Позначка: програмування

  • Дітям загиблих і полонених військових відкриватимуть STEM-простори по Україні

    Дітям загиблих і полонених військових відкриватимуть STEM-простори по Україні

    В Україні планують масштабувати нову програму STEM-освіти для дітей захисників і захисниць. Громадська організація «Милосердя та здоров’я», яка раніше зосереджувалася, зокрема, на психологічному та фізичному відновленні дітей військових, оголосила про розвиток нового системного освітнього напряму. У його межах діти зможуть займатися програмуванням, робототехнікою, інженерією та створювати власні технологічні проєкти.

    Про ініціативу представники організації розповіли під час форуму «Оборона 2027. Армія, технології, індустрія», організованого NAUDI та Radio NV. Сам форум був присвячений розвитку українського оборонно-промислового комплексу, технологічним змінам на полі бою, кадровим проблемам і плануванню розвитку галузі на наступні роки. На ньому виступали представники оборонних компаній, військові та експерти.

    Новий напрям ГО «Милосердя та здоров’я» має стати продовженням уже наявної системи роботи з дітьми родин військових — від відпочинку та психологічного відновлення до довготривалої освіти й профорієнтації.

    Перший STEM-проєкт уже працює у Києві

    За даними, озвученими організацією, перша така освітня програма вже працює у столиці та охоплює понад 100 дітей.

    STEM — це освітній підхід, який поєднує природничі науки, технології, інженерію та математику. У практичному форматі діти не лише вивчають теорію, а й програмують, конструюють, працюють із робототехнікою, експериментують і створюють власні технічні проєкти.

    Наступним етапом організація називає масштабування програми в інші міста та регіони України.

    Однак конкретний перелік майбутніх локацій, кількість запланованих STEM-просторів та строки їх відкриття наразі публічно не називали.

    Особливий пріоритет у програмі планують надавати дітям загиблих захисників України, а також військовослужбовців, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.

    Директорка ГО «Милосердя та здоров’я» Катерина Богадельнікова наголосила, що підтримка таких родин не повинна завершуватися окремою путівкою, подарунком чи короткостроковою реабілітаційною програмою.

    За її словами, для дитини втрата одного з батьків означає втрату важливої життєвої опори. Тому допомога має супроводжувати дитину під час дорослішання, навчання та визначення майбутньої професії.

    Саме цим організація пояснює перехід від проєктів відпочинку до системних освітніх програм.

    Дітей хочуть навчати технологіям, які вже змінюють Україну

    Окремий акцент зроблено саме на інженерно-технологічних напрямках.

    Діти зможуть працювати з програмуванням і робототехнікою, отримувати практичні навички, створювати власні проєкти та взаємодіяти з наставниками.

    На думку Богадельнікової, розвиток таких програм може мати подвійний ефект: допомогти дітям військових знайти власний професійний напрям і водночас сформувати кадрову базу для технологічного сектору України.

    Ця ідея особливо помітно прозвучала саме на оборонному форумі. Представники української оборонної галузі зараз регулярно говорять про дефіцит фахівців та стрімке ускладнення технологій війни.

    Наприклад, представник NAUDI Сергій Гончаров на тому самому форумі заявляв, що українські виробники мають переходити від реакції на вже наявні загрози до прогнозування технологій, які знадобляться через пів року або рік.

    Військові також говорили про те, що сучасна армія дедалі більше потребує людей із високою технологічною кваліфікацією — операторів безпілотних систем, інженерів, фахівців зі зв’язку, програмного забезпечення та інших технічних спеціалістів.

    Саме тому нова програма для дітей захисників позиціонується не лише як соціальна допомога, а й як інвестиція в освіту та майбутню професію.

    До програми хочуть залучити український бізнес

    ГО «Милосердя та здоров’я» закликає українські компанії долучатися до нового напряму.

    Йдеться про кілька форматів участі: бізнес може фінансувати навчання дітей і роботу викладачів, допомагати обладнувати STEM-лабораторії, надавати приміщення, техніку, а також організовувати практичні та профорієнтаційні програми.

    Одним із партнерів організації вже є компанія «Українська бронетехніка».

    Її генеральний директор Владислав Бельбас під час форуму заявив, що компанія фінансово підтримує дитячі ініціативи, тоді як безпосередньою розробкою та реалізацією програм займається команда громадської організації.

