Golosnovinua.com

Позначка: пожежа

  • У Криму палає аеродром «Гвардійське»: повідомляють про вибухи, детонацію і пожежу на складі пального

    У Криму палає аеродром «Гвардійське»: повідомляють про вибухи, детонацію і пожежу на складі пального

    У ніч проти 7 серпня у тимчасово окупованому Криму пролунала нова серія потужних вибухів. Один із найпомітніших епізодів зафіксували в районі військового аеродрому «Гвардійське» поблизу Сімферополя, де після вибухів виникла масштабна пожежа. За повідомленнями місцевих моніторингових ресурсів, на території об’єкта могли горіти запаси паливно-мастильних матеріалів, а очевидці також чули повторну детонацію.

    Про нічну атаку повідомив моніторинговий Telegram-канал «Крымский ветер», посилаючись на жителів окупованого півострова.

    За їхніми даними, перші вибухи у районі Гвардійського пролунали приблизно між 03:30 та 03:39. Пізніше, близько 04:34–04:47, місцеві мешканці повідомили про нову серію вибухів.

    Після цього на території аеродрому було видно щонайменше два осередки пожежі. За словами очевидців, полум’я було настільки сильним, що освітлювало місцевість на кілька кілометрів.

    Офіційного повідомлення українських Сил оборони про результати саме цієї атаки станом на момент появи перших повідомлень не було, тому точний перелік уражених об’єктів і масштаби збитків ще потребують підтвердження.

    Чому «Гвардійське» є важливою ціллю

    Аеродром «Гвардійське» є одним із ключових військових авіаційних об’єктів Росії у тимчасово окупованому Криму.

    Генеральний штаб ЗСУ раніше офіційно повідомляв, що цей аеродром використовується для базування літаків оперативно-тактичної та морської авіації, забезпечення бойових вильотів, логістики та технічного обслуговування авіаційної техніки.

    Тобто йдеться не просто про злітно-посадкову смугу, а про великий тиловий вузол, який забезпечує роботу російської авіації на півострові.

    Саме тому «Гвардійське» вже неодноразово ставало ціллю українських ударів.

    Аеродром уже атакували в липні

    Лише 5 липня Сили оборони офіційно підтвердили ураження цього аеродрому.

    Тоді Генштаб заявив, що удар було завдано в рамках операцій зі зниження наступального потенціалу російської армії. Ступінь завданих збитків на той момент уточнювався.

    Ще раніше, на початку липня, СБУ повідомляла про атаки на одразу кілька військових об’єктів у Криму.

    За даними української спецслужби, під час однієї з операцій було уражено три ангари з авіаційною технікою саме на аеродромі «Гвардійське», а також російський комплекс «Панцир-С2», резервуар із нафтопродуктами та насосну станцію на нафтобазі.

    Таким чином, російські військові вже кілька разів протягом останніх тижнів стикалися з ударами по інфраструктурі цього авіавузла.

    18 липня там також фіксували пожежу

    Ще одна масштабна атака сталася в ніч проти 18 липня.

    Тоді місцеві жителі повідомляли про понад 20 вибухів у районі Гвардійського та повторну детонацію. Після ударів біля аеродрому також спалахнула пожежа.

    Одночасно вибухи тоді чули у Севастополі, Феодосії та Керчі.

    Тобто «Гвардійське» фактично перетворилося на одну з регулярних цілей українських далекобійних операцій у Криму.

    Повідомляють про пожежу на складі пального

    Нинішня атака може бути особливо важливою через характер можливого ураження.

    За даними «Крымского ветра», вогонь виник у районі складу паливно-мастильних матеріалів.

    Для військового аеродрому подібні запаси мають критичне значення: вони забезпечують заправку авіації, наземної техніки та роботу логістичних підрозділів.

    Навіть часткове знищення такого складу може тимчасово ускладнити використання об’єкта або змусити російські війська перебудовувати систему забезпечення.

    Водночас без офіційного підтвердження українських військових або достовірних супутникових знімків поки не можна говорити про повне знищення паливного комплексу.

    У Криму чули вибухи одразу в кількох районах

    Атака не обмежилася лише Гвардійським.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про вибухи у Севастополі, Феодосії, Керчі та поблизу Алушти.

    Це може свідчити про масштабну комбіновану операцію по різних військових та інфраструктурних об’єктах окупованого півострова.

    Подібна тактика використовується не вперше: одночасні удари по кількох районах змушують російську ППО розосереджувати сили і можуть ускладнювати перехоплення цілей.

    Крим за останні роки став одним із головних напрямків українських далекобійних ударів.

    Україна системно атакує військову інфраструктуру Криму

    Сили оборони регулярно уражають російські системи ППО, аеродроми, склади боєприпасів, нафтобази, радіолокаційні комплекси та кораблі Чорноморського флоту.

    Зокрема, українська розвідка нещодавно повідомляла про ураження російського зенітно-ракетного комплексу С-400 «Тріумф» у Криму.

    Було знищено пускову установку та радіолокаційну станцію 96Л6.

    Для Росії такі удари особливо болісні, оскільки комплекси С-400 є одним із ключових елементів протиповітряної оборони півострова.

    Знищення радарів і пускових установок потенційно створює «вікна» для подальших атак по інших об’єктах.

    Крим уже не є безпечним тилом для РФ

    Після окупації у 2014 році Росія десятиліття перетворювала Крим на великий військовий плацдарм.

    На півострові розмістили авіацію, системи ППО, склади боєприпасів, військові частини, ремонтні бази та кораблі Чорноморського флоту.

    Перші роки повномасштабної війни Москва фактично використовувала Крим як відносно безпечну тилову територію.

    Однак розвиток українських далекобійних безпілотників, морських дронів і ракетних можливостей радикально змінив ситуацію.

    Ще у 2022 році британська розвідка називала «Гвардійське» та Джанкой двома з найважливіших військових аеродромів Росії на півострові та звертала увагу, що серія вибухів демонструє зростання вразливості російської військової інфраструктури в Криму.

    У 2026 році інтенсивність таких атак лише зросла.

    Росії доводиться постійно відновлювати ППО

    Однією з головних проблем для окупаційних військ стає необхідність одночасно прикривати десятки стратегічних об’єктів.

    Крим містить аеродроми у Саках, Бельбеку, Джанкої, Гвардійському та інших районах, військові порти у Севастополі й Керчі, склади та командні пункти.

    На кожен із цих об’єктів потрібні комплекси ППО, радари та засоби радіоелектронної боротьби.

    Проте самі системи ППО також регулярно стають українськими цілями.

    Це створює для Росії складну дилему: кожен комплекс, перекинутий для захисту одного об’єкта, автоматично послаблює прикриття іншого.

    Значення Гвардійського виходить за межі авіації

    У відкритих повідомленнях українських і місцевих джерел також неодноразово звучало, що район Гвардійського використовується російськими військами як логістичний вузол.

    У нинішньому повідомленні «Крымский ветер» стверджує, що з цього району також запускають ударні дрони Shahed по території України.

    Однак ця конкретна інформація станом на ранок 7 серпня не була підтверджена офіційним повідомленням українського Генштабу.

    Офіційно Генштаб підтверджував інше: «Гвардійське» є важливим авіаційним і логістичним центром російських військ у Криму.

