Golosnovinua.com

Позначка: порушення законодавства

  • П’ять Toyota за 8 мільйонів: як Південноукраїнська АЕС порушила рішення Кабміну

    П’ять Toyota за 8 мільйонів: як Південноукраїнська АЕС порушила рішення Кабміну

    Південноукраїнська атомна електростанція, що є філією НАЕК «Енергоатом», 6 листопада здійснила закупівлю п’яти легкових автомобілів Toyota на загальну суму 8,08 млн грн. Закупівля була оформлена за процедурою UA-2025-10-15-011687-a, а придбані автомобілі вже перебувають на складі державного підприємства.

    Водночас закупівля була проведена з очевидним порушенням постанови Кабінету Міністрів №899 від 3 жовтня 2012 року. Цей документ прямо забороняє державним підприємствам придбання та оренду легкових автомобілів у разі відсутності затвердженого річного фінансового плану.

    У постанові чітко зазначено, що за відсутності затвердженого фінплану підприємство має право здійснювати виключно витрати, безпосередньо пов’язані з виробничою діяльністю. При цьому поняття «витрати» в законодавстві охоплює не лише фактичну оплату, а й саме взяття фінансових зобов’язань, тобто підписання договорів.

    На момент укладення договору фінансовий план НАЕК «Енергоатом» на 2025 рік не був затверджений у встановленому порядку. Це підтверджується офіційними повідомленнями як самої компанії, так і урядових структур. Отже, створення будь-яких зобов’язань, не пов’язаних безпосередньо з виробництвом електроенергії, було прямо заборонене.

    Згідно зі структурою управління НАЕК «Енергоатом», відповідальність за дотримання вимог законодавства на рівні філій покладається особисто на їхніх керівників. У цьому випадку рішення про укладення договору ухвалював генеральний директор Південноукраїнської АЕС Стоянов. Саме його дії призвели до формування незаконного фінансового зобов’язання, яке прямо суперечить постанові Кабінету Міністрів №899.

    11 листопада уряд достроково припинив повноваження наглядової ради НАЕК «Енергоатом» через провал у системі контролю та наявність корупційних ризиків. Втім, наявність або відсутність наглядової ради жодним чином не впливає на дію постанови №899, яка має обов’язковий характер і застосовується автоматично.

    Таким чином, історія із закупівлею автомобілів на Південноукраїнській АЕС демонструє не лише формальне порушення урядової заборони, а й системну проблему управлінських рішень у державному секторі. В умовах фінансових обмежень та енергетичної кризи такі дії ставлять під сумнів ефективність контролю за використанням коштів державних підприємств.

  • Онлайн-казино 1win незаконно працює в Україні: зв’язки з Росією та розшук у Казахстані

    Онлайн-казино 1win незаконно працює в Україні: зв’язки з Росією та розшук у Казахстані

    Платформа 1win, яка функціонує як букмекерська контора та онлайн-казино, продовжує працювати в Україні без відповідної ліцензії. Попри ліквідацію КРАІЛ, що займалася регулюванням азартного ринку, 1win залишається доступним для українських користувачів, порушуючи національне законодавство. Більше того, платформа має тісні зв’язки з Росією та перебуває під слідством у Казахстані через підозри у відмиванні грошей.

    Як 1win продовжує працювати в Україні?

    Згідно з українським законом “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”, усі оператори азартних ігор повинні мати ліцензію КРАІЛ. 1win такої ліцензії не отримала, що робить її діяльність незаконною. Однак сайт казино залишається доступним завдяки VPN та “дзеркалам” – альтернативним доменам, які компанія регулярно оновлює. На офіційному сайті навіть є інструкції, як обійти блокування, що свідчить про свідоме порушення українського законодавства.

    Зв’язки з Росією: приховані загрози

    Попри офіційну реєстрацію на Кюрасао, 1win має помітні зв’язки з російським ринком. Серед контактних даних компанії можна знайти російський номер телефону, а маркетинг платформи орієнтований на російськомовну аудиторію. У самій Росії 1win працює без ліцензії Федеральної податкової служби, уникаючи регулювання завдяки тим самим “дзеркалам” та VPN.

    У березні 2025 року російські ЗМІ повідомили про посилення боротьби з нелегальними онлайн-казино, проте 1win не потрапила під серйозні санкції. Це може вказувати на можливі тіньові домовленості або лояльність російських регуляторів до платформи.