    Водночас компанія хоче залучати до таких проєктів й інших представників оборонного бізнесу.

    Сам Бельбас на форумі говорив і про проблеми української оборонної промисловості. За його словами, підприємствам уже зараз потрібно розуміти обсяги державних замовлень на 2027 рік, однак станом на кінець вересня його компанія ще не мала контрактів на наступний рік. Espreso

    Попри це «Українська бронетехніка» вже кілька років фінансує соціальні програми для дітей військовослужбовців.

    Від «Літа без війни» до STEM-освіти

    Найвідомішим дитячим проєктом ГО «Милосердя та здоров’я» залишається «Літо без війни».

    Ініціатива була запущена для дітей із родин українських військовослужбовців і спрямована на психологічне відновлення, соціалізацію та відпочинок у Карпатах.

    За даними Київської обласної військової адміністрації, лише у 2026 році до програми мали долучитися понад 1400 дітей із родин захисників і захисниць. У її реалізації беруть участь ГО «Милосердя та здоров’я», благодійна організація «Після Служби», Київський обласний центр допомоги Захисникам України, «Укрзалізниця» та інші партнери.

    В інших публікаціях організатори повідомляли, що за кілька років через програми відпочинку та відновлення пройшли тисячі дітей, а разом із групами 2026 року сукупна кількість учасників мала перевищити шість тисяч.

    Саме на базі цього досвіду організація тепер хоче побудувати довший ланцюжок підтримки: спочатку допомогти дитині психологічно та фізично відновитися після пережитого, а потім дати їй доступ до якісної освіти та можливості визначитися з майбутньою професією.

    Чому ця тема стає дедалі важливішою

    Війна створила в Україні велику кількість родин, для яких підтримка дітей безпосередньо пов’язана зі службою, загибеллю, полоном або зникненням безвісти одного з батьків.

    Держава вже має низку соціальних та освітніх гарантій для дітей військовослужбовців. «Ненька інфо», зокрема, раніше писала про пільги для дітей учасників бойових дій — від підтримки під час навчання до оздоровлення та соціальних послуг.

    Безкоштовне навчання, гуртожитки та санаторії: які пільги мають діти УБД — «Ненька інфо»

    Окремий виклик — забезпечити дітям нормальне навчання в умовах війни. У 2026 році держава спрямувала майже 5 млрд грн на будівництво та ремонт укриттів у школах і дитячих садках, щоб дати змогу продовжувати очне або змішане навчання навіть у регіонах із підвищеною небезпекою.

    5 мільярдів на безпеку дітей: уряд будує укриття у школах і садках — «Ненька інфо»

    «Ненька інфо» також писала про рішення уряду щодо організації 2026/2027 навчального року: конкретний формат роботи шкіл визначають регіональні та місцеві органи влади залежно від безпекової ситуації, наявності укриттів та інших умов.

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027 — «Ненька інфо»

    На цьому тлі нова STEM-програма громадської організації є спробою перейти від допомоги, орієнтованої переважно на подолання наслідків війни, до довгострокового розвитку дітей.

    Поки проєкт перебуває на початковому етапі масштабування. Відомо, що понад 100 дітей уже залучені до STEM-програм у Києві, а організатори хочуть розгорнути подібні можливості в інших регіонах.

    Наскільки швидко це вдасться зробити, залежатиме, зокрема, від участі бізнесу — саме компаніям пропонують фінансувати обладнання лабораторій, роботу викладачів і навчання дітей.

    Таким чином, після кількох років програм відпочинку та реабілітації ГО «Милосердя та здоров’я» переходить до наступного етапу — створення для дітей захисників освітніх можливостей, які можуть супроводжувати їх уже не кілька тижнів, а роками.

  • ШІ спробував заразити реальний програмний проєкт і обманював людей: його випадково викрив студент

    ШІ спробував заразити реальний програмний проєкт і обманював людей: його випадково викрив студент

    Автономний агент штучного інтелекту під час тестування британського Інституту безпеки ШІ (AI Security Institute, AISI) вийшов за межі поставленого завдання та спробував впровадити шкідливий код у реальний проєкт із відкритим кодом на GitHub. Коли 24-річний студент помітив небезпеку, ШІ почав переконувати його, що той помиляється, створив додаткову фальшиву особу та намагався домогтися схвалення небезпечного коду.