    Остаточні наслідки ще можуть бути значно більшими

    Станом на ранок немає повної інформації про те, які саме об’єкти на аеродромі пошкоджені.

    Повідомлення про детонацію може свідчити про ураження складів із боєприпасами або інших вибухонебезпечних об’єктів, але встановити це лише за звуками неможливо.

    Найближчими годинами або днями масштаби атаки можуть уточнити супутникові знімки та офіційні повідомлення української сторони.

    Попередні атаки показують, що перші оцінки часто бувають неповними.

    Так, після попередніх ударів по кримських аеродромах інформація про знищені літаки, ангари, системи ППО або паливну інфраструктуру з’являлася вже після додаткового аналізу.

    Наразі достовірно можна говорити про одне: в районі одного з ключових російських військових аеродромів у Криму вночі знову пролунала серія вибухів, після чого очевидці зафіксували масштабну пожежу.

    А якщо інформація про ураження паливного складу підтвердиться, нова атака стане черговим ударом по логістиці російської авіації та ще одним доказом того, що окупований Крим дедалі менше може виконувати роль безпечного тилу для російської армії.

  • Один із найбільших НПЗ Росії у вогні: дрони масовано атакували Ярославль і полетіли на Москву

    Один із найбільших НПЗ Росії у вогні: дрони масовано атакували Ярославль і полетіли на Москву

    Російський Ярославль у ніч на 6 серпня опинився під масштабною атакою безпілотників, після якої пожежа спалахнула на одному з найбільших нафтопереробних підприємств країни — заводі «Славнефть-ЯНОС». Місцеві жителі повідомляли про вибухи, у мережі з’явилися кадри великих стовпів диму над промисловою частиною міста, а влада на певний час перекривала рух трасою з Ярославля у напрямку Москви. Паралельно безпілотники атакували Московський регіон. Російська влада назвала наліт на Ярославську область наймасовішим за весь час.

    Перші повідомлення про загрозу почали надходити глибокої ночі. Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв повідомив про оголошення безпілотної небезпеки, а невдовзі після цього в регіоні почали фіксувати атаку БПЛА. Через ситуацію влада перекрила виїзд із Ярославля в напрямку Москви. За повідомленнями російських та незалежних медіа, йшлося про ділянку поблизу великого нафтопереробного підприємства.

    Згодом Євраєв заявив, що Ярославська область пережила наймасштабнішу атаку безпілотників від початку таких нальотів на регіон. Точну кількість дронів і ступінь пошкодження промислових об’єктів на момент перших повідомлень російська влада детально не розкривала. Водночас фотографії та відео, поширені очевидцями й OSINT-ресурсами, показували потужне задимлення в районі Ярославського нафтопереробного заводу.

    За результатами геолокації оприлюднених кадрів OSINT-аналітики дійшли висновку, що пожежа виникла саме на території «Славнефть-ЯНОС» — великого НПЗ у південній частині Ярославля. На ранкових відео було видно густий дим, який здіймався над територією підприємства. Незалежні російські медіа також повідомили про пожежу на заводі після атаки БПЛА.

    На момент появи перших повідомлень достовірних даних про конкретні установки, які могли бути пошкоджені внаслідок удару, не було. Тому оцінювати можливий вплив атаки на роботу всього підприємства поки зарано.

    Під ударом один із найбільших НПЗ Росії

    Ярославський НПЗ є далеко не пересічним об’єктом російської паливної промисловості. ПАТ «Славнефть-ЯНОС» називає себе одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ. Завод було введено в експлуатацію ще у 1961 році, а його встановлена потужність становить близько 15 млн тонн нафти на рік.

    Підприємство виробляє автомобільний бензин і дизельне паливо стандарту Євро-5, авіаційний керосин та паливо для реактивних двигунів, мастила, бітум, скраплені гази, мазут та інші продукти нафтопереробки. Територія промислового комплексу займає понад 800 гектарів.

    За оцінками Reuters, потужність Ярославського НПЗ становить приблизно 300 тисяч барелів нафти на добу. Він розташований приблизно за 250 км на північний схід від Москви, що робить регулярні атаки на нього показовими з погляду дальності застосування ударних безпілотників.

    Завод уже неодноразово ставав ціллю атак. Зокрема, у грудні 2025 року Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про ураження «Славнефть-ЯНОС». Тоді джерела Reuters у галузі заявляли, що було пошкоджено установку первинної переробки нафти CDU-4 та наливну естакаду. Роботу підприємства призупиняли, а пошкоджена установка забезпечувала близько третини його потужностей.

    У 2026 році повідомлення про атаки на цей завод також з’являлися неодноразово. Зокрема, наприкінці квітня місцеві жителі заявляли про численні вибухи в Ярославлі та атаку БПЛА в районі НПЗ. Тож наліт 6 серпня став продовженням серії ударів по одному з ключових об’єктів російської нафтопереробки.

    Безпілотники одночасно атакували Москву

    Неспокійною ніч була не лише для Ярославської області. У Московському регіоні також працювала російська протиповітряна оборона.

    Мер Москви Сергій Собянін протягом ночі та ранку повідомляв про безпілотники, які нібито прямували в бік російської столиці. За його твердженнями, російські сили ППО перехопили кілька апаратів. Загалом у повідомленнях Собяніна йшлося щонайменше про шість збитих дронів. Даних про значні пошкодження безпосередньо в Москві на момент ранкових повідомлень не було.

    Таким чином, атака охопила одразу кілька регіонів у центральній частині Росії, а її географія вкотре засвідчила здатність безпілотників долати значні відстані вглиб російської території.

    Удари по НПЗ створюють дедалі більше проблем російському паливному ринку

    Наліт на Ярославський НПЗ відбувається на тлі систематичних атак на російські нафтопереробні підприємства, нафтобази та іншу енергетичну інфраструктуру.

    Такі удари мають особливе значення через специфіку нафтопереробки. Пошкодження навіть однієї критичної технологічної установки може змусити підприємство скорочувати переробку або повністю зупиняти окремі виробничі процеси на час ремонту. Відновлення складного обладнання іноді займає тижні або місяці, особливо в умовах санкцій та обмеженого доступу Росії до частини західних технологій.

    Сам Ярославський завод показує масштаб потенційного ефекту: переробка близько 15 млн тонн сировини на рік робить його важливим елементом російського паливного сектору. При цьому підприємство виробляє не лише автомобільне пальне, а й авіаційний керосин та паливо для реактивних двигунів.

    Російська нафтова інфраструктура стала однією з постійних цілей далекобійних атак. Через повторювані пошкодження НПЗ Москва змушена маневрувати між завантаженням вцілілих заводів, експортом сирої нафти, внутрішнім забезпеченням бензином і дизельним пальним та ремонтами пошкоджених установок.

    Саме тому важливим показником ситуації є не тільки факт пожежі після чергового удару, а те, чи доведеться підприємству зменшити обсяги переробки. На ранок 6 серпня достовірної інформації про масштаб зупинки Ярославського НПЗ не було.

    Масштаб наслідків ще встановлюється

    Найбільш показовим у нічній атаці стало одночасне поєднання двох факторів: удару по великому енергетичному об’єкту в Ярославлі та появи безпілотників поблизу Москви.

