Golosnovinua.com

Позначка: прем’єр-міністр України

  • Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Мер Києва Віталій Кличко вранці 2 жовтня поїхав до прем’єр-міністра обговорювати ситуацію з транспортом у столиці, зокрема роботу громадського транспорту та мостів. Після зустрічі в Києві має зібратися рада оборони, яка ухвалюватиме рішення щодо ситуації в умовах постійних атак. Про це повідомило джерело, яке має інформацію про підготовку зустрічі.

    Публічно зустріч Кличка з прем’єр-міністром наразі не підтверджувалася. Водночас міська влада вже вранці 2 жовтня повідомила про масштабні обмеження руху через Дніпро.

    За інформацією КМДА, Південний міст повністю перекритий в обох напрямках, на мосту Метро рух у напрямку правого берега обмежений однією смугою, а на мосту Патона повністю обмежений рух із правого на лівий берег.

    Через обмеження руху поїздка між лівим і правим берегами різко подорожчала й займала значно більше часу. В одному із сервісів таксі вранці стандартний тариф сягав 1056 грн, комфорт — 1189 грн, бізнес — 1323 грн. В іншому сервісі ціни залежно від класу авто доходили до 2299 грн. На Осокорках утворилися черги пасажирів, які чекали на громадський транспорт у напрямку правого берега, повідомляє ТСН.

    Через перекриття та обмеження руху мостами частину маршрутів громадського транспорту змінили. Зокрема, автобуси №22 та №91 спрямували через Дарницький міст, автобуси №51, 55, 115 та 118-Д — також через Дарницький міст. Тролейбуси №43 та №50 працюють за скороченими схемами, а автобус №1-М курсує через Подільський міст.

    Згодом КМДА повідомила, що автобуси №51, 55, 115 та 118-Д відновили рух мостом Патона у напрямку правого берега, однак транспорт продовжує курсувати з відхиленнями від графіка.

    Обмеження стали наслідком серії ударів по Південному мосту. Вранці 1 жовтня Кличко повідомив про два влучання поблизу опорної частини мосту. Після попереднього огляду критичних пошкоджень не виявили, а наземний громадський транспорт частково повернули на маршрут.

    Увечері 1 жовтня стався новий удар у дорожнє полотно Південного мосту. За даними, попередньо були пошкоджені мостова опора, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену. Рух метро та наземного громадського транспорту тоді зупинили.

    Близько 5:00 2 жовтня Кличко повідомив про нове влучання в Південний міст. Після цього рух ним повністю перекрили. Унаслідок атаки було пошкоджено не лише транспортну інфраструктуру. У Дарницькому районі було пошкоджено верхні поверхи 25-поверхового житлового будинку. За даними міської влади та ДСНС, одна людина загинула, ще двоє постраждали.

    На тлі нових ударів у місті мають визначити подальший порядок роботи транспорту та мостів. Ці питання, за словами джерела, Кличко має обговорити з прем’єр-міністром, після чого їх винесуть на розгляд ради оборони Києва.

  • Фінансова ціна війни: через російські удари по бізнесу держбюджет може втратити до 70 мільярдів гривень

    Фінансова ціна війни: через російські удари по бізнесу держбюджет може втратити до 70 мільярдів гривень

    Систематичні та цілеспрямовані атаки російських військ на українську економічну та виробничу інфраструктуру завдають колосальних збитків державним фінансам. За оцінками уряду, масштаби руйнувань безпосередньо загрожують стабільності надходжень до скарбниці.

    Мільярдні втрати податкових надходжень

    Державний бюджет України через руйнування та пошкодження підприємств унаслідок щоденних обстрілів може недоотримати близько 70 мільярдів гривень податкових надходжень.

    Як зазначив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький, ця розрахункова цифра базується на показниках станом на початок вересня. Водночас на тлі безперервних ворожих ударів по промислових об’єктах, складах та логістичних вузлах сума потенційних збитків може суттєво зрости.

    Державні заходи підтримки та страхування ризиків

    Щоб мінімізувати негативний вплив на економіку та підтримати підприємців, уряд активно працює над механізмами захисту бізнесу. Зокрема, наразі готується запуск спеціальної програми страхування воєнних ризиків обсягом 1 мільярд доларів.

