Golosnovinua.com

Позначка: протест

  • Протести в Дюссельдорфі: Понад тисячу лівих активістів блокували пересування депутата Бундестагу

    Протести в Дюссельдорфі: Понад тисячу лівих активістів блокували пересування депутата Бундестагу

    У центрі Дюссельдорфа (Федеративна Республіка Німеччина) відбулася масштабна акція протесту проти приїзду депутата Бундестагу Маттіаса Хельферіха (колишнього члена правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» / AfD).

    Візит політика, який планував відвідати низку місцевих культурних закладів, спричинив мобілізацію громадських організацій та лівих активістів, що призвело до сутичок та втручання правоохоронних органів.

    Хронологія подій та перебіг акції:

    • Організація протесту: Ініціатором масового мітингу виступив об’єднаний альянс «Культура Дюссельдорфа для демократії» (Düsseldorfer Kultur für Demokratie), який висловив публічний протест проти присутності ультрарадикального політика у культурному просторі міста.
    • Масштаб та дії учасників: За даними поліції, на акцію зібралося близько 1500 осіб. Частина протестувальників, приховавши обличчя під масками, оточила депутата та його супровід під час пішої прогулянки центральними вулицями, перешкоджаючи їхньому пересуванню.
    • Втручання поліції: Задля забезпечення безпеки Маттіаса Хельферіха та уникнення ескалації, співробітники поліції створили щільне кордонне оточення, у супроводі якого політик зміг завершити маршрут.
    • Оцінка подій: У той час як офіційні репортери та міська влада характеризували акцію переважно як мирну демонстрацію, у соціальних мережах поширилися відеоматеріали із поодинокими сутичками між радикальними учасниками протесту та правоохоронцями.

    Реакція політика та контекст

    Після завершення подій Маттіас Хельферіх оприлюднив допис у соціальній мережі X (Twitter), іронічно подякувавши за «теплий прийом» та заявивши про намір відвідати Дюссельдорф знову.

    Внутрішня безпека Німеччини неодноразово фіксувала зростання напруги та симетричні протистояння між правими політичними діячами та антифашистськими об’єднаннями під час публічних заходів у великих містах ФРН.

  • «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка

    «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка

    У суботу, 17 жовтня 2026 року, біля будівлі Київської міської державної адміністрації на Хрещатику відбулася акція протесту з вимогою відставки міського голови Віталія Кличка. Учасники звинуватили столичну владу в неналежній підготовці до зими, проблемах із захисними укриттями, громадським транспортом, забудовою та збереженням історичних пам’яток. Протест запам’ятався також незвичними плакатами, картонними транспарантами, появою народної депутатки Мар’яни Безуглої та поліцейської спецтехніки поблизу місця проведення акції.

    Про перебіг мітингу повідомили «Інформатор Київ», «Суспільне Київ» та інші українські медіа, журналісти яких працювали біля КМДА.

    Скільки людей вийшло проти Кличка

    Акція розпочалася в першій половині дня біля центрального входу до міської адміністрації на Хрещатику, 36.

    Серед учасників були громадські активісти, представники організацій, ветерани та мешканці столиці, невдоволені рішеннями міської влади.

    За повідомленням «Інформатора», ближче до 13:00 кількість учасників перевищила тисячу людей.

    Водночас інші редакції наводять значно скромніші оцінки.

    Зокрема, «Українська правда» з посиланням на поліцію повідомила приблизно про 200 учасників, а кореспонденти Інтерфакс-Україна зафіксували кілька сотень людей.

    Таким чином, масштаби акції різні джерела оцінюють по-різному, але сам факт протесту та його основну вимогу підтвердили кілька незалежних редакцій.

    Організаторами стали громадські ініціативи, серед яких «Марш за Київ», «Пасажири Києва», «Автомайдан», «Спадщина», «Право на місто» та інші об’єднання.

    «Скажена Оксана», сокіл і картонні плакати

    Протестувальники прийшли з десятками саморобних транспарантів.

    «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка
    ФОТО: ІНФОРМАТОР

    Окрім традиційних вимог відставки, учасники використали гумор, меми та відсилання до політичного минулого Кличка.

