Golosnovinua.com

Позначка: позов

  • Штучний інтелект для завищення цін: проти McDonald’s подали масштабний позов через таємну змову з франчайзі

    Штучний інтелект для завищення цін: проти McDonald’s подали масштабний позов через таємну змову з франчайзі

    Проти всесвітньої мережі ресторанів швидкого харчування McDonald’s подали колективний позов до федерального суду міста Чикаго у Сполучених Штатах Америки. Корпорацію офіційно звинувачують у незаконній координації цін на меню за допомогою централізованої системи ціноутворення на базі штучного інтелекту. Судовий процес проти світового гіганта фастфуду відкриває нову сторінку антимонопольної боротьби та загрожує кардинально змінити правила використання алгоритмів у сфері громадського харчування.

    Згідно з матеріалами позову, компанія впровадила спеціалізоване програмне забезпечення на основі штучного інтелекту, яке в режимі реального часу синхронізувало вартість позицій у закладах мережі по всій країні. Замість збереження природної цінової конкуренції між окремими франчайзі, автоматизована система самостійно встановлювала та узгоджувала розцінки для максимізації сукупного виторгу. Фактично цифрові алгоритми усунули можливість локальних знижок або боротьби закладів за клієнта через доступніші тарифи, що призвело до штучного та скоординованого зростання витрат відвідувачів на популярні страви.

    Позивачі кваліфікують таку практику як пряме порушення антимонопольного законодавства, спрямоване на організацію цінової змови між формально незалежними партнерами-франчайзі. Юристи наполягають, що передача функцій ціноутворення єдиному штучному інтелекту є цифровою формою картелю, оскільки вона повністю перекреслює базові принципи вільного ринку. Перекладання відповідальності за формування тарифної сітки на комп’ютерні моделі не позбавляє бізнес юридичної відповідальності за узгоджені антиконкурентні дії.

    Ця справа створює вкрай небезпечний судовий прецедент для всієї індустрії швидкого харчування та ритейлу, де технології динамічного та алгоритмічного формування цін стають масовими. У разі визнання вини корпорації McDonald’s загрожують багатомільйонні компенсаційні виплати ошуканим споживачам та обов’язковий демонтаж системи. Крім того, рішення чиказького суду може підштовхнути фінансові та торговельні регулятори до жорсткого аудиту цифрових систем ціноутворення у світовому масштабі.

  • «Знищу залишки репутації Пишного»: Смілянський пішов до суду проти НБУ

    «Знищу залишки репутації Пишного»: Смілянський пішов до суду проти НБУ

    Конфлікт між генеральним директором «Укрпошти» Ігорем Смілянським та керівництвом Національного банку України перейшов у судову площину. Смілянський повідомив, що його адвокати вже подали позов проти НБУ до Київського окружного адміністративного суду. Він вимагає скасувати рішення регулятора, яким його визнали таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг.

    «Цього тижня мої адвокати подали позов до НБУ в Київський окружний адміністративний суд з вимогою скасувати рішення про моє звільнення у зв’язку з професійною непридатністю», — заявив Смілянський.

    Керівник «Укрпошти» наполягає, що рішення Національного банку є незаконним та упередженим, і заявляє про готовність доводити свою позицію в суді.

    Однак на цьому Смілянський не зупинився. Його публічна заява перетворила юридичний конфлікт із регулятором на персональне протистояння з головою НБУ Андрієм Пишним.

    «НБУ під керівництвом пана Пишного спробував знищити мою професійну репутацію, визнавши мене професійно непридатним. Не вийшло», — написав Смілянський.

    Після цього він заявив, що тепер настала його черга «знищити в судовому порядку залишки репутації» Пишного. Це формулювання є особистою заявою Смілянського і не означає встановлення судом будь-яких порушень з боку голови Нацбанку.

    За суд платить сам Смілянський

    Окремо очільник поштового оператора наголосив, що позивається до Національного банку від власного імені, а не від імені державної компанії.

    За його словами, роботу адвокатів він також оплачує власним коштом, а «Укрпошта» не фінансує судовий процес.

    У разі перемоги Смілянський планує вимагати відшкодування понесених судових витрат.

    Гендиректор також хоче, щоб у судовому процесі Національний банк пояснив, чому саме до нього застосували настільки жорсткий підхід.

    Смілянський стверджує, що аналогічних рішень не приймали щодо керівників інших банків та фінансових установ навіть після значно більших штрафів або виявлених регулятором порушень. Це аргумент самого Смілянського, який тепер має оцінювати суд разом із доказами сторін.

