Позначка: прем’єр-міністр

  • У Вірменії формують новий уряд: Пашиняна офіційно висунули на посаду прем’єр-міністра

    У Вірменії формують новий уряд: Пашиняна офіційно висунули на посаду прем’єр-міністра

    У Вірменії стартувала процедура формування нового уряду після початку роботи новообраного парламенту. Партія “Громадянський договір”, яка має більшість у Національних зборах, офіційно висунула свого лідера Нікола Пашиняна на посаду прем’єр-міністра та передала необхідні документи президенту країни для завершення процедури призначення.

    Про це повідомляє вірменська служба “Радіо Свобода”.

    У політичній силі повідомили, що пакет документів уже передано президенту Вірменії Ваагну Хачатуряну. Наступним кроком стане офіційне призначення глави уряду відповідно до вимог Конституції країни.

    Згідно з Основним законом Вірменії, після набуття повноважень новообраним парламентом президент зобов’язаний без зволікань призначити прем’єр-міністром кандидата, якого висунула парламентська більшість. Оскільки партія “Громадянський договір” контролює більшість місць у Національних зборах, кандидатура Нікола Пашиняна має необхідну парламентську підтримку.

    Процедурі призначення передувала відставка чинного уряду. На початку першого засідання нового скликання парламенту Нікол Пашинян подав заяву про складання повноважень Кабінету міністрів. Президент Ваагн Хачатурян прийняв відставку уряду, як того вимагає Конституція Вірменії після початку роботи новообраного складу Національних зборів.

    Відставка уряду в цьому випадку має процедурний характер і є обов’язковим етапом формування нового Кабінету міністрів після парламентських виборів. Після призначення прем’єр-міністра розпочнеться процес формування нового складу уряду, який продовжить виконання своїх повноважень відповідно до конституційної процедури.

    Нікол Пашинян очолює уряд Вірменії з 2018 року. За цей час країна пережила низку внутрішньополітичних криз, а також воєнне загострення навколо Нагірного Карабаху, що суттєво вплинуло на політичне життя держави. Попри це, його партія “Громадянський договір” зберегла парламентську більшість, що дозволяє Пашиняну претендувати на новий прем’єрський термін.

    Очікується, що після офіційного призначення глави уряду президентом Вірменії новий Кабінет міністрів розпочне роботу над реалізацією програми, яку представить парламентській більшості.

  • «Король Півночі» офіційно очолив уряд: Енді Бернем став новим прем’єром Великої Британії

    «Король Півночі» офіційно очолив уряд: Енді Бернем став новим прем’єром Великої Британії

    Енді Бернем офіційно став новим прем’єр-міністром Великої Британії, змінивши на посаді Кіра Стармера. У понеділок, 20 липня, король Чарльз III доручив новому лідеру Лейбористської партії сформувати уряд після того, як Стармер подав монарху заяву про відставку. Після аудієнції в Букінгемському палаці Бернем прибув на Даунінг-стріт, де вперше звернувся до британців уже як глава уряду.

    56-річний Бернем став 59-м прем’єр-міністром Великої Британії та вже сьомим главою британського уряду за останнє десятиліття. Його прихід до влади завершив стрімку зміну керівництва Лейбористської партії після того, як Кір Стармер під тиском однопартійців залишив посаду прем’єра та лідера партії. Бернем був єдиним кандидатом, який зібрав необхідну підтримку депутатів-лейбористів, і 17 липня безальтернативно очолив політичну силу.

    Під час своєї першої промови на Даунінг-стріт новий прем’єр заявив, що має намір розпочати «новий шлях для Британії», побудований на єдності, надії та поверненні довіри до влади. Він пообіцяв більше повноважень для регіонів, розвиток місцевого самоврядування та боротьбу з нерівністю між Лондоном і рештою країни. Також Бернем анонсував серію поїздок регіонами, щоб безпосередньо поспілкуватися з громадянами та визначити пріоритети нового уряду.

    Передача влади відбулася відповідно до британської конституційної традиції. Спочатку Кір Стармер прибув до Букінгемського палацу, де офіційно подав королю прохання про відставку. Після цього Чарльз III запросив Енді Бернема сформувати новий уряд. Уже за кілька годин новий прем’єр провів першу пресконференцію біля резиденції на Даунінг-стріт, 10.

