Golosnovinua.com

Позначка: посольство Росії

  • Угорщина висилає одразу 10 російських дипломатів: у Будапешті пояснили безпрецедентне рішення

    Угорщина висилає одразу 10 російських дипломатів: у Будапешті пояснили безпрецедентне рішення

    Угорщина ухвалила рішення вислати з країни 10 співробітників російської дипломатичної місії, діяльність яких угорська влада визнала несумісною з дипломатичним статусом. Про рішення 8 вересня оголосила міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан. Російського посла в Будапешті вже поінформували, що зазначені працівники дипмісії мають залишити країну.

    Важливе уточнення до поширеної інформації: Аніта Орбан у новому угорському уряді є главою Міністерства закордонних справ, а не заступницею прем’єр-міністра, як її назвали в окремих українських публікаціях. Саме вона публічно оголосила про рішення щодо російських дипломатів.

    За словами Орбан, десятеро представників російської дипмісії займалися діяльністю, яка є «неприйнятною для дипломатів» відповідно до норм Віденської конвенції. Які саме дії стали підставою для видворення, угорська сторона поки детально не розкриває. Тобто наразі немає офіційно оприлюдненого переліку звинувачень щодо кожного з дипломатів, а також не повідомляється, чи всіх їх підозрюють у розвідувальній діяльності.

    Водночас формулювання Будапешта свідчить, що рішення було ухвалене саме з безпекових міркувань. Аніта Орбан заявила, що цей крок має захистити безпеку та суверенітет Угорщини.

    Угорська влада при цьому окремо наголосила: висилка дипломатів не означає розриву дипломатичних відносин із Росією. Будапешт планує зберігати канали комунікації з Москвою та вести діалог за умови дотримання дипломатичних правил.

    Рішення підтримав прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Він заявив, що уряд вимагав від десятьох співробітників посольства Росії залишити країну через діяльність, несумісну з їхнім дипломатичним статусом.

    За його словами, таким чином Будапешт «захищає суверенітет» держави.

    Масштаб нинішнього рішення для Угорщини справді незвичний. За попереднього уряду Віктора Орбана Будапешт упродовж років підтримував значно тісніші відносини з Москвою, ніж більшість країн Євросоюзу.

    Одним із небагатьох помітних випадків висилки російського дипломата за часів попереднього уряду став 2018 рік. Тоді Угорщина видворила одного співробітника російської дипмісії, приєднавшись до міжнародної реакції після отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля у Великій Британії.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ситуація в Угорщині також помітно відрізнялася від більшості країн ЄС. Коли європейські столиці масово висилали російських дипломатів, кількість співробітників дипломатичної місії РФ в Угорщині, навпаки, певний час збільшувалася. Розслідування угорського Direkt36 та телеканалу RTL у 2022 році вказувало, що чисельність російського дипломатичного персоналу в країні зросла приблизно на третину.

    Ситуація почала змінюватися після зміни влади в Будапешті. У травні 2026 року Угорщина вже вислала російського розвідника, який, за даними ЗМІ та служб безпеки, працював під дипломатичним прикриттям. Його пов’язували зі спробами проникнення до правих та зовнішньополітичних аналітичних центрів, які мали контакти з колишнім урядом Віктора Орбана.

    Крім того, раніше журналісти-розслідувачі повідомляли про ймовірні спроби Росії впливати на політичні процеси в самій Угорщині. За їхніми даними, російські структури могли готувати інформаційні операції та використовувати дипломатичну інфраструктуру для політичного впливу. Саме на тлі таких повідомлень рішення одразу щодо десятьох дипломатів набуває особливого значення.

    Втім, безпосередньо пов’язувати нинішню висилку всіх десятьох працівників посольства з конкретною розвідувальною операцією поки не можна: угорська влада таких деталей офіційно не надала.

    У Москві на рішення Будапешта вже відреагували. У російському МЗС заявили, що Росія дасть відповідь на висилку десятьох дипломатів. Якими саме будуть заходи у відповідь, російська сторона спочатку не уточнювала.

    У дипломатичній практиці в подібних випадках держава часто відповідає дзеркальним видворенням співробітників посольства іншої країни, однак станом на момент заяви Москва не оголосила конкретної кількості угорських дипломатів, які можуть бути вислані. Тому говорити про вже ухвалену «дзеркальну» відповідь наразі передчасно.

    Нинішній крок Будапешта став одним із найпомітніших сигналів зміни підходу Угорщини до відносин із Росією після завершення епохи уряду Віктора Орбана. Петер Мадяр після приходу до влади заявляв про намір відновлювати довіру партнерів у ЄС і НАТО та переглянути низку напрямів політики попередньої влади щодо Москви. Associated Press також характеризує масову висилку російських дипломатів як прояв зміни угорського зовнішньополітичного курсу.

    При цьому Будапешт поки не йде шляхом повного дипломатичного розриву. Угорський уряд демонструє подвійний підхід: з одного боку — жорсткіша реакція на діяльність російських представників, яку спецслужби вважають неприйнятною, з іншого — збереження дипломатичних каналів для контактів із Москвою.

    Ключове питання тепер полягає у тому, якою буде відповідь Кремля та чи переросте висилка десятьох російських дипломатів у новий дипломатичний конфлікт між Будапештом і Москвою.

  • Росія заперечила причетність до дрона з вибухівкою біля українського літака

    Росія заперечила причетність до дрона з вибухівкою біля українського літака

    Посольство Росії в Берліні заперечує будь-яку причетність Москви до інциденту з дроном, оснащеним вибухівкою, який виявили в аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака.

    У російському дипломатичному представництві заявили, що версія про причетність Росії нібито є «поспішно сфабрикованою провокацією», яка, за твердженням Москви, відповідає інтересам України та «мілітаристського крила європейського політичного істеблішменту».

