Golosnovinua.com

Позначка: прибуток

  • 283 мільйони та відсутність конкуренції: енергетичні тендери для армії

    283 мільйони та відсутність конкуренції: енергетичні тендери для армії

    Закритість процесів постачання електроенергії для військових об’єктів створила умови, за яких життєво важливий ресурс перетворився на передбачуваний фінансовий інструмент. Електрика, на відміну від озброєння чи матеріальних запасів, не залишає матеріальних слідів і не потребує складної логістики. Основні рішення ухвалюються на рівні цифр у контрактах, а їхні параметри визначаються не ринком, а заздалегідь встановленими цілями, що робить схему стабільно прибутковою та непомітною.

    Система працює завдяки участі чиновників, які перебувають на перетині оборонних та енергетичних інтересів. Денис Шмигаль, колишній міністр оборони і нині керівник Міністерства енергетики, формує політику розподілу бюджетних коштів у сфері енергопостачання. Володимир Карпенко, командувач Сил логістики ЗСУ, контролює тилову інфраструктуру та обсяги поставок, а Максим Головня, керівник КЕВ Житомира, забезпечує виконання угод на практиці. Разом вони формують закриту систему управління, де рішення ухвалюються системно.

    Конкретним прикладом стала закупівля електроенергії для КЕВ Житомира. Переможцем тендеру стало ТОВ «Оператор енергії», єдиний учасник торгів. Очікувана вартість контракту сягнула майже 283 мільйонів гривень. Відсутність конкуренції була штучно створена — тендерні умови відповідали характеристикам одного конкретного постачальника, фінансові та документальні вимоги автоматично відсікали інших учасників.

    Контракт передбачав фіксовану торговельну націнку 23 копійки за кіловат-годину без ПДВ, що не залежить від ринкових коливань. При обсягах понад 15 мільйонів кіловат-годин це забезпечує близько 10 мільйонів гривень чистого прибутку постачальнику, незалежно від реальних витрат чи ефективності. Для порівняння, інші бюджетні організації регіону укладали договори з націнкою 10–15 копійок або без неї.

    Фінансова модель ТОВ «Оператор енергії» викликає додаткові питання. Компанія з невеликим штатом управляє контрактами на сотні мільйонів гривень, при цьому операційні потужності не зростають. Це типово для фірм-посередників, основна цінність яких полягає не в поставках електроенергії, а в доступі до бюджетних коштів.

  • Українські онлайн-казино заробили понад 55 млрд за рік: хто у топі

    Українські онлайн-казино заробили понад 55 млрд за рік: хто у топі

    Попри війну, загальне падіння економіки та безперервні втрати населення, ринок грального бізнесу в Україні демонструє вражаючу стійкість і навіть приріст. За підсумками 2024 року десять лідерів цієї індустрії сукупно заробили понад 55,5 млрд грн. Це лише на 1% більше, ніж у 2023-му, але зниження прибутковості свідчить: в індустрії розпочалася жорстка боротьба за частку ринку.

    Такі дані наводить «Опендатабот», аналізуючи фінзвітність найбільших гравців інтернет-казино, букмекерських компаній та лотерейного ринку.

    У переліку — девʼять онлайн-казино, три з яких ведуть букмекерську діяльність, а також єдиний лотерейний оператор — «Українська національна лотерея». У чотирьох компаній змінились власники, що вказує на активну реструктуризацію активів.

    Хто заробив найбільше

    На першому місці — компанія Favbet (букмекер + онлайн-казино), яка за рік подвоїла дохід до 21,32 млрд грн, або 38% усього доходу ТОП-10. Водночас її прибуток впав на 20% — до 1,38 млрд грн. Наприкінці року власника компанії Андрія Матюху замінив його син Дмитро.

    На другому місці — «Слотс Ю.Ей», що володіє брендами 777, Slotoking (нині — Betking). Компанія збільшила дохід у 3,6 раза — до 12,4 млрд грн. При цьому прибуток сягнув 2,55 млрд грн — рекорд серед усіх учасників ринку. Компанією володіє Павло Журило, який, за відкритими джерелами, раніше фігурував у розслідуваннях щодо енергетичних схем на держпідприємствах.

    Третє місце посіла компанія «Нейтів АППС» (бренд Super Gra), яка показала найбільший приріст доходу — у 7,7 раза (до 4,68 млрд грн). Її власником є громадянин Великої Британії Чубіні Іраклі, ім’я якого раніше згадувалось у контексті кіпрських компаній-посередників для ринку СНД.

