Golosnovinua.com

Позначка: прокуратура.

  • Прокурора АР Крим звільнили після отримання $10 000 хабара: КДКП ухвалила рішення

    Прокурора АР Крим звільнили після отримання $10 000 хабара: КДКП ухвалила рішення

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення прокурора прокуратури АР Крим та м. Севастополя Михайла Горощенка після гучного корупційного скандалу. Посадовця затримали 27 травня 2025 року в Києві біля ресторану «Sunset Terrace», одразу після того, як він отримав 10 тисяч доларів від посередника під контролем СБУ та ДБР.

    За даними слідства, Горощенко вимагав гроші, обіцяючи через свої «зв’язки» у прокуратурі Київської області вплинути на хід кримінального провадження. Йдеться про обіцянку перекваліфікувати підозру з тяжкої статті про отримання хабара на шахрайство та забезпечити укладення угоди про визнання винуватості без реального ув’язнення. Хоча сам Горощенко не мав жодних повноважень у цій справі, він переконував, що здатен «вирішити» питання за фінансову винагороду. Після отримання грошей частину він залишив собі, а решту повернув посереднику.

    Розмови про суму та погрози «реальним строком» тривали кілька тижнів до затримання. За інформацією правоохоронців, прокурор усвідомлював ризик документування та навіть радив співрозмовникам бути «конспіративнішими», однак продовжував вимагати кошти. Його пояснення про те, що гроші були нібито компенсацією за пошкодження автомобіля дружини після ДТП, комісія назвала вигаданими — жодного підтвердження такої аварії не надано.

    Після повідомлення про підозру дії прокурора кваліфікували як шахрайство в особливо великих розмірах. КДКП, розглянувши дисциплінарні матеріали, дійшла висновку, що поведінка Горощенка грубо порушує стандарти доброчесності і є несумісною з перебуванням у системі прокуратури. Навіть його понад двадцятирічний стаж, який зазвичай розглядають як пом’якшувальну обставину, не вплинув на рішення.

    Комісія остаточно ухвалила звільнення та направила його Генеральному прокурору для виконання. Відтепер Михайло Горощенко офіційно позбавлений посади та статусу прокурора.

  • Заступника керівника САП Синюка звільнили під час дисциплінарного провадження

    Заступника керівника САП Синюка звільнили під час дисциплінарного провадження

    Колишній прокурор САП Андрій Броневицький заявив, що звільнення заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрія Синюка виглядає як «класичне інституційне прикриття». Про це він публічно повідомив, коментуючи обставини відставки посадовця, який фігурує у гучній «справі Міндича».

    Андрій Синюк тривалий час вважався одним із найбільш наближених представників САП до Офісу Президента. У матеріалах «справи Міндича» він фігурує як учасник злочинної організації — у ролі виконавця, який передавав фігурантам службову інформацію.
    За словами Броневицького, Синюк передавав дані стороннім особам навіть у тих провадженнях, де сам був процесуальним керівником.

    Головне порушення, на яке звертає увагу експрокурор, — спосіб, у який відбулася відставка. Синюк звільнений «за власним бажанням», хоча частина 9 статті 46 Закону «Про прокуратуру» прямо забороняє звільняти прокурора під час незавершеного дисциплінарного провадження.

    За законом порядок мав бути іншим:
    – внутрішній контроль САП проводить повну перевірку;
    – матеріали передаються до КДКП;
    – КДКП ухвалює остаточне й незалежне рішення.

    Жоден із цих етапів не був завершений.

    Попри невиконання процедури, звільнення погодили фактично одразу. Ба більше — Синюк отримав 382 723 грн вихідних виплат, що вже відображено в його декларації. Фактично особа, яку в підозрі описують як учасника злочинної організації, не лише уникнула дисциплінарної відповідальності, а й отримала значну компенсацію при звільненні.

    Броневицький наголошує: ситуація нічим не відрізняється від тих випадків, за які антикорупційні органи самі ж критикують інших. У місці, де мають демонструвати зразкову прозорість, відбувається повне порушення процедур і подарунок фігуранту кримінальної справи.

    За його словами, це радше схоже на «тиху евакуацію», ніж на верховенство закону:
    САП не завершила розгляд, не передала матеріали до дисциплінарного органу і дозволила топпосадовцю піти з посади без жодних наслідків.

    У підсумку, зазначає експрокурор, САП «мала б частіше дивитися в дзеркало» — адже за механізмами боротьби з корупцією нерідко ховається практика її ж прикриття.