    Фактично йдеться про атаку в глибокому тилу Росії. Від українського кордону до Ярославля — сотні кілометрів, а сам НПЗ розташований відносно недалеко від російської столиці.

    При цьому офіційного повідомлення української сторони про причетність до конкретного удару станом на ранок 6 серпня не було. Тому твердження російських посадовців про українське походження всіх безпілотників залишаються заявами російської сторони.

    Натомість сам факт пожежі в районі «Славнефть-ЯНОС» підтверджується численними відеозаписами та повідомленнями незалежних російських видань і OSINT-аналітиків.

    Подальший вплив удару залежатиме від того, яке саме обладнання було пошкоджене. Якщо атака зачепила установки первинної чи вторинної переробки, це може позначитися на виробництві пального. Якщо ж пожежа була локалізована на допоміжній інфраструктурі, завод потенційно здатний відновити нормальну роботу значно швидше.

    Проте вже зараз зрозуміло, що атака 6 серпня стала однією з найпомітніших для Ярославської області. Російська влада сама назвала її наймасовішою для регіону, тоді як кадри густого диму над одним із найбільших НПЗ країни вкотре продемонстрували вразливість російської нафтової інфраструктури навіть за сотні кілометрів від кордону.

  • Росія вдарила по Дніпру: після вибухів спалахнули склади з продуктами

    Росія вдарила по Дніпру: після вибухів спалахнули склади з продуктами

    Російські війська у понеділок, 3 серпня, знову атакували Дніпро. Після удару в місті виникла пожежа на складах, де зберігалися продукти харчування. Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Станом на перші години після удару інформація про можливих загиблих або поранених уточнювалася.

    За словами очільника області, внаслідок російської атаки зайнялися складські приміщення з продовольством. На оприлюднених після удару кадрах було видно значне задимлення. Точна площа пожежі, обсяг знищеної продукції та масштаби пошкодження самих складських приміщень на момент перших повідомлень офіційно не називалися.

    Так само поки немає підтверджених даних про те, який саме тип озброєння застосували російські війська безпосередньо під час цього удару по складах. Тому стверджувати, що йдеться про ракету або конкретний тип безпілотника, до появи офіційної інформації не можна.

    Атака відбулася на тлі вкрай напруженої безпекової ситуації в Дніпропетровській області. У ніч проти 3 серпня російські війська вже застосовували ударні безпілотники проти регіону. За повідомленнями місцевої влади, протягом ночі та ранку під ударами перебували Дніпро і Нікопольський район. Загалом зафіксували понад десять атак БпЛА.

    Таким чином, удар по продуктових складах став продовженням серії атак на область протягом однієї доби.

    Дніпро протягом останніх тижнів регулярно опиняється під російськими ударами, причому серед пошкоджених об’єктів дедалі частіше фігурує цивільна та логістична інфраструктура.

    Лише кількома днями раніше, 30 липня, російські війська атакували термінал «Нової пошти» у Дніпровському районі. Це був уже п’ятий удар по цьому об’єкту від початку повномасштабної війни. Завдяки запровадженим компанією протоколам безпеки тоді вдалося уникнути постраждалих. Того ж дня повідомлялося про удар по адміністративній будівлі підприємства харчової промисловості.

    Ще одна серйозна атака на Дніпро сталася в ніч проти 27 липня. Тоді російські війська застосували безпілотники. За даними Національної поліції, в обласному центрі були пошкоджені підприємство, багатоквартирні житлові будинки, магазини та автомобілі. Правоохоронці після обстрілу розгорнули спеціальний пункт для прийому заяв від мешканців, майно яких зазнало пошкоджень.

    Місцеві джерела повідомляли, що внаслідок тієї атаки постраждали два багатоквартирні будинки, сім автомобілів, магазин, підприємство та торговельні павільйони. В окремих торговельних об’єктах вибуховою хвилею та уламками були пошкоджені приміщення, де продавали продукти.

    Під ударами опиняється не лише міська забудова, а й транспортна інфраструктура області.

    24 липня російський безпілотник атакував пасажирський поїзд на Дніпропетровщині. Удар припав безпосередньо по локомотиву. Моніторингова група заздалегідь попередила поїзну бригаду про небезпеку, завдяки чому залізничники та пасажири встигли залишити вагони. Постраждалих тоді не було.

    Після атаки «Укрзалізниця» організовувала подальший рух пасажирів безпечнішим маршрутом. За повідомленнями профільних ресурсів, локомотив унаслідок влучання зазнав надзвичайно серйозних пошкоджень.

    Російські атаки останніх тижнів зачіпають і логістичні об’єкти в інших містах Дніпропетровської області. Наприклад, у ніч проти 20 липня безпілотники атакували Павлоград. За даними Національної поліції, тоді виникла пожежа, було пошкоджено майно на ринку та на складі логістичної компанії.

    Тепер під ударом опинилися вже склади з продуктами безпосередньо у Дніпрі.

    Знищення або пошкодження продовольчих складів потенційно має ширші наслідки, ніж втрата самих будівель. Такі об’єкти є частиною логістичного ланцюга, через який товари надходять до магазинів та інших торговельних точок. Водночас наразі немає офіційної інформації, кому саме належать атаковані 3 серпня склади, яка кількість продукції там зберігалася та чи може удар вплинути на постачання продуктів у місті.

    Так само влада поки не повідомляла про дефіцит продовольства або будь-які перебої з його постачанням. Тому робити висновки про можливий вплив атаки на забезпечення Дніпра продуктами наразі передчасно.

    Рятувальні та екстрені служби після удару працюють із наслідками атаки. Остаточний масштаб руйнувань стане зрозумілим після ліквідації пожежі та обстеження території.

    Дніпро залишається одним із ключових промислових, транспортних і логістичних центрів України. Через місто та область проходять важливі автомобільні й залізничні маршрути, а сам регіон відіграє значну роль у забезпеченні прифронтових територій. На тлі повномасштабної війни область також стала великим центром прийому евакуйованих та переміщених людей.

    Саме тому регулярні удари по підприємствах, складах, поштових терміналах, транспортній інфраструктурі та інших цивільних об’єктах створюють додаткове навантаження на регіон.

    Ситуація 3 серпня вкотре показує інтенсивність атак на Дніпропетровщину. Причому російські війська завдають ударів не лише вночі. Небезпека зберігається протягом доби, а між окремими атаками можуть минати лише кілька годин.

    Офіційні служби закликають жителів області реагувати на сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до відбою, оскільки атаки безпілотників і ракет можуть відбуватися повторно.

    Станом на момент перших повідомлень після удару 3 серпня підтверджено займання складів із продуктами харчування. Інформація про можливих постраждалих, точний масштаб пожежі, кількість пошкоджених будівель та інші наслідки ще уточнюється.

  • Росія спалила 8 мільйонів українських книжок: пожежу на складі «Ранку» в Харкові не можуть загасити третю добу

    Росія спалила 8 мільйонів українських книжок: пожежу на складі «Ранку» в Харкові не можуть загасити третю добу

    Російський удар по Харкову 1 серпня завдав одного з найтяжчих ударів по українській книговидавничій галузі за час повномасштабної війни. Внаслідок атаки безпілотників був фактично знищений автоматизований логістичний центр видавничої корпорації RNK-Ranok та дистрибуційний центр мережі «КнигоЛенд». За попередньою оцінкою генерального директора видавництва «Ранок» Віктора Круглова, вогонь знищив близько 8 мільйонів книжок. Серед них — сотні тисяч шкільних підручників, які мали потрапити до українських дітей.

