Позначка: право

  • Пастка за кордоном: як українські дипломати рятують затриманих співгромадян у польських в’язницях

    Пастка за кордоном: як українські дипломати рятують затриманих співгромадян у польських в’язницях

    Українські дипломатичні представництва у сусідній державі суттєво посилюють роботу із захисту прав тих громадян, які опинилися за ґратами або у слідчих ізоляторах. Допомога українцям, які затримані, перебувають під вартою або вже відбувають кримінальне покарання у Польщі, офіційно охоплює два окремі стратегічні напрями. Головною метою цієї діяльності є унеможливлення будь-яких зловживань з боку місцевих правоохоронних органів та гарантування виключно справедливого ставлення до кожного підозрюваного чи засудженого. Про деталі такої роботи повідомили представники дипломатичного відомства у відповідь на запит щодо стану дотримання прав людини за кордоном.

    Перший ключовий напрям роботи полягає у безпосередньому консульському моніторингу та фізичній присутності представників держави. Консули систематично відвідують пенітенціарні установи, поліцейські відділки, слідчі ізолятори та центри тимчасового тримання іноземців, аби на власні очі перевірити реальні умови перебування українців. Критично важливим аспектом таких візитів є суворий контроль за станом здоров’я затриманих, забезпечення їхнього безперешкодного доступу до належної медичної допомоги та упередження фізичного чи психологічного тиску з боку тюремної адміністрації або інших в’язнів. Офіційний представник України виступає прямим містком між ізольованою людиною та зовнішнім світом, гарантуючи, що базові права, передбачені міжнародними конвенціями, неухильно дотримуються навіть після винесення суворого вироку.

    Другий обов’язковий напрям охоплює комплексну інформаційну, правову та комунікаційну підтримку. Після раптового арешту в чужій країні людина найчастіше опиняється в абсолютному інформаційному вакуумі, не розуміючи місцевої мови, специфіки польського законодавства та власних перспектив. У таких кризових ситуаціях консульство бере на себе обов’язок негайно проінформувати родичів в Україні про точне місцеперебування особи, допомагає знайти кваліфікованих місцевих адвокатів та роз’яснює фундаментальні процесуальні права. Хоча за міжнародним правом дипломати не мають повноважень виступати державними захисниками в суді або безпосередньо втручатися в судовий процес суверенної держави, вони уважно стежать за тим, щоб українцю обов’язково надали об’єктивного перекладача та безкоштовну державну правову допомогу, якщо він не має коштів на приватного юриста.

    Польща продовжує залишатися країною з найбільшою кількістю українських мігрантів, що об’єктивно призводить до пропорційного зростання ситуацій, які потребують термінового консульського втручання. Причини затримання бувають абсолютно різними – від дрібних адміністративних правопорушень та порушень жорстких міграційних правил до серйозних кримінальних звинувачень. Проте незалежно від тяжкості інкримінованого злочину, позиція держави залишається незмінною: кожна людина має повне право на чесний суд та гідне ставлення. Дуже часто саме своєчасне втручання консула на початковому етапі затримання дозволяє уникнути фатальних процесуальних помилок, які могли б негативно вплинути на долю людини в майбутньому. Крім того, дипломатичні місії тримають на жорсткому контролі питання можливої екстрадиції та переведення засуджених для відбування покарання на територію України.

    «Кожен українець, незалежно від свого соціального статусу чи висунутих правоохоронцями звинувачень, завжди залишається під надійним захистом своєї держави. Наше головне завдання полягає не в тому, щоб виправдати злочин, якщо він дійсно був скоєний, а в тому, щоб гарантувати абсолютну законність, справедливість та суворе дотримання базових прав людини на всіх етапах слідства», – зазначають у дипломатичному відомстві.

    Для підвищення загальної ефективності цієї складної роботи посольство активно співпрацює з польськими правозахисними організаціями та державними інституціями. Такий постійний двосторонній діалог допомагає значно швидше вирішувати нестандартні кризові ситуації, особливо коли справа стосується найбільш вразливих категорій громадян або випадків за участю неповнолітніх. Розширення штату консульських відділів та залучення нових фахівців залишається одним із головних пріоритетів, оскільки величезна кількість щоденних звернень вимагає максимальної залученості та оперативної фізичної присутності українських дипломатів у всіх воєводствах сусідньої країни.