    У своєму прощальному зверненні Стармер заявив, що залишає посаду з почуттям виконаного обов’язку. Він наголосив, що пишається досягненнями свого уряду, серед яких скорочення черг у Національній службі охорони здоров’я, посилення обороноздатності країни та покращення економічної ситуації. Колишній прем’єр також побажав успіхів своєму наступнику та пообіцяв підтримувати його.

    Енді Бернем добре відомий британцям ще до приходу на посаду прем’єра. Він народився у 1970 році поблизу Ліверпуля, закінчив Кембриджський університет і починав політичну кар’єру як помічник депутатів від Лейбористської партії. Згодом працював у кабінетах Тоні Блера та Гордона Брауна, обіймаючи посади міністра культури, а також міністра охорони здоров’я.

    У 2017 році Бернем залишив парламент, щоб стати першим обраним мером Великого Манчестера. Саме на цій посаді він здобув широку популярність і прізвисько «Король Півночі». Під час пандемії COVID-19 політик жорстко відстоював інтереси північних регіонів Англії у суперечках із центральною владою щодо карантинних обмежень і фінансування місцевих громад. Завдяки цьому він став одним із найвідоміших регіональних політиків країни.

    Після відставки Стармера Бернем повернувся до Палати громад, вигравши довибори в окрузі Мейкерфілд. Уже за кілька тижнів він очолив Лейбористську партію, отримавши підтримку переважної більшості її депутатів та профспілкових організацій.

    Для України призначення Бернема не виглядає несподіваним чи тривожним. Новий глава британського уряду давно підтримує Київ і неодноразово виступав за продовження військової, гуманітарної та політичної допомоги Україні. Перебуваючи на посаді мера Великого Манчестера, він ініціював програми підтримки українських біженців, а також активно просував міжнародну мережу Unbroken Cities Network, яка об’єднує міста-партнери для допомоги українським громадам, що постраждали від війни.

    Разом із тим новому прем’єру доведеться зіткнутися з низкою складних викликів. Серед них — уповільнення економічного зростання, висока вартість життя, реформа системи охорони здоров’я, міграційна політика та посилення конкуренції з боку правопопулістської партії Reform UK, яка останнім часом суттєво наростила підтримку серед виборців. Саме необхідність повернути довіру до Лейбористської партії Бернем називає одним із головних завдань свого уряду.

  • Рада відправила у відставку Свириденко: що буде з урядом і хто може очолити Кабмін

    Рада відправила у відставку Свириденко: що буде з урядом і хто може очолити Кабмін

    Верховна Рада України підтримала відставку Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністра. За відповідне рішення проголосували 258 народних депутатів, що відкриває шлях до масштабного перезавантаження Кабінету міністрів, про яке напередодні оголосив президент Володимир Зеленський.

    Про це стало відомо під час трансляції пленарного засідання парламенту.

    Постанову про звільнення глави уряду підтримали 258 народних депутатів. Проти проголосував один парламентар, ще п’ятеро утрималися, а 47 народних депутатів не брали участі у голосуванні.

    Відставка прем’єр-міністра автоматично означає припинення повноважень усього складу Кабінету міністрів. До моменту призначення нового уряду чинні міністри виконуватимуть свої обов’язки, після чого Верховна Рада має затвердити нового главу уряду та сформувати оновлений склад Кабміну.

    Про намір провести кадрове перезавантаження виконавчої влади президент Володимир Зеленський повідомив 12 липня. Тоді глава держави провів окремі зустрічі з Юлією Свириденко та головою НАК “Нафтогаз України” Сергієм Корецьким, якого наразі називають основним претендентом на посаду нового прем’єр-міністра.

    Після зустрічі із президентом Свириденко підтвердила, що готова залишити посаду очільниці уряду та продовжити роботу в іншій державній ролі. Водночас офіційно не повідомлялося, яку саме посаду вона може обійняти. За інформацією джерел та низки народних депутатів, одним із найбільш імовірних варіантів є призначення Свириденко послом України у Сполучених Штатах.

    Сам Сергій Корецький після переговорів із президентом не коментував можливе призначення, однак співрозмовники в органах влади підтверджують, що саме він наразі розглядається як головний кандидат на посаду керівника уряду.

    Очікується, що вже найближчими днями Верховна Рада розгляне питання призначення нового прем’єр-міністра. Після цього парламент має проголосувати і за новий склад Кабінету міністрів. За Конституцією України кандидатури більшості міністрів вносить прем’єр-міністр, тоді як міністрів оборони та закордонних справ до парламенту подає президент.

