Golosnovinua.com

Позначка: ППО

  • Гучна обіцянка Трампа зіткнулася з реальністю: чому виробництво Patriot може затягнутися на роки

    Гучна обіцянка Трампа зіткнулася з реальністю: чому виробництво Patriot може затягнутися на роки

    Попри гучну заяву президента США Дональда Трампа про готовність надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot, реалізація цього проєкту навряд чи стане швидким рішенням для посилення українського неба. Експерти наголошують: навіть якщо політичне рішення буде остаточно ухвалене, запуск виробництва потребуватиме років через надзвичайно складні технології, жорсткі експортні обмеження США та необхідність створення абсолютно нової виробничої інфраструктури.

    Про можливість передачі Україні ліцензії Дональд Трамп заявив 8 липня під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі. Американський лідер повідомив, що Вашингтон готовий надати Україні право виробляти ракети-перехоплювачі Patriot і передати необхідні виробничі знання. За словами Трампа, це дозволить Києву у перспективі самостійно забезпечувати власну систему протиповітряної оборони. Водночас він визнав, що американські запаси цих ракет значно скоротилися, тому США не можуть нескінченно передавати готові перехоплювачі союзникам.

    Однак уже наступного дня агентство Bloomberg звернуло увагу, що між політичною заявою та реальним запуском виробництва лежить надзвичайно складний технологічний шлях. За оцінкою аналітиків, виробництво сучасних ракет Patriot, особливо модифікації PAC-3 MSE, є одним із найскладніших проєктів у світовій оборонній промисловості.

    Саме ракети PAC-3 використовуються для перехоплення балістичних цілей і є ключовим елементом захисту українських міст від російських ракет. Вартість одного такого перехоплювача оцінюється приблизно у п’ять мільйонів доларів, а їх виробництво нині здійснюється лише на обмеженій кількості підприємств у США та Японії.

    Керівниця напряму оборони Bloomberg Economics Бекка Вассер наголосила, що створення нового виробництва таких ракет не може відбутися за кілька місяців.

    За її словами, на розгортання повного виробничого циклу потрібні роки, а це означає, що ліцензія сама по собі не вирішить найближчими місяцями проблему дефіциту перехоплювачів, які Україні необхідні вже зараз для захисту від щоденних масованих атак Росії.

    Експертка також зазначає, що успіхи України у виробництві власних безпілотників, морських дронів та окремих типів ракет не можна автоматично перенести на виробництво Patriot. Причина полягає у винятковій складності американської технології, великій кількості секретних компонентів та жорсткому контролі за передачею військових технологій.

    Виробництво Patriot регулюється американськими правилами експортного контролю, а також передбачає участь компаній-розробників, насамперед Lockheed Martin та RTX (Raytheon Technologies). Сам Дональд Трамп під час оголошення своєї ініціативи визнав, що виробники ще не були офіційно поінформовані про рішення щодо ліцензування.

    Ще одним викликом залишаються виробничі потужності. За даними Bloomberg, нинішні лінії виготовлення Patriot уже працюють практично на межі своїх можливостей. Через високий світовий попит Пентагон ще на початку 2026 року уклав із Lockheed Martin довгострокову угоду, яка має майже утричі збільшити випуск найсучасніших ракет PAC-3 MSE — приблизно з 600 до близько 2 000 одиниць на рік. Навіть за таких умов дефіцит залишається значним.

    Запуск нового виробництва в Україні означатиме необхідність будівництва спеціалізованих виробничих майданчиків, закупівлі високоточного обладнання, створення окремих ланцюгів постачання компонентів, підготовки інженерів і персоналу, а також проходження складної процедури сертифікації. Усе це потребує значних фінансових вкладень і часу.

    Додатковим фактором ризику залишається безпекова ситуація. Аналітики зазначають, що будь-яке підприємство з виробництва таких ракет потенційно стане пріоритетною ціллю для російських ударів. Саме тому одним із можливих варіантів реалізації проєкту називають створення спільних виробництв у країнах Європи або комбіновану модель, коли окремі компоненти виготовлятимуться за межами України, а фінальне складання здійснюватиметься вже українською стороною.

    Попри ці труднощі, військові експерти наголошують, що сама поява ліцензії матиме стратегічне значення. Вона відкриє Україні доступ до технологій, дозволить поступово інтегруватися у виробництво одного з найефективніших комплексів протиповітряної оборони у світі та зменшить залежність від зовнішніх поставок у довгостроковій перспективі.

    Водночас найближчим часом українська ППО, як і раніше, залежатиме від поставок готових ракет від союзників. Саме вони залишаються єдиним способом оперативно поповнювати запаси перехоплювачів, необхідних для захисту міст від російських балістичних і крилатих ракет. Експерти наголошують, що навіть після початку реалізації проєкту власне виробництво не зможе швидко компенсувати нинішній дефіцит.

    Таким чином, оголошена Дональдом Трампом ліцензія є важливим політичним і стратегічним кроком, однак її практичне втілення вимагатиме тривалої підготовки. Україна отримає шанс у майбутньому виробляти одну з найсучасніших систем протиракетної оборони, але шлях до запуску власного виробництва буде значно довшим і складнішим, ніж могло здатися після заяв американського президента.

  • “Президент дії”: у Держдепі пояснили, що означає ліцензія на Patriot для України

    “Президент дії”: у Держдепі пояснили, що означає ліцензія на Patriot для України

    Саміт НАТО в Анкарі став одним із найважливіших міжнародних заходів для України цього року. Центральними темами зустрічі стали довгострокова підтримка Києва, зміцнення оборонних можливостей Альянсу та посилення системи протиповітряної оборони України на тлі безперервних російських масованих атак. Одним із найбільш резонансних рішень стало оголошення президента США Дональда Трампа про готовність надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, що може суттєво змінити підхід до забезпечення українського неба засобами ППО.

    Про підсумки саміту, перспективи України та бачення Вашингтона в інтерв’ю українським журналістам розповів офіційний представник Державного департаменту США Ян Бейтсон. За його словами, головним результатом зустрічі стала демонстрація єдності союзників і підтвердження довгострокової підтримки України.

    Офіційний російськомовний представник Держдепартаменту США Ян Бейтсон

    Бейтсон наголосив, що саме сильний оборонний потенціал є основою миру та стабільності. Він зазначив, що країни НАТО підтвердили готовність продовжувати допомогу Україні, а також погодилися рухатися до збільшення оборонних витрат до 5% ВВП. Представник Держдепу підкреслив, що це не лише політична декларація, а конкретний сигнал про готовність Альянсу зміцнювати власну оборону та реагувати на сучасні загрози.

