Golosnovinua.com

Позначка: повномасштабне вторгнення

  • «Дайте зброю, поки не пізно»: Зеленський розкрив подробиці розмови з Байденом перед вторгненням

    Президент України Володимир Зеленський розкрив подробиці звернень Києва до адміністрації колишнього президента США Джо Байдена напередодні повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року. За словами українського лідера, Україна просила Вашингтон терміново надати озброєння та запровадити превентивні санкції проти Росії, однак американська сторона не погодилася на запропоновані кроки.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю, фрагменти якого поширив Clash Report. 

    Глава держави пригадав, що напередодні вторгнення Сполучені Штати попереджали про високу ймовірність масштабного нападу Росії. Українська сторона, своєю чергою, наполягала на негайному посиленні обороноздатності країни.

    «Ми запитали американців: якщо ви вважаєте, що це війна, тоді терміново дайте нам зброю — усе, що можете надати. Але ніхто нічого не дав», — заявив Зеленський.

    За словами президента, Київ також пропонував Вашингтону завчасно застосувати економічний тиск на Кремль, щоб спробувати вплинути на рішення російського керівництва ще до початку бойових дій.

    Однак тодішній президент США Джо Байден, як стверджує Зеленський, відповів, що санкції будуть запроваджені лише у випадку фактичного вторгнення російських військ.

    «Санкції постфактум, а не превентивні. Я не Бог, щоб судити президента, але вважаю, що це була помилка», — наголосив український лідер.

    Таким чином, Зеленський фактично розкритикував підхід адміністрації Байдена до стримування російської агресії. На його думку, міжнародні партнери мали можливість застосувати жорсткіші інструменти тиску ще до 24 лютого 2022 року.

    Водночас заява президента не означає, що превентивні санкції гарантовано могли б зупинити вторгнення. Йдеться про його оцінку рішень, ухвалених Вашингтоном напередодні повномасштабної війни.

    Зеленський також згадав переговори європейських лідерів із Володимиром Путіним безпосередньо перед російським нападом.

    За словами президента, європейські політики продовжували контактувати з очільником Кремля навіть за день до вторгнення, хоча мали менше розвідувальної інформації про підготовку Росії, ніж Сполучені Штати.

    «Путін пообіцяв їм, що вторгнення не буде. Він збрехав їм усім. Він знав, що вторгнення відбудеться. Він знав усе», — заявив Зеленський.

    Ці слова пролунали на тлі нових суперечностей між Києвом і Вашингтоном щодо військової допомоги вже за адміністрації Дональда Трампа.

    Зокрема, 19 жовтня Зеленський повідомив американським законодавцям про затримки постачання ракет, за які партнери України вже заплатили в межах програми PURL. Президент також висловив занепокоєння через обмеження в обміні розвідувальною інформацією.

    За даними Reuters, українська сторона вважає окремі рішення Вашингтона щодо військової підтримки складними для пояснення у відносинах між партнерами.

    Водночас Трамп неодноразово критикував попередню адміністрацію за масштаби допомоги Україні та заявляв про необхідність збереження достатніх запасів американського озброєння.

    Нові заяви Зеленського повернули увагу до подій початку 2022 року та питання, чи могли західні партнери раніше посилити військову підтримку України й економічний тиск на Кремль. Президент переконаний, що відмова від превентивних санкцій була помилковим рішенням.

  • «Винні США»: чоловік Лорак повторив тези Кремля про війну і нарвався на жорстку реакцію

    «Винні США»: чоловік Лорак повторив тези Кремля про війну і нарвався на жорстку реакцію

    Чоловік Ані Лорак, іспанець Ісаак Віджраку, який позиціонує себе як духовний наставник і wellness-практик, несподівано взявся пояснювати причини російсько-української війни. У своєму Instagram він поширив відео з версією, за якою відповідальність за вторгнення Росії фактично перекладається на США та розширення НАТО. Публікація швидко викликала обурення користувачів, які нагадали автору про російську окупацію Криму, бойові дії на Донбасі з 2014 року та злочини російських військових після початку повномасштабного вторгнення.

