Golosnovinua.com

Позначка: права дітей

  • 793 постраждалих, серед них 22 дитини: Лубінець розкрив страшні випадки торгівлі людьми в Україні

    793 постраждалих, серед них 22 дитини: Лубінець розкрив страшні випадки торгівлі людьми в Україні

    В Україні станом на 1 жовтня 2026 року офіційний статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, отримали 793 людини, серед яких 22 дитини. До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, який відзначають 18 жовтня, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів про п’ять випадків, коли діти ставали жертвами експлуатації або незаконних угод. Серед оприлюднених історій — продаж новонародженої дитини власними батьками, вербування неповнолітньої для сексуальної експлуатації та передача дітей стороннім особам за тисячу доларів.

    Про ці випадки омбудсман повідомив на особистій сторінці у Facebook.

    За його словами, наведені цифри ґрунтуються на інформації Національної соціальної сервісної служби України.

    Лубінець наголосив, що торгівля людьми залишається серйозною проблемою, а найвразливішими нерідко виявляються діти, які не можуть самостійно захистити свої права.

    У п’яти описаних випадках втручання Офісу омбудсмана допомогло забезпечити постраждалим дітям офіційний статус, необхідний для отримання державної підтримки.

    Власні батьки продали новонароджену дитину

    Одна з історій, про які розповів Дмитро Лубінець, стосується новонародженої дитини, яку, за інформацією омбудсмана, продали власні батьки.

    Про цей випадок уповноважений дізнався з повідомлень медіа.

    Після цього він звернувся до Миколаївської обласної військової адміністрації з вимогою забезпечити захист прав дитини.

    За результатами відповідної процедури новонародженій дитині встановили статус постраждалої від торгівлі людьми строком на два роки.

    Це дозволяє забезпечити доступ до передбачених законодавством заходів допомоги.

    Водночас Лубінець не оприлюднив особистих даних дитини, а також усіх деталей кримінального провадження.

    16-річну дівчину завербували для сексуальної експлуатації

    Інший випадок стався на Сумщині.

    За інформацією, яку навів омбудсман, 50-річну жінку підозрювали у вербуванні 16-річної дівчини з метою сексуальної експлуатації.

    Після появи відповідних повідомлень у медіа Дмитро Лубінець звернувся до Сумської обласної військової адміністрації.

    За результатами розгляду неповнолітній надали статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

    Цей статус забезпечує можливість отримувати соціальну, психологічну, медичну та правничу допомогу.

    Важливо, що остаточну кримінальну відповідальність конкретної особи може встановити лише суд.

    Мати передала дітей стороннім людям за тисячу доларів

    Ще одну історію омбудсман навів із Закарпатської області.

    За його інформацією, мати передала своїх дітей стороннім особам приблизно на два тижні за 1000 доларів.

    Метою такої передачі була подальша експлуатація дітей.

    Після отримання інформації уповноважений звернувся до Закарпатської обласної військової адміністрації.

    У результаті дітям встановили статус постраждалих від торгівлі людьми.

    Цей випадок демонструє, що небезпека для дітей може походити не лише від незнайомців, а й від людей, які за законом повинні забезпечувати їхню безпеку.

    Хлопця з окупованої Луганщини примушували працювати

    Окрему історію Лубінець присвятив хлопцю з тимчасово окупованої території Луганської області.

    Після загибелі рідних дитина залишилася без належного сімейного захисту.

    За словами омбудсмана, після передачі під опіку хлопця змушували виконувати важку роботу.

    Крім того, йому погрожували насильством і шляхом обману забрали особисті документи, зокрема український паспорт.

    Такі обставини можуть свідчити про трудову експлуатацію та використання залежного становища неповнолітнього.

    Після втручання відповідальних органів хлопцю встановили статус постраждалого від торгівлі людьми.

    Ще одна мати намагалася продати власну дитину

    П’ятий випадок також стосується спроби продажу дитини її власною матір’ю.

    За інформацією Лубінця, про цю історію його Офіс дізнався з повідомлень журналістів.

    Омбудсман неодноразово звертався до місцевих військових адміністрацій, щоб забезпечити необхідне реагування.

    Після підготовки документів дитина отримала офіційний статус постраждалої від торгівлі людьми.

    Омбудсман наголосив, що жодна дитина не може розглядатися як предмет купівлі-продажу, а державні органи повинні своєчасно реагувати на всі повідомлення про можливу експлуатацію.

    Що означають 793 постраждалих

    За даними Національної соціальної сервісної служби, станом на 1 жовтня 2026 року офіційний статус постраждалих від торгівлі людьми мають 793 людини, серед яких 22 дитини.

    Водночас важливо розуміти, що ця статистика відображає кількість осіб з офіційно встановленим статусом.

