Golosnovinua.com

Позначка: права військових

  • 100 тисяч на місяць у ГО: скільки заробляла нова заступниця міністра оборони Любов Галан

    100 тисяч на місяць у ГО: скільки заробляла нова заступниця міністра оборони Любов Галан

    Нова заступниця міністра оборони України Любов Галан до переходу на державну службу очолювала правозахисний центр «Принцип», який працює у сфері захисту прав військовослужбовців і ветеранів. За даними декларації Галан, за попередній рік вона отримала від громадської організації близько 1,4 млн грн заробітної плати — тобто в середньому понад 100 тис. грн на місяць.

    Інформація про доходи Галан привернула увагу після її переходу до керівництва Міністерства оборони. Ще на початку червня стало відомо, що вона подала декларацію як кандидатка на посаду заступника міністра оборони. На той момент Галан офіційно була головою та співзасновницею ГО «Принцип», а також співзасновницею благодійної організації Frontline.Care.

    Як випливає з оприлюднених даних, основним джерелом фінансування «Принципу» є не комерційна діяльність. Організація залучає кошти партнерів та донорів для реалізації правозахисних і дослідницьких проєктів. Серед партнерів організації зазначаються міжнародні та українські донорські структури, зокрема Міжнародний фонд «Відродження».

    Водночас сам факт фінансування громадської організації грантами чи пожертвами не свідчить про порушення: така модель є стандартною для значної частини українського неприбуткового сектору. Донорські кошти можуть спрямовуватися не тільки безпосередньо на окремі проєкти, а й на оплату праці команди, дослідження, юридичну допомогу, комунікації та адміністративні витрати відповідно до умов конкретних грантових програм.

    Чим займається «Принцип»

    Правозахисний центр «Принцип» був створений після початку повномасштабної війни. Серед його співзасновників — Любов Галан та юрист і військовослужбовець Масі Найєм. Основним напрямом діяльності організації став захист прав військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин.

    Центр працював над питаннями проходження військово-лікарських комісій, оформлення статусів і виплат, лікування та реабілітації поранених, звільнення зі служби, соціальних гарантій, роботи системи рапортів і захисту військових від можливих порушень із боку командування.

    Діяльність організації була достатньо помітною, щоб «Принцип» потрапив до офіційного порадника Міністерства оборони з прав і соціальних гарантій військовослужбовців. У документі Міноборони серед громадських правозахисних організацій вказано Правозахисний центр «Принцип», а його очільниками зазначені Любов Галан і Масі Найєм.

    Галан також систематично брала участь у публічній дискусії щодо реформування військової сфери. Зокрема, вона порушувала питання військово-лікарських комісій, статусу обмежено придатних, захисту прав військовослужбовців та створення механізмів повідомлення про можливі порушення з боку командирів.

    У 2026 році «Принцип» продовжував дослідницьку діяльність. Зокрема, організація аналізувала практику залучення до війська людей, які були умовно-достроково звільнені з місць позбавлення волі для проходження військової служби. За наведеними організацією оцінками, цей механізм дозволив залучити приблизно 12 тисяч осіб.

    Від громадського сектору до Міноборони

    Перехід Галан до Міністерства оборони фактично означає, що тепер вона має можливість впливати на частину тих процесів, які раніше критикувала та пропонувала реформувати як представниця громадського сектору.

    У Міноборони до сфери її відповідальності віднесли розвиток і збереження людського капіталу Сил оборони. Йдеться про соціальний захист військовослужбовців та їхніх сімей, підготовку особового складу, питання охорони здоров’я, а також формування правил, які визначають права й обов’язки військових.

    Це безпосередньо перетинається з напрямами, якими «Принцип» займався протягом попередніх років. Галан ще до приходу у відомство публічно виступала за зміну системного підходу до військовослужбовця — від проходження ВЛК та оформлення документів до взаємодії з командуванням і державними органами.

    Співпраця Галан із державними структурами також почалася задовго до її призначення. Представники «Принципу» брали участь у заходах і робочих дискусіях із представниками Міністерства оборони та Міністерства у справах ветеранів. Частина рекомендацій громадських організацій щодо ветеранської політики згодом була врахована в урядових рішеннях.

