Golosnovinua.com

Позначка: Президент України

  • «Я повинен захищати країну до кінця»: Зеленський заявив, що знову балотуватиметься в президенти

    «Я повинен захищати країну до кінця»: Зеленський заявив, що знову балотуватиметься в президенти

    Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність балотуватися на другий президентський термін, якщо вибори відбудуться до завершення війни з Росією. Глава держави пояснив таке рішення відповідальністю за країну та необхідністю продовжувати її захист. Водночас проведення виборів в умовах чинного воєнного стану заборонене українським законодавством, тому для реалізації такого сценарію необхідні відповідні правові рішення та безпекові умови.

    Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю американському телеканалу NBC News для програми Meet the Press, повідомляє РБК-Україна 18 жовтня.

    Під час розмови американська журналістка поцікавилася, чи братиме український президент участь у наступних виборах, якщо вони відбудуться до завершення повномасштабної війни.

    Зеленський відповів ствердно, наголосивши, що вважає своїм обов’язком захищати державу протягом усього періоду російської агресії.

    «Якщо це відбудеться під час війни, звісно, це моя відповідальність. Тому що я повинен захищати свою країну від самого початку і до кінця цієї війни», — заявив президент.

    Таким чином, глава держави підтвердив готовність знову претендувати на посаду президента за умови проведення голосування під час війни.

    Водночас він не оголошував про початок передвиборчої кампанії та не називав можливої дати виборів.

    Зеленський назвав умову для проведення виборів

    Раніше український президент неодноразово заявляв, що готовий до організації виборчого процесу, якщо Росія погодиться на достатньо тривале припинення вогню.

    Однією з озвучених умов було встановлення повного перемир’я щонайменше на 60 днів.

    За словами Зеленського, цей час необхідний для створення умов, за яких громадяни зможуть безпечно взяти участь у голосуванні.

    Президент звертався до російського керівництва із пропозицією припинити бойові дії на два місяці.

    «Передайте Путіну: дайте нам два місяці повного припинення вогню, і ми проведемо вибори», — заявляв глава держави.

    Він також наголошував, що українська влада повинна прийняти будь-який результат вільного волевиявлення громадян.

    Однак навіть тривале перемир’я саме по собі не означало б автоматичного призначення виборів. Для їх проведення необхідно врегулювати законодавчі, організаційні та безпекові питання.

    У Кремлі відкинули пропозицію про 60 днів перемир’я

    Російська сторона негативно відреагувала на пропозицію українського президента.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не підтримує запропонований формат припинення вогню.

    За його словами, Росія розглядає вимогу про 60 днів тиші як можливість для України перегрупувати війська та відновити військові ресурси.

    Це твердження є позицією російської влади, а не встановленим фактом щодо намірів Києва.

    Українська сторона, навпаки, пояснює необхідність припинення вогню питаннями безпеки громадян, організації виборів та забезпечення їхньої легітимності.

    Поки що домовленостей, які гарантували б необхідні для голосування умови, немає.

    Чому президентські вибори не проводяться під час воєнного стану

    Головною юридичною перешкодою залишається чинний режим воєнного стану.

    Відповідно до статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у цей період забороняється проведення виборів президента, народних депутатів та органів місцевого самоврядування.

    Це означає, що чинне законодавство не дозволяє Центральній виборчій комісії розпочати звичайний президентський виборчий процес, поки діє відповідна заборона.

    У Центральній виборчій комісії раніше пояснювали, що законодавчі обмеження пов’язані з необхідністю захистити виборчі права громадян і забезпечити безпечне проведення голосування.

    Крім того, стаття 108 Конституції України передбачає, що президент виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного глави держави.

    Тому відсутність виборів під час воєнного стану не означає автоматичного припинення президентських повноважень.

    Які проблеми доведеться вирішувати перед голосуванням

    Навіть у разі тривалого припинення вогню організація виборів залишатиметься складним завданням.