    Вона не обов’язково відповідає загальній кількості всіх людей, які могли постраждати від експлуатації.

    Частина випадків може залишатися невиявленою, а деякі постраждалі не звертаються по допомогу через страх, залежність від кривдників або відсутність інформації про свої права.

    Торгівля людьми може мати різні форми: сексуальна експлуатація, примусова праця, примусове жебрацтво, використання в незаконній діяльності та інші форми експлуатації.

    Яку допомогу можуть отримати постраждалі

    Особи, яким встановлено відповідний статус, мають право на безоплатну допомогу від держави.

    За інформацією Міністерства соціальної політики України, передбачені медична, психологічна, соціальна та правнича підтримка.

    Крім того, постраждалі можуть претендувати на одноразову матеріальну допомогу відповідно до законодавства.

    За потреби їм може надаватися тимчасове розміщення та підтримка у відновленні документів.

    Особливі механізми захисту передбачені для дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

    Щоб отримати офіційний статус, необхідно звернутися до відповідного органу соціального захисту за місцем перебування.

    Порядок оформлення та необхідні документи роз’яснені в державному Гіді з державних послуг.

    Куди звертатися по допомогу

    Якщо людина стала жертвою торгівлі людьми або має інформацію про можливу експлуатацію іншої особи, вона може звернутися до правоохоронців за номером 102.

    Також в Україні працює урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми — 1547.

    Додаткові консультації можна отримати за номером 527 — на Національній гарячій лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

    Консультації надаються безкоштовно та конфіденційно.

    Історії, оприлюднені Дмитром Лубінцем, демонструють, наскільки важливо своєчасно виявляти випадки експлуатації та забезпечувати дітям захист. Офіційний статус постраждалої особи не змінює пережитого, але відкриває доступ до допомоги, необхідної для відновлення безпеки та нормального життя.

  • «Росія напала, Україна захищається»: Лубінець розкритикував ЮНІСЕФ через заяву про загиблих дітей

    «Росія напала, Україна захищається»: Лубінець розкритикував ЮНІСЕФ через заяву про загиблих дітей

    Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував формулювання ЮНІСЕФ у заяві щодо загибелі та поранення дітей унаслідок війни. Омбудсман заявив, що міжнародні організації мають чітко називати причину трагедії та не створювати враження, ніби Україна і Росія є рівнозначними сторонами конфлікту.

    Реакція Лубінця стала продовженням дискусії, яка виникла після публікації ЮНІСЕФ про дітей, які постраждали в Україні та Росії. Українська сторона звернула увагу передусім на контекст подачі інформації: на думку Києва, повідомляти про жертви з обох боків без чіткого пояснення, хто розпочав війну та хто здійснює агресію, означає створювати викривлену картину причин і наслідків.

    Лубінець наголосив, що Росія веде агресію проти України з 2014 року, а її наслідками стали сотні загиблих та тисячі поранених українських дітей.

    За наведеними омбудсманом актуальними даними, від початку російської агресії загинули щонайменше 728 дітей, 2775 отримали поранення, ще 2372 дитини вважаються зниклими безвісти. Йдеться лише про документально зафіксовані випадки, тому реальна кількість постраждалих може бути більшою.

    Для порівняння, ще станом на 4 червня 2026 року Міністерство закордонних справ України повідомляло про щонайменше 707 загиблих, 2548 поранених та 2317 зниклих безвісти дітей. Це означає, що навіть протягом останніх місяців офіційна статистика продовжувала зростати. МЗС тоді також наголошувало, що встановити остаточний масштаб злочинів неможливо через активні бойові дії та окупацію частини української території.

    Лубінець: агресор і жертва не можуть бути рівнозначними

    Головна претензія українського омбудсмана стосується не самого факту згадки про загиблих дітей, а способу, в який міжнародна організація описує війну.

    Лубінець наголосив, що в цій ситуації існує конкретна сторона, яка розпочала агресію. Росія вторглася на територію України, тоді як Україна реалізує право на захист.

    Саме тому, за його словами, «неприпустимо подавати інформацію у спосіб, який може створювати хибне враження рівнозначності між агресором і жертвою».

    Омбудсман сформулював позицію ще чіткіше: «Агресор і жертва — не рівнозначні сторони. Росія напала. Україна захищається».

    На думку Лубінця, міжнародні організації мають враховувати цей контекст у своїх публічних комунікаціях, особливо коли йдеться про загибель цивільних та дітей.

    Україна вказує на масштаб втрат серед дітей

    Позиція омбудсмана відповідає тій, яку українська влада неодноразово озвучувала раніше.

    У червні МЗС нагадувало, що українські діти потерпають від російської агресії вже понад 12 років, а після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році зіткнулися не лише з ракетними та дроновими ударами, а й із депортацією, примусовим переміщенням, русифікацією та мілітаризацією на окупованих територіях.