    Що відомо про 1,4 млн грн доходу

    Окрему увагу після призначення привернула декларація Галан. За інформацією, оприлюдненою українськими медіа на підставі деклараційних даних, за рік вона отримала в ГО «Принцип» приблизно 1,4 млн грн заробітної плати. У перерахунку на 12 місяців це становить у середньому близько 117 тис. грн щомісяця.

    Втім, середній місячний показник не обов’язково означає, що Галан щомісяця отримувала однакову суму: декларація відображає сукупний річний дохід, а не помісячні виплати.

    Також повідомлялося, що у декларації нової заступниці міністра не зазначено значних грошових заощаджень. Водночас протягом звітного періоду вона придбала електромобіль. Ці відомості стали предметом уваги ЗМІ після її переходу на високу державну посаду.

    Важливо й те, що відкриті деклараційні дані самі по собі не вказують на незаконність отриманих доходів. Заробітна плата керівника громадської організації може фінансуватися з грантових та інших дозволених джерел, якщо це відповідає умовам фінансування та законодавству.

    Чому призначення Галан важливе для Міноборони

    Кар’єрний перехід Любові Галан цікавий насамперед через зміну її ролі. Протягом кількох років вона представляла організацію, яка вимагала від держави реформувати систему взаємодії з військовими, а тепер сама стала частиною керівництва відомства, відповідального за реалізацію цих змін.

    Одним із ключових питань стане те, чи зможе Міноборони перенести напрацювання громадського сектору в масштаб державної системи. Йдеться про сотні тисяч військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх сімей, а отже — про значно більші масштаби відповідальності, ніж у межах окремої громадської організації.

    Сама Галан має багаторічний досвід саме в проблематиці прав військових. Її публічні матеріали свідчать, що серед питань, які вона систематично порушувала, були корупційні ризики у ВЛК і військкоматах, процедури подання рапортів, захист поранених та обмежено придатних військовослужбовців, а також механізми реагування на можливі зловживання командирів.

    Таким чином, історія із зарплатою у понад 100 тис. грн на місяць є лише одним із аспектів біографії нової заступниці міністра. Значно важливішим для оцінки її роботи стане те, чи вдасться їй уже на державній посаді реалізувати ті зміни у сфері захисту військовослужбовців, за які «Принцип» виступав із моменту свого створення.

  • «Потрібен час»: Сухопутні війська відреагували на гучні звинувачення щодо полку «Скеля»

    «Потрібен час»: Сухопутні війська відреагували на гучні звинувачення щодо полку «Скеля»

    Командування Сухопутних військ Збройних сил України відреагувало на суспільний резонанс навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», де після журналістського розслідування з’явилися звинувачення щодо можливих випадків насильства над військовослужбовцями. У військовому командуванні наголосили, що всі оприлюднені факти мають бути ретельно перевірені, а остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення повного та неупередженого розслідування.

    Про це в заяві Сухопутних військ ЗСУ.

    У командуванні наголосили, що жодні бойові заслуги, складність виконання завдань чи репутація військового підрозділу не можуть бути виправданням для можливого порушення прав військовослужбовців.

    «Бойова необхідність, інтенсивність підготовки чи репутація бойового підрозділу не можуть бути підставою для приниження, насильства, неналежного звернення чи байдужості до життя та здоров’я військовослужбовців», – зазначили у Сухопутних військах.

    У ЗСУ підкреслили, що зараз головним завданням є не емоційні оцінки чи висновки на підставі публікацій у медіа, а всебічна перевірка всіх озвучених фактів.

    За інформацією командування, уповноважені державні органи вже працюють із матеріалами, які були оприлюднені журналістами.

    У Сухопутних військах запевнили, що контролюватимуть хід перевірки та сприятимуть її максимально об’єктивному проведенню. Також зазначається, що командування самого полку «Скеля» співпрацює зі слідством і надає необхідні матеріали.

    Окремо у заяві пояснили, чому розслідування не може бути завершене за короткий час.

    У Сухопутних військах звернули увагу, що частина інформації, яка стала предметом суспільного обговорення, стосується подій, які, за повідомленнями медіа, могли відбутися близько шести місяців тому.

