Golosnovinua.com

Позначка: Повітряні сили ЗСУ

  • Балістика вночі, повторний удар зранку: РФ атакувала підприємство під Кременчуком

    Балістика вночі, повторний удар зранку: РФ атакувала підприємство під Кременчуком

    Російські війська в ніч проти 30 жовтня завдали ракетного удару по промисловому підприємству в Кременчуцькому районі Полтавської області. Уже вранці окупанти повторно атакували об’єкт. За попередньою інформацією, люди не постраждали, однак масштаби пошкоджень наразі встановлюють.

    Про це повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

    Першу інформацію про атаку на промислове підприємство керівник ОВА оприлюднив близько 03:24. Перед цим Повітряні сили ЗСУ попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння та рух ракет у напрямку Кременчука.

    За повідомленнями військових, протягом ночі російська армія здійснила декілька пусків балістичних ракет. Зокрема, відповідні попередження з’являлися близько 03:00–03:30.

    Згодом, приблизно о 06:00, Повітряні сили повідомляли також про рух крилатих ракет у напрямку міста.

    Близько 07:45 Полтавська ОВА підтвердила повторну атаку на промислове підприємство Кременчуцького району.

    За попередніми даними обласної влади, внаслідок ударів ніхто не постраждав. Водночас інформацію про можливі руйнування виробничих приміщень, пошкодження обладнання та інші наслідки обстрілу ще уточнюють.

    Назву підприємства, яке опинилося під російським ударом, офіційно не розголошують.

    Нова атака стала продовженням серії російських обстрілів Полтавщини. Напередодні, 29 жовтня, російські війська атакували Кременчук, спричинивши загибель і поранення цивільних людей.

    За уточненими даними, внаслідок попередньої атаки загинули троє людей, ще 28 постраждали. Пошкоджень зазнали житлові будинки та інші цивільні об’єкти.

    Російська армія продовжує завдавати ударів по промисловій, транспортній та енергетичній інфраструктурі України, створюючи додаткові ризики для роботи підприємств і безпеки цивільного населення.

    Станом на ранок 30 жовтня підтверджено дві атаки на промисловий об’єкт у Кременчуцькому районі. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих. Остаточні наслідки ракетних ударів встановлюють відповідні служби.

  • Ракети вже над містом, а тривоги немає: Ігнат пояснив небезпечні затримки попереджень

    Ракети вже над містом, а тривоги немає: Ігнат пояснив небезпечні затримки попереджень

    Українці іноді опиняються в небезпечній ситуації, коли вибухи під час російських ракетних атак лунають раніше, ніж спрацьовує сигнал повітряної тривоги. Особливо гостро ця проблема постає під час застосування балістичних ракет, які здатні долати великі відстані за лічені хвилини. У Повітряних силах ЗСУ підтвердили, що в окремих випадках Україна не отримує завчасних попереджень від міжнародних партнерів про запуск російської балістики. Через це цивільні мешканці можуть дізнатися про небезпеку вже під час удару, коли часу дістатися укриття практично не залишається.

    Про це розповів начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в інтерв’ю РБК-Україна, опублікованому 26 жовтня.

    За його словами, протягом останніх тижнів фіксували випадки, коли попередня інформація про запуск балістичних ракет із території Росії не надходила українській стороні вчасно. Одним із найбільш показових прикладів стала атака на Київ увечері 18 жовтня. Тоді російські війська здійснили кілька хвиль ракетних ударів, які тривали до ранку наступного дня. Під час першої хвилі, приблизно о 22:00, українські військові не отримали повідомлення від партнерів про застосування балістики.

    Ігнат пояснив, що остаточні причини відсутності попередження поки не встановлені. За його словами, це могли бути технічні обставини або інші чинники, які зараз спільно вивчають українські та іноземні фахівці. Головне завдання — з’ясувати, на якому етапі виникла проблема, та зробити все можливе, щоб подібні ситуації не повторювалися.

    Після першого удару російська армія здійснила ще три хвилі атак, які тривали приблизно до сьомої ранку. Під час наступних запусків необхідна інформація вже надходила, хоча час отримання попереджень відрізнявся. Представник Повітряних сил наголосив, що навіть кілька хвилин можуть мати вирішальне значення для порятунку людей. За цей час мешканці багатоповерхівок можуть встигнути спуститися з верхніх поверхів, залишити небезпечні приміщення або дістатися найближчого укриття.

    Схожі труднощі виникали й під час попередніх російських атак. Зокрема, 12 жовтня Росія завдала удару по Києву п’ятьма ракетами, які рухалися балістичними траєкторіями. Тоді українські радіолокаційні засоби зафіксували повітряні цілі вже під час атаки, а завчасної інформації про пуски не було. Унаслідок цього повітряну тривогу в столиці оголосили фактично одночасно з ракетним ударом. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про реакцію президента Володимира Зеленського на відсутність попередження союзників. Глава держави тоді наголосив, що своєчасний обмін розвідувальною інформацією має критичне значення для захисту українських міст.

    Юрій Ігнат пояснив, що система виявлення повітряних загроз в Україні спирається одразу на кілька джерел інформації. Українські військові використовують власні розвідувальні можливості, радіолокаційні станції та дані, отримані від міжнародних партнерів. Наземні радари дозволяють виявляти повітряні цілі на значних відстанях, однак у випадку балістичних ракет цього не завжди достатньо для завчасного оповіщення. Через надзвичайно високу швидкість польоту такої зброї між її виявленням і можливим ударом можуть залишатися лише лічені хвилини.

    Саме тому особливо важливими є дані партнерської космічної розвідки. Спеціалізовані супутники можуть фіксувати теплове випромінювання під час запуску ракет і передавати інформацію про потенційну загрозу ще до того, як ціль потрапить у зону спостереження українських радіолокаційних засобів. Такий механізм використовується, зокрема, для попередження про запуски балістичних ракет та інших засобів ураження, які рухаються балістичними траєкторіями. Серед них Ігнат назвав «Циркони» та окремі ракети, які можуть застосовуватися із зенітних комплексів С-400.

    Після отримання інформації про загрозу відповідні українські структури оцінюють ситуацію та передають дані до системи оповіщення населення. У цьому процесі беруть участь Повітряні сили, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, органи цивільного захисту та інші відповідальні служби. Саме через ці механізми активуються сирени, гучномовці та повідомлення в мобільних застосунках. Проте навіть добре налагоджена система не може компенсувати втрату часу, якщо інформація про запуск надходить уже після того, як ракета подолала значну частину маршруту.

    Окремо представник Повітряних сил прокоментував роботу оновленого застосунку «Повітряна тривога», в якому українці можуть переглядати інформацію про окремі повітряні загрози. За словами Ігната, дані надходять із систем Повітряних сил, зокрема з комплексу «Віраж-планшет». У застосунку можуть відображатися ударні безпілотники, керовані авіаційні бомби та крилаті ракети. Водночас цивільним користувачам доступна лише частина інформації, оскільки повне розкриття даних про переміщення повітряних цілей могло б створювати додаткові ризики для оборони України.