    Попередньо відомо, що більшість членів уряду можуть зберегти свої посади, однак окремі кадрові зміни все ж очікуються. Однією з головних інтриг залишається майбутнє міністра оборони Михайла Федорова. Остаточного рішення щодо його подальшої роботи поки немає. За однією з версій, новим керівником Міністерства оборони може стати нинішній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, хоча офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Напередодні профільний комітет Верховної Ради також підтримав заяву Свириденко про відставку. Вона пояснила своє рішення домовленістю з президентом, який, за її словами, визначив необхідність оновлення уряду та посилення окремих напрямків роботи виконавчої влади. Зокрема, йдеться про більш ефективну реалізацію соціальної та освітньої політики, а також загальне перезавантаження Кабінету міністрів.

    Очікується, що кадрові рішення щодо нового складу уряду будуть ухвалені вже цього тижня. Саме після призначення нового прем’єр-міністра стане остаточно зрозуміло, які міністри залишаться працювати, а які поступляться своїми посадами в межах анонсованого оновлення уряду.

  • Рада готується до відставки Свириденко: документи вже зареєстровані

    Рада готується до відставки Свириденко: документи вже зареєстровані

    У Верховній Раді розпочалася процедура звільнення Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністра України. Відповідне подання вже перебуває на розгляді парламенту, а профільний комітет Верховної Ради підтримав заяву про її відставку. Очікується, що питання буде винесене на розгляд народних депутатів уже найближчим часом.

    Про це стало відомо під час засідання Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, а також із повідомлення народного депутата Олександра Качури.

    За результатами засідання комітет рекомендував парламенту підтримати заяву Юлії Свириденко про звільнення з посади глави уряду. Це є одним із необхідних етапів процедури відставки прем’єр-міністра перед остаточним голосуванням у сесійній залі.

    Паралельно народний депутат Олександр Качура оприлюднив проєкт постанови Верховної Ради про звільнення Свириденко з посади прем’єр-міністра. Документ уже зареєстровано в парламенті та має бути розглянутий народними депутатами під час пленарного засідання.

    Відставка Юлії Свириденко є частиною масштабного оновлення уряду, про яке напередодні повідомив президент України Володимир Зеленський. У неділю, 12 липня, глава держави провів зустріч із прем’єр-міністром, після якої заявив про необхідність перезавантаження Кабінету Міністрів та анонсував кадрові зміни.

    Після зустрічі із президентом сама Юлія Свириденко підтвердила, що залишає посаду глави уряду. Водночас вона повідомила, що готова продовжити роботу на новій державній посаді, яку їй запропонував президент. Офіційно її майбутнє призначення поки що не оголошували.

    Водночас у політичних колах вже активно обговорюють можливі варіанти її подальшої роботи. За інформацією окремих народних депутатів, Свириденко може очолити дипломатичну місію України у Сполучених Штатах і стати новим послом у Вашингтоні. Однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Після відставки Свириденко уряд очікує ширше кадрове оновлення. За інформацією, яка раніше з’являлася у ЗМІ, одним із головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра є нинішній керівник НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький. Відомо, що президент Володимир Зеленський також проводив із ним окрему зустріч напередодні оголошення про майбутні кадрові зміни.

    Водночас остаточний склад нового Кабінету Міністрів офіційно ще не визначений. За інформацією джерел, кадрові рішення можуть торкнутися одразу кількох міністерств.

    Зокрема, за даними РБК-Україна, свої посади можуть залишити віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба, міністр освіти і науки Оксен Лісовий та міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова. Водночас офіційних рішень щодо їхнього звільнення поки що не оприлюднено.

    Також поки невідомою залишається доля чинного міністра оборони Михайла Федорова. За інформацією окремих джерел, серед можливих кандидатів на цю посаду розглядають нинішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Водночас жодних офіційних підтверджень щодо можливих кадрових перестановок у Міністерстві оборони наразі немає.

    Очікується, що найближчими днями Верховна Рада розгляне кадрові питання, пов’язані зі змінами в уряді, після чого стане відомо, хто очолить Кабінет Міністрів та які міністри залишаться у новому складі уряду.

