Golosnovinua.com

Позначка: ППО

  • Федоров анонсував нову ППО: Україна тестує лазери та масово збиває “Шахеди”

    Федоров анонсував нову ППО: Україна тестує лазери та масово збиває “Шахеди”

    Україна переходить до нового етапу розвитку протиповітряної оборони, у якому дедалі більшу роль починають відігравати інноваційні технології, зокрема лазерні системи ураження повітряних цілей, а також дрони-перехоплювачі, які вже демонструють значну ефективність у боротьбі з російськими атаками. Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров під час Defense Tech-події Brave1 Advantage, окресливши загальний напрям трансформації української ППО та посилення її автономності й технологічності.

    За словами міністра, Україна вже перейшла від виключно тестових розробок до практичного випробування лазерних систем протиповітряної оборони. Він зазначив, що наразі ця технологія перебуває на етапі активного обкатування в реальних умовах, а перші результати вже дають підстави розглядати лазери як потенційний елемент майбутньої багаторівневої системи захисту. Водночас Федоров підкреслив, що через чутливість теми деталі поки що не розголошуються, однак напрям розробок залишається одним із пріоритетних.

    Окрему увагу міністр приділив розвитку дронів-перехоплювачів, які вже стали одним із ключових інструментів протидії російським безпілотникам. За його словами, лише протягом травня українські підрозділи змогли знищити майже сім тисяч ворожих дронів типу Shahed і “Гербера” саме за допомогою таких систем. Федоров також навів дані щодо ефективності під час масованих атак, зазначивши, що в окремих випадках близько 75% ударних безпілотників було уражено саме дронами-перехоплювачами, що суттєво зменшує навантаження на інші компоненти ППО.

    Він додав, що під час однієї з останніх атак на Київ українським силам вдалося знищити близько 95% ворожих безпілотників, і саме цей показник Міністерство оборони розглядає як орієнтир для масштабування ефективності по всій країні. За словами Федорова, мета полягає у тому, щоб до кінця року вийти на аналогічний рівень перехоплення повітряних цілей у більшості регіонів України.

    Міністр також розповів про масштабне нарощування виробництва безпілотних систем. Зокрема, Міністерство оборони вже оголосило тендер на закупівлю 150 тисяч дронів, частина з яких належить до категорії Middle Strike і призначена для ураження цілей на середній дистанції. Окрім цього, триває розвиток напрямку створення відносно дешевих крилатих ракет із використанням елементів штучного інтелекту, які мають підвищити гнучкість і масовість ударних можливостей України.

    Федоров підкреслив, що багато з цих розробок ще не є широко відомими або публічними, однак уже зараз проходять випробування в Україні за участі близько десяти компаній, які працюють над створенням ефективних і доступних ракетних рішень для боротьби з безпілотниками. Паралельно ведеться робота над технологіями, здатними протидіяти більш складним загрозам, зокрема балістичним ракетам і керованим авіаційним бомбам, що вимагає багаторівневого підходу до побудови оборони.

    Окремо міністр наголосив на розвитку оборонної індустрії та міжнародного співробітництва, зазначивши, що Україна поступово розширює можливості експорту власних оборонних технологій. Одним із ключових механізмів у цьому процесі стали так звані Drone Deal угоди, які передбачають не лише постачання озброєнь, а й передачу технологій, спільні розробки та залучення міжнародного фінансування. За його словами, вже близько 20 країн висловили зацікавленість у такій формі співпраці, що свідчить про зростання ролі України як технологічного партнера у сфері оборони.

  • Зеленський попередив про новий масований удар РФ

    Зеленський попередив про новий масований удар РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив про високу ймовірність чергового масованого ракетно-дронового удару Росії по території України вже найближчим часом, закликавши громадян максимально серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги та обов’язково користуватися укриттями. Про це глава держави повідомив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіном, коментуючи поточну безпекову ситуацію та інтенсивність російських атак.

    За словами Зеленського, російські війська продовжують регулярну тактику масованих ударів, які відбуваються з періодичністю приблизно раз на один-два тижні та включають одночасне застосування сотень ударних безпілотників і десятків ракет різних типів. Президент наголосив, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку нового подібного удару, яка є “дуже неприємною” і свідчить про подальшу ескалацію з боку Росії.

    Глава держави підкреслив, що Росія не демонструє жодних намірів припиняти війну, а навпаки продовжує нарощувати інтенсивність атак по українській території. Він зазначив, що українська сторона як через офіційні дипломатичні канали, так і через неформальні контакти неодноразово передавала сигнали про готовність до переговорів, однак російське керівництво, за його словами, обирає шлях подальшої агресії та затягування війни.

    Окремо Зеленський повідомив, що у зв’язку з поточною ситуацією він разом із частиною команди терміново повертається в Україну, аби координувати дії щодо захисту критичної інфраструктури та посилення протиповітряної оборони. Він підкреслив, що українська система ППО, Сили оборони, Міністерство внутрішніх справ та спецслужби вже отримали відповідні доручення і працюватимуть у посиленому режимі в найближчі дні.