    Одним із найпомітніших експонатів стала картонна фігура популярної TikTok-блогерки, відомої в інтернеті як «скажена Оксана».

    Її зображення надрукували майже в натуральний зріст і принесли до будівлі міської адміністрації.

    Інший плакат відсилав до старої політичної реклами партії «ПОРА».

    На ньому зобразили молодого Віталія Кличка та сокола, які дивляться один на одного. Підпис переосмислював назву політичного руху як заклик до відставки міського голови.

    На інших транспарантах можна було побачити написи «Make Kyiv Green Again», «Стоп стихійній забудові!» та «Геть корупцію з Києва».

    Активіст громадської організації «Пасажири Києва» Олександр Гречко прийшов із пожовклим кленовим листком, іронізуючи над чутками про нібито оплату участі в акції.

    Цей жарт став приводом для обговорення в соціальних мережах, однак доказів організованої оплати участі протестувальників у перевірених повідомленнях немає.

    Що вимагали від столичної влади

    Попри гумористичне оформлення плакатів, основні вимоги учасників стосувалися цілком конкретних проблем міського господарства.

    Насамперед активісти критикували недостатню кількість доступних укриттів та стан підготовки столиці до можливих тривалих відключень електроенергії, води й тепла.

    Окремою темою стали проблеми громадського транспорту.

    Протестувальники висловлювали невдоволення якістю перевезень, транспортними рішеннями міської влади та використанням бюджетних коштів.

    Лунали також претензії щодо збереження зелених зон та історичних будівель.

    Серед прикладів називали садибу Зеленських, Екопарк Осокорки, урочище Самбурки та території Голосіївського парку.

    Учасники вимагали більшої прозорості міських рішень, належної підготовки до надзвичайних ситуацій та відповідальності посадовців за управління столицею.

    Водночас окремі звинувачення в корупції, які лунали на плакатах, є позицією протестувальників, а не встановленими судом фактами.

    Безугла прийшла на мітинг і звернула увагу на автозаки

    Серед присутніх журналісти помітили народну депутатку Мар’яну Безуглу, яка останнім часом публічно критикує Віталія Кличка.

    Вона звернула увагу на поліцейські автозаки, розташовані неподалік від учасників акції.

    Безугла висловила здивування через присутність такого транспорту та поставила питання про причини його залучення.

    При цьому сам факт перебування спецтехніки поблизу протесту не підтверджує підготовки затримань або неправомірних дій поліції.

    За повідомленням «Інформатора», акція пройшла без серйозних інцидентів.

    Протестувальники виступали біля входу до КМДА, обговорювали проблеми різних районів Києва та скандували вимоги відставки.

    Прихильники Кличка також прийшли під КМДА

    На акції були не лише противники міського голови.

    Кореспондентка hromadske повідомила про присутність кількох людей, які прийшли підтримати Кличка.

    Вони висловлювали незгоду з вимогами протестувальників та наголошували на відповідальності центральної влади за частину проблем столиці.

    Напередодні фракція «УДАР Віталія Кличка» в Київраді закликала утриматися від масових зібрань через небезпеку російських повітряних атак.

    У політичній силі пояснювали це ризиками для життя людей під час можливих обстрілів.

    Сам Кличко раніше заявляв, що міська влада намагається забезпечувати життєдіяльність столиці за складних обставин і водночас стикається із суперечками щодо повноважень та ресурсів із центральною владою.

    Протест відбувся на тлі конфлікту навколо підготовки Києва до зими

    Акція стала продовженням суспільної та політичної дискусії щодо готовності столиці до опалювального сезону.

    14 жовтня Кличко виступав у Верховній Раді, де пояснював стан енергетичної інфраструктури та заходи із захисту міста від російських атак.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала політичне протистояння навколо цього виступу.

    У матеріалі розглядалися взаємні претензії центральної та міської влади й питання розподілу відповідальності за підготовку до складної зими.

    Протест 17 жовтня продемонстрував, що ці суперечки вийшли за межі політичних заяв і стали темою відкритої громадської акції.

    Мітинг тривав близько двох годин. Після завершення учасники залишили частину картонних плакатів біля будівлі КМДА.

    Водночас сам протест не означає автоматичного припинення повноважень міського голови. Зміна очільника столиці можлива лише відповідно до передбачених законодавством процедур.