    Балістичні ракети в застосунку не відображаються. Ігнат пояснив, що через їхню швидкість відстеження переміщення на карті не забезпечувало б цивільним достатньо часу для реагування. Інформація могла б з’являтися вже тоді, коли ракета наблизилася до цілі або навіть досягла її. Саме тому основним інструментом попередження населення про балістичну небезпеку залишаються офіційні сигнали повітряної тривоги.

    Представник Повітряних сил також визнав, що після запуску нових функцій застосунку виникали технічні труднощі. Через значну кількість одночасних звернень система зазнавала перевантажень, адже мільйони українців намагалися отримати інформацію про повітряну обстановку. За словами Ігната, ці проблеми вже вдалося усунути, хоча оновлені функції продовжують проходити практичну перевірку.

    Ще одним важливим питанням залишається співпраця України з іноземними розвідувальними структурами. Ігнат наголосив, що українська сторона отримує інформацію про повітряні загрози не лише від Сполучених Штатів. До відповідного обміну даними залучені також структури НАТО та інші союзники, серед яких Велика Британія, Франція й Німеччина. Водночас американські розвідувальні можливості залишаються важливою складовою міжнародної підтримки України, тому Київ розраховує на продовження співпраці з Вашингтоном.

    Повітряні сили не підтверджували, що затримки окремих повідомлень були навмисними або пов’язаними з політичними рішеннями партнерів. Наразі йдеться саме про встановлення причин конкретних випадків, коли необхідні дані не надходили вчасно. Водночас відсутність попередження про окремий запуск не означає, що Україна загалом втратила доступ до іноземної розвідки.

    Проблема раннього попередження стає дедалі важливішою на тлі регулярних комбінованих атак Росії, під час яких одночасно застосовують балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Раніше «Ненька інфо» розповідала про масштабну ракетно-дронову атаку РФ 8 вересня, яка продемонструвала складність протидії різним типам повітряних цілей. Під час таких ударів українські військові мають одночасно відстежувати численні загрози, організовувати протиповітряну оборону та забезпечувати своєчасне інформування цивільного населення.

    Попри технічні труднощі та залежність від міжнародного обміну інформацією, українські військові наголошують на необхідності максимально швидкого реагування на кожну загрозу. Саме тому Повітряні сили разом із партнерами аналізують випадки затримок та працюють над удосконаленням механізмів оповіщення.

    Для цивільних мешканців головне правило залишається незмінним: після оголошення повітряної тривоги необхідно якомога швидше пройти до укриття. Якщо часу дістатися захисної споруди немає, варто відійти від вікон і скористатися найбезпечнішим доступним місцем усередині будівлі. Водночас правило двох стін не забезпечує такого рівня захисту, як спеціально облаштоване укриття.

    Ситуація із запізнілими попередженнями показує, наскільки критичними можуть бути навіть кілька хвилин під час балістичної атаки. І хоча українські та іноземні фахівці продовжують з’ясовувати причини окремих затримок, у Повітряних силах визнають: головним завданням залишається забезпечення максимально раннього виявлення загрози, щоб українці мали більше часу для порятунку.

  • Дрони РФ вдарили по промисловості, Вінниця частково без світла

    Дрони РФ вдарили по промисловості, Вінниця частково без світла

    Російські війська в ніч проти 25 жовтня здійснили чергову атаку безпілотниками на Вінницю та Вінницьку область. У регіоні зафіксували пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Через попередні удари по енергетичній інфраструктурі виникли аварійні відключення електроенергії, а вранці жителі кількох районів обласного центру також повідомляли про відсутність світла.

    Про наслідки атаки повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.

    За її словами, російські безпілотники завдали ударів по території області, внаслідок чого постраждали об’єкти цивільної інфраструктури.

    «Наразі внаслідок атаки ворога є пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Інформація про постраждалих не надходила», — зазначила очільниця ОВА в ранковому повідомленні.

    На місцях влучань розпочали роботу підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій та інші відповідальні служби. Вони ліквідовують наслідки обстрілів і встановлюють масштаби пошкоджень.

    За повідомленнями Повітряних сил ЗСУ, протягом ночі російські безпілотники неодноразово рухалися в напрямку Вінниці. Над містом лунали вибухи.

    Місцеві інформаційні ресурси також повідомляли про зникнення електроенергії в окремих районах обласного центру. Водночас точна кількість знеструмлених споживачів та остаточні терміни відновлення електропостачання на момент перших повідомлень залишалися невідомими.

    Ситуацію ускладнює те, що російські війська атакують енергетичну інфраструктуру Вінниччини вже не першу добу.

    Зокрема, увечері 24 жовтня окупанти завдали удару по одному з енергетичних об’єктів області. За інформацією Наталі Заболотної, влучання спричинило аварійне відключення електропостачання в одному з районів регіону.

    Рятувальники та енергетики працювали над ліквідацією наслідків атаки і відновленням пошкоджених мереж.

    Жителів області закликали ощадливо використовувати електроенергію, щоб уникнути додаткового навантаження на енергосистему після відновлення живлення.

    Під ударом російських військ Вінниччина опинялася і протягом попереднього тижня.

    Так, 20 жовтня російські безпілотники атакували об’єкти енергетичної інфраструктури області. Тоді частина Вінниччини та обласного центру залишилася без електро- і водопостачання.

    За повідомленням Укрінформу, енергетики ліквідовували наслідки ударів, поки в регіоні тривала повітряна загроза.

    Того самого дня внаслідок чергової атаки на одному з об’єктів критичної інфраструктури виникла пожежа.

    Уже 22 жовтня російські війська знову здійснили масований удар по Вінницькій області. Тоді зафіксували пошкодження промислових підприємств, енергетичної інфраструктури, приватних будинків та господарських споруд.

    Про ці наслідки повідомляло Суспільне з посиланням на керівництво обласної військової адміністрації.

    Таким чином, остання атака стала продовженням серії ударів по промисловості та енергетичній системі Вінниччини.

    Повторні пошкодження інфраструктури ускладнюють відновлювальні роботи, оскільки енергетикам доводиться ремонтувати мережі в умовах постійної загрози нових обстрілів.

    Станом на ранок 25 жовтня офіційної інформації про постраждалих унаслідок останньої нічної атаки не надходило.

    Аварійні служби продовжують працювати на місцях пошкоджень. Остаточні масштаби руйнувань, кількість споживачів без електроенергії та строки відновлення електропостачання мають уточнити відповідальні служби.

  • Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Україну із застосуванням ракет різних типів та 210 безпілотників. Основним напрямком удару, за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, став Київ. Сили протиповітряної оборони знешкодили 181 ворожий дрон, зокрема 87 реактивних безпілотників. Водночас російські засоби ураження влучили на 32 локаціях, ще на восьми зафіксували падіння уламків. Станом на 09:00 атака продовжувалася — у повітряному просторі залишалися ще 10 ворожих безпілотників.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на ранкове зведення Повітряних сил ЗСУ.

    За оприлюдненою інформацією, окупанти використовували одночасно кілька типів ракет і ударних дронів, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих українських територій.

    Якими ракетами Росія атакувала Україну

    Під час нічного удару російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння.