    Одна з головних проблем — забезпечення можливості голосування для військовослужбовців, зокрема тих, хто перебуває безпосередньо в районах бойових дій.

    Не менш важливим залишається питання участі мільйонів громадян України, які вимушено виїхали за кордон.

    Окремі труднощі виникають через тимчасову окупацію українських територій, руйнування виборчої інфраструктури та переміщення значної кількості населення.

    Також держава повинна гарантувати кандидатам можливість вести передвиборчу кампанію, а виборцям — отримувати інформацію та вільно висловлювати політичну позицію.

    У Центральній виборчій комісії раніше наголошували, що без відповідних законодавчих змін питання виборів під час війни навіть не може перейти до практичної організації.

    Про це, зокрема, говорив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик в інтерв’ю, оприлюдненому на офіційному сайті Комісії.

    Чи означає заява Зеленського остаточне рішення йти на другий термін

    Нинішня заява стосується конкретного сценарію — проведення президентських виборів до завершення війни.

    Вона не обов’язково визначає рішення Зеленського щодо участі у виборах, які можуть відбутися вже після встановлення миру.

    Раніше президент допускав можливість не балотуватися на наступний термін, якщо вдасться завершити війну.

    Тому ці висловлювання не обов’язково суперечать одне одному: йдеться про різні обставини, у яких може ухвалюватися політичне рішення.

    Наразі невідомо, коли саме відбудуться наступні президентські вибори, які правила застосовуватимуться до їхньої організації та чи з’являться необхідні безпекові гарантії.

    Отже, Володимир Зеленський заявив про готовність знову балотуватися, якщо Україна проводитиме президентські вибори ще під час війни. Однак жодної офіційної дати голосування не оголошено, а чинний воєнний стан поки що унеможливлює його проведення за діючими правилами.

    Остаточне рішення щодо організації виборчого процесу залежатиме від безпекової ситуації, законодавчого врегулювання та можливості забезпечити рівне й вільне голосування для українських громадян.

  • Трамп заговорив про зміну президента України: у медіа з’явилася резонансна заява

    Трамп заговорив про зміну президента України: у медіа з’явилася резонансна заява

    Увечері 10 жовтня українське видання «Апостроф» опублікувало повідомлення із заголовком, у якому президентові США Дональду Трампу приписують заяву про необхідність обрання нового президента України. Інформація з’явилася на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном після домовленостей американського лідера з Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального.

    Заголовок матеріалу «Апострофа» містить слова: «Думаю, Україні час отримати нового президента».

    Водночас обставини цієї заяви, місце її виголошення та повний контекст наразі потребують додаткового підтвердження.

    Повідомлення з’явилося після кількох днів дипломатичних суперечностей між Україною та США.

    9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального на американський і світові ринки.

    Американська адміністрація тимчасово послабила відповідні санкційні обмеження, пояснивши рішення необхідністю стабілізації цін на пальне.

    Президент України Володимир Зеленський розкритикував цей крок, наголосивши, що додаткові доходи від продажу енергоносіїв можуть допомогти Росії продовжувати війну.

    За інформацією Axios, між представниками Вашингтона та Києва також виникли розбіжності через українські удари по російських нафтопереробних заводах.

    Американська сторона, за даними видання, неодноразово просила Україну припинити такі атаки, однак Київ наполягав на взаємному припиненні ударів по енергетичній інфраструктурі.

    На тлі цих суперечностей будь-які заяви американського президента щодо українського керівництва привертають особливу увагу.

    Водночас питання проведення президентських виборів в Україні регулюється українським законодавством. Під час дії воєнного стану проведення президентських виборів заборонене.

    Наразі залишається нез’ясованим, чи справді Трамп 10 жовтня висловився за зміну президента України саме в наведеному формулюванні. Для остаточного підтвердження необхідні оригінальний запис виступу, стенограма або повідомлення авторитетних інформаційних агентств із прямою цитатою.