    Як повідомляє ТСН, у ролику, яким поділився Віджраку, стверджувалося, що після розпаду Радянського Союзу начебто була укладена домовленість, за якою НАТО не мало просуватися на схід. Далі автори цієї версії пов’язують розширення Альянсу зі США і подають дії Росії як своєрідну реакцію на наближення НАТО до її кордонів. Віджраку дав зрозуміти, що погоджується з таким поясненням, хоча й зазначив, що це одна з версій подій.

    Однак саме цей аргумент потребує суттєвого уточнення.

    Документи початку 1990-х справді свідчать, що під час переговорів про об’єднання Німеччини американські, німецькі та інші західні політики говорили радянському керівництву про нерозширення військової юрисдикції НАТО на схід. Зокрема, 9 лютого 1990 року держсекретар США Джеймс Бейкер у розмові з Михайлом Горбачовим використав відому формулу про те, що юрисдикція сил НАТО не просунеться «ані на дюйм» на схід. Розсекречені матеріали підтверджують існування таких політичних запевнень.

    Але переговори того періоду відбувалися насамперед навколо майбутнього об’єднаної Німеччини та статусу території колишньої НДР. Жодного міжнародного договору, який назавжди забороняв би НАТО приймати країни Центральної та Східної Європи, сторони не підписали. У фінальному договорі про об’єднання Німеччини були закріплені конкретні обмеження щодо розміщення іноземних військ і ядерної зброї на території колишньої НДР, але загальної заборони на майбутнє розширення Альянсу там немає. На це вказують і документи НАТО.

    Отже, історики досі дискутують про зміст і політичну вагу усних запевнень 1990–1991 років, але твердження про існування «підписаної угоди», яку США нібито просто порушили, є некоректним.

    Ще одна теза поширеного чоловіком Лорак ролика полягає в тому, що Росія нібито не мала територіальних претензій до України й була змушена реагувати лише після того, як перспектива українського членства в НАТО стала для Москви неприйнятною. Ця версія суперечить хронології подій.

    Російська агресія проти України почалася у 2014 році. У березні того року Генеральна асамблея ООН підтвердила територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах і заявила про недійсність так званого кримського «референдуму», після якого Москва оголосила півострів частиною Росії. ООН закликала держави не визнавати будь-яку зміну статусу Криму.

    Надалі Росія підтримувала збройні формування на сході України, а 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення з території РФ, окупованого Криму та Білорусі.

    2 березня 2022 року Генеральна асамблея ООН переважною більшістю голосів ухвалила резолюцію, яка прямо назвала дії Російської Федерації агресією проти України та вимагала негайно припинити застосування сили і безумовно вивести російські війська з української території.

    Україна при цьому не була і на момент вторгнення не стала членом НАТО. Тож формулювання про Росію, яка нібито «захищалася від НАТО» шляхом вторгнення на територію держави, що не входила до Альянсу, не відповідає фактичному міжнародно-правовому статусу сторін.

    Окремо Віджраку, за повідомленням ТСН, підтримав тезу про те, що Москва начебто не прагнула українських територій. Однак уже сама анексія Криму 2014 року суперечить цьому твердженню. А після повномасштабного вторгнення Москва оголосила російськими ще й окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. ООН ці спроби анексії не визнає, а міжнародна спільнота продовжує розглядати ці території як частину України.

    Не вписується в поширену Віджраку версію й Будапештський меморандум 1994 року.

    Україна, яка після розпаду СРСР мала на своїй території один із найбільших ядерних арсеналів світу, приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерна держава. Росія, США та Велика Британія натомість підтвердили зобов’язання поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, а також утримуватися від загрози силою чи її застосування проти територіальної цілісності та політичної незалежності держави. Верховна Рада у зверненні до 30-річчя документа прямо зазначила, що Росія ці зобов’язання порушила.

    Особливо гостро користувачі відреагували на спробу пояснювати російське вторгнення геополітичними претензіями до США, нагадуючи про те, хто безпосередньо заходив зі зброєю до українських міст.

    Одним із символів злочинів російських військ стала Буча. Після відступу російських сил навесні 2022 року там були виявлені тіла цивільних.