    Головна мета цієї ініціативи — сформувати резервний фонд, який покриватиме від 40% до 50% збитків компаній від ворожих атак. Уряд наголошує на важливості максимального спрощення процедур та швидкого реагування, аби підприємства мали змогу продовжувати роботу та платити податки навіть в умовах повномасштабної війни.

  • Заява щодо вибухів на Київщині: Сергій Корецький прокоментував наслідки надзвичайної події у Бучанському районі

    Заява щодо вибухів на Київщині: Сергій Корецький прокоментував наслідки надзвичайної події у Бучанському районі

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький висловився щодо вибухів та пожежі у Бучанському районі Київської області, критично оцінивши стан дотримання заходів безпеки та реагування на минулі інциденти.

    Ключові деталі та контекст заяви

    • Реакція на надзвичайну ситуацію: Коментар пролунав після детонації та пожежі у Бучанському районі (зокрема поблизу Вишневого), унаслідок яких довелося евакуювати понад 200 осіб.
    • Критика висновків із минулих подій: У своїй заяві Сергій Корецький наголосив, що попередній досвід і трагічні випадки у Вишневому не призвели до належних змін у системі безпеки та контролю.

    З заяви Сергія Корецького:

    «Вже зараз можна констатувати факт, що трагедія у Вишневому не стала уроком».

     

  • «Не крастиме і змусить працювати»: з якими правилами Сергій Корецький заходить у Кабмін

    «Не крастиме і змусить працювати»: з якими правилами Сергій Корецький заходить у Кабмін

    Верховна Рада 16 липня призначила Сергія Корецького прем’єр-міністром України. За постанову №15414 проголосували 289 народних депутатів. Таким чином керівник найбільшої державної енергетичної групи перейшов у велику політику, не маючи досвіду роботи в уряді чи членства у політичних партіях, але маючи понад два десятиліття управлінського досвіду в нафтогазовій галузі.

    Перед голосуванням Корецький назвав головними пріоритетами нового Кабінету Міністрів оборону держави, економічну стійкість та просування України до Європейського Союзу. Президент Володимир Зеленський напередодні пояснював свій вибір тим, що вважає очільника «Нафтогазу» найбільш підготовленим кандидатом на посаду прем’єра. Одним із його першочергових завдань стане підготовка країни до наступного опалювального сезону в умовах постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Корецький приходить в уряд із репутацією менеджера, який здатний швидко перебудовувати великі компанії, встановлювати жорсткі правила та концентрувати відповідальність за результат. У бізнесовому середовищі його описують як прагматичного топменеджера без виражених політичних амбіцій, орієнтованого передусім на фінансові показники, дисципліну та контроль виконання рішень.

    Сергій Корецький народився 14 березня 1978 року в Луцьку. За освітою він інженер та економіст. Більшу частину професійного життя провів у паливно-енергетичному секторі, працюючи у видобутку, переробці, оптовій і роздрібній торгівлі пальним, а також у залученні міжнародного фінансування. До переходу в державні компанії керував групою «Континіум» та мережею автозаправних комплексів WOG. Також він створив власний кавовий бізнес Idealist.

    У листопаді 2022 року Корецький очолив «Укрнафту» й «Укртатнафту» після того, як корпоративні права цих стратегічних підприємств були передані державі. На той момент перед новим менеджментом стояло складне завдання: відновити керованість компаній, перевірити їхні активи, прибрати непрозорих посередників, перебудувати закупівлі та забезпечити стабільне постачання пального під час війни.

    Перші результати стали помітними вже протягом року. За даними самої «Укрнафти», чистий прибуток компанії за перше півріччя 2023 року становив 14,1 млрд грн, а до листопада перевищив 20 млрд грн. Для порівняння, сукупним результатом попереднього десятиліття були мільярдні збитки. Очікуваний дохід за підсумками 2023 року компанія оцінювала приблизно у 95 млрд грн — більш ніж удвічі вище за середньорічні показники попередніх десяти років.

    Корецький пояснював фінансове оздоровлення відмовою від непрозорих схем, переходом до ринкової роботи без посередників і посиленням контролю за витратами. За перше півріччя 2023 року «Укрнафта» перерахувала до бюджетів 12,3 млрд грн податків. Лише податок на прибуток становив 3,3 млрд грн, а загальний план податкових платежів на рік сягав 27 млрд грн.