    За інформацією Повітряних сил, серед них були:

    • Балістичні ракети «Іскандер-М».
    • Зенітні керовані ракети комплексу С-400, які Росія також використовує для ударів по наземних цілях.
    • Гіперзвукові протикорабельні ракети «Циркон».
    • Протикорабельні ракети «Онікс».

    Пуски здійснювали з території Курської, Брянської та Ростовської областей Російської Федерації.

    Використання різних типів ракет ускладнює роботу української протиповітряної оборони, оскільки такі цілі мають різні характеристики швидкості та траєкторії польоту.

    Зокрема, балістичні ракети створюють особливі труднощі для перехоплення через високу швидкість і відносно короткий час реагування.

    Водночас у ранковому повідомленні, яке наводить РБК-Україна, не уточнюється загальна кількість запущених ракет кожного типу.

    Також не наведено остаточного розподілу між знищеними ракетами та тими, що досягли цілей.

    Росія запустила 210 безпілотників

    Окрім ракет, противник застосував 210 ударних безпілотників різних типів.

    Серед них Повітряні сили назвали Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливістю цієї атаки стала значна кількість реактивних безпілотників.

    За попередньою інформацією, із 210 запущених дронів 110 були реактивними.

    Такі апарати відрізняються від звичайних гвинтових безпілотників насамперед швидкістю польоту.

    Через це вони можуть створювати додаткові труднощі для мобільних вогневих груп, які використовують стрілецьке озброєння та інші засоби перехоплення повітряних цілей.

    Окупанти запускали безпілотники з районів Міллерового, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Шаталового в Росії.

    Також стартові майданчики розташовувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької області та Криму.

    Використання кількох напрямків дозволяє російським військам створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

    Скільки російських дронів вдалося знешкодити

    Станом на 09:00 22 жовтня українська протиповітряна оборона збила або подавила 181 російський безпілотник.

    Серед них — 87 реактивних дронів.

    Таким чином, за попередніми даними, знешкоджено понад 86% від загальної кількості запущених безпілотників.

    Однак цей показник не є остаточним, оскільки на момент публікації ранкового зведення атака ще тривала.

    У небі залишалися 10 ворожих ударних безпілотників, які продовжували відстежувати українські військові.

    До відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Вони працювали одночасно над перехопленням повітряних цілей і порушенням роботи систем керування російськими дронами.

    При цьому поняття «знешкоджено» охоплює не лише фізичне знищення безпілотника, а й подавлення його засобами радіоелектронної боротьби.

    Влучання зафіксували на 32 локаціях

    Попри роботу української протиповітряної оборони, уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили повідомили про ураження на 32 локаціях.

    Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Водночас ці цифри не означають, що йдеться саме про 32 населені пункти або 32 окремі зруйновані будівлі.

    Локація — це місце, де зафіксовано наслідки влучання засобів повітряного нападу.

    На одній території може бути пошкоджено кілька об’єктів, а один населений пункт може містити декілька таких локацій.

    Точний масштаб руйнувань встановлюють рятувальники та місцеві органи влади.

    Інформація про наслідки ударів продовжує уточнюватися.

    Київ став головним напрямком російського удару

    За даними Повітряних сил, основний напрямок нічної атаки припав на столицю України.

    У Києві пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

    Згодом почали надходити повідомлення про пошкодження та постраждалих.

    За інформацією РБК-Україна станом на ранок 22 жовтня, внаслідок атаки загинула одна людина, а кількість постраждалих перевищила 20 осіб.

    Серед потерпілих є діти.

    Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати кількість жертв і характер пошкоджень.

    Ці дані можуть змінюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження територій.

    Російські удари зачепили й інші регіони

    Окрім Києва, повідомлення про наслідки російських атак надходили з інших регіонів України.

    Зокрема, в Кременчуці Полтавської області зафіксували пошкодження будівель, пов’язаних із місцевою телерадіокомпанією.

    За повідомленнями місцевих джерел, російські удари спричинили руйнування цивільної інфраструктури.

    Масштаби пошкоджень та інформацію про можливих постраждалих уточнюють відповідальні служби.

    Також тривоги й загрози ударів фіксували в низці інших областей України.

    Остаточна географія атаки стане зрозумілою після оприлюднення додаткових звітів Повітряних сил, обласних військових адміністрацій та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    Чому російська армія використовує стільки різних засобів ураження

    Комбіновані атаки передбачають одночасне застосування зброї, що відрізняється за швидкістю, висотою польоту та способом наведення.

    Для української системи протиповітряної оборони це створює складнішу оперативну ситуацію.

    Повільніші ударні безпілотники можуть перехоплювати мобільні вогневі групи, тоді як для протидії швидкісним і балістичним цілям необхідні інші можливості.

    Дрони-імітатори можуть використовуватися для відволікання уваги засобів ППО та створення додаткового навантаження на систему спостереження.

    Водночас конкретні завдання російського командування під час атаки 22 жовтня офіційно не встановлені.

    Тому твердження про наміри противника слід розглядати як військово-технічне пояснення можливостей такого озброєння, а не як підтверджений план конкретної операції.

    Що відомо станом на ранок 22 жовтня

    За попереднім зведенням Повітряних сил, Росія застосувала ракети «Іскандер-М», С-400, «Циркон» та «Онікс», а також 210 безпілотників різних типів.

    Українські захисники знешкодили 181 дрон, зокрема 87 реактивних.

    Водночас на 32 локаціях зафіксували влучання, ще на восьми — падіння уламків.

    Станом на 09:00 у повітрі залишалися 10 ударних безпілотників, тому бойова робота тривала.

    Попри значну кількість знешкоджених цілей, атака призвела до людських жертв і руйнувань. Найважча ситуація, за ранніми повідомленнями, склалася в Києві, який став основним напрямком російського удару.

    Дані щодо наслідків атаки та результатів роботи ППО можуть уточнюватися протягом дня.

  • Дніпро здригнувся від серії вибухів: російські «Бандеролі» атакували місто, почалися відключення світла

    Дніпро здригнувся від серії вибухів: російські «Бандеролі» атакували місто, почалися відключення світла

    У середу, 21 жовтня 2026 року, російські війська завдали ударів по Дніпру. У місті пролунала серія потужних вибухів, після яких місцеві жителі почали повідомляти про перебої з електропостачанням. За офіційною інформацією, під удар потрапив об’єкт критичної інфраструктури. Водночас через російську атаку понад 30 тисяч мешканців Дніпропетровської області залишилися без світла. Найбільше знеструмлень зафіксували у Павлоградському, Синельниківському районах та місті Самар. Енергетики зможуть розпочати відновлювальні роботи лише після стабілізації безпекової ситуації.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Інформацію також підтвердило Суспільне Дніпро.

    За повідомленнями місцевих жителів, удари супроводжувалися гучними вибухами, які було чути в різних районах обласного центру.

    Дніпро атакували посеред дня

    Повітряну тривогу в Дніпровському районі оголосили о 13:09.

    Незабаром Повітряні сили ЗСУ попередили про рух у напрямку міста баражуючих боєприпасів типу «Бандероль».

    Приблизно о 13:20 у Дніпрі пролунала серія вибухів.

    За повідомленнями місцевих медіа, жителі чули близько десяти потужних звуків.

    Над окремими районами міста піднімався дим, також надходила інформація про пожежу.

