Позначка: правоохоронна система

  • НАБУ повідомило про ймовірне приховане стеження за своїм детективом

    НАБУ повідомило про ймовірне приховане стеження за своїм детективом

    У квартирі керівника одного з підрозділів детективів Національного антикорупційного бюро України було виявлено технічні засоби, які можуть бути пов’язані з прихованим збиранням інформації, що, за попередньою оцінкою слідства, могло мати ознаки незаконного втручання у приватне життя та професійну діяльність співробітника антикорупційного органу. Про інцидент повідомили в НАБУ, наголосивши, що за фактом виявлення обладнання вже розпочато досудове розслідування за статтею 182 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя.

    За даними Бюро, під час детального огляду житла детектива було знайдено пристрої, які за своїми характеристиками можуть бути використані як елементи прихованого аудіо- або відеоспостереження. Наразі слідчі дії спрямовані на встановлення повного ланцюга походження цих технічних засобів, способу їх встановлення, а також осіб, які могли бути залучені до організації або реалізації можливого прихованого стеження. Окремо перевіряються обставини, за яких обладнання могло потрапити до житла співробітника НАБУ без його відома, що є ключовим елементом у формуванні правової кваліфікації події.

    У межах перевірки також опрацьовується інформація, яку надала особа, що проживає у квартирі поверхом вище. За її словами, до неї зверталися невідомі чоловіки, які представлялися працівниками правоохоронних органів і повідомляли, що у квартирі під нею нібито проживає “російський шпигун”. Після аналізу отриманих даних детективи встановили особу одного з цих чоловіків, який, за попередньою інформацією, є чинним співробітником Служби безпеки України. Наразі ця інформація також перевіряється в межах окремих процесуальних процедур, оскільки потребує офіційного підтвердження та правової оцінки.

    У НАБУ підкреслюють, що детектив, у житлі якого було виявлено ймовірні засоби стеження, бере участь у розслідуванні низки резонансних кримінальних проваджень, зокрема щодо корупційних правопорушень у митній сфері, діяльності окремих посадових осіб правоохоронних органів та представників державних підприємств. У зв’язку з цим у Бюро розглядають інцидент як потенційно чутливий з точки зору впливу на незалежність антикорупційних розслідувань.

    Офіційна позиція НАБУ полягає в тому, що будь-які спроби незаконного збору інформації щодо співробітників Бюро є неприпустимими та можуть створювати серйозні ризики для ефективності розслідувань, особливо у справах, які стосуються високопосадової корупції. Відомство наголошує, що незалежність його діяльності є однією з ключових гарантій функціонування антикорупційної системи в Україні та важливим елементом довіри суспільства до правоохоронних органів.

    Також у заяві підкреслюється, що всі обставини інциденту будуть ретельно перевірені в межах досудового розслідування, включно з технічною експертизою виявленого обладнання, аналізом можливих каналів його встановлення та встановленням осіб, які могли бути причетні до події. За результатами слідчих дій кожному факту буде надано належну правову оцінку відповідно до чинного законодавства України.

    Станом на зараз офіційної публічної реакції від Служби безпеки України щодо озвучених у матеріалах НАБУ обставин не оприлюднено, а перевірка інформації триває в рамках встановлених процесуальних процедур.

  • “Працюємо далі, все стабільно” – обшуки у керівників обласних підрозділів Нацполу не призведуть до змін у системі

    “Працюємо далі, все стабільно” – обшуки у керівників обласних підрозділів Нацполу не призведуть до змін у системі

    Як повідомляють наші джерела в Національній поліції України, сьогоднішні обшуки та затримання керівників обласних підрозділів поліції не призведуть до суттєвих змін у системі.

    “За правоохоронців, як і раніше, відповідає Татаров, і на всіх рівнях від нього надійшов сигнал: “працюємо далі, все стабільно” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора за сприяння Міністра внутрішніх справ і Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції викрили посадовців регіональних управлінь поліції на незаконних схемах.

    За матеріалами справи, фігуранти займалися «кришуванням» діяльності моделей на інтернет-платформах із відвертим контентом. Так, за різні суми неправомірної вигоди, посадовці гарантували «підопічним» не притягнення їх до відповідальності за протиправний контент.

  • В Україні корупціонерів переважно штрафують, а не ув’язнюють

    В Україні корупціонерів переважно штрафують, а не ув’язнюють

    В Україні у період із січня по квітень 2026 року суди ухвалили 814 рішень у справах, пов’язаних із корупційними правопорушеннями. Такі дані оприлюднив Опендатабот із посиланням на Єдиний реєстр корупціонерів. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість рішень зменшилася на 27%, однак залишається майже вдвічі більшою, ніж у роки до початку повномасштабної війни, що свідчить про зростання навантаження на антикорупційну систему навіть в умовах воєнного стану.

    Попри відносно значну кількість розглянутих справ, структура покарань демонструє чітку тенденцію до переважання фінансових санкцій. У переважній більшості випадків суди обмежуються штрафами, тоді як реальні строки позбавлення волі у справах цієї категорії залишаються поодинокими або взагалі не застосовуються в межах основного масиву рішень за поточний період. Це формує ситуацію, коли юридична відповідальність за корупційні правопорушення найчастіше має адміністративний, а не кримінальний характер.