    Nenka.info ще в червні писала про майбутній суд

    Для Nenka.info ця історія має пряме продовження.

    Ще 23 червня ми повідомляли, що Смілянський заявив про намір оскаржувати рішення НБУ в судовому порядку після того, як регулятор визнав його таким, що не відповідає встановленим вимогам професійної придатності.

    Тоді керівник «Укрпошти» говорив не лише про українські суди, а й про можливість подальших юридичних кроків через завдану, на його думку, репутаційну шкоду.

    Попередню історію можна прочитати тут: «Смілянський іде в суд проти НБУ» — Nenka.info.

    Тепер ця погроза стала конкретною юридичною дією: позов поданий до адміністративного суду.

    Чому НБУ взагалі взявся за Смілянського

    Нинішній конфлікт почався не у вересні.

    23 червня Національний банк визнав Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності, встановленим для керівника надавача фінансових платіжних послуг.

    За інформацією, яку тоді оприлюднили «Укрпошта» та ЗМІ, компанія мала протягом п’яти робочих днів відсторонити Смілянського від управління в частині, на яку поширювалися вимоги регулятора, а протягом двох місяців — вирішити питання з керівником, який відповідав би встановленим критеріям.

    Водночас Смілянський фактично залишився на посаді генерального директора «Укрпошти» та 1 липня повідомив, що продовжує виконувати свої обов’язки в повному обсязі.

    Саме рішення про його професійну придатність він тепер і намагається скасувати через адміністративний суд.

    Перед цим «Укрпошту» оштрафували

    Протистоянню передував ще один епізод.

    У березні 2026 року Національний банк офіційно повідомив про застосування до АТ «Укрпошта» штрафу у розмірі 255 тисяч гривень.

    Регулятор пояснив санкцію порушенням законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку. За версією НБУ, компанія не подала у встановлені строки інформацію, документи або їх копії, які вимагав регулятор.

    Рішення ухвалили за результатами безвиїзного нагляду за діяльністю «Укрпошти».

    Ця деталь важлива, оскільки одна з ліній захисту Смілянського полягає саме у твердженні, що покарання щодо нього було непропорційним порівняно з підходами регулятора до інших учасників фінансового ринку.

    Однак НБУ зі свого боку пояснював свої дії виконанням функцій нагляду за надавачами фінансових платіжних послуг.

    До чого тут «Укрпошта Банк»

    У конфлікту є ще один великий фон — багаторічні плани «Укрпошти» отримати власний банківський напрям.

    Компанія вже багато років просуває ідею так званого поштового банку, який мав би використовувати величезну мережу відділень для надання фінансових послуг у містах і селах.

    У 2026 році ця тема отримала новий розвиток через намір «Укрпошти» долучитися до капіталізації Першого інвестиційного банку.

    В офіційному рішенні Нацбанку від лютого зазначалося, що Перший інвестиційний банк повідомляв про зацікавленість «Укрпошти» у наданні субординованого боргу обсягом до 200 млн грн. Водночас НБУ наголошував, що на момент ухвалення рішення юридично зобов’язувальних гарантій такої капіталізації не було — існували листи про наміри.

    Смілянський неодноразово пов’язував жорстку позицію НБУ щодо нього саме з протистоянням навколо створення «Укрпошта Банку» та власними публічними конфліктами з керівництвом регулятора.

    Це, однак, позиція керівника «Укрпошти». НБУ не підтверджував, що рішення щодо професійної придатності Смілянського було мотивоване особистим конфліктом чи бажанням заблокувати поштовий банк.

    Публічна суперечка стала особистою

    Відносини між сторонами вже давно вийшли за межі сухої дискусії між державним підприємством і фінансовим регулятором.

    Смілянський прямо називає дії НБУ «особистою помстою» з боку його керівництва. Національний банк, своєю чергою, раніше заперечував звинувачення та наголошував на необхідності дотримання «Укрпоштою» вимог корпоративного управління й контролю у сфері фінансових послуг.

    Тепер ключова частина конфлікту переходить із соцмереж і публічних заяв до суду.

    Позов поданий до Київського окружного адміністративного суду. Смілянський просить визнати незаконним та скасувати рішення Національного банку щодо його професійної непридатності.

    На момент публікації немає рішення суду, яке підтверджувало б позицію будь-якої зі сторін.

    Саме тому юридично коректно говорити не про доведену «помсту НБУ» чи неправомірність дій регулятора, а про звинувачення Смілянського та його спробу домогтися скасування рішення через суд.

