Golosnovinua.com

Позначка: протиракетна оборона

  • Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час робочого візиту до Риги провів переговори з прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом. У центрі розмови опинилися одразу два напрями, які Київ вважає критичними найближчими місяцями: подальше військове посилення України та підготовка енергосистеми до нового опалювального сезону. Окремо сторони говорили про співпрацю оборонних підприємств і поглиблення партнерства між Україною та Латвією на тлі тривалої російської агресії.

    За словами Буданова, Україна розраховує на продовження військової співпраці з Ригою та розширення контактів між оборонними індустріями двох держав. Водночас напередодні зими Київ зацікавлений у тому, щоб уже погоджене або підготовлене Латвією енергетичне обладнання надходило якомога швидше. Керівник ОП наголосив, що питання передачі такої техніки зараз необхідно прискорити.

    Такий акцент має конкретне підґрунтя. Латвія вже реалізує окрему програму допомоги українській енергетиці. У квітні уряд країни ухвалив рішення передати Чернігівській області 48 стаціонарних дизельних генераторів загальною вартістю близько 1,2 млн євро, включно з витратами на доставку. Обладнання призначене для відновлення критичної інфраструктури та забезпечення безперервності енергопостачання. У липні латвійське Міністерство економіки повідомляло, що початок поставок вдалося перенести з середини вересня на більш ранній термін.

    Це не перша енергетична допомога Риги. За даними латвійського уряду, станом на початок 2026 року гуманітарна та державна підтримка України з боку Латвії перевищувала 92 млн євро. До неї входили генератори, трансформатори, медичне обладнання та інша техніка для критичної інфраструктури. Під час одного з візитів до України латвійська сторона також повідомляла про передачу обладнання для теплоелектростанцій, генераторів і трансформаторів.

    Для України ця тема набуває особливого значення саме напередодні осінньо-зимового періоду. Росія протягом війни систематично атакує електростанції, підстанції, теплову генерацію та інші елементи енергетичної системи. Тому Київ на переговорах із партнерами паралельно просить як додаткові засоби протиповітряної оборони, так і резервне енергетичне обладнання, яке дозволяє швидше відновлювати електро- і теплопостачання після ударів.

    Не менш важливою частиною переговорів Буданова з Кулбергсом стала оборона. Латвія залишається одним із партнерів, які витрачають на військову підтримку України значну частку власної економіки. Міністерство оборони країни підтвердило, що у 2026 році військова допомога Україні становитиме понад 0,25% латвійського ВВП. Крім цього, Рига вже зробила внесок у розмірі 17 млн євро до натовської ініціативи PURL, через яку союзники фінансують закупівлю пріоритетного озброєння для України.

    Усього з 2022-го до 2025 року військова підтримка, надана Латвією Україні, сягнула приблизно 665 млн євро. Вона включала озброєння та військову техніку, підготовку українських військовослужбовців, закупівлі продукції латвійської оборонної промисловості та внески до міжнародних механізмів допомоги. У 2026 році одним із центральних напрямів залишаються безпілотники та засоби боротьби з ними. Латвія також продовжує відігравати провідну роль у Коаліції дронів.

    Фактично нинішня зустріч Буданова і Кулбергса продовжує домовленості, які Київ і Рига оформили ще влітку. 9 червня Володимир Зеленський і новопризначений на той момент прем’єр Латвії Андріс Кулбергс підписали в Таллінні так звану Drone Deal. Документ передбачає співпрацю у сфері безпілотників, протиповітряної та протиракетної оборони, постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва та обмін технологіями й бойовим досвідом.

    Паралельно Україна й Латвія уклали ширшу угоду про оборонне співробітництво на десять років із можливістю продовження. Вона передбачає спільне виробництво, локалізацію технологій, передачу експертизи, співпрацю щодо безпілотних систем та ППО, а також взаємодію у сфері розвідки. Латвійське Міністерство оборони повідомляло, що протягом перших двох років дії документа Рига планує спрямувати приблизно 110 млн євро на реалізацію його цілей.

    Тож слова Буданова про розширення партнерства між оборонними індустріями не є лише загальною дипломатичною заявою. Обидві країни вже створили юридичну основу, яка дозволяє закуповувати продукцію латвійських виробників для України, фінансувати українські підприємства, запускати спільне виробництво й обмінюватися технологіями.

    Причому просто зараз Міністерство оборони Латвії формує окремий каталог продукції своєї військової промисловості для потреб України. Українська сторона зможе визначити в ньому необхідні системи й технології, після чого Рига оцінюватиме можливість їх закупівлі в межах військової допомоги. Заявки латвійських підприємств до каталогу приймаються до 14 вересня.

    Візит Буданова до Риги при цьому значно ширший за одну зустріч із прем’єром. Напередодні, 9 вересня, керівник Офісу президента провів переговори з міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Латвійська сторона називала серед тем регіональну безпеку, військову допомогу Україні та партнерство оборонних промисловостей. Також було заплановано участь обох посадовців у дискусії Riga Conference, присвяченій тому, як бойовий досвід України може бути інтегрований у планування НАТО.

    Ще одна зустріч має відбутися вже на найвищому державному рівні. В офіційному календарі президента Латвії Едгарса Рінкевичса на 10 вересня значиться зустріч із Кирилом Будановим у Ризькому замку о 13:00. Це свідчить про те, що нинішній візит охоплює одразу політичний, військовий та безпековий рівні латвійського керівництва.

    Під час розмови з Кулбергсом Буданов також заявив, що російська агресія давно перестала бути виключно проблемою України. Цей мотив добре вписується в нинішню політику самої Латвії. Як країна НАТО з безпосереднім кордоном із Росією, вона останніми роками різко збільшує витрати на оборону, посилює східний кордон, нарощує ППО та системи боротьби з безпілотниками. З 2 вересня до 8 жовтня по всій країні проходять масштабні навчання Namejs 2026, де особливу увагу приділяють застосуванню дронів і протидії безпілотним системам, причому під час планування прямо враховується український бойовий досвід.

