Golosnovinua.com

Позначка: постанова

  • «Фінансовий зашморг для оборонки»: ексзаступник міністра економіки пояснив, що вбиває експорт української зброї

    «Фінансовий зашморг для оборонки»: ексзаступник міністра економіки пояснив, що вбиває експорт української зброї

    Українська оборонна промисловість, яка за роки повномасштабної війни здійснила безпрецедентний стрибок у технологічному та виробничому розвитку, стикається зі штучними перепонами на шляху до світових ринків. Чинна фінансова модель експорту озброєння, закріплена на законодавчому рівні, містить критичні бар’єри, що фактично унеможливлюють повноцінний продаж вітчизняної зброї за кордон. Про це під час фахового розбору заявив голова Федерації роботодавців України (ФРУ) Дефенс, колишній заступник міністра економіки у 2022–2024 роках Ігор Фоменко.

    За словами експерта, головна проблема полягає у змісті урядової постанови, яка безпосередньо регулює процедуру продажу озброєнь і військової техніки на експорт. Замість того, щоб створити сприятливий економічний клімат для підприємств, документ закладає суттєвий фінансовий бар’єр. Хоча формально механізм експорту було розблоковано та запущено, передбачені ним економічні умови роблять зовнішньоекономічну діяльність для багатьох компаній оборонно-промислового комплексу (ОПК) нерентабельною або надмірно ризикованою.

    Військовий експерт Валентин Бадрак, коментуючи цю ситуацію, наголошує, що відкриття експорту є питанням фізичного виживання для української «оборонки». На сьогодні виробничі спроможності вітчизняних приватних і державних підприємств значно перевищують фінансові можливості державного бюджету України. Держава об’єктивно не здатна викупити все, що можуть виробити українські заводи — від сучасних безпілотних систем до бронетехніки та засобів радіоелектронної боротьби. Відтак, вихід на зовнішні ринки є єдиним системним джерелом залучення обігових коштів, необхідних для масштабування ліній, закупівлі іноземних комплектуючих та інвестування у новітні науково-дослідні розробки.

    Проте закладені в урядовій постанові фінансові обтяження, зокрема високі збори за видачу дозволів на експорт, працюють як справжній «зашморг». Виробники змушені стикатися з умовами, за яких левова частка прибутку від потенційного експорту може нівелюватися регуляторними платежами, а сама процедура стає економічно невиправданою. Це позбавляє українську зброю конкурентоспроможності на глобальному ринку, де ціна та швидкість постачання відіграють ключову роль. Законодавчі рамки, замість захисту державних інтересів, де-факто грають проти вітчизняного виробника, змушуючи окремі компанії шукати альтернативні юрисдикції для релокації свого виробництва.

    Ця кризова ситуація вже набула такого розголосу, що привернула увагу вищого військово-політичного керівництва країни. Нещодавно Рада національної безпеки і оборони України була змушена направити до Кабінету Міністрів офіційні пропозиції щодо термінового доопрацювання цієї урядової постанови, аби усунути штучні перепони. Якщо уряд найближчим часом не змінить підходи до фінансової моделі збройового експорту, Україна ризикує не лише втратити потенційні мільярди доларів валютної виручки, але й суттєво загальмувати технологічний розвиток власного ОПК у найбільш критичний момент війни.

  • Середня зарплата українців досягла 25,5 тис. грн

    Середня зарплата українців досягла 25,5 тис. грн

    Середня заробітна плата в Україні станом на вересень 2025 року склала 25,5 тис. грн, що на 500 грн більше порівняно з попереднім місяцем. У річному вимірі середня зарплата зросла на 19% — з 22 тис. грн. Такі дані наводить кадровий портал work.ua, який розрахував медіану за інформацією з понад 207 тисяч вакансій.

    Найбільші зарплати отримують мешканці столиці — близько 30 тис. грн. У Львові середня платня становить 27,5 тис. грн, в Ужгороді — 25,5 тис. грн, в Одесі та Дніпрі — по 25 тис. грн. Найнижчий рівень заробітної плати серед обласних центрів зафіксовано у Сумах — 19 тис. грн.

    Серед професій, де відбулося найбільше зростання заробітків, лідирують: дерматокосметолог — 60 000 грн (+100%), головний інженер — 50 000 грн (+54%), Python-програміст — 50 000 грн (+54%), керівник мережі магазинів — 45 000 грн (+50%), артдиректор — 40 000 грн (+60%), травматолог — 35 000 грн (+56%), асистент проєкту — 31 500 грн (+54%), заправник картриджів — 30 000 грн (+50%), маркувальник — 22 500 грн (+125%), паркувальник — 17 900 грн (+48%).