    Моніторингова місія ООН з прав людини задокументувала в Бучі загибель щонайменше 73 цивільних під час перебування міста під контролем російських військ та перевіряла ще понад сотню повідомлень про вбивства. У ширшому дослідженні Київської, Чернігівської та Сумської областей ООН документувала свавільні страти та напади на цивільних з боку російських військ. Експерти ООН заявили, що є серйозні ознаки того, що задокументовані свавільні страти можуть становити воєнний злочин умисного вбивства.

    Тут, однак, є важливе юридичне уточнення до вихідної публікації ТСН. Формулювання, що «дії росіян у Бучі офіційно визнано геноцидом», потребує конкретизації. Верховна Рада України визнавала дії Росії та її збройних сил геноцидом українського народу. Водночас міжнародні структури, зокрема ООН, у своїх доповідях щодо конкретних убивств у Бучі використовують юридичні категорії можливих воєнних злочинів, свавільних страт та умисних убивств. Остаточна кваліфікація геноциду в міжнародному праві має окремий і дуже високий поріг доказування.

    Сам Віджраку, як пише ТСН, застеріг, що поширена ним інтерпретація є лише однією з версій і з нею можуть не погоджуватися. Він також закликав дивитися на історичний контекст війни. Проте саме детальний історичний контекст і робить картину значно складнішою за запропоновану схему «США розширили НАТО — Росія була змушена атакувати».

    У коментарях під публікацією чоловіка Лорак користувачі звертали увагу саме на це. Вони нагадували, що американські війська не окуповували українські міста, тоді як російські сили перетнули міжнародно визнаний кордон України, захоплювали населені пункти та продовжують завдавати ударів по українській території. Інші закликали Віджраку перевіряти історичні факти перед поширенням політичних пояснень війни.

    Ісаак Віджраку — іспанець, який відомий передусім як wellness- і духовний практик. У публічному просторі він регулярно з’являється разом з Ані Лорак. Фотографії пари на російських світських і музичних заходах публікувалися ще з 2023–2024 років.

    Новий допис Віджраку фактично вивів його далеко за межі звичної тематики духовних практик. І хоча кожен має право на власну оцінку міжнародної політики, твердження про причини війни можна перевіряти за документами.

    Ці документи показують: юридичної угоди, яка забороняла НАТО приймати східноєвропейські держави, не існувало; Україна не була членом НАТО в лютому 2022 року; Росія окупувала Крим ще у 2014-му; Генасамблея ООН назвала повномасштабні дії Москви агресією та вимагала вивести російські війська; а Росія ще 1994 року підтвердила зобов’язання поважати українські кордони.

    Тому версія, яку підтримав чоловік Ані Лорак, залишає за кадром саме ті факти, без яких пояснювати походження найбільшої війни в Європі за десятиліття неможливо.

  • У мережі поширюють відео наради, де мер Дніпра Філатов говорить про «перевагу» РФ на початку війни

    У мережі поширюють відео наради, де мер Дніпра Філатов говорить про «перевагу» РФ на початку війни

    У соціальних мережах почали активно поширювати відео, на якому, як стверджується, зафіксовано Zoom-нараду за участі мера Дніпра Бориса Філатова на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    На записі, який циркулює у мережі, Філатов нібито обговорює з учасниками розмови ситуацію на фронті у перші дні війни. У відео звучать оцінки щодо швидкого просування російських військ, а також згадується їхня потенційна стратегічна перевага.

    Автори публікацій, які поширюють запис, стверджують, що нараду проводили у форматі «для своїх». У коментарях до відео зазначається, що під час розмови міський голова Дніпра нібито згадував контакти з представниками Російської Федерації та обговорював можливі сценарії розвитку подій на той момент.

    Користувачі соцмереж по-різному інтерпретують зміст відео. Частина коментаторів вважає, що мова йшла про аналіз ситуації в перші дні вторгнення, коли інформація про перебіг бойових дій була обмеженою і багато посадовців робили песимістичні прогнози.

    Інші ж трактують висловлювання як ознаку того, що міська влада могла готуватися до найгірших сценаріїв розвитку подій у разі подальшого наступу російських військ.

    Сам Борис Філатов публічно це відео наразі не коментував.