    Статистика також показує, що 93% усіх судових рішень у 2026 році стосуються саме адміністративних правопорушень. Із 814 справ лише 52 були кримінальними, тоді як 762 — адміністративними. Такий дисбаланс пояснюється як особливостями кваліфікації корупційних діянь, так і тривалістю кримінальних проваджень, які зазвичай потребують значно більше часу для розслідування та судового розгляду. У Національному агентстві з питань запобігання корупції зазначають, що подібна структура є типовою, адже адміністративні справи, пов’язані з порушеннями фінансового контролю, розглядаються швидше і становлять основу поточного масиву рішень.

    Найбільша частка корупційних справ у 2026 році — близько 91% — стосується саме фінансового контролю. Йдеться про порушення, пов’язані з електронним декларуванням, несвоєчасним поданням звітності або помилками в деклараціях. У числовому вимірі це 742 справи з 814, розглянутих за перші чотири місяці року. Значно меншою є частка справ про хабарництво, яка становить приблизно 6%, тоді як конфлікт інтересів займає близько 3% від загальної кількості.

    Аналітики звертають увагу, що така структура правопорушень свідчить про домінування формальних порушень над класичними корупційними злочинами, такими як отримання неправомірної вигоди. Це може пояснюватися як ефективністю виявлення деклараційних порушень завдяки цифровим інструментам контролю, так і складністю доведення фактів хабарництва у кримінальних провадженнях.

    Для порівняння, 2025 рік став рекордним за кількістю судових рішень у корупційних справах: тоді суди винесли 4 086 рішень, що у 2,2 раза більше, ніж у 2024 році. Водночас і тоді переважна більшість покарань — близько 97% — обмежувалася штрафами, що вказує на сталість тенденції до фінансової, а не кримінальної відповідальності. Попри це, у 2025 році все ж фіксувалися окремі випадки суворіших вироків, включно з позбавленням волі, громадськими роботами та іспитовими строками.

    Серед резонансних прикладів минулого року називають справу київського адвоката, якому призначили штраф понад 1,24 млн грн за організацію схем ухилення від мобілізації. За даними слідства, він за 15 тисяч доларів пропонував допомогу в оновленні даних у територіальних центрах комплектування та фіктивне працевлаштування для отримання бронювання. Попри значний масштаб діяльності, суд обмежився фінансовим покаранням і зняв арешт із майна, включно з автомобілем Chevrolet Camaro, квартирою та комерційною нерухомістю.

    Водночас найсуворішим вироком 2025 року стало 10-річне позбавлення волі для військовослужбовця на Сумщині, який викрадав і продавав військову оптику, зокрема тепловізори та прилади нічного бачення. Загальна сума збитків у цій справі перевищила 4,5 млн грн, а частину викраденого обладнання вдалося повернути для потреб Збройних сил України.

    Окремо варто згадати законодавчі зміни, які вплинули на облік корупційних правопорушень. З липня 2025 року набрав чинності закон №4496, який суттєво обмежив строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів. Відтепер інформація про адміністративні правопорушення зберігається лише один рік, дані щодо кримінальних справ — до погашення або зняття судимості, а записи про юридичних осіб — протягом п’яти років. Національне агентство вже розпочало процес вилучення записів, строк дії яких сплив.

    У підсумку експерти відзначають, що сучасна система реагування на корупційні правопорушення в Україні характеризується переважанням адміністративних санкцій і штрафів, тоді як частка реальних кримінальних вироків залишається обмеженою. Це формує тривалу дискусію щодо ефективності антикорупційної політики, її здатності стримувати системні порушення та впливати на рівень корупції в державі загалом.

  • Протеже заступниці Генерального прокурора Марії Вдовиченко Даниїл Трунін очолив департамент в ОГП

    Протеже заступниці Генерального прокурора Марії Вдовиченко Даниїл Трунін очолив департамент в ОГП

    Заступниця Генерального прокурора Марія Вдовиченко розставляє своїх людей в Офісі Генпрокурора, які пізніше стають фігурантами гучних антикорупційних розслідувань.

    Так, черговий протеже Марії Вдовиченко – виходець з Київської міської прокуратури Даниїл Юрійович Трунін зайняв посаду Начальника Департаменту в Офісі Генерального прокурора.

    Марія Вдовиченко – також колишня посадова особа Київської прокуратури – була призначена заступницею Генерального прокурора. У розпорядженні Генпрокурора щодо розподілу обов’язків їй доручено кураторство над напрямом, що стосується Державного бюро розслідувань (ДБР).

    Спільна робота Вдовиченко та Труніна в Київській міській прокуратурі, подальше підвищення Вдовиченко до заступниці Генпрокурора та одночасне просування Труніна на посаду начальника департаменту в ОГП – створює передумови для висновків про кадрові зв’язки й вертикалі впливу в межах правоохоронної системи.

    Підтвердженням корупційного спрямування такого роду зв’язків може слугувати нещодавній скандал в ЗМІ, коли журналістам стало відомо про отримання фактичним керівником Київської міської прокуратури Сергієм Ходаківським хабара у розмірі 200 тисяч доларів за сприяння рейдерському захопленню.

    За інформацією журналістів, частину з цих коштів було передано особисто Марії Вдовиченко, як заступнику Генпрокурора. Як бачимо, старання Марії Вдовиченко по просуванню вихідців з Київської міської прокуратури на топові посади в ОГП  вже дають свої результати.