    Окремою ознакою зміни фінансової моделі стали дивіденди. У 2024 році «Укрнафта» повідомила про виплату державі 3,9 млрд грн першої частини дивідендів за результатами 2023-го. За підсумками 2024 року компанія перерахувала державному бюджету ще 5 млрд грн дивідендів. У самій компанії наголошували, що виплати після переходу під державне управління суттєво перевищили результати попередніх років.

    Паралельно Корецький розвивав роздрібну мережу «Укрнафти», до якої перейшли активи колишньої мережі Glusco. Компанія оновлювала автозаправні комплекси, розширювала продажі пального та намагалася перетворити державну мережу на повноцінного конкурента приватним операторам. Одночасно зростали інвестиції у видобуток, буріння свердловин, оновлення техніки та пошук партнерів для розробки родовищ.

    Саме результати в «Укрнафті» стали для Корецького перепусткою до керівництва всією групою «Нафтогаз». 28 квітня 2025 року наглядова рада обрала його головою правління компанії, а фактично до виконання обов’язків він приступив у травні. На нову посаду менеджер прийшов у надзвичайно складний період — після масштабних російських атак на газовидобувну та енергетичну інфраструктуру, необхідності терміново відновлювати об’єкти й накопичувати ресурс на зиму.

    Одним із ключових завдань Корецького в «Нафтогазі» стало забезпечення країни газом. Компанія мала одночасно відновлювати пошкоджений видобуток, імпортувати додаткові обсяги палива, шукати фінансування та виконувати соціальні зобов’язання перед населенням і теплокомуненерго. За рішенням уряду частину прибутку групи спрямували саме на закупівлю імпортного газу для підготовки до опалювального сезону.

    У липні 2025 року «Нафтогаз» перерахував до державного бюджету 10,4 млрд грн дивідендів за 2024 рік і податку на прибуток. Решта прибутку була спрямована на підготовку країни до зими. Корецький тоді наголошував, що компанія має своєчасно виконувати фінансові зобов’язання перед державою, але водночас зберігати достатньо ресурсів для енергетичної безпеки.

    Ще одним важливим результатом його роботи стала реструктуризація єврооблігацій «Нафтогазу» на 1,2 млрд євро, про яку компанія повідомила у липні 2026 року. Домовленість із кредиторами зменшила ризики для фінансової стабільності групи й дала можливість спрямовувати більше коштів на закупівлю газу, ремонти та відновлення пошкоджених об’єктів.

    Втім, період Корецького на чолі «Нафтогазу» був відносно коротким — трохи більше року. Тому значна частина стратегічних проєктів лише запущена або перебуває у процесі виконання. Новому керівництву групи доведеться завершувати підготовку до опалювального сезону, забезпечувати імпорт газу, залучати міжнародні кредити та підтримувати видобуток в умовах постійної загрози нових ударів.

    Головною особливістю управлінського стилю Корецького колеги називають концентрацію на вимірюваному результаті. Він звик керувати компаніями через конкретні фінансові, виробничі та операційні показники: прибуток, обсяг видобутку, податки, дивіденди, кількість відремонтованих свердловин або модернізованих АЗС. У Кабінеті Міністрів такий підхід може означати встановлення для міністерств чітких планів із конкретними строками та персональною відповідальністю керівників.

    Друге правило Корецького — відмова від зайвих посередників. У «Укрнафті» новий менеджмент пояснював зростання доходів переходом до прямих ринкових операцій і прозоріших закупівель. Для уряду це може означати аудит державних програм, перегляд ланцюгів постачання та спробу скоротити кількість структур, які не створюють доданої вартості, але споживають бюджетні кошти.

    Третя риса — поєднання жорсткої централізації з делегуванням відповідальності. Корецький відомий тим, що вимагає від керівників напрямів самостійно ухвалювати рішення, але водночас очікує точного виконання погоджених планів. У державному секторі така модель може зіткнутися з бюрократичними процедурами, політичними компромісами та необхідністю узгоджувати рішення з парламентом і президентом.

    Четвертим принципом можна назвати швидкість. Під час управління «Укрнафтою» Корецький намагався оперативно змінювати закупівлі, запускати модернізацію АЗС та перебудовувати комерційні процеси. Проте в уряді швидкість залежатиме не лише від прем’єра, а й від здатності зібрати професійну команду, домовитися з депутатами та забезпечити виконання рішень на рівні міністерств і місцевої влади.

