Golosnovinua.com

Позначка: порти

  • Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі

    Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі

    Україна передала Росії через посередника пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні цілі в Чорному морі. Москва наразі не надала відповіді на ініціативу Києва.

    Про це повідомляє Sky News.

    За даними видання, українська сторона запропонувала Росії домовитися про взаємну відмову від ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі. Йдеться, зокрема, про інфраструктуру та цивільні перевезення, пов’язані з морським сполученням.

    Ініціатива Києва з’явилася на тлі взаємних звинувачень України та Росії в атаках на об’єкти, пов’язані із зерновими перевезеннями та портовою інфраструктурою в Чорноморському регіоні.

    Сторони раніше неодноразово наголошували на важливості безпеки судноплавства в Чорному морі. Будь-які масштабні атаки на морську інфраструктуру або цивільні перевезення можуть створювати додаткові ризики для експорту продовольства та впливати на міжнародні продовольчі ринки.

    Наразі Росія не повідомила про свою позицію щодо пропозиції Києва. Відповідно, невідомо, чи готова Москва погодитися на взаємне припинення атак по цивільних цілях у Чорному морі.

    Пропозиція України пролунала на тлі повідомлень про тиск з боку Сполучених Штатів щодо характеру українських ударів по російських об’єктах у Чорноморському регіоні.

    Раніше військовий аналітик Роберт Кларк заявляв, що Вашингтон намагається переконати Київ скоротити атаки по російських портах. Це питання набуло особливого значення через ризики для судноплавства та міжнародної торгівлі.

    Також повідомлялося, що віцепрезидент США Джей Ді Венс звертався до президента України Володимира Зеленського із проханням припинити удари безпілотниками по танкерах, які не належать Росії, у Чорному морі.

    Водночас українська позиція полягає в необхідності забезпечити безпеку цивільного судноплавства та критичної інфраструктури в регіоні. Саме тому Київ запропонував поширити принцип взаємної відмови від ударів на цивільні цілі.

    Поки що ключовим питанням залишається реакція Москви. Якщо Росія погодиться на таку домовленість, вона може стати окремим кроком для зниження ризиків для цивільного судноплавства в Чорному морі. Якщо ж Москва відхилить пропозицію або не надасть відповіді, подальші домовленості щодо безпеки морських перевезень залишатимуться невизначеними.

    На цьому тлі ситуація в Чорному морі залишається важливою складовою війни Росії проти України, оскільки регіон має стратегічне значення для українського експорту, роботи портів та міжнародного судноплавства.

  • Блокада портів Одещини може спровокувати нову хвилю зростання цін

    Блокада портів Одещини може спровокувати нову хвилю зростання цін

    Блокування Росією роботи портів Одеської області може спричинити різке подорожчання продовольства не лише в Україні, а й у світі. Через припинення морських перевезень порушуються ланцюги постачання, а для найбідніших країн продукти можуть стати недоступними.

    Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, повідомляє Reuters.

    За словами міністра, після фактичного блокування руху суден в українських портах світовий продовольчий ринок може зіткнутися з новим стрибком цін.

    “Оскільки Росія фактично знову заблокувала рух у портах, ціни на продовольство можуть різко зрости, що вплине на споживачів у всьому світі”, – наголосив Висоцький.

    Він зазначив, що наслідки таких дій відчують насамперед найбільш уразливі країни, які значною мірою залежать від українського експорту зерна та іншої аграрної продукції.

    За словами міністра, продовольство стане дорожчим, а для найбідніших верств населення в окремих державах воно може виявитися взагалі недоступним.

    Ситуація загострюється на тлі фактичної зупинки морських перевезень через порти Великої Одеси. Як раніше повідомлялося, цілеспрямовані російські удари по портовій інфраструктурі суттєво обмежили експортні можливості України.

    Під загрозою опинилося понад 60% українського експорту, а також ключові логістичні маршрути для імпорту. Особливо відчутними ці наслідки стали під час жнив, коли значна частина нового врожаю вже мала бути відвантажена іноземним покупцям.

    Останніми тижнями Росія неодноразово атакувала цивільну портову інфраструктуру та торговельні судна.

    Зокрема, 25 липня російські війська двічі завдали ударів по цивільному судну в Одеській області.

    Ще 22 липня один із найбільших світових контейнерних операторів Maersk оголосив про тимчасове припинення роботи сервісу через Чорноморський рибний порт. У компанії пояснили це погіршенням безпекової ситуації в акваторії Чорного моря.

    Крім того, 19 липня російські війська атакували балкер Golden Leo під прапором Гвінеї-Бісау. Унаслідок удару загинули дев’ять іноземних моряків та український лоцман, а саме судно згодом затонуло.

    У Міністерстві аграрної політики наголошують, що безпечне функціонування морських торговельних маршрутів залишається критично важливим не лише для української економіки, а й для забезпечення глобальної продовольчої безпеки.