    Водночас точну кількість влучань, типи застосованих засобів ураження та результати роботи протиповітряної оборони військові на момент перших повідомлень не деталізували.

    Варто зазначити, що попередження про рух «Бандеролей» не означає автоматичного підтвердження, що всі влучання були завдані саме цим типом озброєння.

    Росія вдарила по критичній інфраструктурі

    Після вибухів обласна військова адміністрація підтвердила атаку на інфраструктурний об’єкт у Дніпрі.

    «Ворог атакував об’єкт критичної інфраструктури у Дніпрі», — повідомив Олександр Ганжа.

    При цьому посадовець не уточнив назву підприємства, його місцезнаходження та характер пошкоджень.

    Інформація про постраждалих безпосередньо внаслідок денного удару по Дніпру уточнювалася.

    Також не було оприлюднено офіційної оцінки масштабів руйнувань.

    Деталі щодо таких об’єктів можуть не розголошувати з міркувань безпеки, зокрема для того, щоб не надавати противнику додаткової інформації про результати ударів.

    Понад 30 тисяч людей залишилися без електрики

    Одним із найбільш відчутних наслідків атаки стали перебої з електропостачанням.

    Жителі Дніпра повідомляли про зникнення світла та перепади напруги після серії вибухів.

    Водночас Дніпропетровська ОВА офіційно підтвердила масштабні знеструмлення в інших населених пунктах області.

    За словами Олександра Ганжі, без електрики залишилися понад 30 тисяч мешканців.

    Відключення зафіксували у Павлоградському та Синельниківському районах, а також у місті Самар.

    Таким чином, наслідки російської атаки відчули не лише жителі обласного центру.

    Скільки саме споживачів залишилися без електроенергії безпосередньо в Дніпрі, на момент перших повідомлень окремо не уточнювалося.

    Коли відновлять електропостачання

    В обласній військовій адміністрації повідомили, що аварійно-відновлювальні бригади готові розпочати роботу.

    Однак першочерговою умовою залишається безпека працівників.

    Енергетики зможуть приступити до ремонту пошкодженого обладнання, коли мине загроза повторних російських ударів.

    Точних строків відновлення електропостачання для всіх знеструмлених населених пунктів наразі не оголошували.

    Тривалість ремонтів залежатиме від характеру пошкоджень і можливості безпечного доступу до об’єктів.

    Водночас мешканцям рекомендовано стежити за повідомленнями місцевої влади та операторів електромереж.

    У разі перебоїв зі світлом необхідно обережно користуватися електроприладами й не перевантажувати мережу після відновлення живлення.

    Дніпропетровщина перебуває під постійними ударами

    Денній обстріл Дніпра став продовженням серії російських атак на область.

    У ніч проти 21 жовтня російські війська майже 30 разів атакували Дніпровський, Нікопольський та Синельниківський райони.

    За інформацією ОВА, противник застосовував ракети, безпілотники та артилерію.

    У Дніпровському районі пошкоджено будівлю гуртожитку.

    На Нікопольщині під обстрілами опинилися Нікополь, а також Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади.

    Внаслідок ударів постраждали приватні будинки, автомобілі та сільськогосподарська техніка. У деяких місцях виникли пожежі.

    Поранень дістав 50-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Це постраждалий від нічних обстрілів області, а не підтверджена жертва денного удару по обласному центру.

    У Синельниківському районі також зафіксували пошкодження підприємства та приватного будинку.

    Чому удари по енергетиці особливо небезпечні

    Російські атаки на критичну інфраструктуру створюють загрозу стабільній роботі систем життєзабезпечення.

    Відсутність електрики може впливати на водопостачання, опалення, зв’язок, транспорт і роботу підприємств.

    Особливо небезпечними масштабні знеструмлення стають напередодні холодного періоду року.

    Крім того, повторні атаки можуть ускладнювати ремонт обладнання, оскільки аварійним бригадам доводиться чекати на безпечні умови.

    Для мешканців прифронтових та наближених до зони бойових дій регіонів такі наслідки стають додатковим навантаженням.

    Водночас кількість знеструмлених споживачів і тривалість відключень можуть змінюватися в міру відновлення роботи електромереж.

    Що відомо про наслідки атаки на 21 жовтня

    Станом на час оприлюднення повідомлень підтверджено російський удар по об’єкту критичної інфраструктури у Дніпрі.

    У місті пролунала серія вибухів, а жителі повідомляли про перебої з електропостачанням.

    Через атаку понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар залишилися без світла.

    Інформацію про поранених під час денного обстрілу Дніпра та повний масштаб пошкоджень ще уточнюють.

    Головне: Росія знову атакувала критичну інфраструктуру великого українського міста, а наслідки ударів відчули десятки тисяч жителів області. Відновлення електропостачання залежатиме передусім від безпекової ситуації та стану пошкоджених мереж.

  • «Це буде катастрофа»: Росія готує супутникове керування «Шахедами»

    «Це буде катастрофа»: Росія готує супутникове керування «Шахедами»

    Росія прискорює розгортання власної супутникової мережі «Рассвет», яка може суттєво змінити характер повітряної війни проти України. Приблизно через шість місяців російські військові потенційно отримають можливість керувати ударними безпілотниками Shahed, розвідувальними дронами та окремими типами ракет у реальному часі через супутниковий зв’язок. Це дозволить операторам коригувати маршрути під час польоту, а також може зменшити ефективність частини українських засобів радіоелектронної боротьби. Про небезпеку попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.

    Про нову технологічну загрозу Бескрестнов розповів в інтерв’ю американському агентству Associated Press.

    За його словами, російський супутниковий проєкт може становити небезпеку не лише для України, а й для європейських держав.

    Радник президента назвав «Рассвет» одним із найсерйозніших технологічних викликів, які Росія створює для української оборони.

    Йдеться про можливість підтримувати зв’язок з ударними апаратами навіть на великих відстанях від наземних пунктів управління.

    У разі успішного завершення проєкту російські оператори можуть отримати нові можливості змінювати завдання безпілотників уже після їхнього запуску.

    Що відомо про російський аналог Starlink

    «Рассвет» — російський проєкт супутникового широкосмугового зв’язку, який розробляє компанія «Бюро 1440».

    Його концепція передбачає створення угруповання низькоорбітальних супутників для забезпечення доступу до мережі з різних регіонів.

    Система позиціонується як російська альтернатива американському Starlink компанії SpaceX.

    Однак технології супутникового інтернету мають не лише цивільне застосування.

    Вони можуть використовуватися для підтримання зв’язку з рухомими військовими платформами, зокрема безпілотниками.

    За інформацією української розвідки, Росія суттєво прискорила реалізацію проєкту.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Москва планує створити угруповання з 292 супутників у 2027 році та збільшити їхню кількість до 924 апаратів до 2035 року.

    Ці плани озвучив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.

    За відкритими даними, 23 березня 2026 року російська компанія здійснила запуск перших 16 серійних супутників «Рассвет».

    У липні розробники повідомили про запуск наступної партії.

    Водночас заявлені Росією плани не гарантують, що всі супутники будуть виведені на орбіту в установлені терміни.

