Golosnovinua.com

Позначка: постачання

  • Торгова війна набирає обертів: ЄС хоче змусити компанії відмовлятися від залежності від Китаю

    Торгова війна набирає обертів: ЄС хоче змусити компанії відмовлятися від залежності від Китаю

    Європейський Союз готує масштабні зміни у сфері міжнародної торгівлі та безпеки постачань. Європейська комісія працює над новим законодавством, яке може зобов’язати компанії країн-членів ЄС диверсифікувати джерела постачання критично важливих товарів і сировини, зменшуючи залежність від Китаю. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після саміту лідерів ЄС у Брюсселі, пишуть репортери агенції Reuters.

    Ініціатива стала відповіддю на дедалі більшу стурбованість європейських країн щодо економічної залежності від КНР. За словами фон дер Ляєн, процес так званого «de-risking» — зниження ризиків залежності від окремих держав — просувається занадто повільно, тому Брюссель готовий перейти від рекомендацій до законодавчих механізмів.

    Новий закон може стати одним із найважливіших економічних рішень Євросоюзу за останні роки. За попередньою інформацією, компанії у стратегічних галузях можуть бути зобов’язані мати кілька альтернативних джерел постачання критично важливих компонентів і матеріалів, щоб уникнути надмірної залежності від одного постачальника або однієї країни.

    Поштовхом до активних дій стала ситуація з рідкісноземельними металами та критично важливими мінералами. У 2025 році Китай запровадив експортні обмеження на низку стратегічних ресурсів, продемонструвавши свою здатність впливати на глобальні ланцюги постачання. Саме тоді в Європі особливо гостро заговорили про необхідність зменшення залежності від китайських ресурсів і технологій.

    Сьогодні Китай контролює переважну частину світової переробки рідкісноземельних елементів, які використовуються у виробництві електромобілів, мікрочипів, військової техніки, акумуляторів, сонячних панелей та сучасної електроніки. Саме тому будь-які обмеження експорту з боку Пекіна можуть створювати серйозні ризики для європейської промисловості.

    Ще однією причиною для занепокоєння став рекордний торговельний дисбаланс між ЄС та Китаєм. За словами президента Європейської ради Антоніу Кошти, дефіцит торгівлі товарами між сторонами досяг приблизно одного мільярда євро на день. Європейські лідери дедалі частіше називають таку ситуацію неприйнятною та економічно небезпечною.

    Згідно з останніми даними, лише за 2025 рік торговельний профіцит Китаю у відносинах з Європейським Союзом перевищив 360 мільярдів євро. Європейські виробники скаржаться на зростання конкуренції з боку дешевших китайських товарів, які, на їхню думку, часто отримують державну підтримку та субсидії.

    Під час саміту в Брюсселі країни-члени ЄС доручили Європейській комісії розпочати консультації з головними торговельними партнерами щодо глобальних макроекономічних дисбалансів і підготувати оцінку необхідності нових торговельних інструментів. Хоча Китай не був прямо згаданий у фінальному документі саміту, більшість дискусій фактично стосувалася саме відносин із Пекіном.

    Водночас Євросоюз намагається уникнути повного розриву економічних зв’язків із Китаєм. У Брюсселі наголошують, що мова йде не про «відокремлення» або економічне протистояння, а про зниження ризиків. Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн підкреслюють, що діалог із Китаєм залишається важливим, однак ЄС більше не може ігнорувати стратегічні загрози для власної економіки.

    Паралельно країни G7 також активізують співпрацю у сфері критичних мінералів. На останньому саміті «Великої сімки» було оголошено про створення альянсу з критичних ресурсів, покликаного зменшити залежність від китайських постачань літію, нікелю, рідкісноземельних металів та інших стратегічних матеріалів. До 2030 року країни G7 планують суттєво скоротити залежність від будь-якого одного зовнішнього джерела постачання.

    Однак усередині самого Євросоюзу поки що немає повної єдності щодо того, наскільки жорсткою має бути політика щодо Китаю. Франція, Італія та низка інших країн виступають за більш рішучі заходи. Натомість Німеччина та Іспанія закликають діяти обережніше, побоюючись торговельної війни та можливих заходів у відповідь з боку Пекіна.