  • У Полтаві намагаються захистити від ув’язнення сина працівника ДП «Енергоатом», який жорстоко побив чоловіка

    У Полтаві намагаються захистити від ув’язнення сина працівника ДП «Енергоатом», який жорстоко побив чоловіка

    У Полтаві стався скандальний випадок із побиттям, який пов’язують із сином колишнього керівника обласного управління ДСНС Романа Кириленка. 18 жовтня 23-річний Назар Кириленко під час комендантської години завдав тяжких тілесних ушкоджень 40-річному чоловіку дерев’яною битою для крокету. Відео інциденту з камер спостереження швидко розійшлося соцмережами.

    За даними поліції, Назар Кириленко на Toyota Camry в’їхав на подвір’я багатоповерхівки на великій швидкості. Він разом із трьома супутниками підійшов до компанії відпочивальників та після словесного конфлікту дістав із багажника дерев’яну биту і вдарив чоловіка по голові, внаслідок чого потерпілий втратив свідомість і отримав відкриту черепно-мозкову травму.

    Після удару Кириленко залишив потерпілого і втік разом із супутниками, знімаючи з автомобіля номерні знаки. Постраждалий отримав невідкладну медичну допомогу, а Назар був затриманий того ж дня у будинку своїх батьків. Йому повідомлено про підозру за ч.1 ст.121 ККУ — умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя, і обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права застави.

    За даними міжнародного детективного бюро Absolution, прокуратура Полтави намагається обмежити правову кваліфікацію дій Кириленка лише ст.121 ККУ, не повідомляючи про більш серйозні статті — ст.2 ст.121 ККУ, ч.1 ст.115 ККУ або ст.135 ККУ, що могло б кваліфікувати інцидент як замах на вбивство та залишення потерпілого у небезпеці. Відзначається тиск з боку прокурорів та керівників на медиків для формування «потрібних» документів та можливе переведення справи в іншу область для її приховування.

    Додатково, Назар Кириленко нібито має зв’язки у Полтавському апеляційному суді через колишнього голову суду Сергія Гальонкіна, що викликає занепокоєння щодо впливу на хід розслідування та правосуддя.

  • Прокурорське подружжя з Полтавщини оформило пільгові пенсії у 40 років і продовжує працювати

    Прокурорське подружжя з Полтавщини оформило пільгові пенсії у 40 років і продовжує працювати

    На Полтавщині подружжя прокурорів Миронов Андрій Васильович та Пальонна Ольга Олексіївна опинилися в центрі уваги через використання поширеної в регіоні практики раннього оформлення спеціальної прокурорської пенсії. Обоє отримали пенсійні виплати приблизно у 40-річному віці, але при цьому продовжують працювати на прокурорських посадах.

    Суть схеми проста: ранній вихід на спеціальну пенсію дозволяє отримувати понад пів мільйона гривень на рік пенсійних виплат, одночасно з офіційною прокурорською зарплатою, що перевищує один мільйон гривень щороку. У результаті сумарний річний дохід подружжя становить понад 1,5 млн грн з бюджету, не враховуючи інших надходжень.

    За даними джерел, у прокуратурі Полтавщини такі випадки не поодинокі — сформувалися цілі «сімейні кланові структури», де раннє оформлення спеціальних пенсій та подальше перебування на посаді стали звичною схемою додаткового збагачення.

    Окремі запитання викликає діяльність їхньої доньки, Миронової Ангеліни Андріївни. До недавнього часу вона була зареєстрована як приватна підприємиця, а її основним видом діяльності у КВЕД значилася «діяльність телефонних центрів». Цей вид діяльності напряму перетинається зі специфікою роботи шахрайських колцентрів, які останні роки активно діють у Полтаві та області. Після поширення цієї інформації ФОП Ангеліни Миронової було терміново припинено. Нині вона вже офіційно працевлаштована в органах прокуратури.

    При цьому сукупний річний дохід родини, за попередніми оцінками, може перевищувати 3 мільйони гривень. Однак джерела також стверджують, що прокурорська родина користується окремими державними пільговими програмами, які призначені зовсім для інших категорій громадян — зокрема для соціально незахищених або ветеранів.

    Практика дострокового оформлення спеціальних пенсій у поєднанні з продовженням служби давно викликає питання у фахівців та антикорупційних експертів. У випадку подружжя Миронових вона поєднується з ознаками сімейного працевлаштування та сумнівною підприємницькою діяльністю їхньої доньки, що створює ще більше підстав для перевірок.

