Golosnovinua.com

Позначка: повітряні атаки

  • Ракети й дрони тепер видно на карті: уряд запустив важливе оновлення «Повітряної тривоги»

    Ракети й дрони тепер видно на карті: уряд запустив важливе оновлення «Повітряної тривоги»

    В Україні запустили нову функцію в офіційному застосунку «Повітряна тривога», яка дозволяє громадянам бачити орієнтовний рух російських ракет і ударних безпілотників. Відтепер користувачі можуть отримувати не лише сповіщення про оголошення та завершення повітряної тривоги, а й додаткову інформацію про можливі напрямки руху ворожих повітряних цілей. Розробка стала результатом співпраці Міністерства цифрової трансформації, Міністерства оборони, Повітряних сил ЗСУ та українських ІТ-компаній. Водночас нова карта не показує точних координат ракет і дронів у реальному часі та не замінює офіційні сигнали повітряної тривоги.

    Про запуск нової функції 17 жовтня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами очільника уряду, головна мета оновлення — забезпечити українців швидким доступом до перевіреної інформації про повітряні загрози.

    Нові можливості застосунку повинні допомогти людям краще орієнтуватися в ситуації під час масованих російських атак та зменшити залежність від повідомлень із неперевірених Telegram-каналів.

    Однак важливо розуміти, що карта призначена для інформування про загрозу, а не для точного відстеження кожного безпілотника чи ракети.

    Що змінилося в застосунку «Повітряна тривога»

    До цього часу основною функцією застосунку залишалося оперативне сповіщення громадян про загрози в обраних регіонах України.

    Користувачі отримували повідомлення про початок повітряної тривоги та її завершення.

    Також через офіційну карту можна було перевіряти, в яких областях, районах або територіальних громадах діють відповідні попередження.

    Після оновлення з’явилася можливість переглядати карту орієнтовного руху ворожих повітряних цілей.

    Йдеться про ударні безпілотники та ракети, які російські війська застосовують під час повітряних атак на українські міста.

    За інформацією прем’єр-міністра, дані для нового інструменту проходять перевірку військовими.

    Це має допомогти зменшити поширення непідтвердженої інформації, яка часто з’являється під час обстрілів.

    Водночас уряд не оприлюднив усіх технічних подробиць роботи нової системи.

    Зокрема, не уточнювалися частота оновлення даних, принципи визначення орієнтовних маршрутів та повний перелік типів повітряних цілей, які відображатимуться на карті.

    Чому карта не показує точного розташування ракет

    Сергій Корецький окремо наголосив, що нова функція не призначена для відображення точного місцеперебування ворожих цілей у реальному часі.

    Це принципове уточнення.

    Російські ракети й безпілотники можуть змінювати напрямок руху, а інформація про них може надходити із затримкою.

    Крім того, не всі повітряні цілі можуть бути відображені на карті одночасно.

    Тому навіть якщо певний населений пункт не позначений як напрямок руху дрона, це не гарантує відсутності небезпеки.

    Не можна відкладати перехід до укриття лише тому, що на карті не видно ракети або безпілотника поблизу.

    Так само не варто залишати укриття після того, як умовне позначення повітряної цілі зникло з екрана.

    Орієнтиром для цивільного населення повинні залишатися офіційні повідомлення про початок і завершення повітряної тривоги.

    Хто створював нову функцію

    За словами прем’єр-міністра, карта стала результатом спільної роботи кількох державних структур та українського технологічного сектору.

    До проєкту долучилися Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство оборони, Повітряні сили ЗСУ та представники українських ІТ-компаній.

    Такий формат співпраці дозволяє поєднувати цивільні цифрові сервіси з інформацією, яка надходить від військових.

    Сам застосунок «Повітряна тривога» існує від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Він створювався за підтримки Мінцифри, а авторами початкової ідеї стали фахівці української ІТ-компанії Stfalcon.

    У магазинах мобільних застосунків розробником зазначена Ajax Systems.

    Сервіс призначений для оперативного інформування населення про небезпечні ситуації на території України.

    Зокрема, система дозволяє отримувати сповіщення для обраної області, району або територіальної громади.

    Важливою особливістю є можливість звукового попередження навіть тоді, коли смартфон перебуває в беззвучному режимі, за умови правильного налаштування пристрою.

    Чому оновлення запустили саме зараз

    Нову функцію представили на тлі посилення російських повітряних атак.

    Протягом жовтня Росія неодноразово застосовувала проти України комбіновані удари ракетами та безпілотниками.

    Під час таких атак повітряна тривога може оголошуватися одночасно в багатьох регіонах.

    При цьому російські ударні дрони можуть тривалий час перебувати в повітряному просторі України, змінювати напрямки руху та створювати загрозу для кількох областей.

    Саме тому громадяни дедалі частіше звертаються до цифрових сервісів, щоб отримувати додаткову інформацію про повітряну ситуацію.

    Значна частина таких повідомлень поширюється через Telegram-канали та інші соціальні мережі.

    Однак достовірність інформації в різних джерелах може суттєво відрізнятися.

    Публікації іноді містять застарілі маршрути, непідтверджені припущення або неточні повідомлення про наближення повітряних цілей.