    Водночас новий прем’єр не є політиком у класичному розумінні. Він не має власної парламентської групи, партійної структури чи тривалої публічної кар’єри. Аналітики вважають це одночасно перевагою і слабкістю. Відсутність політичних зобов’язань може дати йому більше свободи для непопулярних управлінських рішень. Однак вона ж робить Корецького залежним від підтримки президента, фракції «Слуга народу» та різних парламентських груп.

    Складність нового завдання неспівмірна навіть із керівництвом найбільшою державною компанією. Прем’єр відповідатиме не лише за енергетику, а й за бюджет, податки, соціальні виплати, відбудову, оборонне виробництво, міжнародну допомогу та європейську інтеграцію. Йому доведеться одночасно зберігати макрофінансову стабільність, знаходити ресурси для війська й готувати країну до чергової складної зими.

    Головним випробуванням стане перенесення корпоративних управлінських правил у політичну систему. У компанії керівник може звільнити менеджера, змінити процедуру або перерозподілити бюджет. У Кабміні кожне велике рішення проходить через суперечливі інтереси президента, парламенту, міністерств, донорів, бізнесу та суспільства.

    Саме тому результат роботи Корецького залежатиме не лише від його особистої ефективності. Важливо, чи отримає він реальну свободу формувати команду та визначати економічну політику, чи стане переважно технічним прем’єром, який виконуватиме рішення Офісу президента.

    Поки що Зеленський робить ставку на менеджера, який уже продемонстрував здатність повертати прибутковість великим державним активам. Корецький залишає «Нафтогаз» із виконаними платежами до бюджету, домовленостями з кредиторами та системою підготовки до зими, але водночас із величезними незавершеними завданнями. Тепер йому доведеться довести, що правила, які спрацювали в енергетичному бізнесі, можна застосувати й до управління цілою країною.

  • 289 голосів “за”: Верховна Рада призначила нового главу уряду

    289 голосів “за”: Верховна Рада призначила нового главу уряду

    Верховна Рада України підтримала призначення Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України. За відповідне рішення проголосували 289 народних депутатів, що забезпечило необхідну конституційну більшість для затвердження нового очільника уряду.

    Кандидатуру Сергія Корецького до парламенту вніс президент Володимир Зеленський після відставки Юлії Свириденко, яка автоматично потягнула за собою припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів. Напередодні профільний комітет Верховної Ради рекомендував депутатам підтримати це призначення.

    До призначення на посаду прем’єр-міністра Корецький очолював НАК «Нафтогаз України». Президент Зеленський пояснював свій вибір тим, що саме Корецький є «найбільш підготовленою людиною» для керівництва урядом на нинішньому етапі, коли країна одночасно веде війну, готується до опалювального сезону, забезпечує енергетичну безпеку та продовжує переговори з міжнародними партнерами.

    Призначення Сергія Корецького стало ключовим елементом масштабного оновлення виконавчої влади, про яке президент оголосив цього тижня. Очікується, що найближчим часом Верховна Рада також завершить формування нового складу Кабінету Міністрів та розподілить міністерські портфелі.

  • Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на смотрини. Джерела

    Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на смотрини. Джерела

    За інформацією наших джерел, для узгодження кандидатури СЕО “Нафтогазу” Сергія Корецького на пост нового прем’єр міністра України, його представляли нашим Західним партнерам на саміті НАТО в Анкарі.

    “Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на “смотрини”, його кандидатуру схвалили, і тепер він є головним претендентом на посаду прем’єра.

    Водночас, у Верховній Раді поки що немає голосів за його призначення” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, у неділю, 12 липня, президент Володимир Зеленський розповів, що зустрівся з Сергієм Корецьким та подякував “за ефективну роботу на чолі стратегічних українських державних компаній – “Укрнафти” та “Нафтогазу”.

  • Від охоронця до прем’єра: хто такий Сергій Корецький

    Від охоронця до прем’єра: хто такий Сергій Корецький

    Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький опинився серед головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра після оголошеного Володимиром Зеленським перезавантаження Кабінету Міністрів. У західних та українських медіа його називають одним із фаворитів кадрової гонки, однак остаточного рішення президента та офіційного подання кандидатури до Верховної Ради поки немає.

