Golosnovinua.com

Позначка: Prozorro

  • Комунальне підприємство КМДА планує оновити офіси меблями на 5,3 млн грн

    Комунальне підприємство КМДА планує оновити офіси меблями на 5,3 млн грн

    КП “Київтеплоенерго” планує придбати близько 1,4 тис. офісних крісел і стільців на суму понад 5 млн гривень. Аукціон для визначення постачальника призначений на 4 вересня, а поставка меблів має завершитися до кінця 2025 року.

    Як повідомляє «КиївВлада» з посиланням на систему Prozorro, очікувана вартість закупівлі становить 5 млн 327 тис. грн.

    У межах тендеру передбачено придбання різних категорій офісних меблів:

    • крісла для керівників — 29 шт;

    • офісні крісла — понад 400 шт у різних модифікаціях;

    • крісла зі спинкою-сіткою — 574 шт;

    • стільці для відвідувачів — 371 шт (чорні й сірі);

    • розкладні стільці — 55 шт.

    Загалом йдеться про понад 1,4 тис. одиниць меблів.

    Виробництво меблів має бути не раніше IV кварталу 2024 року, а гарантійний строк — не менше 12 місяців з моменту постачання. Закупівля триватиме до 31 грудня 2025 року.

    «Київтеплоенерго» є комунальним підприємством у сфері управління КМДА, яке відповідає за теплопостачання в столиці. Закупівля меблів викликала інтерес, оскільки сума у понад 5 млн грн виглядає значною на фоні обмежених бюджетних ресурсів та постійних дискусій про пріоритетність витрат у воєнний час.

  • Південний міст у Києві відремонтують за майже 55 мільйонів гривень

    Південний міст у Києві відремонтують за майже 55 мільйонів гривень

    Комунальне підприємство «Київавтошляхміст» готується до масштабного протиаварійного ремонту правобережних естакад Південного мосту у Києві. За даними електронної системи публічних закупівель Prozorro, очікувана вартість робіт становить 54,84 млн гривень. Завершити проєкт планують до кінця 2026 року.

    Як випливає з тендерної документації, ремонт охопить залізобетонні плити прогонових будов естакад «В» (зі сторони мосту імені Патона) та «Н» (зі сторони села Корчувате) Південного мостового переходу через Дніпро.

    В аукціоні на виконання робіт взяли участь дві компанії. Найвигіднішу пропозицію — 54,34 млн гривень — подало ТОВ «Житлоспецбуд-Інвест» (код ЄДРПОУ 41831239). Зараз процедура перебуває на етапі кваліфікації переможця.

    Південний міст, введений в експлуатацію у 1990 році, є одним із ключових транспортних вузлів столиці. Його стан регулярно викликає занепокоєння у фахівців через зношеність конструкцій та зростаюче навантаження. Запланований ремонт має зменшити ризики аварійності та продовжити термін служби мостового переходу.

  • Нафтогазові надра Львівщини підуть з молотка у жовтні

    Нафтогазові надра Львівщини підуть з молотка у жовтні

    Державна служба геології та надр України оголосила аукціон з продажу спецдозволу на користування надрами Любинецької площі, що розташована у Стрийському та Дрогобицькому районах Львівської області. Стартова ціна лота — 96,6 млн грн без ПДВ.

    Пропозиції від учасників прийматимуть до 28 жовтня, а торги відбудуться 29 жовтня на електронному майданчику Prozorro.Продажі.

    Площа ділянки становить 83,87 кв. км, з яких 17,35 кв. км винесені за межі через перетин з Довголуцькою площею. Надра містять природний газ, нафту та конденсат, а строк користування за договором складатиме 20 років.

    Любинецька площа входить до Бориславського нафтогазоносного району та межує з кількома діючими родовищами — Стинавським, Південно-Стинавським, Орів-Уличнянським, Мельничинським та Семигинівським. Геологічна модель ділянки підтверджена результатами сейсморозвідки та буріння.

    Ініціатором торгів стало ТОВ «Дарєм-Груп» із Полтавської області, засновником якого є Дмитро Макаров. Раніше Міндовкілля двічі відмовляло у проведенні аукціону через те, що ділянка частково розташована на притоках річки Стрий та на землях лісогосподарського призначення.