    За його словами, адміністрація Дональда Трампа розглядає нинішній саміт як початок нового етапу розвитку НАТО, коли європейські держави братимуть на себе значно більшу відповідальність за безпеку власного континенту. США, наголосив він, залишаються головним союзником України, однак очікують більш активної участі європейських партнерів у фінансуванні оборони та розвитку військово-промислового комплексу.

    Окрему увагу Бейтсон приділив рішенню про ліцензування виробництва ракет Patriot. Він назвав це одним із найважливіших практичних результатів саміту, адже проблема нестачі перехоплювачів останніми місяцями стала критичною для української системи протиповітряної оборони.

    За словами представника Держдепартаменту, саме можливість власного виробництва дозволить поступово вирішити проблему дефіциту боєприпасів для Patriot. Він зазначив, що питання запасів вже давно турбує не лише Україну, а й самі США та інших союзників, оскільки виробничі потужності не встигають задовольняти попит.

    Напередодні саміту Дональд Трамп під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським заявив, що Вашингтон готовий надати Києву право виробляти ракети-перехоплювачі Patriot. Американський лідер підкреслив, що йдеться саме про оборонну зброю, яка допоможе захищати українські міста від російських ракетних ударів. При цьому він визнав, що США не можуть нескінченно передавати власні запаси через високе навантаження на американський військово-промисловий комплекс та необхідність поповнювати власні арсенали.

    За даними міжнародних ЗМІ, реалізація такого проєкту може передбачати виробництво окремих компонентів або повний цикл складання за участі європейських підприємств. Серед можливих майданчиків називаються виробничі потужності у Німеччині та інших країнах Європи, що дозволить мінімізувати ризики російських ударів по виробництву та прискорити постачання готових ракет Україні.

    Водночас експерти звертають увагу, що навіть після отримання ліцензії Україна не зможе миттєво закрити дефіцит ракет. Розгортання виробництва потребує часу, технологічної кооперації з американськими компаніями, сертифікації та підготовки виробничих ліній. Саме тому найближчими місяцями питання додаткових поставок перехоплювачів із запасів союзників залишатиметься актуальним.

    Під час інтерв’ю Бейтсон також зазначив, що США розраховують на активніше використання європейськими союзниками програми PURL, яка має сприяти розвитку оборонного виробництва всередині Альянсу. За його словами, саме така модель дозволить НАТО швидше реагувати на сучасні виклики та забезпечити більш рівномірний розподіл відповідальності між усіма членами організації.

    Коментуючи політику Дональда Трампа щодо України, представник Держдепу заявив, що президент США залишається послідовним у своєму прагненні завершити війну дипломатичним шляхом. Водночас він визнав, що останні заяви американського лідера стали значно позитивнішими щодо України.

    На думку Бейтсона, це пов’язано з тим, що Трамп уважно стежить за перебігом війни, отримує актуальну інформацію про російські удари по українських містах і підтримує постійні консультації з державним секретарем Марко Рубіо та іншими представниками адміністрації. За його словами, президент США залишається відкритим до аргументів союзників і готовий ухвалювати практичні рішення, коли бачить їхню необхідність.

    Саме тому Бейтсон назвав Трампа “президентом дії”, наголосивши, що цього разу підсумком саміту стали не лише політичні декларації, а й конкретне рішення щодо ліцензії на виробництво Patriot, яке може мати стратегічне значення для української системи протиповітряної оборони.

    Саміт в Анкарі також підтвердив, що Україна залишається одним із ключових пріоритетів НАТО. У фінальній декларації союзники підтвердили намір продовжувати довгострокову підтримку Києва, а також наголосили, що український досвід сучасної війни вже сьогодні є важливим внеском у розвиток оборонних можливостей Альянсу.

    Попри позитивні сигнали, питання термінового забезпечення України додатковими ракетами Patriot поки що залишається відкритим. Саме тому оголошене ліцензування розглядається як стратегічне рішення на перспективу, яке має забезпечити Україні більшу незалежність у виробництві критично важливих засобів протиповітряної оборони та зміцнити безпеку не лише самої держави, а й усього євроатлантичного простору.

  • НАТО затвердило масштабну підтримку України: 70 млрд євро допомоги та нові оборонні рішення

    НАТО затвердило масштабну підтримку України: 70 млрд євро допомоги та нові оборонні рішення

    Країни-члени НАТО підтвердили намір продовжувати довгострокову військову підтримку України та оголосили про новий масштабний пакет допомоги. У підсумковій декларації саміту Альянсу в Анкарі союзники заявили, що у 2026 році виділять Україні 70 мільярдів євро на військову допомогу, озброєння, навчання українських військових та інші потреби сектору безпеки. Водночас держави НАТО взяли на себе політичне зобов’язання зберегти щонайменше такий самий рівень підтримки і в 2027 році. Окрім цього, Альянс оголосив про рекордні інвестиції у власну оборонну промисловість, розвиток сучасних військових технологій та збільшення виробництва озброєння.

    Про це йдеться у підсумковій декларації саміту НАТО в Анкарі.

    Однією з головних тем зустрічі лідерів держав-членів Альянсу стала війна Росії проти України та питання подальшої підтримки Києва. У документі наголошується, що союзники залишаються єдиними у своїй позиції щодо необхідності допомагати Україні стільки, скільки це буде потрібно для захисту її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності.

    У декларації зазначено, що країни НАТО погодилися у 2026 році виділити Україні військову допомогу загальним обсягом 70 мільярдів євро. Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю сучасного озброєння, систем протиповітряної та протиракетної оборони, боєприпасів, бронетехніки, засобів зв’язку, підготовку українських військовослужбовців, забезпечення логістики та інші критично важливі потреби українського сектору оборони.

    Особливу увагу союзники приділили тому, що підтримка України має бути не разовою, а довгостроковою. Саме тому в декларації окремо зафіксовано політичне зобов’язання держав Альянсу зберегти щонайменше аналогічний рівень допомоги і впродовж 2027 року.

    “Союзники підтверджують свої суверенні зобов’язання підтримувати щонайменше еквівалентний рівень у 2027 році”, — зазначено у документі.

    У НАТО наголосили, що українська армія сьогодні захищає не лише власну державу, а й фактично забезпечує безпеку всього євроатлантичного простору. Саме тому підтримка України розглядається як стратегічна інвестиція у колективну безпеку держав-членів Альянсу.

    У декларації підкреслюється, що країни НАТО залишаються непохитними у підтримці України та підтверджують свою готовність допомагати їй у захисті свободи, незалежності, суверенітету та міжнародно визнаної територіальної цілісності.