    Втім, градус публічного протистояння вже різко зріс. Якщо у червні Смілянський лише заявляв, що піде до суду, то у вересні справа вже отримала конкретний позов — разом із персональною обіцянкою очільника «Укрпошти» боротися не лише за посаду та професійну придатність, а й за власну репутацію.

  • Apple звинуватила OpenAI у крадіжці комерційних таємниць

    Apple звинуватила OpenAI у крадіжці комерційних таємниць

    Компанія Apple подала позов до федерального суду Каліфорнії проти OpenAI та двох її співробітників, звинувативши розробника ChatGPT у незаконному заволодінні комерційними таємницями, конфіденційною документацією та технологічними напрацюваннями, що стосуються майбутніх апаратних продуктів компанії. У корпорації заявляють, що OpenAI нібито систематично використовувала чинних і колишніх працівників Apple для отримання доступу до секретної інформації, яка могла бути використана під час створення власних пристроїв зі штучним інтелектом. У компанії називають це не окремими порушеннями, а цілеспрямованою схемою, яка, за їхніми твердженнями, діяла протягом тривалого часу.

    Про це повідомляє Financial Times.

    У заяві Apple наголошується, що компанія має серйозні підстави вважати, що її інтелектуальна власність була незаконно використана.

    «З’явилися вагомі докази того, що особи, які працюють в OpenAI, незаконно заволоділи секретною та конфіденційною інформацією Apple щодо наших неанонсованих технологій, процесів і продуктів. Ми завжди захищатимемо наполегливу працю та інновації наших команд і вживаємо для цього всіх належних заходів», – заявили у корпорації.

    У матеріалах позову стверджується, що OpenAI нібито створила механізм, який дозволяв отримувати доступ до внутрішніх напрацювань Apple через активне працевлаштування її нинішніх і колишніх співробітників. За версією позивача, йдеться про передачу конфіденційної інформації щодо ще не представлених публіці продуктів, інженерних рішень, виробничих процесів, креслень, архітектури майбутніх пристроїв, інформації про ланцюги постачання, партнерів і постачальників комплектуючих.

    Apple наголошує, що розглядає ці дії як систематичне порушення своїх прав інтелектуальної власності. У позові зазначається, що така практика нібито не була випадковою або поодинокою, а навпаки — підтримувалася всередині нового апаратного підрозділу OpenAI.

    За твердженням Apple, саме завдяки незаконно отриманій інформації OpenAI могла значно скоротити власний цикл досліджень і розробки, отримавши доступ до багаторічних результатів роботи інженерів компанії.

    У відповідь OpenAI категорично відкинула всі звинувачення.

    Представник компанії заявив, що OpenAI не використовує чужі комерційні таємниці та будує власні технології виключно на основі власних досліджень і розробок.

    «Нас не цікавлять комерційні таємниці інших компаній. Ми залишаємося зосередженими на створенні інноваційних технологій, які відкривають нові можливості для людей у всьому світі», – заявили в компанії.

    Позов став черговим етапом загострення конкуренції між Apple та OpenAI, яка останніми роками перетворилася на одного з найвпливовіших гравців світового ринку штучного інтелекту.

    Особливо напруженими відносини між компаніями стали після того, як OpenAI оголосила про намір вийти за межі програмного забезпечення та почати виробництво власних апаратних пристроїв із використанням технологій штучного інтелекту.

    У травні 2025 року компанія придбала за 6,4 мільярда доларів студію io, яку очолює легендарний дизайнер Джоні Айв, який протягом багатьох років відповідав за створення зовнішнього вигляду iPhone, iPad, MacBook та інших культових продуктів Apple.

    Ця угода стала одним із найбільших придбань в історії OpenAI та фактично підтвердила її амбіції вийти на ринок споживчої електроніки, де десятиліттями домінує Apple.

    Після завершення угоди, як стверджує Apple, OpenAI почала активно переманювати її співробітників.

    За інформацією компанії, нині в OpenAI працює понад 400 колишніх працівників Apple.

    Позивач зазначає, що саме масовий перехід інженерів, дизайнерів, спеціалістів із виробництва та менеджерів став підставою для проведення внутрішньої перевірки.

    Apple повідомила, що розпочала власне розслідування ще у лютому.

    Під час перевірки, за твердженням компанії, були виявлені ознаки можливого витоку комерційної інформації.

