Golosnovinua.com

Позначка: права громадян

  • «Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

    «Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

    В Україні під час воєнного стану та загальної мобілізації працівники територіальних центрів комплектування можуть перевіряти військово-облікові документи громадян. Однак це не означає, що представники ТЦК мають право вимагати розблокування смартфона, читати особисті повідомлення або переглядати фотографії. Юристи пояснили, де проходить межа між законною перевіркою та втручанням у приватне життя.

    Відповідно до чинного законодавства України, сам факт перевірки військово-облікових документів або спілкування громадянина з представниками ТЦК та поліції не є законною підставою для доступу до вмісту його мобільного телефона. Перегляд особистих повідомлень, фотографій та інших приватних даних без належних правових підстав може порушувати конституційне право людини на таємницю листування та недоторканність приватного життя.

    Відповідно до статей 31 і 32 Конституції України, кожному гарантуються таємниця листування та захист приватного життя. Ці гарантії поширюються і на інформацію, що зберігається у смартфоні.

    Зокрема, це повідомлення в месенджерах, особисті фотографії, електронна пошта, банківські дані та інша конфіденційна інформація.

    Водночас під час мобілізації уповноважені представники ТЦК та поліцейські можуть перевіряти документи чоловіків віком від 18 до 60 років.

    Таке право передбачене законодавством про мобілізацію та постановою Кабінету Міністрів №560.

    Однак перевірка військово-облікового документа не надає автоматичного доступу до інших даних на пристрої.

    Навіть якщо документ демонструють через смартфон, це не означає згоди власника на перегляд особистого листування або галереї.

    Окремі правила діють на блокпостах, де правоохоронці можуть проводити перевірки за наявності визначених законом підстав.

    Проте стаття 34 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає поверхневу перевірку речей, а не довільний перегляд цифрової інформації.

    Якщо у правоохоронців виникла обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, наприклад незаконного поширення відомостей про розташування військових підрозділів, можуть застосовуватися передбачені кримінальним процесуальним законодавством заходи.

    При цьому вилучення пристрою та доступ до його вмісту мають здійснюватися з дотриманням належної процедури.

    Ще одне поширене питання — чи можуть представники ТЦК примусово забрати телефон.

    Адвокатка Надія Корінна пояснює, що працівники територіальних центрів комплектування не мають самостійних повноважень вилучати особисті речі громадян лише через проходження мобілізаційних процедур.

    У приміщеннях ТЦК можуть діяти правила внутрішнього режиму, які обмежують користування телефонами або забороняють відеознімання.

    Однак внутрішня заборона на зйомку сама собою не означає права примусово конфіскувати смартфон.

    Якщо пристрій усе ж забрали, юристи радять не вступати у фізичний конфлікт, за можливості повідомити близьких про своє місцеперебування та звернутися до адвоката.

    Також необхідно вимагати пояснення правової підстави вилучення та належного документального оформлення відповідних дій.

    Якщо складають процесуальні документи, перед підписанням варто уважно ознайомитися з їхнім змістом і письмово зафіксувати заперечення.

    Скарги на можливі незаконні дії можна подавати до поліції, Державного бюро розслідувань, прокуратури або суду залежно від обставин.

    Не менш актуальним залишається питання відеознімання представників ТЦК.

    Сам по собі запис можливої неправомірної поведінки посадових осіб не є загальною законодавчою забороною. Водночас необхідно враховувати режим конкретного об’єкта та обмеження на оприлюднення інформації, яка може розкрити розташування військових підрозділів, техніки чи інших чутливих об’єктів.

    Тому важливо розрізняти створення запису для захисту своїх прав і його подальше публічне поширення.

    Окремо постанова №560 передбачає фото- та відеофіксацію під час вручення повісток уповноваженими особами.

    Отже, під час мобілізаційних заходів громадяни повинні виконувати законні вимоги щодо перевірки документів, але це не позбавляє їх конституційного права на приватність.