    Окремо союзники відзначили внесок України у зміцнення трансатлантичної безпеки. У документі наголошується, що досвід української армії, здобутий під час війни з Росією, вже сьогодні активно враховується під час реформування військових доктрин НАТО, розвитку сучасних систем озброєння та підготовки військовослужбовців країн Альянсу.

    У НАТО також звернули увагу на те, що основний обсяг військової підтримки України нині забезпечують саме європейські союзники та Канада. Значна частина озброєння, фінансової допомоги, програм навчання українських військових, постачання техніки, боєприпасів і засобів протиповітряної оборони фінансується через двосторонні угоди між країнами або в межах багатосторонніх міжнародних механізмів.

    Окрім військової підтримки, країни НАТО привітали рішення Європейського Союзу щодо створення багаторічного механізму фінансування України. Йдеться про позику обсягом 90 мільярдів євро, яка має забезпечити стабільне фінансування українських потреб, підтримку економіки, відбудову пошкодженої інфраструктури, розвиток оборонно-промислового комплексу та реалізацію реформ, необхідних для майбутнього членства України в ЄС.

    Разом із рішеннями щодо України учасники саміту ухвалили масштабний пакет заходів із посилення власної обороноздатності. Зокрема, країни НАТО погодили нові оборонні закупівлі на суму 50 мільярдів доларів США. Ці кошти планується спрямувати на виробництво сучасного озброєння, модернізацію армій держав-членів та збільшення запасів критично важливих видів зброї.

    У декларації наголошується, що союзники домовилися значно розширити співпрацю з оборонною промисловістю, збільшити виробничі потужності підприємств та прискорити впровадження новітніх технологій.

    “Зобов’язуємося розширювати колективні виробничі потужності і співпрацю з промисловістю з метою прискорення інновацій”, — йдеться у документі.

    Окремий блок декларації присвячено розвитку нових напрямків оборонної політики Альянсу. Держави НАТО домовилися активно інвестувати у створення високоточних далекобійних систем ураження, інтегрованих систем протиповітряної та протиракетної оборони, сучасних безпілотних комплексів, розвідувальних платформ, цифрових систем управління бойовими діями, трансатлантичних хмарних сервісів для військових операцій, а також штучного інтелекту, який дедалі активніше застосовується у сучасній війні.

    Крім цього, союзники мають намір збільшити спроможності щодо швидкого розгортання військових сил, удосконалити логістичне забезпечення та посилити координацію між державами-членами Альянсу у випадку можливих кризових ситуацій.

    Під час саміту значна увага також приділялася питанням розвитку української системи протиповітряної оборони. Президент України Володимир Зеленський провів окрему зустріч із президентом США Дональдом Трампом, під час якої сторони обговорили можливість збільшення кількості систем Patriot для України, передачу ліцензій на їх виробництво, а також подальшу локалізацію виробництва сучасного західного озброєння на українських підприємствах.

    Після переговорів Дональд Трамп заявив, що США готові допомогти Україні освоїти виробництво комплексів Patriot, назвавши це одним із важливих напрямків двосторонньої співпраці. За його словами, американські компанії можуть долучитися до створення виробничих потужностей безпосередньо в Україні, а українські спеціалісти отримають необхідні технології та навчання.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також повідомив, що Київ уже проводить переговори з міжнародними партнерами щодо отримання ліцензій на виробництво систем Patriot. За його словами, розвиток власного оборонно-промислового комплексу стане одним із ключових елементів довгострокової стратегії зміцнення української безпеки.

    Під час саміту Дональд Трамп також заявив, що робота над можливою мирною угодою щодо завершення війни триває, хоча переговорний процес залишається складним. Водночас країни НАТО у своїй декларації наголосили, що продовжуватимуть підтримувати Україну незалежно від розвитку дипломатичних процесів і не допустять послаблення її обороноздатності.

    Ухвалені в Анкарі рішення стали одним із найбільших пакетів міжнародної підтримки України за весь час повномасштабної війни. Вони підтверджують, що союзники не лише продовжують постачати озброєння та фінансову допомогу, а й дедалі активніше інвестують у розвиток українського оборонного потенціалу, локалізацію виробництва сучасної зброї та інтеграцію України до спільної системи безпеки євроатлантичного простору.

  • США дозволять Україні виробляти Patriot

    США дозволять Україні виробляти Patriot

    Сполучені Штати мають намір надати Україні право на виробництво зенітно-ракетних комплексів Patriot. Про відповідне рішення заявив президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. За словами американського лідера, Вашингтон готовий не лише підтримати Україну постачанням окремих компонентів систем протиповітряної оборони, а й передати необхідні технології та допомогти розгорнути виробничі потужності безпосередньо на українській території.

    Про це Трамп повідомив під час переговорів із Зеленським.

    Американський президент зазначив, що США мають намір надати Україні право виробляти системи Patriot, які сьогодні залишаються одним із найефективніших засобів захисту від російських балістичних ракет. За його словами, українська сторона отримає необхідні технологічні знання та підтримку для запуску власного виробництва.

    “Мені пташка нашептала, що ми дамо їм право робити Patriot, ми покажемо, як їх робити”, — заявив Дональд Трамп.

    Президент США наголосив, що виробництво таких систем є надзвичайно складним із технологічної точки зору, однак висловив переконання, що українські спеціалісти зможуть швидко опанувати необхідні процеси.

    За словами Трампа, Сполучені Штати також можуть передати Україні частину наявних комплексів або окремих компонентів, хоча самі також мають значну потребу в системах Patriot через необхідність посилення власної протиповітряної оборони.

    “У нас є Patriot, але вони нам теж потрібні. Дещо ми можемо дати. Але я думаю, що вони зможуть швидко виробляти, зробимо потужності, компанія туди приїде”, — сказав президент США.

    Американський лідер також припустив, що якби Україна отримала достатню кількість комплексів Patriot ще на початку повномасштабної війни, рівень захищеності українського неба був би значно вищим, а наслідків багатьох російських ракетних атак вдалося б уникнути.

    “Якби у вас було багато Patriot із самого початку, Київ був би повністю захищений від ракет. Але я думаю, що ви почнете робити їх дуже швидко”, — додав він.

    Заява Трампа прозвучала на тлі активних переговорів України із західними партнерами щодо розвитку власного оборонно-промислового комплексу. Одним із ключових напрямків співпраці останнім часом є локалізація виробництва сучасного західного озброєння безпосередньо в Україні. Українська влада неодноразово наголошувала, що саме спільне виробництво із союзниками дозволить суттєво прискорити постачання необхідної техніки та зробить українську оборонну промисловість менш залежною від зовнішньої логістики.

    Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що Київ уже веде переговори з міжнародними партнерами щодо отримання ліцензій на виробництво антибалістичних систем Patriot. За його словами, питання передачі технологій є одним із головних напрямків співпраці із союзниками, адже Україна прагне не лише отримувати готові комплекси, а й самостійно виготовляти їх у майбутньому.

    Президент України Володимир Зеленський також неодноразово заявляв, що системи Patriot залишаються головним пріоритетом у переговорах із міжнародними партнерами. Саме ці комплекси здатні ефективно перехоплювати російські балістичні ракети, які становлять найбільшу загрозу для українських міст та критичної інфраструктури.

    Необхідність збільшення кількості таких систем підтверджують і українські військові експерти. Радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов раніше заявляв, що Україна нині відчуває гострий дефіцит ракет-перехоплювачів для боротьби з балістичними цілями. За його словами, низка європейських держав, які межують із Росією, не поспішають передавати власні запаси через високий рівень безпекових ризиків для себе.

    На цьому тлі потенційна передача Україні права на виробництво Patriot може стати одним із найважливіших рішень у сфері оборонного співробітництва між Києвом і Вашингтоном. Якщо відповідні домовленості будуть реалізовані, Україна вперше отримає можливість локалізувати виробництво одного з найсучасніших у світі комплексів протиповітряної оборони, що значно посилить її обороноздатність та зменшить залежність від зовнішніх поставок у довгостроковій перспективі.

  • Норвегія виділяє 268 млн євро на Patriot для України

    Норвегія оголосила про новий масштабний пакет військової допомоги Україні, спрямований на посилення протиповітряної оборони. Уряд країни виділить 3 млрд норвезьких крон, що еквівалентно приблизно 268 млн євро, для закупівлі ракет до зенітно-ракетних комплексів Patriot та розвитку сучасних засобів захисту від балістичних загроз. Таке рішення стало відповіддю на різке посилення російських ракетних атак по українських містах та критичній інфраструктурі, під час яких окупанти дедалі частіше застосовують балістичні ракети, перехоплення яких потребує високотехнологічних систем ППО.

    Про це повідомила пресслужба уряду Норвегії.

    В Осло наголошують, що підтримка України залишається одним із ключових пріоритетів норвезької політики безпеки, адже результат російсько-української війни безпосередньо впливає на стабільність усієї Європи. Саме тому уряд країни продовжує збільшувати військову допомогу Києву, приділяючи особливу увагу засобам протиповітряної та протиракетної оборони.

    Згідно з рішенням уряду, Норвегія долучиться до міжнародної програми PURL разом із Данією, Німеччиною та Канадою. У рамках цієї ініціативи країни-партнери спільно замовлятимуть нові ракети для комплексів Patriot безпосередньо на американських підприємствах, що виробляють відповідне озброєння. Такий підхід дозволить координувати закупівлі між союзниками та забезпечити стабільне виробництво необхідної кількості боєприпасів у довгостроковій перспективі.

    Водночас у норвезькому уряді визнають, що виробництво нових ракет потребує значного часу через високий попит на системи Patriot у всьому світі. Саме тому було ухвалено рішення паралельно використати ще один механізм підтримки України. Норвегія планує придбати ракети у тих держав, які вже мають необхідні запаси у своїх арсеналах, після чого ці боєприпаси будуть оперативно передані Україні. Такий підхід дозволить уникнути багатомісячного очікування завершення виробничого циклу та максимально швидко посилити українську протиповітряну оборону.

    Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре наголосив, що війна Росії проти України давно перестала бути виключно українською проблемою, адже від її результату залежить безпека всієї Європи.

    «Боротьба України за свою оборону — це наша боротьба за свою оборону. Україна щодня протистоїть російським атакам. Росія продовжує завдавати ударів по людях, українських містах та об’єктах енергопостачання. Україні вдається збивати більшість дронів і крилатих ракет, але їй потрібна потужніша оборона проти балістичних ракет», — заявив глава норвезького уряду.

    За його словами, союзники мають зробити все можливе, щоб Україна отримувала необхідне озброєння без затримок, адже саме ефективна система ППО рятує життя цивільного населення, захищає енергетичну систему та дозволяє зменшити масштаби руйнувань після російських ударів.

    Окрім закупівлі ракет для Patriot, Норвегія також підтвердила намір долучитися до української ініціативи зі спільної розробки перспективних антибалістичних систем разом із європейськими партнерами. Для цього уряд країни вже виділив окреме фінансування. Йдеться про створення нових технологій, здатних ефективніше протидіяти сучасним балістичним загрозам, які дедалі активніше використовує Росія під час атак на українські міста.

    У норвезькому уряді наголошують, що інвестиції у розвиток нових систем протиракетної оборони мають стратегічне значення не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. У майбутньому такі технології можуть використовуватися країнами НАТО для захисту власної території від аналогічних загроз.

    Необхідність термінового посилення української ППО пов’язана з різким збільшенням кількості комбінованих ударів Росії. Протягом останніх місяців окупанти регулярно запускають по Україні десятки балістичних і крилатих ракет, а також сотні ударних безпілотників. Особливо інтенсивними залишаються атаки на Київ, Одесу, Харків, Дніпро, Запоріжжя та інші великі міста, де головними цілями стають житлові квартали, енергетична інфраструктура, промислові підприємства та об’єкти критичної інфраструктури.

    Саме балістичні ракети залишаються найбільш складною ціллю для української протиповітряної оборони через їхню високу швидкість та особливості траєкторії польоту. Ефективно перехоплювати такі ракети сьогодні здатні лише сучасні системи Patriot та окремі інші комплекси аналогічного класу, кількість яких в Україні залишається обмеженою.

    Раніше радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш» повідомив, що Україна фактично відчуває критичний дефіцит ракет для перехоплення російських балістичних цілей. За його словами, навіть країни, які мають спільний кордон із Росією, не поспішають передавати власні запаси таких боєприпасів, оскільки також оцінюють військову загрозу з боку Москви як надзвичайно високу.

    Питання зміцнення української протиповітряної оборони залишається одним із головних напрямків міжнародної дипломатії. Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що забезпечення країни додатковими комплексами Patriot та запасами ракет до них є одним із головних пріоритетів переговорів із союзниками. За словами глави держави, тема посилення ППО стане однією з ключових під час його зустрічі з президентом США Дональдом Трампом на саміті в Туреччині.