    За таких умов поява офіційного інструменту з інформацією, перевіреною військовими, може поліпшити обізнаність населення.

    Головна перевага нової функції полягає не в точному прогнозуванні місця удару, а в доступності додаткової офіційної інформації під час повітряної небезпеки.

    Як працює офіційна система повітряних сповіщень

    Застосунок «Повітряна тривога» використовує повідомлення державної системи цивільного захисту.

    Відповідальні оператори передають інформацію про оголошення небезпеки, після чого сервіс надсилає повідомлення користувачам, які обрали відповідну територію.

    Така система дозволяє отримувати попередження без необхідності постійно перевіряти новинні сайти або соціальні мережі.

    Користувач може самостійно вибрати регіон, для якого хоче отримувати повідомлення.

    Це особливо важливо для людей, які проживають у районах із частими повітряними тривогами.

    Крім самого мобільного застосунку, доступна також офіційна вебкарта повітряних тривог України.

    На ній відображаються попередження про повітряну тривогу та деякі інші види небезпек.

    Водночас наявність нової функції в мобільному застосунку не означає, що всі її можливості вже автоматично доступні в кожній вебверсії карти.

    Де завантажити застосунок

    Офіційний застосунок «Повітряна тривога» доступний для смартфонів на Android та iOS.

    Його можна знайти в магазинах Google Play та App Store.

    У Google Play застосунок має понад десять мільйонів завантажень.

    На сторінці сервісу зазначається, що він не потребує реєстрації та не використовує геолокацію для визначення регіону, обраного користувачем.

    Після встановлення необхідно вибрати відповідну область, район або громаду та дозволити надсилання сповіщень.

    Також варто переконатися, що смартфон не блокує роботу застосунку у фоновому режимі.

    Окремі налаштування енергозбереження можуть обмежувати роботу програм, тому користувачам слід перевірити, чи надходять повідомлення належним чином.

    Якщо нова карта ще не відображається на конкретному пристрої, варто перевірити наявність оновлення застосунку.

    Водночас на момент оголошення нової функції не було підтверджено, що вона стала доступною одночасно на всіх моделях смартфонів і для всіх користувачів.

    Чим нова карта відрізняється від неофіційних сервісів

    В Україні вже існують цифрові платформи, які відображають повітряні загрози та ймовірні напрямки руху ракет і безпілотників.

    Частина таких сервісів використовує відкриті повідомлення, дані громадських моніторингових проєктів або інформацію із соціальних мереж.

    Однак нова функція офіційного застосунку, за словами уряду, створена за участю Повітряних сил та інших державних структур.

    Це є ключовою відмінністю від платформ, які самостійно збирають інформацію з публічних джерел.

    Проте навіть офіційні дані можуть бути неповними або відображатися не миттєво.

    Під час складних комбінованих атак ситуація в небі змінюється дуже швидко.

    Саме тому жодна карта не може замінити системи оповіщення населення та рекомендацій рятувальних служб.

    Що робити під час повітряної тривоги

    Нові цифрові можливості покликані допомагати громадянам отримувати інформацію, але головним залишається дотримання правил безпеки.

    Після отримання сигналу повітряної тривоги необхідно якомога швидше перейти до найближчого доступного укриття.

    Якщо людина перебуває вдома, варто заздалегідь знати розташування найближчої захисної споруди та маршрут до неї.

    Не слід чекати, поки на карті з’явиться позначення ракети чи безпілотника саме над вашим населеним пунктом.

    Також необхідно уникати поширення неперевірених даних про маршрути польоту, особливо якщо такі повідомлення містять відомості про роботу українських засобів протиповітряної оборони.

    Головне правило залишається незмінним: сигнал тривоги означає необхідність діяти негайно, незалежно від інформації, яка в цей момент відображається на карті.

    Що відомо станом на вечір 17 жовтня

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький офіційно оголосив про появу карти орієнтовного руху ворожих ракет і безпілотників у застосунку «Повітряна тривога».

    Новий інструмент створено за участю Мінцифри, Міністерства оборони, Повітряних сил та українських ІТ-компаній.

    Влада наголошує, що карта не показує точних координат повітряних цілей у реальному часі.

    Технічні подробиці роботи системи та повний перелік її функціональних можливостей поки не оприлюднені.

    Для українців головним результатом оновлення стане можливість отримувати додаткову перевірену інформацію про повітряну небезпеку безпосередньо у знайомому застосунку.

    Водночас навіть із новою картою основним способом захисту під час російських ракетних і дронових атак залишається своєчасний перехід до укриття та дотримання офіційних сигналів повітряної тривоги.

  • У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    На широких проспектах Києва заправки залишаються одними з найбільш відкритих точок у міській тканині. Саме такі об’єкти — без щільної забудови навколо, з довгими під’їзними шляхами і резервуарами на видноті — називають найбільш уразливими найближчими днями. За відомостями, отриманими редакцією від джерела, російські дрони можуть націлитися на столичні АЗС уже найближчими днями. Точні адреси не називаються. Йдеться про станції на відкритому просторі вздовж широких доріг.

