Golosnovinua.com

Позначка: посадовці

  • Новий керівник управління юстиції Титла досі без оновленої декларації

    Новий керівник управління юстиції Титла досі без оновленої декларації

    Новопризначений керівник Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ігор Титла досі не подав декларацію перед зайняттям посади, попри те, що очолив відомство ще у вересні. Відсутність оновленої декларації про майновий стан та доходи може свідчити про порушення вимог фінансового контролю, передбачених антикорупційним законодавством для посадовців такого рівня.

    До призначення Титла працював заступником начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради. У попередні роки він також обіймав керівні посади в структурі органів юстиції: у 2018–2019 роках був заступником начальника управління – начальником відділу контролю за виконанням рішень головного територіального управління юстиції у Львівській області, а з 2020 по 2023 рік – першим заступником начальника Західного міжрегіонального управління Мін’юсту.

    За останньою поданою декларацією за 2024 рік, основним джерелом доходу Ігоря Титли стала заробітна плата в управлінні майном облради – 600 тисяч гривень на рік. Його дружина Леся Титла задекларувала 205 тисяч гривень доходу від підприємницької діяльності та 258,7 тисячі гривень зарплати в ТОВ «Аджілівей». Донька Ореста отримала 122 тисячі гривень гонорарів і виплат за цивільно-правовими договорами від ТОВ «Інфобіт» та ще 67 тисяч гривень зарплати в Господарському суді Львівської області.

    Родина користується низкою об’єктів нерухомості. У спільній власності подружжя та доньки перебуває квартира у Львові площею 51,6 квадратного метра. Водночас Титла та члени його сім’ї мають право безоплатного користування трьома будинками площею майже по 300 квадратних метрів кожен у селі Сокільники, а також трьома земельними ділянками по 2000 квадратних метрів. Усі ці об’єкти оформлені на іншу особу.

    Серед транспортних засобів у декларації вказано Mercedes-Benz GL 350 2014 року випуску, яким Ігор Титла користується безоплатно, а також електромобіль Mercedes-Benz B 250e 2017 року, що належить його дружині. На дату набуття авто коштувало 555 тисяч гривень. Крім того, посадовець задекларував 25 тисяч доларів готівкових коштів.

    Відсутність нової декларації перед призначенням на керівну посаду може викликати запитання щодо прозорості статків чиновника та дотримання процедур фінансового контролю. З огляду на значні активи та користування майном, оформленим на третіх осіб, ситуація може стати предметом уваги антикорупційних органів і громадськості.

  • Посадовець ДСНС задекларував будинок у Київській області за 4 тисячі гривень

    Посадовець ДСНС задекларував будинок у Київській області за 4 тисячі гривень

    У декларації за 2025 рік заступника начальника 19-ї державної пожежно-рятувальної частини 9-го пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Київській області Олександра Васильовича Лукашенка зафіксовані об’єкти нерухомості з вартістю, яка не має нічого спільного з ринковими реаліями та виглядає відверто абсурдною.

    Згідно з деклараційними даними, 23 травня 2025 року посадовець набув право власності на житловий будинок у місті Кагарлик Обухівського району Київської області загальною площею 90,4 квадратного метра. Вартість цього об’єкта на дату придбання зазначена у розмірі 80 тисяч гривень. Для порівняння, реальна ринкова ціна житлового будинку такої площі в Кагарлику у 2025 році в рази вища й зазвичай обчислюється сотнями тисяч або навіть мільйонами гривень залежно від стану та земельної ділянки.

    Того ж дня Лукашенко задекларував і земельну ділянку площею 1000 квадратних метрів у тому ж населеному пункті. Її вартість вказана на рівні 30 тисяч гривень. Навіть за найнижчими ринковими оцінками земля під житлову забудову в Кагарлику коштує значно дорожче, а зазначена сума виглядає не просто заниженою, а фактично нереалістичною.

    Окрему увагу привертає третій об’єкт, також оформлений 23 травня 2025 року. У декларації йдеться про житловий будинок площею 1740 квадратних метрів, вартість якого зазначена на рівні 4 445 гривень. Навіть з урахуванням можливих технічних помилок або неточностей у характеристиках, поява житлового будинку такої площі з ціною у кілька тисяч гривень не піддається жодному логічному поясненню.

    Усі три об’єкти задекларовані як власність одного посадовця. Тип вартості зазначено як «вартість на дату набуття права», що означає декларування саме фактичної ціни угоди, а не умовної або довідкової оцінки.

