Golosnovinua.com

Позначка: права

  • Законопроєкт про обов’язковий обмін водійських посвідчень відкликали

    Законопроєкт про обов’язковий обмін водійських посвідчень відкликали

    У кількох українських ЗМІ та Telegram-каналах поширилася інформація про нібито внесення до Верховної Ради законопроєкту, який зобов’язує всіх водіїв обміняти водійські посвідчення, видані до 2011 року. Однак цей законопроєкт уже відкликали ще навесні 2025 року.

    Йдеться про урядовий євроінтеграційний законопроєкт №8082, поданий до парламенту у 2022 році для гармонізації українського законодавства з європейським. Він передбачав встановлення терміну дії водійських посвідчень від 5 до 10 років залежно від категорії транспортного засобу. Законопроєкт не пройшов жодного читання і 17 червня був відкликаний через обрання нового уряду.

    Попри це, 1 жовтня низка ЗМІ опублікувала повідомлення про нібито внесення до Ради нового законопроєкту про скорочення терміну дії водійських посвідчень із обов’язковим обміном у сервісному центрі МВС. Буцімто ті, хто протягом року після закінчення терміну не обміняє документи, змушені будуть складати теоретичний і практичний іспити.

    Адвокат Богдан Кушнір зазначив, що такі зміни могли б створити додаткові корупційні ризики та нові схеми отримання коштів у сервісних центрах, а тому законопроєкт відкликали. Він також припустив, що в майбутньому влада може повторно зареєструвати цей або доопрацьований документ із можливим додаванням нових категорій та зростанням вартості, але наразі обов’язкового обміну водійських посвідчень не планується.

  • Лікарська таємниця: законні межі розголошення медичної інформації

    Лікарська таємниця: законні межі розголошення медичної інформації

    Медична інформація про пацієнта — це лікарська таємниця, що охороняється законом. До неї належать не лише дані про діагноз і результати обстежень, а й усі обставини, які стали відомі медичним працівникам під час лікування — включно з інтимними деталями та фактами з особистого життя.

    Ваші права як пацієнта

    Кожен має право на повну конфіденційність щодо свого стану здоров’я, звернень по медичну допомогу та отриманих результатів. Медичний персонал, який має доступ до цих даних, не може передавати їх третім особам без належних підстав.

    Хто може отримати доступ до медичної інформації?

    Медична таємниця може бути розкрита в обмежених випадках:

    • Самому пацієнту — ви маєте право знати свій діагноз, бачити результати обстежень і медичну документацію.

    • Батькам, опікунам чи піклувальникам — якщо йдеться про дитину або особу, визнану недієздатною.

    • Членам родини після смерті пацієнта — за їхнім зверненням або дорученням померлого.

    Коли лікарська таємниця може бути розголошена?

    Розкриття медичної інформації можливе лише в чітко визначених законом випадках:

    • За письмовою згодою пацієнта.

    • На вимогу органів дізнання, слідства, прокуратури або суду — за умови наявності відповідного офіційного запиту.

    • У разі загрози життю та здоров’ю пацієнта або інших осіб — наприклад, при діагностуванні небезпечного інфекційного захворювання.

    • Якщо до лікування залучені інші лікарі, для яких ця інформація потрібна для надання допомоги.

    Особливий порядок — психіатрична допомога

    Відомості про стан психічного здоров’я також належать до лікарської таємниці, однак можуть бути передані без згоди пацієнта у виняткових ситуаціях:

    1. Для організації лікування осіб з тяжкими психічними розладами.

    2. Під час досудового розслідування чи судового процесу — якщо надійшов письмовий запит від слідчих, прокурора, суду або органу пробації.

  • Дистанційна робота як захист: що робити, якщо на роботі принижують чи домагаються

    Дистанційна робота як захист: що робити, якщо на роботі принижують чи домагаються

    Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці надало офіційне роз’яснення щодо ситуацій, у яких працівник може вимагати тимчасового переведення на дистанційну форму роботи. Мова йде про випадки, коли працівник зазнає дискримінації, сексуальних домагань або інших форм насильства на робочому місці.

