Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження проти начальника управління Міноборони Олександра Нагорського. Його звинувачували у розкраданні 1,5 млрд грн під час закупівлі артилерійських снарядів для Збройних сил України. Проте справа так і не дійшла до розгляду по суті через дію «правок Лозового». Ця норма дозволяє закривати провадження, якщо прокурор подає обвинувальний акт після завершення строків досудового розслідування.
Розслідування у справі Нагорського велося Службою безпеки України. Після повідомлення про підозру матеріали передавалися до САП, потім — назад до СБУ, а далі контроль здійснював Офіс Генпрокурора. Через численні процесуальні затримки обвинувальний акт потрапив до ВАКС вже після завершення строків, що і стало підставою для закриття провадження.
Цей випадок не поодинокий. Лише минулого тижня ВАКС закрив справу про розкрадання 11,8 млн грн в «Укрзалізниці», застосувавши ту саму норму. Юристи та антикорупційні організації неодноразово закликали парламент скасувати пункт 10 статті 284 КПК, адже він фактично дозволяє уникати відповідальності підозрюваним у корупції через процесуальні формальності. Верховна Рада вже кілька разів відхиляла такі ініціативи, що вигідно фігурантам гучних справ.
«Правки Лозового» стають інструментом уникнення відповідальності, підкреслюють експерти. Водночас закриття таких справ підриває довіру суспільства до правоохоронної та судової системи, особливо під час війни, коли ефективність витрат державних коштів і прозорість закупівель критично важливі.
Судові процеси доводять: навіть масштабні фінансові порушення у сфері оборони можуть залишитися без покарання через бюрократичні лазівки. Антикорупційні організації закликають законодавців терміново виправити ситуацію, щоб уникнути повторення подібних випадків.
Проблема також полягає у відсутності чіткої координації між СБУ, САП та ОГП, що створює додаткові затримки у розслідуваннях. Експерти зазначають, що поки пункт 10 статті 284 КПК діє, корупційні справи будуть системно закриватися, навіть якщо доказова база достатня для судового розгляду.
Загалом ситуація демонструє слабкість антикорупційної системи та необхідність реформування процесуальних норм, щоб уникнути зловживань і забезпечити ефективне переслідування винних.
