Позначка: права дитини

  • Продала власних дітей за $1000: на Закарпатті суд виніс вирок матері

    Продала власних дітей за $1000: на Закарпатті суд виніс вирок матері

    На Закарпатті завершився розгляд справи, яка навесні сколихнула всю Україну. Суд виніс вирок 32-річній мешканці Хустського району, яка намагалася передати власних малолітніх дітей сторонній особі для використання у жебракуванні. За двотижневу «оренду» 11-річного сина та 5-річної доньки жінка планувала отримати 1000 доларів США. Суд визнав її винною у торгівлі людьми та призначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про вирок повідомили в органах прокуратури. За даними слідства, мешканка села Ільниця самостійно шукала людину, яка погодилася б взяти дітей для жебракування. Вона домовилася про передачу хлопчика та дівчинки на два тижні, розраховуючи отримати по 500 доларів за кожну дитину. Таким чином загальна сума оборудки становила 1000 доларів.

    Правоохоронці встановили, що жінка усвідомлювала характер майбутньої експлуатації дітей та погоджувалася на те, що вони будуть використовуватися для випрошування грошей. Слідчі задокументували переговори та підготовку до передачі дітей. У квітні 2026 року під час отримання обумовленої суми неподалік Іршави жінку затримали співробітники поліції.

    Після затримання їй було повідомлено про підозру за частиною третьою статті 149 Кримінального кодексу України — торгівля людьми, вчинена щодо малолітніх осіб із метою експлуатації. Ця стаття передбачає особливо сувору відповідальність, коли злочин вчиняється щодо дітей або батьками стосовно власних дітей.

    Під час судового розгляду обвинувачена повністю визнала свою вину та висловила каяття. Водночас суд дійшов висновку, що зібраних доказів достатньо для підтвердження факту підготовки до експлуатації дітей та їх передачі за винагороду. У результаті жінку засудили до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Особливу увагу правоохоронці приділили подальшій долі дітей. Після викриття злочину двох дітей, яких мати намагалася передати для жебракування, а також їхню 8-річну сестру вилучили із небезпечного середовища. Наразі всі троє перебувають під опікою рідної бабусі та забезпечені необхідними умовами проживання. У прокуратурі наголосили, що діти перебувають у безпеці та отримують необхідну підтримку.

    Історія викликала широкий суспільний резонанс не лише через цинізм злочину, а й через те, що його вчинила рідна мати. Соціальні мережі після оприлюднення деталей справи буквально вибухнули хвилею обурення. Користувачі називали випадок одним із найшокуючіших за останній час та вимагали максимально суворого покарання.

    Експерти наголошують, що жебракування залишається однією з форм експлуатації дітей, яка часто прихована від сторонніх очей. Діти можуть використовуватися для випрошування грошей у громадських місцях, на транспортних вузлах або біля торговельних центрів. У багатьох випадках отримані кошти привласнюють дорослі організатори таких схем.

    За даними правоохоронців, останніми роками в Україні фіксується зростання кількості викритих фактів експлуатації дітей. Серед найпоширеніших форм — примусове жебракування, трудова експлуатація, втягнення у злочинну діяльність та сексуальна експлуатація. Саме тому правоохоронні органи та соціальні служби приділяють особливу увагу виявленню подібних злочинів.

    У прокуратурі зазначають, що завдяки оперативним діям вдалося не допустити фактичної передачі дітей для експлуатації. В іншому випадку наслідки для малолітніх могли бути надзвичайно тяжкими як фізично, так і психологічно.

    На тлі цієї справи увагу привертають і подібні випадки в інших регіонах країни. Нещодавно у Запоріжжі суд виніс вирок 59-річній жінці, яка також передала власного сина сторонній особі для використання у жебракуванні. Правоохоронці наголошують, що кожен такий випадок розглядається як тяжкий злочин проти прав та свобод дитини.

    Фахівці закликають громадян не залишатися байдужими, якщо вони стають свідками можливих фактів експлуатації дітей. Будь-яка інформація може допомогти запобігти злочину та врятувати дитину від небезпеки.

    Вирок у справі закарпатської матері став черговим сигналом про те, що торгівля людьми та експлуатація дітей залишаються серйозною проблемою навіть під час війни. Водночас ця історія завершилася тим, що дітей вдалося захистити, а винну особу — притягнути до відповідальності.

  • ЄС посилив санкції через депортацію українських дітей

    ЄС посилив санкції через депортацію українських дітей

    Рада Європейського Союзу 11 травня оголосила про запровадження нового пакета санкцій проти Росії у відповідь на систематичну політику депортації та примусового переміщення українських дітей із тимчасово окупованих територій України. У Брюсселі наголосили, що дії російської сторони мають ознаки цілеспрямованої кампанії, спрямованої не лише на фізичне переміщення неповнолітніх, а й на їхню подальшу ідеологічну обробку та інтеграцію в російську державну систему.