    Згідно з чинним законодавством, працівник має право звернутися до роботодавця з вимогою тимчасового переведення на дистанційну роботу терміном до двох місяців. Це можливо у ситуаціях, коли на робочому місці відносно нього були вчинені дії, які мають ознаки дискримінації або принижують його гідність.

    Однак є низка обмежень. По-перше, не кожна посада дозволяє працювати дистанційно — усе залежить від характеру трудових обов’язків. По-друге, роботодавець може відмовити в переведенні, якщо працівник не надав переконливих фактів, які свідчать про наявність дискримінації чи насильства.

    Це означає, що усне повідомлення або загальні звинувачення без конкретних доказів (документів, свідчень, записів) можуть бути недостатніми для ухвалення позитивного рішення про переведення.

    Таке роз’яснення стало актуальним на фоні зростання уваги до теми безпечного та гідного робочого середовища. У Держпраці наголошують: законодавство України гарантує захист від дискримінації та домагань на роботі, однак реалізація цього захисту потребує дотримання процедурних вимог.

    Працівники, які стикаються з порушеннями, мають право не лише вимагати дистанційної роботи, а й звертатися до Держпраці або суду для захисту своїх прав.

  • Перший трудовий досвід: коли і як підлітки можуть працювати влітку

    Перший трудовий досвід: коли і як підлітки можуть працювати влітку

    Літні канікули — це не лише відпочинок, а й можливість для підлітків здобути перший трудовий досвід і заробити власні кошти. Проте працевлаштування неповнолітніх має свої правові особливості, які регулюються законодавством України.

    З якого віку можна працювати

    За загальним правилом, офіційно працювати можна з 16 років. У такому разі додаткові дозволи не потрібні.

    Проте закон передбачає винятки:

    • з 15 років — за згодою одного з батьків або особи, що його замінює;

    • з 14 років — за умови виконання лише легкої роботи у вільний від навчання час (наприклад, під час канікул) і також за згодою одного з батьків.

    Права і гарантії для неповнолітніх працівників

    Неповнолітні мають такі ж трудові права, як і дорослі, однак для них передбачено додаткові гарантії:

    • щорічний медичний огляд (до 21 року);

    • заробітна плата не нижча за ту, що отримує дорослий працівник на такій же посаді;

    • право на щорічну відпустку, а також додаткові — навчальні.

    Обмеження робочого часу

    Максимальна тривалість робочого тижня для неповнолітніх:

    • у віці 16–18 років — не більше 36 годин;

    • у 14–15 років — не більше 24 годин.

    Які роботи заборонені для підлітків

    Закон забороняє залучати неповнолітніх до:

    • важких і шкідливих робіт;

    • підземних робіт;

    • нічних, понаднормових і робіт у вихідні;

    • піднімання вантажів понад встановлені норми:

      • 14 років — не більше 5 кг;

      • 15 років — 12 кг;

      • 16 років — 14 кг;

      • 17 років — 16 кг.

    Оформлення працевлаштування

    Для офіційного оформлення підлітка на роботу укладається письмовий трудовий договір. Необхідні документи:

    • паспорт або свідоцтво про народження;

    • ідентифікаційний код;

    • згода одного з батьків (для 14–15-річних);

    • медична довідка.

  • Армія для всіх: в Україні можуть ввести обов’язкову військову службу

    Армія для всіх: в Україні можуть ввести обов’язкову військову службу

    Полковник ЗСУ та заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса вважає, що держава має перейти до нової моделі військової служби, орієнтованої на ізраїльський досвід. Йдеться про те, що всі громадяни України мають пройти службу в армії — і тільки після цього зможуть розраховувати на певні державні пільги, посади чи бюджетне навчання.