    Президент також наголосив, що ключовим завданням залишається захист цивільного населення та зменшення наслідків можливих ударів, однак водночас закликав громадян не нехтувати правилами безпеки, особливо під час повітряних тривог. За його словами, саме дисципліна та своєчасне реагування можуть суттєво знизити ризики для життя людей.

    У контексті останніх атак Зеленський нагадав, що російські війська вже завдали низки ударів по різних регіонах України, що призвело до значних жертв серед цивільного населення. Зокрема, внаслідок балістичного удару по Одеській області загинули люди та десятки отримали поранення, у Харкові після серії авіаційних ударів також є загиблі та десятки постраждалих, а в Херсоні атака безпілотника по цивільному транспорту призвела до загибелі дитини та поранень мирних мешканців.

    Зеленський підсумував, що Росія продовжує війну свідомо та системно, використовуючи терор проти цивільного населення як один із ключових інструментів тиску, і наголосив, що Україна разом із партнерами робить усе можливе для посилення обороноздатності та захисту громадян від подальших атак.

  • Федоров попередив про критичні 6 місяців для України

    Федоров попередив про критичні 6 місяців для України

    Україна має обмежене в часі «вікно можливостей», яке може суттєво вплинути на перебіг війни з Росією, однак реалізація цього потенціалу напряму залежить від швидкості дій міжнародних партнерів і темпів постачання необхідних ресурсів. Про це в інтерв’ю виданню Politico заявив міністр оборони України Михайло Федоров, наголосивши, що наступні місяці можуть стати визначальними для технологічної та військової переваги України на полі бою.

    За словами міністра, нинішній етап війни характеризується стрімким розвитком військових технологій, насамперед у сфері безпілотних систем, ракетного озброєння та засобів радіоелектронної боротьби, і саме зараз Україна має шанс запустити новий цикл інновацій, який дозволить зберегти перевагу над російськими силами. Він підкреслив, що йдеться про короткий часовий проміжок, протягом якого українська армія може діяти випереджально, доки противник не адаптується до вже впроваджених рішень.

    Федоров прямо зазначив, що у разі своєчасного і достатнього постачання озброєнь та фінансування Україна може отримати приблизно шість місяців технологічної та оперативної переваги. За його словами, цей період є критичним, адже саме він визначить, чи зможе Україна утримати ініціативу в розвитку бойових інновацій або ж втратить темп через затримки з боку партнерів.

    Міністр наголосив, що ключовим фактором є не лише обсяг допомоги, а саме швидкість ухвалення рішень. Він підкреслив, що бюрократичні процедури у країнах-партнерах часто гальмують постачання критично важливих систем, тоді як на фронті технологічні цикли змінюються дуже швидко і вимагають негайного реагування.

    Окремо Федоров окреслив перелік озброєнь, які Україна вважає пріоритетними для утримання та посилення обороноздатності. Серед них він назвав ракети-перехоплювачі, які є критично важливими для протидії повітряним атакам, недорогі ракети та крилаті ракети для глибших і більш точкових ударів, а також безпілотники з реактивними двигунами, які здатні значно підвищити дальність і ефективність ураження цілей.

    Міністр також пояснив, що українська стратегія ударів спрямована не лише на ураження військових об’єктів противника, а й на системне порушення його логістики, постачання та можливостей наступу. За його словами, головна мета полягає у захисті української піхоти, стримуванні просування російських сил та створенні умов, за яких противник втрачає темп наступальних дій. Він додав, що на окремих ділянках фронту вже фіксується уповільнення російського просування, що, на його думку, свідчить про ефективність обраної тактики.

    Як приклад ефективної міжнародної взаємодії Федоров навів досвід Данії, яка, за його словами, оперативно змінила підхід до закупівель озброєння та переорієнтувала частину замовлень зі стандартних артилерійських снарядів на більш далекобійні та ефективні боєприпаси. Міністр наголосив, що данська сторона змогла швидко укласти контракт і здійснити першу поставку всього за тиждень, що, на його думку, демонструє реальну можливість пришвидшення оборонних процесів за наявності політичної волі.

    Федоров також підкреслив, що модель міжнародної допомоги має змінюватися і більше орієнтуватися на конкретні потреби України на полі бою, а не на те, які саме види озброєння простіше або зручніше передавати країнам-партнерам. Він зазначив, що вже вдалося спільно з міжнародними союзниками перенаправити мільярди доларів фінансування саме на ті напрямки, які є найбільш критичними для оборони.

    Окрім постачання зброї, Україна паралельно працює над посиленням системи протиповітряної оборони, реформуванням мобілізаційних процесів та переглядом рівня грошового забезпечення військовослужбовців. За словами міністра, ці зміни потребують додаткових ресурсів, і швидкість надходження міжнародної допомоги безпосередньо впливає на можливість держави збільшувати підтримку армії.

    Федоров також заявив, що українські військові сьогодні є одними з найбільш підготовлених у Європі, оскільки мають безпосередній бойовий досвід високої інтенсивності. Він навів оцінки, згідно з якими російські втрати можуть сягати десятків тисяч військових щомісяця, що, за його словами, демонструє масштаб і жорсткість бойових дій, а також ефективність українського спротиву.