    Росія вже отримує короткочасне покриття над Україною

    Сергій Бескрестнов повідомив, що російські супутники вже забезпечують окремі періоди доступності зв’язку над українською територією.

    За його словами, коли апарати проходять над Україною, покриття може зберігатися приблизно 30–40 хвилин.

    Наразі цього недостатньо для стабільного цілодобового управління безпілотниками по всій країні.

    Однак розширення супутникового угруповання потенційно дозволить збільшити тривалість доступного зв’язку.

    За прогнозом Флеша, постійне покриття України може з’явитися приблизно через шість місяців — орієнтовно навесні 2027 року.

    Водночас експерт не стверджував, що повноцінна система вже працює або що її запуск гарантовано відбудеться саме в цей термін.

    Чому нова система може бути небезпечною для України

    Одним із головних способів протидії російським ударним дронам залишається радіоелектронна боротьба.

    Засоби РЕБ можуть створювати перешкоди для навігації та каналів зв’язку, які використовують безпілотні апарати.

    Це здатне ускладнювати виконання бойових завдань або змушувати дрони відхилятися від визначених маршрутів.

    Однак супутниковий канал зв’язку може змінити характер цієї протидії.

    Якщо безпілотник отримує інформацію безпосередньо через супутникову мережу, його залежність від окремих наземних каналів управління потенційно зменшується.

    Крім того, оператор може отримати можливість підтримувати двосторонній зв’язок з апаратом під час польоту.

    Це дозволило б змінювати його завдання залежно від ситуації.

    Серед можливих носіїв такого зв’язку Бескрестнов назвав ударні безпілотники Shahed, розвідувальні апарати та дешевші ракети типів «Бандероль» і «Дань-М».

    Водночас супутниковий зв’язок не робить літальний апарат невразливим.

    Засоби РЕБ, протиповітряна оборона та інші технології протидії можуть залишатися ефективними залежно від характеристик конкретної системи.

    Головна загроза полягає в тому, що Україні доведеться адаптувати вже створені засоби захисту до нового способу управління російськими повітряними цілями.

    Флеш попереджав про «Рассвет» ще у вересні

    Нинішнє інтерв’ю Associated Press — не перше публічне попередження українського експерта про російську супутникову систему.

    Ще 20 вересня Бескрестнов наголошував на необхідності розпочати розроблення спеціальних засобів протидії до того, як Росія завершить розгортання мережі.

    Тоді «Ненька інфо» опублікувала матеріал про можливі наслідки появи російського аналога Starlink.

    Експерт звертав увагу, що проблеми з окремими російськими супутниками не означають повної зупинки проєкту.

    За його оцінкою, російські розробники продовжують удосконалювати обладнання та готувати нові запуски.

    Саме тому Україні необхідно діяти на випередження.

    Україна вже готує засоби протидії

    За словами Бескрестнова, Україна працює над заходами, які мають обмежити можливості використання російської супутникової мережі у військових цілях.

    Серед інструментів експерт назвав санкції та технологічні засоби протидії.

    Однак розроблення захисту ускладнюється тим, що повноцінна російська система ще не працює.

    Російські інженери раніше мали можливість досліджувати роботу американського Starlink та випробовувати способи створення перешкод для супутникового зв’язку.

    Натомість українським спеціалістам доводиться готуватися до протидії мережі, яка перебуває в процесі розгортання.

    У серпні Міністерство цифрової трансформації України також звернулося до Міжнародного союзу електрозв’язку з вимогою виключити українську територію із зон обслуговування російської системи «Рассвет».

    Водночас самі міжнародні звернення не гарантують технічного припинення супутникового сигналу.

    Для захисту потрібні додаткові технологічні та організаційні рішення.

    Проблеми зі Starshield додають Україні ризиків

    Попередження Флеша пролунало на тлі нових обмежень роботи американської системи Starshield, яку використовують українські військові.

    За інформацією Associated Press, 14 жовтня для відповідних терміналів запровадили обмеження зв’язку під час руху на швидкості понад 160 кілометрів на годину.

    Це створило проблеми для частини українських безпілотників, які використовують супутниковий зв’язок під час виконання завдань.

    Бескрестнов повідомив, що Україна веде переговори зі SpaceX, Пентагоном та урядом США щодо можливого перегляду обмеження.

    Один із варіантів — використання дорожчого пакета супутникових послуг, призначеного для авіації.

    Водночас остаточного рішення щодо цього питання на момент інтерв’ю не було.

    Крім того, Україна розглядає альтернативні мережі, зокрема європейську Eutelsat OneWeb та проєкт Amazon.

    Що буде, якщо Росія завершить розгортання «Рассвету»

    Якщо Росії вдасться створити стабільну супутникову мережу та інтегрувати її в ударні безпілотники, це може суттєво розширити можливості російської армії.

    Водночас для практичного використання нової технології потрібна не лише достатня кількість супутників.

    Необхідні також відповідні наземні станції, термінали на самих безпілотниках, захищені канали передавання даних та надійне програмне забезпечення.

    Тому завершення орбітального угруповання не обов’язково означатиме миттєву появу масового супутникового управління всіма російськими дронами.

    Станом на 18 жовтня 2026 року повноцінне безперервне покриття України мережею «Рассвет» незалежно не підтверджене.

    Однак українські військові експерти вже розглядають можливість його появи як серйозний ризик.

    Головне завдання України — встигнути розробити, випробувати та розгорнути засоби протидії до того, як Росія зможе масштабно використовувати новий канал супутникового управління для своїх атак.

  • Ракети й дрони тепер видно на карті: уряд запустив важливе оновлення «Повітряної тривоги»

    Ракети й дрони тепер видно на карті: уряд запустив важливе оновлення «Повітряної тривоги»

    В Україні запустили нову функцію в офіційному застосунку «Повітряна тривога», яка дозволяє громадянам бачити орієнтовний рух російських ракет і ударних безпілотників. Відтепер користувачі можуть отримувати не лише сповіщення про оголошення та завершення повітряної тривоги, а й додаткову інформацію про можливі напрямки руху ворожих повітряних цілей. Розробка стала результатом співпраці Міністерства цифрової трансформації, Міністерства оборони, Повітряних сил ЗСУ та українських ІТ-компаній. Водночас нова карта не показує точних координат ракет і дронів у реальному часі та не замінює офіційні сигнали повітряної тривоги.

    Про запуск нової функції 17 жовтня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами очільника уряду, головна мета оновлення — забезпечити українців швидким доступом до перевіреної інформації про повітряні загрози.

    Нові можливості застосунку повинні допомогти людям краще орієнтуватися в ситуації під час масованих російських атак та зменшити залежність від повідомлень із неперевірених Telegram-каналів.

    Однак важливо розуміти, що карта призначена для інформування про загрозу, а не для точного відстеження кожного безпілотника чи ракети.

    Що змінилося в застосунку «Повітряна тривога»

    До цього часу основною функцією застосунку залишалося оперативне сповіщення громадян про загрози в обраних регіонах України.

    Користувачі отримували повідомлення про початок повітряної тривоги та її завершення.

    Також через офіційну карту можна було перевіряти, в яких областях, районах або територіальних громадах діють відповідні попередження.

