Golosnovinua.com

Позначка: посуха

  • В Україні закінчився свій хрін — виробники змушені імпортувати сировину

    В Україні закінчився свій хрін — виробники змушені імпортувати сировину

    Хрін, традиційна приправа української кухні, тимчасово зник із полиць низки супермаркетів — про це повідомляють покупці й мережі. У деяких мережах (включно з регіональними у Харкові) соуси на основі хрону відсутні як офлайн, так і онлайн; в інших точках продажу товари ще є, але це переважно старі запаси.

    За даними торгових мереж, на ринку працюють два великих вітчизняних виробники хріну — Вінницька харчосмакова фабрика та ТМ «Верес». Влітку 2025 року через посуху, пізні дощі та брак робочої сили в селах виробникам не вистачило сировини, тому деякі партії довелося комплектувати імпортом. Це спричинило тимчасове здорожчання та перебої в постачаннях.

    АТБ у відповіді на запит зазначило, що проблема була сезонною й пов’язана з поганим врожаєм і зрушенням термінів збору; мережа запевнила, що продукція ТМ «Верес» вже є в наявності, а постачання з Вінниці відновлять після закінчення збору нового врожаю. У «ЕКО-маркеті» також повідомили, що очікують відновлення постачань орієнтовно з 15 жовтня.

    Покупці скаржаться, що в різних крамницях навіть однієї мережі ситуація відрізняється, а нові партії хрону не надходять — якщо товар і є, то це старі запаси. Представники частини мереж не відповіли на запити журналістів.

    Аграрні експерти відзначають, що хрін у державних статистичних розрахунках не є пріоритетною культурою, тому детальних оцінок врожаю немає. Водночас фактори, які вплинули на сезонний дефіцит — посуха, зміщення збору і нестача робочих рук у селі — типові для 2025 року й торкнулися не лише хріновиробників.

    Паралельно експерти звертають увагу на інші галузі з ознаками дефіцитів або тиску на ціни. Зокрема, у тваринництві спостерігається зниження поголів’я свиней через руйнування ферм на прифронтових територіях, що вже призвело до суттєвого зростання імпорту м’яса і тиску на ціни. Аналітики УКАБ наголошують, що імпорт став альтернативним джерелом сировини і може залишатися значним, доки не наростить внутрішнє поголів’я.

    Економічний аспект дефіциту хрону вказує на те, що у вільній ринковій економіці справжнього радянського дефіциту не буде — виробники за потреби вдаються до імпорту. Водночас це означає, що покупці тимчасово «годуватимуть» іноземних фермерів, а місцеві постачальники можуть втратити ринок.

    Поточна оцінка: дефіцит хріну сезонний і тимчасовий; мережі очікують відновлення поставок із завершенням врожаю, орієнтовно з середини жовтня, але ризики збереження нестачі частково зумовлені загальними проблемами аграрного сектору — браком персоналу та наслідками бойових дій на сході, що впливають на постачання та виробництво.

  • До 2050-го Україні бракуватиме 70% прісної води: зміна клімату перетворює країну на напівпустелю

    До 2050-го Україні бракуватиме 70% прісної води: зміна клімату перетворює країну на напівпустелю

    «Раніше вода зникала влітку, а тепер її немає навіть узимку», — розповідає Марина Радомська, мешканка селища поблизу Житомира. Її історія вже не рідкість — криниці висихають по всій Україні, свердловини копають усе глибше, а річки, озера й болота зникають із мапи.

    Посуха вже не регіональна проблема півдня, а загальнонаціональна біда. У Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Дніпропетровській областях рівень води критично знизився. У Дніпрі висохли три озера, серед них — Куплевате. Озеро Світязь на Волині відступило від берегів на десятки метрів. Навіть Дніпро міліє, і екологи не виключають, що через пів століття ріка втратить половину своєї повноводності.

    Причина — не лише нестача опадів. У 2024 році зафіксовано температурний рекорд за всю історію спостережень. Літо стає довшим, спека — інтенсивнішою, опади — короткими та неефективними. Дощові зливи не зволожують ґрунт, а лише змивають його поверхнею. Сніг, який живив річки, майже зник. Весняних повеней немає — отже, болота й водойми не поповнюються вологою.

    За словами кліматологині Віри Балабух, ситуація лише погіршуватиметься. Середньорічна температура зростає, тривалість посух збільшується. Такі процеси — не унікальні для України: у країнах Бенілюксу, на півночі Німеччини, в Туреччині та регіоні Балтійського моря річки теж міліють, а судноплавство втрачає стабільність.

    Особливо критична ситуація на півдні України. Втрата Каховського водосховища після підриву дамби, а також окупація зрошуваних територій Херсонщини, зробили регіон одним із найбільш вразливих. Науковці фіксують температуру ґрунту до 67°C, повне випаровування вологи на 80% сільгоспугідь, розширення території Олешківських пісків — Україна фактично отримує нову кліматичну зону, подібну до напівпустелі.

    І хоча подовження теплого періоду теоретично відкриває нові аграрні можливості — наприклад, вирощування трьох урожаїв, — дефіцит води перекреслює ці перспективи. За прогнозами, до 2050 року Україна матиме лише 30% необхідної прісної води. Інше доведеться або імпортувати, або… виживати без неї.

  • Посуха та війна загрожує пшениці в Україні

    Посуха та війна загрожує пшениці в Україні

    Посуха в Україні ставить під загрозу посіви пшениці під урожай наступного року, що додає нових проблем для фермерів, які вже постраждали від погодних негараздів і війни. Видання Bloomberg повідомляє, що хоча у фермерів ще є час, щоб покращити умови і надолужити згаяне, проблеми можуть скоротити строки посіву озимих культур, які складають більшу частину річного виробництва.

    Незважаючи на те, що ціни на пшеницю наразі значно нижчі за пікові показники після вторгнення Москви в Україну, останніми тижнями вони зросли частково через проблеми з поставками через Чорне море. В обсязі виробництва пшениці в Україні спостерігається зниження приблизно на третину від довоєнного рівня через втрату земель внаслідок вторгнення.

    Посівні площі в Україні зменшилися приблизно вдвічі порівняно з минулим роком. Спека та посуха призвели до того, що деякі поля стали занадто сухими для таких культур, як ріпак. Міністерство сільського господарства США зазначає, що температура на 7℃ вища за норму в Україні в другий тиждень вересня “посилила посуху” для посівів озимих культур.

    Складна ситуація для фермерів ускладнюється погодними умовами та війною. Регіони, які наразі окуповані Москвою, були значними виробниками сільськогосподарської продукції, в той час як фермери в інших регіонах України стикаються з проблемами через забруднену мінами землю та брак робочої сили через мобілізацію.

    За словами синоптиків, дощі цього тижня можуть трохи підвищити вологість ґрунту для чорноморської пшениці, але для значного поліпшення ситуації необхідні набагато більші опади, щоб послабити побоювання з приводу посухи. Проте у фермерів ще є час до жовтня або листопада, щоб надолужити згаяне, якщо погода покращиться.