    Теоретично можна припустити спадкування майна або інші особливі юридичні підстави його набуття. Проте навіть у таких випадках законодавство передбачає проведення оцінки, а настільки суттєва різниця між задекларованими сумами та ринковою вартістю не може пояснюватися звичайними формальностями. Йдеться не про незначну похибку, а про заниження у десятки разів.

    Фактично маємо набір об’єктів нерухомості в Київській області, оформлених на чинного посадовця ДСНС, із цінами, які більше нагадують формальне заповнення декларації, ніж відображення реальних майнових операцій. Особливо показовим є будинок площею 1740 квадратних метрів за 4 445 гривень — сума, що виглядає як технічна умовність, а не реальна вартість нерухомості.

    Такі дані об’єктивно потребують уваги з боку органів фінансового контролю та правоохоронних структур, адже йдеться не про випадкову помилку, а про системну і грубу невідповідність між задекларованими цифрами та елементарною економічною логікою.

  • Безпека чи непрозорість: чому в Україні масово засекречують декларації

    Безпека чи непрозорість: чому в Україні масово засекречують декларації

    Після початку повномасштабної війни система електронного декларування в Україні зазнала суттєвих змін. Національне агентство з питань запобігання корупції закрило публічний доступ до частини майнових декларацій, пояснюючи це міркуваннями безпеки. Передусім ідеться про військовослужбовців та членів їхніх родин. Втім, як з’ясували журналісти, перелік підстав для засекречення декларацій виявився значно ширшим, а окремі рішення НАЗК викликають серйозні питання щодо обґрунтованості.

    24 лютого 2022 року НАЗК повністю закрило свої реєстри, включно з деклараціями. Невдовзі Верховна Рада дозволила посадовцям не подавати декларації до завершення воєнного стану, а перевірки вже поданих документів були зупинені. Тодішнє керівництво агентства пояснювало це питаннями безпеки та необхідністю зосередитися на захисті країни.

    Попри очікування, що війна буде нетривалою, система публічного контролю фактично була паралізована на тривалий час. Лише восени 2023 року декларування відновили, зобов’язавши посадовців подати всі пропущені декларації. Водночас закон дозволив приховувати декларації окремих категорій осіб, зокрема якщо вони або їхні близькі родичі служать у ЗСУ чи інших силових структурах.

    Важливо, що декларації не приховують автоматично. Для цього керівник установи має подати відповідне звернення до НАЗК, а агентство перевіряє лише формальні вимоги, не оцінюючи реальну обґрунтованість підстав. Якщо безпекові ризики зникають, декларацію можуть повернути у відкритий доступ, але лише за новим зверненням. Самостійно НАЗК такі зміни не відстежує.

    Журналісти NGL.media встановили, що лише у 2025 році з публічного доступу зникли декларації 5352 осіб, які подали загалом 6836 декларацій. Серед них — не лише військові, а й судді, митники, правоохоронці, працівники податкової, Нацбанку, казначейства, а також кандидати на посади та колишні чиновники. У деяких випадках йдеться про професії, які навряд чи пов’язані з підвищеними безпековими ризиками.

    Показовим є і вибірковий підхід. Наприклад, декларація голови Харківської ОВА Олега Синєгубова прихована, тоді як очільник Запорізької області Іван Федоров свою декларацію не закривав. Чітких пояснень щодо підстав засекречення декларацій окремих посадовців журналісти часто так і не отримують.

    Аналіз прихованих декларацій у низці випадків свідчить про можливі ознаки невідповідності витрат офіційним доходам. Зокрема, прихованими виявилися декларації нового очільника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака. Попри відсутність власної нерухомості, він орендував дорогий будинок та користувався кількома автомобілями преміумкласу, тоді як задекларовані доходи родини виглядають обмеженими.

    Значна кількість прихованих декларацій стосується правоохоронців. У списку — працівники ДБР, БЕБ, Нацполіції, митниці та навіть співробітники СІЗО. У деяких випадках після запитів журналістів декларації повертали у відкритий доступ, що лише підсилює підозри щодо реальних мотивів їх засекречення.

    Окрему увагу привертають декларації з великою кількістю нерухомості, автомобілів та значних грошових заощаджень, оформлених на членів родин посадовців. Водночас відомо, що НАЗК не перевіряє, чи справді приховування таких декларацій є виправданим з погляду безпеки.

    Експерти наголошують: тимчасове обмеження доступу до даних у воєнний час може бути виправданим, однак відсутність контролю за рішеннями про засекречення декларацій створює ризики зловживань і підриває довіру до антикорупційної системи. У ситуації, коли війна триває роками, суспільний інтерес до прозорості влади не зникає, а навпаки — стає ще більш критичним.

