Golosnovinua.com

Позначка: провайдери

  • Залишити Україну без інтернету: Росія посилила удари по дата-центрах і зв’язку в Києві

    Залишити Україну без інтернету: Росія посилила удари по дата-центрах і зв’язку в Києві

    Російські війська посилюють удари по українській цифровій інфраструктурі. Після серії атак на столичні дата-центри та вузли зв’язку під ударом опинився і головний офіс найбільшого мобільного оператора країни — «Київстару». Президент Володимир Зеленський заявив, що мета таких атак — максимально ускладнити українцям доступ до інтернету, зв’язку та цифрових сервісів.

    Вранці 27 вересня російські сили двічі атакували один із дата-центрів у Києві. За словами Зеленського, після першого удару постраждали троє людей, серед яких були двоє неповнолітніх. Згодом міська влада повідомила, що в Шевченківському районі внаслідок ранкової атаки травмувалися, зокрема, дві 16-річні дівчини.

    Президент пов’язав такі атаки із ширшою кампанією проти телекомунікаційної інфраструктури України. За його словами, російські війська цілеспрямовано атакують дата-центри та об’єкти зв’язку, прагнучи створити перебої з інтернетом і доступом до цифрових сервісів.

    Напередодні на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача одним із окремих питань уже був саме захист інфраструктури у сфері зв’язку. Офіс президента повідомляв, що військове та державне керівництво обговорювало посилення захисту таких об’єктів разом із розвитком засобів протидії російським безпілотникам.

    Таким чином, атака 27 вересня стала не окремим епізодом, а продовженням серії ударів, які протягом останніх днів зачепили одразу кілька великих телекомунікаційних майданчиків столиці.

    Пошкоджено головний офіс «Київстару»

    Ще одним наслідком ранкової атаки стало пошкодження будівлі головного офісу «Київстару» в Києві.

    У компанії повідомили, що працівники під час удару перебували в укритті, тому серед співробітників постраждалих немає. Фахівці оператора почали оцінювати масштаби пошкоджень будівлі.

    На момент перших повідомлень інформації про масштабні проблеми в роботі мобільної мережі «Київстару» через пошкодження офісу не було.

    При цьому сам факт удару по будівлі найбільшого мобільного оператора відбувається на тлі вже кількаденної серії атак по інфраструктурі, від якої залежить робота інтернет-провайдерів, телеканалів, сайтів та інших цифрових сервісів.

    За кілька днів постраждали одразу кілька дата-центрів

    Ще 25 вересня російський обстріл пошкодив дата-центр одного з найбільших телекомунікаційних операторів України — DataGroup.

    У компанії повідомляли про руйнування інфраструктури майданчика. Водночас працівники дата-центру не постраждали.

    Проблеми виникали й у роботі інших операторів.

    «Ненька інфо» раніше писала, що російські атаки на Київ пошкодили одразу кілька об’єктів телекомунікаційної інфраструктури.

    Однією з найбільших втрат став дата-центр, де були розміщені потужності MiroHost. За словами засновника Internet Invest Олександра Ольшанського, український майданчик був знищений. Водночас більшість клієнтів MiroHost обслуговувались на закордонній інфраструктурі, що дозволило зберегти роботу значної частини сервісів.  Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ — «Ненька інфо»

    Про пошкодження також повідомляли Domonet, Kievnet, UTELS, Etherlink, Crazy Network, Cityhost та інші оператори. У деяких випадках проблеми були пов’язані не лише з прямим руйнуванням обладнання, а й із пошкодженням магістральних кабелів та необхідністю терміново перенаправляти трафік резервними каналами.

    Через наслідки атак проблеми з доступом до мережі виникали у десятків тисяч користувачів.

    Що означає удар по дата-центру

    Дата-центр — це фактично великий захищений комплекс із серверами та мережевим обладнанням. Через такі майданчики можуть працювати сайти, хмарні сервіси, корпоративні системи, інтернет-провайдери та інші цифрові ресурси.

    Тому навіть один удар по великому дата-центру здатен створити проблеми далеко за межами конкретної будівлі.

    Користувачі можуть зіткнутися зі зникненням домашнього інтернету, нестабільною роботою окремих сайтів, проблемами із сервісами або перевантаженням інших вузлів, через які оператори змушені перенаправляти трафік.

    Водночас поки немає підстав говорити про можливість одночасного повного відключення інтернету по всій Україні.

    Українська мережа значною мірою децентралізована: провайдери мають різні канали зв’язку, резервні маршрути та інфраструктуру у різних містах і країнах.