    Поширення запису відбувається на тлі нового публічного конфлікту між мером Дніпра та блогером Ігорем Лаченковим, відомим під псевдонімом Лачен. Саме після цієї суперечки у соцмережах почали активно згадувати старі записи та заяви сторін.

  • Чи був експрокурор Фільчаков у Харкові на початку російського вторгнення — що відомо

    Чи був експрокурор Фільчаков у Харкові на початку російського вторгнення — що відомо

    До річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на ютуб-каналі «Комерсант Український» оприлюднено інтерв’ю колишнього керівника Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков. У розмові він розповідає про перші дні війни та власну роль у координації роботи правоохоронних органів у регіоні.

    За словами експрокурора, ранок 24 лютого він зустрів у Харкові, оперативно включився в управління процесами, проводив наради та забезпечував взаємодію структур у надзвичайних умовах. У поданому на каналі матеріалі події змальовуються як інтенсивна робота кризового штабу.

    Водночас у публічному просторі з’явилися твердження, що в зазначений період Фільчаков нібито перебував за межами Харківської області. Окремі джерела стверджують, що він міг виїхати на захід країни в перші дні повномасштабної агресії.

    У зв’язку з цим лунають заклики до проведення перевірки з боку Офіс Генерального прокурора, зокрема його Генеральної інспекції. Порушуються питання щодо можливого службового розслідування обставин перебування посадовця у перші місяці війни та належного реагування з боку відповідальних осіб.

    У публікаціях також згадується ім’я колишнього виконувача обов’язків керівника Генінспекції Івана Дзюби, а також колишнього очільника цього підрозділу Андрія Яковлева — у контексті можливого службового контролю. Офіційних повідомлень про результати перевірок наразі не оприлюднено.

    Окремо обговорюється кадровий аспект. За інформацією з відкритих джерел, Фільчаков може претендувати на подальшу роботу в органах прокуратури. У цьому контексті частина громадськості ставить питання про необхідність повної та прозорої перевірки фактів, озвучених як у самому інтерв’ю, так і в публічних заявах його критиків.

    Станом на тепер офіційної позиції правоохоронних органів щодо наведених тверджень не оприлюднено. Публічний резонанс навколо теми зберігається, а суспільний інтерес зосереджений на встановленні об’єктивних обставин подій початку повномасштабної війни.

  • П’ятий рік війни: що сталося з іміджем Зеленського і Путіна

    П’ятий рік війни: що сталося з іміджем Зеленського і Путіна

    За 1460 днів повномасштабної війни центральними фігурами конфлікту залишаються президент України Володимир Зеленський і глава Кремля Володимир Путін. Їхні рішення, стиль управління та поведінка на міжнародній арені суттєво вплинули на перебіг подій. Війна входить у п’ятий рік, і за цей час образи обох лідерів зазнали помітних змін.

    За оцінкою журналістів Sky News, Володимир Зеленський пройшов одну з найяскравіших трансформацій серед сучасних політичних лідерів. Якщо до 2022 року його нерідко сприймали як політика без значного державного досвіду, то після початку вторгнення він став символом опору та стійкості України.

    Рішення залишитися в Києві в перші дні вторгнення стало визначальним моментом. Саме тоді пролунала фраза про те, що йому потрібні “боєприпаси, а не транспорт”. Відтоді регулярні відеозвернення, поїздки на передову та постійна публічна присутність стали невід’ємною частиною його стилю керівництва. Змінився і зовнішній образ — замість ділових костюмів президент майже постійно з’являється у військовому одязі, що підкреслює формат воєнного часу.

    Попри втому суспільства, економічні труднощі та внутрішні політичні скандали, рівень підтримки Зеленського залишається відносно стабільним. На міжнародній арені він став ключовим комунікатором України, виступаючи в парламентах різних країн і просуваючи тезу про війну як боротьбу демократії з авторитаризмом. Йому вдалося зберегти підтримку основних союзників навіть у періоди напруження у відносинах зі США.

    Війна вплинула і на особисте життя президента. Його родину на початку вторгнення евакуювали з міркувань безпеки. Перша леді Олена Зеленська зазначала, що за цей час глава держави став більш чутливим до родинних моментів і більше цінує звичайні речі.