    Наразі основним результатом акції стала публічна демонстрація невдоволення частини киян роботою міської влади та вимога відповідей на питання, пов’язані з безпекою, інфраструктурою й управлінням містом.

  • «Голод, дрони та бур’яни»: у Берліні вимагають прорвати російську блокаду Олешок

    «Голод, дрони та бур’яни»: у Берліні вимагають прорвати російську блокаду Олешок

    Увечері 28 вересня центральні вулиці столиці Німеччини перетворилися на майданчик масштабного протесту проти гуманітарного терору, який російські війська влаштували на тимчасово окупованій території Херсонщини. Сотні учасників маршу пройшли від будівлі Червоної ратуші повз німецьке Міністерство закордонних справ аж до посольства Російської Федерації. Головною вимогою натовпу стало негайне забезпечення гуманітарного доступу до заблокованого міста Олешки та відкриття безпечних коридорів для евакуації цивільного населення. Організатором акції виступив український громадський рух Vitsche Berlin – активісти закликали європейську спільноту та уряд Німеччини посилити дипломатичний тиск на Москву.

    За інформацією організаторів берлінського маршу, в самих Олешках та прилеглих населених пунктах у повній ізоляції залишаються понад шість тисяч мирних жителів, серед яких налічується близько двохсот дітей. Усі ці цивільні заручники щодня стикаються з тотальним дефіцитом базових продуктів харчування, чистої питної води та критично важливих медикаментів. Російські окупаційні сили свідомо перешкоджають будь-яким спробам доставити гуманітарні вантажі суходолом та категорично забороняють місцевим мешканцям залишати зону лиха.

    Виживання на траві та багаттях

    Катастрофічне погіршення умов життя в окупації розпочалося ще взимку 2025 року. Начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко зазначає, що населений пункт тривалий час відрізаний від газопостачання та електромереж. Через щільне мінування автомобільних шляхів, безперервні артилерійські обстріли та активність ворожих дронів традиційна логістика стала фізично неможливою. Якщо раніше мінімальні партії харчів вдавалося провозити хоча б раз на кілька тижнів, то згодом кільце сухопутної блокади стиснулося остаточно.

    Місцеві мешканці, яким дивом вдалося вирватися з пастки, свідчать про критичний рівень виснаження тих, хто залишився. За їхніми даними, починаючи з 26 травня 2026 року до міста не заїхала жодна партія продовольства. Цивільні змушені харчуватися підніжним кормом, збираючи портулак та інші рослини на городах. Через повну відсутність комунікацій люди готують залишки їжі виключно на відкритому вогні просто неба, щоразу ризикуючи потрапити під ворожий удар.

    Повітряний міст під прицілом

    В умовах абсолютної наземної ізоляції українська сторона розгорнула безпрецедентну операцію з порятунку цивільних, організувавши перекидання провізії повітрям. Начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін повідомив, що системні поставки за допомогою важких безпілотників здійснюються з березня 2026 року. Масштабний етап рятувальної місії відбувся безпосередньо 28 вересня – українські оператори дронів змогли доправити до Олешок близько чотирьох тисяч кілограмів продуктів харчування. Цей стратегічний вантаж одночасно скинули та розподілили між сотнею заздалегідь визначених локацій у межах міста, аби не наражати натовп на небезпеку скупчення.

    Проте російські військові продовжують тероризувати населення навіть за таких умов, перетворюючи доставку їжі на смертельний ризик. Окупанти розгорнули цілеспрямоване полювання на рятувальні безпілотники, намагаючись збивати апарати з харчами ще на підльоті до житлових кварталів. Крім того, зафіксовані регулярні випадки мародерства, коли озброєні солдати Російської Федерації влаштовують рейди місцями скидання вантажів і силоміць відбирають у голодних людей продукти, передані з підконтрольної Україні території.

  • Після сутичок на Теремках у Київраді заговорили про розпуск «Муніципальної охорони»

    Після сутичок на Теремках у Київраді заговорили про розпуск «Муніципальної охорони»

    Конфлікт навколо будівництва резервної теплотраси на столичних Теремках вийшов далеко за межі суперечки про дерева. Після сутичок між місцевими мешканцями та працівниками комунальної організації «Муніципальна охорона» депутатки Київради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова заявили, що ініціюватимуть питання про розпуск структури на період дії воєнного стану.