    Символічне місце для переговорів Буданова та Кулбергса теж привернуло увагу. Розмова відбулася в Ризькому мотормузеї, до створення якого безпосередньо причетний батько нинішнього прем’єра Латвії Віктор Кулбергс. Саме він очолював латвійський Клуб антикварних автомобілів і був одним із головних ініціаторів створення музею, який відкрився у 1989 році.

    Буданов використав експозицію з автомобілями радянських керівників як політичну метафору, порівнявши долю радянської імперії з перспективами сучасної Росії. Зокрема, він звернув увагу на пошкоджений Rolls-Royce, пов’язаний із Леонідом Брежнєвим, і завершив допис тезою про те, що імперії, побудовані на агресії та ілюзіях, зрештою залишаються без майбутнього.

    Водночас історичну деталь про сам Rolls-Royce варто подавати обережно. У популярній версії автомобіль часто називають розбитою машиною Брежнєва, однак існують дані, що в ДТП насправді потрапив не сам радянський генсек, а водій радянської служби охорони. Тому слова Буданова про цей експонат коректніше сприймати як політичну метафору, а не точний опис обставин старої аварії.

    Нинішні переговори в Ризі показують, що напередодні зими Україна намагається одночасно закрити дві вразливі зони — захист неба й стійкість енергосистеми. Від Латвії Київ очікує не лише продовження постачання зброї та дронів, а й швидшої передачі обладнання, необхідного для роботи критичної інфраструктури. А підписані раніше довгострокові угоди означають, що співпраця поступово переходить від окремих пакетів допомоги до спільного виробництва, технологічного обміну й постійного партнерства оборонних підприємств.

  • «Ракет до Patriot немає»: Зеленський пояснив, чому Росія нарощує балістичні удари

    «Ракет до Patriot немає»: Зеленський пояснив, чому Росія нарощує балістичні удари

    Президент України Володимир Зеленський заявив про критичний дефіцит ракет-перехоплювачів до зенітно-ракетних комплексів Patriot після масованої атаки Росії в ніч на 1 серпня. За його словами, саме нестача боєприпасів до систем, здатних перехоплювати балістику, суттєво обмежила можливості української протиповітряної оборони та дозволила більшій кількості російських ракет досягти цілей.

    Глава держави повідомив, що під час нічного удару Росія застосувала загалом 35 ракет різних типів, із яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників. Основною ціллю атаки став Київ.

    За словами Зеленського, українським силам вдалося перехопити лише одну балістичну ракету. Президент прямо пов’язав такий результат із нестачею ракет до Patriot.

    «Лише одну балістичну ракету сьогодні вночі вдалося збити просто тому, що немає ракет до Patriot. І саме такий дефіцит перехоплювачів проти балістики лише заохочує Росію наносити такі удари проти життя», — заявив Зеленський.

    Він наголосив, що проблема полягає не у відсутності самих сучасних систем протиповітряної оборони, а в недостатньому запасі ракет до них. Patriot є одним із небагатьох комплексів на озброєнні України, здатних ефективно працювати проти балістичних цілей, тому запас перехоплювачів має критичне значення під час масованих атак.

    Президент закликав партнерів прискорити передачу Україні засобів протиповітряної та протиракетної оборони, а також боєприпасів до них. За його словами, такі ресурси потрібні Україні негайно, а не мають залишатися на складах союзників як резерв на майбутнє.

    «Дуже важливо, щоб партнери почули, що ці засоби потрібні не десь на складах для можливих сценаріїв, а тут і зараз, щоб російську війну можна було стримати й зупинити в Україні. Кожен пакет із антибалістикою зберігає життя наших людей. І кожна ніч, коли її немає, призводить до жертв», — наголосив президент.

    Заява пролунала після однієї з найважчих атак на Київ останнього часу. В ніч на 1 серпня російські війська завдали серії ударів балістичними ракетами по столиці та області.

    За даними, оприлюдненими станом на ранок, у Києві загинули щонайменше дев’ятеро людей, ще близько 30 отримали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей.

    Найбільше жертв зафіксували у Дарницькому районі, де загинули семеро людей. Ще двоє стали жертвами атаки у Солом’янському районі.

    Руйнування та пожежі після обстрілу виникли одразу в кількох районах столиці. У Солом’янському районі частково зруйновано п’ятиповерховий житловий будинок, де рятувальники евакуйовували людей із верхніх поверхів.

    У Дарницькому районі пошкоджено житлові та нежитлові будівлі, автомобілі, а на одній із відкритих територій утворилася велика вирва.

    Пошкодження також зафіксували у Шевченківському, Дніпровському та Печерському районах. У Шевченківському районі виникли пожежі в нежитлових будівлях і загорілися автомобілі швидкої допомоги.

    Крім того, внаслідок атаки було пошкоджено будівлю посольства Литви в Україні. Інформації про постраждалих серед дипломатів не повідомлялося.

    Нічний удар знову загострив дискусію про обсяг та швидкість постачання Україні сучасних систем протиракетної оборони. Київ протягом останніх місяців неодноразово закликав партнерів збільшити кількість комплексів Patriot та передавати більше ракет PAC-3, які використовуються для перехоплення балістичних цілей.

    Саме балістичні ракети залишаються однією з найскладніших загроз для української ППО. Вони рухаються з надзвичайно високою швидкістю, а час між фіксацією запуску та потенційним влучанням може бути дуже коротким. Це значно зменшує можливості для реагування цивільного населення та екстрених служб.

    Крім того, Росія дедалі частіше комбінує балістичні удари з великою кількістю ударних безпілотників. Така тактика змушує українську ППО одночасно працювати проти різних типів цілей і витрачати значну кількість боєприпасів.