    Після цього корпорація офіційно звернулася до OpenAI, повідомивши про свої підозри та запропонувавши відреагувати на ситуацію.

    Однак, як стверджує Apple, жодної відповіді компанія так і не отримала.

    У позовній заяві наголошується, що вже виявлені факти можуть бути лише невеликою частиною набагато масштабнішої схеми.

    «Докази, викладені в цьому позові, є лише верхівкою айсберга», – зазначає Apple.

    У компанії також стверджують, що подібна поведінка стала нормою всередині нового апаратного бізнесу OpenAI.

    «Як закономірний результат, новостворений бізнес OpenAI з виробництва апаратного забезпечення зараз спирається на вкрай хиткий фундамент, повністю прогнилий через незаконне використання привласнених комерційних таємниць», – йдеться у судових документах.

    Одним із головних відповідачів у справі є керівник напряму апаратного забезпечення OpenAI Тан Тан.

    За даними Apple, він залишив компанію на початку 2024 року.

    Позивач стверджує, що ще до звільнення Тан нібито передав представникам OpenAI конфіденційну інформацію про мережу постачальників Apple, виробничі процеси та інші внутрішні матеріали.

    Крім цього, Apple заявляє, що після переходу до OpenAI Тан проводив співбесіди з інженерами Apple та використовував уже наявні конфіденційні знання для отримання ще більшого обсягу внутрішньої інформації.

    За версією компанії, таким чином OpenAI могла систематично накопичувати відомості про нові продукти конкурента.

    Другим відповідачем став колишній інженер-електрик Apple Чан Лю.

    За словами позивача, він працював над одними з найсекретніших проєктів компанії та мав доступ до особливо важливої технічної інформації.

    У січні 2026 року він перейшов до OpenAI.

    Apple стверджує, що після звільнення Лю не повернув щонайменше один службовий пристрій та не підтвердив виконання всіх обов’язкових процедур, передбачених внутрішніми правилами компанії.

    У позові також зазначається, що Лю нібито використовував комп’ютер іншої співробітниці Apple для отримання доступу до секретних матеріалів.

    Крім цього, за версією компанії, він інструктував колегу щодо способів копіювання файлів в обхід корпоративних систем захисту.

    Згодом ця співробітниця також перейшла працювати до OpenAI.

    Apple також стверджує, що вже після звільнення Лю використав одну з уразливостей корпоративного мережевого сховища, щоб отримати доступ до конфіденційної інформації, хоча більше не мав відповідних повноважень.

    За даними позову, аналогічні дії нібито здійснювали й інші працівники Apple перед своїм переходом до OpenAI.

    У компанії вважають, що окремі співробітники копіювали службову документацію, технічні файли, креслення та інші матеріали незадовго до звільнення.

    Apple просить суд негайно видати судову заборону, яка не дозволить OpenAI та окремим відповідачам знищувати документи, електронні листування, цифрові носії або будь-які інші потенційні докази.

    Також компанія вимагає зобов’язати відповідачів повернути всі копії комерційних таємниць, конфіденційної документації та інших матеріалів, які, за твердженням Apple, були незаконно привласнені.

    Окрім цього, позивач просить суд стягнути з OpenAI компенсацію завданих збитків або зобов’язати компанію виплачувати роялті у випадку, якщо спірні технології вже використовуються або будуть використані під час створення нових продуктів.

    Цей судовий процес може стати одним із найрезонансніших корпоративних спорів останніх років у технологічній галузі. Якщо викладені у позові звинувачення підтвердяться в суді, справа може мати серйозні наслідки не лише для OpenAI, а й для всієї індустрії штучного інтелекту, де конкуренція за інженерів, інновації та інтелектуальну власність останніми роками суттєво загострилася. Водночас на момент подання позову звинувачення Apple залишаються позицією позивача і мають бути перевірені судом у встановленому законом порядку.

  • Дуа Ліпа подала до суду на Samsung

    Дуа Ліпа подала до суду на Samsung

    Британська співачка Дуа Ліпа подала судовий позов проти південнокорейської технологічної корпорації Samsung Electronics, вимагаючи компенсацію у розмірі 15 мільйонів доларів за нібито несанкціоноване використання її фотографії на пакуванні телевізорів. Про це повідомляє видання Engadget, на яке посилаються міжнародні технологічні медіа.

    У позовних матеріалах стверджується, що зображення співачки було використано на картонних коробках телевізорів Samsung без її дозволу, ліцензійної угоди або будь-якої форми компенсації. Юристи артистки розцінюють це як порушення авторських прав, торговельних марок і неправомірне комерційне використання її образу, яке могло вводити споживачів в оману.

