Європейський Союз готує масштабні зміни у сфері міжнародної торгівлі та безпеки постачань. Європейська комісія працює над новим законодавством, яке може зобов’язати компанії країн-членів ЄС диверсифікувати джерела постачання критично важливих товарів і сировини, зменшуючи залежність від Китаю. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після саміту лідерів ЄС у Брюсселі, пишуть репортери агенції Reuters.
Ініціатива стала відповіддю на дедалі більшу стурбованість європейських країн щодо економічної залежності від КНР. За словами фон дер Ляєн, процес так званого «de-risking» — зниження ризиків залежності від окремих держав — просувається занадто повільно, тому Брюссель готовий перейти від рекомендацій до законодавчих механізмів.
Новий закон може стати одним із найважливіших економічних рішень Євросоюзу за останні роки. За попередньою інформацією, компанії у стратегічних галузях можуть бути зобов’язані мати кілька альтернативних джерел постачання критично важливих компонентів і матеріалів, щоб уникнути надмірної залежності від одного постачальника або однієї країни.
Поштовхом до активних дій стала ситуація з рідкісноземельними металами та критично важливими мінералами. У 2025 році Китай запровадив експортні обмеження на низку стратегічних ресурсів, продемонструвавши свою здатність впливати на глобальні ланцюги постачання. Саме тоді в Європі особливо гостро заговорили про необхідність зменшення залежності від китайських ресурсів і технологій.
Сьогодні Китай контролює переважну частину світової переробки рідкісноземельних елементів, які використовуються у виробництві електромобілів, мікрочипів, військової техніки, акумуляторів, сонячних панелей та сучасної електроніки. Саме тому будь-які обмеження експорту з боку Пекіна можуть створювати серйозні ризики для європейської промисловості.
Ще однією причиною для занепокоєння став рекордний торговельний дисбаланс між ЄС та Китаєм. За словами президента Європейської ради Антоніу Кошти, дефіцит торгівлі товарами між сторонами досяг приблизно одного мільярда євро на день. Європейські лідери дедалі частіше називають таку ситуацію неприйнятною та економічно небезпечною.
Згідно з останніми даними, лише за 2025 рік торговельний профіцит Китаю у відносинах з Європейським Союзом перевищив 360 мільярдів євро. Європейські виробники скаржаться на зростання конкуренції з боку дешевших китайських товарів, які, на їхню думку, часто отримують державну підтримку та субсидії.
Під час саміту в Брюсселі країни-члени ЄС доручили Європейській комісії розпочати консультації з головними торговельними партнерами щодо глобальних макроекономічних дисбалансів і підготувати оцінку необхідності нових торговельних інструментів. Хоча Китай не був прямо згаданий у фінальному документі саміту, більшість дискусій фактично стосувалася саме відносин із Пекіном.
Водночас Євросоюз намагається уникнути повного розриву економічних зв’язків із Китаєм. У Брюсселі наголошують, що мова йде не про «відокремлення» або економічне протистояння, а про зниження ризиків. Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн підкреслюють, що діалог із Китаєм залишається важливим, однак ЄС більше не може ігнорувати стратегічні загрози для власної економіки.
Паралельно країни G7 також активізують співпрацю у сфері критичних мінералів. На останньому саміті «Великої сімки» було оголошено про створення альянсу з критичних ресурсів, покликаного зменшити залежність від китайських постачань літію, нікелю, рідкісноземельних металів та інших стратегічних матеріалів. До 2030 року країни G7 планують суттєво скоротити залежність від будь-якого одного зовнішнього джерела постачання.
Однак усередині самого Євросоюзу поки що немає повної єдності щодо того, наскільки жорсткою має бути політика щодо Китаю. Франція, Італія та низка інших країн виступають за більш рішучі заходи. Натомість Німеччина та Іспанія закликають діяти обережніше, побоюючись торговельної війни та можливих заходів у відповідь з боку Пекіна.
Китай уже відреагував на заяви ЄС та G7. Представники китайської влади закликали західні держави дотримуватися принципів ринкової економіки та міжнародної торгівлі, звинувативши їх у створенні закритих економічних блоків. У Пекіні також попередили про можливі кроки у відповідь у разі посилення торговельних обмежень.
Очікується, що конкретні параметри нового закону Єврокомісія представить восени цього року. Якщо документ буде схвалений, він може суттєво змінити підходи європейського бізнесу до формування ланцюгів постачання та стати одним із ключових елементів нової економічної стратегії ЄС у відносинах із Китаєм.