    Зеленський наголосив, що нестача перехоплювачів створює для Москви відчуття безкарності. Якщо російське командування бачить, що Україна не має достатньої кількості ракет для знищення балістичних цілей, воно отримує додатковий стимул застосовувати такі ракети масовано.

    Саме тому президент закликав союзників оцінювати постачання боєприпасів до ППО не лише як військову допомогу, а як безпосередній інструмент захисту цивільного населення.

    Київ також наполягає, що посилення протиракетної оборони України є частиною ширшої безпеки Європи. Українські військові вже мають великий практичний досвід протидії російським ракетам різних типів, а розбудова ефективного повітряного щита може стати основою для майбутньої системи захисту європейського простору.

    Після удару 1 серпня президент фактично повторив ключовий сигнал, який українська влада передає партнерам останні місяці: системи Patriot самі по собі не вирішують проблему без постійного постачання ракет до них. Кожна наступна масована атака швидко виснажує запаси перехоплювачів, а їх виробництво та постачання потребують часу.

    Тому Україна просить союзників не чекати нових масштабних ударів, а формувати достатні запаси заздалегідь. За словами Зеленського, від швидкості цих рішень безпосередньо залежить, скільки російських ракет буде знищено ще в повітрі та скільки життів удасться врятувати під час наступних атак.

  • «Кожна затримка призводить до смертей»: Сибіга після удару по Києву терміново звернувся до союзників

    «Кожна затримка призводить до смертей»: Сибіга після удару по Києву терміново звернувся до союзників

    Після масованої російської атаки на Київ у ніч проти 1 серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів максимально прискорити рішення щодо посилення української протиповітряної та протиракетної оборони. Глава МЗС наголосив: затримки з передачею систем ППО та ракет-перехоплювачів безпосередньо впливають на здатність України захищати цивільне населення.

    Новий удар став одним із масштабних застосувань Росією балістичного озброєння проти української столиці. За словами Сибіги, під час атаки російські війська випустили близько трьох десятків балістичних ракет.

    Міністр звернув увагу, що це вже другий масштабний удар такого характеру протягом двох днів. На його думку, Москва дедалі активніше робить ставку на повітряний терор, намагаючись компенсувати нездатність досягти бажаних результатів на полі бою.

    Сибіга закликав партнерів України не зволікати з передачею додаткових систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також боєприпасів до них. Особливо критичною залишається наявність засобів, здатних перехоплювати балістичні ракети.

    Глава української дипломатії наголосив, що швидкість ухвалення рішень та фактичних поставок має вирішальне значення. За його словами, кожне посилення української ППО означає врятовані життя, тоді як затримки залишають українські міста більш уразливими перед наступними ударами.

    Це не перший випадок, коли глава МЗС останнім часом акцентує увагу союзників саме на балістичній загрозі. Ще 8 липня під час засідання Ради Україна–НАТО в Анкарі Сибіга назвав протиповітряну оборону головним пріоритетом і заявив про термінову потребу України в системах та перехоплювачах. Тоді він зазначив, що Москва робить ставку на «балістичний терор» як одну зі своїх ключових переваг.

    13 липня під час засідання Ради ЄС у закордонних справах Сибіга знову порушив це питання. Він закликав європейських партнерів долучатися до створення антибалістичної коаліції та заявив, що Росія має бути позбавлена своєї балістичної переваги. МЗС тоді наголошувало, що розвиток протиракетних спроможностей важливий не тільки для України, а й для довгострокової безпеки самої Європи.

    Таким чином, нинішнє звернення після атаки на Київ продовжує дипломатичну лінію України, спрямовану на нарощування саме протиракетної складової ППО.

    «Битва за небо» стає ключовою

    Сибіга заявив, що саме здатність України протистояти російським ударам із повітря значною мірою визначатиме подальший перебіг війни.

    Раніше глава МЗС уже використовував формулювання про «битву за небо», наголошуючи, що перевага в повітрі критично важлива для завершення війни. Під час липневого засідання Ради Україна–НАТО він також говорив про необхідність своєчасного надходження перехоплювачів, особливо з огляду на майбутній осінньо-зимовий період.

    Це питання стає особливо гострим на тлі інтенсивного застосування Росією балістичних ракет. На відміну від більшості крилатих ракет та безпілотників, балістичні цілі рухаються з дуже високою швидкістю та залишають значно менше часу для реагування.

    Саме тому Україна регулярно закликає союзників збільшувати кількість систем, здатних працювати проти таких загроз, а також забезпечувати стабільне постачання ракет-перехоплювачів.

    Дев’ятеро загиблих після нічної атаки

    Заклик Сибіги прозвучав після важкої ночі для української столиці. За наведеними станом на ранок даними, внаслідок російського удару по Києву загинули щонайменше дев’ятеро людей, ще 28 отримали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей.

    Найбільше жертв зафіксовано у Дарницькому районі — там загинули семеро людей. Ще двоє стали жертвами атаки у Солом’янському районі.

    Наслідки удару фіксували одразу в кількох частинах столиці. У Солом’янському районі сталося часткове руйнування та займання п’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальникам довелося евакуйовувати людей із верхніх поверхів.

    У Дарницькому районі повідомлялося про пожежі, пошкодження будівель та автомобілів. На відкритій території також утворилася вирва.

    Пожежі та пошкодження фіксували й в інших районах Києва. До ліквідації наслідків атаки залучили рятувальників, медиків, поліцейських та комунальні служби.

    Україна домагається більшого захисту від балістики

    Питання посилення української ППО залишається одним із центральних у переговорах Києва із союзниками. Особливу увагу українська сторона приділяє саме протиракетній обороні.

    У МЗС наголошували, що проблема виходить далеко за межі захисту окремих українських міст. Київ пропонує розглядати накопичений під час війни досвід як основу для майбутньої системи протиракетного захисту Європи. Під час засідання Ради ЄС 13 липня Сибіга прямо закликав партнерів активніше долучатися до антибалістичної коаліції під українським лідерством.