    На тлі цих заяв також відомо, що Україна продовжує отримувати значну міжнародну фінансову підтримку. Зокрема, 30 червня до державного бюджету надійшло 3,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Support Loan, які будуть спрямовані на потреби оборонно-промислового комплексу та забезпечення першочергових потреб фронту.

    Водночас тривають політичні консультації щодо подальшого посилення підтримки України з боку НАТО та союзників. Президент Володимир Зеленський нещодавно обговорював із генеральним секретарем Альянсу Марком Рютте додаткові кроки щодо зміцнення обороноздатності, зокрема у сфері протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових пріоритетів у протистоянні російським ударам.

  • У Росії різко зросли запити про завершення війни після українських атак

    У Росії різко зросли запити про завершення війни після українських атак

    У Росії фіксується помітне зростання суспільного інтересу до того, коли може завершитися війна проти України, і цей показник досяг рекордних значень на тлі українських ударів, які продемонстрували вразливість російської системи протиповітряної оборони та вплинули на інформаційні настрої всередині країни. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW), який аналізує як військові, так і соціально-політичні процеси в Російській Федерації.

    Аналітики посилаються на дані, оприлюднені в матеріалі видання Meduza, де зазначається, що сервіс Wordstat російської пошукової системи Яндекс зафіксував різке зростання кількості запитів із формулюванням «коли Росія закінчить війну проти України». У період з 22 по 28 червня таких запитів було понад 137 тисяч, що, за оцінками дослідників, є найвищим показником від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.

    Згідно з аналізом, значна частина цих запитів надходила з Московської та Ленінградської областей, тобто з регіонів, які Кремль традиційно вважає найбільш захищеними та де зосереджено значні ресурси протиповітряної оборони. Водночас саме ці території останнім часом неодноразово ставали об’єктами ударів українських безпілотників та інших засобів ураження, що, як припускають аналітики, могло посилити відчуття уразливості серед населення і вплинути на різке зростання пошукових запитів про завершення війни.

    У звіті ISW також наголошується, що тенденція до зростання таких запитів не є короткочасною, а спостерігається вже другий тиждень поспіль. Попередній пік інтересу, за даними аналітиків, фіксувався на початку червня, коли українські дрони атакували об’єкти на території Санкт-Петербурга у період проведення Петербурзького міжнародного економічного форуму, що мало значний інформаційний резонанс у російському суспільстві.

    Окрім інформаційних показників, дослідники звертають увагу і на соціологічні тенденції всередині Росії. Зокрема, за даними опитувань Фонду громадської думки (ФОМ), який пов’язують із Кремлем, рівень схвалення діяльності президента Росії Володимира Путіна у період з 12 по 21 червня знизився на п’ять відсоткових пунктів — із 74% до 69%. Це падіння збіглося в часі з масштабними ударами по Московській області, які стали одним із найбільш резонансних епізодів останніх місяців.

    ISW також зазначає, що щотижневі соціологічні вимірювання ФОМ демонструють поступове зниження рівня довіри до Путіна, яке, за їхніми даними, триває з лютого 2026 року. Водночас аналітики наголошують, що в умовах авторитарної системи влади результати опитувань у Росії можуть зазнавати впливу з боку держави, однак навіть за таких обставин фіксуються ознаки зростання внутрішнього невдоволення та втоми від війни.

    Окремо у звіті підкреслюється, що Кремль протягом усього періоду повномасштабного вторгнення намагався максимально ізолювати населення великих міст, насамперед Москви та Санкт-Петербурга, від безпосередніх наслідків бойових дій. Йшлося про посилення систем ППО, інформаційний контроль та обмеження доступу до даних про наслідки атак. Проте останні події свідчать про те, що ці заходи не змогли повністю захистити великі агломерації від впливу війни, що, ймовірно, й відображається у зростанні суспільного інтересу до її завершення.

    Аналітики ISW роблять висновок, що поєднання регулярних атак на території РФ, інформаційного ефекту від них та поступового накопичення соціально-економічних проблем може формувати у частини російського суспільства запит на завершення бойових дій. Водночас відкриті антивоєнні настрої залишаються обмеженими через жорсткий контроль внутрішнього інформаційного простору та репресивну політику щодо інакодумства.

    На цьому тлі звертається увага і на заяви української сторони. Президент України Володимир Зеленський раніше повідомляв, що українська розвідка отримала документи, які містять внутрішні оцінки ситуації в Росії, зокрема щодо рівня підтримки керівництва країни та суспільних настроїв. За його словами, навіть офіційні дані, які надходять до Кремля, свідчать про наявність зростаючого невдоволення, хоча повнота цієї інформації може бути обмежена на рівні вищого керівництва.

    У підсумку аналітики сходяться на думці, що нинішня динаміка інформаційних запитів, соціологічних показників і реакцій суспільства в Росії може свідчити про поступове формування запиту на завершення війни, однак його політичне оформлення залишається вкрай ускладненим через характер російської політичної системи та продовження бойових дій.