    Китай уже відреагував на заяви ЄС та G7. Представники китайської влади закликали західні держави дотримуватися принципів ринкової економіки та міжнародної торгівлі, звинувативши їх у створенні закритих економічних блоків. У Пекіні також попередили про можливі кроки у відповідь у разі посилення торговельних обмежень.

    Очікується, що конкретні параметри нового закону Єврокомісія представить восени цього року. Якщо документ буде схвалений, він може суттєво змінити підходи європейського бізнесу до формування ланцюгів постачання та стати одним із ключових елементів нової економічної стратегії ЄС у відносинах із Китаєм.

  • Україна домовилася про річні обсяги нафти з країнами Близького Сходу — Зеленський

    Україна домовилася про річні обсяги нафти з країнами Близького Сходу — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна досягла домовленостей із низкою країн Близького Сходу щодо постачання нафти та нафтопродуктів у разі глобального дефіциту.

    Про це глава держави повідомив під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

    За його словами, йдеться про формування резервного обсягу енергоресурсів на рік, який може бути використаний у разі перебоїв на світових ринках.

    «Ми домовилися з деякими країнами, що зможемо на всяк випадок мати об’єм на рік, якщо дефіцит буде всюди», — зазначив Зеленський.

    Президент підкреслив, що домовленості стосуються саме обсягів постачання, а не фіксованої ціни, оскільки в енергетичному секторі вона визначається за формульним принципом і залежить від ринкової ситуації.

    Він також висловив очікування щодо можливого зниження цін на енергоресурси за умови стабілізації ситуації на Близькому Сході, зокрема припинення вогню та розблокування Ормузької протоки.

    Зеленський наголосив, що Україна не залишиться без пального, зокрема дизельного, навіть у разі ускладнень на глобальному ринку.

  • Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Україна створила потужну вітчизняну оборонну промисловість, яка тепер виробляє тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та безпілотників. Водночас міжнародне видання The New York Times з посиланням на внутрішні урядові аудити та експертні оцінки пише про системні проблеми у сфері державних закупівель озброєнь, зокрема — про випадки підписання контрактів не з найнижчими учасниками торгів і про сумніви у прозорості частини платежів.

    Загальна сума розбіжностей між найнижчими пропозиціями та фактично укладеними контрактами, згідно з аудиторськими матеріалами, становила щонайменше 5,4 млрд грн (приблизно 129 млн дол.). Аудитори не знайшли прямих звинувачень у розтраті коштів, проте низку справ передано до правоохоронних органів для додаткової перевірки.

    Критики наголошують на кількох проблемних трендах: укладення контрактів із компаніями, що пропонували дорожчі умови; передоплати за поставки, які були затримані або виконані не в повному обсязі; а також широкий залучення посередників, які отримували націнки замість прямих закупівель у виробників. Колишній радник агентства Тамерлан Вахабов в інтерв’ю виданню зазначав, що «в умовах воєнного стану відсутня політична воля робити все правильно», і що переплати відбувалися «з невідомих причин».

    У відповідь керівництво Агентства з оборонних закупівель наголошує: нижчі пропозиції іноді відхиляли через невідповідність вимогам якості, строкам постачання або іншим критеріям. Директор агентства Арсен Жумаділов повідомив, що частина проблем спонукала відомство експериментувати з новими моделями закупівель, зокрема створенням онлайн-ринку, де командири можуть замовляти безпілотники безпосередньо у постачальників «в один-два кліки». За словами посадовця, це має зменшити бюрократію і підвищити прозорість постачань.

    Аудити, які перевіряли період від початку 2024 року до березня 2025 року, не дали підстав для звинувачень у систематичній крадіжці, але виявили численні процедурні ризики: використання посередників у великій частці контрактів, відсутність документально підтверджених виробничих потужностей у деяких підрядників, а також випадки неповних або затриманих поставок. Частина закупівель здійснювалась через посередників із типовою націнкою близько 3%, що також викликало запитання в аудиторів.

    На тлі швидкого зростання внутрішнього озброєння важливо не лише масштабувати виробництво, а й посилити контроль за закупівлями — щоб уникнути марних витрат і зберегти довіру донорів та платників податків. Запровадження електронного ринку і інших інноваційних механізмів закупівель розглядають як крок у правильному напрямі, але наголошують, що нові інструменти мають супроводжуватися жорсткою перевіркою постачальників і публічним звітуванням про витрати.