    Михайлова пояснила, що сама по собі не виступає проти будівництва резервної теплотраси для Теремків. За її словами, проблема полягає у способі, яким міська влада реалізує проєкт, і в тому, що багатомісячний конфлікт із громадою зрештою завершився фізичним протистоянням.

    Саме після подій на будівельному майданчику вона разом із Семеновою заявила про необхідність переглянути саме існування «Муніципальної охорони» у нинішньому форматі. Депутатка назвала структуру «силовим інструментом міської влади та особисто Віталія Кличка». Це її політична оцінка, а не встановлений юридичний факт.

    За інформацією «Української правди», під час конфлікту працівники «Муніципальної охорони» фізично відтісняли людей від зони проведення робіт. Одна з мешканок заявила про травмування руки, обставини інциденту перевіряє поліція.

    У КМДА ситуацію описують інакше. Міська влада заявляє, що комунальну охорону залучили не для розгону протесту, а для охорони будівельного майданчика, де працює великогабаритна техніка, є відкрита траншея, металеві конструкції та інші небезпечні об’єкти. За версією міста, її працівники мали не допустити людей безпосередньо в зону робіт та разом із поліцією забезпечувати громадський порядок.

    Станом на 21 вересня КМДА також заявляла, що не зафіксувала фактів перевищення службових повноважень працівниками організації.

    Саме тому нинішній конфлікт має дві принципово різні версії. Частина депутатів та активістів бачить у подіях силовий тиск на мешканців, а міська влада наполягає, що йшлося про безпеку на будівельному майданчику.

    «Муніципальна охорона» при цьому є не приватною охоронною компанією, а комунальною організацією КМДА. Вона підпорядковується Департаменту муніципальної безпеки та створена для охорони майна територіальної громади Києва.

    Масштаб структури також значний. У прогнозі бюджету столиці на 2026 рік для «Муніципальної охорони» передбачалася штатна чисельність 1600 працівників. У документах міста йдеться, що організація охороняє об’єкти соціального захисту, лікарні, заклади освіти, об’єкти житлово-комунальної сфери та інше комунальне майно.

    Михайлова при цьому не пропонує просто залишити необхідні об’єкти без охорони. За її позицією, функції із захисту критичної інфраструктури та комунальних об’єктів мають бути окремо проаналізовані й передані структурам, які здатні їх виконувати.

    Чи матиме ця ініціатива достатню кількість голосів у Київраді, наразі невідомо. Поки що йдеться саме про політичну ініціативу двох депутаток, а не про вже ухвалене рішення щодо ліквідації організації.

    Сам конфлікт на Теремках триває не перший місяць.

    У серпні мешканці Голосіївського району вийшли на протести після того, як стало відомо про масштаби можливого видалення зелених насаджень заради прокладання резервної тепломережі.

    Початкові документи передбачали значне втручання в зелену зону. Державна екологічна інспекція повідомляла, що в межах усього будівельного коридору під видалення могли потрапити 662 дерева, частину з яких планували пересадити.

    Саме ця цифра й стала одним із головних приводів для протестів.

    «Ненька інфо» раніше детально писала, як після кількох тижнів протистояння початкову схему суттєво переглянули: Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів

    Після протестів, консультацій із мешканцями, інженерами та науковцями місто погодило оптимізовану схему. За інформацією КМДА, на нинішній ділянці планують зберегти близько 160 дерев, видаленню мають підлягати близько десяти, а частину інших насаджень повинні кронувати.

    Повністю змінювати маршрут міська влада відмовилася.

    КМДА пояснює це тим, що альтернативні маршрути вимагали б перенесення великої кількості підземних мереж, нових проєктів, державної експертизи і могли б суттєво затримати будівництво.

    При цьому для міської влади головний аргумент — не сама теплотраса як інфраструктурний проєкт, а її значення під час війни.

