Позначка: повернення додому

  • Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України

    Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України

    Україна провела черговий масштабний обмін полоненими з Росією. Додому повернулися 185 українських захисників та один цивільний громадянин. Серед звільнених — військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби, які захищали країну на найгарячіших ділянках фронту від початку повномасштабної війни.

    Про повернення українців повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, серед визволених є військові, які пройшли через оборону Маріуполя та легендарної «Азовсталі», а також брали участь у боях на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках. Багато хто перебував у російському полоні понад три роки — ще з 2022 року.

    За словами глави держави, серед повернутих є рядові, сержанти та офіцери. Частина військових потрапила до полону під час оборони Маріуполя навесні 2022 року. Для багатьох із них цей обмін став першим шансом повернутися додому після років російської неволі.

    Президент подякував усім, хто бере участь у підготовці та проведенні обмінів, зокрема українським державним структурам, міжнародним партнерам та військовим, які поповнюють обмінний фонд на фронті.

    «Повернення наших людей — незмінний пріоритет для України. Щодня працюємо над тим, щоб визволити кожного українця та кожну українку з неволі», — наголосив Зеленський.

    Звільнені військовослужбовці пройдуть медичне обстеження, реабілітацію та отримають необхідну психологічну допомогу. Як зазначають у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, тривале перебування у російському полоні часто супроводжується серйозними проблемами зі здоров’ям, виснаженням та наслідками фізичного і психологічного тиску.

    Особливе значення нинішнього обміну полягає в тому, що серед повернутих є оборонці Маріуполя та «Азовсталі» — символів українського спротиву в перші місяці повномасштабної війни. Саме захисники Маріуполя стали одними з найвідоміших українських військовополонених, а їхнє повернення додому залишається одним із головних запитів українського суспільства.

    Питання звільнення полонених залишається одним із ключових гуманітарних напрямків роботи української влади. Від початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути тисячі громадян. За даними президента та офіційних структур, рахунок уже йде на понад сім тисяч звільнених українців, серед яких військові, прикордонники, нацгвардійці та цивільні особи.

    Разом із тим, за оцінками української влади, у російському полоні досі залишаються тисячі українських громадян. Йдеться як про військовослужбовців, так і про цивільних осіб, які були незаконно затримані на тимчасово окупованих територіях. Україна продовжує переговори щодо нових обмінів за посередництва міжнародних партнерів та гуманітарних організацій.

    Тема повернення полонених останніми місяцями залишається однією з найважливіших для українського суспільства. Кожен новий обмін супроводжується емоційними кадрами зустрічей військових із родинами, які роками чекали на звістку про своїх рідних. Для багатьох сімей такі обміни стають моментом завершення багаторічної невизначеності та надії.

    Після повернення додому українські захисники проходять необхідні процедури відновлення, отримують медичну допомогу, психологічну підтримку та державні гарантії. Більшість із них тривалий час не мала можливості спілкуватися з близькими та отримувати належне лікування.

    Українська влада наголошує, що робота над звільненням усіх полонених триватиме безперервно. У Координаційному штабі підкреслюють: кожен українець, який перебуває у російській неволі, залишається в списках на повернення, а дипломатичні та гуманітарні механізми використовуються щодня.

    Черговий обмін став ще одним нагадуванням про ціну, яку Україна платить за свою свободу, та про те, що боротьба за кожного полоненого триває навіть далеко від лінії фронту. Для 186 українських родин цей день став одним із найщасливіших за останні роки — після довгих місяців і навіть років очікування вони нарешті почули найголовніші слова: «Я вдома».

  • Українська телеведуча Інна Шевченко вперше показала новонародженого сина

    Українська телеведуча Інна Шевченко вперше показала новонародженого сина

    Відома українська телеведуча Інна Шевченко, яка нещодавно народила первістка у 47 років, вперше показала сина публіці та поділилася радісними моментами з дому.

    Після виписки з пологового у Франції Інна разом із чоловіком Лораном Жаві повернулися додому. Ведуча показала шлях додому з малюком у дитячому автокріслі та розповіла про святковий сюрприз, який підготували її рідні.

    Інна попросила близьких задекорувати квартиру кульками та святковими прапорцями. Особливу увагу привертало ім’я їхнього первістка — Матіс. Така атмосфера стала для зірки приємним сюрпризом після перебування у пологовому.