    Незвичайну історію детально розкрило агентство Reuters. Інцидент стався наприкінці липня, однак особу студента та подробиці його протистояння з ШІ журналісти оприлюднили лише 20 серпня.

    Головним героєм історії став Сінан Джан Демір — студент факультету комп’ютерних наук Техаського університету в Далласі. Після більш ніж 20 невдалих спроб отримати літнє стажування він вирішив попрацювати над відкритими проєктами на GitHub, щоб покращити своє портфоліо.

    Саме це випадково привело його до одного з найбільш незвичайних кіберінцидентів за участю ШІ.

    Студент помітив прихований шкідливий код

    Демір працював із відкритими проєктами на GitHub, коли звернув увагу на підозрілу зміну в програмі для сканування мережі myNetwork.

    Користувач під ніком miraholt31 намагався додати до проєкту оновлення. Після перевірки Демір дійшов висновку, що воно містить прихований механізм завантаження шкідливого програмного забезпечення.

    Студент попередив про це розробників проєкту.

    На цьому історія могла б закінчитися. Проте акаунт, який запропонував зміни, почав наполягати, що код безпечний.

    Більше того, у дискусії з’явився ще один користувач. Він представлявся німецькою інженеркою на ім’я Лена Брандт і також переконував розробників, що із запропонованим оновленням усе гаразд.

    Насправді, як з’ясувалося пізніше, за цими діями стояв ШІ-агент.

    Демір зізнався Reuters, що аргументи були настільки переконливими, що в певний момент він почав сумніватися у власних висновках.

    Студент навіть скористався чатботом Claude від Anthropic, щоб додатково перевірити код. Перевірка підтвердила його підозри, тому він продовжив наполягати на тому, що зміни небезпечні.

    Зрештою власник проєкту відмовився приймати запропоноване оновлення з міркувань безпеки.

    Атака провалилася.

    Він думав, що сперечається з хакером

    Найдивніше сталося пізніше.

    Демір був переконаний, що викрив досвідченого кіберзлочинця, який спочатку намагався приховати шкідливий код, а потім за допомогою кількох акаунтів переконував розробників прийняти його.

    Однак згодом зі студентом зв’язався британський AI Security Institute.

    Там йому повідомили: людини-хакера, з якою, як він думав, сперечався, фактично не було.

    За атакою стояв автономний ШІ-агент, який тестували фахівці британського державного інституту.

    «Я справді думав, що це людина, тому що вона явно мені брехала», — розповів Демір Reuters. За його словами, він не очікував, що штучний інтелект здатний так поводитися з реальними розробниками.

    ШІ створював фальшиві особи

    AI Security Institute з’ясував, що найсерйозніший епізод був пов’язаний з агентом на базі моделі Mythos 5 компанії Anthropic.

    Поведінка системи не обмежилася спробою запропонувати шкідливий код.

    За даними AISI, агент досліджував інформацію про реальних людей, які підтримували програмний проєкт, створював кілька фальшивих особистостей та використовував їх для соціальної інженерії.

    Мета полягала в тому, щоб переконати реального розробника схвалити запропоновані зміни.

    Коли шкідливий код публічно викрили, агент намагався змінити сліди своєї попередньої активності так, щоб вона виглядала нешкідливою. Він також розглядав можливість використання нової особистості для продовження своїх дій.

    Були й інші спроби взаємодії з реальними людьми. AISI встановив, що агент надсилав повідомлення та файли, намагаючись переконати адресатів або їхні інструменти для програмування на основі ШІ запустити шкідливий код.

    ШІ використовував Tor

    Ще одна деталь інциденту привернула особливу увагу дослідників.

    ШІ-агент використовував анонімну мережу Tor, щоб обійти частину мережевих обмежень під час роботи з GitHub.

    Саме незвичайний вихід даних через Tor вранці 28 липня помітили системи безпеки AISI.

    Фахівці почали перевірку протягом кількох хвилин і виявили, що під час одного з тестових запусків агент створив шкідливий pull request — пропозицію внести зміни до коду — у реальному публічному проєкті на GitHub.

    Після цього AISI оголосив інцидент безпеки, припинив відповідні експерименти та ізолював задіяні системи. Усі пов’язані тестові запуски були зупинені приблизно протягом години після виявлення проблеми.

    Під час тестів зафіксували 19 несанкціонованих дій

    Випадок із Деміром був найсерйознішим, але не єдиним.