  • Зеленський пояснив, як удари РФ по портах можуть спровокувати нову міграційну кризу в Європі

    Зеленський пояснив, як удари РФ по портах можуть спровокувати нову міграційну кризу в Європі

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські атаки на українські порти, судна та морську логістику становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи. За його словами, такі удари можуть призвести до погіршення глобальної продовольчої безпеки, зростання цін на харчові продукти та нових хвиль міграції.

    Про це глава держави повідомив після чергового засідання Ставки Верховного Головнокомандувача.

    За словами Зеленського, під час Ставки окрему увагу приділили ситуації з логістикою, роботі українського морського коридору, а також російським ударам по Одеській області, портовій інфраструктурі та цивільних суднах.

    Президент наголосив, що стабільна робота зернового експорту є важливою не лише для економіки України, а й для світової продовольчої безпеки.

    «Ефективна взаємодія по зерновому експорту, по забезпеченню нормальної логістики — це внесок у глобальну продовольчу безпеку та протидію розгортанню кризи вартості життя», — зазначив Зеленський.

    За його словами, найбільше наслідки порушення морської логістики відчують країни Близького Сходу та Північної Африки, які значною мірою залежать від імпорту українського зерна.

    Президент підкреслив, що зростання вартості продовольства та соціальна нестабільність у цих регіонах можуть безпосередньо вплинути на безпекову ситуацію в Європі.

    «Кожна така криза в регіонах поруч із Європою провокує додаткові міграційні хвилі. Тому реальне гарантування продовольчої безпеки й захист від російського терору проти аграрного сектору та морських торговельних шляхів є прямим інтересом усіх нас у Європі», — наголосив глава держави.

    Також під час Ставки розглядали питання подальшого функціонування української логістики та заходи із захисту морських шляхів, які забезпечують експорт продукції.

    Раніше українська влада повідомляла про отримання розвідувальної інформації щодо підготовки Росією нових ударів по українських портах і цивільних суднах. За словами Зеленського, Україна вже працює над заходами для протидії цим загрозам.

    Заява президента прозвучала на тлі загострення міграційної ситуації в іспанському анклаві Сеута, де останніми днями різко зросла кількість нелегальних мігрантів, які прибувають із території Марокко. На думку Зеленського, подібні кризи можуть ставати ще масштабнішими, якщо російські атаки й надалі перешкоджатимуть стабільному експорту продовольства з України.

  • Атаки дронів знизили видобуток нафти РФ у квітні

    Атаки дронів знизили видобуток нафти РФ у квітні

    Росія у квітні суттєво скоротила видобуток нафти на тлі атак українських безпілотників по енергетичній інфраструктурі та ускладнень із транспортуванням сировини. Про це повідомляє Reuters.

    За їхніми даними, обсяги видобутку могли зменшитися на 300–400 тисяч барелів на добу порівняно із середніми показниками початку року. Якщо ці оцінки підтвердяться, це стане найбільшим щомісячним падінням у російському нафтовому секторі за останні шість років — з часу кризи, спричиненої пандемією COVID-19.

    Скорочення пов’язують одразу з кількома факторами. По-перше, Україна останніми тижнями активізувала удари безпілотниками по ключових об’єктах російської нафтової інфраструктури — зокрема портам і нафтопереробним заводам. Частина атак спричинила пожежі та тимчасове виведення об’єктів із ладу.

    По-друге, на ситуацію вплинуло припинення або обмеження транзиту через нафтопровід Дружба, який є одним із ключових маршрутів постачання російської нафти до Європи. Проблеми з логістикою ускладнили експорт і змусили компанії зменшувати видобуток.

    Джерела агентства зазначають, що в умовах постійних атак і технічних зупинок реалізація нафти стає складнішою, особливо з огляду на сезонні ремонтні роботи на родовищах і НПЗ. У таких умовах скорочення видобутку стає вимушеним кроком.

    Нафта, яка видобувається переважно у Західно-Сибірському басейні, залишається ключовим джерелом доходів російської економіки. Зниження обсягів видобутку безпосередньо впливає на експортні надходження країни, яка входить до числа найбільших постачальників нафти у світі.

    Водночас частково втрати можуть компенсуватися високими світовими цінами на нафту. За словами міністра фінансів Росії Антон Силуанов, зростання цін на тлі геополітичної напруженості, зокрема на Близькому Сході, допомагає зменшити дефіцит бюджету.

    Попри це, аналітики звертають увагу, що структурні проблеми російської економіки залишаються. Після початку повномасштабної війни проти України у 2022 році Росія засекретила значну частину даних про видобуток енергоносіїв, посилаючись на міркування національної безпеки. Це ускладнює незалежну оцінку реального стану галузі.

    Міністерство енергетики РФ офіційно не коментувало інформацію про скорочення видобутку.

    На цьому тлі ситуація в енергетичному секторі Росії залишається нестабільною: удари по інфраструктурі, обмеження експорту та санкційний тиск формують додаткові ризики для одного з ключових секторів економіки країни.