    Корецький майже всю професійну кар’єру працював у паливно-енергетичній галузі. Він пройшов шлях від рядової посади у приватній компанії до керівництва однією з найбільших мереж автозаправних станцій, а згодом очолив державні «Укрнафту», «Укртатнафту» і всю групу «Нафтогаз».

    Його можливе призначення прем’єром може означати, що Банкова робить ставку на технократичного керівника з досвідом антикризового управління великими підприємствами. Водночас робота на чолі уряду значно ширша за управління енергетичними активами: новому прем’єру доведеться відповідати за оборону, фінанси, соціальну політику, відбудову, євроінтеграцію та підготовку країни до зими.

    Чому Корецького назвали фаворитом

    12 липня Зеленський заявив, що Україні потрібне оновлення уряду відповідно до нової політичної стратегії. Після розмови з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко президент окремо зустрівся із Сергієм Корецьким.

    Глава держави повідомив, що обговорив із керівником «Нафтогазу» кроки, необхідні для зміцнення стійкості України та досягнення результатів у межах оновленого державного курсу. Зеленський також позитивно оцінив роботу Корецького у складному енергетичному секторі.

    Саме послідовність зустрічей та окрема публічна увага президента до керівника державної компанії спричинили припущення про його можливий перехід до Кабміну.

    Reuters повідомило, що депутати та джерела у владі називають Корецького одним із можливих наступників Свириденко, а частина співрозмовників агентства вважає його головним претендентом. Financial Times також віднесла керівника «Нафтогазу» до провідних кандидатів поряд із Денисом Шмигалем і Михайлом Федоровим. Водночас сам Зеленський прізвища майбутнього глави уряду не оголошував.

    Від охоронця до керівника WOG

    Сергій Корецький народився у Луцьку. Він здобув освіту за напрямами машинобудування, економіки бізнесу та видобування нафти і газу, а згодом навчався за програмою Executive MBA.

    Його кар’єра у паливній галузі розпочалася наприкінці 1990-х років у групі Continuum, пов’язаній із бізнесменом Ігорем Єремеєвим. Українські медіа пишуть, що однією з перших посад Корецького була робота охоронцем. Цей епізод не зазначений в офіційній біографії «Нафтогазу», тому його варто подавати саме як інформацію журналістських профайлів, а не підтверджену компанією деталь.

    Надалі Корецький швидко просувався всередині бізнес-групи. Він працював на різних управлінських посадах, став генеральним директором керівної компанії Continuum, а у 2013 році очолив мережу автозаправних комплексів WOG.

    Офіційна біографія «Нафтогазу» підтверджує, що Корецький має понад 20 років досвіду у видобуванні та переробленні нафти, роздрібній і гуртовій торгівлі енергоресурсами та міжнародному фінансуванні. Також компанія вказує, що він очолював Western Oil Group, Continuum Group і WOG.

    Під його керівництвом мережа WOG розвивала не лише торгівлю пальним, а й супутні сервіси, зокрема магазини та кавові зони на автозаправках. Саме досвід створення роздрібної моделі пізніше допоміг Корецькому запустити власний кавовий бізнес.

    Власний бізнес і швейцарський енерготрейдер

    Після звільнення з WOG у 2018 році Корецький заснував бренд Idealist Coffee Co. Компанія розвивала мережу кав’ярень і виробництво кави, однак пізніше менеджер вийшов зі складу її власників.

    Також Корецький був співзасновником і керівником швейцарського енерготрейдера Centurion Group SA. Цей етап дав йому досвід міжнародної торгівлі, залучення фінансування та роботи на європейському енергетичному ринку.

    На відміну від багатьох українських державних менеджерів, він прийшов у держсектор не з політики чи міністерства, а з приватного паливного бізнесу. Саме це прихильники Корецького називають його перевагою — він має практичний досвід управління великими структурами, роздрібними мережами та фінансовими потоками.

    Критики водночас наголошують, що тривала робота у великому паливному бізнесі потребує особливо ретельного аналізу можливих конфліктів інтересів і зв’язків із колишніми партнерами. Публічних офіційних звинувачень у незаконній діяльності проти Корецького в контексті його кандидатури на прем’єра не оголошували.