  • ТОВ «Д-Камет» знову постачає український брухт на російський завод у Молдові

    ТОВ «Д-Камет» знову постачає український брухт на російський завод у Молдові

    Українські заготівельники металобрухту відновили експорт сировини до Придністров’я після річної паузи. Про це свідчать дані Державної митної служби України, повідомляє Oboz.ua.

    У липні 2025 року експортером виступило ТОВ «Д-Камет», яке ще торік постачало брухт на Молдавський металургійний завод у Рибниці. Завод належить російським власникам і фактично працює на території невизнаного анклаву.

    Згідно з митними документами, країною призначення партій вказано Молдову, проте кінцевим пунктом доставки значиться станція Рибниця у Придністров’ї.

    Це відбувається на тлі дефіциту металобрухту в Україні, який посилився після масштабних руйнувань промисловості, окупації частини територій і падіння внутрішніх обсягів заготівлі. Попри це, обсяги експорту зростають.

    Нагадаємо, у серпні 2024 року «Д-Камет» вперше від початку повномасштабної війни відвантажив 276 тонн українського брухту на ММЗ. Хоча завод у 2018 році потрапив під українські санкції, вже у 2019-му його без пояснень вивели з переліку.

  • Міноборони віддало 1,5 млрд за неякісну їжу для ЗСУ — ДБР викрило схему

    Міноборони віддало 1,5 млрд за неякісну їжу для ЗСУ — ДБР викрило схему

    Державне бюро розслідувань викрило масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, пов’язану із закупівлею продуктів харчування для Збройних сил України. У центрі схеми — службові особи Міноборони, державного підприємства «ДОТ» та приватного бізнесу, які разом «освоїли» понад 1,54 мільярда гривень на постачанні неякісної їжі за завищеними цінами.

    За даними слідства, 10 березня 2024 року, в обхід прозорих тендерів, було укладено два «ручні» контракти з ТОВ «Буський консервний завод» на загальну суму 1,48 млрд грн. Посадовці пояснили це відсутністю пропозицій на Prozorro. Однак вартість одиниці продукції — 113,76 грн без ПДВ — виявилась суттєво завищеною, а сам завод не мав технічної спроможності забезпечити поставки.

    Проблеми виникли одразу: продукти не доїжджали, або ж мали нижчу вагу, ніж вказано в документах, а іноді — підмінювались дешевшими аналогами. Лабораторні тести підтвердили: продукція не відповідала стандартам ДСТУ та технічним умовам.

    Попри все, у травні та грудні 2024 року керівник ДП «ДОТ» Арсен Жуділов уклав із постачальником нові угоди на 5,82 млрд грн. Частина з них уже оплачена — 1,54 млрд перераховані на рахунки компанії. Угода від 16 грудня передбачала закупівлю понад 21 мільйона продуктових комплектів по 112,40 грн кожен.

    Кожен контракт супроводжувався від 1 до 8 додаткових угод, що дозволяло змінювати умови постачання і маніпулювати цінами. ДБР зафіксувало щонайменше чотири способи, якими виводились бюджетні кошти:

    • Зменшення ваги продуктових наборів.

    • Поставка неякісної продукції.

    • Підміна товарів дешевшими аналогами.

    • Маніпуляції з каталогами – заявлялись сотні позицій, а постачались лише кілька.

    Попри 176 порушень, зафіксованих у серпні 2024 року, ДП «ДОТ» не вжило жодних заходів — ні штрафів, ні розірвання договору.

    Далі — більше: за даними слідства, через фіктивні операції з компаніями-прокладками («Макі-Трейд», «Фрутленд», «Ініціатива плюс» та інші) «Буський консервний завод» сформував податковий кредит на 54,6 млн грн, ухилившись від податків.

    Схему курував партнер відомого бізнесмена Ігоря Гринкевича — Олександр Лапшин, разом із родичами. Пізніше компанію переоформили на мешканку Житомирщини.

    Державна аудиторська служба розпочала моніторинг лише після розголосу, однак реакції з боку керівництва Міноборони досі немає.