  • Понад 30 млн доходу і мільйони доларів: що приховує декларація фаворита на посаду прем’єра

    Понад 30 млн доходу і мільйони доларів: що приховує декларація фаворита на посаду прем’єра

    Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький, якого низка українських ЗМІ та джерел у владі називають одним із головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра України, опинився в центрі уваги не лише через можливі кадрові зміни в уряді, а й через свою електронну декларацію. Документ свідчить, що за минулий рік посадовець отримав понад 30 млн гривень доходів, володіє значними валютними активами та має багатомільйонні фінансові вимоги до компаній в Україні й за кордоном.

    Корецький серед головних кандидатів на посаду прем’єра

    Після заяв президента Володимира Зеленського про масштабне оновлення уряду в українському політикумі розпочалося активне обговорення можливого нового складу Кабінету Міністрів. За інформацією джерел, одним із фаворитів на посаду глави уряду є саме Сергій Корецький — нинішній керівник державної компанії «Нафтогаз України». Його кандидатуру називають як українські, так і міжнародні медіа, хоча офіційного рішення щодо нового прем’єра наразі ще не ухвалено.

    Корецький очолив «Нафтогаз» у травні 2025 року після відкритого конкурсу, до цього керував «Укрнафтою» та «Укртатнафтою», де проводив реформування державних підприємств та займався питаннями енергетичної безпеки країни.

    Понад 30 мільйонів гривень доходів

    Згідно з електронною декларацією, основну частину доходів Сергія Корецького у 2025 році сформували зарплати на керівних посадах державних компаній.

    Найбільше він отримав як голова правління НАК «Нафтогаз України» — майже 14,5 млн гривень.

    Крім того:

    • 8,5 млн грн — заробітна плата в ПАТ «Укрнафта»;
    • 5,6 млн грн — зарплата в ПАТ «Укртатнафта»;
    • 2,3 млн грн — роялті;
    • близько 6 тис. грн — заробітна плата в ОСББ «Замок на Паньківській».

    Саме останній пункт привернув найбільшу увагу користувачів соцмереж, адже, попри багатомільйонні доходи, Корецький офіційно отримував невелику зарплату також як працівник об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

    Сумарно його офіційні доходи за рік перевищили 30 млн гривень.

    Валютні активи вимірюються мільйонами

    Не менш вражаючим виглядає обсяг заощаджень та фінансових активів кандидата.

    Відповідно до декларації, Корецький:

    • зберігає понад 1 млн євро готівкою;
    • має 275 тис. доларів США готівкою;
    • тримає на банківських рахунках понад 500 тис. євро;
    • має на рахунках понад 200 тис. доларів США.

    Крім безпосередніх заощаджень, значну частину його статків становлять видані позики.

    Зокрема:

    • понад 2,2 млн доларів США він позичив юридичній особі за кордоном;
    • понад 42 млн гривень — українським компаніям.

    Частину цих коштів отримала компанія його дружини «Санеко», яка працює у сфері ресторанного бізнесу та продажу кави.

    Бізнес родини

    Дружина Сергія Корецького також є підприємницею.

    За даними декларації, її компанія займається ресторанним бізнесом та реалізацією кавової продукції.

    Протягом минулого року вона отримала близько 3,5 млн гривень доходу, а також продала один із власних автомобілів.

    Крім того, у декларації зазначено, що вона також надавала позики третім особам на значні суми.

    Автомобілі та майно

    Родина користується трьома автомобілями.

    Один транспортний засіб перебуває у власності, ще два — орендовані у компанії, що належить дружині посадовця.

    Окремо зазначено, що дружина Корецького є власницею автомобіля Maserati.

    Подібна схема користування автомобілями не є порушенням законодавства, однак традиційно викликає суспільний інтерес під час аналізу декларацій високопосадовців.

    Кар’єра в державному секторі

    До призначення головою правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький очолював найбільші державні нафтові компанії — «Укрнафту» та «Укртатнафту».

    Після приходу до «Нафтогазу» уряд визначив для нового керівництва кілька стратегічних пріоритетів:

    • підготовку до опалювального сезону;
    • збільшення власного видобутку газу;
    • відновлення енергетичної інфраструктури після російських атак;
    • забезпечення достатніх запасів газу;
    • розвиток когенераційних потужностей.

    За останній рік Корецький неодноразово представляв Україну на міжнародних переговорах щодо енергетичної безпеки та співпрацював із західними партнерами у питаннях відновлення енергетичного сектору.