    Під нові обмеження потрапили 16 фізичних осіб та 7 організацій, які, за оцінкою ЄС, безпосередньо або опосередковано причетні до організації, логістики та реалізації програм, пов’язаних із вивезенням українських дітей до Російської Федерації. Йдеться про структури, що забезпечували транспортування, розміщення, освітні програми та подальше “перевиховання” дітей, вивезених із окупованих територій.

    Як зазначається в офіційній заяві Ради Європейського Союзу, новий санкційний пакет спрямований проти тих, хто причетний до реалізації політики, яку в ЄС кваліфікують як незаконне усиновлення, примусову асиміляцію та мілітаризацію українських неповнолітніх. Європейські посадовці підкреслили, що подібні дії порушують норми міжнародного гуманітарного права та є серйозним викликом для системи захисту прав дитини.

    За даними української влади та міжнародних партнерів, від початку повномасштабного вторгнення Росія незаконно вивезла або депортувала майже 20 500 українських дітей. Частину з них, як стверджується, розміщують у російських родинах, змінюють їхні персональні дані, громадянство та документи, а також обмежують доступ до інформації про їхнє походження. Українська сторона наполягає, що такі дії мають системний характер і координуються на державному рівні.

    До санкційного списку, зокрема, включено кілька федеральних російських установ та організацій, пов’язаних із освітньою та молодіжною політикою. Серед них — дитячі центри «Орльонок», «Алые паруса» та «Смена». За даними ЄС, ці структури брали участь у програмах для дітей, вивезених із окупованих територій України, де вони проходили так зване “патріотичне виховання”, участь у військово-спортивних заходах та навчальних курсах, які містять елементи, наближені до базової військової підготовки.

    У Брюсселі заявляють, що ці програми виходять за межі звичайного освітнього процесу і мають ознаки ідеологічного впливу, спрямованого на формування проросійської ідентичності у дітей, які походять з України. Окремо наголошується, що такі заходи супроводжуються спробами стерти зв’язок дітей із їхнім українським походженням та культурною ідентичністю.

    У заяві Європейського Союзу підкреслюється, що частина організацій, які потрапили під санкції, забезпечувала не лише тимчасове перебування дітей, а й їхню подальшу інтеграцію в російську освітню систему. Це включає зміну навчальних програм, виховних підходів та участь у державних ініціативах, спрямованих на формування лояльності до російської держави.

    Санкції передбачають замороження активів на території країн ЄС, заборону на в’їзд до держав-членів Євросоюзу, а також обмеження фінансових операцій із європейськими компаніями та структурами. У ЄС наголошують, що ці заходи мають на меті посилити тиск на осіб та організації, причетні до порушення прав українських дітей, і унеможливити подальше фінансування подібних програм.

    Оголошення нового пакета санкцій відбулося напередодні міжнародної зустрічі високого рівня, яку спільно організовують Європейський Союз, Україна та Канада. Захід присвячений координації міжнародних зусиль щодо повернення незаконно вивезених українських дітей, а також документуванню воєнних злочинів, пов’язаних із їхньою депортацією та примусовою інтеграцією.

    Європейські дипломати наголошують, що питання повернення дітей є одним із ключових гуманітарних пріоритетів у контексті триваючої війни Росії проти України. Окремо підкреслюється необхідність міжнародної координації для фіксації злочинів та притягнення винних до відповідальності.

    Паралельно Литва оголосила про додаткову підтримку України, виділивши понад 10 мільйонів євро на програми, пов’язані з поверненням дітей, їхньою психологічною та медичною реабілітацією, а також на зміцнення системи опіки та документування воєнних злочинів. Ця допомога має сприяти як безпосередньому поверненню дітей, так і довгостроковій підтримці постраждалих.

    Тема депортації українських дітей залишається однією з найбільш чутливих у міжнародних розслідуваннях, пов’язаних із війною. У 2023 році Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової у зв’язку з підозрами в незаконній депортації українських дітей з окупованих територій.

    У ЄС та серед міжнародних партнерів України наголошують, що подальше документування цих випадків і притягнення винних до відповідальності залишаються критично важливими для забезпечення справедливості та захисту прав постраждалих дітей.