    Після оновлення з’явилася можливість переглядати карту орієнтовного руху ворожих повітряних цілей.

    Йдеться про ударні безпілотники та ракети, які російські війська застосовують під час повітряних атак на українські міста.

    За інформацією прем’єр-міністра, дані для нового інструменту проходять перевірку військовими.

    Це має допомогти зменшити поширення непідтвердженої інформації, яка часто з’являється під час обстрілів.

    Водночас уряд не оприлюднив усіх технічних подробиць роботи нової системи.

    Зокрема, не уточнювалися частота оновлення даних, принципи визначення орієнтовних маршрутів та повний перелік типів повітряних цілей, які відображатимуться на карті.

    Чому карта не показує точного розташування ракет

    Сергій Корецький окремо наголосив, що нова функція не призначена для відображення точного місцеперебування ворожих цілей у реальному часі.

    Це принципове уточнення.

    Російські ракети й безпілотники можуть змінювати напрямок руху, а інформація про них може надходити із затримкою.

    Крім того, не всі повітряні цілі можуть бути відображені на карті одночасно.

    Тому навіть якщо певний населений пункт не позначений як напрямок руху дрона, це не гарантує відсутності небезпеки.

    Не можна відкладати перехід до укриття лише тому, що на карті не видно ракети або безпілотника поблизу.

    Так само не варто залишати укриття після того, як умовне позначення повітряної цілі зникло з екрана.

    Орієнтиром для цивільного населення повинні залишатися офіційні повідомлення про початок і завершення повітряної тривоги.

    Хто створював нову функцію

    За словами прем’єр-міністра, карта стала результатом спільної роботи кількох державних структур та українського технологічного сектору.

    До проєкту долучилися Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство оборони, Повітряні сили ЗСУ та представники українських ІТ-компаній.

    Такий формат співпраці дозволяє поєднувати цивільні цифрові сервіси з інформацією, яка надходить від військових.

    Сам застосунок «Повітряна тривога» існує від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Він створювався за підтримки Мінцифри, а авторами початкової ідеї стали фахівці української ІТ-компанії Stfalcon.

    У магазинах мобільних застосунків розробником зазначена Ajax Systems.

    Сервіс призначений для оперативного інформування населення про небезпечні ситуації на території України.

    Зокрема, система дозволяє отримувати сповіщення для обраної області, району або територіальної громади.

    Важливою особливістю є можливість звукового попередження навіть тоді, коли смартфон перебуває в беззвучному режимі, за умови правильного налаштування пристрою.

    Чому оновлення запустили саме зараз

    Нову функцію представили на тлі посилення російських повітряних атак.

    Протягом жовтня Росія неодноразово застосовувала проти України комбіновані удари ракетами та безпілотниками.

    Під час таких атак повітряна тривога може оголошуватися одночасно в багатьох регіонах.

    При цьому російські ударні дрони можуть тривалий час перебувати в повітряному просторі України, змінювати напрямки руху та створювати загрозу для кількох областей.

    Саме тому громадяни дедалі частіше звертаються до цифрових сервісів, щоб отримувати додаткову інформацію про повітряну ситуацію.

    Значна частина таких повідомлень поширюється через Telegram-канали та інші соціальні мережі.

    Однак достовірність інформації в різних джерелах може суттєво відрізнятися.

    Публікації іноді містять застарілі маршрути, непідтверджені припущення або неточні повідомлення про наближення повітряних цілей.

    За таких умов поява офіційного інструменту з інформацією, перевіреною військовими, може поліпшити обізнаність населення.

    Головна перевага нової функції полягає не в точному прогнозуванні місця удару, а в доступності додаткової офіційної інформації під час повітряної небезпеки.

    Як працює офіційна система повітряних сповіщень

    Застосунок «Повітряна тривога» використовує повідомлення державної системи цивільного захисту.

    Відповідальні оператори передають інформацію про оголошення небезпеки, після чого сервіс надсилає повідомлення користувачам, які обрали відповідну територію.

    Така система дозволяє отримувати попередження без необхідності постійно перевіряти новинні сайти або соціальні мережі.

    Користувач може самостійно вибрати регіон, для якого хоче отримувати повідомлення.

    Це особливо важливо для людей, які проживають у районах із частими повітряними тривогами.

    Крім самого мобільного застосунку, доступна також офіційна вебкарта повітряних тривог України.

    На ній відображаються попередження про повітряну тривогу та деякі інші види небезпек.

    Водночас наявність нової функції в мобільному застосунку не означає, що всі її можливості вже автоматично доступні в кожній вебверсії карти.

    Де завантажити застосунок

    Офіційний застосунок «Повітряна тривога» доступний для смартфонів на Android та iOS.

    Його можна знайти в магазинах Google Play та App Store.

    У Google Play застосунок має понад десять мільйонів завантажень.

    На сторінці сервісу зазначається, що він не потребує реєстрації та не використовує геолокацію для визначення регіону, обраного користувачем.

    Після встановлення необхідно вибрати відповідну область, район або громаду та дозволити надсилання сповіщень.

    Також варто переконатися, що смартфон не блокує роботу застосунку у фоновому режимі.

    Окремі налаштування енергозбереження можуть обмежувати роботу програм, тому користувачам слід перевірити, чи надходять повідомлення належним чином.

    Якщо нова карта ще не відображається на конкретному пристрої, варто перевірити наявність оновлення застосунку.

    Водночас на момент оголошення нової функції не було підтверджено, що вона стала доступною одночасно на всіх моделях смартфонів і для всіх користувачів.

    Чим нова карта відрізняється від неофіційних сервісів

    В Україні вже існують цифрові платформи, які відображають повітряні загрози та ймовірні напрямки руху ракет і безпілотників.

    Частина таких сервісів використовує відкриті повідомлення, дані громадських моніторингових проєктів або інформацію із соціальних мереж.

    Однак нова функція офіційного застосунку, за словами уряду, створена за участю Повітряних сил та інших державних структур.

    Це є ключовою відмінністю від платформ, які самостійно збирають інформацію з публічних джерел.

    Проте навіть офіційні дані можуть бути неповними або відображатися не миттєво.

    Під час складних комбінованих атак ситуація в небі змінюється дуже швидко.

    Саме тому жодна карта не може замінити системи оповіщення населення та рекомендацій рятувальних служб.

    Що робити під час повітряної тривоги

    Нові цифрові можливості покликані допомагати громадянам отримувати інформацію, але головним залишається дотримання правил безпеки.

    Після отримання сигналу повітряної тривоги необхідно якомога швидше перейти до найближчого доступного укриття.

    Якщо людина перебуває вдома, варто заздалегідь знати розташування найближчої захисної споруди та маршрут до неї.

    Не слід чекати, поки на карті з’явиться позначення ракети чи безпілотника саме над вашим населеним пунктом.

    Також необхідно уникати поширення неперевірених даних про маршрути польоту, особливо якщо такі повідомлення містять відомості про роботу українських засобів протиповітряної оборони.

    Головне правило залишається незмінним: сигнал тривоги означає необхідність діяти негайно, незалежно від інформації, яка в цей момент відображається на карті.