  • СБУ викрила постачання непридатних ракет для армії

    СБУ викрила постачання непридатних ракет для армії

    Колишній посадовець Міністерства оборони України та двоє екскерівників оборонного підприємства отримали підозри у справі про постачання армії непридатного озброєння. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    Йдеться про протитанкові ракетні установки, які мали посилити обороноздатність ЗСУ, але виявилися непридатними для використання. Внаслідок дій підозрюваних держава зазнала збитків на понад 90 мільйонів гривень.

    Розслідуванням займається Головне слідче управління СБУ під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора. Оперативний супровід здійснює Департамент військової контррозвідки.

    Слідство встановило, що фігуранти справи брали участь у схемі постачання бракованої продукції. Установки передали Міноборони, попри те, що вони не відповідали технічним характеристикам і не могли бути використані за призначенням.

    Фігурантам висунуті підозри одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 2 ст. 114-1 — передача або збирання з метою передачі інформації в умовах воєнного стану,

    • ч. 5 ст. 191 — привласнення чи розтрата майна в особливо великих розмірах,

    • ч. 2 ст. 366 — службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.

    Слідчі дії тривають. Правоохоронці перевіряють, хто ще міг бути залучений до цієї схеми.

  • Директорці з Полтавщини оголосили підозру через несплату податків на постачанні продуктів військовим

    Директорці з Полтавщини оголосили підозру через несплату податків на постачанні продуктів військовим

    Директорці приватного підприємства з Полтавської області оголосили про підозру в умисному ухиленні від сплати податків у великих розмірах під час виконання контрактів із постачання продуктів харчування для військових. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    За інформацією слідства, протягом 2022–2023 років підприємство постачало харчові продукти військовій частині Національної гвардії України в Києві, а також іншому суб’єкту господарювання. Однак у податкових деклараціях компанія не відображала фактичні обсяги отриманих доходів, чим умисно занижувала податкові зобов’язання.

    У результаті таких дій державний бюджет не доотримав майже 8,93 мільйона гривень єдиного податку.

    Директорці повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України — умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах. Наразі триває досудове слідство, слідчі дії активізовано, встановлюються всі обставини справи.

    Розслідування здійснює Головний підрозділ детективів Бюро економічної безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.

    Водночас правоохоронці нагадують, що згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в установленому законом порядку та не винесено обвинувальний вирок суду.

  • Компанія “Фармак” заробляє мільярди на постачаннях для армії: обшуки, тендери і завищені ціни

    Компанія “Фармак” заробляє мільярди на постачаннях для армії: обшуки, тендери і завищені ціни

    Наприкінці лютого поліція та СБУ провели обшуки на підприємстві АТ «Фармак», повідомили одразу кілька ЗМІ. Причиною слідчих дій стала підозра у змові з дистриб’юторами для продажу ліків державним і комунальним закладам за завищеними цінами, що нібито завдало державі збитків на три мільйони гривень. Відкрито кримінальне провадження за статтями про привласнення майна та відмивання коштів.

    Попри обіцянку поліції надати більше інформації, нові подробиці розслідування не оприлюднено. Натомість стало відомо, що чистий прибуток АТ «Фармак» у 2024 році склав понад 1,6 мільярда гривень, а основне джерело доходів — державні закупівлі, переважно для потреб армії.

    За даними “Опендатабот”, лише у 2024 році компанія отримала 844 млн грн від постачання ліків державним структурам. У першій десятці її замовників — кілька військових частин. Загалом «Фармак» переміг у понад тисячі тендерів.

    Журналісти виявили низку випадків завищення цін у контрактах. Наприклад, розчин для ін’єкцій “Тріомбраст”, який у роздріб коштує близько 423 грн, компанія продала Головному військовому шпиталю за 597 грн за упаковку. На пояснення “Фармаку” про близький термін придатності цього товару звернули увагу лише частково, адже інші контракти виявили схожу ситуацію.

    Так, у березні 2025 року АТ «Фармак» без конкуренції виграло тендер на постачання ліків для військової частини А4615 на суму понад 5 млн грн. Перевірка цін показала:

    • Крем “Ліпстер” продавався армії по 101,65 грн, тоді як у аптеках коштує близько 95 грн.

    • Таблетки “Аторвакор” армія купувала по 4,39 грн за штуку, тоді як у роздріб — удвічі дешевше.

    • Препарат “Аладин-Фармак” армія отримувала по 0,96 грн за таблетку, тоді як у роздріб його ціна близько 0,33 грн.