    Розслідування в Казахстані: підозри у відмиванні грошей

    З січня 2025 року казахстанська поліція веде розслідування діяльності нелегальних онлайн-казино, серед яких фігурує 1win. Влада країни розшукує осіб, пов’язаних із платформою, через підозри у відмиванні грошей та ухиленні від сплати податків. Популярність 1win у Казахстані зросла завдяки можливості обходу блокувань через VPN, але це лише привернуло більше уваги правоохоронних органів. Повідомляється, що казахстанська влада співпрацює з міжнародними партнерами, щоб простежити фінансові потоки компанії.

    Чому це небезпечно для України?

    1. Фінансові втрати для держави. Відсутність ліцензії означає, що Україна не отримує податкових надходжень від діяльності платформи, що може сягати мільйонів гривень.
    2. Відсутність захисту для гравців. Українські користувачі 1win залишаються безправними перед законом: їхні персональні дані та кошти можуть бути вразливими до шахрайства.
    3. Можливе фінансування країни-агресора. Зв’язки 1win з Росією викликають занепокоєння, адже доходи платформи можуть опосередковано підтримувати економіку РФ.
    4. Ризики для кібербезпеки. У 2024 році хакери зламали базу даних 1win, викравши особисту інформацію користувачів, що ставить під загрозу українських гравців.

    Хто стоїть за 1win?

    Власником бренду є компанія MFI Investments Limited, зареєстрована у Великій Британії (Уельс). Це інвестиційна фірма, що займається управлінням активами, включаючи цінні папери, облігації та нерухомість. Її активи оцінюються в понад 1 мільярд фунтів стерлінгів. Хоча 1win працює під ліцензією Кюрасао (№ 8048/JAZ 2018-040), саме MFI займається розвитком і просуванням бренду. За даними Кіпрського реєстру компаній, директором значиться Хрістіана Георгіу (Christiana Georgiou), яка, ймовірно, є номінальною особою.

    Висновки

    1win – це не просто онлайн-казино, а масштабний міжнародний бізнес із сумнівною репутацією. Його діяльність в Україні є незаконною, платформа використовує тіньові схеми для роботи, а зв’язки з Росією та розшук у Казахстані додають ще більше питань. Попри численні порушення, 1win продовжує функціонувати, користуючись прогалинами в українському законодавстві.

    Враховуючи ризики, що несе платформа для фінансової безпеки України та її громадян, необхідно посилити боротьбу з нелегальними операторами азартних ігор та створити ефективні механізми блокування подібних ресурсів. Лише так можна зменшити вплив нелегальних казино та захистити інтереси українців.

  • Асоціація міст України заявляє про тиск на місцеве самоврядування через затримання мерів

    Асоціація міст України заявляє про тиск на місцеве самоврядування через затримання мерів

    Асоціація міст України (АМУ) виступила із заявою, в якій наголошує на зростаючій хвилі затримань і арештів міських голів по всій країні. Представники організації звинувачують силові структури у використанні правоохоронних механізмів для тиску на місцеве самоврядування.

    «Тиск на органи місцевого самоврядування продовжує посилюватися. Йдеться, зокрема, про порушення законодавства, процедур і справедливості під час проведення процесуальних дій правоохоронними та судовими органами проти голів невеликих громад уже у 2025 році», – йдеться у зверненні Асоціації до Зеленського.

    Наводяться такі приклади: мера Нетішина відсторонили від посади на 2 місяці та відправили під домашній арешт за купівлю муніципалітетом дронів для військових підрозділів. Мера Дрогобича доставили в ТЦК через святкування Дня Соборності. Мера Ірпеня відправили в СІЗО «за законний виїзд за кордон батька-одинака, у дворічного сина якого померла мама».

    «Це лише частина випадків першого місяця поточного року, коли штучними справами органів державної влади громади позбавляють обраних мешканцями керівників», – заявляє Асоціація, закликаючи президента втрутитися в ситуацію.

  • НБУ наклав штрафи на ПриватБанк та інші установи на суму понад 40 млн грн за порушення фінмоніторингу

    НБУ наклав штрафи на ПриватБанк та інші установи на суму понад 40 млн грн за порушення фінмоніторингу

    Національний банк України оголосив про накладення штрафів на три банки та дві небанківські фінансові установи через порушення вимог фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 40 млн грн. Найбільший штраф отримав ПриватБанк.

    У листопаді 2024 року Національний банк України застосував санкції до трьох банків і двох небанківських фінансових установ за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів. Загальна сума накладених штрафів перевищила 40 млн грн.