    Якщо хочете, можу підготувати аналітичний матеріал про потенціал цього родовища та ймовірний інтерес інвесторів. Це допоможе зрозуміти, чи є шанс, що ціна під час торгів значно зросте.

  • Міноборони закупило харчі для армії на 3,1 млрд грн у компанії з 176 порушеннями санітарії

    Міноборони закупило харчі для армії на 3,1 млрд грн у компанії з 176 порушеннями санітарії

    У системі публічних закупівель Prozorro з’явився найбільший контракт минулого тижня — 3,12 мільярда гривень на харчування військових. Його замовником виступив Державний оператор тилу МОУ, а виконавцем стало ТОВ “Буський консервний завод”.

    Це підприємство вже не вперше опиняється у центрі уваги — і не з найкращого боку.

    “Буський консервний завод” уже фігурував у кримінальній справі у 2017 році: тоді його продукція потрапила до частин Національної гвардії, після чого отруїлися понад півсотні військових, а частину консервів арештував суд. Після скандалу, здавалося б, компанія мала б потрапити до “чорного списку” Міноборони. Але вийшло навпаки.

    Згідно з даними YouControl, серед бенефіціарів підприємства — Олена Муранова (58%), Роман Соловей (23,8%) та Олександр Лапшин (18,14%). Останній — ключова фігура у цій схемі. Саме він вказаний як кінцевий бенефіціар і представник компанії.

    У 2024–2025 роках компанія вже отримала мільярдні контракти на постачання продуктів для ЗСУ, попри 176 зафіксованих санітарних порушень умов зберігання продовольства. І хоча ці факти стали публічними, угоди з нею не розірвали, а навпаки — розширили.

    Ще один важливий факт — Олександр Лапшин має прямий зв’язок із сім’єю Гринкевичів — фігурантів іншого великого корупційного скандалу в оборонці. Як повідомлялося раніше, після арешту Ігоря Гринкевича, саме Лапшин надав 5 мільйонів гривень його дружині Світлані — нібито під заставу двох квартир у Києві. Така “іпотека” захистила майно від арешту, адже офіційно воно стало обтяженим боргом перед “третіми особами”.

    Це пов’язує Лапшина з родиною, яку в ОП вважають “сірими кардиналами тилових тендерів”. Сам Гринкевич був фігурантом гучної справи про постачання неякісного продовольства, яку особисто анонсував президент Зеленський у лютому 2023 року.

    Контракт з Буським заводом ще раз показує — незважаючи на обіцянки оновити систему оборонних закупівель, у тендерах знову фігурують ті самі прізвища, що й до скандалів. Лапшин, Муранова, Гринкевич — це не нові імена. Але саме вони отримують мільярди бюджетних гривень.

    Тим часом ані 176 санітарних порушень, ані історія з отруєннями військових не заважають компанії знову годувати армію. І це — головний симптом, який свідчить, що реформа харчових закупівель у МОУ — або не почалась, або вже провалена.

  • Компанія з 18 кримінальними справами отримає 107 мільйонів на реконструкцію лікарні в Дніпрі

    Компанія з 18 кримінальними справами отримає 107 мільйонів на реконструкцію лікарні в Дніпрі

    Департамент капітального будівництва Дніпропетровської ОДА готується віддати понад 107 мільйонів гривень компанії з кримінальним шлейфом — ТОВ «СК СТРОЙІНВЕСТ». Підряд стосується реконструкції корпусу міської лікарні №4 у Дніпрі. У Prozorro вже з’явилася інформація про майбутній контракт.

    Однак історія цієї компанії викликає більше запитань, ніж відповідей. «СК СТРОЙІНВЕСТ» фігурує у щонайменше 18 кримінальних провадженнях — від підробки документів і зриву термінів до розкрадання бюджетних коштів. У 2020 році її ім’я з’являлось у справі щодо розтрати 15 мільярдів гривень на фіктивних дорожніх роботах.

    Найбільше підозр викликає системність: попри кримінальні провадження, компанія продовжує отримувати державні мільйони — і переважно у Дніпропетровській області.