    Міністр також пов’язує посилення ППО з дипломатичними перспективами завершення війни. Логіка української сторони полягає в тому, що позбавлення Москви можливості ефективно застосовувати масовані ракетні удари зменшить один із головних інструментів військового та психологічного тиску Кремля.

    Після нового удару по Києву цей аргумент знову став центральним у зверненні української дипломатії до партнерів. Сибіга наголосив: чим сильнішим буде захист українського неба, тим менше можливостей Росія матиме для терору цивільного населення і тим ближчою стане перспектива завершення війни.

    Україна фактично просить партнерів не лише оголошувати нові пакети підтримки, а максимально скорочувати час між політичним рішенням та реальною появою систем і перехоплювачів в українських підрозділах ППО. Після чергового масованого балістичного удару Київ знову наголошує: у випадку протиповітряної оборони час поставок безпосередньо вимірюється людськими життями.

  • Зеленський попередив про нову ракетну загрозу: Росія зможе дістати будь-яке місто Європи

    Зеленський попередив про нову ракетну загрозу: Росія зможе дістати будь-яке місто Європи

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія стрімко нарощує свої ракетні можливості й уже найближчим часом може отримати здатність завдавати ударів балістичними ракетами на відстань до 5 тисяч кілометрів. За словами глави держави, це означає, що під потенційною загрозою опиниться практично будь-яке місто Європи, а тому європейським країнам необхідно якнайшвидше створити спільну систему протиракетної оборони.

    Про це Зеленський заявив в інтерв’ю французькому телеканалу BFMTV.

    Президент наголосив, що російська армія вже володіє потужним арсеналом балістичних ракет і продовжує розвивати свої можливості у цьому напрямку. За його словами, досягнення дальності польоту у 5 тисяч кілометрів для Росії є лише питанням часу.

    “Це правда, що Росія має дуже потужні балістичні ракети, і що вони мають або незабаром матимуть здатність запускати ракети на відстань до 5000 км. Це лише питання часу”, – заявив глава держави.

    Володимир Зеленський підкреслив, що у разі реалізації таких можливостей Росія зможе завдавати ударів практично по будь-якому населеному пункту на території Європи. На його переконання, це створює принципово новий рівень безпекових ризиків для всього європейського континенту.

    Президент зазначив, що саме через таку загрозу країнам Європи необхідно прискорити створення власної сучасної системи протиракетної оборони, здатної ефективно перехоплювати балістичні ракети великої дальності.

    За словами Зеленського, Україна вже бере безпосередню участь у розробці нової європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. Він повідомив, що тривають випробування нових технологій, до яких залучені вісім європейських держав.

    Глава держави висловив сподівання, що у разі успішного завершення випробувань нова система може бути представлена вже цього року. За його словами, вона має стати доступнішою за американські комплекси Patriot, водночас забезпечуючи високий рівень захисту від сучасних балістичних загроз.

    Президент також наголосив, що майбутня система покликана гарантувати безпеку не лише України, яка вже понад чотири роки перебуває під постійними російськими ракетними атаками, а й усієї Європи, враховуючи швидке зростання ракетного потенціалу Російської Федерації.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі активізації європейської співпраці у сфері протиракетної оборони. Напередодні, 13 липня, лідери Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції, Великої Британії та України підписали декларацію про створення Інтегрованої коаліції з протиракетної оборони.

    У документі наголошується, що нову ініціативу започаткували у відповідь на стрімке зростання загрози застосування балістичних ракет. Основною метою коаліції стане формування єдиної інтегрованої архітектури протиракетної оборони, яка доповнюватиме вже наявні національні системи ППО та ПРО європейських держав.

    Передбачається, що така система дозволить координувати засоби виявлення, перехоплення та управління протиракетною обороною між країнами-учасницями, значно підвищивши рівень захисту європейського повітряного простору.

    Паралельно українські оборонні компанії також працюють над власними рішеннями у сфері протиракетної оборони. Зокрема, нещодавно компанія Fire Point презентувала перспективні антибалістичні ракети FP-7.x, які розробляються для нової системи протиповітряної оборони Freyja.

    Крім самих ракет, компанія представила концепцію Freyja як майбутнього пан’європейського протибалістичного щита. Згідно із задумом розробників, система має перебувати у спільній власності держав-партнерів і забезпечувати колективний захист Європи від сучасних балістичних загроз.

    На думку української влади, розвиток спільної європейської системи протиракетної оборони стає дедалі актуальнішим на тлі постійної модернізації російського ракетного озброєння та зростання потенційної небезпеки для країн НАТО і Європейського Союзу.

  • “По 5–20 ракет із кожної країни”: Зеленський зробив тривожну заяву про дефіцит Patriot

    “По 5–20 ракет із кожної країни”: Зеленський зробив тривожну заяву про дефіцит Patriot

    Україна найближчим часом отримає новий пакет ракет-перехоплювачів PAC-3 для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Водночас цього обсягу все ще недостатньо для ефективного захисту країни від масованих російських атак, тому українська дипломатія змушена буквально «вижимати» додаткові ракети з арсеналів союзників. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю журналістці Раміні Есхакзай.

    За словами глави держави, Україна вже домовилася про постачання нового пакета PAC-3, однак деталей щодо термінів він не розкрив.

    «Зараз прийде один пакет. Не буду казати, коли. Один пакет PAC-3, ми домовилися. І безумовно з кожною з країн ми проговорюємо не тільки PURL. Це офіційна програма, вона працює, але цього замало», – заявив Зеленський.

    Президент пояснив, що міжнародна програма PURL вже забезпечує регулярні поставки ракет для української протиповітряної оборони. Вона фінансується європейськими державами та іншими партнерами, які закуповують необхідні боєприпаси для України. Проте навіть її можливостей уже недостатньо, адже темпи використання перехоплювачів значно перевищують темпи їхнього виробництва та постачання.