  • Генпрокуратура намагається відібрати у Інституту рибного господарства 14,5 га землі: ділянку планували забудувати компанії Молчанової

    Генпрокуратура намагається відібрати у Інституту рибного господарства 14,5 га землі: ділянку планували забудувати компанії Молчанової

    Генеральна прокуратура України в судовому порядку добивається повернення державі земельної ділянки площею 14,5 га на вул. Обухівській у Святошинському районі столиці. За твердженням правоохоронців, земля Інституту рибного господарства НААН України використовувалася не за призначенням: замість створення ставків для вирощування риби на ній розпочали підготовку до житлової забудови. Реалізувати цей проєкт мала компанія «Акцепт Логистик Груп», пов’язана з бізнесвумен Владиславою Молчановою. Про це пише видання КВ.

    4 грудня 2025 року Господарський суд Києва проведе підготовче засідання у справі №910/12587/25. Генпрокуратура вимагає скасувати реєстрацію двох ділянок загальною площею понад 230 га, припинити право постійного користування інституту на ділянку 14,5 га та повернути її у державну власність. Мова йде про землі дослідного господарства «Нивка», які у 1999 році були передані інституту для наукової діяльності та експлуатації рибних ставків.

    Правоохоронці наголошують, що при первинній реєстрації у 2001 році категорія земель водогосподарського призначення не була внесена до кадастру, а у 2009 році інститут уклав договір із «Акцепт Логистик Груп», дозволивши компанії готувати територію під будущє котеджне містечко. За даними прокуратури, ставки на ділянці були засипані, територію вирівняно, а далі землю незаконно віднесли до категорії «землі житлової та громадської забудови», хоча уповноважений орган не приймав рішення про зміну її цільового призначення.

    У жовтні прокуратура подала позов і вже домоглася забезпечення позову: суд тимчасово заборонив будь-які будівельні та підготовчі роботи на ділянці площею 14,5 га та передачу обох ділянок третім особам. Це має запобігти повторній реєстрації землі або початку активного будівництва до завершення процесу.

    Адвокат і правозахисник Олександр Дядюк наголошує, що інститут не мав права самостійно укладати такі угоди, оскільки розпорядником державних земель у Києві є КМДА, а нині — КМВА. Він зазначив, що у разі перемоги прокуратури наступним кроком стане оскарження договору про забудову. Дядюк намагався долучитися до справи як третя особа від благодійної організації «КЕКЦ», однак суддя Сергій Турчин відмовив. Адвокат стверджує, що «справу хочуть провести тихо», але додає, що у прокуратури є шанси на успіх.

    Свої сумніви щодо розгляду справи у першій інстанції він аргументує попередніми рішеннями цього ж судді, зокрема у справі про повернення громаді Києва земель біля озера Вирлиця. Тоді суд першої інстанції також відмовив прокуратурі, але рішення вдалося переграти в апеляційній та касаційній інстанціях.

    Передісторія цієї земельної ділянки має понад 20 років. У 2006 році інститут уклав договір участі у забудові з компанією «Нове місто», яка згодом передала свої права «Акцепт Логистик Груп». Компанія отримала дозволи на підготовчі та будівельні роботи ще у 2010–2012 роках, але проєкт так і не реалізували. У 2016 році Нацполіція відкрила кримінальне провадження через можливу незаконну забудову земель водного фонду, але у 2021 році справа була закрита «через відсутність складу злочину». Суди першої та апеляційної інстанцій тоді дійшли висновку, що будівництво не суперечить цільовому призначенню ділянки.

    Попри це, новий позов прокуратури ґрунтується на тому, що земельна категорія була змінена неправомірно, а інститут фактично позбавив державу водного фонду, знищивши гідротехнічні споруди, ставки та порушивши умови користування землею. Правоохоронці також зауважують, що водні об’єкти не могли бути приватизовані чи передані в оренду.

    ТОВ «Акцепт Логистик Груп» пов’язують із девелоперськими групами «BT INVEST» та «Stolitsa Group», які контролюють значні активи у сфері нерухомості та роздрібної торгівлі. Владислава Молчанова, ключова фігура групи, раніше була співвласницею компанії «Нове місто», першого інвестора забудови на Обухівській. Її бізнес неодноразово фігурував у скандальних земельних історіях, зокрема у справі про 18 га ринку «Столичний», де НАБУ та САП повідомили про підозри за фактом можливої незаконної приватизації землі.