    Однак серія ударів по великих майданчиках може спричиняти дедалі серйозніші локальні проблеми.

    Росія змінила набір цілей

    Протягом 2026 року російські війська помітно розширили перелік цивільної та критичної інфраструктури, яку регулярно атакують у Києві.

    До традиційних цілей — енергетики, промислових підприємств та логістики — додалися телекомунікаційні вузли й дата-центри.

    «Ненька інфо» ще 13 вересня писала про формування нового етапу технологічної війни, коли центри обробки даних дедалі частіше стають окремою ціллю атак. Новий етап технологічної війни: удари по дата-центрах та загроза для критичної інфраструктури — «Ненька інфо»

    А під час масштабної атаки 23 вересня разом із житловими, транспортними й промисловими об’єктами пошкодження отримав і один зі столичних дата-центрів. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту — «Ненька інфо»

    Атаки стають повторними

    Окремою проблемою стало те, що російські сили почали здійснювати повторні удари по вже пошкоджених або сусідніх об’єктах.

    27 вересня дата-центр у Києві, за словами Зеленського, атакували двічі впродовж одного ранку.

    Повторні удари є особливо небезпечними для ремонтних бригад, рятувальників та працівників інфраструктурних підприємств, які після першої атаки можуть уже працювати на місці.

    Подібні випадки фіксувалися у столиці й раніше. Після атаки 23 вересня поліція повідомляла щонайменше про одну локацію, де сталося повторне влучання.

    Реактивні дрони стають окремою загрозою

    Під час атаки 27 вересня Росія знову застосовувала значну кількість реактивних безпілотників.

    За даними Повітряних сил, із вечора 26 вересня російські війська запустили по Україні 170 ударних та імітаційних БпЛА. 76 із них були реактивними. Станом на 7:30 українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 147 безпілотників. Влучання зафіксували на 18 локаціях.

    Раніше в Центрі протидії дезінформації пояснювали, що Росія використовує реактивні дрони невеликими групами та хвилями, намагаючись перевантажувати систему ППО та створювати постійний тиск на столицю.

    Чи може Україна залишитися без інтернету

    Попри масштаб пошкоджень, експерти та оператори поки говорять насамперед про локальні перебої, а не про можливість одномоментного загальнонаціонального відключення мережі.

    Але кожна нова атака збільшує навантаження на резервні канали.

    Провайдерам доводиться оперативно переносити обладнання, перемикати трафік, відновлювати кабелі та забезпечувати дата-центри автономним живленням.

    Це також збільшує витрати операторів на генератори, пальне, резервні канали та фізичний захист інфраструктури.

    Після останньої серії атак українська влада вже окремо займається захистом об’єктів цифрової інфраструктури. Це питання було винесено навіть на Ставку Верховного головнокомандувача.

    Тож серія ударів наприкінці вересня показує зміну акценту: Росія намагається завдати шкоди не лише електропостачанню чи логістиці, а й інфраструктурі, від якої залежить цифрове життя країни.

    І атаки 27 вересня — два удари по дата-центру та пошкодження головного офісу «Київстару» — стали черговим свідченням того, що телекомунікаційні об’єкти дедалі частіше опиняються серед цілей російських дронів.

  • Мережева фортеця проти ракет: чому удари окупантів не зможуть занурити Україну в цифровий блекаут, але змусять платити більше

    Мережева фортеця проти ракет: чому удари окупантів не зможуть занурити Україну в цифровий блекаут, але змусять платити більше

    Попри безупинні намагання російських окупаційних військ знищити телекомунікаційну інфраструктуру та занурити Україну в інформаційний вакуум, країні не загрожує повний цифровий колапс чи тотальне відключення зв’язку. Навіть у разі масованих комбінованих ударів по мережевих вузлах українські міста та області гарантовано залишатимуться в глобальній мережі. Про це заявив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямків оборони Сергій «Флеш», коментуючи регулярні ворожі атаки на національні цифрові магістралі. За його словами, спроби ворога ізолювати українців від зовнішнього світу та позбавити доступу до життєво необхідної інформації розбиваються об унікальну архітектуру вітчизняного інтернет-простору, хоча платити за цифрову стійкість споживачам усе ж доведеться вищу ціну.