    Станом на 4 червня Україна також офіційно повідомляла про понад 20 тисяч дітей, незаконно депортованих або примусово переміщених Росією. На той момент повернути додому вдалося 2212 дітей.

    У Міністерстві закордонних справ підкреслювали, що російські війська систематично атакують цивільні об’єкти — житлові будинки, лікарні, школи, дитячі садки та енергетичну інфраструктуру. Через війну мільйони дітей були змушені залишити свої домівки або втратили нормальний доступ до освіти, медицини та безпечного середовища.

    Президент Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська 4 червня також брали участь у вшануванні пам’яті дітей, загиблих через російську агресію. На той момент глава держави говорив про щонайменше 707 убитих українських дітей та тисячі поранених і викрадених.

    Окреме питання виникло через дані про загиблих

    Лубінець також звернув увагу на точність цифр, які використовують міжнародні організації. За його словами, в одному з нещодавніх випадків у Кривому Розі загинули семеро дітей, тоді як у повідомленні ЮНІСЕФ ішлося про трьох.

    Омбудсман заявив, що така різниця потребує ретельної перевірки. Для нього це не лише питання статистики: коли йдеться про загиблих дітей, міжнародні структури повинні максимально точно перевіряти інформацію перед її публікацією.

    Показовим для масштабу дитячих втрат у цьому місті залишається й російський удар по Кривому Рогу 4 квітня 2025 року. За офіційними даними міської влади, балістична ракета з касетною бойовою частиною вдарила по житловому кварталу поблизу дитячого майданчика. Тоді загинули 20 людей, серед яких дев’ятеро дітей, а майже 100 людей були травмовані.

    Перед Лубінцем ЮНІСЕФ розкритикував Сибіга

    Претензії до комунікації ЮНІСЕФ раніше висловив і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

    Причиною стала заява міжнародної організації від 4 серпня щодо дітей, які загинули або були поранені в Україні та Росії. Українське МЗС вважає принципово важливим зазначати першопричину таких трагедій — російську агресію.

    Позиція Києва полягає в тому, що гуманітарна нейтральність не повинна перетворюватися на нейтральність щодо причин війни. Українська сторона наполягає: співчуття цивільним жертвам може бути універсальним, але юридична та політична оцінка того, хто розпочав міжнародний збройний конфлікт, не повинна зникати з повідомлень міжнародних структур.

    Саме питання відповідальності Росії є центральним і в офіційній позиції МЗС. У червневій заяві відомство прямо називало загибель українських дітей наслідком збройної агресії Російської Федерації та наголошувало на необхідності притягнення винних до відповідальності.

    Чому формулювання міжнародних організацій викликають реакцію Києва

    Дискусія навколо заяви ЮНІСЕФ виходить за межі одного повідомлення. Для України принциповим залишається питання, як міжнародні організації описують російсько-українську війну для глобальної аудиторії.

    Формулювання, в яких Росія та Україна представлені просто як дві сторони, між якими відбуваються бойові дії, українська влада вважає небезпечними, оскільки вони можуть стирати причинно-наслідковий зв’язок між російським вторгненням і його наслідками.

    Офіційна українська позиція ґрунтується на тому, що війна не почалася як симетричне протистояння двох держав: Росія здійснила агресію проти України, окупувала частину її міжнародно визнаної території, а у лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення.

    Тому Лубінець закликав ЮНІСЕФ та інші міжнародні організації надалі уважніше ставитися як до цифр, так і до формулювань. Для українського омбудсмана йдеться не просто про дипломатичну термінологію, а про збереження чіткого розуміння відповідальності за війну та загибель цивільних.

    І статистика продовжує змінюватися. Якщо на початку червня офіційні українські джерела повідомляли про 707 убитих дітей, то в заяві Лубінця 10 серпня йдеться вже про щонайменше 728. Це ще раз показує, чому Київ наполягає: за кожною новою цифрою стоїть конкретний наслідок війни, а в повідомленнях про ці жертви, на переконання української сторони, не можна відокремлювати трагедію від її причини.

  • Після гучного розголосу: стало відомо, як склалися долі дітей, які залишилися без батьків через мобілізацію

    Після гучного розголосу: стало відомо, як склалися долі дітей, які залишилися без батьків через мобілізацію

    Історії 14-річного Микити та 5-річної Віоли, які після мобілізації своїх батьків фактично залишилися без належної опіки, свого часу викликали широкий суспільний резонанс. Обидва випадки стали предметом уваги громадськості, правозахисників, місцевої влади та державних органів. Нині стало відомо, як склалися долі дітей після гучного розголосу.