    Для Володимира Путіна чотири роки війни означали суттєву зміну міжнародного статусу Росії та його власної ролі. Після вторгнення країна опинилася в умовах глибокої дипломатичної ізоляції від більшості західних держав.

    Усередині Росії підтримка глави Кремля зберігається завдяки поєднанню жорсткої інформаційної політики, обмежень для опозиції та мобілізаційної риторики. Початковий сплеск схвалення після початку війни згодом частково знизився на тлі санкцій, мобілізації та зростання вартості життя. Водночас офіційні соціологічні дані продовжують демонструвати високий рівень підтримки.

    Після 2022 року в Росії суттєво посилився контроль над медіа, а публічна критика війни може мати правові наслідки. Попри це, періодично з’являються окремі прояви невдоволення, зокрема з боку родин мобілізованих.

    На міжнародному рівні Кремль звузив коло партнерів, зосередившись на співпраці з країнами, що залишилися відкритими до взаємодії з Москвою. Контакти зі США та Заходом загалом залишаються мінімальними й залежать від політичної кон’юнктури.

    Сам Путін під час однієї з пресконференцій визнав, що війна змінила його особисто: за його словами, він став “менше жартувати” і “майже перестав сміятися”. Також аналітики відзначають його більшу фізичну та дипломатичну ізоляцію порівняно з довоєнним періодом.

    Таким чином, за чотири роки повномасштабної війни іміджі двох лідерів еволюціонували в різних напрямках — один став символом спротиву на міжнародній арені, інший опинився в умовах посиленої ізоляції та жорсткішого внутрішнього контролю.

  • Які свята відзначають 24 лютого в Україні та світі

    Які свята відзначають 24 лютого в Україні та світі

    24 лютого назавжди увійшло в історію України як день початку повномасштабного вторгнення Росії. Саме цього дня у 2022 році війська країни-агресора розпочали відкритий наступ, намагаючись захопити українську столицю та встановити контроль над державою. Однак план швидкої окупації провалився — українці об’єдналися та продемонстрували світові незламність і героїзм.

    Цьогоріч минає четверта річниця початку великої війни. У багатьох містах проходять пам’ятні заходи, вшановують загиблих військових і цивільних. Також другий рік поспіль в Україні відзначають Національний день молитви. У храмах звучать молитви за українських воїнів, священнослужителі проводять богослужіння та панахиди за полеглими захисниками.

    За сучасним православним календарем 24 лютого вшановують перше і друге знайдення голови святого Іоанна Хрестителя. У вірян прийнято просити святого про зцілення, здоров’я для дітей, благословення родини та позбавлення від шкідливих звичок. За старим стилем цього дня також згадують святителя Власія Севастійського.

    У світі 24 лютого відзначають кілька неофіційних міжнародних подій. Серед них — Всесвітній день бармена, присвячений людям, які працюють у сфері гостинності та створюють авторські напої. Також цього дня згадують День лотерей, День ненависті до коріандру та День стерилізації домашніх тварин.

    У народному календарі ця дата пов’язана з очікуванням весни. Предки звертали увагу на прикмети: якщо вночі видно багато зірок — слід чекати похолодання; сильні морози обіцяють теплий березень; поява шпаків вважається ознакою ранньої весни. Мокрий сніг віщує відлигу, а сухий — подальші заморозки. У цей період господарі починали готуватися до польових робіт, приводили до ладу інвентар, пекли круглі короваї та млинці як символи сонця.

    Водночас існують і заборони. У народних віруваннях вважається, що 24 лютого не варто сваритися, заздрити чи зловживати алкоголем. Хліб рекомендують ламати руками, а не різати ножем. Також не радять обрізати дерева й кущі, аби не нашкодити майбутньому врожаю.

    Таким чином, 24 лютого для українців поєднує в собі пам’ять про трагічні події новітньої історії, духовне осмислення війни та традиції, що збереглися з давніх часів.