    За даними КМДА, нова магістраль має дати можливість забезпечити резервне теплопостачання Теремків-1 і Теремків-2 у випадку аварії або пошкодження основного джерела тепла. Місто заявляло, що йдеться приблизно про 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

    Петро Пантелеєв 22 вересня попереджав, що блокування робіт може створити ризики вже цієї зими. За його словами, під час попереднього опалювального сезону район мав проблеми після масованих російських атак, тому резервний канал теплопостачання потрібно завершити до початку холодів.

    Тобто основна суперечка вже давно не виглядає як простий конфлікт «дерева проти тепла».

    Мешканці не заперечують саму необхідність резервного опалення, але вимагали мінімізувати втручання в зелену зону. Місто врешті погодилося скоригувати частину проєкту. Однак після відновлення робіт 21 вересня конфлікт спалахнув знову — цього разу вже навколо присутності «Муніципальної охорони».

    КМДА заявляла, що того дня дерев узагалі не видаляли, а на майданчику виконували будівельно-монтажні роботи. Міська влада також заперечила повідомлення про нібито поновлення масштабної вирубки.

    Водночас активісти публікували кадри роботи спецтехніки і продовжували звинувачувати владу в недостатній прозорості.

    Саме тут конфлікт і перейшов у політичну площину.

    Для Михайлової та Семенової питання теплотраси тепер стало аргументом для ширшої дискусії про те, навіщо Києву власна велика комунальна охоронна структура та де проходить межа її повноважень у конфліктах між міською адміністрацією та громадянами.

    Позиція депутаток полягає в тому, що під час воєнного стану витрачати кошти на організацію, яка, на їхню думку, може використовуватися для фізичного протистояння з мешканцями, недоцільно.

    Позиція КМДА прямо протилежна: «Муніципальна охорона» діє на законних підставах, охороняє комунальні об’єкти та критично важливу інфраструктуру, а на Теремках виконувала функції з підтримання порядку і безпеки в зоні будівельних робіт.

    Тепер подальша доля організації залежатиме вже не від конфлікту безпосередньо біля траншеї на Теремках, а від політичного рішення Київради.

    Якщо ініціатива дійде до офіційного проєкту рішення, депутатам доведеться визначитися не лише з питанням розпуску, а й із тим, хто замінить 1600 працівників структури на об’єктах, які вона зараз охороняє, та скільки це коштуватиме місту.

    Тож історія, яка влітку починалася із суперечки про понад 600 дерев, у вересні переросла спочатку в протистояння навколо будівельного майданчика, а тепер — у дискусію про існування цілої комунальної силової структури столиці. І саме питання про «Муніципальну охорону» може стати наступним великим конфліктом уже безпосередньо в сесійній залі Київради.

  • Усик різко відповів на скандал довкола рішення судді в бою з Верховеном

    Усик різко відповів на скандал довкола рішення судді в бою з Верховеном

    Чемпіон світу у надважкій вазі Олександр Усик прокоментував дискусії навколо рішення рефері у поєдинку проти нідерландського кікбоксера Ріко Верховена, після якого частина експертів і вболівальників заявила про нібито передчасну зупинку бою. Українець наголосив, що не вважає за потрібне оцінювати роботу суддів і зосереджується виключно на власному виступі.

    Його слова наводить Boxing King Media.

    Йдеться про поєдинок, у якому Усик спочатку провів успішну серію ударів і відправив суперника в нокдаун, після чого кинувся добивати. У цей момент рефері зупинив бій і зафіксував перемогу українця технічним нокаутом. Саме це рішення і стало предметом суперечок, оскільки частина коментаторів вважає, що Верховен мав шанс продовжити поєдинок, а зупинка могла бути передчасною.

    Усик, коментуючи ситуацію, заявив, що не аналізує суддівські рішення під час або після бою, оскільки це не входить до його обов’язків у ринзі.

    “О, я про це не думаю. Багато хто каже: ‘Гей, це було рано’. Або: ‘Це не так’. Слухайте, це не моя робота. Моя робота — бокс”, — сказав він.

    Українець підкреслив, що під час поєдинку був повністю сфокусований на супернику та власній тактиці, а не на записках суддів чи можливих сценаріях розвитку подій. За його словами, головним завданням було домінувати в ринзі та досягти результату, а всі інші рішення ухвалює рефері.