    Як повідомляє ТСН.ua, позитивне продовження отримала історія п’ятирічної Віоли Бронової з Кривого Рогу. Наприкінці червня її батька мобілізували просто дорогою до дитячого садка. Через це дівчинка залишилася без людини, яка мала забрати її із закладу дошкільної освіти. Оскільки інші родичі не відреагували на ситуацію, дитину тимчасово забрала до себе директорка дитячого садка Наталія Євтушенко.

    Через кілька днів після мобілізації батька відпустили для врегулювання сімейних документів. За словами чоловіка, він самостійно виховує доньку та має намір офіційно підтвердити свій статус батька-одинака у судовому порядку.

    Як розповіла директорка дитячого садка Наталія Євтушенко, пережиті події сильно вплинули на маленьку Віолу. Дівчинка дуже прив’язалася до жінки, яка допомогла їй у складний момент.

    «Я для неї стала просто Наталією. Вона дуже рада мене бачити. Постійно приносить малюнки, відбитки долоньок, квіточки. Це її спосіб подякувати», — розповіла директорка дошкільного закладу.

    За її словами, зараз ситуація стабілізувалася. Батько щодня приводить доньку до дитячого садка та забирає її після занять.

    За інформацією джерел ТСН.ua у владних структурах Дніпропетровської області, остаточному вирішенню ситуації сприяв значний суспільний резонанс. Співрозмовники видання стверджують, що після широкого висвітлення історії до її розгляду долучився військовий прокурор, після чого питання було врегульоване в інтересах дитини.

    Не менш резонансною була історія 14-річного Микити, також із Кривого Рогу. Взимку цього року його батька мобілізували через відсутність оформленої відстрочки. Після цього підліток залишився сам удома, а згодом був влаштований до дитячого будинку.

    Історія хлопця набула широкого розголосу після того, як стало відомо, що він самостійно звернувся до поліції, коли батько не повернувся після відвідування територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

    Згодом за згодою батька Микита тимчасово переїхав до родини депутатки Дніпропетровської обласної ради Аріни Пустової. Саме вона запропонувала допомогу після того, як дізналася про ситуацію хлопця від знайомих. Для цього були оформлені всі необхідні документи.

    8 липня Аріна Пустова повідомила журналістам, що нині ситуація суттєво покращилася.

    «Зараз усе дуже добре. Найголовніше — хлопець перебуває разом із татом. Батько Микити приїхав владнати питання з документами», — зазначила вона.

    За словами депутатки, наразі тривають судові розгляди. Батько хлопця намагається юридично підтвердити, що саме він є єдиною особою, яка здійснює опіку над сином.

    У Криворізькій міській раді раніше повідомляли, що мати Микити проживає за кордоном. Вона обіцяла повернутися до України, щоб вирішити питання щодо виховання дитини, однак цього так і не зробила.

    Саме тому батько прагне через суд остаточно врегулювати всі юридичні питання, пов’язані з опікою над сином.

    Обидві історії стали одними з найрезонансніших випадків, пов’язаних із мобілізацією батьків, які фактично самостійно виховували дітей. Вони викликали широкий суспільний резонанс, дискусію щодо механізмів підтвердження статусу одиноких батьків, порядку надання відстрочки від мобілізації та необхідності оперативного захисту прав дітей у подібних ситуаціях.

    Після широкого висвітлення у ЗМІ до обох випадків долучилися органи державної влади, місцевого самоврядування, правозахисники та соціальні служби. У результаті як Віола, так і Микита сьогодні перебувають поруч зі своїми батьками, а юридичне оформлення необхідних документів триває.

    Водночас остаточні рішення щодо правового статусу обох чоловіків мають ухвалити суди після розгляду всіх матеріалів справ.

  • Матір хотіла продати трьох дітей за 60 тисяч: на Рівненщині викрили моторошну схему

    Матір хотіла продати трьох дітей за 60 тисяч: на Рівненщині викрили моторошну схему

    На Рівненщині правоохоронці викрили 39-річну жінку, яку підозрюють одразу у двох особливо тяжких злочинах – торгівлі людьми та незаконному збуті психотропних речовин із залученням неповнолітньої дитини. За даними слідства, жінка намагалася передати трьох власних дітей сторонньому чоловікові для подальшої трудової експлуатації у вигляді жебрацтва, а також використовувала свою 11-річну доньку для передачі наркотиків покупцям. Суд уже обрав підозрюваній найсуворіший запобіжний захід – тримання під вартою без права внесення застави.

    Про це повідомили у Національній поліції України та Рівненській обласній прокуратурі.

    За інформацією правоохоронців, підозрюваною є 39-річна жителька Рівненської області, яка виховувала трьох дітей. Слідство встановило, що жінка домовилася зі стороннім чоловіком про передачу йому своїх синів віком 9 та 14 років, а також 11-річної доньки. За попередніми даними, дітей планували перевезти до Києва, де вони мали жебракувати на території Києво-Печерської лаври та в інших місцях великого скупчення людей.