    За даними позову, співачка дізналася про використання свого фото лише у червні 2025 року. Після цього її представники неодноразово зверталися до Samsung із вимогою припинити використання зображення, однак, як стверджує сторона позивача, компанія не відреагувала належним чином. У документах також зазначається, що продукція з відповідним пакуванням продовжувала продаватися, попри ці звернення.

    Юридична команда Дуа Ліпи заявляє, що така практика створювала враження офіційного партнерства між співачкою та Samsung, хоча жодних домовленостей між сторонами не існувало. Це, на думку позивачів, могло впливати на поведінку покупців і навіть стимулювати продажі телевізорів завдяки впізнаваності артистки.

    У матеріалах справи також наводяться приклади публікацій користувачів соціальної мережі X, які нібито зазначали, що звернули увагу на телевізори саме через зображення Дуа Ліпи на упаковці. Адвокати вважають це доказом того, що використання образу мало комерційний ефект і принесло компанії додаткову вигоду.

    Окремо у позові наголошується, що авторські права на фотографію належать самій співачці. Знімок, за даними сторони позивача, був зроблений за лаштунками музичного фестивалю Austin City Limits у 2024 році, де Дуа Ліпа виступала як одна з хедлайнерок.

    Юристи артистки підкреслюють, що мова йде не лише про фінансову компенсацію, а й про захист репутації та контролю над використанням її образу у комерційних цілях. Вони стверджують, що дії компанії фактично знецінюють багаторічну роботу співачки над формуванням власного бренду, який має глобальне комерційне значення.

    Сума позову — 15 мільйонів доларів — обґрунтовується масштабом поширення продукції та потенційною вигодою, яку могла отримати Samsung від використання зображення без дозволу. У позові також згадується, що така практика може створити небезпечний прецедент для індустрії, де образи знаменитостей використовуються у маркетингу без належного погодження.

    Водночас це не перший випадок, коли Samsung Electronics опиняється у центрі юридичних суперечок у США та інших країнах. Компанія вже стикалася з позовами, пов’язаними з роботою смарт-телевізорів, рекламними технологіями та захистом даних користувачів, однак цей випадок стосується безпосередньо використання образу публічної особи в маркетингових матеріалах.

    Станом на момент публікації Samsung офіційно не надала публічного коментаря щодо нового позову. Очікується, що справа може стати одним із помітних прецедентів у сфері захисту прав знаменитостей на власний образ у цифрову епоху, коли маркетинг глобальних брендів дедалі частіше перетинається з питаннями авторського права та публічної репрезентації.

  • Міндіч подав позов проти Железняка через заяви про корупцію

    Міндіч подав позов проти Железняка через заяви про корупцію

    Підсанкційний український бізнесмен Тимур Міндіч, якого правоохоронці пов’язують із корупційними схемами у сфері енергетики, подав позов до народного депутата Ярослава Железняка про захист честі, гідності та ділової репутації. Про це повідомив сам парламентар, а також керуючий партнер юридичної компанії «Міллер» Масі Найєм у Facebook.

    Позов стосується публічних висловлювань депутата, які, за твердженням сторони позивача, нібито порушують права Міндіча та містять неправдиві або недоведені звинувачення.

    Ярослав Железняк заявив, що офіційно отримав позов і вже передав його своїм адвокатам.

    «Нарешті, офіційно отримав судовий позов Тимура Міндіча. Так, той самий — “про честь, гідність і ділову репутацію”))) Матеріали вже передані моїм адвокатам з Miller Law Firm», — написав він.

    За словами депутата, справа стосується його публічних заяв у відеоматеріалах на YouTube, де він коментував діяльність Міндіча в контексті антикорупційних розслідувань.

    Железняк наголосив, що цей процес має ширший характер, ніж звичайний спір між сторонами.

    «Насправді кейс значно ширший. Це про те, чи може народний депутат називати речі своїми іменами. Я вважаю — може. І буду це доводити, в тому числі в суді», — зазначив він.

    Адвокат Масі Найєм повідомив, що позов Міндіча стосується тверджень про його можливу причетність до діяльності так званої «злочинної організації», які раніше озвучувалися в публічному просторі.

    За його словами, подібні формулювання вже фігурували не лише у політичних заявах, а й у медіа, експертних оцінках та коментарях представників державних і правоохоронних органів.