    Саме тому збір доказів, опрацювання документів, встановлення обставин та перевірка свідчень потребують значного часу.

    «Частина оприлюдненої інформації стосується подій, які, за повідомленнями медіа, могли відбутися близько півроку тому. Тому збирання, аналіз та перевірка матеріалів потребують часу. Це необхідно для того, щоб фінальні висновки були точними, законними та неупередженими», – пояснили у командуванні.

    У військовому керівництві наголосили, що якщо факти застосування насильства чи інших незаконних дій щодо військовослужбовців підтвердяться, винні мають понести відповідальність відповідно до чинного законодавства.

    Також будуть ухвалені необхідні управлінські рішення.

    Командування Сухопутних військ закликало військовослужбовців, членів їхніх сімей та всіх, хто володіє інформацією про можливі випадки насильства чи інших порушень прав військових, повідомляти про це компетентні органи.

    Звернутися можна до Військової служби правопорядку, Державного бюро розслідувань, Офісу військового омбудсмена або на гарячу лінію командування Сухопутних військ.

    Нагадаємо, суспільний резонанс виник після виходу журналістського розслідування видання «Бабель», у якому йшлося про можливі факти катувань військовослужбовців у полку «Скеля», а також про окремі випадки смертей військових за небойових обставин.

    Після оприлюднення матеріалу Державне бюро розслідувань повідомило про початок досудового розслідування.

    Своєю чергою Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець направив представників Офісу омбудсмена для проведення окремої перевірки у військовій частині.

    Наразі перевірки тривають, а правоохоронні органи збирають необхідні матеріали для встановлення всіх обставин справи.

  • «Люди помирали через кілька днів після мобілізації»: навколо штурмового полку «Скеля» вибухнув масштабний скандал

    «Люди помирали через кілька днів після мобілізації»: навколо штурмового полку «Скеля» вибухнув масштабний скандал

    Навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля» спалахнув один із найгучніших скандалів останніх місяців у Збройних силах України. Після розслідування журналістів «Суспільного» суспільство заговорило про загадкові смерті мобілізованих, можливі побиття, психологічний тиск, відсутність зв’язку з рідними та системні проблеми всередині підрозділу.

    У ситуацію вже втрутилися Офіс військового омбудсмана, Державне бюро розслідувань, поліція та військова прокуратура.

    Журналісти встановили щонайменше п’ять випадків смертей військовослужбовців з Івано-Франківщини, які померли у березні 2026 року невдовзі після мобілізації та потрапляння до полку «Скеля». Йдеться про Василя Войчука, Василя Цюрка, Ярослава Мокрія, Петра Данильціва та Віталія Карата.

    Родичі загиблих заявляють про дивні обставини смерті, сліди травм на тілах та можливе насильство. Водночас у документах офіційними причинами смерті вказані серцево-судинні захворювання, проблеми з легенями або інші медичні ускладнення.

    Особливий резонанс викликала історія Василя Цюрка. Чоловіка мобілізували 24 лютого у Яремчі, а вже через дев’ять днів він помер. За словами сестри Тетяни Стефанюк, родина втратила зв’язок із ним майже одразу після мобілізації.

    8 березня на телефон Василя відповів невідомий чоловік та повідомив, що військовий «два дні буде в карцері». Уже за два дні рідним повідомили, що Василь помер ще 4 березня.

    У лікарському свідоцтві причиною смерті вказали гостру серцево-судинну недостатність та атеросклеротичну хворобу серця. Однак судово-медична експертиза, за словами журналістів, зафіксувала переломи ребер, синці, садна та інші тілесні ушкодження.

    Наразі поліція розслідує цю справу як умисне вбивство.

    Ще одна історія стосується Ярослава Мокрія, якого мобілізували через ТЦК у Снятині, попри наявність інвалідності та перенесений туберкульоз. Родичі стверджують, що про його службу у «Скелі» дізналися лише після отримання повідомлення про смерть.

    Чоловік помер 12 березня дорогою до лікарні у Кіровоградській області. Офіційна причина — хронічна обструктивна хвороба легень.