  • “Ніхто не дозволить, щоб закінчилася Україна”: звернення Зеленського до річниці вторгнення

    “Ніхто не дозволить, щоб закінчилася Україна”: звернення Зеленського до річниці вторгнення

    Президент України Володимир Зеленський звернувся до українців з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії. У своєму виступі глава держави згадав перші дні війни, воєнні злочини Росії, ключові перемоги Сил оборони та підкреслив незмінність позиції щодо умов миру.

    “Сьогодні рівно чотири роки, як Путін бере Київ за три дні. І ось це насправді дуже багато говорить про наш спротив”, – зазначив президент. За його словами, за цими словами стоять мільйони українців, їхня витримка, щоденна робота і великий шлях, який країна долає з 24 лютого 2022 року.

    Під час звернення Зеленський показав свій робочий кабінет у бункері на вулиці Банковій, де він перебував у перші дні повномасштабного наступу. Саме там відбувалися розмови з лідерами інших держав. Президент нагадав, що у ті дні йому пропонували евакуацію.

    “Я тут говорив із Президентом Байденом і саме тут почув, що є загроза і треба терміново залишити Україну. І я тут відповів, що мені потрібна зброя, а не таксі”, – сказав Зеленський. Він додав, що тоді всім було страшно, але українці на “невидимому рівні” розуміли: іншої країни у них немає.

    Президент окремо зупинився на трагедіях, які принесла війна. У своїй промові він згадав Бучу, Ірпінь, Бородянку, Маріуполь, Краматорськ, Оленівку, підрив Каховської дамби, удари по Харкову, Миколаєву, Одесі, Кривому Рогу, Львову та іншим містам. “Біль, який Росія принесла в кожну нашу родину, не вмістити в жодному тунелі”, – наголосив глава держави.

    Разом із тим Зеленський підкреслив і етапи українського контрнаступу та звільнення окупованих територій. Він згадав Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, Херсон, а також відбиття Київщини, Сумщини та Чернігівщини. Окремо президент нагадав про Чорнобаївку та повернення контролю над островом Зміїний.

    У зверненні пролунали імена загиблих героїв – військових і цивільних, які віддали життя за Україну. Президент наголосив, що час не здатен повністю загоїти рани, завдані війною, але пам’ять про кожного полеглого залишається.

    Зеленський також торкнувся теми мирних переговорів. Він зазначив, що Україна прагне “сильного, гідного і довгого миру”, але не дозволить знецінити роки боротьби.

    “Ніхто не дозволить, аби закінчилася Україна”, – заявив президент. За його словами, перед кожним раундом перемовин українська делегація отримує чіткі директиви – не допустити обнулення досягнень і забезпечити реальні гарантії безпеки. Глава держави підкреслив, що майбутня угода має бути не лише підписана, а й прийнята українським суспільством.

    Звернення стало підсумком чотирьох років повномасштабної війни, яку Україна продовжує вести за свою незалежність і право на існування.

  • The Guardian: перед вторгненням Зеленський переконував європейців, що страх війни перебільшений

    The Guardian: перед вторгненням Зеленський переконував європейців, що страх війни перебільшений

    Незадовго до повномасштабного вторгнення Росії президент Володимир Зеленський намагався запевнити європейських лідерів, що страх великої війни є перебільшеним. Про це йдеться у матеріалі британського видання The Guardian, яке реконструює події осені 2021 року.

    За даними видання, у середині листопада 2021 року тодішній міністр оборони Великої Британії Бен Воллес прибув до Києва і повідомив українському керівництву, що Лондон вважає російське вторгнення питанням «коли», а не «якщо». Він закликав розпочати активну підготовку до масштабної війни.

    Як зазначає джерело, поінформоване про зустріч, Воллес навіть використав приказку «Свиню в базарний день не відгодуєш», натякаючи на необхідність негайних дій. Зеленський, за словами співрозмовників видання, вислухав ці застереження без публічної демонстрації готовності різко змінювати курс.

    У матеріалі підкреслюється, що український президент на той момент уже не вірив у можливість домовитися з Володимиром Путіним, однак побоювався, що публічні заяви про неминучість великої війни можуть спровокувати паніку всередині країни. На його думку, це могло призвести до економічної та політичної кризи навіть без фактичного вторгнення — чим, як він підозрював, і могла скористатися Москва.