    Російське посольство також звинуватило німецьку сторону в нібито розгортанні «нової хвилі антиросійської істерії». У дипломатичному представництві заявили, що шкодують через «безпідставні звинувачення» на адресу Росії.

    Водночас німецькі правоохоронці продовжують розслідувати інцидент. Генеральна прокуратура Німеччини займається справою щодо безпілотника, який був оснащений вибуховим пристроєм і детонатором та який виявили на території вантажного термінала аеропорту.

    Інцидент стався в ніч проти 5 серпня. Під час перевірки території поблизу українського літака співробітники служб безпеки виявили безпілотник із вибухівкою. За повідомленнями німецьких ЗМІ, дрон знаходився неподалік літака «Антонов», який, імовірно, належить українській стороні.

    Виявлення вибухового пристрою спричинило тимчасове призупинення роботи аеропорту та посилені заходи безпеки. До місця події прибули правоохоронці та сапери, які знешкодили небезпечний предмет.

    Особливу увагу до інциденту привернула інформація про можливу причетність Росії. За даними американської розвідки, яку цитують західні ЗМІ, зібрані розвідувальні дані пов’язують цей дрон із Росією.

    Таким чином, наразі існують дві протилежні позиції. Американська розвідка пов’язує інцидент із російською стороною, тоді як Москва категорично заперечує свою причетність і називає звинувачення провокацією.

    Окремі німецькі політики також публічно припускають, що за інцидентом може стояти Росія. Водночас німецькі правоохоронні органи поки не оголосили остаточних висновків щодо того, хто саме доставив безпілотник на територію аеропорту та якою була мета операції.

    Для Німеччини інцидент має особливе значення через місце, де було виявлено дрон. Аеропорт «Лейпциг/Галле» є важливим вантажним авіаційним вузлом, а українські літаки «Антонов» регулярно використовують його для вантажних перевезень.

    Наявність вибухового пристрою неподалік від великого транспортного літака могла створити серйозну загрозу для повітряного судна, персоналу та інфраструктури аеропорту. Саме тому німецькі слідчі намагаються встановити походження безпілотника, вибухівки та детонатора, а також з’ясувати, хто міг організувати його доставку.

    Інцидент також розглядається на тлі зростання занепокоєння європейських держав щодо можливих диверсій та інших гібридних операцій, пов’язаних із Росією. Німецькі посадовці раніше наголошували на необхідності посилення захисту критичної інфраструктури та транспортних об’єктів.

    Водночас остаточно пов’язувати інцидент із Росією без завершення німецького розслідування наразі передчасно. Американська розвідувальна оцінка є важливим елементом справи, але остаточну юридичну оцінку мають дати німецькі правоохоронні органи.

    Російська сторона вже сформулювала свою позицію: Москва відкидає будь-яку причетність до інциденту та стверджує, що звинувачення на її адресу є частиною антиросійської кампанії. Тим часом Генеральна прокуратура Німеччини продовжує встановлювати всі обставини появи дрона з вибухівкою в аеропорту «Лейпциг/Галле».

  • Фарба і муляж вибухівки: посольство РФ у Швеції заявило про нічну “атаку” дронів

    Фарба і муляж вибухівки: посольство РФ у Швеції заявило про нічну “атаку” дронів

    Посольство Росії у Швеції заявило, що в ніч на 2 липня його територія у Стокгольмі нібито зазнала чергового інциденту із використанням безпілотників. У російській дипломатичній місії стверджують, що два квадрокоптери залетіли над територією посольства: один скинув контейнер із червоною фарбою, а інший, до якого була прикріплена імітація саморобного вибухового пристрою, впав поблизу будівлі. На момент публікації офіційного підтвердження цих тверджень від шведської влади не було.

    За заявою російського посольства, інцидент стався близько другої години ночі. У дипмісії повідомили, що один із безпілотників скинув на територію контейнер із червоною фарбою, тоді як другий нібито мав прикріплений муляж саморобного вибухового пристрою та впав у безпосередній близькості від будівлі посольства. Російська сторона оприлюднила фотографії, на яких видно квадрокоптер, сліди червоної фарби та предмет, який, за її словами, є імітацією вибухового пристрою.

    У заяві дипломатичної місії цей випадок назвали «не просто провокацією, а явною спробою залякати персонал». Також посольство заявило, що подібні інциденти у Стокгольмі стали систематичними й відбуваються вже понад два роки. Російські дипломати стверджують, що правоохоронні органи Швеції лише документують події, але розслідування десятків попередніх випадків нібито не дали результатів.

    Крім того, у посольстві РФ звинуватили шведську владу у недостатньому забезпеченні безпеки дипломатичної місії. Російська сторона нагадала про положення Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року, відповідно до яких держава перебування повинна забезпечувати охорону іноземних дипломатичних представництв. У заяві також зазначено, що відповідальність за можливі наслідки подібних інцидентів покладається на шведську сторону.

    Це не перший випадок, про який заявляє російська дипломатична місія у Швеції. Упродовж 2024–2025 років повідомлялося про кілька схожих інцидентів, коли над територією російських дипломатичних об’єктів у Стокгольмі або біля торговельного представництва пролітали безпілотники, що скидали фарбу чи інші предмети. Тоді шведська поліція відкривала розслідування за фактами можливого пошкодження майна, однак про встановлення винних офіційно не повідомлялося.

    Станом на момент публікації Міністерство закордонних справ Швеції та поліція країни не оприлюднили офіційної заяви щодо нового інциденту біля російського посольства. Також не було незалежного підтвердження інформації про використання муляжа вибухового пристрою чи інших деталей, озвучених російською стороною. Тому наразі більшість відомостей про подію ґрунтується саме на заяві дипломатичного представництва РФ.