  • Ніч дронів над Росією: під Москвою зафіксували масовий рух безпілотників

    Ніч дронів над Росією: під Москвою зафіксували масовий рух безпілотників

    Уранці у вівторок, 30 червня, у низці регіонів Російської Федерації, зокрема в Московській області та Тульській області, було зафіксовано масову появу безпілотних літальних апаратів, які рухалися у напрямку російської столиці. Про це повідомляють російські Telegram-канали та місцеві жителі, які публікували відео та свідчення про проліт дронів у небі.

    За даними очевидців, перші повідомлення про активність безпілотників почали з’являтися приблизно з 04:00 ранку. Жителі підмосковних населених пунктів повідомляли про значну кількість дронів, які рухалися організованими групами у напрямку Москви. Паралельно подібні сигнали надходили і з Тульської області, де місцеві жителі також фіксували проліт невідомих безпілотників у нічному та ранковому небі.

    Мер Москви Сергій Собянін упродовж ранкових годин регулярно публікував повідомлення в Telegram-каналі, у яких заявляв про роботу російських сил протиповітряної оборони. За його словами, ППО нібито здійснювала перехоплення та знищення безпілотних апаратів, які прямували у бік російської столиці. Він неодноразово оновлював інформацію, повідомляючи про нові “збиті цілі”.

    Водночас характер окремих повідомлень, у яких йшлося лише про факт знищення дронів без уточнення місця ураження або падіння уламків, викликав додаткові припущення у соціальних мережах. Частина користувачів припускає, що деякі безпілотники могли долітати до безпосередніх підступів до Москви, однак офіційного підтвердження цих тверджень наразі немає.

    Приблизно через годину після початку інцидентів у соціальних мережах почали масово з’являтися відеозаписи, на яких видно рух об’єктів у небі над Московським регіоном. На кадрах, оприлюднених очевидцями, зафіксовано проліт безпілотників у напрямку столиці РФ, а також роботу систем протиповітряної оборони.

    Станом на 05:45 Сергій Собянін повідомив, що російські сили ППО нібито знищили вже близько 50 безпілотних літальних апаратів. Він зазначив, що атака на Московський регіон триває, а підрозділи протиповітряної оборони продовжують роботу у посиленому режимі. Жодних додаткових деталей щодо можливих наслідків або пошкоджень він не навів.

    Окремо повідомляється, що у Тульській області приблизно в той самий час також було зафіксовано активність дронів. Місцеві жителі повідомляли про серію прольотів безпілотників, які рухалися на великій висоті, а також про роботу засобів протиповітряної оборони. Відео та фото з місця подій почали активно поширюватися в регіональних пабліках.

    Офіційної інформації щодо можливих наслідків атак у Москві, Московській області або Тульському регіоні на момент публікації не оприлюднено. Дані про руйнування, постраждалих або уражені об’єкти залишаються непідтвердженими.

    Водночас останнім часом у Росії фіксується суттєве зростання кількості атак безпілотників по об’єктах на її території. Інциденти з дронами стають регулярними та охоплюють дедалі більше регіонів, включно з прикордонними та центральними областями.

    Згідно з повідомленнями міжнародних медіа, зокрема Reuters, станом на кінець червня Україна здійснила атаки щонайменше на 8 із 10 найбільших нафтопереробних заводів Російської Федерації. Частина цих підприємств зазнавала ударів неодноразово, що, за оцінками аналітиків, впливає на стабільність паливного ринку РФ та логістику постачання нафтопродуктів.

    Аналітики зазначають, що подібні інциденти свідчать про розширення географії ударів по території Росії та зростання інтенсивності використання безпілотних технологій у сучасній війні. Водночас Москва традиційно заявляє про “успішну роботу ППО” та мінімізує інформацію про можливі наслідки атак.

    Ситуація залишається динамічною, а повідомлення про нові прольоти безпілотників у різних регіонах РФ продовжують надходити в оперативному режимі.

  • Не «Калібр» і не «Шахед»: чому нова ракета РФ стала небезпечним викликом для України

    Не «Калібр» і не «Шахед»: чому нова ракета РФ стала небезпечним викликом для України

    Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак проти України, роблячи ставку не лише на дорогі крилаті та балістичні ракети, а й на значно дешевші засоби ураження, які можна виробляти масово. Одним із таких нових видів озброєння стала малогабаритна крилата ракета S8000 «Бандероль», яку окупанти вже застосували під час масованих атак по українських містах. Експерти зазначають, що головна небезпека цієї зброї полягає не лише в її технічних характеристиках, а й у можливості масштабного виробництва та використання у складі комбінованих ударів.

    Про появу нового російського виробу повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України, яке оприлюднило його характеристики на порталі War&Sanctions. За інформацією української розвідки, розробником ракети є російська компанія «Кронштадт», яка перебуває під міжнародними санкціями та відома виробництвом ударних безпілотників «Оріон». Саме цей БпЛА наразі є основним носієм «Бандеролі», хоча Росія також адаптує її для застосування з ударних гелікоптерів Мі-28Н.