  • Зеленський розповів, чого хоче після завершення президентства

    Зеленський розповів, чого хоче після завершення президентства

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що після завершення війни та своєї роботи на посаді президента хотів би залишитися жити в Україні й вільно ходити її вулицями. Про це він розповів в інтерв’ю головній редакторці The Wall Street Journal Еммі Такер.

    Під час розмови Зеленського запитали, як йому вдається справлятися зі стресом після років повномасштабної війни. Президент відповів, що сам не впевнений, наскільки добре йому це вдається.

    За його словами, для нього важливо виконувати свою роботу так, щоб після завершення президентства мати можливість продовжити звичайне життя у власній країні.

    «Справа навіть не в тому, щоб люди тебе поважали. Справа в тому, щоб після війни і після цієї президентської роботи ти міг продовжувати жити у своїй країні, ходити вулицями, і щоб ніхто не хотів тебе вбити й не ненавидів тебе», — сказав Зеленський.

    Президент також пов’язав майбутнє після війни з тим, як людина ставиться до своєї роботи, країни та суспільства. За його словами, під час війни доводиться ухвалювати багато складних рішень, зокрема й таких, яких особисто не хочеться приймати.

    Зеленський визнав, що за роки повномасштабної війни припускався помилок, пояснивши це великою кількістю складних рішень і домовленостей, які президенту доводиться приймати щодня.

    Водночас він наголосив на ролі людей у власній мотивації. За словами Зеленського, одні люди дають енергію, тоді як спілкування з іншими, навпаки, її забирає.

    «Я намагаюся жити для добрих людей», — пояснив президент, додавши, що сподівається бачити таких людей навколо себе і після війни.

    При цьому Зеленський не оголошував у цій частині інтерв’ю конкретних політичних планів після завершення війни чи строків завершення своєї президентської роботи. Його слова стосувалися передусім особистого бачення майбутнього — життя в Україні після завершення нинішнього етапу його політичної кар’єри.

  • Дискусії у мережі: в інтернеті обговорюють масштаби кортежу Володимира Зеленського під час візиту на захід України

    Дискусії у мережі: в інтернеті обговорюють масштаби кортежу Володимира Зеленського під час візиту на захід України

    У соціальних мережах та медіапросторі активно обговорюють відео та фотоматеріали, на яких зафіксовано колону автомобілів під час нещодавнього робочого візиту Президента України Володимира Зеленського до західних регіонів країни. За оцінками користувачів та очевидців, процесія налічувала понад 15 спеціальних транспортних засобів.

    Основні деталі та контекст обговорення:

    • Склад процесії: На опублікованих кадрах видно велику колону, яка складається з автомобілів охорони, супроводу поліції, мікроавтобусів та службових позашляховиків.
    • Питання безпеки та критика: Подібні масштаби кортежів неодноразово ставали предметом дискусій. З одного боку, представники державних структур та управління державної охорони наголошують, що в умовах повномасштабної війни та постійної загрози ворожих ударів і диверсій дотримання найвищих стандартів безпеки першої особи держави є вимушеною та необхідною вимогою. З іншого боку, частина користувачів та критиків у мережі звертають увагу на довжину колони та її помітність на дорогах загального користування.

    Подібні публікації регулярно викликають широкий резонанс, поділяючи аудиторію на прихильників жорстких заходів безпеки під час війни та тих, хто виступає за оптимізацію подібних пересувань.

     

  • Скандальне призначення: президент призначив «суддю Майдану» Олену Ізовітову-Вакім до Харківського адмінсуду безстроково

    Скандальне призначення: президент призначив «суддю Майдану» Олену Ізовітову-Вакім до Харківського адмінсуду безстроково

    Президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олени Ізовітової-Вакім суддею Харківського окружного адміністративного суду. Головною особливістю цього рішення стало те, що вона отримала посаду безстроково — вперше за останні сім років глава держави надав таке право судді ізраїльського чи подібного суперечливого бекграунду, дозволивши їй обіймати посаду до досягнення граничного 65-річного віку.