    «Я б назвав цей спір за право говорити те, що пан Тимур Міндіч не хоче визнавати. З командою будемо захищати Ярослава і вже вивчаємо позовну заяву, аргументацію та процесуальні документи», — заявив Найєм.

    Юристи зазначають, що подібні справи зазвичай стосуються балансу між свободою слова та захистом репутації, особливо коли мова йде про публічних осіб і політичні коментарі.

    Ім’я Тимура Міндіча останніми місяцями неодноразово фігурувало у низці публічних та правоохоронних розслідувань.

    За інформацією, яку раніше оприлюднювали ЗМІ, зокрема «Українська правда», 10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводило обшуки у бізнесмена, а також у тодішнього міністра юстиції Германа Галущенка. Того ж дня повідомлялося, що Міндіч залишив територію України за кілька годин до слідчих дій.

    13 листопада 2025 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій проти Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана.

    Згодом, 22 листопада 2025 року, українські правоохоронні органи оголосили обох фігурантів у розшук у межах справи «Мідас», яка стосується підозр у корупційних злочинах у різних секторах економіки.

    Наприкінці 2025 року Міндіч в інтерв’ю заявляв, що не має наміру повертатися до України, а розслідування проти нього називав «маніпуляціями» та політизованими звинуваченнями.

    Також повідомлялося, що «Українська правда» оприлюднила частину матеріалів, задокументованих НАБУ в межах справи «Мідас», де фігурували різні публічні особи, зокрема політики та представники влади.

    Фахівці з медіа- та конституційного права зазначають, що позови про захист честі та гідності проти народних депутатів часто стають тестом для судової практики щодо меж політичної критики.

    Ключовим у таких справах зазвичай є питання:

    • чи мали висловлювання фактичну основу
    • чи йдеться про оціночні судження, які захищаються свободою слова
    • чи можна вважати позивача публічною особою з підвищеним рівнем критики

    У випадку політичних коментарів суди зазвичай враховують суспільний інтерес до теми, особливо якщо йдеться про можливі корупційні злочини або діяльність у стратегічних секторах економіки.

    Експерти не виключають, що справа може стати резонансною і вплинути на практику публічних заяв українських політиків щодо фігурантів кримінальних розслідувань.

    Якщо суд стане на бік позивача, це може посилити обмеження для публічних коментарів щодо корупційних справ. У разі ж перемоги відповідача — навпаки, може бути закріплена ширша свобода політичної критики щодо осіб, які фігурують у розслідуваннях.

    Наразі сторони готуються до судового процесу. Адвокати Железняка вивчають матеріали позову, тоді як сторона Міндіча наполягає на захисті його репутації в судовому порядку.

    Очікується, що перші процесуальні рішення у справі можуть бути ухвалені найближчим часом після відкриття провадження.

  • WTA звинуватили в моральному насильстві над українською тенісисткою

    WTA звинуватили в моральному насильстві над українською тенісисткою

    Українська тенісистка Леся Цуренко подала позов до федерального суду США проти Жіночої тенісної асоціації (WTA) та її очільника Стіва Саймона. Справа не лише про спорт – мова йде про моральний тиск, подвійні стандарти та ігнорування війни в Україні.

    Позов до Окружного суду Південного округу Нью-Йорка, який було подано ще в листопаді 2024 року, містить звинувачення у порушенні контракту, недбалості, нанесенні емоційної шкоди і навіть в неприйнятній внутрішній політиці WTA, яка нібито унеможливлює подання гравцями будь-яких претензій.

    WTA у відповідь подала клопотання про відхилення позову, назвавши його «юридично неспроможним». Але 16 квітня Цуренко подала оновлену скаргу. WTA має визначитись із реакцією до 30 квітня.

    Ключова подія – зустріч у березні 2022 року між Цуренко, Світоліною, Костюк та головою WTA. Тоді Стів Саймон пообіцяв, що будь-які публічні заяви російських чи білоруських гравців на підтримку війни тягнутимуть за собою дискваліфікацію. Але, як зазначає Цуренко, жодного відсторонення так і не відбулося.

    Яскравий приклад — Вероніка Кудерметова, яка з’явилася на «Ролан Гаррос» з логотипом спонсора «Татнефть», компанії з оборонних санкційних списків ЄС.

    А ще — спроба українських тенісисток провести презентацію про війну, яка, за словами Цуренко, була заблокована з ініціативи Саймона.

