Golosnovinua.com

Позначка: премії

  • Підозрювана в корупції адептка сепаратизму Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі

    Підозрювана в корупції адептка сепаратизму Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі

    Колишня голова Магальської сільської ради Олена Нандриш, яка  зловживаючи службовим становищем, безпідставно нараховувала собі премій на 100 тис грн та була помічена на сепаратистському заході, де лунали заклики про перехід Чернівецької області до складу Румунії, продовжує  працювати на держслужбі.

    Нагадаємо, за повідомленням Чернівецької обласної прокуратури, екс-голова Магальської сільської ради Олена Нандриш, зловживаючи службовим становищем, безпідставно нараховувала собі додаткову заробітну плату та премію. Внаслідок її дій з місцевого бюджету було витрачено майже 100 тисяч гривень.

    За процесуального керівництва прокурорів Чернівецької окружної прокуратури  Олені Нандриш було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 191 КК України.

    Скріншот сайту Чернівецької обласної прокуратури

    Водночас, екс-голова Магальської сільської ради Олена Нандриш відома також тим, що у 2019-му році підтримала захід адептів ідеї Великої Румунії, які виступають за вихід зі складу України “Чернівців, Буковини та Бессарабії”.

    Скріншот Фейсбук сторінки одного з лідерів «Romania mare» Георге Сіміона

    Так, під час заходу за участі української чиновниці Олени Нандриш, один з лідерів Romania mare Георге Сіміон, заявив наступне:

    “Сьогодні перед вами я зібрав «Велику Румунію» від Дністра до Тиси, я сьогодні привіз сюди в Аджуд Чернівці. Ми повинні розуміти всі, що ми єдиний народ від Дністра до Тиси, ми повинні піклуватись про цей народ”.

    Нагадаємо, незважаючи на підозри в корупції та відвідини сепаратиських заходів, Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі на посаді начальника відділу культури, сім’ї, молоді, спорту та міжнародного  співробітництва Магальської сільської ради.

  • Хто в КМДА заробив найбільше: цифри здивують

    Хто в КМДА заробив найбільше: цифри здивують

    2025 рік став для Київської міської держадміністрації не лише періодом кадрових змін, а й роком суттєвих фінансових виплат для топпосадовців. Загалом керівництву КМДА було нараховано понад 19,3 млн гривень зарплат, премій і різноманітних доплат.

    Попри статус очільника столиці, Віталій Кличко традиційно не увійшов до числа лідерів за доходами. За рік йому нарахували 1,44 млн гривень, що в середньому становить трохи понад 120 тисяч гривень на місяць. При цьому в його структурі виплат відсутні премії, матеріальна допомога чи надбавки — лише посадовий оклад. Водночас у порівнянні з 2024 роком його дохід зріс приблизно на 17%.

    Натомість найвищі виплати серед заступників отримав Петро Пантелеєв — 2,27 млн гривень за рік. Його щомісячний дохід залишився стабільним і становив близько 189 тисяч гривень. Майже на одному рівні опинилися Марина Хонда з 2,2 млн гривень та Валентин Мондриївський з 2,11 млн гривень. При цьому саме у Хонди найбільшу частку доходів склали премії та доплати — понад 1,3 млн гривень.

    Помітне зростання доходів продемонстрували Владислав Андронов та В’ячеслав Непоп. Андронов за рік отримав 1,92 млн гривень, що на 15% більше, ніж у 2024 році. Непоп — 1,87 млн гривень із приростом близько 12%. Саме йому нарахували найбільший обсяг щомісячних премій — понад 229 тисяч гривень.

    Серед інших заступників Ганна Старостенко отримала 1,8 млн гривень, причому більше половини цієї суми склали премії та надбавки. Костянтину Усову нарахували майже 1,54 млн гривень, а Олені Говоровій — 1,27 млн гривень, що стало єдиним випадком зниження доходів серед керівництва.

    Окремо виділяється ситуація з кадровими змінами. Колишній перший заступник Микола Поворозник, якого звільнили восени після скандалу, отримав 1,49 млн гривень за неповний рік роботи. Його доходи суттєво зменшилися порівняно з попереднім роком, коли він був одним із найбільш оплачуваних чиновників КМДА.

    Новопризначений заступник Олег Куявський, який пропрацював лише кілька місяців, отримав 823 тисячі гривень. Водночас його середньомісячний дохід виявився одним із найвищих — майже 183 тисячі гривень.

    Найменші виплати зафіксовано у Володимира Прокопіва — лише 180 тисяч гривень за рік, що пояснюється його тривалим відстороненням від виконання обов’язків.

    Загалом структура виплат демонструє, що ключову роль у формуванні доходів топчиновників відіграють саме премії, надбавки та матеріальна допомога, які в окремих випадках становлять більшу частину річних нарахувань.

