Позначка: прифронтові лікарні

  • Росія зруйнувала склад ВООЗ у Дніпрі: там зберігали медичну допомогу для прифронтових лікарень

    Росія зруйнувала склад ВООЗ у Дніпрі: там зберігали медичну допомогу для прифронтових лікарень

    Російські війська обстріляли та зруйнували гуманітарний склад Всесвітньої організації охорони здоров’я у Дніпрі, де зберігалися медичні товари для українських медичних закладів. Унаслідок атаки склад зазнав значних руйнувань. Про загиблих або постраждалих наразі не повідомляється.

    Про це заявив генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреїсус.

    За його словами, удар по гуманітарному об’єкту стався минулої п’ятниці. На складі зберігалися медичні товари, призначені для забезпечення українських лікарень та медичних установ, які працюють поблизу зони бойових дій.

    Безпосередньо перед атакою співробітники ВООЗ намагалися врятувати частину гуманітарного вантажу. Раніше того ж дня на території складу перебували представник організації та водії, які допомагали з евакуацією медичних запасів.

    Команді вдалося вивезти 130 із приблизно 300 піддонів із гуманітарними товарами. Після цього працівники залишили територію, і вже згодом об’єкт був атакований російськими військами.

    Таким чином, значну частину медичних запасів вдалося врятувати, однак сам склад був зруйнований. Точний обсяг знищеної допомоги наразі не уточнюється.

    За інформацією ВООЗ, на об’єкті зберігалися гуманітарні медичні товари, які мали бути передані українським медичним установам. Переважно це були набори ВООЗ для надання екстреної медичної допомоги.

    Такі комплекти використовуються медиками для роботи в умовах надзвичайних ситуацій та під час масових надходжень поранених. В умовах повномасштабної війни подібна допомога має особливе значення для лікарень, які приймають постраждалих унаслідок російських атак.

    Гендиректор ВООЗ засудив удар по гуманітарному об’єкту та наголосив на необхідності дотримання міжнародних норм, які передбачають захист медичних працівників, медичних установ та гуманітарної допомоги під час збройних конфліктів.

    «Навіть у війнах є правила. Одне з них полягає в тому, що здоров’я має бути захищене», — заявив Тедрос Гебреїсус.

    Він також наголосив, що атаки на медичні об’єкти та інфраструктуру не повинні продовжуватися, оскільки їхнім наслідком стає обмеження доступу цивільного населення до життєво необхідної допомоги.

    У ВООЗ не повідомили про жертви внаслідок удару по складу. За попередньою інформацією, люди, які перебували на об’єкті для евакуації запасів, встигли залишити територію до атаки.

    Дніпро залишається одним із ключових гуманітарних та медичних центрів України. Через близькість до районів активних бойових дій місто відіграє важливу роль у прийомі поранених, забезпеченні лікарень та розподілі гуманітарної допомоги між регіонами.

    Удар по складу ВООЗ став черговим випадком пошкодження гуманітарної інфраструктури міжнародних організацій у Дніпрі. Російські атаки вже неодноразово зачіпали об’єкти, які використовувалися для зберігання та розподілу допомоги для українців.

    Зокрема, у липні російські безпілотники протягом однієї доби чотири рази атакували склад Всесвітньої продовольчої програми ООН у Дніпрі. Тоді повідомлялося, що це був уже сьомий випадок за три місяці, коли чітко марковані об’єкти ВПП в Україні зазнавали пошкоджень.

    Новий удар по складу ВООЗ демонструє ризики, з якими стикаються міжнародні гуманітарні організації під час роботи в Україні. Навіть об’єкти, призначені виключно для зберігання медичної допомоги, залишаються в зоні небезпеки через регулярні російські обстріли.

    Знищення такого складу може мати наслідки не лише для гуманітарної інфраструктури, а й для медичних закладів, які очікували на отримання необхідних препаратів, обладнання та наборів для екстреної допомоги.

    Попри атаку, частину вантажу вдалося врятувати. Із близько 300 піддонів співробітники ВООЗ та водії встигли евакуювати 130 до того, як склад був уражений.

  • Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Уряд України продовжив програму додаткового фінансування медичних закладів, які працюють на територіях активних бойових дій. Відповідне рішення дозволить лікарням і надалі отримувати додаткові кошти для виплати заробітних плат медикам, які щодня рятують життя українців у прифронтових громадах.

    Про це 4 червня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, дія програми мала завершитися 30 червня 2026 року, однак Кабінет Міністрів ухвалив рішення продовжити її до кінця року.

    Таким чином, у другому півріччі 2026 року заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткове державне фінансування для формування фонду оплати праці.

    За словами Свириденко, українські медики залишаються одним із ключових елементів стійкості держави в умовах війни. Саме лікарі та медичний персонал забезпечують надання допомоги цивільному населенню та військовим у регіонах, які постійно перебувають під загрозою російських обстрілів.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що держава повинна не лише вимагати від медичних працівників професійності та самовідданості, а й створювати умови для їхньої роботи. Саме тому уряд вирішив продовжити фінансову підтримку медичних установ у прифронтових районах.

    Наразі система підтримки медичних закладів на територіях бойових дій включає одразу кілька механізмів. Один із них стосується первинної медичної допомоги. Такі медичні заклади отримують підвищене фінансування від Національної служби здоров’я України. Зокрема, за кожну декларацію з пацієнтом вони отримують на 20% більше коштів порівняно з медичними установами в безпечніших регіонах країни.

    Окремим напрямом підтримки залишається екстрена медична допомога. Через постійні обстріли, евакуації населення та значне навантаження на бригади швидкої допомоги держава збільшила фінансування цього сектору. Це дозволяє забезпечувати роботу медичних бригад, оновлювати обладнання та підтримувати кадровий потенціал системи охорони здоров’я.

    Питання фінансування медичної галузі залишається одним із найважливіших під час війни. За даними Міністерства охорони здоров’я, найбільше навантаження сьогодні несуть лікарні Донецької, Харківської, Запорізької, Херсонської, Сумської та частини Дніпропетровської областей. Саме ці регіони регулярно зазнають російських атак і водночас змушені забезпечувати безперервне надання медичних послуг.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні медичних закладів були пошкоджені або повністю зруйновані. За даними МОЗ, лише протягом останніх років ворог завдав тисячі ударів по об’єктах медичної інфраструктури. Частину лікарень вдалося відновити, однак багато медиків продовжують працювати в складних умовах, часто під загрозою повторних обстрілів.

    Саме тому уряд регулярно переглядає механізми підтримки медичних установ. У Кабміні наголошують, що головне завдання — не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із прифронтових територій та гарантувати доступ людей до якісної медичної допомоги навіть поблизу лінії фронту.

    Рішення про продовження програми також збігається із загальним збільшенням державних видатків. Раніше Міністерство фінансів повідомляло, що у січні-квітні 2026 року видатки загального фонду державного бюджету України зросли на 13,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас суттєво збільшилися витрати на оборону, соціальну сферу та підтримку критичної інфраструктури.

    Попри складну фінансову ситуацію та зростання навантаження на бюджет, уряд продовжує фінансувати пріоритетні напрямки, серед яких медицина залишається одним із ключових. За словами представників Кабміну, стабільна робота лікарень у прифронтових регіонах напряму впливає на безпеку населення та здатність держави витримувати виклики війни.

    Експерти у сфері охорони здоров’я позитивно оцінюють рішення уряду. Вони наголошують, що додаткові виплати допомагають утримувати лікарів у громадах, які перебувають під постійною загрозою обстрілів. Без такої підтримки багато медичних закладів могли б зіткнутися з кадровим дефіцитом та ризиком скорочення обсягів медичної допомоги.

    Рішення Кабінету Міністрів про продовження додаткового фінансування до кінця 2026 року має забезпечити стабільну роботу лікарень у зоні бойових дій та підтримати тисячі медичних працівників, які продовжують виконувати свою роботу в найскладніших умовах війни. Для багатьох прифронтових громад це означає збереження доступу до медичних послуг і впевненість у тому, що лікарі залишаться поруч навіть у найважчі моменти.