    Як Корецький очолив «Укрнафту»

    Восени 2022 року держава примусово відчужила у власність акції низки стратегічних компаній для потреб оборони. Після зміни управління Сергія Корецького призначили директором «Укрнафти» та «Укртатнафти».

    На той момент перед новим менеджментом стояло кілька складних завдань: відновити контроль над фінансовими потоками, змінити систему закупівель, забезпечити стабільне виробництво пального та підвищити ефективність державних активів.

    Корецький заявляв, що компанія відмовилася від непрозорих посередницьких схем, перевела закупівлі на Prozorro, переглянула контракти та посилила внутрішній контроль.

    Уже за перший рік нового управління «Укрнафта» повідомила про різке покращення результатів. За підсумками 2023 року чистий прибуток компанії після міжнародного аудиту становив 23,6 млрд грн. За 2024 рік підприємство задекларувало ще 16,38 млрд грн чистого прибутку. Сукупно це майже 40 млрд грн за два роки.

    Для порівняння, за перше півріччя 2023-го чистий прибуток уже сягав 14,1 млрд грн, а до листопада перевищив 20 млрд грн. Ці цифри компанія наводила у звіті про перші 12 місяців роботи нового керівництва.

    Водночас фінансові результати потрібно оцінювати з урахуванням високих світових цін, зміни контролю над підприємством, податкових факторів та особливих умов воєнної економіки. Прибуток не є виключно особистим здобутком одного керівника, а залежить від роботи всієї команди й ринкової кон’юнктури.

    Що змінилося в «Укрнафті»

    Під керівництвом Корецького «Укрнафта» почала активніше бурити нові свердловини, оновлювати автозаправну мережу та розвивати власні паливні потужності. Підприємство також розширювало співпрацю з військовими й передавало транспорт та обладнання Силам оборони.

    Компанія заявляла про збільшення видобутку нафти й газу, зростання доходів та скорочення залежності від сторонніх постачальників.

    Окремим напрямком стало оновлення мережі АЗС, яку держава отримала після переходу активів до нового управління. «Укрнафта» прагнула стати повноцінним національним оператором паливного ринку та збільшити свою частку в роздрібній торгівлі.

    У 2023 році дохід компанії зріс до 95,17 млрд грн, що було більш ніж удвічі вище за попередній рік. У самій «Укрнафті» пов’язували цей результат зі зміною управління, ринковою моделлю продажів і відмовою від частини старих схем.

    Як він став головою «Нафтогазу»

    У квітні 2025 року наглядова рада НАК «Нафтогаз України» обрала Сергія Корецького головою правління компанії. До виконання обов’язків він офіційно приступив 14 травня.

    «Нафтогаз» повідомляв, що Корецький перейшов на нову посаду зсередини групи, адже до цього керував «Укрнафтою» та «Укртатнафтою». Компанія не називала його політичним призначенцем, наголошуючи на професійному досвіді у галузі.

    Одним із головних завдань нового керівника стало збільшення українського видобутку газу, накопичення запасів до опалювального сезону та відновлення інфраструктури після російських ударів.

    Корецький очолив групу у надзвичайно складний період. Росія продовжувала атакувати газовидобувні об’єкти, сховища, компресорні станції та іншу енергетичну інфраструктуру. Україні доводилося витрачати значні кошти на імпорт газу, аварійні ремонти та захист підприємств.

    «Нафтогаз» є не просто комерційною компанією. Від його роботи залежать опалення мільйонів домогосподарств, функціонування промисловості, газопостачання громад і загальна енергетична безпека держави.

    Прибуток «Нафтогазу» різко скоротився

    За даними, наведеними у матеріалі «Главкома», виторг групи «Нафтогаз» за підсумками 2025 року зріс до 270,9 млрд грн, однак чистий прибуток скоротився з 37,9 млрд до 5,83 млрд грн.

    Основною причиною називали збільшення витрат, зокрема на закупівлю імпортного природного газу. Така динаміка не обов’язково свідчить про погіршення управління: під час війни державна енергетична компанія виконує соціальні та стратегічні функції, які можуть бути важливішими за максимізацію прибутку.