  • У Костополі суд визнав в.о. міського голови винною у мобінгу щодо заступників

    У Костополі суд визнав в.о. міського голови винною у мобінгу щодо заступників

    27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області у справі №564/9/26 визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу стосовно двох її заступників.

    Суд встановив, що посадовиця разом із секретарем міської ради здійснювала систематичний економічний та психологічний тиск на підлеглих. Йдеться про безпідставне позбавлення посадових повноважень та істотне зменшення преміальних виплат через їхню політичну приналежність.

    Перевірка Державної служби з питань праці засвідчила, що протягом 2025 року в міській раді існувала суттєва диспропорція в оплаті праці заступників. Двоє з них щомісяця отримували премії у розмірі 150–200% від посадового окладу. Водночас двоє інших — лише 10% у період із березня по листопад 2025 року.

    До Дня місцевого самоврядування «фаворитам» виплатили по 7 506 гривень премії, тоді як інші заступники не отримали жодних додаткових виплат. Документальних обґрунтувань такої різниці керівництво не надало.

    Окрім цього, у травні 2025 року було затверджено розподіл функціональних обов’язків, у якому двох заступників фактично виключили з управлінських процесів: їх не наділили координаційними повноваженнями та правом заміщення керівництва.

    У судовому засіданні Лілія Шульжук провину не визнала. Вона заявила, що розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона не стала його змінювати після того, як очолила місто. Також посадовиця пояснила свої рішення політичними мотивами, зазначивши, що не довіряла заступникам через їхню належність до опозиційних партій і тому обмежувала їхні функції та преміювання.

    Захист просив закрити провадження, аргументуючи різницею у продуктивності праці посадовців.

    Потерпілі ж заявили про системний характер тиску: за їхніми словами, їм надавали усні доручення без належного документування, позбавляли повноважень та стабільного доходу.

    Суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення — мобінг, вчинений групою осіб.

    У рішенні зазначено, що керівниця мала всі повноваження для справедливого розподілу функцій і навантаження між заступниками, однак не скористалася ними. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання службових обов’язків потерпілими.

    Суд постановив:

    Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.
    Накласти штраф у розмірі 6 800 гривень.
    Стягнути судовий збір у сумі 665,60 гривень.

    Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів. У разі несплати штрафу добровільно його сума підлягатиме подвоєнню.

  • Понад 5 мільйонів збитків: вирок у справі про премії на ЧАЕС

    Понад 5 мільйонів збитків: вирок у справі про премії на ЧАЕС

    13 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області затвердив угоду про визнання винуватості щодо Сергія Мартинова, який у 2024 році виконував обов’язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС». Його визнано винним у службовій недбалості, що призвела до багатомільйонних збитків державному підприємству.

    Як встановлено матеріалами справи №377/1085/25, у червні 2024 року Мартинов підписав наказ №903 про виплату одноразової премії працівникам у розмірі 9,87% від посадового окладу за «успішне виконання планових завдань».

    Однак слідство з’ясувало, що такі виплати не були передбачені ані Колективним договором підприємства, ані Галузевою угодою. У результаті підприємству було завдано значних фінансових втрат.

    Загальна сума збитків склала понад 5,18 млн гривень, з яких:
    4 258 675 грн — безпідставно виплачені премії;
    927 461 грн — надмірно сплачений єдиний соціальний внесок.

    Обвинувачений повністю визнав провину за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) та уклав угоду з прокурором.

    Суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, статус ліквідатора аварії на ЧАЕС 1987 року, похилий вік, відсутність попередніх судимостей, а також добровільний внесок на потреби Збройних Сил України у розмірі 100 тисяч гривень.

    Суд призначив покарання у вигляді двох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

    Крім того, колишньому посадовцю заборонено обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, строком на один рік. Він зобов’язаний періодично з’являтися до органів пробації та не залишати територію України без погодження.

    Також засуджений має сплатити понад 25 тисяч гривень витрат на проведення експертиз. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було скасовано безпосередньо в залі суду.

  • Незапланована сесія Київради: Кличко намагається убезпечити Київ від чергового вилучення коштів столичного бюджету

    Незапланована сесія Київради: Кличко намагається убезпечити Київ від чергового вилучення коштів столичного бюджету

    За інформацією наших джерел, на наступному тижні буде скликана “незапланована сесія Київради, через яку мер Києва Віталій Кличко сподівається убезпечити столицю від чергового вилучення коштів київського бюджету”.