    За версією слідства, жінка розглядала власних дітей як джерело заробітку та погодилася передати їх для експлуатації за грошову винагороду. Загалом вона розраховувала отримати 60 тисяч гривень. Половину суми – 30 тисяч гривень – підозрювана отримала одразу після домовленості, а решту коштів мала одержати після повернення дітей додому.

    Операцію вдалося задокументувати правоохоронцям. Після отримання частини обумовлених грошей жінку затримали співробітники поліції. За даними слідства, її дії мають ознаки торгівлі людьми, оскільки дітей планували використовувати для систематичного жебрацтва та отримання прибутку.

    У прокуратурі наголошують, що жебрацтво, до якого примушують дітей, законодавство розглядає як одну з форм експлуатації людини. Особливо тяжким злочином вважається ситуація, коли жертвами стають неповнолітні.

    Під час подальших слідчих дій правоохоронці встановили ще один епізод ймовірної злочинної діяльності жінки. За даними слідства, вона залучала свою 11-річну доньку до незаконного обігу психотропних речовин. Як повідомляють у поліції, підозрювана використовувала дитину для передачі особливо небезпечного психотропу покупцю, намагаючись таким чином уникнути підозр та відповідальності.

    Слідчі вважають, що жінка свідомо втягувала неповнолітню у злочинну діяльність та використовувала її для здійснення незаконних оборудок. Сам факт залучення дитини до збуту наркотиків є обтяжуючою обставиною та передбачає суворіше покарання.

    Після затримання матері всіх трьох дітей вилучили із сім’ї. Наразі вони перебувають під опікою відповідних служб та отримують необхідну допомогу. Фахівці оцінюють їхній психологічний стан і вирішують питання щодо подальшого влаштування дітей.

    Особливу увагу правоохоронців привернув той факт, що до моменту викриття сім’я не перебувала на обліку в службах у справах дітей. Це означає, що офіційно родина не вважалася неблагополучною та не перебувала під контролем соціальних служб. Наразі компетентні органи перевіряють усі обставини життя дітей та з’ясовують, чи були раніше сигнали про можливі проблеми у сім’ї.

    Жінці вже повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України. Їй інкримінують торгівлю людьми, вчинену щодо кількох осіб, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин із залученням дитини.

    За даними прокуратури, санкція найтяжчої зі статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років із можливою конфіскацією майна.

    Під час судового засідання слідчі та прокурори наполягали на найсуворішому запобіжному заході, аргументуючи це тяжкістю інкримінованих злочинів, ризиком впливу на свідків та можливістю ухилення від слідства. Суд погодився з доводами сторони обвинувачення та ухвалив рішення взяти підозрювану під варту без права внесення застави.

    Правоохоронці продовжують досудове розслідування та встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до організації схеми експлуатації дітей. Зокрема, перевіряється роль чоловіка, якому, за даними слідства, мали передати неповнолітніх для жебрацтва.

    У поліції наголошують, що торгівля людьми залишається одним із найнебезпечніших злочинів, жертвами якого часто стають діти. Експлуатація неповнолітніх може проявлятися у різних формах – від примусової праці та жебрацтва до використання у злочинній діяльності чи сексуальної експлуатації.

    Фахівці зазначають, що випадки, коли до таких схем причетні власні батьки, викликають особливе занепокоєння, оскільки саме родина має бути головним місцем безпеки та захисту дитини.

    Раніше подібний випадок було зафіксовано на Закарпатті, де 32-річну жінку засудили до восьми років позбавлення волі за передачу власних дітей в “оренду” для жебрацтва. Правоохоронці наголошують, що боротьба з торгівлею людьми та експлуатацією дітей залишається одним із пріоритетних напрямків їхньої роботи, а за такі злочини законодавство України передбачає максимально сувору відповідальність.

  • Погрожували інтернатом і ставили на військовий облік: історії дітей, які повернулися додому

    Погрожували інтернатом і ставили на військовий облік: історії дітей, які повернулися додому

    Україна продовжує повертати своїх дітей із тимчасово окупованих територій. Цього разу додому вдалося евакуювати ще 27 дітей та підлітків, які тривалий час перебували під контролем окупаційної влади та зазнавали системного тиску, мілітаризації й російської пропаганди.

    Про це повідомила гуманітарна організація Save Ukraine. Операцію провели в межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA за підтримки міжнародних партнерів.

    Серед врятованих – хлопці та дівчата різного віку, які проживали на тимчасово окупованих територіях України та були змушені навчатися за російськими програмами.

    За словами представників Save Ukraine, історії повернених дітей вкотре демонструють масштабну кампанію Росії з нав’язування українським дітям російської ідентичності та підготовки їх до служби в армії країни-агресора.