    За словами Зеленського, Росія застосовує значно більше балістичних ракет, ніж Україна отримує нових перехоплювачів.

    «Прилітає від ворога у два рази більше, ніж надходить у рамках PURL», – наголосив Президент.

    Саме тому, за його словами, українській стороні доводиться шукати додаткові рішення.

    «Є ще альтернативні пакети, про які ми офіційно не говоримо, коли ти “вижимаєш” з кожної країни. І так 5, 10, 20 ракет дістали з кожної країни потрохи, щоб Україна могла виживати», – сказав глава держави.

    Президент визнав, що нинішній механізм забезпечення Patriot не може повністю закрити потреби української протиповітряної оборони. Саме тому Київ паралельно працює над створенням власної європейської альтернативи американським перехоплювачам.

    За словами Зеленського, найближчим часом Україна планує провести зустріч країн, які вже приєдналися до нової антибалістичної коаліції.

    «Ми найближчими тижнями, можливо навіть за тиждень, будемо намагатися зібрати країни, які зараз увійшли в антибалістичну коаліцію. Вони виробляють частини до нашої майбутньої антибалістичної системи Freya», – повідомив Президент.

    Йдеться про міжнародний проєкт Freya (Freyja), який Україна реалізує разом із європейськими партнерами. Передбачається створення сучасної системи протиракетної оборони, здатної перехоплювати балістичні ракети та стати європейською альтернативою американським Patriot. До проєкту вже планують залучити до семи країн, які вироблятимуть окремі компоненти майбутньої системи.

    Тема дефіциту PAC-3 залишається однією з найгостріших для української системи ППО. Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна веде переговори з усіма державами, які мають запаси антибалістичних ракет, щоб отримати хоча б частину їхніх арсеналів. За його словами, паралельно триває робота над запуском власного виробництва антибалістичних засобів.

    Ще в червні під час засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» Володимир Зеленський заявляв, що головним викликом для безпеки України та всієї Європи залишається саме захист від балістичних ракет. Тоді Президент закликав партнерів прискорити фінансування PURL та розвиток європейської антибалістичної програми.

    Проблема дефіциту перехоплювачів загострилася після різкого збільшення кількості російських комбінованих ударів із застосуванням балістичних ракет. У Повітряних силах ЗСУ неодноразово наголошували, що саме комплекси Patriot залишаються практично єдиною системою, здатною гарантовано перехоплювати такі цілі.

    На цьому тлі Україна продовжує працювати відразу у трьох напрямках: отримання додаткових PAC-3 від союзників, закупівля ракет через міжнародну програму PURL та створення власної європейської антибалістичної системи Freya. Саме поєднання цих механізмів, за задумом Києва, має забезпечити довгостроковий захист українського неба та зменшити критичну залежність від обмежених світових запасів американських перехоплювачів.

  • Зеленський поставив НАТО питання руба: без України Альянс не готовий до сучасної війни

    Зеленський поставив НАТО питання руба: без України Альянс не готовий до сучасної війни

    Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Форумі оборонної промисловості НАТО в Анкарі закликав союзників невідкладно прискорити створення європейської системи протиракетної оборони, збільшити виробництво сучасного озброєння та переглянути роль України в архітектурі європейської безпеки. Глава держави заявив, що нинішня війна вже кардинально змінила характер бойових дій, а Україна накопичила унікальний бойовий досвід, який має стати складовою колективної оборони НАТО. Форум став одним із центральних заходів першого дня саміту НАТО в Туреччині, присвяченим розвитку оборонної промисловості, інновацій та спільного виробництва озброєнь.

    У своєму виступі Зеленський наголосив, що питання членства України в НАТО вже давно виходить за межі політичних дискусій і безпосередньо стосується безпеки всього євроатлантичного простору. За словами президента, несправедливо залишати поза Альянсом країну, яка вже понад чотири роки стримує найбільшу війну в Європі з часів Другої світової та демонструє найвищий рівень сучасних оборонних спроможностей.

    Президент підкреслив, що навіть після завершення війни Україна залишатиметься державою, яка безпосередньо межує з Росією. Саме тому українська армія, технології та бойовий досвід можуть стати одним із найважливіших елементів системи стримування для всього Альянсу.

    Окрему увагу глава держави приділив темі протиракетної оборони. Він заявив, що сьогодні головною військовою перевагою Росії залишається можливість завдавати ударів балістичними ракетами. Водночас наявних виробничих потужностей із випуску систем Patriot і ракет до них уже недостатньо для покриття потреб України та інших європейських держав.

    «Це не може чекати до 2030 року чи пізніше», — наголосив Зеленський, пояснивши, що Європі необхідно вже зараз створювати власне виробництво сучасних протиракетних комплексів і боєприпасів до них.

    Президент повідомив, що Україна вже веде переговори зі Сполученими Штатами щодо отримання ліцензій на виробництво окремих компонентів систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot. Він закликав партнерів підтримати цю ініціативу, адже йдеться не лише про безпеку України, а й про захист сотень мільйонів громадян європейських держав. Ця тема також обговорювалася під час попередніх переговорів Зеленського з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

    Говорячи про перебіг війни, Зеленський заявив, що Україна фактично зруйнувала російську концепцію «глибокого стратегічного тилу». За його словами, сьогодні в Росії практично не залишилося великих об’єктів військової чи паливної інфраструктури, які б не опинилися під ударами українських сил.

    Президент зазначив, що навіть великі нафтопереробні підприємства, розташовані за тисячі кілометрів від українського кордону, більше не можуть почуватися недосяжними. Це, на його думку, докорінно змінює логіку сучасної війни та змушує російське керівництво витрачати значні ресурси на захист власної території.

    Окремий блок виступу був присвячений безпілотним технологіям. Зеленський порівняв революцію, яку здійснили дрони у сучасній війні, із появою кулеметів під час Першої світової війни, розвитком танків у Другій світовій війні та появою високоточної ракетної зброї.