    Паралельно Україна продовжує отримувати допомогу від інших міжнародних партнерів. Канада вже оголосила про новий пакет підтримки для зміцнення української системи протиповітряної оборони, а також підтвердила підготовку додаткових оборонних поставок. Німеччина, Данія та інші союзники також беруть участь у міжнародних механізмах забезпечення України засобами ППО та боєприпасами.

    На цьому тлі рішення Норвегії виділити близько 268 млн євро на закупівлю ракет для Patriot стало одним із найбільших цільових внесків у розвиток української протиракетної оборони за останній час. Очікується, що реалізація цієї програми дозволить значно зміцнити можливості українських військових щодо перехоплення російських балістичних ракет, підвищити рівень захисту мирного населення та критично важливої інфраструктури, а також зробить систему протиповітряної оборони України більш стійкою до тривалих масованих атак Росії.

  • Після саміту НАТО Україна отримала рішення щодо Patriot: Сибіга розкрив деталі

    Після саміту НАТО Україна отримала рішення щодо Patriot: Сибіга розкрив деталі

    Саміт НАТО приніс Україні конкретні результати у питанні зміцнення протиповітряної оборони та захисту від російських балістичних ракет. Одним із головних пріоритетів усіх переговорів президента України Володимира Зеленського з іноземними лідерами стало посилення українського неба, а також забезпечення країни сучасними засобами для перехоплення балістичних цілей.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, підбиваючи підсумки міжнародних зустрічей української делегації.

    За його словами, Україна вже має конкретні домовленості, які стосуються посилення можливостей вітчизняної системи протиповітряної оборони. Особливий акцент зроблено саме на розвитку антибалістичних спроможностей, адже Росія дедалі активніше застосовує для ударів по українських містах балістичні ракети, перехоплення яких є одним із найскладніших завдань для будь-якої системи ППО.

    «І вже є конкретні рішення щодо посилення спроможності нашої ППО, стосовно наших антибалістичних спроможностей», – заявив Сибіга.

    Міністр наголосив, що під час усіх переговорів президента Володимира Зеленського із керівниками держав-партнерів питання захисту українського неба було безумовним пріоритетом. За його словами, українська сторона концентрувалася не лише на отриманні політичної підтримки, а й на конкретних рішеннях щодо постачання озброєння, необхідного для відбиття масованих повітряних атак.

    Одним із ключових напрямків роботи української дипломатії залишається якнайшвидше отримання ракет PAC-3 для американських систем Patriot. Саме ці ракети-перехоплювачі вважаються найбільш ефективними засобами боротьби з балістичними цілями та здатні знищувати ракети ще на підльоті до об’єктів.

    За словами глави МЗС, наразі Україна проводить переговори з кількома державами, які мають необхідні ракети на своїх складах. Дипломатична робота ведеться одразу за різними напрямками, щоб максимально прискорити процес передачі цих боєприпасів українській стороні.

    «Є низка держав, які мають в наявності на складах антибалістичні ракети. Ми з кожною з цих країн працюємо за різними каналами, за різними модальностями щодо того, як їх отримати», – пояснив Сибіга.

    Водночас Україна розраховує не лише на допомогу союзників, а й на розвиток власного оборонно-промислового комплексу. Міністр повідомив, що паралельно реалізується окремий напрямок співпраці, який передбачає створення в Україні виробництва засобів із антибалістичними можливостями.

    За словами Сибіги, вже існує чітке бачення того, як реалізовувати цей проєкт. Президент України провів відповідні переговори з лідерами держав, які володіють необхідними технологіями та можуть допомогти завершити процес створення такого виробництва.

    Очільник української дипломатії зазначив, що йдеться не лише про окремі елементи виробництва, а фактично про фіналізацію створення сучасної системи протиповітряної оборони в Україні, яка матиме власні антибалістичні спроможності. Це дозволить значно зміцнити обороноздатність держави та поступово зменшити залежність від імпортних поставок критично важливого озброєння.

    Українська влада наголошує, що питання розвитку системи ППО сьогодні є одним із найважливіших для безпеки держави. Росія регулярно здійснює комбіновані повітряні атаки, використовуючи одночасно крилаті ракети, балістичне озброєння та ударні безпілотники. Особливу небезпеку становлять саме балістичні ракети, адже вони мають надзвичайно високу швидкість польоту та залишають мінімальний час для реагування.

    Напередодні президент Зеленський повідомив про підготовку першої зустрічі так званої “антибалістичної коаліції”. Передбачається, що до неї увійдуть країни, готові координувати зусилля щодо зміцнення української протиповітряної оборони, забезпечення необхідними перехоплювачами та розвитку відповідних виробничих спроможностей.

    Крім того, під час зустрічей із членами Конгресу США глава держави окремо порушив питання гострої нестачі ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Україна неодноразово наголошувала, що навіть наявні системи не можуть повною мірою виконувати свої завдання без достатнього запасу боєприпасів.

    Водночас у НАТО визнають, що проблема дефіциту антибалістичних ракет має глобальний характер. У Північноатлантичному альянсі зазначають, що запасів таких перехоплювачів ніколи не буває достатньо, а через зростання загроз у світі попит на них лише збільшується. Саме тому країни Альянсу активно працюють над нарощуванням виробництва сучасних систем протиповітряної оборони та ракет до них.

    За оцінками української влади, досягнуті на саміті НАТО домовленості мають стати важливим кроком до посилення захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських повітряних атак, а також до формування довгострокової системи безпеки, яка поєднуватиме міжнародну підтримку та розвиток власного оборонного виробництва.

  • Ракетний удар по Києву: спалахнули пожежі, є постраждалі

    Ракетний удар по Києву: спалахнули пожежі, є постраждалі

    У ніч проти 8 липня російські війська здійснили чергову ракетну атаку на Київ. Внаслідок ворожого удару у кількох районах столиці виникли масштабні пожежі, пошкоджено адміністративні будівлі, складські приміщення, гаражний кооператив, а також громадський транспорт. За попередньою інформацією, щонайменше двоє людей отримали поранення, одного з постраждалих госпіталізували. На місцях ударів тривають аварійно-рятувальні роботи, а екстрені служби продовжують ліквідовувати наслідки чергової російської атаки.

    Про це повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За даними рятувальників, основний удар припав на Святошинський та Деснянський райони Києва. Саме там зафіксовано найбільшу кількість пошкоджень та осередків займання, які виникли після влучань або падіння уламків російських ракет.

    У Святошинському районі внаслідок атаки загорілися адміністративна будівля та складські приміщення. Полум’я швидко охопило значну площу, через що до ліквідації пожежі були залучені численні підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, спеціальна техніка та додаткові сили екстрених служб. Рятувальники оперативно розпочали гасіння вогню, щоб не допустити його подальшого поширення на сусідні споруди.