    Що відомо станом на вечір 17 жовтня

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький офіційно оголосив про появу карти орієнтовного руху ворожих ракет і безпілотників у застосунку «Повітряна тривога».

    Новий інструмент створено за участю Мінцифри, Міністерства оборони, Повітряних сил та українських ІТ-компаній.

    Влада наголошує, що карта не показує точних координат повітряних цілей у реальному часі.

    Технічні подробиці роботи системи та повний перелік її функціональних можливостей поки не оприлюднені.

    Для українців головним результатом оновлення стане можливість отримувати додаткову перевірену інформацію про повітряну небезпеку безпосередньо у знайомому застосунку.

    Водночас навіть із новою картою основним способом захисту під час російських ракетних і дронових атак залишається своєчасний перехід до укриття та дотримання офіційних сигналів повітряної тривоги.

  • 22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    У ніч проти 17 жовтня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети морського та повітряного базування, а також 332 безпілотники різних типів. Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 293 повітряні цілі, однак повністю уникнути наслідків обстрілу не вдалося. Зафіксовано влучання на 22 локаціях, а у Запоріжжі та Кривому Розі повідомили про пошкодження будівель і постраждалих.

    Про результати відбиття атаки повідомили Повітряні сили Збройних сил України. За даними військових, російський повітряний напад розпочався ще о 18:00 16 жовтня та тривав протягом усієї ночі.

    Окупанти використали одразу кілька типів ракетного озброєння. Балістичні ракети «Іскандер-М» та KN-23 запускали з Воронезької й Ростовської областей РФ, а також із тимчасово окупованого Криму.

    Крилаті ракети Х-22/32 противник застосував із повітряного простору окупованого півострова. Ще чотири ракети морського базування «Калібр» запустили з району Новоросійська.

    Особливістю нічного удару стала велика кількість безпілотників — 332 апарати різних типів.

    Серед них були ударні Shahed, реактивні дрони, S-8000 «Бандероль», «Гербера» та безпілотники-імітатори «Пародія».

    За даними Повітряних сил, 31 із запущених безпілотників належав до реактивних модифікацій.

    Пуски здійснювали з районів Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.

    Така географія запусків свідчить про масштабність атаки та необхідність одночасної роботи української протиповітряної оборони на кількох напрямках.

    Скільки ворожих цілей вдалося знищити

    За попередніми даними станом на 08:00, українська ППО збила або подавила 293 повітряні цілі.

    Зокрема, захисники неба знешкодили всі чотири крилаті ракети «Калібр» та 289 безпілотників різних типів.

    Серед знешкоджених БпЛА було 23 реактивні апарати.

    До відбиття повітряного нападу залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Водночас військові повідомили про влучання засобів повітряного нападу противника на 22 локаціях. Ще на трьох зафіксували падіння уламків збитих цілей.

    У ранковому зведенні не зазначено точної кількості балістичних ракет та ракет Х-22/32, які Росія застосувала під час атаки. Тому наведені цифри не дозволяють визначити повну кількість усіх запущених ракет або остаточну ефективність їх перехоплення.

    Запоріжжя та Кривий Ріг опинилися під ракетними ударами

    Одними з міст, які зазнали ударів під ранок 17 жовтня, стали Запоріжжя та Кривий Ріг.

    У Запоріжжі внаслідок ракетної атаки пошкоджено житлові будинки. За попередньою інформацією місцевої влади, щонайменше двоє людей постраждали, їм надавали медичну допомогу.

    У Кривому Розі також зафіксували наслідки російського удару. Повідомлялося про пошкодження підприємства та цивільної інфраструктури.

    Інформація про масштаби руйнувань і кількість постраждалих уточнюється.

    Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак

    Застосування одночасно балістичних ракет, крилатих ракет та значної кількості дронів створює додаткове навантаження на українську систему ППО.

    Особливу увагу військові експерти звертають на реактивні безпілотники, швидкість яких суттєво перевищує показники звичайних Shahed.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нову російську ракету S-8000 «Бандероль», здатну розвивати швидкість приблизно до 650 км/год.

    За оцінками експертів, використання таких засобів ураження в комбінованих атаках може ускладнювати роботу мобільних вогневих груп та інших елементів протиповітряної оборони.

    Водночас Росія продовжує застосовувати дешевші дрони-імітатори для створення додаткових повітряних цілей.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала причини накопичення Росією ракет перед масштабними ударами. Військові оглядачі припускали, що перерви між великими атаками можуть бути пов’язані з необхідністю накопичувати боєприпаси та готувати нові комбіновані удари.

    Крім того, 6 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про російську атаку 137 безпілотниками, під час якої влучання зафіксували на 17 локаціях.

    Нова атака 17 жовтня виявилася значно масштабнішою за кількістю застосованих дронів.

    Повітряна загроза зберігалася навіть після ранкового зведення

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 08:00 бойова робота ще тривала, а в повітряному просторі України залишалися кілька ворожих безпілотників.

    Тому ранкові показники є попередніми й можуть змінюватися після завершення атаки та уточнення інформації.

    Військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Масована атака 17 жовтня вкотре продемонструвала, що навіть за успішного знешкодження сотень російських цілей загроза для українських міст залишається високою. Російська армія продовжує комбінувати різні типи озброєння, намагаючись завдати ударів по території України, тоді як українські Сили оборони протидіють одночасно ракетним і безпілотним загрозам.

  • Український МіГ-29 міг упасти через нештатне спрацювання ракети: ДБР перевіряє версію Повітряних сил

    Український МіГ-29 міг упасти через нештатне спрацювання ракети: ДБР перевіряє версію Повітряних сил

    Державне бюро розслідувань перевіряє нову інформацію про причини катастрофи українського винищувача МіГ-29, який розбився 10 серпня 2026 року в Одеській області. Згідно з висновками службового розслідування командування Повітряних сил ЗСУ, однією з можливих причин аварії стало нештатне спрацювання керованої авіаційної ракети. Водночас остаточні обставини втрати бойового літака ще не встановлені.

    Про це 13 жовтня повідомило Державне бюро розслідувань.

    За інформацією правоохоронців, командування Повітряних сил завершило власне службове розслідування авіаційної події та передало його результати слідчим ДБР.

    Однією з версій, викладених у матеріалах, названо нештатне спрацювання керованої ракети.

    Однак слідчі наголошують, що ця версія потребує перевірки в межах кримінального провадження. Самого службового висновку недостатньо для остаточного встановлення причин катастрофи.

    Що сталося з МіГ-29 на Одещині

    Увечері 10 серпня український винищувач МіГ-29 виконував бойове завдання у Березівському районі Одеської області.

    За попередньою інформацією, літак був залучений до знищення російських ударних безпілотників.

    Під час виконання завдання виникла позаштатна ситуація, після якої винищувач загорівся.

    Пілот намагався врятувати бойову машину, однак через розвиток аварійної ситуації втратив керування.

    Льотчикові вдалося катапультуватися. Після цього його евакуювали до медичного закладу.

    У ДБР раніше повідомляли, що життю військовослужбовця нічого не загрожує.

    Сам винищувач було втрачено.

    Одразу після падіння літака на місце події прибули слідчі Державного бюро розслідувань.