    Після бою навколо результату виникла додаткова дискусія: нідерландський кікбоксер уже подав офіційний протест, стверджуючи, що рефері зупинив поєдинок занадто рано. Також у медіапросторі з’явилися різні оцінки, а частина фахівців зазначає, що Верховен місцями виглядав конкурентно та мав епізоди переваги, що додало аргументів прихильникам перегляду рішення.

    Водночас сам Усик не став загострювати ситуацію навколо скандалу та заявив, що наразі не обговорює наступного суперника і бере час на відновлення після бою. Серед потенційних варіантів майбутніх поєдинків у медіа згадуються бої проти Деонтея Вайлдера, Агіта Кабаєла або можливий реванш із Верховеном, однак українець наголосив, що остаточних рішень поки немає.

    Позиція Усика залишається незмінною: він не втручається у суддівські суперечки та вважає, що оцінка таких моментів — відповідальність офіційних осіб бою, а не спортсмена, який виходить у ринг для поєдинку.

  • У Києві протестували проти нового Цивільного кодексу

    У Києві протестували проти нового Цивільного кодексу

    У Києві в Маріїнському парку відбулася акція протесту проти нового проєкту Цивільного кодексу України, який Верховна Рада підтримала у першому читанні. Подія зібрала громадських активістів, правозахисників та небайдужих громадян, які висловили занепокоєння окремими положеннями законопроєкту та вимагали його суттєвого доопрацювання до другого читання.

    Учасники акції прийшли з плакатами, на яких були написані різні гасла: «Красти землю – це теж доброзвичайність?», «Київ проти 15150», «15150 тільки для депутатів», «Ганьба» та інші. Люди наголошували, що документ має значний вплив на базові правові механізми держави та права громадян, тому не може ухвалюватися без широкого суспільного обговорення та врахування правок експертного середовища.

    Під час протесту в Маріїнському парку лунали скандування: «Руки геть від прав людини!», «Українська земля не для дерибану!» та «Не допустимо відкат!». Протестувальники заявляли, що низка положень нового Цивільного кодексу викликає серйозні запитання щодо їх відповідності принципам правової держави та захисту громадянських свобод.

    Основними претензіями до законопроєкту учасники акції називають потенційні зміни у визначенні поняття родини, можливі корективи у сфері права власності та механізмах захисту державного майна. Окремо висловлюється занепокоєння, що деякі норми можуть ускладнити роботу журналістів-розслідувачів та обмежити доступ до інформації, яка становить суспільний інтерес.

    На думку частини учасників, нова редакція Цивільного кодексу потребує додаткового аналізу з боку правників, профільних експертів та громадських організацій, оскільки може вплинути на баланс між державним регулюванням, приватною власністю та свободою слова.

    Передісторія

    28 квітня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. Документ фактично має замінити чинну редакцію, яка діє вже багато років та регулює ключові цивільно-правові відносини в країні — від права власності до сімейних і договірних відносин.

    Попередній варіант законопроєкту вже викликав суспільний резонанс через низку спірних норм, зокрема щодо сімейного законодавства. У ході дискусій найбільш критиковані положення були переглянуті, зокрема пропозиції щодо зниження шлюбного віку до 14 років було вилучено після суспільного обговорення.

    Втім, оновлена редакція документа також стала предметом критики. Громадські активісти та правозахисні організації заявляють, що низка формулювань залишаються недостатньо чіткими або можуть створити ризики для прав громадян. У березні в Києві вже проходив «Марш жінок», учасники якого виступали проти окремих положень нового Цивільного кодексу, а 5 травня в столиці відбулася ще одна акція протесту.

    Також учасники попередніх зібрань повідомляли про випадки, які вони розцінювали як спроби обмеження змісту плакатів з боку правоохоронців, зокрема вимоги прибрати окремі написи.

    Окремо зазначається, що представники Європейського Союзу, серед яких посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, заявили про аналіз положень проєкту Цивільного кодексу на відповідність європейським стандартам права.

    Наразі обговорення законопроєкту триває, а громадські організації закликають до відкритого діалогу та внесення змін до документа до його розгляду у другому читанні у Верховній Раді України.