    Найболючішим став інцидент навесні 2023-го. За словами тенісистки, під час особистої зустрічі Саймон заявив, що підтримка війни — це просто думка іншої людини, яка не має тебе ранити. Тоді ж Цуренко відмовилася виходити на корт проти Аріни Соболенко — через панічну атаку.

    Вона переживала емоційні зриви, втрату концентрації, почуття сорому, і, зрештою, втратила контроль над кар’єрою.

    Її тренер Нікіта Власов вимагав внутрішнього розслідування. Але WTA почала перевірку не щодо Саймона, а щодо самого Власова — за «порушення кодексу поведінки».

    WTA стверджує, що діє відповідно до принципів рівності, і не вважає себе винною. В офіційній позиції, оприлюдненій The Athletic, йдеться про підтримку українських тенісисток, але без дискримінації «нейтральних» спортсменів з РФ і Білорусі.

    «Ми розчаровані рішенням пані Цуренко шукати правди у суді», – резюмує асоціація.

    16 квітня Цуренко оприлюднила публічну заяву, де написала:

    «Навіть у найстрашніших кошмарах я не могла уявити, що професійний тур, який я вважала своєю домівкою, перетвориться на страшний і чужий простір, де голова організації вчинить щодо мене акт морального насильства».

    Це — перший випадок, коли український спортсмен офіційно оскаржує дії міжнародної спортивної організації через відсутність реакції на агресію РФ.

    Попри заяви WTA про нейтралітет, справа Цуренко може стати прецедентом, який нарешті змусить спортивні організації змінити свою політику — або хоча б перестати називати моральну травму «особистим сприйняттям».

  • Як діяти, якщо один з батьків заважає спілкуванню з дитиною

    Як діяти, якщо один з батьків заважає спілкуванню з дитиною

    Згідно з українським законодавством, мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо виховання дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі. Це підтверджується статтею 141 Сімейного кодексу України, яка зазначає, що розірвання шлюбу та проживання батьків окремо не впливає на їхні обов’язки та права щодо дитини.

    Безперешкодне спілкування між батьками та дитиною

    Відповідно до статті 153 СК, батьки та діти мають право на безперешкодне спілкування, за винятком випадків, коли це право обмежене законом. Стаття 157 визначає, що навіть якщо один з батьків проживає окремо від дитини, він зобов’язаний брати участь у її вихованні і не може бути позбавлений цього права, за умови, що спілкування не завдає шкоди розвитку дитини.

    У разі, якщо один з батьків намагається перешкодити іншому у вихованні чи спілкуванні з дитиною, йому можна звернутися до органів опіки та піклування або до суду для вирішення цього спору.

    Як вирішити спір через органи опіки та піклування

    Якщо батьки не можуть домовитися між собою, то один із них, що проживає окремо від дитини, може звернутися до органу опіки та піклування. Для цього він повинен подати заяву та надати відповідні документи, такі як копія паспорта, свідоцтва про народження дитини, свідоцтво про шлюб або розірвання шлюбу. Після проведення бесіди з батьками та іншими родичами, служба у справах дітей складає висновок, на основі якого місцева адміністрація приймає рішення щодо участі у вихованні та порядку побачень з дитиною.

    Звернення до суду у разі перешкоджання вихованню дитини

    У разі, якщо один з батьків чинить перешкоди у вихованні чи спілкуванні з дитиною, друга сторона може звернутися до суду. Згідно зі статтею 159 СК, суд може усунути перешкоди на підставі позову батька або матері. Суд також може тимчасово призупинити виконання рішення органу опіки до вирішення спору.

    Як подати позов до суду

    Позовну заяву для врегулювання спору щодо виховання дитини слід подати до суду, вказавши в ньому всі необхідні документи: копії паспортів, свідоцтва про народження та шлюб, рішення суду про аліменти, а також висновок служби у справах дітей. Після подачі заяви її розглядатиме суд, що має право прийняти рішення про участь одного з батьків у вихованні дитини.

  • Суди США та Кіпру відхилили позови до Олега Бахматюка

    Суди США та Кіпру відхилили позови до Олега Бахматюка

    Американський і кіпрський суди ухвалили рішення на користь українського бізнесмена Олега Бахматюка, відхиливши позови американського фонду Gramercy Funds Management. Ці позови стосувалися агрокомпанії «Укрлендфармінг», одного з найбільших агрокомпаній в Україні.

    Gramercy Funds Management 7 грудня 2022 року подала позов до федерального суду США проти Олега Бахматюка та низки інших осіб, заявляючи про порушення своїх прав як інвесторів. Було розпочато й окремий судовий розгляд на Кіпрі.