    Кадрові зміни в уряді

    Президент Володимир Зеленський уже підтвердив намір провести масштабне оновлення Кабінету Міністрів та заявив про необхідність реалізації нової політичної стратегії держави.

    Упродовж останніх днів глава держави провів серію зустрічей із потенційними кандидатами на ключові державні посади, серед яких був і Сергій Корецький. Після зустрічі президент заявив, що обговорив із керівником «Нафтогазу» кроки, необхідні для зміцнення стійкості України та реалізації оновленої державної політики.

    Попри активні обговорення у медіа, офіційного подання кандидатури нового прем’єр-міністра до Верховної Ради станом на зараз ще не відбулося. Остаточне рішення щодо складу нового уряду ухвалюватиметься після завершення консультацій між президентом, парламентською більшістю та політичним керівництвом держави.

  • Стармер пішов у відставку: Британію накрила політична буря

    Стармер пішов у відставку: Британію накрила політична буря

    Британський прем’єр-міністр Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії, заявивши про завершення свого політичного етапу на тлі внутрішньопартійної кризи, яка останніми тижнями стрімко загострювалася і призвела до фактичного розколу в керівництві уряду. Про це повідомляє BBC з посиланням на заяву політика та джерела в урядових колах.

    У своєму зверненні Стармер підкреслив, що ухвалив рішення «з гідністю» після тривалих консультацій із членами парламентської фракції Лейбористської партії та усвідомлення того, що частина політичного істеблішменту більше не вважає його оптимальним кандидатом для ведення партії на наступні загальні вибори. Він зазначив, що почув позицію власної фракції та прийняв її як політично обґрунтовану, хоча і складну особисто.

    Політик також повідомив, що вже провів розмову з королем Великої Британії Карл III, якому офіційно повідомив про намір залишити посаду прем’єр-міністра. За його словами, цей крок став підсумком процесу, у якому поєдналися як внутрішньопартійний тиск, так і необхідність забезпечити стабільність державного управління на тлі політичної турбулентності.

    Стармер наголосив, що протягом усього часу перебування на посаді намагався діяти в інтересах країни, ухвалюючи рішення, спрямовані на забезпечення державної стабільності та довгострокових інтересів Великої Британії. Він підкреслив, що не вважає свою відставку поразкою, а радше відповідальним політичним рішенням, яке дозволить партії перейти до нового етапу розвитку.

    Політична криза в Лейбористській партії, яка стала фоном для відставки, почала формуватися після невдалих результатів на місцевих виборах, що суттєво послабили позиції уряду та спровокували хвилю критики всередині партійної структури. Після виборів дедалі більше впливових членів партії почали публічно ставити під сумнів ефективність керівництва Стармера та його здатність вести політичну силу до перемоги на загальнонаціональному рівні.

    Ситуація загострилася після того, як частина високопоставлених членів уряду почала обговорювати можливість зміни лідера. У політичних кулуарах згадувалися імена ключових фігур, які нібито координували позицію щодо необхідності оновлення керівництва, серед них — тодішня міністерка закордонних справ Іветт Купер. Хоча офіційно вона заперечувала будь-яку координацію щодо усунення прем’єра, інформація про внутрішні консультації лише посилила відчуття політичної нестабільності.

    Додатковим ударом для уряду стала відставка міністра охорони здоров’я Веса Стрітінга, який публічно заявив про втрату довіри до прем’єр-міністра та неможливість продовжувати роботу в чинному кабінеті. Його крок розцінили як сигнал глибшої внутрішньої тріщини в урядовій команді, яка вже не могла функціонувати в попередньому форматі без конфліктів.

    Згодом до тиску на прем’єра приєдналися й інші представники партії, а в окремих випадках навіть пролунали закриті заклики до його добровільної відставки. За даними британських медіа, частина цих звернень відбувалася не публічно, а в рамках внутрішніх консультацій, що свідчило про поступову втрату довіри до чинного керівництва.

    У неділю напередодні офіційної заяви, за інформацією джерел, Іветт Купер у приватному порядку також закликала Стармера залишити посаду, що фактично стало одним із вирішальних чинників у фінальному ухваленні рішення. Після цього політичний тиск досяг критичної точки, і питання про подальше перебування Стармера на посаді втратило стабільність навіть усередині урядової більшості.