    Якщо посадові особи вимагають доступу до особистих даних або вилучають телефон, такі дії повинні мати конкретну законну підставу та відповідати встановленій процедурі.

  • Міноборони визнає порушення під час мобілізації: коли перекриття доріг ТЦК є незаконним

    Міноборони визнає порушення під час мобілізації: коли перекриття доріг ТЦК є незаконним

    У Міністерстві оборони України офіційно визнали, що під час проведення мобілізаційних заходів трапляються випадки порушень, зокрема щодо перекриття доріг представниками територіальних центрів комплектування. Про це заявив заступник міністра оборони Іван Гаврилюк під час виступу у Верховній Раді, відповідаючи на запитання народних депутатів щодо законності дій груп оповіщення.

    Обговорення відбулося під час години запитань до уряду, де тема мобілізації стала однією з ключових. Народні депутати звернули увагу на численні повідомлення громадян про випадки перекриття доріг, зупинки транспорту та дії представників ТЦК, які, на думку частини суспільства, виходять за межі правового поля.

    Під час дискусії народний депутат Дмитро Разумков поставив пряме запитання щодо правових підстав таких дій. Зокрема, його цікавило, чи мають право представники ТЦК самостійно перекривати дорожній рух, а також якими нормами це регламентується. Він наголосив, що подібні випадки, за його словами, відбуваються регулярно і викликають значний суспільний резонанс.

    У відповідь Іван Гаврилюк визнав, що окремі випадки порушень дійсно мають місце. За його словами, Міністерство оборони вже проводить системну роботу для зміни підходів до мобілізації, зокрема із залученням представників громадськості, військових і профільних структур. Метою цієї роботи є усунення проблемних практик і підвищення прозорості процесу.

    Ключовим у його відповіді стало уточнення щодо законності перекриття доріг. Гаврилюк наголосив, що такі дії можуть здійснюватися лише за наявності відповідного рішення місцевих органів оборони. Якщо ж представники груп оповіщення не мають такого рішення, їхні дії є незаконними.

    Ця заява фактично підтверджує, що в окремих випадках представники ТЦК могли діяти без належних правових підстав. Водночас у Міноборони запевняють, що готові працювати над виправленням ситуації та відкриті до діалогу з парламентом.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, яка також брала участь у засіданні, наголосила, що в умовах воєнного стану можливі тимчасові обмеження прав і свобод громадян. Водночас вона переадресувала питання щодо конкретних процедур до Міністерства оборони, підкресливши необхідність чітких роз’яснень.

    Додатковий контекст ситуації надав голова Національної поліції Іван Вигівський, який раніше пояснював, що поліція може бути залучена до спільних заходів із ТЦК. За його словами, правоохоронці діють виключно в межах чинного законодавства, а рішення про розміщення блокпостів чи обмеження руху ухвалюються військовим командуванням або комендантами.

    Він підкреслив, що поліція не приймає самостійних рішень щодо перекриття доріг, а лише виконує функцію забезпечення порядку та безпеки під час таких заходів. Це означає, що відповідальність за організацію обмежень руху лежить на військових органах управління.

    Окремо під час обговорення піднімалися питання щодо методів роботи груп оповіщення. Зокрема, депутати звертали увагу на випадки застосування сили, вилучення телефонів та використання балаклав працівниками ТЦК. На частину цих питань чітких відповідей не було надано, що свідчить про необхідність додаткового нормативного врегулювання.

    У Міноборони також зазначили, що ведеться робота над підвищенням рівня контролю за діями працівників ТЦК. Зокрема, йдеться про використання бодікамер, хоча наразі вони є не в кожного представника, а розподіляються на групи.

    Ситуація з мобілізаційними заходами залишається чутливою для суспільства, особливо на тлі тривалої війни та необхідності забезпечення армії людськими ресурсами. Водночас влада змушена балансувати між ефективністю мобілізації та дотриманням прав громадян.

    Експерти зазначають, що подібні дискусії свідчать про поступову трансформацію підходів до мобілізації в Україні. З одного боку, держава прагне посилити обороноздатність, з іншого — змушена реагувати на суспільний запит щодо прозорості та законності дій.

