Позначка: працівник

  • Дистанційна робота як захист: що робити, якщо на роботі принижують чи домагаються

    Дистанційна робота як захист: що робити, якщо на роботі принижують чи домагаються

    Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці надало офіційне роз’яснення щодо ситуацій, у яких працівник може вимагати тимчасового переведення на дистанційну форму роботи. Мова йде про випадки, коли працівник зазнає дискримінації, сексуальних домагань або інших форм насильства на робочому місці.

    Згідно з чинним законодавством, працівник має право звернутися до роботодавця з вимогою тимчасового переведення на дистанційну роботу терміном до двох місяців. Це можливо у ситуаціях, коли на робочому місці відносно нього були вчинені дії, які мають ознаки дискримінації або принижують його гідність.

    Однак є низка обмежень. По-перше, не кожна посада дозволяє працювати дистанційно — усе залежить від характеру трудових обов’язків. По-друге, роботодавець може відмовити в переведенні, якщо працівник не надав переконливих фактів, які свідчать про наявність дискримінації чи насильства.

    Це означає, що усне повідомлення або загальні звинувачення без конкретних доказів (документів, свідчень, записів) можуть бути недостатніми для ухвалення позитивного рішення про переведення.

    Таке роз’яснення стало актуальним на фоні зростання уваги до теми безпечного та гідного робочого середовища. У Держпраці наголошують: законодавство України гарантує захист від дискримінації та домагань на роботі, однак реалізація цього захисту потребує дотримання процедурних вимог.

    Працівники, які стикаються з порушеннями, мають право не лише вимагати дистанційної роботи, а й звертатися до Держпраці або суду для захисту своїх прав.

  • Для роботодавців ідеальний працівник сьогодні — це той, кого не можна мобілізувати

    Для роботодавців ідеальний працівник сьогодні — це той, кого не можна мобілізувати

    За словами Лібанової, значна частина робочих місць, що раніше займали мобілізовані чоловіки, тепер переходять до жінок, а також чоловіків старшого віку, які не підлягають мобілізації. “З погляду роботодавця, ідеальний працівник сьогодні — це той, кому вже виповнилося 60 років і тому його не можна призвати в армію”, — підкреслила Лібанова.

    Така ситуація стає новою реальністю для ринку праці. Нестача робочої сили змушує підприємства активно шукати людей на ті вакансії, які раніше могли бути зайняті молодшими працівниками. Міністерство економіки України повідомляє, що наразі країна потребує ще 4,5 мільйона працівників, що підкреслює масштаб проблеми.

    Внутрішня міграція та демографічні зміни

    Крім проблем із ринком праці, війна також вплинула на демографічну структуру населення. Елла Лібанова зазначила, що на початку війни Україну залишили близько 1,5 мільйона людей. Однак зараз міграційні потоки стабілізувалися, і не спостерігається суттєвого відтоку чи повернення населення.

    Важливо також те, що внутрішня міграція змінила склад населення великих міст. Наприклад, у Києві зараз проживає майже стільки ж людей, як і до війни, але тепер це переважно переселенці з інших регіонів. “Кияни виїхали, а їхнє місце зайняли люди з інших районів”, — зауважила Лібанова.

    Економічні виклики та зростання зарплат

    На ринку праці ситуація залишається складною. Кількість нових вакансій збільшується, але кількість претендентів на робочі місця майже не змінюється. Це призводить до підвищення заробітних плат, оскільки роботодавці намагаються привабити необхідних працівників. Однак через інфляцію реальні доходи населення зростають набагато повільніше.