    Допис Інни Шевченко / © instagram.com/inna_shevchenko_ictv

    «Ми вже вдома! Дякую моїм подругам і батькам за організацію святкової атмосфери! Бо у Франції такий декор зазвичай ніхто не робить. А мені так хотілося. Тож поки ми з Лораном були в пологовому, нам підготували сюрприз!» — написала Шевченко в соцмережах.

    Допис Інни Шевченко / © instagram.com/inna_shevchenko_ictv

    Телеведуча поділилася, що ця мить стала особливою для родини та надала новонародженому першого домашнього свята.

  • Українська співачка KOLA зізналася, що їхала з Ізраїлю через зону терористичної загрози з охороною

    Українська співачка KOLA зізналася, що їхала з Ізраїлю через зону терористичної загрози з охороною

    Українська співачка KOLA, справжнє ім’я якої Анастасія Прудіус, поділилася подробицями своєї складної подорожі з Ізраїлю до України. Через небезпечну ситуацію в регіоні зірці довелося пройти тривалий та непростий маршрут із супроводом спецслужб, щоб безпечно дістатися додому.

    Співачка розповіла, що шлях починався в Тель-Авіві, звідки вона поїхала в Ейлат для перетину кордону. Там її зустріла і супроводжувала спеціальна служба безпеки, яка забезпечувала безпеку на маршруті через Шарм-еш-Шейх — місце підвищеної терористичної загрози. Перебувати в цьому регіоні можна було лише вдень, а далі Анастасія літала до Каїру, потім — до Європи, зокрема Варшави, і вже звідти прямувала на український кордон, де її забрали.

    KOLA зізналася, що виїжджала з Ізраїлю під час повітряної тривоги, через що спочатку дуже хвилювалася. Проте турбота та підтримка її чоловіка допомогли їй подолати страх. Він навіть організував для неї відпочинок у мальовничому готелі в Єгипті, де вона змогла перепочити перед подальшим шляхом до України.

    «Я дуже налякана була, бо казали, що шлях дуже небезпечний. Але мене швидко пропустили на кордоні. Мене зустріли двоє чудових людей, і я перестала боятися. Велика подяка моєму чоловікові, бо я не знала, куди саме їду і де зняв мені номер. Мій шлях не був страшним, бо проходив вдень. Дякую коханому за безпеку», — поділилася виконавиця.

  • Євросоюз хоче допомогти українцям “усвідомлено” повернутися додому після війни, а поки планує подовжити захист до 2027 року

    Євросоюз хоче допомогти українцям “усвідомлено” повернутися додому після війни, а поки планує подовжити захист до 2027 року

    Європейський Союз готується продовжити програму тимчасового захисту для українських біженців до березня 2027 року. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в Єврокомісії. Паралельно Брюссель починає розробку плану поступового повернення громадян України додому після завершення бойових дій.

    За даними видання, у Єврокомісії прагнуть створити механізм, який дозволить організовано та без тиску допомогти українцям ухвалити рішення про повернення, щойно ситуація в Україні дозволить це зробити. Наразі дозвіл на проживання та роботу в ЄС для українців продовжували вже кілька разів, але 2027 рік може стати фінальним терміном нинішньої системи захисту.

    Після завершення дії програми країни-члени ЄС мають запропонувати українцям альтернативні варіанти правового статусу. Для вразливих категорій населення — людей із хронічними захворюваннями, вагітних жінок або тих, хто має дітей шкільного віку — можуть бути запропоновані пільгові умови.

    «Україна більше за все потребує своїх громадян», — заявив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер. — «Ми маємо допомогти українцям ухвалити обґрунтоване рішення щодо свого майбутнього — повернутися додому чи поки підтримувати країну з-за кордону».

    За оцінками ООН, у ЄС наразі перебуває близько 4 мільйонів українських біженців, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Для багатьох із них повернення буде залежати не лише від військової ситуації, а й від соціальних, економічних та безпекових умов в Україні.

  • Не більше половини біженців готові повернутися до України

    Не більше половини біженців готові повернутися до України

    Після завершення бойових дій до України може повернутися не більше половини біженців. Таку думку висловила народна депутатка та голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна в ефірі Новини.Live.

    За її словами, за роки повномасштабної війни українці, які знайшли прихисток у західних країнах, зуміли адаптуватися до нових умов життя — працевлаштуватися, забезпечити себе житлом, а дехто вже й остаточно влаштувався на новому місці.

    «Мені здається, що для них — я не скажу для 70%, але для 50% — рішення ухвалено. Тому що безпекова ситуація весь час підвішена. Вона говорить про те, що ми не будемо мати доброго сусіда», — прокоментувала Южаніна.