  • 17-річну дівчину з інвалідністю утримували в кайданах: прокуратура розслідує справу

    17-річну дівчину з інвалідністю утримували в кайданах: прокуратура розслідує справу

    У Кіровоградській області правоохоронці повідомили про підозру жінці, яка працювала матір’ю-вихователькою у дитячому будинку сімейного типу. Її підозрюють у незаконному позбавленні волі неповнолітньої підопічної та заподіянні їй фізичних і моральних страждань. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    За даними слідства, протягом кількох місяців жінка умисно обмежувала свободу пересування 17-річної дівчини, за яку відповідала та зобов’язана була забезпечувати належний догляд, безпеку і захист прав. Потерпіла є особою з інвалідністю І групи з дитинства, має синдром Дауна та потребує постійної допомоги й особливого підходу. Про стан її здоров’я підозрювана була повністю обізнана.

    Як встановили правоохоронці, щоб дівчина не виходила з дому, жінка надягала на її руку та ногу металеві ланцюги, з’єднані навісним замком, фактично позбавляючи можливості вільно рухатися чи самостійно залишити приміщення. Свої дії вона пояснювала необхідністю йти на роботу та страхом, що дитина може втекти.

    У нічний час обмеження ставали ще жорсткішими — дівчину прив’язували до ліжка ременем, що унеможливлювало будь-який рух.

    Про ситуацію стало відомо після того, як підліток зміг вибігти на вулицю з ланцюгами. Очевидці зафіксували це та передали інформацію старості села, який звернувся до правоохоронців. Після цього за дорученням прокурора були проведені негласні слідчі дії, а також залучені служби у справах дітей.

    У прокуратурі наголошують, що внаслідок таких дій дитині було завдано фізичних і моральних страждань, а її право на свободу та особисту недоторканність грубо порушено.

    Наразі дівчина перебуває у лікувальному та реабілітаційному закладі, де отримує необхідну медичну й психологічну допомогу.

    Суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Також її відсторонено від посади, оскільки вона працювала з дітьми.

    У прокуратурі підкреслюють: особз будь-які форми насильства чи незаконного обмеження свободи щодо дітей є неприпустимими та отримають жорстку правову оцінку.

  • Дитина загиблого захисника: суд визнав батьківство після смерті батька

    Дитина загиблого захисника: суд визнав батьківство після смерті батька

    Холодногірський районний суд Харкова встановив факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо неповнолітньої дитини, наголосивши, що запис про батька, зроблений за вказівкою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, є юридичною фікцією. Суд підкреслив: найбільш переконливим і належним доказом у таких справах є посмертна молекулярно-генетична експертиза.

    Йдеться про справу № 642/4568/24, яку розглянули в порядку окремого провадження.

    Обставини справи

    Заявниця звернулася до суду з вимогою встановити факт батьківства та внести відповідні зміни до актового запису про народження доньки. Дитина народилася у 2009 році, коли мати не перебувала у шлюбі з біологічним батьком. У зв’язку з цим відомості про батька були внесені до актового запису за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України, без фактичного підтвердження походження дитини.

    Надалі жінка укладала інші шлюби, а до актового запису вносилися зміни, однак біологічний батько дитини — ОСОБА_4 — фактично визнавав доньку. Він підтримував з нею стосунки, добровільно її утримував, проживав разом із дитиною та матір’ю однією сім’єю, а у 2022 році офіційно уклав шлюб із матір’ю дитини.

    Оформити батьківство в установленому законом порядку чоловік не встиг. У 2023 році його мобілізували до лав Збройних сил України, а в лютому 2024 року він загинув під час виконання бойових завдань поблизу Роботиного Запорізької області.

    Після загибелі військовослужбовця мати звернулася до суду для юридичного підтвердження походження дитини, зокрема з метою реалізації особистих немайнових прав доньки та подальшого оформлення соціальних гарантій як дитини загиблого захисника України.

    Правова оцінка суду

    Розглядаючи справу, суд проаналізував положення Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України, практику Верховного Суду, а також рішення Європейського суду з прав людини.

    Суд прямо зазначив, що запис про батька, зроблений за статтею 135 СК України, не підтверджує реального походження дитини і є лише юридичною конструкцією, спрямованою на формальне заповнення відомостей у реєстраційних документах.

    Окремо суд підкреслив, що смерть чоловіка не позбавляє дитину права на встановлення батьківства в судовому порядку, якщо іншим способом реалізувати це право неможливо.

    Вирішальне значення у справі мала посмертна молекулярно-генетична експертиза, призначена за ухвалою суду. Її результати підтвердили біологічне батьківство загиблого військовослужбовця з імовірністю 99,9999999999 відсотка. Суд наголосив, що ДНК-експертиза є єдиним сучасним науковим методом точного встановлення батьківства, доказова сила якого переважає інші види доказів.

    Також суд застосував принцип пріоритету найкращих інтересів дитини, пославшись на Конституцію України, Конвенцію про права дитини та практику ЄСПЛ. Було зазначено, що дитина має право знати свого батька та користуватися правами, які випливають із кровної спорідненості.

