Позначка: правки Лозового

  • ВАКС закрив справу проти Нагорського через «правки Лозового»

    ВАКС закрив справу проти Нагорського через «правки Лозового»

    Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження проти начальника управління Міноборони Олександра Нагорського. Його звинувачували у розкраданні 1,5 млрд грн під час закупівлі артилерійських снарядів для Збройних сил України. Проте справа так і не дійшла до розгляду по суті через дію «правок Лозового». Ця норма дозволяє закривати провадження, якщо прокурор подає обвинувальний акт після завершення строків досудового розслідування.

    Розслідування у справі Нагорського велося Службою безпеки України. Після повідомлення про підозру матеріали передавалися до САП, потім — назад до СБУ, а далі контроль здійснював Офіс Генпрокурора. Через численні процесуальні затримки обвинувальний акт потрапив до ВАКС вже після завершення строків, що і стало підставою для закриття провадження.

    Цей випадок не поодинокий. Лише минулого тижня ВАКС закрив справу про розкрадання 11,8 млн грн в «Укрзалізниці», застосувавши ту саму норму. Юристи та антикорупційні організації неодноразово закликали парламент скасувати пункт 10 статті 284 КПК, адже він фактично дозволяє уникати відповідальності підозрюваним у корупції через процесуальні формальності. Верховна Рада вже кілька разів відхиляла такі ініціативи, що вигідно фігурантам гучних справ.

    «Правки Лозового» стають інструментом уникнення відповідальності, підкреслюють експерти. Водночас закриття таких справ підриває довіру суспільства до правоохоронної та судової системи, особливо під час війни, коли ефективність витрат державних коштів і прозорість закупівель критично важливі.

    Судові процеси доводять: навіть масштабні фінансові порушення у сфері оборони можуть залишитися без покарання через бюрократичні лазівки. Антикорупційні організації закликають законодавців терміново виправити ситуацію, щоб уникнути повторення подібних випадків.

    Проблема також полягає у відсутності чіткої координації між СБУ, САП та ОГП, що створює додаткові затримки у розслідуваннях. Експерти зазначають, що поки пункт 10 статті 284 КПК діє, корупційні справи будуть системно закриватися, навіть якщо доказова база достатня для судового розгляду.

    Загалом ситуація демонструє слабкість антикорупційної системи та необхідність реформування процесуальних норм, щоб уникнути зловживань і забезпечити ефективне переслідування винних.

  • Скасування “правок Лозового”: що це означає для бізнесу та громадян

    Скасування “правок Лозового”: що це означає для бізнесу та громадян

    Український бізнес опинився на роздоріжжі: Верховна Рада розглядає законопроєкт №12367, що передбачає скасування “правок Лозового”, які обмежували строки досудового розслідування. Такі зміни викликають суперечки між прихильниками посилення боротьби з корупцією та тими, хто вбачає у цьому ризики для бізнесу та громадян.

    Що пропонує законопроєкт?

    За чинними нормами Кримінального процесуального кодексу, строки досудового розслідування не можуть перевищувати 12 місяців після вручення підозри. Законопроєкт пропонує скасувати ці обмеження, що, на думку авторів, дозволить ефективніше розслідувати складні справи.

    Проте критики вбачають у цьому загрозу свавілля. Зокрема, Олександр Соколовський, власник одного з найбільших текстильних підприємств України та член бізнес-групи “Маніфест 42”, застерігає: “Якщо проєкт ухвалять, строки слідства можуть стати безстроковими. Це створить підґрунтя для корупційного тиску на бізнес.”

    За даними Офісу Генерального прокурора, у 2024 році 77% кримінальних справ проти бізнесу так і не дійшли до суду. Натомість їх використовували для тиску. “Це не боротьба з корупціонерами, а створення інструменту, що може використовуватися проти будь-кого”, — наголошує Соколовський.

    Підтримка скасування “правок Лозового” також надходить від антикорупційних організацій, таких як Центр протидії корупції (ЦПК). Однак їхня діяльність неодноразово потрапляла під критику. Очільник ЦПК Віталій Шабунін опинився у центрі низки скандалів: від ухилення від військової служби до ймовірного зловживання гуманітарною допомогою.

    Кримінальний процесуальний кодекс стосується не лише резонансних справ, але й повсякденного життя громадян. Якщо строк досудового розслідування стане безстроковим, кожен може опинитися у ситуації, коли справа проти нього “висітиме” роками.

    “Це небезпека не лише для бізнесу, але й для пересічних громадян. Повернення до радянської практики нескінченних розслідувань — це крок назад,” — вважають експерти.

    Не менш спірною є особистість Віталія Шабуніна, який активно підтримує зміни. ЗМІ звинувачують його у фіктивній службі в ЗСУ, отриманні бойових виплат, привласненні гуманітарної допомоги та інших порушеннях.

    Скандальна репутація Шабуніна кидає тінь на ініціативи ЦПК, зокрема, у сфері змін до КПК. Його опоненти вважають, що такі активісти більше шкодять, ніж допомагають.

    Голосування за законопроєкт №12367 стане лакмусовим папірцем для української влади. Чи зможе парламент знайти баланс між посиленням правопорядку та захистом прав громадян? Відповідь на це питання визначить, чи стане Україна на шлях реформ, чи повернеться до практик минулого.