    За схожих обставин помер і Петро Данильців. Попри проблеми з артеріальним тиском та діагностовану гіпертензію, військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби. Через кілька тижнів після мобілізації чоловік помер від гострої серцевої недостатності.

    Окрему увагу суспільства привернула історія Віталія Карата. Перед смертю він встиг зв’язатися із сестрою Олесею Піскуновою з чужого телефона та повідомити, що перебуває у лікарні Павлограда після побиття.

    За словами родичів, чоловік прямо заявив, що його «били постійно». Згодом його перевели до Дніпра, де сестра ще встигла побачити брата живим під кисневою маскою. 14 березня він помер.

    Після публікації розслідування Офіс військового омбудсмана підтвердив, що отримував скарги щодо ситуації у полку. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що до підрозділу направили окрему перевірку, а також провели закриті зустрічі з командуванням полку та представниками Генерального штабу.

    «Напрацьовані термінові юридичні моменти, які направили і до безпосереднього керівництва, і до Генштабу ЗСУ. Чекаємо на відповідь», — заявив Лубінець.

    Водночас у самому полку «Скеля» відмовилися коментувати конкретні обставини смертей військових, пославшись на лікарську таємницю та інформацію з обмеженим доступом.

    У частині лише підтвердили, що всі п’ятеро військовослужбовців проходили службу саме у 425-му полку.

    Командування медичних сил ЗСУ також не надало конкретних пояснень щодо смертей. У відповіді журналістам там лише зазначили, що у січні-березні 2026 року в Україні спостерігалося сезонне зростання захворюваності на ГРВІ та пов’язані ускладнення.

    Однак скандал навколо «Скелі» не обмежується лише загадковими смертями.

    Раніше радник міністра оборони та волонтер Сергій Стерненко публічно критикував командування полку після штурмових операцій під Покровськом. Він оприлюднив кадри розбитої техніки та заявив, що окремі командири використовують тактику, схожу на російську — масові атаки колонами в умовах домінування дронів.

    «Те, що роблять із людьми в окремих формуваннях, нічим не краще за російські практики», — заявляв Стерненко.

    Журналістка Анна Калюжна також повідомляла про системні проблеми у підрозділі. За її словами, «Скеля» отримала надзвичайно великі обсяги поповнення особового складу — у 20 разів більше за окремі інші бригади.

    Вона також стверджувала, що у військовослужбовців полку забирають мобільні телефони, через що вони фактично не можуть скаржитися на дії командування або повідомляти про ситуацію рідним.

    Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков підтвердив, що 225-й та 425-й штурмові полки викликають занепокоєння щодо дотримання прав військовослужбовців.

    За його словами, йдеться не лише про окремі інциденти, а про можливу системну проблему управління, медичного забезпечення та внутрішньої дисципліни.

    Ще наприкінці 2025 року військова омбудсманка Ольга Решетилова зверталася до Міністерства оборони з проханням провести перевірку через скарги на побиття та психологічний тиск у полку.

    Також раніше Військова служба правопорядку повідомляла про щонайменше 13 офіційно зареєстрованих скарг від військових «Скелі».

    Наразі перевірки та розслідування тривають. Родичі загиблих військових вимагають публічних відповідей та встановлення реальних причин смертей своїх близьких. Водночас історія навколо «Скелі» вже стала одним із найрезонансніших кейсів щодо можливих порушень прав військовослужбовців у ЗСУ за останній час.

  • «Рік у бліндажах»: омбудсмен заявила про системну проблему на фронті — наказ про 15 днів на позиції фактично не працює

    «Рік у бліндажах»: омбудсмен заявила про системну проблему на фронті — наказ про 15 днів на позиції фактично не працює

    В українському війську існує серйозна проблема з тривалістю перебування військових на передових позиціях — у деяких випадках бійці можуть залишатися в бліндажах рік і навіть довше. Про це в інтерв’ю Українській правді заявила військова омбудсманка Ольга Решетилова, наголосивши, що чинні норми щодо ротації фактично не виконуються.