    Головним фактором непохитної надійності українського інтернету є його безпрецедентна децентралізація та глибока розподіленість каналів зв’язку. На відміну від багатьох авторитарних чи навіть розвинених західних держав, де ринок монополізований кількома великими національними операторами або контролюється державою, в Україні історично сформувалася надзвичайно гнучка екосистема з тисяч незалежних локальних та регіональних провайдерів. Кожен район, місто чи навіть окремий мікрорайон обплетені густою сіткою резервних оптоволоконних ліній, автономних маршрутів та перехресних точок обміну трафіком. Завдяки цій складній павутині фізичне знищення навіть кількох ключових вузлів чи транзитних магістралей не призводить до паралічу всієї мережі – пакети даних миттєво перенаправляються в обхід ураженої ділянки. Звісно, фахівці не виключають точкових та локальних перебоїв у роботі зв’язку безпосередньо в епіцентрах влучань, проте аварійно-відновлювальні бригади демонструють високу оперативність, повертаючи людей до мережі в рекордні терміни.

    Водночас утримання такого колосального рівня живучості в умовах регулярних обстрілів та енергетичного дефіциту вимагає від провайдерів колосальних фінансових ресурсів. Саме це стане ключовим драйвером неминучого зростання вартості телекомунікаційних послуг для кінцевих користувачів. Українські компанії змушені вкладати величезні кошти у модернізацію систем автономного живлення, закуповуючи промислові акумуляторні блоки, дизельні та бензинові генератори, безперебійники, а також формуючи значні запаси пального для підтримки працездатності базових станцій та серверних під час відключень світла. Крім того, компанії активно інтегрують супутникові системи, будують енергонезалежні оптичні лінії за технологією xPON та витрачають значні суми на регулярну заміну знищеного вибухами обладнання. Усі ці вимушені витрати на виживання та фізичний захист телекомунікацій поступово змусять операторів переглядати тарифні плани, проте це є цілком виправданою ціною за стабільний зв’язок.

    У сучасній війні безперебійний доступ до інтернету перетворився на стратегічний фактор виживання нації, від якого залежить не лише робота бізнесу чи дистанційне навчання, але й функціонування систем раннього сповіщення про ракетну небезпеку, екстрених служб, банківського сектору та логістики. Зв’язківці сьогодні тримають надважливий невидимий фронт, щодня відновлюючи понівечені кабелі під обстрілами та вдосконалюючи кіберзахист національних мереж. Завдяки їхній героїчній праці та високій технологічній зрілості ринку кремлівському режиму не вдасться реалізувати сценарій цифрової темряви, а українське суспільство залишатиметься на зв’язку попри будь-які ворожі посягання.

  • Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ

    Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ

    Російські удари по Києву пошкодили одразу кілька об’єктів телекомунікаційної інфраструктури, через що частина користувачів зіткнулася з перебоями інтернету. Провайдери повідомляють про знищені дата-центри, пошкоджені магістральні майданчики та кабелі, а строки повного відновлення окремих сервісів поки невідомі.

    Однієї з найбільших втрат зазнав MiroHost. Засновник компанії та голова Internet Invest Олександр Ольшанський повідомив, що український дата-центр, де розміщувалися потужності сервісу, знищено. Назвати строки його відновлення поки неможливо. Водночас близько 90–95% клієнтів MiroHost обслуговуються на закордонній інфраструктурі, тому для них сервіси продовжують працювати.

    Проблеми виникли й у столичного “Домонет”. Компанія заявила, що внаслідок обстрілів були виведені з ладу кілька магістральних майданчиків та пошкоджена значна кількість кабелю. Орієнтовно стабільну роботу мережі провайдер планував відновити до 21:00 24 вересня.

    Про пошкодження інфраструктури повідомив і Kievnet. Через удар по одному з дата-центрів частина абонентів у центральних районах столиці може тимчасово залишатися без доступу до мережі. Також про проблеми після атак заявив оператор FAUST.

    За повідомленнями провайдерів, упродовж останніх двох днів серйозних пошкоджень також зазнали об’єкти UTELS, «Павутини», Etherlink, Crazy Network та Cityhost. Частина проблем пов’язана не лише з безпосереднім руйнуванням обладнання, а й із необхідністю перенаправляти великі обсяги трафіку через резервні канали.

    Телеком-експерт Анатолій Фроленков заявив, що з початку вересня російські війська системно атакують українські дата-центри й вузли зв’язку. За його оцінкою, пошкодження великих майданчиків може спричиняти локальні перевантаження та нестабільність мереж навіть у провайдерів, чиї об’єкти безпосередньо не постраждали.

    Наслідки вже відчувають і за межами столиці. Провайдер «Дніпронет» у Кам’янському попередив клієнтів про можливі перебої через пошкодження київського дата-центру, де розташовувалося вузлове обладнання кількох операторів.