    Про це Паліса розповів в інтерв’ю Bihus.info. На його думку, надання переваг громадянам, які не служили, є несправедливим і небезпечним для країни в умовах війни. «Якщо громадянин претендує на те, щоби отримувати від держави на посаду, освіту чи претендувати на певні виплати з бюджету, то він повинен служити. Припустимо, мінімальний контракт, нехай річний», — зазначив він.

    Полковник наголошує: служити мають як чоловіки, так і жінки. Сучасна армія пропонує чимало завдань, де кожен може знайти свою функцію — не лише у бойових підрозділах, а й у сферах забезпечення, логістики, управління. Такий підхід, за словами Паліси, дозволить всім громадянам пройти базову підготовку, ознайомитися з армійською системою та стати частиною резерву.

    «Умовно кажучи, якщо ти захочеш стати депутатом, то ти просто не зможеш, якщо не служив в армії. Якщо хочеш стати іншим управлінцем чи поступити на бюджет, то відслужи, будь ласка», — наголосив він.

    Окрім цього, в Офісі президента розробляють нову систему контрактів для мобілізованих, які вже перебувають у ЗСУ. За словами Паліси, йдеться про чітко визначені строки служби, що має підвищити довіру до армії та зменшити напругу у суспільстві.

    У паралельному руслі триває робота щодо ефективного розподілу мобілізованих. Наприклад, чоловіки віком понад 50 років найчастіше спрямовуються не на передову, а до частин забезпечення чи на будівництво фортифікацій. Про це повідомив заступник начальника Запорізького ОТЦК та СП Андрій Якунін.

  • Як діяти, якщо один з батьків заважає спілкуванню з дитиною

    Як діяти, якщо один з батьків заважає спілкуванню з дитиною

    Згідно з українським законодавством, мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо виховання дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі. Це підтверджується статтею 141 Сімейного кодексу України, яка зазначає, що розірвання шлюбу та проживання батьків окремо не впливає на їхні обов’язки та права щодо дитини.

    Безперешкодне спілкування між батьками та дитиною

    Відповідно до статті 153 СК, батьки та діти мають право на безперешкодне спілкування, за винятком випадків, коли це право обмежене законом. Стаття 157 визначає, що навіть якщо один з батьків проживає окремо від дитини, він зобов’язаний брати участь у її вихованні і не може бути позбавлений цього права, за умови, що спілкування не завдає шкоди розвитку дитини.

    У разі, якщо один з батьків намагається перешкодити іншому у вихованні чи спілкуванні з дитиною, йому можна звернутися до органів опіки та піклування або до суду для вирішення цього спору.

    Як вирішити спір через органи опіки та піклування

    Якщо батьки не можуть домовитися між собою, то один із них, що проживає окремо від дитини, може звернутися до органу опіки та піклування. Для цього він повинен подати заяву та надати відповідні документи, такі як копія паспорта, свідоцтва про народження дитини, свідоцтво про шлюб або розірвання шлюбу. Після проведення бесіди з батьками та іншими родичами, служба у справах дітей складає висновок, на основі якого місцева адміністрація приймає рішення щодо участі у вихованні та порядку побачень з дитиною.

    Звернення до суду у разі перешкоджання вихованню дитини

    У разі, якщо один з батьків чинить перешкоди у вихованні чи спілкуванні з дитиною, друга сторона може звернутися до суду. Згідно зі статтею 159 СК, суд може усунути перешкоди на підставі позову батька або матері. Суд також може тимчасово призупинити виконання рішення органу опіки до вирішення спору.

    Як подати позов до суду

    Позовну заяву для врегулювання спору щодо виховання дитини слід подати до суду, вказавши в ньому всі необхідні документи: копії паспортів, свідоцтва про народження та шлюб, рішення суду про аліменти, а також висновок служби у справах дітей. Після подачі заяви її розглядатиме суд, що має право прийняти рішення про участь одного з батьків у вихованні дитини.