    Інші гравці і «нова кров»

    • «Лімон» (ChampionCasino): дохід 2,54 млрд грн, прибуток — 174 млн грн. Власник — Андрій Покровський, депутат Вінницької міськради.

    • «Старблум геймінг» (Slotor777): новачок ринку із прибутком 27 млн грн за перший повний рік роботи. Очільник — Володимир Наумець.

    • «Українська національна лотерея»: дохід зріс у 1,5 раза — до 866 млн грн. Компанія отримала 56 млн грн прибутку — майже в шість разів більше, ніж роком раніше.

    Тільки 6 із 10 компаній закінчили 2024 рік із прибутком. Їхній сумарний прибуток — 4,34 млрд грн, що майже вдвічі менше, ніж у 2023-му. У тому році весь ТОП-10 разом заробив 7,25 млрд грн.

    У час, коли бізнес по всій країні стикається з обстрілами, падінням купівельної спроможності та еміграцією, сектор онлайн-гемблінгу не просто виживає, а масштабно зростає. І хоча податки з цього бізнесу суттєві, питання прозорості власності, змін бенефіціарів та можливих схем через лотерейні й букмекерські дозволи досі залишаються відкритими.

  • Рекордні $24,5 млрд виручки від агроекспорту очікується в цьому році

    Рекордні $24,5 млрд виручки від агроекспорту очікується в цьому році

    Український аграрний сектор продовжує демонструвати стійкість навіть в умовах війни. За словами міністра агрополітики та продовольства Віталія Коваля, експортна виручка від агросектору цього року досягне $24,5 млрд, що стане другим найвищим показником в історії України.

    Незважаючи на виклики, аграрії змогли засіяти 19,8 млн га земель та успішно зібрати вирощене.

    “Масового закриття фермерських господарств немає. Аграрії адаптувалися до нових реалій і забезпечили не лише експорт, але й продовольчу безпеку країни,” — зазначив міністр.

    Листопад став рекордним місяцем для українського агроекспорту. Досягнутий результат підкреслює здатність сектору перебудовуватися та продовжувати працювати навіть за складних обставин.

    У 2024 році очікувана виручка лише трохи поступається рекордному показнику 2021 року, який залишається найуспішнішим роком в історії українського аграрного експорту.

    Міністр також акцентував увагу на важливості аграрного сектору для економіки України. Цей сектор продовжує залишатися ключовим джерелом валютних надходжень та сприяє стабільності економіки.

    “Наші аграрії перебудувалися, і це дозволяє нам залишатися конкурентоспроможними навіть у таких непростих умовах,” — підкреслив Віталій Коваль.

    Зусилля з підтримки та розвитку аграрного сектору є важливими для подальшого зростання. За словами експертів, потенціал для нарощування експортних можливостей є, зокрема завдяки інноваціям, розширенню ринків збуту та покращенню логістики.

  • Українські банки почали нарощувати прибутки

    Українські банки почали нарощувати прибутки

    За сім місяців 2024 року українські банки продемонстрували вражаючі фінансові результати, заробивши майже 120 мільярдів гривень. Ці дані, оприлюднені аналітичним ресурсом Опендатабот, свідчать про зростання прибутків на 22% порівняно з аналогічним періодом минулого року. ПриватБанк знову підтвердив своє лідерство, на його долю припадає 40% всього прибутку банківського сектору, а найбільший приріст серед фінансових установ продемонстрував МТБ Банк, збільшивши свої прибутки у 13 разів.

    Зростання прибутків та податків

    У 2024 році банки в Україні сплатили в 1,8 разів більше податку на прибуток, порівняно з попереднім роком. За цей період фінансові установи внесли до бюджету 25,83 млрд грн, що підтверджує загальне зростання прибутковості банківського сектора. Незважаючи на збільшення податкового навантаження, чистий прибуток після сплати податків зріс на 13%, досягнувши 93,61 млрд грн проти 83,18 млрд грн торік.

    ПриватБанк: непохитний лідер

    Державні банки продовжують відігравати ключову роль у фінансовій системі України, займаючи 63% ринку за обсягом прибутків. ПриватБанк, як головний гравець серед державних банків, демонструє стабільний приріст своїх доходів, згенерувавши 37,16 млрд грн прибутку після сплати податків — на 8% більше, ніж у 2023 році. Його витрати на податки також суттєво зросли, збільшившись в 1,5 рази, до 12,13 млрд грн.