    За її словами, наказ про максимальний строк перебування піхоти на позиціях — до 15 днів — не дотримується на практиці. Вона назвала цю норму «мертвою», оскільки вона існує формально, але не працює в реальних умовах війни.

    Омбудсманка підкреслила, що в окремих підрозділах командири не забезпечують своєчасну ротацію особового складу, через що військові змушені тривалий час залишатися на передовій. У результаті деякі з них живуть у бліндажах або підвалах у складних умовах, іноді навіть в напівоточенні, без чітких обмежень щодо термінів перебування.

    Вона зазначила, що така ситуація не лише створює додаткове навантаження на військових, а й впливає на їхню ефективність та психологічний стан. За попередніми результатами дослідження, яке проводить Офіс військового омбудсмана, після приблизно 40 днів безперервного перебування на передовій у бійців може виникати стан апатії, коли знижується мотивація та з’являється байдужість до власної безпеки.

    «Усе, що понад 40 днів, не може бути ефективним», — наголосила вона, підкресливши необхідність перегляду підходів до ротації.

    Офіс омбудсмана вже працює над підготовкою пропозицій щодо змін до інструкцій і нормативів, які регулюють перебування військових на позиціях. Очікується, що ці рекомендації будуть передані командуванню для подальшого розгляду.

    Проблема тривалого перебування на передовій є частиною ширшого виклику, пов’язаного з ресурсами, ротацією та навантаженням на особовий склад у умовах затяжної війни. Обмежені можливості для заміни підрозділів, інтенсивність бойових дій і нестача людей у деяких напрямках можуть ускладнювати дотримання встановлених норм.

    Водночас омбудсманка наголошує, що відповідальність за дотримання умов служби лежить на командирах, і питання ротації має стати одним із пріоритетів для збереження боєздатності підрозділів.

    Нагадаємо, Офіс військового омбудсмана розпочав свою роботу на початку 2026 року. Його завданням є розгляд скарг військовослужбовців, моніторинг умов служби та захист їхніх прав.

    Заява омбудсманки піднімає важливу тему, яка стосується не лише організації служби, а й людського фактору у війні. Тривале перебування в умовах постійної небезпеки без належної ротації може мати серйозні наслідки як для окремих військових, так і для загальної ефективності армії.

    Питання ротації та дотримання встановлених норм виходить на перший план як один із ключових факторів підтримання боєздатності та збереження особового складу в умовах тривалої війни.

  • У ТЦК пояснили порядок переведення військовослужбовців до інших частин

    У ТЦК пояснили порядок переведення військовослужбовців до інших частин

    Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надав роз’яснення щодо підстав, порядку та можливих причин відмови у переведенні військовослужбовця до іншої військової частини. Йдеться як про переведення за ініціативою самого військового, так і про рішення, ухвалені в інтересах служби.

    Як зазначають у ТЦК, переведення може відбуватися з ініціативи військовослужбовця. У таких випадках застосовується спрощена процедура, зокрема через електронні сервіси, якщо є бажання перейти з тилової частини до бойової або між бойовими підрозділами.

    Окремою підставою для переведення є стан здоров’я. У разі наявності висновку військово-лікарської комісії, наприклад якщо військового визнають придатним лише до тилової служби, переведення здійснюється на підставі медичних показань.

    Також можливе переведення з міркувань службової необхідності або в межах ротації. У таких випадках переміщення може відбутися без згоди військовослужбовця — за наказом командування.

    Ще одна підстава — особисті або сімейні обставини. Йдеться, зокрема, про необхідність догляду за близькими родичами з інвалідністю або іншими обставинами, що потребують служби за місцем проживання.

    Процедура переведення передбачає кілька етапів. Насамперед військовослужбовець має отримати рекомендаційний лист від командира тієї частини, куди планується переведення. Після цього подається рапорт на ім’я поточного командира з обґрунтуванням підстав та повним пакетом підтвердних документів.

    Далі командир готує подання на переведення. Остаточне рішення ухвалює уповноважена посадова особа. У деяких випадках, зокрема для військовослужбовців офіцерського складу, рішення приймається на рівні оперативного командування або Генерального штабу.