    Політикиня вважає, що головними стримувальними факторами для повернення біженців залишаються непередбачуваність безпекової ситуації та можливість нової агресії з боку Росії. Також її занепокоєння викликає невизначеність у сфері міжнародної підтримки, зокрема від Сполучених Штатів і країн Європейського Союзу.

    «Найбільше відлякує тих людей те, що вони бачать, як вони захищені тією країною і відповідальністю тих держав. Оцей хаос, який зараз є в державних інституціях, повністю відлякує людей за межами України», — наголосила Южаніна.

    Крім того, вона згадала про останні ракетні атаки Росії по житлових кварталах українських міст, які викликають велику тривогу не тільки серед громадян усередині країни, але й серед тих, хто зараз перебуває за її межами.

    «Можливо, десь енергетичну інфраструктуру й не обстрілюють, але ж ви подивіться, як страждають люди», — додала депутатка.

    Загалом ситуація з поверненням українських громадян з-за кордону залишається складною й залежить не лише від закінчення війни, а й від умов, які країна запропонує своїм громадянам після перемоги.

  • Україна та Франція створять “Центр єдності” для допомоги повернення українців додому

    Україна та Франція створять “Центр єдності” для допомоги повернення українців додому

    Україна та Франція підписали Спільну декларацію про створення “Центру єдності” (Unity Hub), який надаватиме підтримку українцям за кордоном та сприятиме їхньому поверненню на батьківщину.

    Про це повідомив міністр національної єдності України Олексій Чернишов за результатами зустрічі з міністром внутрішніх справ Франції Франсуа-Ноелем Буффе, присвяченій питанням прийому та інтеграції тимчасово переміщених українців.

    Що передбачає ініціатива?

    “Центр єдності” стане платформою для правової, соціальної та гуманітарної підтримки українців у Франції, а також допоможе тим, хто планує повернення в Україну.

    Під час переговорів сторони обговорили:

    • Продовження тимчасового захисту для українців у Франції.

    • Перспективи повернення біженців на батьківщину та умови їхньої адаптації.

    • Підтримку в галузі медицини та освіти для українців у Франції.

    • Визнання українських водійських посвідчень, що значно спростить життя тим, хто вимушено залишив Україну.

    • Можливості працевлаштування та соціальної адаптації українців у Франції.

    “Франція надала прихисток десяткам тисяч наших громадян, і ми високо цінуємо цю допомогу. Сподіваємося, що вона триватиме до повного завершення війни”, – наголосив Олексій Чернишов.

    Повернення українців додому

    Раніше Кабінет Міністрів України затвердив виділення 150 мільйонів гривень на програму повернення українських біженців із-за кордону. Це стане додатковим стимулом для тих, хто хоче повернутися на батьківщину, але потребує фінансової чи соціальної підтримки.

  • Лише 10% українських біженців хочуть повернутися додому з Норвегії

    Лише 10% українських біженців хочуть повернутися додому з Норвегії

    Після більш ніж року від початку повномасштабної війни Росії проти України, серед українських біженців, які перебувають у Норвегії, почали проявлятися нові соціально-психологічні тенденції. За результатами останніх опитувань майже 47% українських біженців заявляють, що не хочуть повернутися в Україну навіть після завершення бойових дій. Цей показник показує не лише тяжкість пережитого досвіду, а й глибокі зміни в життєвих планах людей, які змушені були шукати прихистку в інших країнах.

    Як пише VG, про це свідчать результати опитування Управління з питань інтеграції та різноманітності (IMDi). Зазначається, що лише 10% біженців хочуть повернутися додому.

    Дослідниця Вільде Гернес з Інституту міських та регіональних досліджень (NIBR) при OsloMet каже, що серед українців простежується дві тенденції. По-перше, ті, хто давно в Норвегії, більше хочуть залишитися у цій скандинавській країні. По-друге, є категорія біженців, які нещодавно прибули, але від самого початку хочуть осісти у Норвегії.

    За словами Гернес, серед приїжджих збільшилась кількість хлопців віком 16-17 років. На її думку, це пов’язано з тим, що з 18 років юнаки вже не мають можливості виїхати з України і їм загрожує можлива мобілізація до війська.

    У схожому опитуванні в січні 2023 року кожен третій український біженець казав, що хоче залишитися в Норвегії. При цьому понад половина – вагалися.

    Кількість українців, які повернуться з-за кордону після закінчення війни, залежатиме від того, за яким сценарієм вона завершиться. Таку думку висловив старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, кандидат економічних наук Олексій Позняк.