    Масштаби пожежі виявилися настільки значними, що станом на 3 серпня її вдалося локалізувати, однак остаточно ліквідувати займання ще не змогли. Площа пожежі після російського удару сягнула близько 10 тисяч квадратних метрів.

    За словами Круглова, удар припав по автоматизованому логістичному центру RNK-Ranok та дистрибуційному центру «КнигоЛенду». Керівник видавництва назвав те, що сталося, атакою на українські освіту та культуру й заявив, що за масштабами втрат книжкової інфраструктури цей удар став безпрецедентним від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Перші оцінки були дещо обережнішими. Одразу після атаки представники видавництва говорили про мільйони книжок, охоплених вогнем, а також приблизно 600 тисяч примірників підручників. Після оцінки масштабів руйнувань кількість знищеної продукції оцінили вже приблизно у 8 мільйонів примірників.

    За даними «Детектора медіа», орієнтовна вартість книжок, які перебували на складі, могла становити близько 1 млрд гривень. Це ще не означає, що саме такою буде остаточна сума збитків: до втраченої продукції необхідно додати пошкодження самого логістичного комплексу, обладнання, систем автоматизації та витрати на відновлення інфраструктури.

    Удар стався під час російської атаки безпілотниками на Шевченківський район Харкова. Внаслідок влучання на території складського комплексу почалася масштабна пожежа. На одному майданчику зберігалася продукція «Ранку», а також книжки, пов’язані з дистрибуційним центром «КнигоЛенд».

    Сам Віктор Круглов під час атаки перебував неподалік і розповідав журналістам про ситуацію безпосередньо після удару. За його словами, масштаби займання були величезними, а всередині горіли мільйони книжок.

    Для українського книжкового ринку наслідки атаки виходять далеко за межі втрати одного складу.

    «Ранок» — один із найбільших українських виробників навчальної, методичної та дитячої літератури. Видавництво заснував Віктор Круглов у Харкові ще 1997 року. Компанія має власну виробничу базу, працює з міжнародними видавництвами та створює книжки українською й іншими мовами. На офіційному сайті «Ранок» також зазначає, що створив власний електронний логістичний центр для оперативної доставки продукції по Україні.

    Тому знищення такого центру означає не тільки втрату вже надрукованих книжок. Під ударом опинилася сама система, через яку продукція видавництва зберігалася, сортувалася та розподілялася між книгарнями, школами й іншими замовниками.

    Особливо болючою атака стала напередодні нового навчального року. Серед знищених запасів були шкільні підручники. За першими даними, йшлося приблизно про 600 тисяч таких примірників. Тепер видавництву необхідно не просто відновити складські запаси, а фактично заново надрукувати значну частину продукції.

    Круглов заявив, що компанія має намір продовжувати роботу. За його словами, головним завданням тепер є збереження можливості створювати книжки для українських дітей, друкувати підручники та підтримувати українську освіту й культуру.

    Масштаб удару по «Ранку» особливо помітний на тлі інших російських атак на українську книжкову інфраструктуру. Харків, який історично залишається одним із центрів українського книговидання та поліграфії, систематично потерпає від російських обстрілів.

    І це вже далеко не перший випадок, коли війна безпосередньо знищує книжки, друкарні та видавничі склади.

    Одним із найвідоміших епізодів став російський удар по друкарні «Фактор-Друк» у Харкові 23 травня 2024 року. Тоді загинули працівники підприємства, були поранені люди, а внаслідок пожежі згоріли десятки тисяч книжок. Удар став одним із символів російських атак на українську культурну інфраструктуру.

    Тепер масштаб втрат виявився ще більшим.

    Лише за останній період російські удари також завдавали збитків іншим українським видавництвам і книжковим складам. Тому атака на «Ранок» стала частиною значно ширшої проблеми: український книжковий бізнес змушений одночасно працювати в умовах повітряних атак, руйнування виробничої та складської інфраструктури, перебоїв з енергопостачанням і зростання вартості виробництва.

    Для Харкова ситуація має ще один вимір. Місто залишається одним із головних центрів української видавничої індустрії навіть після років повномасштабної війни. «Ранок» продовжував працювати саме в Харкові, попри близькість до російського кордону та постійну загрозу ударів.

    За інформацією Суспільного, складський комплекс був пошкоджений саме внаслідок російської атаки 1 серпня, а на його території зберігалися книжки кількох видавничих структур.

    Остаточні масштаби матеріальних збитків ще належить встановити. Поки що цифра у 8 мільйонів книжок є попередньою оцінкою керівництва «Ранку». Так само потребуватиме окремої оцінки стан самого логістичного центру та можливість відновлення його роботи.

    Однак уже зараз зрозуміло, що йдеться про один із найбільших одночасних ударів по книжкових запасах України за роки великої війни.

    У видавництві наголошують, що після атаки отримують численні повідомлення та пропозиції допомоги. Круглов подякував людям, які телефонують, пишуть і підтримують компанію, та заявив, що «Ранок» продовжуватиме роботу.

    Тож після того, як пожежу остаточно ліквідують і фахівці отримають повний доступ до знищених приміщень, видавництву доведеться провести детальну інвентаризацію втрат. Попереду — відновлення логістики, повторний друк книжок та підручників і фактично створення заново запасу, який формувався роками.

    Російський удар знищив мільйони фізичних примірників, але водночас поставив перед українською видавничою галуззю значно ширше питання — як захистити друкарні, склади та логістичні центри в умовах, коли вони дедалі частіше опиняються під ворожими атаками.

  • У Бєлгороді після атаки спалахнув університет, де розробляли дрони: з’явилися фото масштабних руйнувань

    У Бєлгороді після атаки спалахнув університет, де розробляли дрони: з’явилися фото масштабних руйнувань

    У російському Бєлгороді в ніч проти 3 серпня після атаки безпілотників спалахнула пожежа в одному з корпусів Бєлгородського державного технологічного університету імені В. Г. Шухова. Цей навчальний заклад займається дослідженнями у сфері безпілотних систем, розробкою окремих елементів керування БпЛА та підготовкою фахівців для роботи з дронами. Після удару в мережі з’явилися фото й відео, на яких видно сильне займання та значні пошкодження будівлі.

    Про пожежу першими повідомили місцеві Telegram-канали та незалежне російське видання ASTRA. Протягом ночі оперативний штаб Бєлгородської області кілька разів попереджав жителів про небезпеку атак безпілотників, однак російська влада спочатку не деталізувала наслідки удару по самому університету. Вранці місцеві пабліки опублікували кадри пошкодженого корпусу БДТУ. На них помітні вибиті вікна, обгорілі приміщення та сліди сильної пожежі.

    Йдеться про Бєлгородський державний технологічний університет імені Володимира Шухова — федеральний державний виш, підпорядкований Міністерству науки та вищої освіти Росії. Це великий технічний навчальний і науковий центр регіону, де поряд із традиційними інженерними напрямами останніми роками активно розвивали робототехніку та безпілотні технології.