    На відміну від балістичних ракет, які рухаються по висотній траєкторії, S8000 належить до класу малогабаритних крилатих ракет. Вона летить на малій висоті, здатна маневрувати та огинати рельєф місцевості. Саме це ускладнює її своєчасне виявлення та перехоплення окремими засобами протиповітряної оборони.

    За даними ГУР, довжина ракети становить близько п’яти метрів, діаметр корпусу — приблизно 30 сантиметрів, а розмах крил — 2,2 метра. Крейсерська швидкість польоту досягає близько 560 км/год, максимальна — до 650 км/год. Дальність польоту оцінюється приблизно у 500 кілометрів. Бойова частина має масу понад 110 кілограмів, із яких майже 50 кілограмів припадає безпосередньо на вибухову речовину.

    Особливістю нової ракети є широке використання іноземних комплектуючих. Українська розвідка встановила, що в конструкції застосовано китайський реактивний двигун Swiwin SW800Pro, який спочатку створювався для спортивного авіамоделювання, японські акумуляторні батареї Murata, південнокорейські сервоприводи Robotis, австралійські або китайські телеметричні модулі, а також значну кількість мікроелектроніки американського, японського, швейцарського, китайського та південнокорейського виробництва.

    Водночас на ракеті встановлена російська антена «Комета-М8», яка забезпечує підвищену стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. Саме поєднання доступних цивільних компонентів та окремих військових систем дозволило Росії суттєво здешевити виробництво нового виробу.

    Експерти зазначають, що концепція «Бандеролі» нагадує сучасні українські розробки типу «Паляниця» або «Пекло» — компактні реактивні ударні засоби, створені з розрахунком на серійне виробництво. Однак головною відмінністю російського виробу є ставка саме на масовість застосування під час комбінованих повітряних атак.

    За словами авіаційного експерта Костянтина Криволапа, основною перевагою «Бандеролі» перед безпілотниками типу Shahed є значно вища швидкість польоту. Це потенційно ускладнює роботу мобільних вогневих груп і дає більше шансів окремим ракетам проривати систему протиповітряної оборони. Водночас експерт вважає малоймовірним, що «Бандероль» повністю замінить «Шахеди», адже вона все ж дорожча у виробництві.

    Фахівці також звертають увагу, що Росія може використовувати такі ракети разом із дронами-камікадзе, крилатими та балістичними ракетами, створюючи комбіновані атаки для перевантаження української ППО. Саме така тактика останнім часом дедалі частіше застосовується під час масованих обстрілів України.

    Разом із тим військові експерти наголошують, що «Бандероль» не є «невразливою» зброєю. Через дозвукову швидкість вона може успішно перехоплюватися сучасними комплексами протиповітряної оборони малого та середнього радіуса дії, а також винищувальною авіацією. Зокрема, українські Повітряні сили вже неодноразово демонстрували ефективність літаків F-16 та інших засобів ураження проти подібних повітряних цілей.

    Важливим напрямком протидії залишається й знищення носіїв нових ракет ще до моменту запуску. Оскільки основним носієм «Бандеролі» є ударний безпілотник «Оріон», українські Сили оборони регулярно атакують аеродроми, склади та виробничі об’єкти, пов’язані з їх експлуатацією. Такий підхід дозволяє зменшувати потенціал противника ще до здійснення повітряних ударів.

    Поява S8000 «Бандероль» свідчить про прагнення Росії перейти до моделі масового виробництва дешевших високоточних засобів ураження, які можуть використовуватися поряд із безпілотниками та традиційними крилатими ракетами. Саме тому українські військові та міжнародні експерти уважно стежать за масштабами виробництва нового виробу та його подальшим застосуванням на полі бою.

  • Росія вдарила балістикою по столиці, спалахнули пожежі, кількість постраждалих зросла

    Росія вдарила балістикою по столиці, спалахнули пожежі, кількість постраждалих зросла

    У ніч проти 28 червня російські війська здійснили чергову ракетну атаку на Київ, застосувавши балістичне озброєння. Повітряна тривога була оголошена не лише у столиці, а й у низці областей України після попередження Повітряних сил про загрозу пусків балістичних ракет. Незабаром після сигналу тривоги у Києві пролунала серія потужних вибухів, а сили протиповітряної оборони розпочали роботу по ворожих цілях. За офіційними даними, внаслідок атаки виникли пожежі у Дарницькому районі столиці, постраждали щонайменше двоє людей, а на місцях ударів працювали рятувальники, медики та правоохоронці.

    Близько другої години ночі Повітряні сили Збройних сил України повідомили про загрозу застосування Росією балістичного озброєння. Одразу після цього в багатьох регіонах країни, зокрема у Києві, була оголошена повітряна тривога. Незабаром військові уточнили, що балістичні ракети рухаються безпосередньо у напрямку столиці. Уже за кілька хвилин мешканці Києва почули перші потужні вибухи.

    Мер столиці Віталій Кличко повідомив, що по повітряних цілях працюють сили протиповітряної оборони, та закликав жителів не залишати укриттів до офіційного повідомлення про відбій тривоги. У цей же час керівник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко наголосив, що ворог здійснює атаку саме балістичними ракетами, які мають мінімальний час підльоту, тому перебування в укриттях є критично важливим.