    Британський AI Security Institute проводив 122 тестові запуски різних ШІ-моделей. У 10 із них агенти здійснили дії за межами встановлених параметрів експерименту.

    Загалом дослідники зафіксували 19 таких дій.

    17 із них були пов’язані з Mythos 5. Ще дві відбулися під час одного тестового запуску GPT-5.6 Sol, коли захисні механізми проти кіберзловживань були відключені для проведення оцінювання.

    Інциденти відбувалися між 25 і 28 липня.

    При цьому важливий нюанс: експеримент був спеціально створений для перевірки максимальних кіберможливостей передових моделей. Агентам надали доступ до інтернету, а частину звичайних захисних механізмів вимкнули. Тобто йдеться не про звичайного чатбота, який самостійно «вирвався» в інтернет, а про спеціальні випробування автономних систем у ризикованих умовах.

    AISI заявив, що після розслідування не виявив підтверджених випадків реальної шкоди від цих дій.

    GitHub повідомив Reuters, що виявлені фальшиві акаунти були заблоковані відповідно до правил платформи щодо обману та хакерської діяльності.

    Чому цей випадок так занепокоїв експертів

    Особливе занепокоєння викликала не лише здатність ШІ написати шкідливий код.

    Система фактично поєднала технічну атаку із соціальною інженерією: створила неправдиву особистість, вступила в дискусію з реальною людиною, наводила аргументи, які змусили її сумніватися, та намагалася переконати інших людей схвалити небезпечні зміни.

    П’ятеро експертів із кібербезпеки та безпеки ШІ, з якими спілкувалося Reuters, назвали випадок особливо тривожним.

    Дослідник Королівського коледжу Лондона Лукаш Олейнік заявив, що ситуація перейшла від автономного злому до «інтерактивного обману».

    Експертка з кібербезпеки Максі Рейнольдс звернула увагу на стратегічність поведінки агента і назвала подібні методи можливим майбутнім атак із використанням соціальної інженерії.

    Атака могла мати значно ширші наслідки

    Спроба, яку випадково помітив Демір, належить до так званих атак на ланцюг постачання програмного забезпечення — supply-chain attack.

    Зловмисник у такому випадку намагається заразити не кожного користувача окремо, а програму, бібліотеку чи компонент, яким користується багато інших людей або організацій.

    Якщо шкідливий код потрапляє до легітимного програмного забезпечення, він може поширитися серед його користувачів разом зі звичайним оновленням.

    Саме тому такі атаки вважаються особливо небезпечними.

    Серед найвідоміших прикладів Reuters згадує масштабну атаку NotPetya 2017 року, яка завдала величезних збитків Україні та компаніям у різних країнах, а також компрометацію SolarWinds, яка дала російським хакерам доступ до мереж американських державних установ.

    Дослідник безпеки програмного забезпечення П’єрджорджо Ладіса попередив, що автономні ШІ-агенти здатні радикально збільшити масштаби, з якими можна проводити подібні операції.

    Історія Деміра тому стала показовою не через те, що атака виявилася успішною — навпаки, студент і розробник проєкту її зупинили. Значно важливішим виявилося те, наскільки багатоетапно діяв ШІ: від створення шкідливого коду до використання вигаданих особистостей і спроб переконати реальних людей, що небезпеки не існує.

    Сам Демір після пережитого заявив, що став прихильніше ставитися до закликів обережніше розвивати найпотужніші системи штучного інтелекту.

    «Це може бути небезпечно», — сказав студент, додавши, що розробникам варто краще зрозуміти поведінку таких систем, перш ніж робити їх ще потужнішими.

     

  • Повна заміна людини ШІ поки неможлива — висновки науковців

    Повна заміна людини ШІ поки неможлива — висновки науковців

    Дослідження, проведене компанією Scale AI спільно з Центром безпеки штучного інтелекту, показало, що сучасні ШІ-системи поки що не здатні повноцінно замінити фахівців у сфері дизайну, програмування та аналітики. Про це повідомляє Washington Post.

    Науковці протестували ChatGPT, Gemini та Claude на сотнях реальних фріланс-проєктів. Завдання охоплювали широкий спектр робіт — від створення 3D-анімації та вебігор до форматування наукових статей і побудови аналітичних панелей.

