традиційно використовують проти повільніших безпілотників. Водночас точні характеристики дрона, що атакував залізничників, офіційно не оприлюднювалися. Невідомо, чи йшлося про окрему реактивну модифікацію іранського безпілотника, російський аналог або інший апарат, який у повідомленні узагальнено назвали Shahed.

    За словами очільника «Укрзалізниці», диспетчерська система спрацювала та передала попередження про небезпеку. Саме завдяки цьому більшість працівників встигли евакуюватися. Однак швидкість атаки та робота людей на відкритій ділянці могли суттєво скоротити час для порятунку.

    Донеччина залишається зоною постійних атак

    Донецька область щодня перебуває під ударами російської авіації, артилерії та безпілотників. Російські війська атакують житлові квартали, транспортні шляхи, енергетичну та комунальну інфраструктуру. Через близькість до лінії фронту повітряні цілі можуть досягати деяких районів області за лічені хвилини, що значно ускладнює своєчасне оповіщення людей.

    У ніч на 25 липня російський дрон «Герань-2» влучив у приватний будинок у Слов’янську. Тоді загинула одна людина, ще двоє місцевих жителів дістали поранення. Напередодні місто також зазнало авіаційних ударів, унаслідок яких постраждали цивільні, зокрема неповнолітній.

    На цьому тлі підтримання роботи залізниці на Донеччині має критичне значення. Вона залишається одним із головних шляхів евакуації жителів прифронтових територій та перевезення необхідних вантажів. Кожен пошкоджений об’єкт може впливати на рух поїздів і сполучення з цілими громадами, тому ремонтні бригади змушені повертатися до роботи навіть за високого ризику нових обстрілів.

    Після атаки 27 липня «Укрзалізниця» не повідомляла про скасування пасажирських рейсів або масштабні зміни у графіку руху. Компанія також не розкрила, чи вдалося завершити відновлення пошкодженого об’єкта. Детальнішу інформацію можуть оприлюднити після завершення першочергових робіт і перевірки обставин трагедії.

    Остаточні дані про атаку, її місце та застосований російськими військами безпілотник можуть бути встановлені правоохоронцями. Удари по цивільних працівниках та інфраструктурі документуються як можливі воєнні злочини. Водночас станом на вечір 27 липня головним підтвердженим наслідком атаки була загибель одного працівника «Укрзалізниці» та поранення ще двох його колег.

  • Росія вдарила дроном по маршрутці із пасажирами: є загиблі, серед поранених — дитина

    Росія вдарила дроном по маршрутці із пасажирами: є загиблі, серед поранених — дитина

    Російські війська вдень 29 червня здійснили чергову атаку на цивільне населення України, вдаривши безпілотником по маршрутному таксі в одному з районів Запоріжжя. Унаслідок атаки загинули двоє людей, ще шестеро дістали поранення. Серед постраждалих є дитина. Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

    За словами очільника області, удар було завдано по маршрутному таксі, у якому перебували пасажири. Спочатку повідомлялося про трьох поранених, однак згодом кількість постраждалих зросла до шести. Усім травмованим надають необхідну медичну допомогу, а лікарі борються за їхній стан. Серед поранених є дитина, що вкотре свідчить про невибірковий характер російських атак по цивільній інфраструктурі.

    У мережі вже оприлюднено фотографії з місця трагедії. На них видно понівечену маршрутку з вибитими вікнами, пошкодженим кузовом та слідами уламків. На місці працювали рятувальники, медики, правоохоронці та екстрені служби, які евакуйовували постраждалих і документували наслідки чергового воєнного злочину російських військ.

    Атака росіян на маршрутку в Запоріжжі / © Запорізька ОВА
    Атака росіян на маршрутку в Запоріжжі / © Запорізька ОВА

    За інформацією місцевих медіа та Telegram-каналів, удар, ймовірно, був завданий FPV-дроном у Космічному районі Запоріжжя. Офіційно тип безпілотника військове командування поки що не підтверджувало, однак факт атаки саме безпілотником підтвердив начальник Запорізької ОВА.

    Це вже не перший масований удар по Запоріжжю за останні дні. Напередодні, 28 червня, російська армія атакувала місто керованими авіаційними бомбами. Тоді одна людина загинула, ще 17 отримали поранення, серед постраждалих були діти. Внаслідок того обстрілу були пошкоджені житлові будинки, цивільна інфраструктура та навчальні заклади.

    За даними Івана Федорова, лише протягом минулої доби окупанти завдали 973 ударів по 45 населених пунктах Запорізької області. Унаслідок цих атак загинули чотири людини, ще 28 отримали поранення. Станом на 29 червня в лікарнях області перебувають близько 70 постраждалих від російських обстрілів, з яких 16 — у важкому стані. Медики цілодобово надають їм допомогу.

    Удар по маршрутному таксі став ще одним підтвердженням того, що Росія продовжує систематично атакувати цивільний транспорт та мирне населення. Автобуси, маршрутки, евакуаційний транспорт і приватні автомобілі вже неодноразово ставали мішенню російських дронів, артилерії та авіації в прифронтових регіонах України. Такі удари не мають жодного військового виправдання та створюють постійну загрозу для людей, які просто намагаються жити звичайним життям.

    29 червня Запоріжжя стало не єдиним містом, що постраждало від російських атак. Цього ж дня ворог завдав удару по Дніпру, де, за попередніми даними, загинули чотири людини, ще понад два десятки отримали поранення. Крім того, вночі російські війська атакували Полтавську область ударними безпілотниками, пошкодивши автозаправну станцію та підприємство. Таким чином Росія продовжує масштабну кампанію терору проти українських міст, використовуючи дрони, авіацію та ракети для ударів по цивільних об’єктах.

    Правоохоронні органи документують наслідки атаки в Запоріжжі як черговий воєнний злочин Росії. Остаточні дані щодо стану постраждалих і масштабу руйнувань уточнюються. Влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже навіть прифронтові обласні центри залишаються одними з головних цілей російських ударів.