    Одним із врятованих став 17-річний Дмитро.

    Хлопець розповів, що у його школі регулярно проводилися зустрічі за участю російських військових. Під час таких заходів дітям розповідали пропагандистські версії подій війни та переконували у правильності дій Росії.

    Попри серйозне захворювання серця, підлітка поставили на військовий облік.

    За словами правозахисників, подібні випадки на окупованих територіях не є поодинокими. Російська влада активно інтегрує старшокласників у систему військово-патріотичного виховання та створює умови для подальшого залучення молоді до служби у російських силових структурах.

    Ще однією врятованою стала 17-річна Ангеліна.

    Дівчина розповіла, що окупаційна влада змушувала її відвідувати російську школу. За відмову дитині погрожували відправленням до інтернатного закладу.

    У навчальному закладі дітей не лише навчали за російською програмою, а й проводили військово-патріотичні заняття. За словами Ангеліни, школярів навчали збирати автомати, а також переконували, що окуповані території нібито назавжди залишаться під контролем Росії.

    Ще один повернений додому підліток – 14-річний Андрій – розповів про схожі методи впливу.

    У його школі дітям нав’язували російські пропагандистські наративи, а також проводили практичні заняття з військової підготовки. Учнів навчали копати окопи, поводитися зі зброєю, стріляти та кидати гранати.

    Правозахисники наголошують, що такі дії є частиною системної політики мілітаризації українських дітей на окупованих територіях.

    Раніше українська влада та міжнародні організації неодноразово повідомляли про створення на окупованих територіях військово-патріотичних клубів, кадетських класів, молодіжних організацій та спеціальних освітніх програм, метою яких є формування лояльності до Росії та підготовка молоді до служби у військових структурах.

    Після повернення на підконтрольну Україні територію всі врятовані діти отримують комплексну допомогу.

    Зараз вони перебувають у спеціалізованих центрах «Надії та відновлення», де працюють психологи, соціальні працівники та юристи.

    Дітям допомагають адаптуватися до нового середовища, відновити документи, отримати необхідну медичну та психологічну підтримку, а також забезпечують тимчасовим житлом.

    У Save Ukraine наголошують, що кожна успішна евакуація є складною багатоступеневою операцією, яка часто триває місяцями та потребує залучення великої кількості міжнародних партнерів.

    За даними організації, від початку її діяльності вже вдалося повернути понад 1300 українських дітей із тимчасово окупованих територій та території Російської Федерації.

    Проблема незаконного вивезення та примусової русифікації українських дітей залишається однією з найгостріших гуманітарних тем російсько-української війни.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія використовує систему освіти на окупованих територіях як інструмент пропаганди та асиміляції. Дітей змушують переходити на російські стандарти навчання, брати участь у військово-патріотичних заходах та відмовлятися від української ідентичності.

    Кожна історія повернення вкотре підтверджує: попри тиск, залякування та спроби нав’язати чужу ідентичність, українські діти та їхні родини продовжують шукати можливість повернутися додому.

  • Залишився сам у 14 років: доля хлопця після скандальної мобілізації батька отримала несподіваний поворот

    Залишився сам у 14 років: доля хлопця після скандальної мобілізації батька отримала несподіваний поворот

    Історія 14-річного Микити з Кривого Рогу, який залишився сам після мобілізації батька та потрапив до дитячого закладу, кілька місяців не сходила з інформаційного порядку денного України. Випадок викликав широкий суспільний резонанс, реакцію правозахисників та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Тепер стали відомі нові подробиці долі хлопця, за якого переживали тисячі українців.

    Резонансна історія почалася ще у лютому 2026 року. За даними місцевих медіа та людей, знайомих із ситуацією, батько Микити, який самостійно виховував сина, прибув до територіального центру комплектування після отримання повістки. Оскільки юридично він не мав оформленого статусу батька-одинака, чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Після цього 14-річний хлопець фактично залишився без нагляду дорослих.

    Опинившись сам удома, підліток звернувся по допомогу до поліції. Правоохоронці прибули на виклик і, відповідно до чинних процедур, доставили дитину до центру соціально-психологічної реабілітації. Саме цей факт викликав хвилю дискусій у суспільстві щодо захисту прав дітей у випадках мобілізації єдиного опікуна.

    Згодом ситуацією зацікавилися правозахисники, громадські активісти та журналісти. Виявилося, що мати хлопчика тривалий час проживає за кордоном і фактично не бере участі у його вихованні. Попри це, юридично вона не була позбавлена батьківських прав, що значно ускладнювало можливість оформлення опіки чи інших механізмів захисту дитини.