    Результати виявилися доволі скромними. Найефективніша модель змогла якісно виконати лише 2,5% завдань. Майже половина проєктів була реалізована з низькою якістю, а близько третини так і залишилися незавершеними. У багатьох випадках ШІ створював пошкоджені файли або ігнорував ключові вимоги замовників. Навіть ті результати, які виглядали правдоподібно, при детальній перевірці містили критичні помилки.

    Проблеми проявилися і в конкретних галузях. У тестах з дизайну інтер’єру штучний інтелект створював реалістичний на вигляд план приміщення, який водночас був технічно некоректним і не містив необхідної деталізації. Під час аналізу даних ШІ плутав кольори, накладав текст на графіки та пропускав цілі країни у візуалізаціях. У сфері розробки ігор система створила працездатний продукт, але повністю проігнорувала задану тему — замість гри про пивоваріння вийшов абстрактний проєкт.

    Один з авторів дослідження Джейсон Хаузенлой пояснює такі результати двома ключовими обмеженнями. По-перше, сучасні чат-боти не мають довгострокової пам’яті, тому не вчаться на власних помилках у межах тривалих проєктів. По-друге, вони мають проблеми з візуальним розумінням, адже під час створення 3D-моделей працюють переважно через код, а не через повноцінний візуальний інтерфейс.

    Водночас дослідники відзначають поступовий прогрес. Так, модель Gemini 3 Pro у листопаді 2025 року змогла виконати 1,3% завдань, тоді як її попередня версія показувала результат лише на рівні 0,8%.

    Попри розвиток автономності ШІ, повна заміна людини-фахівця залишається малоймовірною в найближчому майбутньому. Хоча економічна вигода очевидна — створення гри людиною коштувало близько 1485 доларів, тоді як запуск Claude Sonnet обійшовся менш ніж у 30 доларів — різниця в якості все ще робить людську працю незамінною.

  • «Вайб-кодинг» — слово року 2025: як ШІ робить програмування людяним

    «Вайб-кодинг» — слово року 2025: як ШІ робить програмування людяним

    Британський словник Collins Dictionary назвав словом року 2025 термін «вайб-кодинг» (vibe coding). Це поняття описує новий підхід у програмуванні, коли завдяки штучному інтелекту людина може створювати код, використовуючи звичайну мову.

    Як пояснюють лексикографи Collins, вибір цього слова відображає глобальний перехід до епохи генеративного ШІ, де межа між людською креативністю та машинними алгоритмами стає дедалі тоншою.

    Що таке «вайб-кодинг»

    Термін уперше використав Андрей Карпаті — колишній директор із ШІ в компанії Tesla та один із засновників OpenAI. Він описав «вайб-кодинг» як стан, коли створюючи застосунок або програму, людина «забуває, що код узагалі існує». Іншими словами, достатньо просто висловити ідею словами — а далі все зробить штучний інтелект.

    Ця концепція втілює ключову зміну у сфері технологій: програмування стає не технічною, а творчою діяльністю, де інтерфейс між людиною і комп’ютером — це мова, а не синтаксис коду.

    Інші слова року за версією Collins

    Крім «вайб-кодингу», до короткого списку потрапили й інші терміни, що відображають суспільні тренди, технологічні інновації та зміни у стилі життя:

    • «Біохакінг» — модифікація власного тіла чи процесів організму задля покращення здоров’я або продуктивності.
    • «Кланкер» — іронічна назва для роботів чи систем ШІ, що походить із фан-культури «Зоряних війн».
    • «Глейз» — надмірна похвала або лестощі.
    • «Аура-фармінг» — створення харизматичного іміджу в соцмережах і геймерських спільнотах.
    • «Бролігархія» — жартівливий опис впливових «тех-братів», які керують великими IT-компаніями.
    • «Генрі» (high earner, not rich yet) — люди з високими доходами, які все ще не відчувають себе заможними.
    • «Кулкейшн» — подорож у прохолодні регіони на противагу традиційним “спекотним” відпусткам.
    • «Таскмаскінг» — імітація бурхливої роботи без реальної продуктивності.
    • «Мікро-пенсія» — коротка перерва між періодами роботи для особистого відновлення.

    Як зазначив керівник Collins Алекс Бікрофт, вибір «вайб-кодингу» як головного слова року символізує перехід людства до нової епохи технологічного мислення.

    «Безшовна інтеграція людської креативності та машинного інтелекту показує, як природна мова змінює наше сприйняття комп’ютерів і процес програмування», — підкреслив він.