  • Резонансна аварія в Дніпрі завершилася мінімальним покаранням для сина посадовця

    Резонансна аварія в Дніпрі завершилася мінімальним покаранням для сина посадовця

    У Дніпрі резонансна дорожньо-транспортна пригода за участі сина керівника територіального сервісного центру МВС завершилася мінімальним покаранням. Йдеться про аварію, що сталася 15 листопада на перехресті вулиць Зразкової та Старочумацької.

    За матеріалами справи, водій легкового автомобіля Skoda Костянтин Хтомінський, син начальника ТСЦ МВС №1241 Олександра Хтомінського, рухаючись другорядною дорогою, не надав переваги вантажівці MAN з напівпричепом Schmitz, яка їхала головною дорогою. Внаслідок зіткнення фура втратила керування, врізалася у житловий будинок та пошкодила припарковані автомобілі Mitsubishi і Hyundai.

    Окрім трьох легкових авто, було пошкоджено вантажівку з причепом і будівлю. Водій фури отримав тілесні ушкодження. Лише випадок, за словами очевидців, дозволив уникнути людських жертв.

    Індустріальний районний суд Дніпра оперативно розглянув справу. Суддя Наталія Недобитюк визнала водія Skoda винним у порушенні пункту 16.11 Правил дорожнього руху, який зобов’язує водія на другорядній дорозі пропускати транспортні засоби, що рухаються головною.

    Дії Хтомінського було кваліфіковано за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення — порушення ПДР, що призвело до пошкодження транспортних засобів і майна. Покаранням став штраф у розмірі 850 гривень, а також стягнення судового збору — 605 гривень.

    Сам водій на судове засідання не з’явився, проте подав письмову заяву, в якій повністю визнав вину, висловив каяття та попросив розглянути справу без його участі. Інформація про постраждалого водія вантажівки у судовому рішенні фактично не була врахована. Даних про відкриття кримінального провадження у зв’язку з отриманими травмами наразі немає.

    Попри суспільний резонанс, начальник територіального сервісного центру МВС №1241 Олександр Хтомінський продовжує обіймати свою посаду. Жодних дисциплінарних рішень щодо нього публічно не оголошувалося.

    Ситуація викликала гостру реакцію у суспільстві, адже масштабні матеріальні збитки, травмований учасник ДТП і пошкоджений житловий будинок завершилися для винуватця мінімальним адміністративним стягненням. Критики рішення вказують на ризик формування практики вибіркового правосуддя у справах, де фігурують родичі посадовців.

  • НАЗК виявило порушення в кожній другій перевіреній деклараці

    НАЗК виявило порушення в кожній другій перевіреній деклараці

    Національне агентство з питань запобігання корупції у листопаді 2025 року завершило 78 повних перевірок декларацій посадовців. У результаті у 37 з них встановлено ознаки недостовірних відомостей або адміністративних і кримінальних правопорушень на загальну суму понад 172 мільйони гривень.

    Йдеться про можливі порушення за статтею 366-2 Кримінального кодексу України та частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За підсумками перевірок агентство сформувало та скерувало обґрунтовані висновки до правоохоронних органів.

    Серед найбільш резонансних випадків — декларація колишнього заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області за 2023 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 19,8 млн грн. Посадовець не задекларував члена сім’ї та належну йому нерухомість, зокрема квартиру в Києві, де сам проживав, а також об’єкт незавершеного будівництва вартістю 17,3 млн грн. Матеріали передано до ДБР.

    Суттєві порушення виявлено і в декларації директора КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за 2022 рік. Посадовець не зміг підтвердити джерела походження готівкових коштів дружини на 9,6 млн грн та подарунка на 24,4 млн грн. У НАЗК вбачають у цьому ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Висновки скеровано до Нацполіції.

    У декларації колишнього начальника відділу реєстрації місця проживання Печерської РДА Києва за 2022 рік встановлено недостовірні відомості на понад 15,6 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував житловий будинок у Нідерландах, яким користувався разом із родиною. Матеріали також передано до НПУ.

    Окрему увагу привернула декларація колишнього судді Верховного Суду за 2024 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 5,3 млн грн, з яких понад 5,2 млн грн стосуються грошових активів. За цим фактом НАБУ вже розпочало кримінальне провадження.

    Серед місцевих депутатів порушення зафіксовано, зокрема, у депутата Канівської міської ради Черкаської області. За деклараціями за 2022–2024 роки встановлено ознаки необґрунтованості активів на 1,5 млн грн і недостовірних відомостей на понад 3 млн грн. Посадовець не підтвердив походження коштів на придбання дружиною квартири в Києві та приховав реальну вартість нерухомості.