    Так, за інформацією джерела, у понеділок, 9-го лютого, Віталій Кличко збере керівників фракцій для обговорення можливого порядку денного позачергової сесії Київради. В першу чергу мова йтиме про виплати компенсацій постраждалим від аварій в будинках, премій та надбавок ремонтним бригадам. Основне завдання – визначити розмір виплат і проголосувати механізм для прискорення виділення коштів.

    “Таким чином мер намагається убезпечити Київ від чергового відбору коштів урядом, як минулого року забрали 8 мільярдів  для покриття боргів Укрзалізниці”, – зазначає джерело.

  • Мер Галича за роки війни отримав сотні тисяч премій: що показує декларація

    Мер Галича за роки війни отримав сотні тисяч премій: що показує декларація

    Міський голова Галича на Івано-Франківщині Олег Кантор опинився серед керівників громад області, які в роки повномасштабної війни отримували одні з найвищих премій та надбавок. Про це повідомляє «Стопкор» із посиланням на дані, оприлюднені виданням Суспільне.

    Згідно з опублікованою інформацією, меру щомісяця нараховували одразу кілька видів доплат: надбавку за ранг посадової особи місцевого самоврядування, 10% за вислугу років, 50% за «виконання особливо важливої роботи» та премію у розмірі 150% посадового окладу. Окрім цього, передбачалися матеріальна допомога та додаткові виплати до свят.

    У підсумку річні суми додаткових нарахувань виглядали так:
    2022 рік – 542 051 грн;
    2023 рік – 607 201 грн;
    2024 рік – 829 046 грн;
    2025 рік – 548 672 грн.

    Окремо значними були виплати саме за «виконання особливо важливої роботи»: від майже 79 тисяч гривень у 2025 році до понад 131 тисячі гривень у 2024-му. Також у 2023 і 2024 роках міський голова отримував по 15 тисяч гривень премій до свят.

    Що задекларував мер

    У щорічній декларації Олега Кантора за 2024 рік вказано офіційний дохід у вигляді заробітної плати — близько 1,2 млн гривень на рік, або понад 100 тисяч гривень щомісяця.

    Серед заощаджень зазначено 680 тисяч гривень готівкою, 8 900 євро та 14 тисяч доларів США.

    Також у власності посадовця — значний перелік нерухомості: нежитлове приміщення площею понад 1 270 квадратних метрів, квартира майже 60 «квадратів», житловий будинок на 318,6 квадратного метра, три гаражі та десять земельних ділянок. Одна з них має площу понад 20 тисяч квадратних метрів і була набута вже після вступу на посаду міського голови.

    У декларації вказані й транспортні засоби — кілька автомобілів старих років випуску, зокрема Volkswagen Caravelle 2011 року, Mercedes-Benz 2001 року та Ford Sierra 1985 року.

    Попередні скандали

    Ім’я Олега Кантора раніше вже фігурувало у публічному скандалі. У 2021 році його звинуватили у побитті місцевого депутата від «Європейської солідарності» Миколи Вовка. За словами депутата, інциденти сталися у приміщенні міськради та пізніше в лікарні. Сам мер заперечував звинувачення, стверджуючи, що опонент був напідпитку. Водночас поліція зареєструвала відповідну заяву.

    Сукупність великих премій, значних доходів та обсягу майна посадовця викликала суспільну дискусію щодо доцільності таких виплат керівникам громад у воєнний час.

  • Керівник «Миколаївкомунтранс» отримав премію у 25 разів більшу за оклад

    Керівник «Миколаївкомунтранс» отримав премію у 25 разів більшу за оклад

    Керівник комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» Андрій Вецало опинився в центрі уваги через розмір своїх премій, що значно перевищують посадовий оклад. За перші вісім місяців 2025 року він отримав понад 770 тисяч гривень премій, причому у червні ця сума досягла рекордного рівня – 177,9 тисячі гривень при окладі всього 7 тисяч, що перевищує зарплату у 25 разів.

    Загалом з січня по серпень 2025 року доходи Вецала склали близько 1 мільйона гривень, включаючи премії, відпускні та оплату відряджень. Для порівняння, у 2021 році він придбав кросовер HYUNDAI Tucson за 1,1 мільйона гривень. Такі виплати значно перевищують середній рівень зарплат у регіоні, що викликало численні запитання громадськості.

    Центральний районний суд Миколаєва призначив підготовче засідання на 24 вересня 2025 року у кримінальній справі щодо можливого привласнення або розтрати майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. У справі фігурує Державне підприємство «Племрепродуктор «Степове», яке має 71 виконавче провадження та раніше вже ставало об’єктом кримінальних розслідувань за розтрату майна.

    Підприємство, зареєстроване у 2003 році в селі Степове Миколаївської області, займається вирощуванням зернових культур, овочів та баштанних, а також розведенням великої рогатої худоби молочних порід. Наразі його виконувач обов’язків директора Олександр Сова також володіє будівельною компанією «Будсистеми Груп» та раніше керував іншими підприємствами, що припинили діяльність.