    Рішення суду

    Суд частково задовольнив заяву та встановив факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо неповнолітньої дитини. Біологічне походження дитини визнано доведеним належними та достатніми доказами, насамперед висновком посмертної ДНК-експертизи.

    Водночас у частині зобов’язання органу ДРАЦС окремо вносити зміни до актового запису про народження суд відмовив. Суд зазначив, що саме рішення про встановлення факту батьківства є достатньою правовою підставою для внесення відповідних змін до реєстраційних документів у встановленому законом порядку.

  • Освітній скандал у Фінляндії: школярку з України змусили виконувати російську пісню

    Освітній скандал у Фінляндії: школярку з України змусили виконувати російську пісню

    У фінському місті Еспоо стався інцидент, який викликав обурення української громади. На уроці музики 11-річну ученицю українського походження змусили співати російську пісню «Калінка». Про це повідомила телерадіокомпанія Yle.

    Мати дівчинки, Ірина Горкун-Сілен, розповіла, що інцидент стався у школі Storängen. Того дня діти ознайомлювалися з російською культурою, і вчителька запропонувала всім співати «Калінку» — пісню, яка відома у виконанні хору Червоної армії та символізує російське військове минуле.

    Ніколь відмовилася, пояснивши, що вона українка і не хоче співати російською. У відповідь педагог сказала, що «у школі про війну не говорять». За словами матері, дівчинка зрозуміла, що отримає погану оцінку, якщо відмовиться, тому була змушена співати, хоча це її глибоко образило.

    Директорка школи Елінор Гелльман заявила, що навчальний заклад «вітає всіх дітей незалежно від походження» і дотримується державної навчальної програми. Вона наголосила, що на уроках мистецтва діти знайомляться з різними культурами, а завдання обираються педагогічно обґрунтовано.

    Однак у Національному управлінні освіти Фінляндії визнали, що в умовах війни певний навчальний контент може викликати сильні емоції. Юристка управління Хейді Руонала наголосила, що вчитель у таких випадках повинен проявити гнучкість і надати дитині альтернативне завдання.

    Голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул заявив, що цей випадок порушує важливе питання: чи доречно нині популяризувати російську культуру в школах. Він додав, що проблема значно глибша — адже багато державних послуг для українських біженців у Фінляндії досі надаються російською мовою.

    Міністерство освіти Фінляндії поки не прокоментувало інцидент, але українська громада закликає переглянути навчальні підходи, щоб уникати ситуацій, які можуть травмувати дітей, що втекли від війни.

  • Шкільний булінг: ознаки, дії та куди звертатися по допомогу

    Шкільний булінг: ознаки, дії та куди звертатися по допомогу

    Булінг залишається однією з найсерйозніших проблем у шкільному середовищі. Попри численні програми профілактики, кількість випадків цькування серед дітей і підлітків залишається високою. Міністерство юстиції України наголошує: боротьба з булінгом вимагає системного підходу — від підвищення правової обізнаності до створення безпечного освітнього простору.

    Булінгом вважають психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій. Його головні ознаки — систематичність, наявність сторін (кривдник, жертва, спостерігачі), цілеспрямованість та наслідки у вигляді моральних, психологічних або фізичних страждань.

    Форми булінгу різноманітні — від образ, шантажу й принижень до побиття чи кіберзалякування у соцмережах. Особливо небезпечним є кібербулінг, адже його важче виявити, а наслідки можуть бути не менш болючими, ніж від фізичного насильства.

    Важливо розрізняти конфлікт і булінг. Конфлікт передбачає рівність сторін і взаємну участь, тоді як булінг — це насильство, спрямоване на приниження та підпорядкування, де одна зі сторін має перевагу.

    За цькування в освітньому середовищі передбачено адміністративну відповідальність (стаття 173-4 КУпАП):
    – штрафи від 850 до 3400 гривень або громадські роботи до 60 годин;
    – якщо правопорушення вчинили неповнолітні віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки;
    – неповідомлення керівництвом закладу освіти про випадки булінгу також карається штрафом.

    У випадках, коли цькування призвело до тяжких наслідків або тілесних ушкоджень, можливе відкриття кримінального провадження.

    Куди звертатися по допомогу
    Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу або ви стали свідком такого випадку, звертайтеся:
    – до поліції (102);
    – на гарячу лінію безоплатної правової допомоги (0 800 213 103);
    – на гарячу лінію з протидії насильству (116 123 або 0 800 500 335);
    – до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (0 800 50 17 20).

    Кожна школа повинна мати чіткий алгоритм дій для запобігання та реагування на булінг, а педагогічні працівники — зобов’язані оперативно припиняти небезпечні дії, залучати медиків і повідомляти правоохоронців.

    Пам’ятаймо: своєчасне втручання може врятувати не лише психіку дитини, а й життя.