    За словами президента, сьогодні саме безпілотники відіграють вирішальну роль у знищенні російських сил. Він повідомив, що лише протягом червня російська армія втратила майже 28 тисяч військовослужбовців, а загалом Україна щомісяця ліквідовує близько 30 тисяч окупантів. Президент наголосив, що практично кожне ураження підтверджується відеофіксацією, а переважна більшість ударів здійснюється саме за допомогою дронів.

    Окремо Зеленський звернув увагу на розвиток українських морських безпілотників. Якщо раніше вони використовувалися переважно для ураження кораблів Чорноморського флоту Росії, то тепер перетворилися на універсальні багатоцільові платформи, здатні атакувати цілі не лише на морі, а й на суші та навіть у повітрі.

    Президент також повідомив, що українська система боротьби з російськими ударними безпілотниками досягла одного з найкращих показників у світі. За його словами, сьогодні понад 90% російських дронів типу Shahed успішно перехоплюються українськими силами оборони. Такий результат став можливим завдяки поєднанню сучасних систем ППО, мобільних вогневих груп, засобів радіоелектронної боротьби та нових технологічних рішень.

    Під час виступу Зеленський представив союзникам і нову міжнародну ініціативу Drone Deal. Вона передбачає не лише експорт українських безпілотних технологій, а й спільне виробництво дронів із державами-партнерами, швидший доступ до сучасних засобів захисту критичної інфраструктури та поглиблення технологічного співробітництва між оборонними компаніями різних країн.

    Президент подякував державам і виробникам, які вже приєдналися або найближчим часом планують долучитися до цієї програми. За його словами, війна продемонструвала, що швидкість розробки та виробництва нових технологій сьогодні стала не менш важливою, ніж чисельність армії чи обсяг військових бюджетів.

    Форум оборонної промисловості став однією з ключових подій саміту НАТО в Анкарі, де союзники обговорюють збільшення оборонних інвестицій, розвиток спільного виробництва озброєнь, підтримку України та зміцнення оборонно-промислової бази Альянсу. Саме питання розвитку військової промисловості та довгострокового забезпечення України сучасною зброєю визначені серед головних тем нинішнього саміту.

  • Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Україна зробила ще один важливий крок до посилення власного оборонного потенціалу та поглиблення військово-технічного партнерства з європейськими союзниками. Під час саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який 9 червня відбувся у столиці Естонії Таллінні, президент Володимир Зеленський підписав дві стратегічно важливі угоди – Drone Deal із Латвією та Спільну декларацію про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони з Естонією. Ці домовленості відкривають нові можливості для спільного виробництва безпілотників, розвитку ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та посилення протиповітряної оборони Європи.

    Підписання відбулося в межах саміту за участі лідерів країн Північної Європи та Балтії, які від початку повномасштабного вторгнення Росії залишаються серед найбільш активних союзників України. Центральною подією переговорів між Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало укладення Drone Deal – угоди про співпрацю у сфері новітніх оборонних технологій.

    Президент України наголосив, що йдеться не лише про спільне виробництво безпілотників. Угода охоплює ширший спектр напрямків оборонної співпраці, включно з розробкою ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та інших інноваційних засобів ведення сучасної війни. За словами Зеленського, Україна готова ділитися унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни з Росією, а також допомагати партнерам підвищувати власну безпеку.

    Латвійський прем’єр Андріс Кулбергс підкреслив, що його країна зацікавлена не лише у закупівлі чи використанні українських технологій, а й у створенні спільних виробничих потужностей. Він зазначив, що сучасна війна показала критичну роль безпілотних систем, а Україна сьогодні є світовим лідером у сфері бойового застосування дронів. Саме тому латвійська сторона розглядає співпрацю як можливість отримати технологічний досвід та зміцнити власну обороноздатність.

    Підписана з Латвією угода стала вже шостим міжнародним Drone Deal для України. Раніше аналогічні домовленості були укладені з низкою держав Близького Сходу та Європи. Голова Ради національної безпеки та оборони України Рустем Умєров повідомив, що до української ініціативи вже приєдналися шість країн, а ще близько двадцяти держав виявляють інтерес до аналогічного формату співпраці.

    Не менш важливим результатом саміту стало підписання Спільної декларації про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони між Україною та Естонією. Документ передбачає поглиблення взаємодії у військово-технічній сфері, спільний розвиток оборонної промисловості, посилення співпраці у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, а також обмін бойовим досвідом. За інформацією Офісу президента України, окремий акцент буде зроблено на розвитку європейської системи протиракетного захисту.

    Під час зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом сторони також обговорили майбутню окрему угоду Drone Deal між Києвом та Таллінном. За словами Зеленського, проєкт документа вже перебуває на розгляді естонської сторони. Таким чином Естонія може стати наступною країною, яка офіційно долучиться до міжнародної програми спільного виробництва українських безпілотників та інших оборонних технологій.

    Візит українського президента до Таллінна відбувся на тлі посилення уваги європейських держав до безпілотних технологій. За останні місяці країни Балтії неодноразово повідомляли про випадки появи безпілотників у своєму повітряному просторі. Україна вважає, що частина таких інцидентів пов’язана із російськими засобами радіоелектронної боротьби, які можуть впливати на навігацію безпілотників. У зв’язку з цим Київ уже направляє своїх спеціалістів для консультацій із партнерами щодо захисту повітряного простору та протидії новим загрозам.

    Сам Зеленський наголосив, що Україна зацікавлена у створенні потужної системи безпеки для всієї Європи. За його словами, досвід війни довів, що безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та сучасна протиповітряна оборона стають ключовими елементами оборони держав. Саме тому Україна готова ділитися своїми напрацюваннями з країнами-партнерами.

    Окремим символічним жестом під час візиту стало вручення прем’єр-міністру Естонії Крістену Міхалу ордена князя Ярослава Мудрого II ступеня – однієї з найвищих державних нагород України. Президент подякував естонському уряду за послідовну підтримку України, участь у міжнародних програмах допомоги та внесок у зміцнення української обороноздатності.