    Однією з людей, яку особливо зворушила ця історія, стала депутатка Дніпропетровської обласної ради Аріна Пустова. Вона дізналася про ситуацію через знайомих та вирішила особисто допомогти хлопцю. Спочатку жінка почала регулярно відвідувати Микиту у реабілітаційному центрі, привозила йому необхідні речі та підтримувала морально. За її словами, хлопець дуже важко переживав розлуку з батьком і сподівався, що його перебування у закладі буде нетривалим.

    З часом між підлітком та родиною Аріни Пустової склалися довірливі стосунки. Сам Микита висловив бажання тимчасово проживати у їхньому домі. Однак реалізувати це рішення виявилося непросто. Попри згоду батька хлопчика, соціальні служби спочатку відмовили через відсутність офіційної згоди матері, яка перебувала за кордоном. Лише після додаткових юридичних процедур, перевірки житлових умов та оформлення необхідних документів дитині дозволили переїхати до нової сім’ї.

    У травні стало відомо, що Микита остаточно залишив дитячий заклад та переїхав до родини Аріни Пустової. За словами депутатки, першим проханням хлопця після переїзду була звичайна домашня смажена картопля. Ця деталь стала символом того, наскільки дитина скучила за домашнім теплом та нормальним сімейним життям.

    Сьогодні хлопець продовжує навчання, займається футболом та підтримує постійний зв’язок із батьком, який проходить військову службу. За словами людей, які опікуються дитиною, батько регулярно телефонує синові, цікавиться його успіхами та бере участь у вирішенні всіх важливих питань, наскільки це можливо в умовах служби.

    Паралельно тривають судові процеси щодо сімейного статусу дитини. Зокрема, розглядається питання про позбавлення матері батьківських прав через тривалу відсутність участі у вихованні сина. Якщо суд ухвалить відповідне рішення, це може стати підставою для подальшого перегляду правового статусу батька та вирішення питання щодо його можливого звільнення зі служби як єдиного опікуна неповнолітньої дитини.

    Микита під час перебування дитячому закладі. Фото надано представником Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Дніпропетровській області Олексієм Урлаткіним.

    Історія Микити стала однією з найгучніших соціальних тем останніх місяців. Вона вкотре порушила питання про захист дітей під час війни, механізми підтримки сімей мобілізованих військовослужбовців та необхідність оперативного реагування держави у випадках, коли неповнолітні залишаються без батьківського піклування.

    Попри драматичний початок, сьогодні ця історія має більш оптимістичне продовження. Хлопець більше не перебуває в інтернатному закладі, має родину, яка про нього дбає, продовжує навчання та спорт, а головне — не втрачає зв’язок із батьком, який захищає Україну на фронті.

    Водночас ця ситуація стала важливим сигналом для органів влади та соціальних служб щодо необхідності вдосконалення процедур захисту дітей під час воєнного стану. Адже за кожною такою історією стоїть не лише юридична проблема, а й доля конкретної дитини, яка потребує турботи, безпеки та підтримки.

  • «Продала» сина за 600 гривень на день: у Запоріжжі суд виніс вирок матері, яка віддала дитину для жебрацтва

    «Продала» сина за 600 гривень на день: у Запоріжжі суд виніс вирок матері, яка віддала дитину для жебрацтва

    У Запоріжжі суд виніс вирок 59-річній жінці, яка віддала власного 12-річного сина сторонньому чоловікові для жебракування. За даними слідства, мати планувала заробляти на дитині щонайменше 600 гривень щодня, використовуючи хлопчика для збору грошей під виглядом благодійності.

    Про це повідомили Офіс Генерального прокурора та Запорізька обласна прокуратура.

    Слідство встановило, що після втрати роботи жінка почала використовувати сина для жебракування. Вона відправляла дитину просити гроші у перехожих, а згодом вирішила фактично «здати» хлопчика в оренду іншій людині, щоб отримувати стабільний прибуток.

    Правоохоронці з’ясували, що у грудні 2020 року жінка домовилася зі стороннім чоловіком про передачу дитини для подальшої експлуатації. За версією слідства, вона розраховувала, що хлопчик щодня приноситиме приблизно 600 гривень.

    Про можливий злочин поліції повідомив місцевий житель, який дізнався про домовленість щодо дитини. Після цього правоохоронці організували контрольовану зустріч із так званим «покупцем».

    На зустріч жінка прийшла зі свідоцтвом про народження сина, щоб підтвердити свої права на дитину. Одразу після отримання грошей її затримали співробітники правоохоронних органів.

    Після викриття хлопчика вилучили з родини та направили до центру соціально-психологічної реабілітації дітей. У прокуратурі не уточнюють, де дитина перебуває зараз, однак наголошують, що її життю та здоров’ю нічого не загрожує.