    За даними аналітичного порталу Clarity Project, з 2016 року «СК СТРОЙІНВЕСТ» виграла державних тендерів на понад 9,4 мільярда гривень. Більшість із них — без жодної конкуренції. Фірма стала улюбленцем Департаменту капбудівництва Дніпропетровської ОДА.

    Пов’язують компанію з Юрієм Голиком, колишнім радником ексголови ОДА Валентина Резніченка та консультантом проєкту «Велике будівництво». Журналісти раніше публікували фрагменти листувань між Голиком і власником «СК СТРОЙІНВЕСТ». У переписці вони узгоджували об’єкти, обговорювали бюджетні надходження та домовлялись про фінансування ремонтів лікарень.

    Навіть у 2025 році фірма не втрачає темпів: лише цього року вже уклала 21 договір на понад 120 мільйонів гривень. Один із найсвіжіших — на 63 мільйони для реконструкції дитсадка у Кривому Розі — також реалізується за схемою «без конкуренції».

    Окрема кримінальна справа стосується експлуатації праці: робітників змушували працювати безкоштовно або отримувати лише частину зарплат, а решта нібито ділилась «нагорі». Цей випадок зафіксовано у матеріалах слідства, але, як і більшість проваджень щодо фірми, справа зависла.

    Попри численні викриття, у Департаменті капітального будівництва пояснення стандартне: «Усі документи є в Prozorro, ми працюємо прозоро».

    Однак питання лишається риторичним: чому бюджетні сотні мільйонів гривень продовжують безкарно вливати у компанії зі сталими корупційними зв’язками та десятками кримінальних справ?

    І чи насправді Prozorro — гарантія прозорості, коли схема розпилу давно усталена, а виконавці — ті ж самі?

  • Компанія «Онур» отримала 2 мільярди на будівництво КПП на Закарпатті без конкуренції

    Компанія «Онур» отримала 2 мільярди на будівництво КПП на Закарпатті без конкуренції

    Минулого тижня через систему «Прозорро» було оголошено тендерів на понад 17 мільярдів гривень. Найбільший і найдорожчий з них — проєкт будівництва нового пункту пропуску на українсько-румунському кордоні в Закарпатті. Його реалізацію доручили турецькій компанії «Онур конструкціон інтернешнл» за 2 мільярди гривень. Але за гучною назвою — непрозора процедура, формальна конкуренція і ризик розмитих кошторисів.

    Пункт пропуску з’явиться поблизу села Біла Церква у Тячівському районі Закарпаття, напроти румунського міста Сігету Мармацієй. Інфраструктура включатиме:

    • 6 смуг для легкових автомобілів,

    • 2 автобусні смуги,

    • 6 смуг для вантажівок.

    Планується, що через цей пункт щоденно проходитимуть до 1000 транспортних засобів. У зміну працюватимуть до 40 прикордонників і митників. Завершити роботи підрядник має до 2028 року.

    У тендері брали участь лише дві компанії: «Онур» та «Автомагістраль-Південь». Пропозиція переможця виявилася лише на 2% дешевшою. Такий рівень «знижки» — типова ознака домовленостей або відсутності боротьби на ринку.

    До того ж «Онур» отримає повний контроль над усім процесом: від проєктування до будівництва. Це означає, що компанія сама визначатиме, що саме будувати і скільки це коштує — вже після затвердження контракту. Такий підхід залишає мінімум простору для зовнішнього контролю і відкриває двері для маніпуляцій з кошторисами.

    Наразі у відкритому доступі немає жодної інформації про вартість матеріалів, розцінки робіт або деталізований бюджет. Усе це з’явиться лише після завершення проєктної стадії. Але контракт уже підписано — і виділені 2 мільярди гривень фактично стануть «стелею», під яку потім підтягуватимуть проєкт.

    Будівництво нового міжнародного пункту пропуску — стратегічно важливий крок, який може суттєво розвантажити західні кордони України. Але чи не стане цей об’єкт черговим прикладом роздутого кошторису і слабкої якості — залежить від громадського контролю і незалежного аудиту. Бо без прозорості та реального конкурсу великі проєкти залишаються зручним інструментом для розпилу бюджетних коштів.