    На тлі триваючої війни підписані в Таллінні угоди демонструють зміну підходів до міжнародної співпраці у сфері безпеки. Якщо раніше Україна здебільшого виступала отримувачем військової допомоги, то тепер дедалі частіше стає партнером і постачальником унікальних технологічних рішень. Розвиток мережі Drone Deal свідчить про те, що український досвід сучасної війни стає одним із найцінніших активів держави на міжнародній арені.

    Експерти відзначають, що нові домовленості можуть стати важливим етапом формування спільного європейського оборонного простору, в якому Україна поступово перетворюється на одного з ключових технологічних центрів у сфері безпілотних систем та оборонних інновацій.

  • Франція допоможе Україні з антибалістикою: Зеленський розкрив деталі розмови з Макроном

    Франція допоможе Україні з антибалістикою: Зеленський розкрив деталі розмови з Макроном

    Президент Франції Еммануель Макрон підтвердив готовність Парижа допомагати Україні у розвитку антибалістичного озброєння та посиленні систем протиповітряної оборони. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після переговорів із французьким лідером.

    За словами глави держави, Франція готова долучитися до роботи над зміцненням української антибалістичної оборони на тлі постійних російських атак ракетами та дронами.

    «Франція готова працювати щодо антибалістики. Це сильне рішення і важливий крок», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що під час розмови сторони детально обговорили посилення можливостей України для захисту неба та відбиття російських ударів уже зараз. Йдеться насамперед про зміцнення систем ППО та розвиток напрямку протиракетної оборони.

    Зеленський подякував Макрону за підтримку України та за принципову позицію Франції щодо російських атак по українських містах.

    «Ці удари дуже чітко демонструють, що таке Росія і чому нам усім потрібно посилювати спільний захист від усіх загроз», — зазначив президент.

    Тема посилення української ППО залишається однією з ключових у переговорах Києва із західними партнерами після серії масованих атак РФ по українській енергетичній та цивільній інфраструктурі. Україна неодноразово наголошувала на необхідності отримання додаткових систем Patriot, SAMP/T та інших засобів протиракетної оборони.

    Франція вже входить до числа держав, які допомагають Україні у сфері ППО. Раніше Париж разом з Італією передав Україні систему SAMP/T, яку називають європейським аналогом Patriot. Також Франція постачала ракети, радари, бронетехніку та інше військове обладнання.

    Окрему увагу під час переговорів Зеленський і Макрон приділили європейській інтеграції України. Президент повідомив, що Франція підтримує відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу найближчим часом.

    За словами Зеленського, Париж розуміє важливість цього процесу для українського суспільства та продовжує підтримувати Київ на шляху до членства в ЄС.

    Також Макрон поінформував Зеленського про результати свого візиту до країн Африки. Президенти обговорили координацію дій на африканському напрямку, який Україна останнім часом активно розвиває на дипломатичному рівні.

    Україна намагається посилити співпрацю з державами Африки на тлі боротьби за міжнародну підтримку та протидії російському впливу на континенті. Київ активно просуває гуманітарні та продовольчі ініціативи, а також розширює дипломатичну присутність у регіоні.

    Зеленський зазначив, що сторони домовилися продовжити контакти найближчим часом.

    На тлі посилення російських ударів по українських містах питання протиракетної оборони стало одним із найважливіших для України. Лише за останні тижні Росія здійснила кілька масованих комбінованих атак із застосуванням балістичних ракет, крилатих ракет та ударних дронів.

    Українська влада наголошує, що саме системи антибалістичного захисту є критично необхідними для захисту великих міст та об’єктів інфраструктури.

  • Потреби України в ракетах Patriot перевищують річні можливості виробництва США

    Потреби України в ракетах Patriot перевищують річні можливості виробництва США

    Комісар ЄС з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україні на один зимовий сезон необхідний річний обсяг виробництва американських ракет до систем ППО Patriot. За його словами, поточних виробничих потужностей США може не вистачати для одночасного забезпечення потреб України, країн Перської затоки та власних збройних сил.

    Виступаючи у Варшаві, Кубілюс наголосив, що після загострення ситуації на Близькому Сході питання нарощування виробництва ракет протиповітряної та протиракетної оборони стало ще більш актуальним для Європи. Він зазначив, що Сполучені Штати не зможуть у повному обсязі задовольнити потреби всіх партнерів одночасно.

    За його оцінкою, лише на зимовий період Україні потрібно близько 700 ракет Patriot типів PAC-2 та PAC-3. Цей обсяг приблизно відповідає річному виробництву таких ракет американськими підприємствами. При цьому загальна потреба України протягом року, за словами посадовця, може становити близько 2000 ракет або більше.

    Кубілюс підкреслив, що в умовах зростання безпекових загроз Європейський Союз має активніше розвивати власні оборонні виробничі спроможності та інвестувати в розширення виробництва засобів протиповітряної оборони. На його думку, це дозволить зменшити залежність від зовнішніх постачань і підвищити стабільність забезпечення союзників.

    Питання достатності ракет для ППО залишається одним із ключових у контексті захисту критичної інфраструктури та цивільного населення, особливо в періоди підвищеної інтенсивності бойових дій і масованих атак.

  • Американська допомога Україні, яке озброєння передають і як воно змінює хід бойових дій

    Американська допомога Україні, яке озброєння передають і як воно змінює хід бойових дій

    США продовжують бути основним партнером України у наданні військової допомоги, що стає вирішальним фактором у літній кампанії 2024 року.

    Останні звіти показують, що Вашингтон активно направляє до української армії обладнання, яке має великий вплив на фронтові операції. Наприклад, швейцарські ЗМІ повідомляють, що американська компанія, яка виготовляє ракети для зенітно-ракетних комплексів PATRIOT, віддала перевагу поставкам для України, що призвело до затримки укладення контракту з Швейцарією.