    Водночас ці показники, ймовірно, стануть одним із питань до Корецького у разі його висунення на посаду прем’єр-міністра. Парламент і суспільство захочуть почути, наскільки ефективно компанія витрачала кошти, як формувалися ціни імпортного газу та чи достатньо Україна підготовлена до наступного опалювального сезону.

    Сам Зеленський після зустрічі з Корецьким зазначив, що той працює в «надзвичайно складному секторі» та забезпечував захист національних інтересів України. Ця оцінка посилила припущення, що президент розглядає менеджера для значно ширшої державної ролі.

    Що може сподобатися Зеленському

    Обрання Корецького може відповідати кільком завданням, які Зеленський поставив перед майбутнім урядом.

    Насамперед це підготовка до зими. Президент прямо назвав енергетичну стійкість одним із головних внутрішніх пріоритетів. Корецький уже відповідає за видобуток газу, імпорт, роботу сховищ і значну частину енергетичної інфраструктури.

    Другий напрямок — трансформація державних компаній. Зеленський заявив, що реформа таких підприємств має бути прискорена. Корецький має досвід переведення великого активу під нову модель управління та демонструє вимірювані фінансові результати «Укрнафти».

    Третій фактор — відсутність тривалої партійної кар’єри. На тлі запиту на технократичне управління Корецький може позиціонуватися як менеджер, а не традиційний політик.

    Нарешті, він має досвід роботи з міжнародними кредиторами, енергетичними компаніями та західними партнерами, що важливо для залучення коштів на відновлення.

    Які слабкі місця має кандидатура

    Головним недоліком Корецького є обмежений досвід роботи безпосередньо в центральних органах влади.

    Керівництво компанією, навіть надзвичайно великою, відрізняється від управління Кабінетом Міністрів. Прем’єр має координувати десятки міністерств, домовлятися з парламентом, вести переговори з МВФ та ЄС, відповідати за бюджет, оборонні видатки, соціальні виплати, мобілізаційні процеси й регіональну політику.

    Корецький ніколи не був народним депутатом чи міністром. Йому довелося б швидко вибудовувати відносини з Верховною Радою та формувати власну політичну команду.

    Інше питання — можливе поєднання посади глави уряду з необхідністю завершити підготовку «Нафтогазу» до зими. У разі призначення Корецького компанії терміново знадобиться новий керівник, а зміна менеджменту перед опалювальним сезоном може створити додаткові ризики.

    Також його критики можуть звертати увагу на багаторічну роботу у великому приватному паливному бізнесі. Сам по собі такий досвід не є порушенням, але вимагатиме прозорого пояснення всіх потенційних конфліктів інтересів.

    Хто ще претендує на посаду

    Корецький не є єдиним кандидатом. Reuters та Financial Times називають серед можливих претендентів колишнього прем’єра і чинного першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля та міністра оборони Михайла Федорова. В українських медіа також фігурує мер Харкова Ігор Терехов.

    Шмигаль має найбільший досвід роботи главою уряду й може стати компромісним варіантом. Федоров асоціюється з цифровізацією, безпілотними технологіями та реформою оборонного сектору. Терехов має досвід управління великим прифронтовим містом.

    Перевагою Корецького є саме енергетичний і корпоративний досвід. На тлі російських ударів, підготовки до зими та необхідності реформувати державні підприємства цей профіль може виявитися вирішальним.

    Що буде далі

    Остаточна кандидатура нового прем’єр-міністра має бути внесена президентом до Верховної Ради. Для призначення необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів.

    Відставка Свириденко означає відставку всього уряду, однак міністри продовжуватимуть виконувати обов’язки до формування нового складу Кабміну. Reuters повідомляє, що Зеленський поки не назвав наступника прем’єрки, хоча консультації вже тривають.

    Тому називати Корецького майбутнім прем’єром як доконаний факт зарано. Наразі він лише один із головних кандидатів, якого підтримує частина президентської команди та про якого позитивно висловився Зеленський.

    Проте сам факт того, що колишній менеджер мережі АЗС і керівник державної нафтогазової групи опинився за крок від найвищої посади у виконавчій владі, робить його кар’єру однією з найпомітніших в українському державному менеджменті.

    У разі призначення Сергій Корецький пройде шлях від роботи у приватній паливній компанії до керівництва урядом воюючої держави. Його головним випробуванням стане вже не прибутковість окремого підприємства, а здатність забезпечити стійкість усієї країни.