    Саме у Святошинському районі зафіксовано й постраждалих. За попередніми даними, поранення отримали двоє людей. Одного з них після надання першої медичної допомоги госпіталізували до лікарні. Іншому допомогу надали на місці. Інформація про стан потерпілих уточнюється.

    Крім цього, за іншою адресою у Святошинському районі після російського удару загорівся гаражний кооператив. Завдяки оперативним діям пожежно-рятувальних підрозділів вогонь вдалося швидко локалізувати та повністю ліквідувати, не допустивши його поширення на інші гаражі та сусідні об’єкти.

    У цьому ж районі вибуховою хвилею та уламками пошкоджено адміністративну будівлю, а також трамваї. Наразі спеціалісти оцінюють характер пошкоджень, встановлюють обсяги збитків та визначають, коли громадський транспорт зможе повернутися до звичайної роботи.

    У Деснянському районі столиці внаслідок російської атаки виникла пожежа на території складських приміщень. На місце оперативно прибули рятувальники, які розпочали гасіння вогню та одночасно перевіряли територію на предмет можливих повторних осередків займання або інших небезпечних факторів.

    У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що станом на ранок основні пожежі вдалося локалізувати. Водночас роботи на місцях ударів тривають, оскільки рятувальники продовжують розбирати завали, обстежувати пошкоджені будівлі та перевіряти, чи не залишилися під конструкціями люди.

    «Наразі на всіх інших локаціях пожежі локалізовано. На місці працюють рятувальники та всі відповідні служби. Інформація щодо жертв та постраждалих уточнюється», — повідомили у ДСНС.

    До ліквідації наслідків атаки залучено рятувальників, поліцейських, медиків, комунальні служби, енергетиків та інші профільні підрозділи. Вони розчищають територію від уламків, перевіряють стан інженерних мереж, ліквідовують наслідки вибухів та допомагають місцевим жителям.

    Нічна ракетна атака стала лише частиною масштабної повітряної операції, яку Росія здійснила проти української столиці. Після завершення ракетного удару небезпека для Києва не зникла.

    Уже вранці 8 липня російські війська двічі намагалися атакувати столицю ударними безпілотниками. Через це у Києві двічі оголошували повітряну тривогу. Під час першої тривоги жителі міста чули вибухи, які були пов’язані з роботою української протиповітряної оборони. Сили ППО продовжували відбивати повітряні атаки, не допускаючи ураження нових об’єктів у столиці.

    В останні тижні Росія значно активізувала удари по Києву, регулярно застосовуючи комбіновану тактику із використанням балістичних і крилатих ракет, а також великої кількості ударних безпілотників. Такі атаки спрямовані не лише на військові чи інфраструктурні об’єкти, а й створюють постійну загрозу для цивільного населення та міської інфраструктури.

    Через надзвичайно високу швидкість польоту балістичних ракет час між їхнім запуском і появою над українською територією становить лише кілька хвилин. Саме тому жителі столиці інколи чують вибухи майже одночасно з оголошенням повітряної тривоги або навіть раніше.

    Нагадаємо, попередня масштабна комбінована атака на Київ відбулася в ніч на 6 липня. Тоді російські війська одночасно застосували ударні безпілотники, балістичні та крилаті ракети. Наслідки були зафіксовані у Подільському, Дарницькому, Оболонському та Голосіївському районах столиці. Руйнувань зазнали житлові будинки, адміністративні та нежитлові споруди, об’єкти цивільної інфраструктури, транспорт і автомобілі. Внаслідок тієї атаки загинули та постраждали люди, а пошуково-рятувальна операція тривала понад добу. Лише 7 липня рятувальники завершили розбір завалів та пошукові роботи.

    Нова атака вкотре засвідчила, що Росія продовжує систематично завдавати ударів по українській столиці, використовуючи різні типи озброєння та створюючи постійну загрозу для мирного населення і критичної інфраструктури міста.

  • Румунія попросила Україну змінити роботу морських дронів

    Румунія попросила Україну змінити роботу морських дронів

    Румунія звернулася до України з офіційною пропозицією змінити алгоритм роботи українських морських безпілотників, які застосовуються в акваторії Чорного моря. У Бухаресті пропонують запрограмувати дрони таким чином, щоб вони автоматично самознищувалися у разі випадкового потрапляння до територіальних вод Румунії. Одночасно румунська влада веде переговори із союзниками щодо розміщення додаткових систем протиповітряної оборони та сучасних засобів виявлення повітряних цілей після нещодавнього інциденту з безпілотником поблизу кордону.

    Про це повідомляє Radio România.

    Про нову ініціативу розповів виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце. За його словами, він уже направив офіційне звернення українському міністру оборони, в якому запропонував розглянути можливість внесення змін до програмного забезпечення українських морських безпілотників.

    Як пояснив румунський посадовець, йдеться про створення механізму, який би автоматично активував самоліквідацію безпілотного апарата у випадку його випадкового входження до територіальних вод Румунії. На думку Бухареста, така система дозволила б уникнути потенційних інцидентів, які можуть виникнути через бойові дії у Чорному морі.

    «Я офіційно направив міністру оборони України запит, в якому вказав, що для Румунії доцільно оголосити про те, що будь-який безпілотник, запущений у Чорне море і вироблений в Україні, повинен бути запрограмований таким чином, щоб при випадковому попаданні в територіальні води Румунії, за будь-яких умов, він мимоволі вибухнув», — заявив Раду Міруце.

    За його словами, сучасні технології дозволяють реалізувати подібний механізм без постійного зв’язку між оператором та дроном. Він пояснив, що ще перед запуском у програмне забезпечення безпілотника можна закласти точні координати державних кордонів. У такому випадку вбудований мікропроцесор самостійно визначатиме місцеперебування апарата за допомогою навігаційних систем і, якщо дрон випадково перетне межу територіальних вод Румунії, автоматично активує програму самоліквідації.

    Міруце наголосив, що запропонований алгоритм працюватиме автономно навіть у разі втрати зв’язку з оператором. Це, на його думку, значно підвищить безпеку судноплавства та допоможе уникнути небажаних інцидентів між двома сусідніми державами.

    Виконувач обов’язків міністра оборони підкреслив, що ініціатива не спрямована проти України чи використання нею безпілотних технологій у війні з Росією. За його словами, головною метою є забезпечення безпеки румунської території та мінімізація ризиків, які можуть виникати через активні бойові дії поблизу кордонів країни.