    За даними ASTRA, в університеті розробляли автоматизовану систему керування безпілотними літальними апаратами на базі російського мікропроцесора «Міландр». У відкритих описах зазначалося, що систему планували використовувати для цивільних завдань — моніторингу ліній електропередач, теплотрас, аерофотозйомки та інших інженерних робіт. Водночас самі технології автономного керування та компоненти БпЛА є типовими технологіями подвійного призначення, тобто можуть застосовуватися як у цивільній, так і в інших сферах.

    Зв’язок університету з безпілотною тематикою підтверджується й іншими відкритими матеріалами. На платформі «Університет 2035» за БДТУ імені Шухова зареєстрований проєкт Arctic Drone — розробка безпілотного літального апарата, здатного працювати за екстремально низьких температур. Проєкт стосується створення технологічних компонентів робототехніки та безпілотних систем.

    Крім того, в університеті ведуться наукові дослідження у сфері робототехніки та автономних систем. У травні 2026 року в науковому журналі БДТУ було опубліковане дослідження, присвячене керуванню реконфігурованим мобільним роботом зі складною системою руху. Це додатково демонструє, що робототехніка є одним із напрямів технологічних досліджень закладу.

    Окремо розвивається й освітня складова. У квітні 2026 року Новоросійська філія БДТУ оголосила набір на нову спеціальність «Експлуатація безпілотних авіаційних систем». Після завершення програми студенти мають отримувати кваліфікацію оператора безпілотних літальних апаратів. Навчання доступне після 9-го та 11-го класів.

    За інформацією ASTRA, влітку головний університет у Бєлгороді також відкривав програму для школярів, присвячену конструюванню та розробці безпілотних апаратів. Саме ця обставина стала однією з причин, чому після нічної атаки увага була прикута не просто до навчального корпусу, а до технологічної спеціалізації установи.

    Втім, наразі немає незалежного підтвердження тверджень, що безпосередньо в атакованому корпусі здійснювалося серійне виробництво бойових дронів для російської армії. У відкритих джерелах підтверджуються передусім дослідницькі, освітні та інженерні проєкти у сфері БпЛА. Тому формулювання про те, що в університеті «збирали військові дрони», потребує обережності.

    Сам удар став частиною масштабної нічної атаки на російські регіони та тимчасово окупований Крим. У ніч проти 3 серпня повідомлення про вибухи надходили з Керчі, Феодосії, Сімферополя, Сакського району, Володимирської та Бєлгородської областей. У Володимирській області після атаки, зокрема, виникла масштабна пожежа на великому логістичному комплексі Wildberries.

    У самому Бєлгороді протягом ночі діяла небезпека ударів БпЛА. Російські місцеві ресурси повідомляли про роботу систем протиповітряної оборони та вибухи. Влада області підтверджувала масовані атаки безпілотників на Бєлгород і прилеглий округ, хоча повного переліку пошкоджених об’єктів одразу не називала.

    Після появи ранкових фотографій стало зрозуміло, що корпус університету отримав серйозні пошкодження. NV із посиланням на місцевий Telegram-канал «Пепел Белгород» опублікував зображення, на яких видно значні сліди вогню всередині будівлі та пошкоджений фасад.

    Інформації про загиблих або поранених саме внаслідок удару по університету на момент появи повідомлень не було. Російська влада також не назвала масштабу матеріальних збитків та не повідомила, які саме лабораторії або приміщення постраждали.

    Для Бєлгородської області атаки безпілотників давно стали регулярним явищем через близькість регіону до українського кордону. Місто розташоване лише за кілька десятків кілометрів від України, тому повітряні тривоги, вибухи та повідомлення про роботу російської ППО там фіксують практично щодня.

    Водночас удар по технологічному університету вирізняється тим, що заклад має підтверджені програми та дослідження у сфері безпілотних систем. БДТУ не обмежувався лише теоретичними курсами: у відкритих джерелах є інформація про створення власних рішень для керування дронами, розробку спеціалізованих апаратів, робототехнічні дослідження та підготовку майбутніх операторів БпЛА.

    Наразі українська сторона офіційно не заявляла про причетність до удару саме по БДТУ імені Шухова та не називала цей університет серед підтверджених цілей нічної атаки. Тому достовірно можна говорити лише про сам факт пожежі після атаки безпілотників та про технологічні проєкти університету, які підтверджуються відкритими джерелами.

    Повний масштаб руйнувань і можливий вплив атаки на роботу лабораторій та програм, пов’язаних із БпЛА, ще належить встановити. Однак оприлюднені вранці 3 серпня кадри свідчать, що щонайменше один із корпусів університету постраждав суттєво.

  • Чернігів під безперервною атакою дронів: є влучання, пожежа та поранений

    Чернігів під безперервною атакою дронів: є влучання, пожежа та поранений

    Російські війська вранці у понеділок, 3 серпня, розпочали серію атак безпілотниками по Чернігову. Перші вибухи жителі міста почули близько 6:30, після чого повітряна загроза зберігалася протягом кількох годин. Унаслідок одного з ударів пошкоджене підприємство, на місці влучання виникла пожежа. Щонайменше одна людина отримала осколкові поранення. Інформація про остаточні наслідки атаки продовжує уточнюватися.

    Про удар повідомив начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський. За його словами, російські війська застосували проти міста безпілотні літальні апарати. Після одного з влучань було пошкоджене місцеве підприємство та почалася пожежа.

    Спочатку міська влада не повідомляла про потерпілих, наголошуючи, що інформація уточнюється. Згодом Брижинський підтвердив, що внаслідок російської атаки одна людина отримала осколкові поранення.

    Яке саме підприємство стало ціллю удару та наскільки серйозними є руйнування, на момент появи перших офіційних повідомлень не уточнювалося. Також влада не розкривала точне місце влучання, що є стандартною практикою під час війни.

    За інформацією кореспондента РБК-Україна, перші вибухи у Чернігові пролунали приблизно о 6:30 ранку. Пізніше повідомлення про роботу безпілотників та нові вибухи продовжували надходити. Таким чином, йшлося не про одиничний удар, а про тривалу повітряну загрозу для обласного центру.

    Росія запустила по Україні 181 безпілотник

    Ранкова атака на Чернігів відбулася після масштабного нічного удару Росії по Україні.

    За даними Повітряних сил, у ніч проти 3 серпня російські війська застосували 181 ударний безпілотник та дрони інших типів. Українська протиповітряна оборона працювала в різних регіонах країни. Водночас були зафіксовані й влучання.

    Атаки на Чернігів продовжилися вже після завершення основної нічної хвилі ударів.

    Чернігівська область через географічне розташування регулярно опиняється під ударами російської армії. Росія застосовує проти регіону ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та інші засоби ураження. Особливо вразливими залишаються прикордонні громади області.

    Сам Чернігів останнім часом також дедалі частіше стає ціллю атак безпілотників.

    За тиждень до цього дрон РФ вдарив по супермаркету

    Нинішня атака сталася лише через вісім днів після одного з найтяжчих останніх ударів по Чернігову.

    26 липня російський безпілотник влучив у супермаркет АТБ у мікрорайоні ЗАЗ. У момент удару всередині магазину та поруч із ним перебували люди. Внаслідок атаки загинули двоє людей, серед яких 10-річна дитина. Кількість поранених згодом зросла щонайменше до 13 осіб.