  • У Києві мешканці перекрили вулицю через незаконну забудову у Голосіївському районі

    У Києві мешканці перекрили вулицю через незаконну забудову у Голосіївському районі

    У Голосіївському районі Києва триває скандал навколо забудови на вул. Ціолковського, 44. Про це пише видання КВ.

    Місцеві мешканці вже кілька років борються проти проєкту, який зводиться під виглядом реконструкції приватної садиби. Насправді, як стверджують протестувальники, забудовники знесли невеликий будинок і почали будувати багатоповерховий комплекс на понад півсотні квартир.

    За документами, ділянка мала призначення для “садибної забудови”. Але компанія, пов’язана з девелопером “450 Group”, почала масштабне будівництво. Люди переконані, що інфраструктура мікрорайону не витримає такої кількості мешканців: уже зараз фіксуються перебої з водопостачанням, пошкодження каналізаційних колодязів, просідання ґрунту і тріщини в сусідніх будинках.

    Мешканці наголошують: нова будівля займає до 90% ділянки при дозволених 50%, а місця для паркінгу взагалі не передбачено. Також ігнорується вимога погодження будівництва із КП “СУППР”, адже територія вважається зсувонебезпечною.

    Люди неодноразово зверталися до КМДА, ДАБК та поліції. У серпні 2023 року навіть було відкрито кримінальне провадження за фактом самоправства. Але справу фактично “заморозили”.

    Тоді мешканці вдалися до радикальних дій: перекривали вулицю старими автомобілями з написами проти забудови. Однак, будівництво триває, адже правоохоронні органи та чиновники поки не зупинили процес.

    Девелопером виступає компанія “450 Group”, відома своїми скандальними проєктами — “O47” на вул. Ольжича та “B44” на Булаховського. Її власник, Олександр Рябчун, нині проходить обвинуваченим у справі про відмивання грошей і підробку документів при іншому будівництві.

    Власником землі на Ціолковського є Олександр Невойт, який, за даними журналістів, пов’язаний із Рябчуном.

    Скандал на Ціолковського — лише один із десятків прикладів незаконної забудови в Києві, коли на землях для приватних будинків виростають багатоповерхівки. Подібні конфлікти вже були у Жулянах (ЖК “Parkland”) і на Караваєвих Дачах.

    Місцеві жителі вимагають від КМДА та правоохоронців припинити практику “садибних багатоповерхівок” і домогтися знесення незаконних об’єктів.

  • Акція протесту проти режисера Білоуса проходить під стінами Молодого театру

    Акція протесту проти режисера Білоуса проходить під стінами Молодого театру

    У Києві біля будівлі Молодого театру розгортаються акції протесту. Десятки студентів, митців та небайдужих громадян вийшли, аби висловити обурення і закликати міську владу до рішучих дій. Головна вимога протестувальників — відсторонення режисера Білоуса від посади через звинувачення у сексуальних домаганнях.

    Активісти тримають плакати з гаслами, спрямованими проти безкарності й закликають керівництво Києва до негайної реакції. «Звинувачення такого роду не повинні ігноруватись. Людина, яку підозрюють у харасменті, не має залишатись на посаді до завершення розслідування», — заявили організатори акції.

    На тлі протестів ситуацією займаються правоохоронні органи. Поліція вже відкрила кримінальне провадження за статтею 153 Кримінального кодексу України, що стосується сексуального насильства.

    Інформація про можливі домагання вперше з’явилася у соціальних мережах, після чого до поліції звернулися колишні студентки та адміністрація Київського університету театру, кіно та телебачення імені Карпенка-Карого. Наразі триває збір свідчень та проведення опитувань студентів, викладачів і випускників університету.

    Театральна спільнота закликає до відкритого розгляду ситуації. На думку митців, уникнення вирішення цього питання підриває довіру до інституцій, що мають забезпечувати безпеку та справедливість.

    Протестувальники заявляють, що не зупиняться, доки не отримають офіційної реакції міської влади та не побачать рішучих кроків до справедливого розслідування.

    Скандал навколо харасменту викликав широкий резонанс у суспільстві. Ситуація стає лакмусовим папірцем, який покаже, наскільки серйозно в Україні готові реагувати на випадки сексуального насильства у культурних та освітніх установах.