    Окрім питання українських морських безпілотників, Румунія активно працює над зміцненням власної системи протиповітряної оборони. За словами Міруце, після останніх інцидентів із безпілотниками поблизу румунського кордону уряд активізував переговори з міжнародними партнерами щодо розміщення додаткових засобів ППО на території країни.

    Посадовець повідомив, що переговори ведуться одразу з кількома державами-союзниками, які можуть надати необхідні оборонні системи. За його словами, консультації вже перебувають на просунутій стадії, однак остаточне рішення залежить від країн, які мають ухвалити внутрішні політичні та військові процедури.

    «Це рішення зрештою залежить від країн, які ухвалять таке рішення. Переговори з трьома з цих країн перебувають на просунутій стадії, але оскільки це делікатне питання для кожної країни, доречно дозволити їм оголосити про завершення всіх внутрішніх процедур, необхідних для відправки сюди додаткових коштів», — зазначив Міруце.

    Водночас Бухарест розраховує не лише на додаткові системи протиповітряної оборони, а й на сучасні комплекси спостереження та виявлення повітряних цілей. За словами очільника оборонного відомства, особливий акцент робиться на обладнанні, здатному виявляти невеликі безпілотники, які летять на дуже малих висотах і є складними для своєчасного виявлення звичайними радарами.

    Румунська влада вважає, що розвиток таких технологій є одним із ключових напрямків зміцнення національної безпеки, особливо з огляду на війну Росії проти України та регулярні атаки на українські порти й інфраструктуру в районі Дунаю, неподалік румунського кордону.

    Останніми роками Румунія неодноразово повідомляла про інциденти, пов’язані з російськими безпілотниками. У різних районах країни, що межують з Україною, неодноразово знаходили уламки дронів після російських атак на українську портову інфраструктуру. Подібні випадки викликали занепокоєння як у Бухаресті, так і серед союзників по НАТО, оскільки Румунія є членом Альянсу та межує із зоною активних бойових дій.

    Саме тому питання захисту повітряного простору стало одним із головних пріоритетів румунської влади. У країні вже проводиться модернізація оборонної інфраструктури, посилюється військова присутність у прикордонних районах, а також розширюється співпраця із союзниками у сфері протиповітряної та протиракетної оборони.

    Україна зі свого боку також продовжує активно розвивати безпілотні технології для оборони Чорноморського регіону. Морські дрони стали одним із найефективніших засобів боротьби з російським флотом та військовою інфраструктурою у Чорному морі, а останнім часом Київ також приділяє значну увагу розвитку безпілотників-перехоплювачів.

    Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що для посилення захисту Одеси та всього Чорноморського регіону Україна планує розгорнути нову багаторівневу систему оборони, основу якої становитимуть безпілотники-перехоплювачі. Очікується, що вони допоможуть ефективніше протидіяти російським ударним дронам і посилять захист української критичної інфраструктури та портів.

  • Усе вирішить Трамп: чотири головні питання для України на саміті НАТО в Анкарі

    Усе вирішить Трамп: чотири головні питання для України на саміті НАТО в Анкарі

    У Як пише Bloomberg, столиці Туреччини 7 липня стартував дводенний саміт НАТО, який уже називають одним із найскладніших за останні роки. На зустріч до Анкари прибули лідери всіх 32 держав-членів Альянсу, а також президент України Володимир Зеленський. Однією з головних подій стане його зустріч із президентом США Дональдом Трампом, запланована на 8 липня. Саме від позиції Вашингтона значною мірою залежить, чи отримає Україна нові системи протиповітряної оборони, додаткові ракети до Patriot, підтримку оборонного виробництва та подальші гарантії безпеки. Водночас саміт проходить на тлі дискусій про майбутню роль США в європейській безпеці, зростання оборонних витрат союзників і необхідність переозброєння НАТО.

    Першим і найнагальнішим питанням для України залишається посилення протиповітряної оборони. Після масованих російських ударів останніх днів українська влада неодноразово наголошувала на гострому дефіциті ракет-перехоплювачів до комплексів Patriot. Президент Володимир Зеленський уже заявив, що саме ця тема стане ключовою під час переговорів із Дональдом Трампом. Україна прагне отримати не лише нові ракети та батареї Patriot, а й американську ліцензію на їх виробництво, що дозволило б у перспективі забезпечувати власні потреби та зміцнювати оборонний потенціал Європи.

    Напередодні саміту генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що союзники не мають необмежених запасів ракет Patriot, однак Альянс працює над пошуком додаткових можливостей для підтримки України. Водночас під час Форуму оборонної промисловості НАТО в Анкарі Зеленський закликав партнерів прискорити створення європейських виробничих потужностей для випуску сучасних систем протиракетної оборони та заявив, що чекати до 2030 року вже неможливо.

    Другим ключовим питанням є фінансування військової допомоги Україні. На саміті союзники мають підтвердити довгострокову підтримку Києва. За інформацією Reuters, країни НАТО планують оголосити про допомогу Україні на суму близько 70 млрд євро у 2026 році, хоча значна частина цих коштів уже врахована в національних програмах підтримки окремих держав. Одночасно союзники активно розширюють виробництво озброєнь, збільшують закупівлі та інвестують у нові оборонні технології.

    Одним із механізмів забезпечення України озброєнням стала програма Prioritised Ukraine Requirements List (PURL), через яку фінансуються закупівлі американського озброєння відповідно до визначених Україною пріоритетів. Саме через цю систему партнери можуть фінансувати придбання ракет до Patriot, артилерійських боєприпасів та іншої критично важливої зброї.

    Третім важливим питанням є майбутня роль США в європейській безпеці. Адміністрація Дональда Трампа відкрито заявляє про намір поступово перекладати більшу відповідальність за оборону континенту на європейських союзників. У Пентагоні триває перегляд американської військової присутності в Європі, а результати цього аналізу можуть вплинути на чисельність американських військ на континенті. Водночас у Вашингтоні наголошують, що перегляд не означає автоматичного згортання гарантій безпеки, а має забезпечити більш справедливий розподіл відповідальності між союзниками.

    Саме тому одним із головних завдань саміту стало демонстрування США того, що європейські країни вже суттєво збільшили свої оборонні витрати. За словами Марка Рютте, лише протягом 2025 року європейські члени НАТО та Канада витратили на оборону понад 570 млрд доларів, а Альянс продовжує реалізацію плану поступового доведення оборонних видатків до 5% ВВП. Крім того, на форумі в Анкарі було оголошено про нові великі контракти у сфері виробництва озброєнь, зокрема безпілотних систем, літаків раннього радіолокаційного виявлення та високоточних ракет.