     

  • У Німеччині винесли рішення у справі про загибель 16-річної українки

    У Німеччині винесли рішення у справі про загибель 16-річної українки

    У Німеччині суд у Геттінгені ухвалив резонансне рішення у справі про загибель 16-річної української біженки: 31-річного громадянина Іраку, якого слідство вважає причетним до смерті дівчини, не засуджено до тюремного строку — натомість йому призначено примусове психіатричне лікування. Рішення фактично означає, що чоловік не нестиме класичної кримінальної відповідальності у вигляді ув’язнення, оскільки суд визнав його неосудним на момент вчинення злочину.

    Інцидент стався 11 серпня 2025 року у місті Фрідланд у Нижній Саксонії. За матеріалами слідства, 16-річна українка загинула під колесами товарного поїзда після того, як її штовхнули на залізничну колію.

    Згодом правоохоронці встановили, що до смерті дівчини причетний 31-річний чоловік з Іраку, який перебував у Німеччині у статусі шукача притулку. Спочатку подію розглядали як нещасний випадок, однак пізніше слідство перекваліфікувало її як умисне вбивство.

    Земельний суд у Геттінгені 29 квітня постановив направити обвинуваченого на примусове лікування в психіатричний заклад.

    Підставою для такого рішення стала судово-психіатрична експертиза, яка встановила у чоловіка параноїдну шизофренію. Прокуратура дійшла висновку, що під час скоєння злочину він не усвідомлював своїх дій і не міг ними керувати.

    Попри це, у матеріалах справи зазначається, що дії кваліфіковані як навмисне вбивство, а сам обвинувачений може становити небезпеку для суспільства. Це означає, що його перебування у медичному закладі може бути тривалим і залежатиме від висновків лікарів та судового контролю.

    Окрему увагу у справі привернули обставини перебування чоловіка в Німеччині. За даними слідства, раніше його мали депортувати до Литви — країни, через яку він потрапив до Європейського Союзу в межах процедур реєстрації шукачів притулку.

    Також повідомляється, що відповідні міграційні служби зверталися до суду з проханням взяти його під варту до депортації. Однак адміністративний суд у Ганновері відхилив це клопотання, після чого чоловік залишився на волі.

    Ці обставини згодом стали предметом критики системи міграційного контролю в Німеччині, оскільки злочин стався вже після того, як рішення про депортацію фактично не було виконано.

    Загибла 16-річна Ліана разом із родиною переїхала до Німеччини у 2022 році з Маріуполя після повномасштабного вторгнення Росії та знищення їхнього житла.

    Сім’я оселилася у місті Гайслєден, де батьки працювали, а діти навчалися. За словами близьких, дівчина швидко адаптувалася до нового життя, вивчала мову та будувала плани на майбутнє.

    На момент трагедії Ліана щойно розпочала професійне навчання у стоматологічній клініці. Вона також допомагала молодшим братам і підтримувала сім’ю в побуті.

    У день загибелі дівчина поверталася додому та розмовляла телефоном із дідусем. За його словами, під час розмови він раптово почув її крик і звук потяга, після чого зв’язок обірвався.

    За кілька хвилин на місце прибули батьки, однак врятувати дівчину вже не вдалося.

    Спочатку поліція не мала достатніх підстав для підозри у вбивстві. За даними слідства, чоловік сам підійшов до правоохоронців і вказав місце, де лежало тіло, стверджуючи, що нібито випадково його виявив.

    Однак пізніше його поведінка викликала підозри, а результати ДНК-експертизи виявили сліди обвинуваченого на тілі дівчини, що вказувало на фізичний контакт і насильницькі дії перед смертю.

    Після цього чоловіка затримали, і проти нього було видано постанову про взяття під варту за підозрою в умисному вбивстві.