    Швейцарія має намір розгорнути новітні винищувачі F-35 і закупити 75 ракет MSE для своїх систем “Петріот”, проте вони стикаються з труднощами через американські пріоритети в Україні. За інформацією, у контракті між Швейцарією та США передбачено можливість перенесення строків виконання без штрафів у випадку надзвичайних обставин або національних безпекових викликів, що стосуються інтересів США.

    Це рішення свідчить про пріоритетність Вашингтона в забезпеченні протиракетної оборони для України перед надходженням зими. Також американські інвестиції в український військово-промисловий комплекс зросли, включаючи значні контракти з компаніями, такими як ВАЕ, Northrop Grumman і Rheinmetall.

    Рішення США перенаправити ракети та пускові установки з радіолокаційними станціями до України може вплинути на контракти із іншими країнами, такими як Марокко, Польща, Румунія, Швейцарія та Швеція. Наприклад, Румунія планує передати Україні одну зі своїх боєготових батарей PATRIOT, а Нідерланди розглядають можливість поставки ще однієї батареї у співпраці з іншою країною.

    Звіти також свідчать про координацію дій між країнами, орієнтованими на підтримку України в умовах зростаючої геополітичної напруги.

    Співпраця зі Сполученими Штатами є логічною, оскільки лише американська компанія Lockheed Martin виробляє ракети MSE на своїх заводах, з потужністю від 500 до 650 ракет-перехоплювачів на рік. Це дозволяє їм забезпечувати достатні поставки систем, здатних ліквідовувати загрози від “Кинджалів” та “Іскандерів”.

    Також ні один з союзників не може передавати пускові установки без попередньої згоди Держдепартаменту США, оскільки ці установки не зможуть функціонувати без необхідних комплектуючих.  Плани Швейцарії на отримання 75 ракет MSE до 2030 року та 208 до 2026 року для Польщі вказують на наявність сьогоднішніх запасів ракет PATRIOT у Європі.

    Навіть за незважаючи на витрати (наприклад, контракт на ракети для поляків оцінюється у кілька мільярдів доларів), озброєння батарей “Петріотів”, які вже передані чи плануються до передачі Україні, буде складним завданням.

    У загальному мова йде про восьмі батареї – три з Німеччини, дві з Нідерландів, дві зі Сполучених Штатів та одна з Румунії. Компанія COMLOG, спільне підприємство з Raytheon та європейською MBDA, забезпечує обслуговування ракет-перехоплювачів MSE та випускає ракети GEM-T, спрямовані на знищення малої балістики, але спрямовані, зокрема, на літаки.

    Швидкість виробництва на обох континентах становить приблизно 240 ракет GEM-T на рік з планом збільшення до 410 одиниць до 2027 року. Це обсяги вистачають для набуття практично лише півтора десятків батарей PATRIOT з вісьмома пусковими установками.

    Таким чином, запаси США та інших країн щодо “Петріотів”, “паліативних” ракет (включаючи західні ракети, спеціально призначені для радянських пускових, які використовує Збройні Сили України, ракети класу “повітря-повітря” або корабельні ракети, такі як RIM-7 Sea Sparrow, пострадянські ракети для “Буків” та С-300, ракети для ЗРК HAWK, які ефективно використовуються проти російських дронів та крилатих ракет, а також установки “Гепард” з Йорданії) оплачуються за рахунок американських платників податків.

    Це необхідно для забезпечення ППО України, як вже згадувалося, є пріоритетом для Вашингтона, оскільки це допоможе знищувати розвідувальні та ударні дрони, а також тримати віддаленіше літаки РФ від тилу Збройних Сил України та унеможливлювати їм використання “чавунного” снаряду ФАБів та КАБів.

    Після операції Dragonfly у жовтні 2023 року, яка охопила луганський та бердянський аеродроми, рівень американських поставок боєприпасів в Україну зросли від десятків до сотень ракет. Це свідчить про значний обсяг застосування цих систем українськими військами.

    Головні цілі атак включають російські комплекси С-300/400, штаби та командні пункти, склади, радіолокаційні станції, аеродроми і інфраструктуру Чорноморського флоту РФ. Застосування такого масштабу ракет в Україні необхідне, оскільки Росія не є Іраком, де для придушення оборони досить було 55 тисяч снарядів і 407 ракет ATACMS.

    Наразі виробництво модернізованих ракет ATACMS TACMS 2000 з дальністю до 300 км у цехах Lockheed Martin відновлене, що забезпечує промисловості США десятилітню впередгарантію на виробництво. Це дає ЗСУ можливість атакувати російські батареї з великої відстані, вибивати далекобійні комплекси, а також знищувати поромні переправи і топити кораблі, що є ефективною “довгою рукою” не лише проти росіян.

    Українські сили отримують інші типи боєприпасів, включаючи 155-мм і 105-мм снаряди, спеціальні мінні, бронебійні касетні снаряди, а також реактивні снаряди для систем HIMARS, включаючи нові GMLRS M30A1 з повітряним підривом. Також поставляються протитанкові міни, ракетні комплекси TOW-2 та Javelin, а також важке піхотне озброєння.

    Ці поставки допомагають українській армії в стримуванні російського наступу в різних частинах фронту, зокрема в Серебрянському лісництві, Терніву на Донеччині, Вовчанську на Харківщині, Красногорівці та під час відходу до лінії Карлівка-Новоселівка.

    Завдяки цим поставкам із Північної Кореї, російська армія не може відновити масштаби перших днів вторгнення, коли вони випускали по 40 тисяч снарядів на день. Зараз максимально можливі обсяги російської артилерії обмежені до 15 тисяч снарядів на день, що значно менше.

    Українська армія продовжує підсилювати свої оборонні здібності, і ці мільярди доларів, інвестовані в її ВПК та поставки озброєнь, спрямовані на підготовку до довгострокових викликів.