    На тлі атак галузь також попереджає про можливе подорожчання інтернету: провайдерам доводиться більше витрачати на резервне живлення, дублювання каналів та фізичний захист мереж.

    Поки що йдеться не про загальнонаціональне відключення інтернету, а про локальні перебої та пошкодження окремих вузлів. Однак серія ударів показує, що телекомунікаційна інфраструктура дедалі частіше стає окремою ціллю російських атак.

  • Росія хоче зробити інтернет платним і закрити VPN: готують масштабні зміни

    Росія хоче зробити інтернет платним і закрити VPN: готують масштабні зміни

    У Росії готують масштабну реформу цифрової сфери, яка може суттєво змінити принципи доступу до інтернету та посилити державний контроль над мережею. Йдеться про комплекс ініціатив Міністерства цифрового розвитку РФ, які передбачають нову модель тарифікації інтернет-трафіку, перегляд системи ліцензування провайдерів та фактичну централізацію ринку телекомунікацій. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, ключовим елементом нової політики може стати запровадження окремої плати за використання міжнародного інтернет-трафіку для абонентів мобільного зв’язку. Орієнтовно йдеться про тариф на рівні близько 2 доларів за гігабайт. Формально така зміна може подаватися як оновлення тарифної системи або адаптація ринку до нових економічних умов, однак аналітики вважають, що реальна мета полягає у створенні фінансових бар’єрів для використання VPN-сервісів і обходу державних обмежень в інтернеті.

    У разі реалізації такої моделі значна частина трафіку користувачів може автоматично класифікуватися як міжнародна передача даних, навіть якщо людина користується звичайними сервісами, переглядає новини або стрімінгові платформи, які фізично можуть бути розміщені за межами Росії. Це означає, що для активних користувачів інтернету витрати можуть суттєво зрости, особливо якщо VPN буде постійно увімкнений у фоновому режимі. За оцінками, середній користувач споживає близько 25–30 гігабайтів даних на місяць, і за новими тарифами це може призвести до значного фінансового навантаження.

    Паралельно з тарифними змінами російська влада просуває реформу ліцензування у сфері телекомунікацій. Замість нинішніх 17 типів ліцензій планується залишити лише три базові категорії, але при цьому значно підвищити вимоги до фінансової спроможності компаній, які хочуть працювати на ринку. Така зміна, за оцінками аналітиків, може призвести до різкого скорочення кількості операторів зв’язку.

    У Росії зараз працюють понад чотири тисячі провайдерів широкосмугового доступу, однак після запровадження нових правил більшість із них можуть втратити можливість продовжувати діяльність. Це стосується насамперед малих регіональних компаній, локальних інтернет-провайдерів та операторів кабельного телебачення. У Служба зовнішньої розвідки України прогнозують, що понад 90% таких гравців можуть або припинити роботу, або бути поглинутими великими федеральними структурами.

    У результаті ринок може бути консолідований навколо кількох великих операторів, які матимуть значно тісніші зв’язки з державними структурами. Це, як зазначається у звітах, фактично означатиме подальшу централізацію контролю над інтернет-інфраструктурою та зменшення конкуренції у сфері телекомунікацій.

    Окремо звертається увага на технічні труднощі впровадження нової системи. Російські оператори зв’язку вже повідомили, що не готові до настільки швидкого переходу на нову модель тарифікації та попросили відтермінування щонайменше до 1 вересня. Це свідчить про те, що навіть всередині галузі існують сумніви щодо реалістичності запропонованих змін у короткостроковій перспективі.

    Аналітики зазначають, що паралельне запровадження фінансових обмежень на інтернет-трафік і скорочення кількості провайдерів може суттєво змінити цифровий ландшафт Росії. У довгостроковій перспективі це може призвести до більш жорсткого контролю держави над інформаційними потоками, обмеження доступу до зовнішніх ресурсів і зниження рівня цифрової конкуренції.

    У контексті цих змін експерти нагадують, що російська влада вже протягом кількох років послідовно посилює регулювання інтернету, розширює інструменти моніторингу онлайн-активності та обмежує доступ до окремих платформ. Нові ініціативи можуть стати наступним етапом цієї політики, спрямованої на більш глибоку інтеграцію цифрової інфраструктури з державним управлінням.

    На цьому тлі дискусія про баланс між безпекою, економічною ефективністю та свободою доступу до інформації в Росії лише загострюється, а запропоновані зміни вже зараз викликають занепокоєння щодо майбутнього розвитку інтернет-ринку та цифрових прав користувачів у країні.