    Кампанія проти українських заправок триває з весни. До серпня, за даними галузевих аналітиків і міжнародних розслідувань, кількість уражених об’єктів перевищила двісті. Удари почалися в прифронтових областях — Сумській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській — і поступово зміщувалися на захід. У червні–липні фіксували по кілька атак на добу. Серед постраждалих — мережі «Укрнафти», WOG, OKKO та регіональні оператори. Мотив очевидний обом сторонам. Українські дальні дрони з початку 2026 року системно били по російських НПЗ.

    Наприкінці літа в Росії виник найсерйозніший паливний дефіцит від часів розпаду СРСР: експортні обмеження, імпорт бензину з Індії, черги і нормування в десятках регіонів. Відповідь Москви змістилася на українську роздрібну мережу — місця, куди щодня приїжджають цивільні. Російські джерела говорять про «логістику ЗСУ». Українські офіційні особи та оператори мереж називають це терором проти мирного населення: заправка — одна з небагатьох точок, де людина змушена зупинитися на відкритому місці. У самому Києві донедавна станції страждали рідше, ніж в області чи на сході.

    Але ніч із 7 на 8 вересня вже включила АЗС до списку пошкоджених об’єктів столиці разом із житловими будинками, складами, школою і супермаркетом. У той самий період Київська область ввела нові обов’язкові вимоги: протоколи дій під час тривоги, ревізія оповіщення і укриттів, жорсткий порядок паркування. Мета — не допустити скупчення машин біля резервуарів і зберегти проїзд для рятувальників і спецтехніки. Рішення ухвалили після серії ударів по інфраструктурі регіону. Тактика змінилася і за часом доби. З кінця серпня Росія перейшла до майже безперервних хвиль реактивних «Шахедів» та їхніх модифікацій по Києву — не лише вночі.

    Денні атаки 8 і 9 вересня вже зачепили житлові висотки в Дарницькому та Дніпровському районах, склади, склади біля житлових комплексів. Відкрита заправка на широкій магістралі в таких умовах стає ціллю з доброю оптикою і меншою ймовірністю наштовхнутися на міські перешкоди для наведення. Паливний ринок Києва поки тримається. Ціни на А-95 і дизель коливються у звичному діапазоні, великі мережі продовжують роботу. Але оператори вже адаптуються: частина станцій у прифронтових зонах закривається на ніч, ставить сітки, вимикає зовнішнє освітлення. У столиці такі заходи ще не стали масовими. Якщо попередження нашого джерела підтвердиться, першим ризиком стане не дефіцит як такий, а локальні зупинки продажів і зростання навантаження на станції, що лишилися.

    Російська сторона не коментує конкретні плани щодо київських АЗС. Українська влада публічно не підтверджує і не спростовує інформацію про найближчі цілі. Відкриті дані показують лише те, що вже сталося: розширення географії ударів по паливній роздрібній мережі та посилення правил безпеки саме тоді, коли денні дрони стали буденністю над столицею. Наступні дні покажуть, чи залишиться це попередження оцінкою ризику, чи перейде в нову серію ударів по найпомітніших об’єктах на головних дорогах міста.

  • Комендантську годину в Києві можуть змінити: влада готує нові правила під час тривог

    Комендантську годину в Києві можуть змінити: влада готує нові правила під час тривог

    У Києві та Київській області готують зміни до правил, які діють під час повітряних тривог та комендантської години. Влада розглядає можливість переглянути роботу транспорту, вокзалів і логістичної інфраструктури під час тривалих повітряних тривог, а також запровадити більш диференційований підхід до оповіщення населення залежно від характеру загрози.

    Про підготовку відповідних пропозицій повідомив очільник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник. Очікується, що напрацьовані рішення представлять уже 31 серпня. Водночас остаточне запровадження змін залежатиме від їх погодження з військовим командуванням.

    Одне з ключових питань стосується комендантської години у Києві та області. Влада аналізує можливість скоригувати чинний режим з огляду на ситуацію з безпекою, роботу критичної інфраструктури та потреби мешканців столичного регіону.

    Окрему увагу планують приділити роботі залізничного транспорту та вокзалів. Тривалі повітряні тривоги суттєво впливають на пересування пасажирів, роботу громадського транспорту та логістику, особливо коли обмеження діють у нічний час або збігаються з комендантською годиною.

    За словами Калашника, серед питань, які опрацьовуються, — забезпечення можливості руху людей до вокзалів та з них, робота поїздів і логістики під час тривалих повітряних тривог. Йдеться про пошук такого механізму, який дозволив би одночасно враховувати вимоги безпеки та не блокувати критично важливі транспортні процеси.

    Ще один напрям можливих змін — система сповіщення про небезпеку. Влада розглядає диференційований підхід до повітряних тривог залежно від конкретного типу загрози.

    Це питання набуло особливої актуальності через зміну характеру російських атак. Повітряні тривоги можуть оголошуватися через загрозу застосування ударних безпілотників, балістичних або крилатих ракет, а також інших засобів ураження. При цьому рівень і географія небезпеки в різних ситуаціях можуть суттєво відрізнятися.

    Диференційоване оповіщення потенційно має зробити систему реагування більш гнучкою та дозволити точніше інформувати населення про характер небезпеки.