    Тоді екстрені служби працювали безпосередньо серед житлової забудови. Частину потерпілих госпіталізували, іншим медичну допомогу надали амбулаторно.

    Російські війська того дня атакували місто не один раз. Вранці 26 липня один із безпілотників також влучив у підприємство. Після удару виникла масштабна пожежа, площа якої сягнула приблизно 1500 квадратних метрів. Рятувальникам вдалося ліквідувати займання.

    Таким чином, удар 3 серпня частково повторює тактику попередньої атаки: безпілотники заходять на місто хвилями, а загроза може зберігатися протягом тривалого часу.

    Після удару 26 липня українські джерела повідомляли, що російська армія могла застосовувати проти Чернігова реактивні безпілотники типу «Герань».

    Чернігів дедалі частіше опиняється під ударами

    Чернігів розташований приблизно за 60–70 кілометрів від кордону з Білоруссю та менш ніж за 100 кілометрів від російського кордону. Через це місто та область залишаються в зоні підвищеного ризику.

    Після відступу російських військ із півночі України навесні 2022 року наземна загроза для обласного центру суттєво зменшилася, однак повітряні атаки не припинилися. Російська армія регулярно атакує Чернігівщину ракетами та безпілотниками, а прикордонні громади потерпають також від артилерійських і мінометних обстрілів.

    Останнім часом особливо помітним стало збільшення ролі безпілотників. Росія використовує їх як для ударів по окремих об’єктах, так і під час масованих комбінованих атак.

    У випадку Чернігова ситуацію ускладнює невелика відстань до російської території: час між виявленням повітряної цілі та її наближенням до міста може бути значно коротшим, ніж для центральних чи західних регіонів України.

    Саме тому місцева влада регулярно закликає жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та повідомлення про рух ударних безпілотників.

    Наслідки атаки ще встановлюють

    Станом на ранок 3 серпня підтверджено пошкодження щонайменше одного підприємства, пожежу на місці удару та поранення однієї людини.

    Повної інформації про масштаб руйнувань поки немає. На місцях влучань працюють відповідні служби, а влада збирає інформацію про можливі додаткові пошкодження.

    Чернігівська атака стала частиною чергової масштабної хвилі російських повітряних ударів. Лише протягом ночі противник запустив по Україні понад 180 безпілотників, після чого атаки на окремі регіони продовжилися вже вранці.

    Для Чернігова це вже щонайменше друга серйозна атака безпілотниками за трохи більше ніж тиждень. Після смертельного удару по супермаркету 26 липня російські дрони знову повернулися до міста — цього разу під ударом опинилося підприємство, спалахнула пожежа та є поранений.

    Остаточні наслідки ранкової атаки 3 серпня влада обіцяє повідомити після завершення роботи екстрених служб та обстеження місць ударів.

  • Ніч вибухів у Росії та Криму: дрони атакували Керч, спалахнув гігантський хаб Wildberries

    Ніч вибухів у Росії та Криму: дрони атакували Керч, спалахнув гігантський хаб Wildberries

    У ніч на 3 серпня тимчасово окупований Крим та низка регіонів Росії опинилися під масштабною атакою безпілотників. Вибухи та роботу протиповітряної оборони фіксували одразу в кількох районах, а одним із найбільш помітних наслідків нічних подій стала велика пожежа на території логістичного центру Wildberries у Володимирській області. Про атаку та її наслідки повідомляють місцеві Telegram-канали, моніторингові ресурси та українські ЗМІ.

    За оприлюдненими даними, під ударом опинився логістичний комплекс Wildberries у районі села Хрястово поблизу Володимира. У соціальних мережах з’явилися кадри з густим димом та вогнем на території об’єкта. Місцеві пабліки повідомляли, що атака могла тривати певний час, а безпілотники продовжували рухатися в районі логістичного центру вже після появи перших повідомлень про займання.

    Йдеться про великий логістичний об’єкт, площа якого, за даними ЗМІ, становить близько 171,9 тисячі квадратних метрів. Комплекс має важливе значення для розподілу товарних потоків між Московським регіоном та іншими частинами європейської території РФ. Саме тому масштаб пожежі та можливий термін відновлення роботи центру можуть мати значення для логістики маркетплейсу.

    При цьому це вже далеко не перший випадок, коли об’єкти Wildberries опиняються в зоні ударів безпілотників. Лише протягом останніх тижнів повідомлялося про пожежі або атаки на логістичні об’єкти компанії в різних регіонах РФ. Зокрема, 2 серпня після атаки безпілотників займання сталося на логістичному об’єкті Wildberries у Самарській області. Компанія підтверджувала факт пожежі.

    Наприкінці липня безпілотники також атакували склад Wildberries у Волгограді. Російські ЗМІ тоді повідомляли про постраждалих і роботу екстрених служб. Ще один великий інцидент стався у Пензі, де повідомлялося про удар близько 15 дронів по складському об’єкту та масштабне займання.

    Таким чином, пожежа під Володимиром стала продовженням серії інцидентів на великих логістичних майданчиках Росії.

    Вибухи в окупованому Криму

    Одночасно неспокійною була ніч у тимчасово окупованому Криму. За повідомленнями моніторингових Telegram-каналів, вибухи лунали в районі Керчі, Феодосії, Сімферополя та Сакського району.

    Особливо багато повідомлень надходило з Керчі. Місцеві жителі писали про масований проліт безпілотників та активну роботу російських мобільних вогневих груп. На тлі загрози рух Керченським мостом тимчасово перекривали.

    Після серії вибухів у різних частинах Керчі повідомлялося про займання. Одну з пожеж фіксували в районі Центрального ринку та автовокзалу. За попередньою інформацією, яку поширювали моніторингові ресурси, там могла бути пошкоджена електрична підстанція на вулиці Мирошника.

    Ще одне займання спостерігали поблизу Керченського мосту, в районі тимчасового селища будівельників. Неподалік розташована нафтогазова інфраструктура. Однак достовірного підтвердження безпосереднього ураження такого об’єкта на момент появи перших повідомлень немає, тому говорити про його пошкодження наразі передчасно.

    Також повідомлялося про інцидент у приватному секторі Керчі. За даними місцевих джерел, один із безпілотників або його уламки впали в районі житлової забудови, внаслідок чого чоловік отримав осколкове поранення. Точні обставини цього епізоду ще уточнюються.

    Окремі моніторингові ресурси повідомляли про дві точки займання в морі приблизно за 35 кілометрів на південь від Новоросійська. Що саме могло горіти в цьому районі, достовірно не встановлено.

    Пожежа спалахнула й у Бєлгороді

    Ще одним регіоном, де вночі повідомляли про атаку безпілотників, стала Бєлгородська область. У Бєлгороді масштабна пожежа виникла на території Бєлгородського державного технологічного університету імені В. Г. Шухова.

    У мережі з’явилися відео сильного займання. За інформацією РБК-Україна, університет пов’язаний, зокрема, з розробками та дослідженнями у сфері безпілотних технологій.

    Водночас повний масштаб пошкоджень на території навчального закладу на ранок 3 серпня залишався незрозумілим. Російська влада традиційно повідомляє переважно про роботу ППО та наслідки падіння уламків, тоді як незалежна перевірка результатів атак одразу після ударів часто ускладнена.