    Чим відома нова суддя:

    • «Суддя Майдану»: У листопаді 2013 року Олена Ізовітова-Вакім ухвалила два резонансні рішення, якими повністю заборонила проведення мирних зібрань та мітингів на підтримку Євромайдану в Харкові.
    • Впливові родинні зв’язки: Новопризначена суддя є донькою Лідії Ізовітової — незмінної очільниці Національної асоціації адвокатів України (НААУ), яку у медійних та політичних колабораціях неодноразово пов’язували із соратниками Віктора Медведчука, а також із процесами працевлаштування впливових українських посадовців у минулому.
    • Попередні рішення щодо кар’єри: Раніше профільні громадські організації та антикорупційні центри (зокрема Фундація DEJURE) неодноразово визнавали її такою, що не відповідає критеріям доброчесності через її судові рішення часів Революції Гідності. Попри це, після тривалої паузи та судових тяганин її повноваження були відновлені, а тепер закріплені безстроково.

    Громадські активісти та правозахисники вже висловили занепокоєння таким кадровим рішенням, наголошуючи, що воно суперечить процесам очищення судової системи від одіозних суддів минулого.

  • Кадровий шторм у прокуратурі: Верховна Рада завтра голосуватиме за відставку генпрокурора Кравченка після різкої критики президента

    Кадровий шторм у прокуратурі: Верховна Рада завтра голосуватиме за відставку генпрокурора Кравченка після різкої критики президента

    У парламенті готується гучне кадрові рішення на тлі гострої політичної кризи. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що вже завтра Верховна Рада розглядатиме питання про відставку генерального прокурора. Цьому передувала безпрецедентно жорстка реакція вищого керівництва держави щодо діяльності керівника наглядового відомства.

    Ультиматум Офісу Президента та позиція фракції

    Питання звільнення чинного очільника Офісу Генерального прокурора постало після різкої заяви президента Володимира Зеленського. Глава держави дав зрозуміти, що в умовах системних викликів, боротьби з корупцією та вимог суспільства до правоохоронної системи «такому генпрокурору один шлях» — негайне складання повноважень.

    За словами Давида Арахамії, монокоаліція та профільні комітети вже мобілізують голоси для підтримки цього рішення. Очікується, що відставка буде винесена на голосування у залі парламенту вже під час найближчого засідання.

    Причини та наслідки кадрові ротації

    Експерти зазначають, що кадрові чистки у силовому блоці відбуваються на тлі зростання вимог західних партнерів щодо ефективності антикорупційних розслідувань та прозорості роботи правоохоронних органів. Ім’я наступника на посаді очільника відомства поки не оголошується, проте очікується, що новий керівник повинен буде продемонструвати швидкі результати у ключових резонансних провадженнях.

  • Кадрові потрясіння на вершині правоохоронної системи: Зеленський готує подання до Верховної Ради щодо відставки генпрокурора

    Кадрові потрясіння на вершині правоохоронної системи: Зеленський готує подання до Верховної Ради щодо відставки генпрокурора

    Українська політична сцена готується до чергових масштабних кадрових ротацій у найвищих ешелонах влади. На тлі гучних антикорупційних розслідувань та внутрішніх перевірок державна вертикаль зазнає серйозних турбулентностей, які безпосередньо впливають на керівний склад ключових силових відомств країни.

    Офіційне рішення та політичний контекст

    Як стало відомо, Президент України Володимир Зеленський найближчим часом офіційно внесе до Верховної Ради подання про звільнення чинного генерального прокурора Руслана Кравченка. Цей крок стане логічним продовженням подій, що розгорнулися навколо Офісу Генерального прокурора після резонансних операцій антикорупційних органів та низки внутрішніх скандалів.