    Про це повідомила пресслужба регулятора.

    ПриватБанк отримав штраф у розмірі 10 млн грн за недотримання вимог фінансового моніторингу, зокрема, за недостатню перевірку клієнтів з високим ризиком. Крім того, банк отримав письмове застереження за порушення внутрішніх процедур управління ризиками, а також нездійснення додаткових перевірок стосовно політично значущих осіб та їхніх родин.

    АТ “Банк Альянс” був оштрафований на 15,05 млн грн за неналежну перевірку високоризикових клієнтів, а також за надання недостовірної інформації під час моніторингу ділових відносин. АТ “Асвіо Банк” отримав штраф на 2,45 млн грн через невиконання вимог щодо ризикоорієнтованого підходу в перевірці клієнтів.

    Крім того, ТОВ “Вей Фор Пей” оштрафовано на 15,35 млн грн за недотримання вимог первинного фінансового моніторингу, а ПрАТ “УФГ” заплатить 255 тис. грн за порушення вимог ідентифікації та верифікації клієнтів. Усі компанії отримали письмові застереження щодо інших порушень у своїй діяльності.

    Нагадаємо, касаційний господарський суд у складі Верховного Суду України поставив крапку в багаторічному судовому процесі щодо оскарження націоналізації ПриватБанку.

  • Південна Корея відмовила Україні в постачанні зброї, навіть за гроші

    Південна Корея відмовила Україні в постачанні зброї, навіть за гроші

    Південна Корея відмовила Україні в постачанні зброї, навіть коли йшлося про оплату. Це рішення стало важливою новиною на міжнародній арені, враховуючи глобальні наслідки російської агресії в Україні та нещодавні зусилля Києва забезпечити себе сучасною зброєю від партнерів по всьому світу.

    У Сеул на зустріч із президентом їздила делегація на чолі з міністром оборони Умеровим. Вони заявили про бажання закупити корейську зброю, зокрема ракети класу «земля-повітря» середньої дальності «Чхонгун», протиартилерійські радари і 155-мм боєприпаси.

    Сеул заявив, що продаж зброї в зону бойових дій порушує його законодавство, а також у нього недостатньо виробництва і запасів, щоб здійснювати поставки всім охочим до 2030 року.

    Однак SBS пише, що причиною відмови може бути обрання Трампа, який обіцяє закінчити війну, а тому буде «нелегко допомагати Україні, не йдучи в ногу з обраним президентом США».

    Сам Умеров за підсумками візиту заявив, що повідомив Сеулу про участь північнокорейських військових у війні на боці РФ.

    «Віримо, що наші аргументи про необхідність збільшити співробітництво між Україною та Республікою Корея призведуть до відчутного зміцнення безпеки наших народів і регіонів», – пише український міністр.

  • Скандал із закупівлею озброєння: екс-чиновник МВС і компанія “ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА” оштрафовані на 72 млн грн

    Скандал із закупівлею озброєння: екс-чиновник МВС і компанія “ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА” оштрафовані на 72 млн грн

    Україна знову опинилася в центрі гучного скандалу щодо закупівлі озброєння. цей разу головним фігурантом стала компанія “ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА”, яка була оштрафована Державною службою експортного контролю України на 72 мільйони гривень. Виявлену причину штрафу стали порушення, віднесені під час маніпуляцій з контрактами на постачання військової техніки.

    Фірма займається виробництвом машин та обладнання спеціального призначення і є одним із лідерів у цій галузі. Серед її власників є Дмитро Бут, екс-заступник начальника головного слідчого управління МВС України. Компанія штраф не визнає та намагається його скасувати через суд.

    За інформацією ЗМІ, штраф був накладений через те, що “ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА” ще 2023 року мала закупити для ГУР 100 великокаліберних кулеметів у чеської фірми STV GROUP A.S. Проте контракт не було виконано, оскільки виявилося, що фірма надала неправдиві дані для отримання дозволу на імпорт. Сума держзакупівлі складала 71 938 440 грн. Саме на цю суму і була оштрафована “ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА” у 2024 р.

    Свою провину компанія не визнала та звернулася до Київського окружного адміністративного суду з вимогами визнати протиправним рішення про накладення штрафу та скасувати його за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю.

    Суд заяву ухвалив та відкрив справу. Перше засідання було призначене на вересень 2024 р., проте його розгляд було перенесено на 13 листопада.