    Найбільшу суму порушень у листопаді НАЗК зафіксувало в декларації депутата Хмельницької міської ради за 2024 рік — понад 38,8 млн грн. Посадовець не зміг підтвердити законність походження готівки на 25,1 млн грн, а також не задекларував дохід на понад 12 млн грн, який був використаний для придбання майна. Матеріали направлено до Нацполіції.

    Також порушення встановлено в деклараціях голови нейроофтальмологічної МСЕК Запорізької області, депутата Бердичівської міської ради, начальника управління комунальної власності Чернівецької міськради та начальника відділу Кропивницького районного ТЦК та СП. У цих випадках йдеться про незадеклароване майно, сумнівні заощадження та приховані доходи на суми від кількох мільйонів гривень. Частину матеріалів передано до НПУ, частину — до ДБР.

    У НАЗК зазначають, що результати перевірок свідчать про системні проблеми з декларуванням доходів і майна серед посадовців різних рівнів — від місцевих депутатів до високопосадовців і суддів. Остаточну правову оцінку діям фігурантів мають надати правоохоронні органи.

  • Продали зерно вдвічі дешевше: суд покарав учасників схеми

    Продали зерно вдвічі дешевше: суд покарав учасників схеми

    Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок у справі про масштабні збитки державі під час операцій із зерном. Реальні строки ув’язнення отримали колишній директор державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко.

    Суд визнав обох винними в реалізації схеми із заниження вартості зерна. Василя Сахненка засуджено до 4 років позбавлення волі, Ігоря Трушенка — до 3 років і 10 місяців. Крім того, їм заборонено обіймати керівні посади, а також призначено штрафи. Окремим рішенням суд постановив стягнути з обвинувачених солідарно понад 13,4 млн грн як компенсацію збитків, завданих державі.

    Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

    У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

    Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

    Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.

  • Порушення в деклараціях медико-соціальних експертів передано до правоохоронців

    Порушення в деклараціях медико-соціальних експертів передано до правоохоронців

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повні перевірки 22 декларацій посадовців медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) за 2024–2025 роки. Порушення виявлено у більшості випадків: у 18 деклараціях — ознаки недостовірних відомостей на понад 148,9 млн грн, а в одній — ознаки незаконного збагачення на 16,4 млн грн. До правоохоронних органів скеровано 17 обґрунтованих висновків.

    Перше покарання вже відбулося: Виноградівський районний суд Закарпатської області визнав винною голову Берегівської районної МСЕК за недостовірне декларування. Посадовиця не задекларувала земельну ділянку чоловіка вартістю понад 9 млн грн. Суд призначив штраф 68 тис. грн та заборонив обіймати керівні посади в закладах охорони здоров’я та експертних командах строком на 1 рік.

    НАЗК зазначає, що найпоширенішими порушеннями були приховування майна, доходів та готівки.

    Серед інших виявлених випадків:

    • Голова Житомирської МСЕК № 2 не задекларувала три квартири (Київ, Житомир, Одеська область), два будинки, авто Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, грошові кошти та доходи чоловіка. Недостовірні відомості перевищують 10 млн грн за 2023–2024 роки. Матеріали долучено до кримінального провадження Нацполіції.

    • Голова нейроофтальмологічної МСЕК у Запоріжжі не вказала автомобіль Hyundai IX35, подарунок готівкою понад 360 тис. грн та 30 тис. дол. США без підтвердження походження. Висновок передано до Нацполіції.

    • Лікар-експерт МСЕК у Харкові приховав квартиру, банківські рахунки та доходи понад 530 тис. грн. Встановлено ознаки адмінправопорушення.

    Наразі триває перевірка ще двох декларацій працівників МСЕК.

    Нагадаємо, що у грудні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про реформування МСЕК, які замінили на експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Члени нових команд стали декларантами та підпадають під дію закону «Про запобігання корупції».

  • Заступник голови ЛОР отримав від батьків 2 млн грн на весілля: деталі

    Заступник голови ЛОР отримав від батьків 2 млн грн на весілля: деталі

    Заступник голови Львівської облради Юрій Холод задекларував весільний подарунок у розмірі 2 млн грн, який отримав від своїх батьків Ігоря та Романії Холодів. Ці кошти посадовець вказав як подарунок у негрошовій формі, що за курсом становить близько 48 тисяч доларів.