    Справa викликала значний суспільний резонанс у Німеччині. Вона стала частиною ширшої дискусії щодо міграційної політики, роботи судової системи та механізмів контролю за шукачами притулку.

    Критики наголошують, що система не змогла своєчасно запобігти злочину, попри наявність процедур щодо депортації та сигналів про можливу небезпеку.

    Водночас правозахисники закликають уникати узагальнень щодо мігрантів, підкреслюючи, що справа є індивідуальною трагедією, яка має бути розглянута виключно в межах судової системи.

    Після рішення суду чоловік залишатиметься у психіатричному закладі під наглядом. Його подальше утримання залежатиме від медичних висновків і рішень суду щодо рівня небезпеки для суспільства.

    Розслідування формально завершене, однак суспільні та політичні дискусії навколо справи в Німеччині тривають.

  • Суд залишив у силі вирок колишньому голові ДФС Насірову у справі про податкові розстрочки

    Суд залишив у силі вирок колишньому голові ДФС Насірову у справі про податкові розстрочки

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково задовольнила скаргу захисту у справі колишнього голови ДФС Романа Насірова, однак залишила без змін основний вирок. Таким чином, рішення суду набрало законної сили.

    Суд виключив із вироку посилання на показання колишньої співробітниці ДПС Людмили Солотви та перерахував строк попереднього ув’язнення. В іншій частині апеляційні доводи сторони захисту були відхилені.

    Водночас суд підтвердив ключове рішення першої інстанції: Роман Насіров засуджений до шести років позбавлення волі. Окрім цього, йому призначено штраф у розмірі 17 тисяч гривень та заборону обіймати державні посади протягом трьох років.

    Другого фігуранта справи — Володимира Новікова — суд виправдав.

    Також апеляційна інстанція залишила чинним арешт майна до моменту розгляду окремого цивільного позову з боку компанії «Укргазвидобування».

    За версією слідства, Насіров у період перебування на посаді незаконно надавав розстрочки зі сплати податкового боргу компаніям, пов’язаним із бізнесменом Олександром Онищенком. Це, за оцінками правоохоронців, призвело до збитків державі на суму близько 2 мільярдів гривень.

    Рішення апеляційної палати означає завершення судового розгляду у кримінальній частині справи та відкриває шлях до виконання вироку.

  • На Київщині бізнесмен вирубав заповідний ліс, щоб побудувати маєток

    На Київщині бізнесмен вирубав заповідний ліс, щоб побудувати маєток

    З’явилася інформація щодо земельної ділянки на Київщині, яка, за даними судових рішень, належить до лісового фонду та могла бути виведена з державної власності з подальшою зміною цільового призначення і забудовою.

    Йдеться про територію загальною площею понад 1,2 га, яка належала державному підприємству «Боярська лісова дослідна станція» і входить до лісів першої групи. За наявною інформацією, ця земля розташована в районі Хотівського лісництва поблизу населеного пункту Лісники.

    Власник українського холдингу MS Capital Максим Шкіль вирубав заповідний Чернечий ліс на Київщині і збудував там заміський маєток. Це майно він оформив на свою матір Тетяну Шкіль.

    Йдеться про земельні ділянки загальною площею 1,26 га Державного підприємства “Боярська лісова дослідна станція” (ліси І групи, вкриті лісом) у кварталі № 58 Хотівського лісництва біля села Лісники Києво-Святошинського району.

    Чисельні рішення судів доводять, що цю землю було вкрадено в держави, а потім перепродано декілька разів. Ліс вирубали, і на цьому місці побудували житловий будинок площею 3 тис. кв. м. Варість заміського маєтку – близько 18 млн доларів.

    Власником землі та будинку є Шкіль Тетяна Василівна. Тетяна Шкіль обʼєднала земельні ділянки з кадастровими №№ 3222484500:03:001:5077, 3222484500:03:001:5034, 3222484500:03:001:5088, 3222484500:03:001:5089 та забудувала (декларація КС051200811542).