    Водночас наразі не йдеться про вже затверджене скасування чи конкретне скорочення комендантської години. Влада лише готує та узгоджує відповідні пропозиції, тому чинні обмеження продовжують діяти до ухвалення окремого рішення.

    Ключовим фактором залишатиметься позиція військових. Саме безпекова ситуація та оцінка можливих ризиків визначатимуть, які із запропонованих змін можна буде реалізувати у столиці та Київській області.

    Очікується, що детальніші пропозиції щодо нового порядку роботи під час тривалих повітряних тривог, функціонування транспортної інфраструктури та можливого коригування комендантської години представлять 31 серпня.

    До офіційного оголошення нових правил мешканцям Києва та області необхідно дотримуватися чинних обмежень і реагувати на сигнали повітряної тривоги відповідно до встановлених вимог.

  • «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    Російські реактивні ударні безпілотники, які останнім часом атакують Київ, демонструють незвичайну закономірність: замість найкоротшого шляху до української столиці вони рухаються схожою траєкторією, намагаючись якомога довше залишатися поблизу українсько-білоруського кордону. На це 30 серпня звернув увагу фахівець у галузі радіотехнологій та позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.

    Бескрестнов опублікував карту одного з маршрутів і поставив ключове питання: чому Росія використовує саме таку траєкторію, якщо з військової точки зору можна було б спрямовувати безпілотники до Києва коротшими або різними маршрутами.

    За його спостереженнями, йдеться не про поодинокі випадки. Експерт стверджує, що сотні реактивних ударних дронів, які прямують до Києва, повторюють подібний маршрут і тривалий час залишаються поблизу білоруського кордону. Цю закономірність сьогодні також описали низка українських видань.

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину
    ФОТО: Сергій Флеш / Як російські дрони «Шахед» летять атакувати Київ

    Однією з можливих причин «Флеш» називає використання мобільної інфраструктури на території Білорусі. За його версією, встановлені на російських безпілотниках LTE-модеми можуть підключатися до базових станцій білоруських операторів зв’язку, поки апарати залишаються в зоні їхнього покриття.

    При цьому надзвичайно важливо розділяти встановлений факт і версію експерта. Схожий маршрут безпілотників Бескрестнов називає власним спостереженням, тоді як використання саме білоруських LTE-мереж він висуває як можливе пояснення. Публічного офіційного підтвердження того, що мобільні оператори Білорусі зараз свідомо забезпечують зв’язок російських ударних дронів, немає.

    Спочатку «Флеш» розглядав й інше пояснення — можливість підтримання радіозв’язку через розташовані в Білорусі пункти управління МЕШ. Однак, за його словами, дальність роботи таких засобів зв’язку значно більша, а тому необхідність настільки довго тримати безпілотники безпосередньо біля кордону лише заради цього виглядає менш очевидною. Саме тому експерт зупинився на версії з LTE-модемами.

    Історія привертає особливу увагу через те, що питання використання території Білорусі для підтримки російських повітряних атак Україна порушувала раніше.

    Ще у червні президент Володимир Зеленський заявляв про розташовані на білоруській території ретранслятори, які, за інформацією української сторони, допомагали російським ударним безпілотникам. Київ вимагав від Мінська припинити їхню роботу.

    24 червня Зеленський повідомив, що, за інформацією головнокомандувача ЗСУ та української розвідки, з 22 червня відповідні ретранслятори на території Білорусі припинили роботу. Українська сторона тоді продовжувала перевіряти ситуацію.

    Тому нинішнє спостереження Бескрестнова створює нове питання: якщо раніше згадані ретранслятори справді були вимкнені, чому реактивні ударні дрони знову так довго тримаються поблизу білоруського кордону?

    Саме тут і виникає версія про використання іншої інфраструктури — звичайних мобільних мереж.

    Проте говорити, що Білорусь уже викрита в безпосередньому управлінні цими «Шахедами», на підставі наявної інформації не можна. Бескрестнов не заявляв про доведений факт такого управління. Він звернув увагу на повторювану траєкторію та запропонував технічне пояснення, яке ще потребує підтвердження.

    Новина про незвичайний маршрут з’явилася на тлі значно серйознішої тенденції — Росія різко нарощує використання реактивних ударних безпілотників.

    За даними самого Бескрестнова, які 30 серпня навели «Укрінформ», «Українська правда» та «Радіо Свобода», у липні Росія застосувала проти України приблизно 1500 реактивних «Шахедів», тоді як у серпні їхня кількість уже перевищила 2500. Якщо ці підрахунки правильні, йдеться про збільшення щонайменше на 67% лише за місяць.

    Бескрестнов також показав інформацію про один із виявлених апаратів, датований 15 серпня, і заявив, що реактивні дрони Росія запускає по Україні фактично невдовзі після їхнього виробництва.

    Особливо показовою стала ніч проти 30 серпня. За даними Повітряних сил, які наводить «Українська правда», Росія атакувала Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» та 130 безпілотниками різних типів, причому більшість ударних БПЛА були реактивними.