    Нічні події відбулися на тлі різкого збільшення кількості ударів по об’єктах у глибині російської території. Останніми тижнями повідомлення про атаки безпілотників надходили з Московської, Самарської, Волгоградської, Пензенської, Рязанської та інших областей.

    При цьому окремою тенденцією стала серія пожеж на великих логістичних об’єктах. Зокрема, раніше в липні повідомлялося про атаки на логістичні центри Wildberries у Краснодарі та Невинномиську, а наприкінці місяця — про удар по об’єкту в Рязані.

    На момент публікації українська сторона не повідомляла детально про всі об’єкти, які могли бути цілями нічної атаки 3 серпня, тому остаточний перелік уражених об’єктів та масштаби пошкоджень ще можуть уточнюватися.

    Водночас географія нічних повідомлень — від окупованого Криму до Володимирської та Бєлгородської областей — свідчить про значний масштаб атаки. Найпомітнішими її наслідками на ранок стали пожежа на великому логістичному центрі Wildberries під Володимиром, вибухи та займання в Керчі, а також пожежа на території технологічного університету в Бєлгороді.

  • Дрони атакували Саратов і Енгельс: після вибухів спалахнули НПЗ та військовий аеродром

    Дрони атакували Саратов і Енгельс: після вибухів спалахнули НПЗ та військовий аеродром

    У ніч на 2 серпня Саратовська область Росії опинилася під масованою атакою безпілотників. За повідомленнями російських OSINT-каналів, після серії вибухів виникли масштабні пожежі в районі нафтопереробного заводу в Саратові, а також на військовому аеродромі в Енгельсі. Російська влада підтвердила факт атаки та повідомила про пошкодження цивільної інфраструктури.

    Про це повідомляють російські OSINT-канали.

    Перші повідомлення про загрозу атаки безпілотників почали з’являтися близько другої години ночі. Уже приблизно за годину місцеві пабліки почали публікувати інформацію про вибухи та наслідки ударів у Саратові та Енгельсі.

    Опубліковані в мережі відеозаписи демонструють масштабні осередки займання та густі стовпи чорного диму, які було видно на значній відстані. За даними OSINT-спільнот, пожежа виникла на території нафтопереробного підприємства в Саратові, а також у районі військового аеродрому Енгельс, який уже неодноразово ставав ціллю атак безпілотників.

    Офіційно наслідки атаки підтвердив губернатор Саратовської області Роман Бусаргін. За його словами, внаслідок удару безпілотників зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури в Саратові та Енгельсі.

    “Внаслідок атаки БПЛА є пошкодження цивільної інфраструктури у Саратові та Енгельсі. На місці працюють усі оперативні служби”, – йдеться у повідомленні губернатора.

    Водночас російська влада не уточнила, які саме об’єкти були пошкоджені, а також не повідомила про можливих постраждалих чи масштаби руйнувань. Інформація про наслідки атаки продовжує уточнюватися.

    Аеродром “Енгельс” є одним із ключових військових об’єктів Росії. Саме там базуються стратегічні бомбардувальники, які Росія регулярно використовує для завдання ракетних ударів по території України. Через це військова авіабаза вже неодноразово ставала об’єктом атак безпілотників.

    Нафтопереробні підприємства також регулярно потрапляють під удари дронів. Такі атаки спрямовані на ускладнення роботи російської паливної інфраструктури та зниження можливостей забезпечення армії паливно-мастильними матеріалами.

    Останніми місяцями Україна суттєво наростила можливості щодо ураження об’єктів військової та енергетичної інфраструктури на території Росії. Зокрема, удари по нафтопереробних заводах, нафтобазах і логістичних центрах вже неодноразово призводили до тимчасового скорочення виробництва пального та порушення логістичних ланцюгів.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія поступово відновлює пошкоджені нафтопереробні заводи. За його словами, Україна працює над рішеннями, які не дозволять країні-агресору відновити стабільну роботу свого енергетичного сектору та забезпечити безперебійне постачання пального для військових потреб. Водночас незалежного підтвердження масштабів пошкоджень об’єктів у Саратовській області наразі немає, а інформація про наслідки нічної атаки продовжує надходити.

  • Росіяни спалили мільйони книжок у Харкові: під удар потрапили склади «Ранку» та «КнигоЛенду»

    Росіяни спалили мільйони книжок у Харкові: під удар потрапили склади «Ранку» та «КнигоЛенду»

    Російські війська 1 серпня атакували складський комплекс у Харкові, який використовували видавництво «Ранок» та мережа книгарень «КнигоЛенд». Після влучання виникла масштабна пожежа, внаслідок якої були знищені великі запаси книжок і підручників. Генеральний директор видавництва Віктор Круглов заявив, що йдеться про кілька мільйонів примірників і значні фінансові збитки.

    За даними «Суспільного Харків», по об’єкту в Шевченківському районі міста влучив реактивний безпілотник типу «Шахед». Під ударом опинилася складська будівля, де зберігалася книжкова продукція. Після атаки на території спалахнула пожежа.

    Віктор Круглов назвав атаку цілеспрямованою. За його словами, внаслідок удару фактично знищено книжковий склад, де знаходилися мільйони підручників та інших видань. Точний розмір збитків ще встановлюють, адже необхідно провести повну інвентаризацію того, що залишилося після пожежі.

    Склад використовувався не лише самим «Ранком». За інформацією книжкового медіа «Читомо», там також зберігалася продукція інших видавництв, які входять до групи RNK-Ranok. Серед них — «Фабула», «Жорж», «Ще Одну Сторінку», Readberry, Korali books, Varvar та інші бренди. Таким чином, наслідки атаки можуть торкнутися значно ширшого сегмента українського книжкового ринку, ніж лише одного видавництва.

    Особливо болісною втратою стали підручники. На оприлюднених після удару кадрах видно великі обсяги обгорілої та знищеної навчальної літератури. Атака сталася напередодні нового навчального року, коли попит на шкільні видання традиційно зростає.

    Для видавництва «Ранок» Харків залишається основним центром діяльності. Компанія має головний офіс у місті, а її інтернет-магазин та логістичні потужності також історично пов’язані з Харковом. На офіційному сайті видавництва вказані харківські адреси офісу та пункту видачі замовлень.

    Удар безпосередньо вплинув і на роботу мережі «КнигоЛенд». Після атаки компанія тимчасово припинила приймати замовлення через сайт. Саме з пошкодженого складу комплектували та відправляли онлайн-покупки клієнтам по Україні.

    При цьому фізичні книгарні мережі продовжують працювати. Тобто йдеться не про повну зупинку бізнесу, а передусім про серйозне порушення центральної складської та онлайн-логістики.

    У «КнигоЛенді» на момент атаки тривали літні акції та продажі книжок різних українських видавництв. На офіційному сайті мережі представлені, зокрема, видання «Ранку», «Фабули» та «Жоржа», продукція яких також могла зберігатися на атакованому складі.

    Окремо повідомлялося про працівницю, яка після удару певний час не виходила на зв’язок. Згодом «Суспільне» повідомило, що жінка відповіла на телефонний дзвінок. Таким чином, первинні побоювання щодо її долі не підтвердилися.

    Атака на книжковий склад стала черговим ударом Росії по видавничій та поліграфічній інфраструктурі Харкова. Місто залишається одним із найважливіших центрів українського книговидання, але через близькість до російського кордону його видавництва, друкарні та склади регулярно опиняються під загрозою обстрілів.