    Прогноз розвитку зарплат на 2026–2028 роки визначено постановою від 6 серпня № 946 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026–2028 роки”. За оптимістичним сценарієм, коли безпекова ситуація суттєво покращиться, середня номінальна зарплата складе: у 2026 році — 30 240 грн, у 2027 — 35 268 грн, у 2028 — 39 758 грн.

    Песимістичний сценарій, що передбачає збереження повномасштабної військової агресії з боку Росії, прогнозує середню платню: у 2026 році — 30 032 грн, у 2027 — 34 808 грн, у 2028 — 39 436 грн.

    За оптимістичним сценарієм також очікується покращення ситуації на ринку праці: кількість зайнятих економічною діяльністю осіб віком 15–70 років може зрости з 13 млн до 13,2 млн.

  • Нові пільги: хто в Україні отримає допомогу на комуналку

    Нові пільги: хто в Україні отримає допомогу на комуналку

    З 1 січня 2025 року в Україні вступають у силу нові умови надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг та придбання твердого палива. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №1553, ухваленої 31 грудня 2024 року, перелік громадян, які можуть отримувати цю допомогу, розширено. Основним критерієм для отримання пільг є середньомісячний дохід сім’ї, що не перевищує 4240 гривень на одну особу.

    Хто отримає право на пільги

    Згідно з новими правилами, допомога надаватиметься за умови, що середньомісячний дохід сім’ї за останні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Право на пільги отримають такі категорії громадян:

    • Реабілітовані особи з інвалідністю внаслідок репресій або пенсіонери.
    • Постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1 і 2).
    • Опікуни дітей та подружжя померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою або ліквідацією ядерних аварій.
    • Звільнені з військової служби особи з інвалідністю.
    • Батьки та члени сімей загиблих чи зниклих військовослужбовців.
    • Ветерани військової служби та вдови загиблих ветеранів.
    • Колишні в’язні концтаборів та депортовані особи, які досягли пенсійного віку або мають інвалідність.

    Пільги надаватимуться з урахуванням середньомісячного доходу сім’ї. Для тих, хто звернеться після 1 січня 2025 року, враховуватимуться доходи за попередні шість місяців. Якщо допомога була призначена до набрання чинності цією постановою, її виплати продовжаться до 30 квітня 2025 року, тобто до завершення опалювального сезону.

    Рішення про розширення переліку пільговиків покликане посилити соціальну підтримку вразливих верств населення. Завдяки адресному підходу допомога буде спрямована тим, хто її найбільше потребує, що сприятиме ефективнішому використанню державних ресурсів.

    Українці, які відповідають критеріям, можуть звертатися до органів соціального захисту за місцем проживання для оформлення пільг. Це рішення – крок до посилення соціальної справедливості в умовах економічних викликів.

  • Кабінет Міністрів заборонив мобілізацію працівників 133 громадських організацій, які отримують іноземні гранти

    Кабінет Міністрів заборонив мобілізацію працівників 133 громадських організацій, які отримують іноземні гранти

    Український Кабінет Міністрів ухвалив рішення, яке може має значний вплив на громадський сектор країни. Згідно з новим указом, який був підписаний 21 червня, уряд заборонив мобілізацію всіх працівників 133 громадських організацій, що фінансуються іноземними грантами. Цей крок був обґрунтований визнанням цих організацій як “критично важливих”.

    Це як представництва західних організацій, так і українські. Багато з них займаються дослідженням виборів і громадської думки за кошти Заходу.

    Це стало можливо завдяки постанові уряду від 5 червня №650, за якою до 100% броні можуть отримати виконавці грантових проєктів незалежно від напряму їхньої діяльності.

    Бронь отримали “Опора”, “Центр політичних студій та аналітики Ейдос” (один із засновників – Віктор Таран), “Інститут Київська школа економіки”, “Інтерньюз-Україна” (голова якого Костянтин Квурт заявив про необхідність ліквідації Telegram в Україні та про те, що “свобода слова для ліваків”), “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, “Українська академія лідерства”, “Український незалежний центр політичних досліджень”, “Центр демократії та верховенства права”, “Центр економічної стратегії”, “Центр політико-правових реформ”, “Фонд архітектури реформ в Україні”, “Фонд Східна Європа” та інші.

    Повний список – у документі.