    Визнання порушень з боку Міністерства оборони стало важливим сигналом про готовність до змін. Водночас подальший розвиток ситуації залежатиме від того, наскільки ефективно будуть впроваджені нові підходи та чи вдасться мінімізувати випадки зловживань.

  • Після стрілянини в Києві спалахнула нова дискусія про зброю: військовий Касьянов звинуватив владу в недовірі до суспільства

    Після стрілянини в Києві спалахнула нова дискусія про зброю: військовий Касьянов звинуватив владу в недовірі до суспільства

    Після трагічних подій у Києві 18 квітня 2026 року, коли озброєний чоловік відкрив вогонь по цивільних, захопив заручників і був ліквідований під час спецоперації, в Україні розгорнулася гостра суспільна дискусія щодо обігу цивільної зброї, безпеки та ролі держави у захисті громадян. Одним із найрезонансніших коментарів стала позиція українського військового та експерта з безпілотних систем Юрій Касьянов, який публічно розкритикував підхід влади до цієї теми.

    У своєму дописі Касьянов відреагував на офіційні заяви після теракту, зокрема на інформацію від правоохоронців про те, що зброя, використана нападником, була легальною та зареєстрованою. Він також звернув увагу на риторику щодо необхідності «посилення відповідальності» у сфері обігу зброї, яка прозвучала після трагедії.

    За словами військового, існує ризик, що подію можуть використати як аргумент для посилення обмежень щодо цивільного володіння зброєю. Він припустив, що у фокусі таких рішень можуть опинитися законослухняні громадяни — власники легальної зброї, які не мають жодного відношення до подібних злочинів.

    Касьянов висловив альтернативну позицію, наголосивши, що наявність підготовлених громадян із легальною зброєю могла б потенційно зменшити наслідки трагедії. На його думку, якби серед очевидців була людина, здатна оперативно відреагувати, кількість жертв могла бути меншою або інцидент взагалі міг бути зупинений раніше.

    Окрему увагу він приділив діям правоохоронців, зокрема відео, яке поширилося в мережі та, за словами користувачів, зафіксувало відхід поліцейських із місця події після перших пострілів. Саме цей аспект став додатковим фактором суспільного обурення та предметом службових перевірок.

    Трагічний інцидент у столиці вже призвів до низки кадрових і дисциплінарних рішень. Зокрема, було розпочато службове розслідування щодо дій поліцейських, які першими прибули на виклик, а також відкрито кримінальне провадження за фактом можливої службової недбалості. Паралельно стало відомо про відставку керівника Департаменту патрульної поліції, що додатково підкреслило масштаб резонансу події.

    На цьому тлі питання доступу до зброї знову стало одним із ключових у публічному просторі. В Україні вже тривалий час триває обговорення законодавчого врегулювання цієї сфери. Після початку повномасштабної війни тема набула нового значення: значна частина населення отримала досвід поводження зі зброєю, а питання самозахисту стало більш актуальним.

    Втім, суспільство залишається розділеним у поглядах. Частина експертів підтримує ідею розширення прав громадян на володіння зброєю, вважаючи це елементом національної безпеки та стримування злочинності. Інші ж наголошують на ризиках, зокрема в умовах психологічного стресу, який переживає населення під час війни, і виступають за більш жорсткий контроль.

    Офіційна позиція держави наразі схиляється до посилення контролю за обігом зброї. Представники влади наголошують, що ключовим є не лише доступ до неї, а й відповідальне використання, зберігання та перевірка психічного стану власників. У цьому контексті обговорюються можливі зміни до законодавства, які можуть передбачати жорсткіші умови отримання дозволів.

    Експерти зазначають, що подібні дискусії є типовими для країн, які стикаються з викликами безпеки. Пошук балансу між правом на самозахист і необхідністю забезпечення громадського порядку є складним і потребує комплексного підходу, який враховує як безпекові, так і соціальні фактори.