    Але мешкає там не вона, а її син-бізнесмен. Це – матір Максима Шкіля – власника компанії “Автострада”, яка була одним із лідерів “Великого будівництва”. Шкіль працював помічником народного депутата від “Партії регіонів” Миколи Дем’янка з 2007 по 2014 рік, а згодом очолив політичну організацію “Молоді регіони” – молодіжне крило “Партії регіонів”.

    Суди за повернення землі державі ще тривають (справи №№369/2862/21, 369/13376/21).

  • Давид Арахамія може стати фігурантом кримінального провадження про підкуп нардепів

    Давид Арахамія може стати фігурантом кримінального провадження про підкуп нардепів

    У публічному просторі з’явилася інформація про судове рішення Вищого антикорупційного суду, яке стосується ініціативи громадської організації щодо відкриття кримінального провадження. Ішлося про звернення з вимогою перевірити обставини, пов’язані з можливим підкупом народних депутатів.

    Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія може бути фігурантом кримінального провадження щодо підкупу народних депутатів. Такий висновок можна зробити з рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

    ГО «Межа» вимагала через суд відкрити кримінальне провадження проти Давида Арахамії за статтею про підкуп депутатів в інтересах третіх осіб, зокрема відомого контрабандиста сигарет Бориса Кауфмана. Однак ВАКС відмовив, посилаючись на те, що НАБУ вже розслідує кримінальне провадження №42021000000002568 щодо організованої групи, яка займалася підкупом депутатів.

    Виплати депутатам готівкою у розмірі від 10 до 50 тисяч доларів на місяць, за твердженнями джерел, були основою контролю парламенту з боку президента Зеленського.

    Після ліквідації ОЗГ Міндіча та вручення підозри народному депутату Юрію Киселю — людині з найближчого оточення Володимира Зеленського — ця схема контролю була зруйнована. Монобільшість Зеленського перетворилася на монозменшеність: депутати вже третій місяць відмовляються голосувати за всі закони, необхідні Офісу Президента.

  • Новий Кримінальний кодекс відкладається: комісію з реформування розпустили

    Новий Кримінальний кодекс відкладається: комісію з реформування розпустили

    В Україні припинила роботу комісія, яка займалася підготовкою нового Кримінального кодексу. Про це повідомив член Комісії з питань правової реформи Микола Хавронюк на своїй сторінці у Facebook.

    За його словами, упродовж майже шести років у межах комісії діяла спеціальна робоча група українських експертів, яка розробляла проєкт нового Кримінального кодексу. Документ мав замінити чинний кодекс, ухвалений ще у 2001 році.

    Як зазначив Хавронюк, проєкт нового кодексу був підготовлений і навіть презентований громадськості. Він передбачав суттєве реформування кримінального права України. Зокрема, пропонувалося змінити систему класифікації злочинів: замість трьох категорій тяжкості — нетяжких, тяжких та особливо тяжких — запровадити дев’ять рівнів.

    Також у проєкті передбачали інші підходи до покарань. Наприклад, за злочини найвищого — дев’ятого — рівня тяжкості, до яких належать геноцид або агресія, пропонувалося встановити покарання до 30 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

    Водночас умисне вбивство однієї людини у проєкті нового кодексу відносили до злочинів сьомого рівня тяжкості з покаранням від 10 до 13 років позбавлення волі. Для порівняння, чинний Кримінальний кодекс передбачає за такий злочин від 7 до 15 років ув’язнення.

    Проєкт містив і нові склади злочинів, яких немає у чинному законодавстві. Серед них, зокрема, кримінальна відповідальність за клонування людини.

    Водночас новий кодекс викликав значну критику серед юристів. Фахівці зазначали, що система статей і класифікацій у документі є надто складною для практичного застосування. За словами розробників, для правильного використання норм навіть пропонувалося створити спеціальну комп’ютерну програму, яка допомагала б юристам кваліфікувати правопорушення.

    За словами Миколи Хавронюка, на державному рівні реалізацію проєкту наразі відклали. Основною причиною стала війна та перевантаженість правоохоронної системи, прокуратури й судів. Через це у влади поки що немає ані часу, ані ресурсів для впровадження масштабної реформи кримінального законодавства.