    Після 2:30 ночі Повітряні сили повторно попередили про нову загрозу балістики на Київ. Майже одразу в різних районах міста знову пролунали вибухи. За словами представників міської влади, російські війська здійснили повторні пуски, що значно ускладнило роботу сил протиповітряної оборони та екстрених служб.

    Перші повідомлення про наслідки атаки надійшли о 2:47. Тимур Ткаченко повідомив, що у Дарницькому районі постраждала одна людина. Водночас почала надходити інформація про численні осередки займання. Згодом стало відомо, що пожежі виникли одразу на кількох локаціях району.

    За офіційними даними, одна з пожеж сталася поблизу житлового будинку. Окремо загорілася станція технічного обслуговування автомобілів, а також нежитлова будівля. На місця подій оперативно прибули підрозділи ДСНС, які розпочали ліквідацію загорянь та перевірку територій на наявність інших пошкоджень. Інформація щодо масштабів руйнувань уточнювалася протягом ночі.

    Повітряна тривога у Києві тривала приблизно годину. Близько 3:11 було оголошено її відбій, а вже через кілька хвилин Повітряні сили офіційно повідомили про завершення загрози застосування балістичного озброєння. Проте екстрені служби продовжували працювати на місцях влучань і падіння уламків ще до самого ранку.

    Згодом керівник КМВА повідомив оновлену інформацію щодо потерпілих. Якщо вночі було відомо про одного постраждалого, то вже вранці офіційно підтвердили, що кількість травмованих зросла до двох осіб. Інформації про їхній стан на момент ранкових зведень не оприлюднювали.

    За даними українських військових, атака здійснювалася саме із застосуванням балістичних ракет. Такий тип озброєння є одним із найнебезпечніших через дуже високу швидкість польоту, що суттєво скорочує час на реагування як для систем протиповітряної оборони, так і для цивільного населення. Саме тому українські військові вкотре наголошують, що під час повідомлення про загрозу балістики необхідно негайно переходити до найближчого укриття та залишатися там до офіційного сигналу про відбій тривоги.

    У КМВА також звернулися до громадян із проханням не фотографувати та не поширювати у соціальних мережах роботу української протиповітряної оборони, місця падіння уламків або наслідки ударів до офіційних повідомлень. Такі матеріали можуть бути використані противником для коригування подальших атак, а за їхнє поширення передбачена відповідальність згідно із законодавством України.

    Ця атака стала черговим підтвердженням того, що Росія продовжує застосовувати комбіновану тактику повітряних ударів по українських містах. Напередодні українські сили протиповітряної оборони вже відбивали масштабні атаки із застосуванням ударних безпілотників різних типів, а тепер окупанти знову використали балістичні ракети для удару по столиці. Подібні атаки становлять особливу небезпеку для цивільного населення через короткий проміжок часу між оголошенням загрози та безпосереднім ударом.

    Попри складні умови, сили ППО вкотре вступили у бій із повітряними цілями, а всі профільні служби оперативно розпочали ліквідацію наслідків обстрілу. Остаточні дані щодо характеру пошкоджень, масштабу руйнувань та можливих додаткових постраждалих можуть уточнюватися після завершення роботи всіх екстрених служб і проведення обстеження місць ударів. Наразі відомо, що найбільше від нічної атаки постраждав Дарницький район Києва, де зафіксовано кілька пожеж та двох потерпілих.

  • Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Розвідувальна спільнота Великої Британії у своєму черговому аналітичному огляді заявила про подальше розширення можливостей України щодо завдання ударів по тимчасово окупованому Росією Криму та критичній військовій інфраструктурі на півострові. У документі зазначається, що українські атаки останніх місяців демонструють зростання інтенсивності, точності та стратегічного впливу, зокрема на логістичні маршрути, які забезпечують російське угруповання в регіоні.

    Аналітики підкреслюють, що серія ударів, здійснених Україною, дедалі більше змінює характер функціонування російської військової інфраструктури в Криму, створюючи системний тиск на постачання, транспорт і оборонні можливості окупаційних сил. Особливу увагу в огляді приділено операції, що відбулася в ніч на 20 червня, коли українські сили завдали ударів по низці об’єктів на території Криму, а також по переправі через Керченську протоку — ключовому логістичному вузлу, який з’єднує окупований півострів із територією Росії.

    За даними британської розвідки, серед цілей тоді опинилися системи протиповітряної оборони, паливні склади та три автомобільні пороми, які відіграють важливу роль у забезпеченні транспортного сполучення через протоку. У звіті наголошується, що виведення з ладу цих трьох поромів майже напевно суттєво поглибило вже наявні проблеми з постачанням у Криму, які накопичувалися внаслідок попередніх ударів та загального навантаження на логістичну систему.

    Окремо зазначається, що на окупованому півострові вже фіксуються системні перебої з постачанням пального, а також значні затримки на пунктах переправи через Керченську протоку. Британська розвідка пов’язує це з комплексним впливом українських ударів, які порушують як морську, так і сухопутну логістику, змушуючи російську сторону перерозподіляти обмежені ресурси та шукати альтернативні маршрути постачання.