    Вони оглянули територію, почали збирати уламки бойової машини, документувати обставини катастрофи та опитувати свідків.

    Головна версія — несправність під час запуску ракети

    У перші дні після катастрофи слідчі повідомляли, що розглядають кілька можливих причин аварії.

    Серед них були технічний стан авіаційної ракети, її придатність до застосування, а також дотримання правил підготовки й експлуатації літака.

    За наявною інформацією, позаштатна ситуація виникла під час бойового застосування озброєння проти ворожого безпілотника.

    Тепер у переданих Повітряними силами матеріалах окремо згадується можливе нештатне спрацювання керованої ракети.

    Водночас ДБР не повідомляло, що саме ракета остаточно визнана причиною пожежі та падіння винищувача.

    Також не оприлюднено технічних подробиць можливого збою або результатів дослідження авіаційного озброєння.

    Отже, робити висновки про несправність конкретного типу ракети чи відповідальність певних осіб наразі передчасно.

    Що показала «чорна скринька»

    Одним із ключових доказів у кримінальному провадженні є бортовий реєстратор літака.

    13 серпня ДБР повідомило, що його вдалося знайти серед уламків винищувача.

    Однак через пожежу пристрій отримав значні термічні пошкодження.

    Фахівцям необхідно було відновити реєстратор і зчитати інформацію, яка могла зберегтися після катастрофи.

    Саме ці дані можуть допомогти відтворити останні хвилини польоту, визначити послідовність подій та встановити, що відбувалося з літаком перед падінням.

    Станом на 13 жовтня ДБР повідомило про призначення комплексу експертиз, зокрема дослідження бортового реєстратора.

    Результатів експертних досліджень, які б остаточно пояснювали причину аварії, слідство поки не оприлюднило.

    За фактом катастрофи відкрили кримінальне провадження

    Розслідування проводять за частиною 2 статті 416 Кримінального кодексу України.

    Ця стаття стосується порушення правил польотів, підготовки до них або експлуатації літальних апаратів, якщо такі дії спричинили катастрофу чи інші тяжкі наслідки.

    Водночас відкриття провадження за цією статтею не означає, що вже встановлено конкретне порушення або визначено винну особу.

    Правоохоронці повинні дослідити всі можливі чинники, які могли призвести до втрати винищувача.

    Процесуальне керівництво здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

    Раніше директор ДБР Олексій Сухачов повідомляв, що взяв розслідування на особистий контроль.

    Він наголошував на необхідності повної та об’єктивної перевірки всіх версій, без передчасного відкидання будь-якої з них.

    Коли стануть відомі остаточні причини

    У Державному бюро розслідувань пояснили, що остаточні висновки щодо катастрофи зроблять лише після отримання та оцінки результатів усіх призначених експертиз.

    Вони мають допомогти встановити, чи справді аварія була пов’язана з нештатним спрацюванням ракети, чи на розвиток подій вплинули інші обставини.

    Точної дати завершення розслідування поки не назвали.

    Таким чином, через два місяці після втрати українського МіГ-29 слідство отримало висновки Повітряних сил, але причину катастрофи остаточно ще не підтверджено.

    Наразі достеменно відомо, що винищувач загорівся під час бойового завдання 10 серпня, пілот успішно катапультувався, а слідчі досліджують пошкоджену «чорну скриньку» та інші матеріали для встановлення всіх обставин події.

  • П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про російський балістичний удар по Києву ввечері 12 жовтня. За словами президента Володимира Зеленського, п’ять ракет влучили в цивільну інфраструктуру столиці. Водночас міністр закордонних справ Андрій Сибіга запевнив, що співпраця зі США у сфері обміну розвідувальними даними триває. Причини відсутності попередження про конкретну атаку наразі з’ясовують.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент зазначив, що протягом останніх годин російські війська застосували проти України понад сотню засобів повітряного нападу, серед яких були реактивні дрони, баражуючі боєприпаси та балістичні ракети.

    Українським захисникам вдалося знищити значну частину повітряних цілей, однак частина російського озброєння досягла своїх цілей.

    Особливу увагу глава держави звернув на атаку проти столиці, під час якої інформація про пуски балістичних ракет не надійшла завчасно.

    «Щодо цього удару, на жаль, не було попередження від партнерів», — заявив Зеленський.

    Президент підкреслив, що своєчасна передача інформації про запуски балістики має критичне значення для захисту цивільного населення.

    Чому повітряну тривогу оголосили після вибухів

    За даними Повітряних сил ЗСУ, ввечері 12 жовтня російська армія атакувала Київ ракетами, які рухалися балістичною траєкторією.

    Балістичні цілі вдалося виявити радіолокаційними засобами лише безпосередньо під час атаки. Попередньої інформації про пуски з території Росії українські військові не отримали.

    Через це сигнал повітряної тривоги в столиці пролунав уже під час удару.

    Речник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснив, що подібні ситуації траплялися й раніше.

    За його словами, Україна отримує різні види розвідувальної інформації від партнерів, зокрема дані про активність російської авіації, переміщення носіїв ракет та запуски балістичного озброєння.

    Однак іноді відповідна інформація надходить із затримкою або взагалі не доходить до української сторони.

    Ігнат висловив сподівання, що українські фахівці спільно з міжнародними партнерами встановлять причини цього випадку.

    Чи припинили США передавати розвіддані Україні

    Відсутність попередження викликала занепокоєння на тлі повідомлень про можливе посилення американського тиску на Київ.

    Раніше західні медіа повідомляли, що представники адміністрації Дональда Трампа обговорювали можливість обмеження розвідувальної співпраці, якщо Україна продовжить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Проте офіційного підтвердження припинення передачі американських розвідданих немає.

    Ба більше, міністр закордонних справ Андрій Сибіга 13 жовтня під час Варшавського безпекового форуму підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвідувальну інформацію зі Сполучених Штатів.

    Глава МЗС також пов’язав запізніле оголошення тривоги з особливостями застосованого Росією озброєння.

    Таким чином, відсутність попередження про конкретний ракетний удар наразі не можна вважати доказом того, що Вашингтон припинив співпрацю з Україною у сфері розвідки.

    Зеленський нагадав про удари Росії по енергетиці

    Президент також повідомив, що протягом двох останніх діб Україна утримувалася від ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших енергетичних об’єктах.

    За словами Зеленського, це відбувалося після заяв Дональда Трампа щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Водночас Росія не припинила атак на українську критичну інфраструктуру.

    Глава держави зазначив, що за цей період російські війська атакували 19 областей України.

    Він наголосив, що Київ готовий до взаємних кроків зі зниження інтенсивності атак, однак такі домовленості повинні виконувати обидві сторони.

    Що відомо зараз

    Після удару по Києву залишаються відкритими питання про те, чому інформація про пуски ракет не надійшла вчасно та чи можна запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

    Українські військові не назвали причини затримки, а представники МЗС підтверджують продовження розвідувальної співпраці зі Сполученими Штатами.

    Отже, станом на 13 жовтня підтверджено відсутність завчасного попередження про конкретну балістичну атаку на Київ, але не припинення американської розвідувальної допомоги загалом.

    Подальші висновки залежатимуть від результатів перевірки, яку мають провести українські фахівці разом із партнерами.