    Усе це викликає питання про реальну вартість тендерних закупівель і контролю за витрачанням бюджетних коштів.

    Раніше “Фармак” також потрапляв у скандали. Зокрема, у 2022 році політолог Олексій Голобуцький повідомляв, що ліки виробництва компанії продавалися в Росії навіть під час війни.

    Наразі слідство триває. Однак ані поліція, ані СБУ після обшуків не повідомили про нові кроки у справі. Схоже, як і раніше, власниця “Фармаку” Філя Жебровська та її оточення залишаються поза увагою правоохоронних органів, попри багатомільйонні державні контракти і гучні публікації у медіа.

  • Україна чекає від союзників більшої підтримки в оснащенні армії – Зеленський

    Україна чекає від союзників більшої підтримки в оснащенні армії – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський у своєму інтерв’ю британському телеканалу Sky News заявив, що з десяти бригад, які потребували повного оснащення, союзники надали необхідну підтримку лише двом з половиною.

    За словами президента, українська влада понад рік зверталася до партнерів із проханням забезпечити необхідну техніку та озброєння для десяти військових бригад. Однак, через бюрократичні перешкоди та недостатню увагу до пріоритетів України, повністю укомплектувати вдалося лише малу частину запланованого.

    «Хтось запитав мене про мобілізацію, і я відповів: ви хочете, щоб люди йшли на смерть без зброї?» – зазначив Зеленський, підкресливши, що справжньою проблемою є не дефіцит військових, а відсутність належного оснащення.

    Президент також прокоментував заклики з боку деяких західних партнерів до зниження мобілізаційного віку до 18 років. Він наголосив, що рішення про чисельність армії ухвалюється Україною з урахуванням необхідності збереження життів.

    «Якщо у європейських або американських чиновників є ідеї щодо віку мобілізації, я хочу попросити наших партнерів робити свою справу, а ми будемо робити свою», – підсумував Зеленський.

    Ситуація з оснащенням українських бригад викликає занепокоєння не лише в контексті поточних бойових дій, а й у зв’язку з майбутніми планами. Представники військових підрозділів також наголошують на важливості комплексного підходу до оборони.

    Старший лейтенант батальйону «Свобода» Андрій Кривущенко зазначив, що «суть боротьби України полягає не лише у збереженні територій, але й у захисті людей».

  • Підприємиць постачав неякісні FPV-дрони для ЗСУ

    Підприємиць постачав неякісні FPV-дрони для ЗСУ

    Служба безпеки України (СБУ) повідомила про викриття приватного підприємця, який поставляв неякісні FPV-дрони для Збройних сил України (ЗСУ). Директор компанії з Київщини, яка виграла тендер на постачання 1000 безпілотників, наразі опинився під підозрою за розкрадання коштів в особливо великих розмірах.

    За даними слідства, оборудку організував директор приватної компанії із Київської області, яка спеціалізується на виробництві безпілотних систем. На початку цього року підприємець виграв тендер на придбання 1 тис. FPV-дронів для потреб ЗСУ, що проводила Нетішинська міськрада.

    Фігурант штучно занизив вартість виробництва дронів, а отриману “різницю” привласнив. “Накрутка” на кожному безпілотнику становила від 4 до 7,5 тис. грн, залежно від його виду.

    Після проведення аудиту та спеціальної експертизи на відповідність технічним вимогам товару правоохоронці отримали додаткові підтвердження злочинної діяльності підприємця.

    На підставі доказової бази йому оголошено про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великому розмірі)

    – підсумували в СБУ. 

    Вирішується питання про обрання фігуранту запобіжного заходу. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності.

    Правоохоронці розповіли, що загальна вартість укладених контрактів становила 16,4 млн грн, з яких, за даними слідства, власник компанії-виробника вкрав майже третину.

    Для реалізації схеми підрядники встановили на безпілотники навігаційне обладнання низької якості. Мова йде про відеокамери та відеопередавачі, які не відповідали заявленим вимогам до технічних характеристик БпЛА.

    ДБР повідомило про підозру організаторам закупівлі неякісних аптечок для військових на 58,5 млн грн. Підозрюваним загрожує до 10 років позбавлення волі за бездіяльність та шахрайство.