    Справа підкреслює проблеми контролю над бюджетними та державними коштами, а також питання прозорості виплат керівникам комунальних підприємств.

  • Кіноакадемія: переможець премії «Золота дзиґа» відмовився від нагороди

    Кіноакадемія: переможець премії «Золота дзиґа» відмовився від нагороди

    Українська кіноакадемія оголосила переможців дев’ятої національної кінопремії «Золота дзиґа». У категорії «Найкраща чоловіча роль» перемогу здобув актор Костянтин Темляк за фільм «БожеВільні». Втім, актор невдовзі відмовився від нагороди.

    Причиною стало публічне звернення фотографки Анастасії Соловйової, яка заявила, що Темляк застосовував проти неї фізичне та психологічне насильство. За її словами, актор неодноразово піднімав на неї руку, принижував та чинив постійний психологічний тиск. Коли ж вона намагалася розірвати стосунки, він погрожував самогубством і навіть завдавав собі травм.

    У своєму зверненні Темляк пояснив відмову так: “Наразі навколо мого імені існує ситуація, яка потребує вирішення в особистому та юридичному порядку. Я вважаю некоректним у цей час залишати за собою нагороду, яка є символом і атрибутом публічного життя. Мій вибір — зосередитися на роботі і на чесному проходженні всіх необхідних процедур”.

    У кіноакадемії зазначили, що голосування за кандидатів завершилося до появи публічних звинувачень. Вони також підкреслили, що Темляк не є членом академії, а регламент не дозволяє змінювати результати після підрахунку голосів. Водночас, регламент може бути оновлений у 2026 році.

    «Ми щиро шкодуємо через недостатню комунікацію. У майбутньому ми зобов’язуємося оперативно інформувати спільноту про позицію та дії академії щодо випадків поведінки, що може завдати шкоди репутації кіноакадемії та кінопремії “Золота дзиґа” в кіноспільноті», — йдеться у заяві.

  • Масштабне розкрадання бюджету: працівникам давали фіктивні премії

    Масштабне розкрадання бюджету: працівникам давали фіктивні премії

    На Волині правоохоронці викрили корупційну схему в одному з державних органів. За даними Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, керівництво Регіонального офісу водних ресурсів разом із підлеглими організувало механізм привласнення бюджетних коштів через фіктивні премії.

    Схема працювала так: працівникам безпідставно нараховували завищені премії, але частину цих грошей вони змушені були віддавати керівництву. За даними слідства, суми «відкатів» сягали 300 тисяч гривень.

    30 липня оперативники затримали організатора схеми — начальника установи — у його службовому кабінеті під час отримання 218 тисяч гривень. Гроші, як стверджують правоохоронці, принесли в коробці з-під цукерок. Також у процесуальному порядку були затримані ще двоє працівників установи.

    Під час обшуків вилучено готівку в національній та іноземній валюті на загальну суму понад 3,8 мільйона гривень. Усім трьом фігурантам оголошено про підозру.

  • Колишнього керівника “Хотинського” нацпарку підозрюють у розтраті майже 400 тисяч гривень

    Колишнього керівника “Хотинського” нацпарку підозрюють у розтраті майже 400 тисяч гривень

    Колишньому виконувачу обов’язків директора Національного природного парку “Хотинський” у Чернівецькій області повідомили про нову підозру. Про це повідомляє територіальне управління Державного бюро розслідувань у Хмельницькому.

    Слідчі ДБР з’ясували, що у 2023 році посадовець неодноразово самостійно нараховував собі та кільком десяткам працівників незаконні премії. Виплати здійснювались без погодження з фінансовим відділом і без жодних обґрунтованих бухгалтерських документів. Загальна сума незаконно виплачених коштів склала близько 400 тисяч гривень. Це призвело до фінансової нестачі у бюджеті національного парку.

    За інформацією слідства, на сьогодні колишній керівник уже повернув половину цієї суми. Робота з відшкодування всіх завданих збитків продовжується.

    Йому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України — розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах, вчинена в умовах воєнного стану. Санкція цієї статті передбачає до 8 років позбавлення волі.

    Нагадаємо, що раніше цього посадовця затримали під час отримання хабаря у розмірі 65 тисяч доларів. За ці кошти він погоджував документи для передачі в довгострокову оренду земельних ділянок у межах парку з метою облаштування бази відпочинку. Цю справу наразі розглядає Вищий антикорупційний суд.

    Посадовець був звільнений одразу після викриття. Процесуальне керівництво у справі здійснює Чернівецька обласна прокуратура.