    Важливим залишається і питання довіри до інституцій. Події в Києві показали, що суспільство очікує не лише ефективної реакції правоохоронців, а й чіткої державної політики у сфері безпеки. Саме тому будь-які рішення щодо обігу зброї, ймовірно, будуть прийматися з урахуванням широкого суспільного резонансу.

    Таким чином, заява Юрія Касьянова стала одним із найгучніших голосів у новій хвилі дискусії про роль цивільної зброї в Україні. Трагічні події в Києві не лише оголили проблеми безпеки, а й змусили суспільство знову поставити складне запитання: як поєднати свободу, безпеку та відповідальність у країні, яка перебуває у стані війни.

    Джерело: Юрій Касьянов, офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, засновник громадського дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації “Matrix-UAV”; сторінка автора у Фейсбук

  • Утримання у ТЦК: що дозволяє закон і коли це вже порушення

    Утримання у ТЦК: що дозволяє закон і коли це вже порушення

    Питання законності утримання громадян у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації викликає дедалі більше суспільних дискусій. Фахівці наголошують, що строки такого затримання чітко визначені законодавством і не можуть перевищувати встановлені межі без належних підстав.

    Юристи зазначають, що відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема статті 263, максимальний строк адміністративного затримання становить до трьох годин. Це означає, що після складання адміністративного протоколу особу не можуть утримувати довше цього часу у стандартних випадках.

    Водночас закон передбачає окремі винятки. Зокрема, у разі порушення прикордонного режиму затримання може тривати довше, але не більше ніж 72 години.

    Що стосується перебування громадян безпосередньо у приміщеннях ТЦК, тривале утримання можливе лише за наявності рішення суду або за участі правоохоронних органів. Без таких підстав утримання людини протягом кількох днів є незаконним.

    Юрист Владислав Дерій підкреслює, що перевищення трьох годин після оформлення адмінпротоколу може розцінюватися як незаконне обмеження свободи.

    У випадках, коли особу фактично не випускають із приміщення, це може стати підставою для звернення до правоохоронних органів. Йдеться, зокрема, про можливі ознаки кримінальних правопорушень — незаконного позбавлення волі або перевищення службових повноважень.

    Таким чином, законодавство чітко визначає рамки дій посадових осіб. Порушення цих норм може мати серйозні юридичні наслідки, а громадяни мають право захищати свої права у встановленому порядку.

  • Дмитро Лубінець осуджує викрадення працівниками ТЦК громадян посеред вулиці

    Дмитро Лубінець осуджує викрадення працівниками ТЦК громадян посеред вулиці

    Уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець висловив своє рішуче осудження дій працівників ТЦК (територіальний центр комплектування), які застосовують фізичний тиск та викрадають громадян України прямо на вулицях.

    Лубінець вважає, що працівники ТЦК не мають права вимагати перевірки документів, відбирати їх або фізично утримувати громадян України. Він наголошує, що такі дії не входять у їхні повноваження.

    “Основне питання, яке порушують громадяни України, – це невідповідність мандатів ТЦК. Це коли вони вимагають перевіряти документи, забирають документи й фізично затримують громадян України. У них таких прав немає”, – зазначив він.

    За словами Лубінця, особливо обурюють випадки, коли працівники ТЦК застосовують фізичну силу до громадян. Він підтвердив, що до його офісу надходять звернення із скаргами на такі події.

    “Я не скажу, що вони системні, або що їх багато, але з такими випадками до нас теж звертаються. Все дуже просто. Я відкриваю провадження і направляю всі запити. А також до деяких ТЦК ми відправили моніторингові перевірки”, – додав Лубінець.

    Як тільки факти підтверджуються, омбудсмен вносить це питання на рівень керівництва для розгляду дисциплінарних справ, і вища адміністрація приймає рішення щодо покарання своїх підлеглих.

    Нагадаємо, що виконкому міськради Дніпра затвердив проєкт рішення про створення спеціальних дільниць для оповіщення та групи з розшуку військовозобов’язаних від 12 січня.