    Сам Руслан Кравченко раніше публічно оголосив про ухвалення свідомого політичного рішення щодо складання своїх повноважень, наголосивши, що не прагне утримуватися за посаду та не бажає, аби відомство використовувалося як інструмент для політичного протистояння. Водночас ситуація в ОГП залишається напруженою через кадрові чистки та паралельні відставки інших високопоставлених посадовців відомства.

    Подальші кроки парламенту

    Для остаточного припинення повноважень очільника прокуратури необхідне відповідне голосування у сесійній залі парламенту, де профільні комітети та народні депутати мають розглянути президентське подання. Експерти зазначають, що на тлі кадрового голоду та необхідності збереження стабільності у роботі правоохоронної системи пошук кандидатури на заміну чинному генпрокурору стає одним із найскладніших викликів для виконавчої влади.

     

  • Спільна перемога над більшовиками: Зеленський привітав Польщу з Днем Збройних сил та згадав Битву за Варшаву

    Спільна перемога над більшовиками: Зеленський привітав Польщу з Днем Збройних сил та згадав Битву за Варшаву

    Президент України Володимир Зеленський привітав польський народ та військових із 106-ю річницею Битви за Варшаву і Днем Збройних сил Польщі. У своєму зверненні глава держави відзначив історичне значення спільної боротьби двох народів проти більшовицької навали та провів паралелі із сучасним протистоянням агресії РФ.

    Ключові аспекти та заяви Президента

    • Історичний урок: 106 років тому українські війська допомогли захисникам Польщі зупинити наступ більшовиків під Варшавою, захистивши польську державність і не допустивши подальшого просування агресора на захід Європи.
    • Спільні виклики: Сьогодні доля України та її європейських сусідів знову вирішується на полі бою проти того самого загарбницького центру.
    • Заклик до єдності: Президент наголосив, що об’єднані зусилля народів мають вирішальне значення, і Москва повинна зазнати поразки зараз, як і понад століття тому.
    • Сила взаємодопомоги: Історія доводить, що союз та взаємна підтримка українського та польського народів дозволяють досягати стратегічних перемог задля безпеки всієї Європи.

    З привітання Президента України Володимира Зеленського у соцмережі X:

    «Ми пам’ятаємо, як у цій битві вирішувалася доля польського народу та держави, і як спільними зусиллями було зупинено наступ більшовиків. Сто шість років тому українські війська допомогли захисникам Польщі захистити Варшаву та зупинити наступ більшовиків на захід. І сьогодні Москва також має програти. І сьогодні об’єднані зусилля народів також мають значення».

  • Захист духовної та культурної спадщини: Зеленський анонсував законопроєкт про статус національних святинь

    Захист духовної та культурної спадщини: Зеленський анонсував законопроєкт про статус національних святинь

    Під час урочистостей з нагоди 975-річчя заснування Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 726/2026 щодо заходів із захисту об’єктів культурної та духовної спадщини. Глава держави доручив Кабінету Міністрів підготувати до Дня Незалежності спеціальний законопроєкт про національні святині українського народу.

    Ключові цілі та положення ініціативи

    • Визначення критеріїв: Законопроєкт чітко зафіксує критерії та механізм надання об’єктам статусу «національної святині» (зокрема для пам’яток національного значення та об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО).
    • Розширення можливостей: Новий правовий статус надасть додаткові юридичні, фінансові та інституційні важелі організаціям і командам, які опікуються збереженням пам’яток, музейних колекцій та культурного надбання.
    • Посилення відповідальності: Документ передбачає запровадження додаткових заходів охорони й відповідальності за руйнування або пошкодження святинь в умовах російської агресії.
    • Міжнародна адвокація: Урядовцям і МЗС доручено посилити співпрацю з ЮНЕСКО для включення українських пам’яток до Списку всесвітньої спадщини та систематичної фіксації злочинів РФ проти культурної інфраструктури.