    Таким чином, питання маршруту до Києва стає важливим не лише через його географію. Якщо спостереження про стабільне проходження реактивних дронів уздовж одного коридору підтвердиться на великій кількості атак, це може свідчити про наявність конкретної технічної причини, через яку Росії вигідно тримати апарати поблизу Білорусі.

    Версія Бескрестнова про LTE-зв’язок — наразі лише одна з можливих відповідей.

    Водночас сама Білорусь від початку повномасштабного вторгнення вже відігравала важливу роль у російській агресії проти України. У 2022 році її територія використовувалася російськими військами для наступу на північ України. Надалі Київ неодноразово звинувачував Мінськ у наданні Росії території та інфраструктури для військових потреб.

    Саме тому будь-які ознаки можливого використання білоруської інфраструктури в новій тактиці ударів РФ викликають особливу увагу.

    Однак у нинішній історії є принципова межа: наявність дивного маршруту вже зафіксована експертом, а пояснення цього маршруту через білоруські LTE-мережі поки залишається його гіпотезою.

    Якщо вона отримає підтвердження, це означатиме, що проблема російських повітряних атак може виходити далеко за межі самих пускових майданчиків та конструкції безпілотників. У такому випадку значення матиме й наземна комунікаційна інфраструктура вздовж маршруту польоту.

    Поки ж головна загадка залишається тією самою, яку сформулював «Флеш»: чому сотні реактивних ударних дронів, маючи можливість рухатися іншими траєкторіями, раз за разом прямують до Києва довгим шляхом уздовж білоруського кордону.

  • США щомісяця постачатимуть Україні ракети для Patriot

    США щомісяця постачатимуть Україні ракети для Patriot

    Україна та Сполучені Штати домовилися про щомісячне постачання ракет-перехоплювачів для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Водночас цих боєприпасів наразі недостатньо для повного покриття потреб української ППО.

    Про це президент України Володимир Зеленський заявив під час спільної пресконференції з президентом Сербії Александром Вучичем.

    За словами глави держави, саме Сполучені Штати мають найбільші можливості для допомоги Україні з ракетами для систем Patriot.

    «США щомісяця постачатимуть Україні ракети-перехоплювачі для Patriot. У нас є домовленість», — сказав Зеленський.

    Водночас президент наголосив, що навіть за умови регулярних поставок Україна все ще матиме дефіцит перехоплювачів.

    На тлі посилення російських повітряних атак питання забезпечення України ракетами для протиповітряної оборони залишається одним із ключових. Росія регулярно застосовує по українських містах ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети.

    Однією з головних проблем є саме дефіцит перехоплювачів для Patriot, які використовуються для боротьби з балістичними ракетами. Через нестачу боєприпасів Україна не завжди має можливість забезпечувати необхідний рівень захисту від таких атак.

    Раніше Зеленський закликав міжнародних партнерів не затягувати з передачею Україні ракет-перехоплювачів. За його словами, затримки з постачанням безпосередньо впливають на здатність української ППО захищати людей і можуть коштувати життів.

    За даними, які наводив президент, порівняно з минулим роком постачання ракет для української ППО скоротилося втричі, хоча партнери мають необхідні ресурси.

    Зеленський пояснював дефіцит, зокрема, тим, що союзники залучені до подій на Близькому Сході. Водночас Україна продовжує розвивати власні засоби протиповітряної оборони, щоб частково компенсувати нестачу західних перехоплювачів.

    Президент також припускав, що скорочення поставок ракет може бути пов’язане не лише з дефіцитом ресурсів, а й із політичними міркуваннями та спробами Заходу вплинути на позицію України.

    Нова домовленість зі США має забезпечити регулярне надходження ракет для Patriot, однак, як наголосив Зеленський, нинішніх обсягів недостатньо, щоб повністю закрити потреби української ППО.

  • Після ультиматуму Зеленського: у Білорусі раптово перестали працювати ретранслятори для “Шахедів”

    Після ультиматуму Зеленського: у Білорусі раптово перестали працювати ретранслятори для “Шахедів”

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що на території Білорусі припинили роботу ретранслятори, які Росія використовувала для наведення ударних безпілотників типу Shahed під час атак на Україну. За його словами, відповідне обладнання перестало функціонувати з 22 червня.

    Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами, коментуючи ситуацію навколо російських атак дронами та використання білоруської території у війні проти України.

    За словами Зеленського, інформацію про припинення роботи ретрансляторів йому доповіли Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та українська розвідка.

    “За наявною інформацією, яку мені доповідав головком, а також розвідка, з 22 червня відповідні ретранслятори припинили свою роботу на території Білорусі”, – заявив президент.

    Водночас глава держави уточнив, що наразі немає підтвердження щодо демонтажу цього обладнання. Українські спецслужби продовжують стежити за ситуацією та аналізувати подальші дії білоруської сторони.

    “Чи демонтовані вони – я не знаю. Але факт, що на сьогодні ретранслятори не працюють”, – наголосив Зеленський.

    Заява президента пролунала менш ніж через тиждень після його жорсткого звернення до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. 19 червня Зеленський вимагав прибрати обладнання, яке, за даними української сторони, Росія використовувала для покращення навігації та координації польотів дронів-камікадзе під час атак на українські міста.