    Схожі конфлікти виникають і щодо земель інших наукових установ, зокрема НАН України, чиї ділянки у Голосіївському районі також подаються під забудову приватним компаніям, що викликає судові суперечки та протести громади. Дядюк наголошує, що державні наукові установи фактично перетворилися на операторів із розпорядження землею, а інвестиційні угоди укладаються у непрозорий спосіб, нерідко без конкурсів та без погоджень Кабміну.

    Доля ділянки 14,5 га на вул. Обухівській тепер залежить від суду. Якщо прокуратура доведе незаконність зміни цільового призначення та перевищення повноважень інститутом, земля може бути повернута у відання держави.

  • Експрокурор Фільчаков і бізнесмен Костенко фігурують у скандалі з приватизацією держпідприємства за 35 млн

    Експрокурор Фільчаков і бізнесмен Костенко фігурують у скандалі з приватизацією держпідприємства за 35 млн

    У 2021 році бізнесмен Ярослав Костенко придбав державне підприємство вартістю близько 35 мільйонів гривень — угода, яка відбулася блискавично та без реальної конкуренції, викликала численні запитання щодо її прозорості. За даними журналістів, процес приватизації міг проходити під патронажем впливового харківського прокурора Олександра Фільчакова.

    До комплексу держпідприємства входили не тільки будівлі й земельна ділянка площею понад 9 тис. м², а й велика кількість активів — від автомобілів до обладнання. Сам Костенко — власник розгалуженої мережі компаній, від торгівлі автошинами до будівництва. Неофіційно його називають «гаманцем харківських корупціонерів», адже його бізнеси давно асоціюються з підтримкою силових структур та нелегальним доступом чиновників до майна.

    Історія Олександра Фільчакова також сповнена суперечностей. Ще у 2011 році його звинувачували у системному збиранні хабарів, частину з яких начебто передавали до «прокурорського фонду». Відомий випадок із підприємцем Юрієм Скрипкою, який відмовився брати участь у схемах, однак справу тихо зам’яли, а сам Фільчаков пішов на підвищення.

    Під час повномасштабного вторгнення прокурор також опинився у центрі критики: разом зі скандальним колегою Ігорем Чубом він виїхав із Харкова на Закарпаття, де переховувався два тижні, а після цього довго працював дистанційно з Дніпра. Для посадовця такого рівня ця поведінка викликала великий суспільний резонанс.

    Важливою деталлю є і зв’язок Фільчакова з Вадимом Слюсарєвим — впливовим харківським екс-чиновником і контрабандистом, який періодично працював на проросійські сили. Саме завдяки цим контактам, за даними журналістів, Фільчаков міг отримувати підтримку на ключових етапах своєї кар’єри.

    Попри скандали, він досі працює в органах прокуратури. Його родина володіє значною нерухомістю, автопарком і бізнесами, а сам Фільчаков користувався броньованим Toyota Land Cruiser 300, відсутнім у деклараціях. Після розголосу авто зникло.

    Як зазначають джерела, приватизація державних активів за участю Костенка та мовчазного сприяння Фільчакова — лише частина більшої корупційної екосистеми. Вона поєднує місцевих чиновників, силові структури й бізнесменів, які роками розподіляли бюджетні потоки та майно в регіоні.

    Ця історія демонструє, наскільки тісно пов’язані правоохоронці та бізнес у Харкові, і наскільки легко державні активи можуть переходити у приватні руки без конкуренції та контролю.

    Скандал із придбанням держпідприємства — не поодинокий випадок, а ознака системної проблеми, яка потребує реальних реформ — від очищення прокуратури до прозорих правил управління державними активами.

  • Одеського медика викрили на схемі з фальшивими довідками для відстрочки від призову

    Одеського медика викрили на схемі з фальшивими довідками для відстрочки від призову

    В Одесі 65-річному лікарю однієї з приватних клінік повідомлено про підозру у корупційній схемі з «допомогою» призовникам. За 7 тисяч доларів він обіцяв через свої зв’язки в медзакладах та ТЦК оформити довідки, які б дозволили ухилитися від мобілізації до ЗСУ.

    Про підозру медику інформує Одеська обласна прокуратура.