    У звіті також нагадують, що після українського удару по Кримському мосту у жовтні 2022 року російська сторона запровадила жорсткі протоколи безпеки, які суттєво обмежили використання мосту для вантажного транспорту. Згідно з цими правилами, вантажівки можуть користуватися лише поромними переправами, тоді як сам міст переважно використовується для легкових автомобілів, автобусів та окремих видів залізничного сполучення. Таким чином, будь-яке виведення з ладу поромної інфраструктури має непропорційно великий вплив на загальну логістичну систему Криму.

    Британська розвідка також звертає увагу на те, що у березні та квітні 2026 року Україна вже завдавала ударів по двох інших поромах, які залишалися ключовими елементами транспортної системи через Керченську протоку. За оцінкою аналітиків, ці судна, ймовірно, наразі перебувають у ремонті або не можуть повноцінно виконувати свої функції, що ще більше зменшило пропускну здатність переправи та створило додаткові вузькі місця в логістиці.

    У документі підкреслюється, що Україна дедалі активніше застосовує комплексний підхід до ураження російських логістичних мереж на окупованих територіях. Йдеться про поєднання ударних безпілотників, далекобійних засобів ураження та розвідданих, що дозволяє системно виводити з ладу як військові, так і інфраструктурні об’єкти. Така стратегія, за оцінкою британської сторони, спрямована не лише на фізичне знищення цілей, а й на довготривале ускладнення функціонування всієї системи забезпечення російських військ у регіоні.

    Аналітики також зазначають, що масштаб і регулярність українських ударів поступово виснажують російську систему протиповітряної оборони навіть у районах, які вважаються пріоритетними для захисту, зокрема в районі Керченської протоки. Це, у свою чергу, підвищує вразливість критичної інфраструктури, включно з транспортними переходами, паливними базами та об’єктами військового призначення.

    У підсумку британська розвідка доходить висновку, що така динаміка розширює можливості України для подальших ударів по стратегічно важливих об’єктах, зокрема по Кримському мосту, який має не лише військове, а й символічне та політичне значення для Кремля. Саме цей об’єкт, як зазначається в огляді, залишається одним із ключових елементів російської логістики на південному напрямку та водночас однією з найбільш чутливих цілей для російського керівництва.

    На тлі цих оцінок міжнародні експерти також відзначають загальну тенденцію посилення українських можливостей для глибоких ударів по тилових районах противника. Раніше в Міністерстві оборони Естонії заявляли, що така здатність України створює для Росії складну ситуацію через обмеженість систем протиповітряної оборони, які не можуть одночасно захищати всі критичні об’єкти.

    Таким чином, новий звіт британської розвідки фіксує не лише тактичні результати окремих ударів, а й ширшу стратегічну тенденцію — поступове руйнування російської логістики в Криму та зміну балансу можливостей сторін у регіоні

  • Латвія планує продовжити посилений режим охорони кордону з Білоруссю

    Латвія планує продовжити посилений режим охорони кордону з Білоруссю

    Латвія планує продовжити посилений режим охорони державного кордону з Білоруссю до 31 грудня 2026 року через збереження комплексу загроз, які, на думку влади, залишаються актуальними для безпеки країни та всього регіону. Йдеться про міграційний тиск, ризики гібридних операцій, можливі провокації, а також транскордонну злочинність, яка продовжує фіксуватися на східному напрямку.

    Про це повідомляє Delfi, посилаючись на Міністерство внутрішніх справ Латвії.

    У МВС зазначають, що ситуація на латвійсько-білоруському кордоні залишається нестабільною, а спроби незаконного перетину кордону тривають системно. Саме тому відомство пропонує уряду продовжити дію підвищеного режиму безпеки в Лудзенському, Краславському, Аугшдаугавському та Резекненському краях, а також у місті Даугавпілс. Чинний режим діє до 30 червня, однак у владі вважають, що його скасування наразі може створити додаткові ризики для прикордонної інфраструктури та безпеки держави.

    За оцінкою латвійського МВС, найбільшим викликом залишається міграційний тиск, який надходить із території Білорусі. Фіксуються регулярні спроби групового незаконного перетину кордону, що, на думку Риги, може бути елементом ширших гібридних механізмів впливу. Окрім цього, влада попереджає про можливість провокаційних дій, спрямованих на перевантаження прикордонної системи, а також про ризики контрабанди та інших видів організованої транскордонної злочинності.

    У відомстві підкреслюють, що продовження посиленого режиму також необхідне для забезпечення безперервної готовності всіх відповідних служб, які відповідають за охорону державного кордону. Це включає не лише прикордонну охорону, а й інші структури безпеки, які можуть бути залучені у разі ускладнення ситуації або різкого зростання міграційного потоку.

    За офіційними даними, лише з початку 2026 року латвійські прикордонники вже запобігли 6362 спробам незаконного перетину кордону. У 2025 році цей показник був ще вищим і сягнув 12 046 випадків. У Ризі розглядають ці цифри як підтвердження того, що тиск на східний кордон не зменшується, а навпаки залишається стабільно високим, попри вже чинні обмежувальні заходи.