    The Guardian пише, що Зеленського дедалі більше дратували публічні заяви США та Великої Британії про загрозу вторгнення, які супроводжувалися приватними попередженнями через дипломатичні та розвідувальні канали. У листопаді 2021 року він нібито направив одного з високопосадовців українських спецслужб до однієї з європейських столиць із завданням донести через розвідувальні контакти меседж про те, що страх війни є перебільшеним, а Вашингтон таким чином чинить тиск на Росію.

    Кілька українських джерел, на які посилається видання, вважають, що Зеленський був переконаний у малоймовірності повномасштабного вторгнення, зокрема під впливом керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За їхніми словами, Єрмак виходив із припущення, що Росія діє в межах «сірої зони» гібридної війни і не піде на масштабний наступ, який остаточно зруйнує її відносини із Заходом.

    Єрмак відмовився від інтерв’ю для матеріалу The Guardian. Видання зазначає, що він був одним із небагатьох українських посадовців, які підтримували регулярні контакти з російськими представниками, зокрема із заступником керівника адміністрації президента РФ Дмитром Козаком у межах переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

    Матеріал британського видання подає цю версію подій із посиланням на джерела, близькі до тодішніх процесів. Офіційної реакції української сторони на наведені в публікації твердження наразі не оприлюднено.

  • Під час повномасштабного вторгнення Росія зруйнувала 214 медичних закладів

    Під час повномасштабного вторгнення Росія зруйнувала 214 медичних закладів

    Протягом періоду повномасштабної війни ворог знищив 214 медичних закладів, а ще понад 1600 отримали пошкодження. Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що атаки на медичні установи є частиною системних обстрілів Росії проти медичної інфраструктури країни.

    “Наша ціль – відновлювати життя та інфраструктуру. За останні два роки вдалося повністю або частково відновити 880 медичних об’єктів, і ця робота триває”, – зазначив він.

    Шмигаль також наголосив, що атака на лікарню “Охматдит” є частиною обстрілів, в результаті яких один корпус лікарні був зруйнований, а чотири суттєво пошкоджені. Інцидент призвів до поранень та загибелі медичного персоналу та дітей.

    “Президент України Володимир Зеленський вже наказав знайти нові локації для переїзду медичного персоналу та дітей з пошкоджених та зруйнованих корпусів. Зараз такі місця вже знайдені – це Київські обласні клінічні лікарні №1 та №2. Початок переміщення вже наказано, і важливо, щоб діти отримали повний спектр медичних послуг в нових умовах”, – додав він.

    Щодо підтримки “Охматдиту”, Шмигаль висловив вдячність усім, хто долучився до збору коштів через платформу United24.

    “За кілька годин вдалося зібрати 100 мільйонів гривень. Ці кошти також будуть використані на відновлення лікарні”, – підсумував він.

  • У першому кварталі в Україні відкрили рекордних 74 тисячі нових ФОПів

    У першому кварталі в Україні відкрили рекордних 74 тисячі нових ФОПів

    У першому кварталі 2024 року українці встановили рекорд, відкривши 74 050 нових ФОПів. Це на 33,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і на 18% більше, ніж до повномасштабного вторгнення у 2021 році.

    Київщина та Дніпропетровська область відзначилися найбільшим приростом нових бізнесів. Серед них переважають компанії, які спеціалізуються на торгівлі, наданні індивідуальних послуг та розробці інформаційних технологій.

    Київ продовжує демонструвати своє провідне становище в кількості нових підприємств протягом останніх років. У першому кварталі 2024 року лише в столиці зареєстрували 10 252 нові компанії, що становить 13,8% від загальної кількості. Друге місце по зареєстрованих бізнесах займає Дніпропетровщина з 6,8 тисячами нових ФОПів. Київська область посідає третю позицію з 5,7 тисячами нових фізичних осіб-підприємців.

    Роздрібна торгівля лишається найбільш популярною галуззю протягом останніх чотирьох років, охоплюючи чверть новозареєстрованих підприємств. Надання індивідуальних послуг та розвиток інформаційних технологій також виявилися серед найбільш популярних напрямків бізнесу серед українських підприємців.