  • Київтеплоенерго витратить понад 7 мільйонів на ремонт Центру обслуговування клієнтів

    Київтеплоенерго витратить понад 7 мільйонів на ремонт Центру обслуговування клієнтів

    Комунальне підприємство “Київтеплоенерго” планує оновити приміщення Центру обслуговування клієнтів, що розташований на вулиці Будівельників, 25. За ремонтні роботи мають заплатити понад 7 мільйонів гривень, а завершити їх планують до кінця 2025 року.

    Відповідна інформація з’явилася в системі публічних закупівель Prozorro. Згідно з оголошенням, аукціон з вибору підрядника має відбутися 7 липня.

    У рамках ремонту планується відновлення коридору та приміщень Центру: передбачено оновлення стін, стелі, підлоги, дверей і вікон. Також заплановані електромонтажні та сантехнічні роботи, а також встановлення і налагодження систем кондиціювання повітря.

    Очікувана вартість закупівлі становить 7 млн 103 тис. гривень. Завершити всі роботи мають до 31 грудня 2025 року.

  • У Києві планують замінити вуличне освітлення на Печерську за 2 мільйони

    У Києві планують замінити вуличне освітлення на Печерську за 2 мільйони

    Комунальне підприємство «Київміськсвітло» планує провести масштабне оновлення мереж зовнішнього освітлення на Печерському районі столиці. Застарілі ртутні та натрієві світильники замінять на сучасні енергоефективні світлодіодні лампи. Наразі готується проєктна документація для проведення робіт на низці вулиць, серед яких Лаврська, бульвар Лесі Українки, Князів Острозьких, Генерала Алмазова, Мечнікова та Кловський узвіз.

    Згідно з оголошеннями у системі публічних закупівель Prozorro, 30 червня заплановано проведення двох аукціонів із вибору розробника проєктної документації. Для капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення по вул. Лаврській вже виділено 1 млн гривень. Окрім заміни світильників, у проєкті передбачено оновлення архітектурно-декоративного підсвічування таких знакових об’єктів, як Церква всіх Святих, Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської Лаври, Меморіал пам’яті воїнів-афганців та пам’ятник Нестору Літописцю.

    Ще 1 млн гривень передбачено на проєктування заміни освітлення у межах бульвару Лесі Українки, вулиць Князів Острозьких, Генерала Алмазова, Мечнікова та Кловського узвозу. Загальний термін розробки проєктно-кошторисної документації становить до 30 жовтня 2025 року.

    Фінансування робіт відбувається за рахунок бюджету міста Києва, зокрема через Департамент транспортної інфраструктури. Після завершення розробки документації буде визначено кошторисну вартість робіт та розпочато безпосередньо капітальний ремонт.

    Оновлення освітлення не лише підвищить якість вуличного світла, а й забезпечить енергоефективність, зменшить витрати на електроенергію та покращить безпеку на дорогах і біля знакових культурних об’єктів.

  • Уряд проведе інвентаризацію нерухомісті Януковича за 800 тисяч гривень

    Уряд проведе інвентаризацію нерухомісті Януковича за 800 тисяч гривень

    Колишня резиденція Віктора Януковича знову у фокусі державної уваги. У 2025 році в Межигір’ї стартує технічна інвентаризація ключових об’єктів нерухомості, зокрема двох житлових будинків, центру відпочинку в Нових Петрівцях та готельно-ресторанного комплексу у Сухолуччі. Очікувана мета — підготовка до поділу та офіційної передачі частини майна державним структурам.

    За офіційною інформацією з Prozorro, замовником робіт виступає парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Межигір’я”, який і має провести інвентаризацію. Очікувана вартість тендеру становила 1,36 млн грн, проте ФОП Ганна Брушук погодилася на виконання робіт за 799 999 грн, з терміном до 30 вересня 2025 року.

    Роботи передбачають виготовлення технічних паспортів і внесення даних до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Основне завдання — формальне виділення з Центру відпочинку низки об’єктів у самостійні одиниці для подальшої передачі Нацполіції та Держслужбі з лікарських засобів.