    Тоді глава держави заявив, що білоруська влада має тиждень для виконання цієї вимоги. У разі бездіяльності Україна залишала за собою право самостійно усунути загрозу.

    Тема використання білоруської території Росією залишається однією з найчутливіших у безпекових відносинах між Києвом та Мінськом. Після початку повномасштабного вторгнення Росія неодноразово використовувала територію Білорусі для запуску ракет, перекидання військ та логістичної підтримки своїх операцій проти України.

    Останніми місяцями українські військові та прикордонники фіксували маршрути польотів російських ударних безпілотників поблизу українсько-білоруського кордону. За даними моніторингових груп, частина таких маршрутів могла використовуватися для обходу української протиповітряної оборони.

    Цікаво, що 24 червня білоруські незалежні медіа звернули увагу на зміну тактики російських атак. За їхніми спостереженнями, російські дрони більше не рухаються вздовж українсько-білоруського кордону, як це відбувалося раніше.

    Цю інформацію частково підтвердив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. Він зазначив, що останнім часом дійсно не фіксувалося використання цього маршруту для запуску ударних безпілотників.

    Водночас офіційний Мінськ поки не коментував заяви української сторони. Жодних повідомлень про демонтаж або вимкнення обладнання білоруські державні органи не оприлюднювали.

    Експерти зазначають, що навіть тимчасове припинення роботи таких ретрансляторів може ускладнити російським військам планування атак безпілотниками на окремих напрямках. Однак остаточні висновки щодо ефективності цього кроку можна буде зробити лише після аналізу подальших дій Росії та інтенсивності нових повітряних ударів.

    Українська влада наголошує, що продовжує відстежувати будь-які об’єкти на території Білорусі, які можуть використовуватися для підтримки російської військової агресії. За словами Зеленського, ситуація перебуває під постійним контролем військового командування та розвідки.

    Поки що залишається відкритим питання, чи стало вимкнення ретрансляторів наслідком політичного рішення Мінська, технічних причин або результатом інших процесів, про які офіційно не повідомляється.

  • НМТ до 22:00 і без їжі: скандал на Одещині обурив омбудсмена

    НМТ до 22:00 і без їжі: скандал на Одещині обурив омбудсмена

    8 червня на Одещині стався випадок, який уже викликав широкий суспільний резонанс та реакцію Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця. Через багаторазові повітряні тривоги учасники Національного мультипредметного тесту були змушені складати іспит майже 13 годин. Частина випускників перебувала в екзаменаційному центрі з ранку до пізнього вечора, а завершити тестування змогла лише близько 22:00.

    За інформацією омбудсмена, упродовж дня повітряна тривога на Одещині оголошувалася кілька разів. Кожного разу процедуру тестування доводилося переривати, а учасники разом з інструкторами спускалися до укриття. У результаті стандартна процедура, яка зазвичай триває близько чотирьох годин, перетворилася на багатогодинний марафон.

    Батьки учасників повідомляли у соціальних мережах, що їхні діти повернулися додому лише пізно ввечері. Деякі випускники провели в екзаменаційному центрі понад половину доби. За словами Дмитра Лубінця, значну частину цього часу школярі перебували саме в укриттях.

    Особливе занепокоєння викликали умови перебування дітей під час тривалих перерв. За словами омбудсмена, пункт тестування виявився недостатньо підготовленим до роботи в умовах воєнного стану. Учасникам не одразу забезпечили доступ до питної води та харчування. У багатьох випадках їжу та перекуси довелося передавати через батьків або педагогів. При цьому комунікація з рідними була суттєво обмежена правилами проведення тестування.

    Окремо Дмитро Лубінець звернув увагу на ситуацію дітей-сиріт та тих учасників, які перебували без супроводу близьких. За його словами, вони фактично залишилися без додаткової підтримки під час тривалого перебування в укриттях. Це викликало додаткові питання щодо організації безпечних і комфортних умов проходження тестування в регіонах, які регулярно зазнають повітряних атак.

    Після завершення НМТ частина учасників скаржилася на сильну втому, емоційне виснаження та труднощі з концентрацією уваги. Деякі блоки завдань випускникам довелося виконувати вже ввечері після багатогодинного перебування в укриттях. Саме цей фактор викликав дискусію щодо рівності умов для всіх вступників, адже результати тесту безпосередньо впливають на можливість вступу до закладів вищої освіти.

    У відповідь на ситуацію учасникам запропонували скористатися додатковою сесією НМТ. Однак, як зазначив омбудсмен, конкретних гарантій щодо того, що аналогічна ситуація не повториться, наразі немає. Також залишаються відкритими питання щодо дат проведення повторного тестування та організаційних умов для вступників.

    Сама проблема не є новою для української системи освіти воєнного часу. Ще під час запуску НМТ Міністерство освіти та науки передбачило механізм зупинки тестування у випадку повітряної тривоги. Згідно з чинними правилами, учасники повинні негайно переходити до укриття, а після завершення небезпеки продовжувати роботу з того місця, де її було перервано. Якщо ж тривога триває надто довго, вступникам може бути запропонована участь у додатковій сесії.