  • Іспанські фермери протестують через імпорт українських круп

    Іспанські фермери протестують через імпорт українських круп

    Іспанська організація Unión de Uniones провела акцію протесту в Брюсселі, заявляючи про серйозні економічні наслідки, викликані імпортом українських крупів. За словами представників організації, ціни на крупи в Європейському Союзі впали на 45%, що негативно позначилося на місцевих виробниках.

    У Unión de Uniones наголосили, що надходження українських круп зросло настільки, що у 2023 році воно становило майже 8,4 млн тонн, а в першій половині 2024 року наблизиться до 6,5 млн.

    «Більше половини українських круп надходять до ЄС і до того ж за дедалі нижчими цінами», – заявили в організації, називаючи це визначальним чинником падіння цін на крупи євровиробників, яке з травня 2022 року становило 45%.

    «Фермери не збираються сидіти склавши руки доти, доки не буде реалізовано захисних положень, а імпортовані зернові не відповідатимуть тим самим умовам, які вони вимагають від нас», – сказав координатор Unión de Uniones Луїс Кортес.

    «І ми продовжимо наші протести, якщо наші прохання будуть проігноровані», – додав він.

  • На Волині громада протестувала біля ТЦК через затримання трьох юнаків

    На Волині громада протестувала біля ТЦК через затримання трьох юнаків

    У суботу, 3 серпня 2024 року, у місті Ковель, Волинської області, відбулася акція протесту біля приміщення територіального центра комплектування (ТЦК). Обурені жителі зібралися біля будівлі, висловлюючи своє невдоволення щодо дій представників ТЦК, які, на їхню думку, незаконно затримали трьох юнаків.

    Фото і відеозаписи з акції протесту поширилися в соціальних мережах. Мітингувальники вимагали від співробітників ТЦК відпустити затриманих.

    За даними місцевих ЗМІ, пізно ввечері юнаків відпустили і акція протесту закінчилась без жертв.

    Як розповіла Суспільному речниця обласного управління Національної поліції Ольга Бузулук, на місці працювали декілька нарядів поліції та слідчо-оперативна група. За даними правоохоронців, біля приміщення Ковельського ТЦК зібрались кілька десятків людей.

    “У поліції з’ясовують обставини цієї події та встановлюють учасників. Відомості за цим фактом зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень громадян”, — сказала речниця. — Після з’ясування всіх деталей прийматимуться подальші процесуальні рішення”.

    На відеозапис видно, що десятки протестувальників перекрили дорогу перед ТЦК і намагались потрапити всередину установи.

    Пізніше на цю подію відреагувало керівництво Волинського обласного ТЦК.

    В його заяві сказано, що трьох чоловіків дійсно доставили до ТЦК через відсутність військово-облікових документів.

    “Їх запрошено до Ковельського РТЦК та СП для перевірки їхнього відношення до військової служби, притягнення до адміністративної відповідальності тощо”.

    зсу

    Автор фото,соцмережі

    Підпис до фото,Мітингарі намагалися пройти на територію ТЦК

    Дії військових назвали абсолютно законними. Надалі ситуацію, на думку Волинського обласного територіального центру комплектування, почали використовувати російські спецслужби.

    зсу

    Автор фото,соцмережі

    Підпис до фото,Між співробітниками ТЦК і мітингарями виникали конфлікти

    “Заклики до бунту, що розповсюдились вчора по соціальних мережах Ковельської територіальної громади та Волинської області, були помічені ворожими пропагандистськими каналами, які вдало використали це у своїх цілях”, – сказано в заяві.

    зсу

    Автор фото,соцмережі

    Підпис до фото,В сторону ТЦК мітингувальники кидали покришки

    В ТЦК вважають, що конфлікт підтримувався та спрямовувався у “необхідному руслі” російськими спецслужбами через відповідні “інформаційні системи”.

    На це начебто вказують наступні методи їхньої роботи: емоційні гойдалки, маніпуляції свідомістю громадян, підбурювання до непокори тощо.

    Також була виявлена активність інтернет-ботів. Керівництво ТЦК вважає цю ситуацію “повністю спровокованою” і наголошує про відповідальність тих, хто “підбурював громадян до протиправних дій та тих, хто брав у цьому найактивнішу участь”.

    Місцева влада Ковеля цю подію не коментувала.