    Загалом п’ять із шести державних банків за перші сім місяців року показали сукупний прибуток у 58,84 млрд грн, вкладаючи значний внесок у фінансову стабільність країни.

    МТБ Банк: несподіваний стрибок

    Найбільший приріст у 2024 році серед українських банків продемонстрував МТБ Банк, який збільшив свої прибутки в 13 разів, до 539,8 млн грн. Цей вражаючий результат свідчить про те, що фінансова установа активно використовує нові можливості на ринку та покращує ефективність своєї діяльності.

    Іноземний капітал та приватні банки

    Банки з іноземним капіталом теж продемонстрували позитивні результати, заробивши 21,4 млрд грн — на 9% більше, ніж у попередньому році. Лідером цієї групи є Райффайзен Банк, який за цей період отримав 4,87 млрд грн прибутку, що на 28% більше, ніж торік. Варто зазначити, що витрати Райффайзен Банку на податки збільшилися вдвічі, склавши 1,63 млрд грн.

    Приватні банки теж не залишилися осторонь загальної тенденції зростання прибутків. Їхній сукупний прибуток зріс на 29%, досягнувши 13,39 млрд грн. Лідером серед цієї групи став ПУМБ, який заробив 4,24 млрд грн.

  • Україна очікує отримати 3 млрд євро від ЄС з російських активів до липня

    Україна очікує отримати 3 млрд євро від ЄС з російських активів до липня

    Україна може очікувати наближення великої суми грошей до свого бюджету. Європейська Рада прийняла рішення передати близько 3 мільярдів євро з заарештованих російських активів Києву, і це може статися ще до липня цього року.

    Лідери країн ЄС погодилися, що 90% цих коштів будуть спрямовані до Фонду миру, який фінансує постачання зброї Україні. Залишаючи лише 10%, щоб допомогти у відновленні держави після агресії Російської Федерації.

    Міністерка закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб повідомила, що перший транш цих коштів може надійти вже до липня. Вона також зазначила, що процес розблокування коштів з російських активів був завершений, що дозволить Україні отримати значну фінансову допомогу.

    Зауважимо, що з початком повномасштабного вторгнення Росії західні країни заморозили значну суму грошей, які належать російському Центробанку. Ці кошти, що складають близько 260 мільярдів євро, тепер будуть направлені на допомогу Україні.

    Деякі країни, зокрема Естонія, пропонують передати всі заморожені кошти Російської Федерації безпосередньо на допомогу Україні. Юридичні аргументи не зупиняють їх у цьому рішучому кроці, вважаючи його справедливим.

  • Прогнозують масове припинення діяльності фермерських господарств в Україні

    Прогнозують масове припинення діяльності фермерських господарств в Україні

    У поточному році в Україні значна кількість фермерських господарств змушена припинити свою діяльність, що ставить під загрозу доходи фермерів та зарплати їхніх працівників, а також фінансовий стан сільських общин. Цей висновок робить Юрій Щуклін, член Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).

    Експерт вказує на те, що цього року почали виходити з аграрного бізнесу дрібні фермерські господарства, спеціалізовані на вирощуванні зернових культур. На їхніх складах накопичилося непродане зерно, що ускладнює повернення кредитів і обмежує можливості на проведення весняної посівної. Така ситуація ускладнюється блокадою російськими та європейськими партнерами українського аграрного експорту.

    Підвищення вартості пального та енергоресурсів також поглиблює проблеми у сільському господарстві. Мобілізація працівників на військову службу призводить до відсутності робочої сили в багатьох фермерських господарствах.

    Ця ситуація може призвести до соціальної напруги, оскільки фермери не лише забезпечують роботу та заробіток місцевим мешканцям, але і є основним джерелом доходу для сільських общин. Припинення діяльності фермерських господарств може спровокувати відмову селян від оренди землі, що в деяких випадках може призвести до концентрації земельних ресурсів у великих агрокомпаніях.

    Навіть великі агрохолдинги зазнали втрат від війни, проте вони змушені продовжувати сівозміну, аби не втратити ринки збуту, відпрацьовані протягом десятиліть. Однак це може призвести до скорочення видатків на соціальні програми та інші сфери.