    Як пише El Pais, від шести до десяти мільйонів українців опинилися за кордоном від початку повномасштабної війни. Вони досі там живуть, але Україна виступає за те, щоб повернути громадян “додому ” – зокрема, за допомогою таких методів, як припинення допомоги біженцям і закриття доступу до консульських послуг для чоловіків мобілізаційного віку.

  • У Німеччині закликали обмежити соціальну допомогу для українських біженців

    У Німеччині закликали обмежити соціальну допомогу для українських біженців

    Українські біженці, які перебувають у Німеччині, повинні отримувати меншу фінансову підтримку, вважає голова Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц. У своєму інтерв’ю газеті Rheinische Post політик запропонував змінити систему соціальних виплат для цієї категорії осіб, зокрема замінити «допомогу для громадян» (Bürgergeld) на скромніші виплати, передбачені для прохачів політичного притулку.

    Зазначимо, що ХДС зараз найбільш рейтингова партія Німеччини, а Мерц може стати канцлером за підсумками дострокових виборів до Бундестагу, які можуть відбутися вже в лютому.

    «Допомогу для громадян» він назвав “найбільшою, буквально вибуховою статтею витрат”. «Нам необхідно знову поставити систему з голови на ноги. Поняття Bürgergeld зникне, – пообіцяв Мерц. – Біженців з України, які знову прибувають, ми переведемо з «допомоги для громадян» на допомогу для шукачів політичного притулку. Разом із цим ми одразу надамо їм дозвіл на роботу і прискоримо процес визнання їхніх професійних кваліфікацій».

    Також Мерц висловив думку, що на практиці мову набагато легше вивчити на роботі, аніж лише на курсах, можливості для відвідування яких доводиться іноді чекати тижнями.

  • Лише третина українців в Німеччині має роботу

    Лише третина українців в Німеччині має роботу

    За даними останніх досліджень, лише третина працездатних українських біженців у Німеччині мають роботу, що значно нижче, ніж у Польщі, де працевлаштовані або активно шукають роботу 78% біженців.

    Така ситуація привернула увагу німецького уряду, і канцлер Олаф Шольц заявив про важливість вирішення цієї проблеми, окресливши плани щодо стимулювання українців до працевлаштування або повернення додому. Під час візиту до Києва він разом із президентом Володимиром Зеленським обговорив створення спеціального органу для вирішення цього питання.

    Станом на кінець жовтня Німеччина прийняла найбільше українських біженців серед країн ЄС – понад 1,14 млн. Однак частка тих, хто працює, залишається низькою: 30% працюють, ще стільки ж її шукають, а решта поки що не працевлаштовані. Для порівняння, у Польщі частка активних біженців навіть перевищує показник серед громадян країни.

    Раніше, у серпні-жовтні 2022 року, працевлаштованими в Німеччині було всього 16% українців. Але навіть за зростання цієї цифри показники залишаються нетипово низькими для українців у Європі.

  • Чи повернуться біженці в Україну після закінчення війни

    Чи повернуться біженці в Україну після закінчення війни

    Тимофій Брік, ректор Київської школи економіки і соціолог, висловив думку, що повернення українських біженців можливе лише в разі, якщо в Україні збережеться безпека та будуть створені сприятливі умови для нормального життя. Як показує сучасне опитування, готовність повернутися в Україну знизилася — з 70-80% на початку війни до лише 30-40% на сьогодні. Це, за словами Бріка, пов’язано з декількома факторами: рівнем безпеки, можливістю знайти роботу та відчуттям національної ідентичності.

    Брік зазначає, що українські біженці не тільки оцінюють умови для свого власного життя, але й враховують перспективи для своїх дітей, що може бути вирішальним фактором при ухваленні рішення про повернення.

    “Важливо не лише те, чи є у людей бажання повернутися. Вони також думають про своїх близьких, про те, що буде з їхніми дітьми, чи буде в Україні можливість для їхнього нормального розвитку”, — пояснив соціолог.

    Зменшення рівня гостинності в країнах, де українці зараз перебувають, також навряд чи стане вагомим стимулом для їхнього повернення в Україну. В умовах економічної нестабільності або відсутності можливості забезпечити себе, біженці можуть шукати нові варіанти — такі як переїзд до Італії, Канади чи США.

    “Якщо в людини зникає економічний стимул, їй потрібно приймати рішення, але це не означає, що вона повернеться саме в Україну. Біженці можуть розглядати й інші країни, де вони зможуть забезпечити собі краще майбутнє”, — додає Брік.