    Окремо латвійська влада звертає увагу на ширший контекст безпекової ситуації в регіоні, який залишається напруженим на тлі війни Росії проти України. У Ризі вважають, що дестабілізаційні процеси в сусідніх країнах безпосередньо впливають на рівень ризиків для Балтійського регіону, зокрема через можливе використання міграційних потоків як інструменту політичного тиску.

    Паралельно Латвія продовжує посилювати оборонні спроможності на східному напрямку. Міністр оборони Райвіс Мелніс повідомив, що найближчим часом планується розміщення додаткових систем протиповітряної оборони, що має підвищити здатність країни реагувати на потенційні повітряні загрози та зміцнити загальну систему оборони.

    Схожі заходи впроваджуються й іншими країнами Балтії. Литва, зокрема, вже продовжила дію обмежень для повітряного простору вздовж кордону з Білоруссю до 2027 року, що свідчить про координацію регіональної політики безпеки та довгострокове планування заходів захисту зовнішнього кордону Європейського Союзу.

    Таким чином, рішення Латвії щодо продовження посиленого режиму охорони кордону є частиною ширшої стратегії Балтійських держав, спрямованої на стримування нелегальної міграції, протидію гібридним загрозам та зміцнення обороноздатності на тлі тривалого регіонального напруження.

  • Україна втратила МіГ-29 під час бойового завдання

    Україна втратила МіГ-29 під час бойового завдання

    У ніч на 27 червня Повітряні сили Збройних сил України втратили зв’язок із винищувачем МіГ-29, який виконував бойове завдання в небі над Полтавською областю. Після інциденту пілот успішно катапультувався, вийшов на зв’язок із пошуково-рятувальною службою та був оперативно евакуйований до медичного закладу. Наразі його життю нічого не загрожує, а причини втрати бойового літака встановлюються.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    У військовому командуванні підтвердили факт втрати винищувача, зазначивши, що інцидент стався під час виконання бойового завдання. Деталі самої місії, а також характер завдань, які виконував екіпаж, з міркувань безпеки не розголошуються. Водночас у Повітряних силах наголосили, що після втрати зв’язку з літаком було негайно розпочато пошуково-рятувальну операцію.

    За офіційною інформацією, льотчик зміг вчасно скористатися системою аварійного катапультування. Після приземлення він встановив зв’язок із пошуково-рятувальною групою та повідомив свої координати, що дозволило рятувальникам швидко прибути до місця його перебування. Завдяки оперативним діям військовослужбовця вдалося безпечно евакуювати та доставити до медичного закладу для проведення необхідного обстеження й надання допомоги.

    У Повітряних силах не уточнюють, які саме травми отримав пілот або чи потребує він подальшого лікування. Також наразі відсутня офіційна інформація про технічний стан літака перед польотом, місце його падіння чи масштаби руйнувань після інциденту.

    Причини втрати винищувача поки що не називаються. У командуванні не повідомили, чи міг літак бути уражений російськими засобами протиповітряної оборони, стати жертвою технічної несправності або зазнати інших позаштатних обставин під час виконання бойової місії. Для встановлення всіх деталей інциденту буде проведене службове розслідування, під час якого фахівці мають проаналізувати перебіг польоту, технічний стан літака, а також інші фактори, що могли призвести до втрати повітряного судна.

    Інцидент стався на тлі чергової масованої повітряної атаки Росії по території України. У ніч на 27 червня російські війська застосували 129 ударних безпілотників різних типів. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона змогла знищити або подавити засобами радіоелектронної боротьби 113 ворожих дронів. Решта безпілотників спричинили пошкодження в окремих регіонах країни, а сили оборони продовжували відбивати атаку протягом кількох годин.

    На тлі постійних повітряних ударів українська бойова авіація залишається одним із ключових елементів системи протиповітряної оборони держави. Винищувачі МіГ-29 регулярно виконують широкий спектр бойових завдань, серед яких перехоплення російських безпілотників і крилатих ракет, прикриття стратегічних об’єктів, супровід ударної авіації, а також підтримка операцій Сил оборони на різних напрямках фронту. Через високу інтенсивність бойових дій українські льотчики працюють у надзвичайно складних умовах, коли кожен бойовий виліт пов’язаний із ризиком зустрічі з російською авіацією, засобами протиповітряної оборони або іншими загрозами.

    З початку повномасштабного вторгнення українська авіація продовжує виконувати бойові завдання практично щодня, незважаючи на чисельну перевагу противника у повітрі та постійні атаки на військову інфраструктуру. Українські пілоти беруть участь у відбитті масованих повітряних ударів, забезпечують прикриття наземних військ та здійснюють бойові вильоти в районах активних бойових дій, що значно підвищує навантаження як на особовий склад, так і на авіаційну техніку.

    У Повітряних силах наразі не повідомляють, коли будуть оприлюднені результати розслідування втрати МіГ-29. Водночас успішне катапультування та швидка евакуація льотчика дозволили уникнути людських жертв, а сам інцидент ще раз підкреслив високий рівень ризику, з яким щодня стикаються українські військові авіатори під час виконання бойових завдань в умовах повномасштабної війни.