    Суд визнав жінку винною за частиною 3 статті 149 Кримінального кодексу України — торгівля людиною або інша незаконна угода щодо людини, вчинена стосовно малолітнього чи неповнолітнього з метою експлуатації.

    Їй призначили покарання у вигляді дев’яти років позбавлення волі.

    У прокуратурі зазначають, що жебракування дітей в Україні й надалі залишається серйозною проблемою, особливо у складних соціальних умовах та серед родин, які опинилися за межею бідності. Водночас правоохоронці наголошують: використання дітей для отримання прибутку розцінюється як експлуатація та є тяжким злочином.

    Подібні випадки останніми роками фіксували і в інших регіонах України. Раніше на Закарпатті затримали жінку, яка віддала двох дітей «в оренду» для жебрацтва за тисячу доларів. Також у Луцьку правоохоронці викрили жінку, яка намагалася продати шестирічного сина за 25 тисяч доларів.

    Психологи зазначають, що діти, які пережили подібні ситуації, часто потребують тривалої реабілітації та психологічної допомоги. Використання неповнолітніх для жебракування може призводити до серйозних психологічних травм, втрати довіри до дорослих та проблем із соціалізацією в майбутньому.

    В Україні за торгівлю людьми, зокрема щодо дітей, передбачене суворе покарання — до 15 років позбавлення волі залежно від обставин злочину.

  • 15 років під виглядом допомоги: у Вінниці викрили засновника реабілітаційного центру, якого підозрюють у насильстві над дітьми

    15 років під виглядом допомоги: у Вінниці викрили засновника реабілітаційного центру, якого підозрюють у насильстві над дітьми

    У Вінниці правоохоронці затримали засновника християнського реабілітаційного центру, якого підозрюють у систематичному сексуальному насильстві над дітьми. За даними слідства, злочини могли тривати понад 15 років — фактично з моменту створення закладу у 2006 році.

    Про підозру повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його словами, чоловік використовував діяльність центру, який мав допомагати дітям у складних життєвих обставинах, як прикриття для вчинення злочинів.

    За інформацією слідства, підозрюваний обирав жертв серед вихованок закладу — дівчат віком від 8 до 14 років. У центрі регулярно формувалися групи дітей чисельністю від 25 до 50 осіб, і саме серед них чоловік знаходив тих, кого згодом намагався ізолювати від інших.

    Правоохоронці встановили, що він користувався довірою як наставник і вихователь, що дозволяло йому залишатися з дітьми наодинці. Насильницькі дії, за попередніми даними, відбувалися як у приміщенні центру, так і під час виїздів на природу чи відпочинок.

    Слідство також вказує на систематичний психологічний тиск: дітей залякували можливими покараннями, щоб вони не розповідали про пережите. Саме страх і залежність від дорослого, якому довіряли, могли роками стримувати потерпілих від звернення по допомогу.

    Лише у 2021 році ситуація набула розголосу — тоді мати однієї з вихованок, 13-річної дівчини, дізналася про можливе насильство і звернулася до правоохоронців. Після цього було відкрито кримінальне провадження, яке розслідували кілька років.

    За цей час слідчі опитали десятки свідків, включно з колишніми вихованцями центру, працівниками та іншими особами, які могли мати інформацію про діяльність установи. У результаті вдалося встановити щонайменше 10 потерпілих, однак правоохоронці не виключають, що реальна кількість жертв може бути значно більшою.

    Наразі підозрюваному інкримінують сексуальне насильство, а також розбещення малолітніх і неповнолітніх. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    Правоохоронні органи наголошують, що справа є особливо чутливою, і закликають усіх можливих потерпілих або свідків звертатися до слідства. У подібних випадках важливо забезпечити повноту доказової бази, а також надати психологічну допомогу постраждалим.

    Експерти з питань захисту прав дітей зазначають, що такі злочини часто мають прихований характер, особливо коли йдеться про заклади, які формально виконують соціальну або благодійну функцію. Довіра до вихователів і страх перед наслідками можуть роками стримувати дітей від розголосу.

    Водночас ця справа вкотре піднімає питання контролю за діяльністю реабілітаційних і релігійних центрів, які працюють із вразливими категоріями населення. Фахівці наголошують на необхідності регулярних перевірок, чітких стандартів роботи та механізмів захисту дітей.

    Окрему увагу приділяють і ролі батьків або опікунів. Саме своєчасна реакція дорослих у багатьох випадках дозволяє зупинити злочини та запобігти новим випадкам насильства.

    Розслідування триває, і правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи. Не виключено, що з розвитком слідства з’являться нові епізоди та нові свідчення.

    Ця історія стала ще одним нагадуванням про те, наскільки важливою є безпека дітей у будь-яких установах, незалежно від їхнього статусу чи напрямку діяльності, а також про необхідність своєчасного реагування на будь-які ознаки можливого насильства.