    Слідство встановило, що лікар запропонував 26-річному чоловіку «вирішити питання» з відстрочкою від призову. За версією правоохоронців, він запевняв, що через особисті контакти в закладах охорони здоров’я та територіальному центрі комплектування і соціальної підтримки зможе оформити документи про начебто хвору матір призовника. Такі папери мали стати підставою для надання йому відстрочки від мобілізації як особі, що здійснює догляд за хворою родичкою.

    Ціну своїх послуг лікар оцінив у 7 тисяч доларів США. За домовленістю, частину суми «клієнт» мав передати одразу як аванс, а решту — після повного оформлення документів. Під час особистої зустрічі медик отримав перший транш — 4 тисячі доларів. Одразу після передачі грошей його затримали правоохоронці.

    За даними прокуратури, дії лікаря кваліфіковано як вимагання та одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України). Йдеться про злочин у сфері так званого «торгівлі впливом», коли фігурант за гроші обіцяє «домовитися» з посадовцями.

    Наразі тривають слідчі дії, встановлюються можливі інші епізоди та особи, які могли бути залучені до схеми. Правоохоронці також перевіряють, чи вдавалося медику раніше реалізовувати подібні «послуги» для інших призовників.

    Прокуратура наголошує, що в умовах воєнного стану спроби нажитися на бажанні громадян уникнути служби розцінюються як особливо небезпечні, а суспільний резонанс навколо подібних справ лише посилює вимоги до невідворотності покарання.

  • Хмельницький суд стягнув штраф із постачальника квадрокоптерів для Сил оборони

    Хмельницький суд стягнув штраф із постачальника квадрокоптерів для Сил оборони

    Приватного підприємця зобов’язали сплатити понад 400 тисяч гривень штрафу за невиконання умов договору на постачання квадрокоптерів для потреб Сил оборони України. Відповідне рішення ухвалив Господарський суд Хмельницької області за позовом Окружної прокуратури міста Хмельницького.

    Як з’ясували прокурори, у березні 2025 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради уклав із підприємцем контракт на постачання літальної техніки в межах програми підтримки сил безпеки та оборони. Загальна вартість закупівлі становила 3,7 мільйона гривень.

    Попри взяті зобов’язання, постачальник не передав квадрокоптери у встановлені договором строки. Крім того, про неможливість виконати поставку він повідомив замовника лише після значного прострочення термінів.

    Прокуратура, діючи в інтересах держави, звернулася до суду з вимогою стягнути штраф і пеню за зрив постачання техніки для українського війська. Суд повністю підтримав її позицію.

    У результаті бюджет Хмельницької міської громади отримає понад 400 тисяч гривень.

  • Ексочільник прокуратури Харківщини міг посприяти продажу стратегічного НДІ наближеному бізнесу

    Ексочільник прокуратури Харківщини міг посприяти продажу стратегічного НДІ наближеному бізнесу

    Екскерівник прокуратури Харківської області, нині прокурор Олександр Фільчаков, у 2021 році, ймовірно, допоміг бізнесмену Ярославу Костенку придбати державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації».

    Підприємство володіє значним майновим комплексом: 9 тисячами квадратних метрів землі на праві постійного користування, 12 об’єктами нерухомості, автотехнікою й тисячами одиниць необоротних активів. Річний земельний податок перевищував 1,7 млн гривень. Попри цінність об’єкта, торги фактично не відбулися: лот за 34,82 млн гривень відійшов ТОВ «Девелоп груп», що належить Костенку, із мінімальним кроком підвищення ціни — лише на 400 тисяч гривень від стартової. Інших претендентів не було.

    За даними джерел розслідувачів, Костенко попередньо узгоджував «комбінацію» з керівництвом регіонального відділення Фонду держмайна, а сам процес сопровождувався регулярними дзвінками Фільчакова з проханням посприяти оформленню угоди. Костенка в Харкові відкрито описують як фінансового оператора місцевих еліт: на нього оформлені низка шинних бізнесів, будівельні компанії, нерухомість у столиці, а його житлом і автопарком, за словами інсайдерів, користуються посадовці силового блоку.

    Це не перший публічний скандал навколо прокурора. У 2011 році журналісти зафіксували заяви підприємця Юрія Скрипки про вимагання 150–200 тисяч гривень у «прокурорський фонд», за який нібито купили автомобіль Skoda Octavia для Фільчакова. Після розголосу прокурор пішов на підвищення, а заявник опинився в СІЗО.