    До переліку нерухомості входять:

    • Центр відпочинку та здоров’я (Нові Петрівці, вул. Франка, 19)

    • Житловий будинок, 825,8 м² (Нові Петрівці, вул. Франка, 18)

    • Житловий будинок, 619,6 м² (Нові Петрівці, вул. Франка, 20)

    • Готельно-ресторанний комплекс у Сухолуччі, урочище “Акація”, буд. 1

    А також об’єкти, що мають бути виокремлені зі складу центру:

    • Ангар на два вертольоти, 1674,4 м²

    • Вертолітний майданчик

    • Пункт охорони з вольєрами для собак, 1382,6 м²

    • Лабораторія, 351,1 м²

    Право власності на всі ці об’єкти належить державі в особі Міндовкілля, однак вони закріплені за парком-пам’яткою на праві оперативного управління. Після завершення інвентаризації частину об’єктів мають передати до сфери управління силових та контролюючих органів.

  • Київ витратив 2,4 мільярда на освітлення вулиць

    Київ витратив 2,4 мільярда на освітлення вулиць

    У травні 2025 року Київ уклав договорів на понад 4,5 млрд грн, з яких більше 370 млн було спрямовано на черговий етап впровадження “системи керування зовнішнім освітленням”. Цей мегапроєкт уже сьомий рік поспіль поглинає столичні мільярди, а його безальтернативним виконавцем залишається компанія, пов’язана з бізнесменом Глібом Львовим — колишнім чоловіком гімнастки Лілії Подкопаєвої.

    Про це пише видання Київвлада.

    За даними публічного модуля аналітики BI.Prozorro, найбільше коштів у травні пішло на будівельні та ремонтні роботи — 1,78 млрд грн. Але найдорожчий окремий договір місяця — саме на освітлення: КП “Інформатика” заплатило понад 370 млн грн за постачання 131 щита керування.

    Підрядником виступило ДП “Хідден” ТОВ “Хідден Енерджі”, яке лише через Prozorro вже отримало замовлень на 2,18 млрд грн. Засновником фірми є однойменне ТОВ, кінцевий бенефіціар — Гліб Львов, а керівником — Артем Бугай. Усі замовлення надходять виключно від КП “Інформатика”.

    Систему автоматичного керування вуличним освітленням Київ почав впроваджувати у 2018 році — без тендерів, з формулюванням “відсутність конкуренції”. Перший контракт отримала компанія “Хідден Енерджі.Юей”, що тоді також належала Львову. У 2020-му роботу продовжило новостворене ДП “Хідден” із тією ж командою і власником.

    З того часу КП “Інформатика” уклала понад 20 договорів на суму понад 2,37 млрд грн. Усі — з “Хідденом”, за винятком однієї мінімальної угоди на 305 тис. грн. Проєкт нібито має забезпечити енергоефективність, контроль за мережами та оперативне реагування на поломки, однак жодної офіційної оцінки ефективності системи місто не надає.

    У 2021 році КП “Інформатика” замовила дослідження економічного ефекту від системи, однак на запит журналістів відповіло, що “не має такої інформації”. Єдине джерело даних — інтерв’ю самого Гліба Львова, який у 2020 році заявив, що економія у 2019 році склала 25 млн грн. На тлі витрачених мільярдів це виглядає доволі скромно.

    КП “Інформатика” підпорядковується Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, який з 2021 по 2025 рік курував Петро Оленич. У березні 2025-го він був звільнений після підозри у справі щодо махінацій зі столичною землею.

    Сьогодні КП “Інформатика” очолює Микола Жандоров, директоркою профільного департаменту є Вікторія Іцкович.

    Попри мільярдні витрати, міська влада досі не оприлюднила жодної деталізованої звітності про результати проєкту. У документах Prozorro фігурують стандартні формулювання про “енергоефективність” та “автоматизацію”, однак чіткої відповіді на питання — скільки реально зекономлено і які показники покращено — кияни не отримали.

    На тлі війни та бюджетного дефіциту це викликає дедалі більше запитань. Чи стане проєкт КП “Інформатика” прикладом справжньої діджиталізації — чи черговою дорогою імітацією?