    Втім, випадок на Одещині продемонстрував, що формальне дотримання процедур не завжди гарантує комфортні умови для дітей. Саме на це звернув увагу Дмитро Лубінець, який останніми тижнями вже критикував окремі аспекти організації НМТ та підготовки до вступної кампанії. Наприкінці травня омбудсмен також заявляв про необхідність удосконалення системи проведення тестування в укриттях та забезпечення рівних умов для вступників у всіх регіонах країни.

    Національний мультипредметний тест залишається головним інструментом вступу до українських закладів вищої освіти. Основна сесія НМТ-2026 стартувала 20 травня та триватиме до 25 червня. Цього року на тестування зареєструвалися понад 355 тисяч учасників, що на 43 тисячі більше, ніж торік. Попередні результати випускники отримують одразу після завершення тесту, а офіційні бали мають бути оприлюднені до початку липня.

    Скандал на Одещині вже став одним із найгучніших епізодів нинішньої вступної кампанії. Він вкотре порушив питання про те, як забезпечити справедливі умови оцінювання знань в умовах повномасштабної війни. Адже для багатьох випускників результат НМТ визначає не лише майбутній університет, а й подальший професійний шлях. Саме тому експерти наголошують: безпечні укриття, доступ до води, харчування та психологічна підтримка під час тривалих тривог мають стати не винятком, а обов’язковим стандартом для всіх екзаменаційних центрів України.

  • Україна збиває тисячі «Шахедів», але Росія готує значно небезпечніший удар — Сирський

    Україна збиває тисячі «Шахедів», але Росія готує значно небезпечніший удар — Сирський

    Росія планує кардинально змінити тактику повітряних атак проти України та довести частку реактивних ударних безпілотників до 50%. У відповідь Збройні сили України активно нарощують багаторівневу систему протиповітряної оборони, розширюють так звану «малу ППО» та формують уже четвертий ешелон захисту неба. Про це 4 червня повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками спеціальної наради щодо протидії російським ударним безпілотникам.

    За словами головнокомандувача, сьогодні війна в повітрі стрімко змінюється. Російська армія не лише нарощує кількість дронів, які використовує для атак по українських містах та об’єктах інфраструктури, а й модернізує їхні характеристики. Особливу загрозу становить поява дедалі більшої кількості реактивних ударних безпілотників, які мають значно вищу швидкість і складніше перехоплюються традиційними засобами протиповітряної оборони.

    «Агресор планує довести частку реактивних ударних дронів до 50 відсотків. Це ставить перед нами нові виклики, які потребують своєчасної реакції», – наголосив Сирський.

    На цьому тлі Україна продовжує масштабно розвивати власну систему захисту повітряного простору. Головнокомандувач повідомив, що вже створюється четвертий ешелон протиповітряної оборони, який дозволить додатково прикрити ще дві області України. Йдеться про розвиток концепції «малої ППО», що передбачає використання мобільних засобів боротьби з безпілотниками, дронів-перехоплювачів, вертолітних груп та інших елементів швидкого реагування.

    Особливу роль у цій системі сьогодні відіграють українські дрони-перехоплювачі. Лише протягом травня вони знищили понад 3500 російських безпілотників різних типів. Фактично саме безпілотні системи стають одним із головних інструментів боротьби із масованими атаками Росії.

    За даними Сирського, найвищу ефективність демонструє другий ешелон оборони, який забезпечують Сили безпілотних систем. Протягом травня вони знищили понад 1200 ворожих цілей у повітрі. Це один із найкращих показників за весь період використання дронів-перехоплювачів у війні.

    Важливим компонентом захисту залишаються і вертолітні групи. За словами головнокомандувача, лише у травні українські гелікоптери збили понад 440 російських дронів різних типів. Зараз триває їхня модернізація. Машини оснащують сучасними системами виявлення та наведення цілей, а також новими типами ракетного озброєння.

    «Ми розширюємо лінійку засобів ураження. Нове ракетне озброєння вже демонструє відмінні результати», – зазначив Сирський.

    Заява головнокомандувача підтверджує тенденцію, про яку останніми місяцями говорять у Міністерстві оборони. Наприкінці травня міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що ефективність українських дронів-перехоплювачів проти «шахедів» за останні чотири місяці зросла майже вдвічі. При цьому кількість безпілотників, які Росія запускає по території України, продовжує збільшуватися.

    За оцінками Міноборони, ворог щомісяця нарощує використання ударних дронів приблизно на 35%. Саме тому одним із ключових завдань української оборонної промисловості та військового командування на 2026 рік стало позбавлення Росії можливості використовувати Shahed як масовий і дешевий інструмент терору.

    Останніми місяцями Росія активно модернізує свої ударні безпілотники. Зокрема, удосконалюються системи навігації, захист від засобів радіоелектронної боротьби, маршрути польоту та швидкісні характеристики. Поява реактивних версій ударних БпЛА може суттєво ускладнити роботу української ППО, оскільки такі апарати здатні швидше долати великі відстані та скорочувати час реагування для оборонців.

    Водночас українські військові наголошують, що відповідь на ці виклики вже формується. Одним із головних напрямів розвитку стають саме дрони-перехоплювачі, які значно дешевші за традиційні ракети систем ППО та дозволяють ефективно знищувати повітряні цілі без витрачання дорогих зенітних боєприпасів.