    Його обраницею стала 27-річна Софія Ганяк, відома у соцмережах як Софія Щаслива. Урочисте весілля відбулося в п’ятизірковому заміському комплексі Edem Resort Medical & SPA, що належить екснардепу від партії «Свобода» Ігорю Кривецькому. Холод відмовився розкривати додаткові подробиці святкування.

    За інформацією з відкритих джерел, у 2023 році Софія представляла себе як керівниця соціального відділу благодійного фонду Hope UA, пов’язаного з родиною Гринкевичів. Для Юрія Холода це перший шлюб.

    Сам посадовець був обраний до Львівської обласної ради від партії «Слуга народу». З 2019 року працює заступником голови ЛОР, а з 2023-го — виконує обов’язки голови. До політики Холод працював у родинному бізнесі «Ромус-Поліграф».

    У декларації за 2024 рік чиновник вказав сімейний будинок, орендовану квартиру та дві квартири на стадії будівництва. Його річна зарплата у Львівській облраді становила 285 тис. грн. Також він задекларував автомобіль Audi Q5, куплений у 2022 році, та значні готівкові заощадження: 35 тис. доларів, 15 тис. євро та 114 тис. грн.

  • ДБР викрило схему з бракованою зброєю для ЗСУ

    ДБР викрило схему з бракованою зброєю для ЗСУ

    Державне бюро розслідувань передало до суду справу проти посадовців, які постачали у війська браковану зброю, непридатну для бойового використання. Про це повідомила пресслужба ДБР.

    За даними слідства, чиновники організували схему, у межах якої замість якісного озброєння українські військові отримали дешеві аналоги, що не відповідали технічним вимогам. Більше того, поставка виявилася неповною — армії передали лише половину від заявленої кількості кулеметів.

    Зокрема, із 400 одиниць зброї було отримано лише 200. Усі вони не мали жодного маркування, технічної документації та сертифікатів відповідності. Під час використання на фронті кулемети не могли вести безперервний вогонь — після кількох пострілів вони виходили з ладу через руйнування частин і механізмів.

    Встановлено, що цю зброю виготовляла одна з іноземних компаній. Проте українські посадовці не уклали контракт безпосередньо з виробником, а скористалися послугами посередника, переплачуючи до 40% від реальної вартості.

    ДБР наголошує, що такі дії не лише завдали державі значних збитків, а й створили ризик для життя українських військових на передовій. У разі доведення вини посадовцям загрожує покарання у вигляді позбавлення волі.

  • Київська прокуратура оголосила підозру посадовцям та депутатам у корупції та фальсифікації документів

    Київська прокуратура оголосила підозру посадовцям та депутатам у корупції та фальсифікації документів

    На Київщині правоохоронці повідомили про серію кримінальних проваджень, пов’язаних із розтратами бюджетних коштів, незаконним відчуженням майна, фіктивними компенсаціями та корупційними схемами у сферах освіти, самоврядування та охорони довкілля. Загальна сума завданих державі та громадам збитків перевищує 49 мільйонів гривень.

    Серед резонансних випадків – нарахування компенсації за будинок, який був демонтований ще до початку війни. Депутат та троє посадовців селищної військової адміністрації отримали виплату за «зруйноване» житло на понад 2,9 мільйона гривень.

    Колишнього заступника міського голови Ірпеня обвинувачують у схемі перепродажу комунального майна – земельної ділянки та будівлі бойлерної, яка була перепрофільована під офіс і продана. Збитки громади склали понад 300 тисяч гривень.

    У ще одному випадку колишньому голові сільради інкримінують підробку рішень щодо передачі 18 ділянок загальною площею понад 32 гектари у приватну власність. Збитки для громади оцінюють у понад 1,9 мільйона гривень.

    У сфері освіти посадовець отримав понад 70 тисяч гривень за «сприяння» у видачі посвідчень тракториста-машиніста поза процедурою, а підрядник привласнив понад 20,5 мільйона гривень на встановленні модульних укриттів у школах. У Вишгороді міському голові та керівнику підрядної організації інкримінують завищення цін на техніку та підписання актів робіт, які не виконувалися, на суму понад 6,6 мільйона гривень.

    Також документовано фальсифікації під час ремонтів у Бориспільському, Бучанському та Броварському районах, поставку військового взуття, що не відповідає стандартам, незаконний вилов риби у зоні відчуження та самовільне зайняття земельних ділянок. Виявлено також схему організації виїзду призовників за кордон за грошову винагороду.

    Загальна сума збитків за усі зафіксовані порушення перевищує 49 мільйонів гривень. Правоохоронці готують клопотання щодо обрання запобіжних заходів і відсторонення посадовців від займаних посад.