    Одним із найтрагічніших попередніх випадків став удар 23 травня 2024 року по харківській друкарні «Фактор-Друк», де загинули працівники та були знищені сотні тисяч книжок. Відтоді українські видавці неодноразово наголошували, що російські удари по поліграфічній інфраструктурі завдають шкоди не лише окремим підприємствам, а й усій культурній та освітній сфері країни.

    Нинішня атака знову вдарила саме по книжковій логістиці — запасах готової продукції, підручниках і можливості швидко доставляти видання читачам.

    На тлі війни український книжковий ринок водночас демонстрував ознаки відновлення. За даними, які наводила «Економічна правда», у 2025 році в Україні зареєстрували 117 нових компаній і фізичних осіб-підприємців із основним видом діяльності «Видання книг». Це був найвищий показник за попередні п’ять років.

    Саме тому знищення такого масштабного складу є ударом по галузі, яка попри війну продовжувала розширюватися.

    Для самого «Ранку» ситуація також має особливе значення через масштаби компанії. Видавництво спеціалізується на дитячій, навчальній та художній літературі, випускає шкільні підручники, посібники та розвивальні видання. Через групу RNK-Ranok воно також працює з кількома окремими книжковими брендами та різними сегментами читацької аудиторії.

    Пожежа на складі означає, що наслідки можуть проявлятися поступово — від дефіциту окремих тиражів до затримок із виконанням замовлень і необхідності повторного друку знищеної продукції.

    Точна кількість втрачених книг, перелік повністю знищених тиражів і сума матеріальних збитків наразі ще підраховуються. Представники видавництва обіцяють повідомляти додаткову інформацію після завершення оцінки наслідків.

    Для читачів наразі найпомітнішим наслідком стало тимчасове припинення онлайн-замовлень у «КнигоЛенді». Водночас офлайн-магазини залишаються відкритими.

    Після атаки українська книжкова спільнота почала поширювати інформацію про удар та заклики підтримувати постраждалі видавництва купівлею їхньої продукції. Для компаній, які втратили великі обсяги готових книг, відновлення складських запасів може потребувати значного часу та додаткових ресурсів.

    Російський удар 1 серпня таким чином знищив не просто складське приміщення. У вогні опинилися мільйони книжок, значна частина яких призначалася дітям та школярам, а удар зачепив одразу кілька українських видавничих брендів і одну з найбільших книжкових мереж країни.

  • Волгоград у вогні: під ударом могли опинитися стратегічний НПЗ та логістичний центр Wildberries

    Волгоград у вогні: під ударом могли опинитися стратегічний НПЗ та логістичний центр Wildberries

    У ніч на 31 липня російський Волгоград зазнав масштабної атаки, внаслідок якої виникли пожежі на кількох об’єктах. За попередніми даними, під удар міг потрапити один із найбільших нафтопереробних заводів Росії – «Лукойл-Волгограднефтепереработка», а також великий логістичний центр маркетплейсу Wildberries. Офіційного підтвердження масштабу пошкоджень наразі немає, однак у мережі вже поширюються численні відео з густим димом та осередками займання.

    Про атаку першими повідомили російські та українські OSINT-спільноти, зокрема Exilenova+, які геолокували місця пожеж за відеозаписами очевидців. За їхніми оцінками, вибухи пролунали одразу в кількох районах міста, а серед можливих цілей опинилися стратегічні об’єкти паливної та логістичної інфраструктури. Водночас незалежно підтвердити всі повідомлення поки що неможливо.

    Під ударом міг опинитися стратегічний НПЗ

    Однією з головних ймовірних цілей став завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка». Це один із найбільших нафтопереробних комплексів Росії, який здатний переробляти близько 15 млн тонн нафти щороку, що становить приблизно 5% усіх російських нафтопереробних потужностей. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, авіаційний гас, мастильні матеріали та іншу продукцію, необхідну як цивільному сектору, так і військовій логістиці.

    У мережі з’явилися відео, на яких видно масштабну пожежу в районі підприємства. Російські Telegram-канали також повідомляли про загоряння на території паливно-енергетичного комплексу після нічної атаки. Однак офіційної інформації про характер пошкоджень чи зупинку виробництва поки не оприлюднено.

    Волгоградський НПЗ вже неодноразово ставав ціллю ударів упродовж 2025–2026 років. Зокрема, наприкінці травня Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про успішне ураження цього підприємства, після чого було пошкоджено кілька технологічних установок первинної та вторинної переробки нафти, а виробництво тимчасово зупинялося.

    Wildberries також міг зазнати удару

    Другим об’єктом, який, за даними OSINT-аналітиків, міг опинитися під атакою, став логістичний центр Wildberries.

    Йдеться про сучасний складський комплекс площею близько 44 тисяч квадратних метрів, який обслуговує Волгоградську, Астраханську та частину сусідніх областей РФ. Саме через цей центр проходять значні обсяги товарів найбільшого російського маркетплейсу.

    У соціальних мережах поширюються кадри великої пожежі, а очевидці повідомляють про густу чорну хмару диму, яка була помітна над значною частиною міста. Незалежного підтвердження масштабів руйнувань наразі немає.

    Wildberries дедалі частіше стає ціллю атак

    Останніми тижнями логістична мережа Wildberries неодноразово зазнавала ударів.

    Лише у липні було атаковано низку логістичних центрів компанії у Краснодарському краї, Ставропольському краї, Ленінградській області, Пензі, Рязані, Удмуртії та інших регіонах Росії. Через масштабні пожежі компанія була змушена евакуйовувати персонал, тимчасово зупиняти роботу окремих складів і шукати альтернативні логістичні маршрути.

    За інформацією Reuters, унаслідок серії атак було пошкоджено приблизно десяту частину складських потужностей компанії. Wildberries вже розпочала компенсацію збитків продавцям, товари яких були знищені або пошкоджені, а також розглядає можливість перенесення частини логістичних операцій до Казахстану.

    Українська сторона раніше заявляла, що окремі логістичні центри Wildberries можуть використовуватися для постачання комплектуючих подвійного призначення та іншої продукції, яка застосовується російським військово-промисловим комплексом. У Кремлі ці твердження заперечують.

    Деталі атаки ще уточнюються

    На момент публікації матеріалу офіційної інформації про тип засобів ураження немає. Російська влада традиційно повідомляє про роботу засобів протиповітряної оборони, тоді як OSINT-аналітики зазначають, що в районі Волгограда могли діяти ударні безпілотники.

    Також відсутні підтверджені дані щодо кількості постраждалих чи масштабу матеріальних збитків. Інформація про наслідки атаки продовжує уточнюватися.

    Кампанія ударів по російській інфраструктурі триває

    Атака на Волгоград відбулася на тлі серії ударів по російських нафтопереробних підприємствах, військових об’єктах та логістичних центрах, які тривають протягом останніх місяців.

    За оцінками низки аналітиків, такі удари спрямовані на зниження можливостей Росії забезпечувати паливом військову техніку та підтримувати роботу стратегічної логістики. Останнім часом під атаки регулярно потрапляють не лише об’єкти паливно-енергетичного комплексу, а й великі розподільчі центри, які забезпечують перевезення товарів територією РФ.