    Очікується, що Лейбористська партія найближчим часом розпочне внутрішню процедуру обрання нового лідера, який, відповідно до політичної системи Великої Британії, може бути запропонований на посаду прем’єр-міністра без проведення негайних загальних виборів. Це, за оцінками експертів, може відкрити новий етап політичної боротьби всередині партії та суттєво вплинути на розклад сил перед наступним виборчим циклом.

    Політичні аналітики зазначають, що відставка Стармера може стати одним із найважливіших моментів останніх років для британської політичної системи, оскільки вона відбувається на тлі загальної нестабільності та зростання внутрішньопартійних суперечностей, які потенційно можуть змінити баланс сил у парламенті та визначити новий курс урядової політики.

  • Мадяр заявив про намір обмежити терміни прем’єра та змінити конституцію Угорщини

    Мадяр заявив про намір обмежити терміни прем’єра та змінити конституцію Угорщини

  • Після ймовірного призначення нового прем’єра ОП готує повну перебудову “Слуги народу”

    Після ймовірного призначення нового прем’єра ОП готує повну перебудову “Слуги народу”

    За інформацією нашого джерела в Офісі президента, глава ОП Андрій Єрмак готує масштабне перезавантаження владної вертикалі. Йдеться не лише про очікувану відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, а й про радикальне переформатування всієї структури керівництва партії “Слуга народу”. Наступним у черзі на вихід називають голову фракції Давида Арахамію.

    Як зазначає наш співрозмовник, Єрмак уже давно працює над побудовою жорсткої авторитарної конструкції, в якій головним центром ухвалення рішень стає особисто він. У цій системі роль президента Володимира Зеленського зведена до публічного фасаду, що виконує представницьку функцію, але не бере участі у стратегічному управлінні державою.

    «Фактично, всі ключові рішення — і щодо кадрів, і щодо зовнішньої політики, і щодо внутрішньої архітектури влади — ухвалює Єрмак і лише погоджує їх із Зеленським постфактум. Рівень реального впливу президента на ці процеси постійно знижується», — каже джерело.

    Очікується, що після відставки Шмигаля в уряді з’явиться новий прем’єр, повністю лояльний до Єрмака. Його кандидатуру наразі тримають у таємниці, однак, за чутками, це може бути одна з публічно непомітних, але перевірених фігур із найближчого оточення глави ОП.

    Також у найближчих планах Банкової — зламати залишки самостійності у парламенті. Для цього в команді Єрмака вже підготували сценарій заміни Давида Арахамії, який, попри публічну лояльність, усе ще має власні джерела впливу у фракції та контакти із західними партнерами.

  • Голова ОП Єрмак поспішає змінити уряд, поки має вплив на Зеленського

    Голова ОП Єрмак поспішає змінити уряд, поки має вплив на Зеленського

    У кулуарах Банкової розгортається новий раунд політичного протистояння. За інформацією з джерел, наближених до Офісу Президента, Андрій Єрмак відчуває втрату впливу на Володимира Зеленського та шукає способи відновити контроль. Один з таких — тотальна рокіровка в уряді, яку він намагається провернути ще до того, як остаточно втратить важелі впливу.

    Ключова ціль — заміна Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. На його місце, за задумом Єрмака, готується перший віцепрем’єр Юлія Свириденко — лояльна, контрольована, з досвідом, але головне — повністю залежна від голови ОП.

    Втім, проти такого сценарію активно виступив олігарх Рінат Ахметов. Для нього Шмигаль — гарант певної економічної стабільності й прогнозованості. Саме тому, за даними джерел, Ахметов запустив публічну кампанію на захист Прем’єра, яку опосередковано веде ексспікер Дмитро Разумков. Він збирає підписи за нібито добровільну відставку Шмигаля в Раді, хоча мета — навпаки: дискредитувати саму ідею зміни Прем’єра зараз.

    У цьому контексті варто згадати нещодавній викривальний матеріал у Politico про кулуарні ігри Банкової. За припущенням співрозмовника з ОП, такий «антиєрмаківський накид» міг бути організований особисто Давидом Арахамією — лідером фракції «Слуга народу» й одним із тих, хто також претендує на «вуха Зеленського».

    Арахамія, втративши низку своїх людей у фіскальному блоці, намагається повернути вплив хоча б через інформаційні атаки. Тому не виключено, що він причетний до останніх скандалів за участі міністра енергетики Германа Галущенка, керівника НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна, і навіть лояльного до ОП міністра Мінцифри Олександра Борнякова.