    Перелік документів залежить від підстав переведення. Це можуть бути медичні висновки та виписки, рішення військово-лікарської комісії, документи про сімейні обставини, довідки МСЕК, свідоцтва або рішення органів опіки.

    У ТЦК також пояснили найпоширеніші причини відмови. Найчастіше це службова необхідність у поточній частині. Для переведення за особистими обставинами обов’язковою є згода командира, при цьому закон не визначає чітких критеріїв, тож рішення залишається на його розсуд.

    Водночас існують випадки, коли згода командира не потрібна. Зокрема, це стосується переведення за станом здоров’я на підставі висновку ВЛК. У таких ситуаціях відмова або бездіяльність командування вважається протиправною.

    Військовослужбовцям радять одразу формувати повний пакет документів, щоб уникнути затягування процедури. Якщо командир безпідставно відмовляє або не розглядає рапорт, такі дії можна оскаржити до вищого командування або в судовому порядку. Також рекомендується використовувати електронні сервіси, які дозволяють пришвидшити процес переведення.

  • Мін’юст пояснив, як захистити права військовослужбовців

    Мін’юст пояснив, як захистити права військовослужбовців

    Військовослужбовці мають законне право оскаржувати накази, рішення та дії командування, якщо вони порушують норми законодавства або перевищують повноваження. У Міністерстві юстиції наголошують: держава гарантує механізми захисту прав військових і доступ до безоплатної правничої допомоги.

    Оскарженню підлягають накази щодо звільнення з військової служби, переведення чи призначення на посади, рішення про укладення, продовження або розірвання контракту, позбавлення чи пониження військового звання, дисциплінарні стягнення, а також будь-які інші дії або бездіяльність командування.

    Серед найпоширеніших проблем, з якими звертаються військовослужбовці, — невиплата грошового забезпечення та інших належних коштів, незаконне звільнення мобілізованих, відмова у розірванні контракту, порушення процедури звільнення за станом здоров’я, ненадання соціальних виплат і допомоги.

    Захист своїх прав військові можуть здійснювати кількома шляхами. Зокрема, через органи військового управління, Військову службу правопорядку, Уповноважену Президента з питань захисту прав військовослужбовців, а також через систему безоплатної правничої допомоги.

    У системі безоплатної правничої допомоги фахівці надають консультації, допомагають підготувати заяви та скарги. Для ветеранів і учасників бойових дій передбачена також підготовка процесуальних документів і представництво інтересів у суді. У Мін’юсті підкреслюють, що звернення за правовим захистом є законним інструментом відновлення порушених прав і не може бути підставою для тиску чи переслідування з боку командування.

  • В Україні запускають дистанційну військову лікарську комісію

    В Україні запускають дистанційну військову лікарську комісію

    В Україні стартував експериментальний проєкт дистанційної військової лікарської комісії (ВЛК). Він стосується військових і правоохоронців, які лікуються за кордоном понад 12 місяців. Про це повідомив адвокат Роман Лихачов в етері Українського Радіо.

    За його словами, документи для проходження ВЛК подаватиме командир військової частини. Усі довідки мають бути перекладені українською мовою, після чого комісія розгляне їх протягом 10 днів. Рішення надсилається до військової частини, і повторний огляд після повернення військовослужбовцю вже не потрібен.

    Водночас наразі виникає проблема з тим, хто саме має оплачувати переклад великого обсягу медичних документів. «Я ще не бачив чіткої встановленої процедури. Питання, як саме і за чий кошт перекладати документи, залишається відкритим», – зазначив юрист.

    Лихачов пояснив, що новий порядок насамперед стосується випадків тяжких хвороб і травм. Це онкологія, ураження очей, травми голови, хребта, нервової системи, внутрішніх органів і кінцівок, а також серйозні опіки. За таких умов доставити людину в Україну для проходження комісії практично неможливо.

    Окремо юрист нагадав, що навіть без повернення в Україну військовослужбовець має право оскаржувати рішення ВЛК. Це можна зробити дистанційно – спершу в регіональній комісії, потім у центральній. У разі незгоди можна звернутися до суду.

    «Я рекомендую спочатку пройти регіональну та центральну ВЛК, а вже потім за необхідності подавати позов», – підсумував Лихачов.