    Як повідомляє у своєму прес-релізі Укрлендфармінг, позов у США було відхилено. Також припинено і розгляд на Кіпрі.

    «Наразі всі позови Gramercy Funds Management проти власника «Укрлендфармінгу» офіційно повністю відхилені, судові справи як у США, так і на Кіпрі повністю припинені, а сторони уклали мирову угоду. Кредитори, які ініціювали судовий процес, відмовляються від претензій без права на повторне подання після досягнення угоди про врегулювання претензій», – заявляють у прес-релізі Укрлендфармінгу.

    Олег Бахматюк вважає цю угоду перемогою. Зокрема й тому, що «це допоможе нашій компанії, яка втратила приблизно половину своїх активів через вторгнення Росії в Україну. Угода може стати віхою, яка допоможе врятувати компанії, задавши тон майбутнім переговорам з кредиторами. Це дуже вигідно для всіх сторін».

    «Укрлендфармінг» є одним з найбільших агрохолдингів в Україні. Холдинг продовжує працювати, незважаючи на втрати, спричинені вторгненням РФ, які в компанії оцінюють у сумі близько 1,2 млрд доларів. Зокрема, фактично було знищено найбільшу в Європі птахофабрику «Чорнобаївська» (Херсонська область), де загинуло 4,5 млн. голів птиці, а обладнання було вивезено до РФ.

  • Гізо Углава подав позов проти «Центру протидії корупції»

    Гізо Углава подав позов проти «Центру протидії корупції»

    Заступник глави Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Гізо Углава взяв рішучий крок у відповідь на обвинувачення, що були висунуті проти нього з боку «Центру протидії корупції» та його керівника Віталія Шабуніна.

    Углава, висловивши своє незадоволення у Facebook, заявив про подання позову про захист честі та гідності через розпалену конфронтацію.

    Шабунін, нагадаємо, стверджував, що Углава злив інформацію про розслідування, і вимагає відставки. Було розпочато досудове розслідування. Углава звинувачення заперечує, а нещодавно пройшов поліграф.

    «Останні кілька місяців спостерігаю дуже агресивну кампанію особисто проти мене та установи. Ця медійна кампанія ведеться за чітким планом і, на мою думку, ретельно координується деякими представниками громадських організацій, які, на жаль, часто вдаються до маніпуляцій. Автори цих атак, схоже, до кінця не усвідомлюють усю абсурдність власної поведінки, а також наслідки, якими може все закінчитися. Боротьба за вплив і владу не повинні ставити під загрозу долю НАБУ», – заявляє Углава.

    Раніше глава НАБУ Кривонос також звинуватив Шабуніна в тиску.

  • Медведчук веде судову боротьбу з Україною: з якими вимогами і чого прагне досягти

    Медведчук веде судову боротьбу з Україною: з якими вимогами і чого прагне досягти

    Віктор Медведчук, колишній народний депутат та керівник партії ОПЗЖ, звернувся до суду з позовом щодо повернення українського громадянства та депутатського мандату. Він почав правову битву з президентом Володимиром Зеленським, Службою безпеки України та Державною міграційною службою.

    Медведчук ініціював цей процес протягом місяця після того, як його було позбавлено громадянства та мандату. Він заперечував правомірність указу Зеленського, який, за його словами, був виданий з порушенням конституційних норм. Попередні розслідування підтверджували його твердження.

    Протягом цього часу судовий розгляд позову щодо депутатського мандату було тимчасово припинено. Тимчасово припинено також розгляд справи щодо скасування санкцій РНБО, які тривають з грудня 2022 року. Крім того, Медведчук намагався відновити своє адвокатське посвідчення, але суд у лютому 2024 року відхилив його запит.

    Експерти, зокрема конституційний правознавець Богдан Бондаренко, висловлюють сумніви щодо швидкого вирішення цієї справи на користь Медведчука. Вони вважають, що суди можуть затягнути розгляд справи.

    Медведчук опинився в Росії у вересні 2022 року після обміну на українських захисників, які перебували в полоні. Він був позбавлений громадянства та мандату у січні 2023 року разом з іншими колишніми депутатами від “Опозиційної платформи — За життя”.

    Згідно зі судовим реєстром, спочатку Медведчук подав позов до президента України Володимира Зеленського, а потім до суду залучилися СБУ та Державна міграційна служба. Хоча СБУ характеризувала позов як “штучний” та пропонувала закрити провадження, Верховний Суд відмовив їм у цьому.