    Зараз коло осіб, які можуть напряму впливати на Зеленського, суттєво звузилося. За словами джерела, залишилися лише троє:
    – Марія Левченко — давній кадровий «кварталітет»,
    – сам Єрмак,
    – керівник особистої охорони Олексій Дубовик («Дава»).

    «Малюк» — прізвисько заступника голови ОП Ростислава Шурми — не рахується як повноцінний гравець. А колишній фаворит Єрмака Буданов (керівник ГУР МО) уже фактично відсунений на другий план.

    Попри роздуту гру з перевірками міністрів, обшуками, постійними чутками про зміни в Кабміні, головне питання залишається незмінним: хто контролює щоденний доступ до Президента, а отже — порядок денний країни.

    У цій боротьбі Єрмак діє швидко, розуміючи, що лояльність Зеленського — не вічна. Але й опоненти, як-от Ахметов і Арахамія, демонструють, що мають важелі для стримування його апетитів.

  • Чому Шмигаль може втратити крісло прем’єра

    Чому Шмигаль може втратити крісло прем’єра

    У політичних кулуарах знову заговорили про зміну очільника уряду. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль опинився під серйозним тиском через низку гучних скандалів, які дедалі більше компрометують його перебування при владі. Як стверджує народний депутат Ярослав Железняк, на зміну Шмигалю може прийти перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко.

    Ми писали про це ще у лютому. Сьогодні наша редакція зібрала факти, які стали “останньою краплею” у кар’єрі прем’єра, та проаналізувала його дії, що підривають довіру до влади в умовах війни.

    1. Провал із захистом енергоінфраструктури: 22 об’єкти залишилися незахищеними

    Одним із найбільш кричущих провалів уряду Шмигаля стала ситуація з проєктом третього рівня захисту ключових енергооб’єктів. Ідеться про 22 критично важливі об’єкти, які мали бути посилено укріплені для протидії російським ударам.

    Замість реалізації — зупинка фінансування. Підрядники не отримали оплату, борг Мінфіну перевищив 20 мільярдів гривень. Внаслідок цього десятки об’єктів залишилися вразливими до атак, а країна — перед ризиком масштабного колапсу енергосистеми.

    Відповідальність напряму лягає на прем’єра: рішення про призупинення фінансування, за даними з політичних джерел, ухвалювалося особисто Шмигалем.

    2. Повернення ЄДАПСу: друк за старими схемами

    Інший гучний скандал — повернення на ринок державного друку структури, відомої як ЄДАПС, яка у 2000-х роках контролювала виготовлення паспортів, посвідчень і документів суворої звітності. Після численних звинувачень у корупції групу усунули від доступу до держзамовлень.

    Однак у 2020-х під новим брендом — Industrial Innovation Group — і через структуру «Поллі-Сервіс» компанія знову опинилася в центрі державного виробництва. Саме уряд Шмигаля фактично повернув монополію ЄДАПСу на поліграфкомбінат «Україна», що виготовляє біометричні документи.

    Результат — держпідряди на 2,3 мільярда гривень без конкурсів і жодного публічного аудиту. Всі ключові рішення було підписано за прем’єрства Шмигаля. Очевидне лобіювання в інтересах конкретного бізнес-групування викликало резонанс навіть серед “слуг народу”, але реакції від прем’єра — не було.

    3. Системне падіння довіри: олігархи, ігнорування і безкарність

    Скандали Шмигаля — це не окремі інциденти, а симптом системної кризи управління. Його уряд часто ухвалював рішення кулуарно, без консультацій з громадськістю та експертами. Підтримка великих бізнес-груп і олігархів, ігнорування проблем соціальної сфери та інфраструктури — все це сприяло зростанню недовіри.

    Коли країна воює за виживання, мільярдні дерибани й адміністративна байдужість сприймаються особливо гостро.

    Юлія Свириденко — основна кандидатка на зміну, про що ми писали раніше. Як фігура з команди ОП, вона вже зараз відіграє активну роль у бюджетному плануванні й економічній політиці. Її ймовірне призначення — сигнал, що Офіс Президента готується до урядової рокіровки.

    Чи вистоїть Шмигаль на посаді — питання часу. Але скандали довкола його прізвища вже стали токсичним багажем для чинного Кабміну.