    Четвертим питанням залишається місце України в майбутній системі безпеки НАТО. Виступаючи на Форумі оборонної промисловості, Зеленський заявив, що Україна вже довела свою здатність захищати не лише власну державу, а й безпеку всього європейського континенту. Президент наголосив, що українська армія має унікальний бойовий досвід, який повинен стати частиною колективної оборони Альянсу. Він також підкреслив, що навіть після завершення війни Україна залишатиметься країною, яка безпосередньо межує з Росією, а тому її інтеграція до системи безпеки НАТО є стратегічно важливою для всіх союзників.

    Як пише Bloomberg, цього року саміт проходить у непростій міжнародній атмосфері. Відносини між Вашингтоном і низкою європейських союзників залишаються напруженими після розбіжностей щодо політики на Близькому Сході та вимог США щодо збільшення оборонних витрат. Дональд Трамп неодноразово заявляв, що очікує від європейських партнерів більшого внеску у власну безпеку, тоді як НАТО намагається продемонструвати єдність і готовність адаптуватися до нових викликів.

    Для України ж центральним результатом саміту стануть не декларації, а конкретні рішення щодо посилення протиповітряної оборони, збільшення військової допомоги, розвитку оборонної промисловості та поглиблення співпраці з Альянсом. Саме ці питання перебувають у центрі переговорів української делегації в Анкарі й визначатимуть практичні наслідки нинішнього саміту для безпеки держави.

  • Зеленський поставив НАТО питання руба: без України Альянс не готовий до сучасної війни

    Зеленський поставив НАТО питання руба: без України Альянс не готовий до сучасної війни

    Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Форумі оборонної промисловості НАТО в Анкарі закликав союзників невідкладно прискорити створення європейської системи протиракетної оборони, збільшити виробництво сучасного озброєння та переглянути роль України в архітектурі європейської безпеки. Глава держави заявив, що нинішня війна вже кардинально змінила характер бойових дій, а Україна накопичила унікальний бойовий досвід, який має стати складовою колективної оборони НАТО. Форум став одним із центральних заходів першого дня саміту НАТО в Туреччині, присвяченим розвитку оборонної промисловості, інновацій та спільного виробництва озброєнь.

    У своєму виступі Зеленський наголосив, що питання членства України в НАТО вже давно виходить за межі політичних дискусій і безпосередньо стосується безпеки всього євроатлантичного простору. За словами президента, несправедливо залишати поза Альянсом країну, яка вже понад чотири роки стримує найбільшу війну в Європі з часів Другої світової та демонструє найвищий рівень сучасних оборонних спроможностей.

    Президент підкреслив, що навіть після завершення війни Україна залишатиметься державою, яка безпосередньо межує з Росією. Саме тому українська армія, технології та бойовий досвід можуть стати одним із найважливіших елементів системи стримування для всього Альянсу.

    Окрему увагу глава держави приділив темі протиракетної оборони. Він заявив, що сьогодні головною військовою перевагою Росії залишається можливість завдавати ударів балістичними ракетами. Водночас наявних виробничих потужностей із випуску систем Patriot і ракет до них уже недостатньо для покриття потреб України та інших європейських держав.

    «Це не може чекати до 2030 року чи пізніше», — наголосив Зеленський, пояснивши, що Європі необхідно вже зараз створювати власне виробництво сучасних протиракетних комплексів і боєприпасів до них.

    Президент повідомив, що Україна вже веде переговори зі Сполученими Штатами щодо отримання ліцензій на виробництво окремих компонентів систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot. Він закликав партнерів підтримати цю ініціативу, адже йдеться не лише про безпеку України, а й про захист сотень мільйонів громадян європейських держав. Ця тема також обговорювалася під час попередніх переговорів Зеленського з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

    Говорячи про перебіг війни, Зеленський заявив, що Україна фактично зруйнувала російську концепцію «глибокого стратегічного тилу». За його словами, сьогодні в Росії практично не залишилося великих об’єктів військової чи паливної інфраструктури, які б не опинилися під ударами українських сил.

    Президент зазначив, що навіть великі нафтопереробні підприємства, розташовані за тисячі кілометрів від українського кордону, більше не можуть почуватися недосяжними. Це, на його думку, докорінно змінює логіку сучасної війни та змушує російське керівництво витрачати значні ресурси на захист власної території.

    Окремий блок виступу був присвячений безпілотним технологіям. Зеленський порівняв революцію, яку здійснили дрони у сучасній війні, із появою кулеметів під час Першої світової війни, розвитком танків у Другій світовій війні та появою високоточної ракетної зброї.

    За словами президента, сьогодні саме безпілотники відіграють вирішальну роль у знищенні російських сил. Він повідомив, що лише протягом червня російська армія втратила майже 28 тисяч військовослужбовців, а загалом Україна щомісяця ліквідовує близько 30 тисяч окупантів. Президент наголосив, що практично кожне ураження підтверджується відеофіксацією, а переважна більшість ударів здійснюється саме за допомогою дронів.

    Окремо Зеленський звернув увагу на розвиток українських морських безпілотників. Якщо раніше вони використовувалися переважно для ураження кораблів Чорноморського флоту Росії, то тепер перетворилися на універсальні багатоцільові платформи, здатні атакувати цілі не лише на морі, а й на суші та навіть у повітрі.

    Президент також повідомив, що українська система боротьби з російськими ударними безпілотниками досягла одного з найкращих показників у світі. За його словами, сьогодні понад 90% російських дронів типу Shahed успішно перехоплюються українськими силами оборони. Такий результат став можливим завдяки поєднанню сучасних систем ППО, мобільних вогневих груп, засобів радіоелектронної боротьби та нових технологічних рішень.

    Під час виступу Зеленський представив союзникам і нову міжнародну ініціативу Drone Deal. Вона передбачає не лише експорт українських безпілотних технологій, а й спільне виробництво дронів із державами-партнерами, швидший доступ до сучасних засобів захисту критичної інфраструктури та поглиблення технологічного співробітництва між оборонними компаніями різних країн.

    Президент подякував державам і виробникам, які вже приєдналися або найближчим часом планують долучитися до цієї програми. За його словами, війна продемонструвала, що швидкість розробки та виробництва нових технологій сьогодні стала не менш важливою, ніж чисельність армії чи обсяг військових бюджетів.

    Форум оборонної промисловості став однією з ключових подій саміту НАТО в Анкарі, де союзники обговорюють збільшення оборонних інвестицій, розвиток спільного виробництва озброєнь, підтримку України та зміцнення оборонно-промислової бази Альянсу. Саме питання розвитку військової промисловості та довгострокового забезпечення України сучасною зброєю визначені серед головних тем нинішнього саміту.