    Сирський також звернув увагу на проблему забезпечення бойовими частинами для дронів-перехоплювачів. За його словами, питання збільшення виробництва таких компонентів залишається одним із найактуальніших для української оборонної промисловості.

    Попри постійне вдосконалення російських засобів повітряного нападу, українські військові переконані, що розвиток багаторівневої системи оборони дозволяє ефективно адаптуватися до нових загроз. Сьогодні захист українського неба забезпечують класичні системи ППО, мобільні вогневі групи, вертольоти, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі.

    Саме така багатошарова модель, за задумом командування, має стати відповіддю на спроби Росії нарощувати кількість ударних безпілотників та переходити до використання більш швидких реактивних дронів. В умовах постійної еволюції повітряної війни Україна робить ставку на технології, гнучкість і швидке масштабування нових засобів боротьби з повітряними загрозами.

  • ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    Росія планує суттєво наростити виробництво реактивних ударних безпілотників і збільшити їхню частку до 50% у загальному випуску дронів типу “Шахед”. Про це повідомили представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України, інформацію передає видання «Оборонці» у матеріалі, присвяченому розвитку російських далекобійних БПЛА та перспективам протидії української системи ППО.

    За даними ГУР, російська оборонна промисловість уже перейшла до серійного виробництва реактивних безпілотників “Герань-4” і “Герань-5”. Також повідомляється, що наявні виробничі потужності дозволяють випускати до 500 таких апаратів на місяць. Окремо зазначається, що серійне виробництво “Герані-3” планується розпочати у другій половині цього року.

    У розвідці наголошують, що стратегічна мета Росії полягає у зміні структури застосування ударних БПЛА. Йдеться про поступове збільшення частки реактивних дронів до рівня близько 50% від загальної кількості безпілотників типу “Шахед”, які використовуються для ударів по території України.

    Також у ГУР повідомляють, що у 2026 році Росія може вийти на масштабні обсяги виробництва: до 60 тисяч ударних далекобійних безпілотників і ще приблизно 50 тисяч дронів-приманок, які застосовуються для перевантаження української системи протиповітряної оборони та відволікання засобів перехоплення.

    За оцінками української розвідки, “Герань-5” є або копією, або технологічним аналогом іранського безпілотника Karrar. Повідомляється, що цей тип дрона здатен розвивати швидкість до 600 км/год, що суттєво відрізняє його від класичних ударних “Шахедів” і наближає за характеристиками до малої крилатої ракети або дрона-ракети.

    У ГУР також зазначають, що застосування реактивних безпілотників наразі переважно має випробувальний характер. Це означає, що Росія продовжує тестування нових типів озброєння без їх масового бойового використання у повному обсязі, проте паралельно розширює виробництво.

    За інформацією розвідки, для запусків таких дронів Росія використовує спеціально підготовлені майданчики, які в матеріалах називають “дронодромами”. Серед них згадуються об’єкти в Орловській області, а також території на тимчасово окупованих районах, зокрема в районі Донецького аеропорту.

    Окремо ГУР наводить технічні характеристики “Герані-5”, які вже фіксувалися у попередніх дослідженнях. Зокрема, йдеться про повну злітну масу близько 850 кг, крейсерську швидкість у межах 450–600 км/год, дальність польоту до 950 км та тривалість польоту до двох годин. Максимальна висота польоту заявляється до 6 км, хоча фактичне застосування, за даними розвідки, фіксується переважно на висотах від 200 метрів до 3 км.

    Також зазначається, що ці безпілотники використовують супутникову навігацію “Комета-М12” із багатоканальною антеною, яка підвищує стійкість до засобів радіоелектронної боротьби та ускладнює придушення сигналу під час польоту.

    У ГУР підкреслюють, що розвиток реактивних ударних дронів є одним із напрямків, який Росія використовує для підвищення ефективності повітряних атак та ускладнення роботи української системи протиповітряної оборони через зростання швидкості та маневреності цілей.

  • Зусилля Росії зробити Харків не придатним для життя

    Зусилля Росії зробити Харків не придатним для життя

    Зусилля Росії направлені на руйнування Харкова, щоб змусити людей покинути місто. Окремі ракетні та бомбові атаки спрямовані на енергетичну інфраструктуру міста, зазначає The Wall Street Journal.

    “Путін все ще прагне Харкова”, – відзначив Олег Синєгубов, голова Харківської військової адміністрації.

    Росія розгорнула лише частину необхідних сил для можливого штурму, що, за оцінками, може забрати до півмільйона військових.

    Олександр Литвиненко, секретар Ради національної безпеки і оборони України, застерігає, що Росія може дотримуватися стратегії, схожої на ту, що використовувалася у 2016 році в Алеппо (Сирія), коли російські сили зруйнували електро- та водопостачання, лікарні та школи, витіснивши третину населення.

    За останній тиждень ракети та бомби вдарили по друкарні і гіпермаркету, призводячи до загибелі понад 25 осіб.

    Міська влада заохочує жителів дотримуватися попереджень про повітряну тривогу та уникати громадських місць, хоча евакуація наразі не вважається необхідною.