    З виступу Президента України Володимира Зеленського:

    «Сьогодні я підписав указ про заходи на рівні нашої держави, щоб захистити українські національні святині. До Дня Незалежності України буде підготовлений закон… прошу парламент підтримати його, щоб визначити чітко: що є нашими святинями та які кроки потрібні для їх захисту на всій території нашої держави».

  • Європейське видавництво розглядає контракт із Манжосовим на 3 млн євро за мемуари про Зеленського

    Європейське видавництво розглядає контракт із Манжосовим на 3 млн євро за мемуари про Зеленського

    У квітні 2019 року, за кілька днів до другого туру президентських виборів, Денис Манжосов оголосив пресконференцію. Тема звучала майже театрально: «ЗадЗЕркалля» — про те, як розійшлися шляхи найкращих друзів дитинства, партнерів по КВН і студії «Квартал 95». Журналісти зібралися. Колеги з «Кварталу» теж. Манжосов приїхав, побачив знайомі обличчя і через короткий час поїхав. Пізніше він пояснював, що йому погрожували. Ще пізніше, що погроз не було, а Зеленський наркотики не вживав. Політичну програму колишнього друга він не підтримував і голосувати за нього не збирався. Прес-конференція так і не відбулася.

    Сім років потому цей незавершений епізод знову опинився в центрі уваги — уже не українських, а європейських видавничих кіл. За даними джерела, близького до редакції, одне європейське видавництво готує пропозицію Манжосову: близько трьох мільйонів євро за книгу спогадів про Володимира Зеленського. У центрі задуму не лише біографічні деталі та шкільні роки в Кривому Розі, де двоє сиділи за однією партою в гімназії №95, а й той самий нездійснений брифінг 2019 року. Робоча назва, яку обговорюють, звучить різко: «Я дозволив йому стати президентом».

    Манжосов ніколи не був публічною фігурою першого ряду після 2013 року, коли покинув «Квартал 95». Конфлікт із Зеленським так і залишився без детальних пояснень з обох сторін. Після виходу він займався івент-бізнесом у Кривому Розі, деякий час жив у США, вчився режисурі, знімав короткометражні роботи, у 2018-му зробив ролик «Лист московському шайтану». Після початку повномасштабного вторгнення з’являвся у волонтерських проєктах і документальних зйомках, але в медіапростір майже не повертався. Його сторінки в соцмережах давно неактивні. У відкритих джерелах немає підтверджень, що він зараз веде переговори з кимось із європейських видавців чи навіть розглядає можливість мемуарів.

    Саме ця закритість робить потенційний проєкт привабливим. Європейський ринок уже насичений книгами про Зеленського, написаними західними журналістами та колишніми членами його команди. «The Showman» Саймона Шустера, спогади Юлії Мендель, аналітичні роботи про «ефект Зеленського» — усі вони спираються або на прямий доступ до президента, або на коло його наближених. Манжосов належить до іншого шару: він був усередині ще до «Кварталу», до телевізійної слави, до політичного проєкту. Його версія подій 2019 року, якщо вона колись з’явиться, неминуче буде прочитана крізь призму того, що саме залишилося недосказаним у ті дні.

    Контекст виборів робить тему особливо чутливою. Президентський термін Зеленського формально закінчився у травні 2024-го. Воєнний стан продовжується, вибори юридично неможливі, але розмови про них не припиняються. Американська сторона в різні періоди наполягала на необхідності голосування. У Києві створювалися робочі групи з виборчого законодавства, обговорювалися стислі терміни, референдум щодо можливого мирного договору, технічні питання голосування біженців і військових. Навіть якщо реальні вибори відкладаються, політична система вже почала готуватися до моменту, коли вони стануть можливими. У такій атмосфері будь-який матеріал, здатний зачепити особисту історію нинішнього президента і його шлях до влади, набуває додаткової ваги.