    Новий масив запитань до Фільчакова з’явився і під час повномасштабного вторгнення. У перші тижні війни прокурор, за інформацією джерел у силових структурах, виїхав на Закарпаття, а згодом працював дистанційно з Дніпра, отримуючи службову документацію для підпису виїзним способом. Паралельно в інформаційному полі з’явилося іміджеве інтерв’ю, яке експерти назвали спробою «перезавантаження репутації».

    У матеріалах розслідувачів згадуються й давні контакти Фільчакова з колишнім прикордонником Вадимом Слюсарєвим, який перед війною виїхав до Росії, а згодом оформив на себе завод «Рапід» і вивіз частину активів в Угорщину. Їхня комунікація, за даними джерел, почалася ще в роки спільної роботи на дергачівському напрямку, критичному для контрабандних потоків.

    Попри численні конфлікти й публічні претензії, нині Фільчаков обіймає посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури. Його родина володіє нерухомістю вартістю понад 3,25 млн гривень, декларує майже 1,9 млн готівкою, користується преміальними авто, що записані на третіх осіб, а сам прокурор пересувається містом на броньованому Toyota Land Cruiser 300, який відсутній у декларації та не значиться службовим транспортом.

    Окрему увагу розслідувачі звертають на незадекларований будинок у Холодногірському районі Харкова, оформлений на тещу прокурора, і епізод із раптовим зникненням броньованого авто з-під будівлі прокуратури після публічного розголосу.

  • Щоденний «прибуток» до 1,2 млн грн: підозрюваному з Одещини загрожує суд за нелегальний гральний бізнес

    Щоденний «прибуток» до 1,2 млн грн: підозрюваному з Одещини загрожує суд за нелегальний гральний бізнес

    Правоохоронці Одещини завершили розслідування і направили в суд обвинувальний акт щодо 31-річного жителя Ізмаїла, якого підозрюють в умисному встановленні та поширенні злочинного впливу і в організації незаконних азартних ігор; під час обшуків вилучено готівку в різних валютах, техніку і бухгалтерські записи.

    Одеська обласна прокуратура повідомила, що слідчі скерували до суду обвинувальний акт стосовно так званого «злочинного наглядача Бессарабії», протиправну діяльність якого припинили у серпні цього року. Обвинувачення висуває 31-річному чоловікові роль організатора мережі незаконних азартних ігор та умисне встановлення й поширення злочинного впливу. На цей час підозрюваний утримується під вартою без права застави.

    За версією слідства, після виїзду до Європи попереднього неформального лідера кримінального середовища Ізмаїлу у 2023 році підозрюваний взяв на себе його функції. До його обов’язків входило накопичення й розподіл «спільної каси», контроль за дотриманням неофіційних правил серед «своїх» і врегулювання внутрішніх конфліктів. Діяльність фігуранта, за даними прокуратури, поступово охопила Ізмаїл та Ізмаїльський і Болградський райони.

    У вересні 2024 року підозрюваний, за даними слідства, спільно з ще кількома особами організував у Ізмаїлі закритий покерний зал, куди допускалися лише гравці «за рекомендацією від своїх». Для цього орендували й обладнали приміщення — встановили вентиляцію та електропостачання, придбали столи, карти й фішки. За оцінками слідчих, щоденний дохід грального закладу міг сягати 1,2 млн гривень; під час обшуків у приміщенні вилучили техніку, чорнові бухгалтерські записи, 22 тисячі доларів США, 60 тисяч гривень та 5,6 тисячі євро.

    Крім основного фігуранта, до суду також направлено обвинувальні акти щодо ще чотирьох осіб, причетних до організації та проведення незаконних азартних ігор. Один із попередніх лідерів кримінального середовища Ізмаїлу нині оголошений у міжнародний розшук; йому інкримінують розповсюдження злочинного впливу.

    Прокуратура додає, що підозрюваний діяв обережно: керував та організовував діяльність, але сам безпосередніх виконань тяжких злочинів, за словами слідчих, не здійснював. Водночас у матеріалах справи йдеться про те, що він уже раніше притягувався до кримінальної відповідальності — зокрема у провадженнях за хуліганство з застосуванням зброї, умисне тілесне ушкодження, грабежі з насильством та розбій.

    Досудове розслідування завершено, обвинувачення відкрито за статтями, що передбачають відповідальність за організацію незаконного грального бізнесу та створення/поширення злочинного впливу; остаточне рішення у справі ухвалить суд.