Позначка: прифронтові регіони

  • Надійний прихисток: Рівненщина готується прийняти дітей з Донеччини

    Надійний прихисток: Рівненщина готується прийняти дітей з Донеччини

    Рівненська область розпочала підготовку до прийому дітей із населених пунктів Донецької області, де через загострення безпекової ситуації оголошено примусову евакуацію. Обласна влада активно готує місця тимчасового проживання з урахуванням наближення опалювального сезону.

    Про це повідомили в Рівненській обласній державній адміністрації за результатами онлайн-засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів.

    Головні деталі підготовки до евакуації:

    • Створення умов для дітей: У регіоні розгортають спеціальні місця тимчасового перебування, аби забезпечити маленьких переселенців комфортними та безпечними умовами для проживання, особливо у період осінньо-зимових холодів.
    • Досвід регіону: За словами заступниці голови Рівненської ОДА Людмили Шатковської, область має значний досвід допомоги людям, які рятуються від війни. Станом на вересень 2026 року на Рівненщині вже знайшли прихисток понад 42 тисячі внутрішньо переміщених осіб.
    • Координація допомоги: Обласна влада разом із громадами та гуманітарними організаціями координує логістику, медичне забезпечення та психологічну підтримку для дітей, яких евакуюють із небезпечних районів Донбасу.

    Цей крок є черговим свідченням загальнонаціональної солідарності та турботи про наймолодших українців, які постраждали від російської агресії.

     

  • Нова «Зимова підтримка»: понад 104 тисячі прифронтових родин отримають по 19 400 гривень

    Нова «Зимова підтримка»: понад 104 тисячі прифронтових родин отримають по 19 400 гривень

    Міністерство соціальної політики України спільно з міжнародними партнерами запроваджує нову одноразову грошову допомогу для підтримки населення під час майбутнього опалювального сезону.

    Ключові деталі та умови виплати

    • Хто в списку перших: допомогу першочергово спрямують понад 104 тисячам родин із дітьми та опікунам, які мешкають у громадах у зоні до 50 кілометрів від лінії фронту.
    • Сума та призначення: Розмір допомоги становить 19 400 гривень на одне домогосподарство. Кошти не мають суворого цільового обмеження: родина може витратити їх на закупівлю дров, вугілля, теплого одягу, взуття або на оплату комунальних послуг.
    • Джерела фінансування: Загальний бюджет програми перевищує 2,2 млрд гривень. Понад 2 млрд грн виділяє ЮНІСЕФ за підтримки урядів США, Німеччини, Норвегії, Швеції та Великої Британії, а ще 223,8 млн грн надає Український Червоний Хрест.
    • Як отримати: Подавати окремі заяви чи звертатися до органів соцзахисту не потрібно. Нарахування здійснюватиме Пенсійний фонд України автоматично на основі інформації з державних реєстрів на наявні соціальні картки або пенсійні рахунки.

    Про порядок виплат та призначення допомоги:

    «Понад 104 тисячі вразливих сімей у прифронтових громадах отримають по 19 400 грн на підготовку до зимового періоду. Кошти нараховуватимуться автоматично через Пенсійний фонд України на основі даних із державних реєстрів».

  • Кадрова криза загострюється: у прифронтових областях дедалі менше відгуків на ва

    Кадрова криза загострюється: у прифронтових областях дедалі менше відгуків на ва

    У прифронтових регіонах України фіксується стійке поглиблення дисбалансу на ринку праці, де з одного боку зростає кількість вакансій, а з іншого — зменшується активність шукачів роботи. Про це свідчить аналітичне дослідження OLX-робота, яке охоплює Запорізьку, Харківську, Сумську, Херсонську та Миколаївську області та відображає тенденції зайнятості в умовах війни та економічної нестабільності.

    Згідно з даними дослідження, роботодавці у цих регіонах продовжують активно розміщувати вакансії, причому попит на персонал у порівнянні з травнем 2025 року зріс приблизно на 2%, однак кількість відгуків від кандидатів навпаки демонструє зниження. Це свідчить про посилення кадрового дефіциту, який у прифронтових областях відчувається значно гостріше, ніж у середньому по країні.

    Найбільший обсяг пропозицій роботи традиційно припадає на сферу роздрібної торгівлі, зокрема на позицію продавця. Саме ця категорія залишається найбільш масовою як за кількістю оголошень, так і за рівнем конкуренції серед кандидатів. Водночас навіть у цьому сегменті спостерігається помітне скорочення кількості відгуків, яке за рік становить близько 20%, що може свідчити про загальне зниження мобільності робочої сили або зміну пріоритетів працевлаштування населення.

    Окрему роль на ринку праці відіграють вакансії для водіїв, які залишаються одними з найбільш затребуваних у прифронтових регіонах. Найвищі медіанні зарплати для цієї категорії зафіксовані у Харківській області, де вони сягають 32,5 тисячі гривень, тоді як у Херсонській області цей показник становить близько 30 тисяч гривень. У Сумській, Запорізькій та Миколаївській областях рівень оплати праці водіїв перебуває в межах приблизно 27,5 тисячі гривень, що свідчить про відносну стабільність попиту на цю професію попри регіональні ризики.

    Ще одним важливим сегментом ринку залишаються вакансії для різноробочих, які демонструють високий рівень попиту з боку роботодавців, особливо у промислових та логістичних сферах. У Харківській області медіанна зарплата для таких працівників становить близько 22,5 тисячі гривень, що є найвищим показником серед прифронтових регіонів. У Запорізькій області цей рівень становить приблизно 21 тисячу гривень, тоді як у Миколаївській та Сумській областях він тримається на позначці близько 20 тисяч гривень.

    Сфера громадського харчування також залишається важливим елементом локального ринку праці, зокрема у Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях, де роботодавці активно шукають кухарів. Рівень заробітної плати у цій категорії варіюється залежно від регіону і становить приблизно від 15 тисяч гривень у Херсонській області до 18,5–19 тисяч гривень у Миколаївській та Запорізькій областях.

    Окрім основних професій, у прифронтових регіонах стабільно затребуваними залишаються вантажники, баристи, продавці-консультанти, автослюсарі та охоронці. Ці спеціальності формують основу ринку праці в умовах обмеженої економічної активності та структурних змін у зайнятості населення.

    Аналітики також звертають увагу на зміну поведінки шукачів роботи. Попри загальне зниження відгуків у ряді категорій, у деяких професіях фіксується зростання інтересу. Зокрема, збільшується кількість відгуків на вакансії різноробочих, барист, касирів і водіїв, що може свідчити про прагнення населення до більш стабільних або доступних форм зайнятості в умовах війни та економічної невизначеності.

    На тлі цих процесів в Україні загалом зберігається гострий дефіцит кадрів. За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, 69% підприємств називають нестачу працівників однією з головних перешкод для ведення бізнесу під час війни, що додатково ускладнює ситуацію на ринку праці та підсилює регіональні дисбаланси.

  • Удар по Дніпру: ППО збила 4 ракети, є жертви

    Удар по Дніпру: ППО збила 4 ракети, є жертви

    Удень неділі, 3 травня, російські війська завдали чергового ракетного удару по Дніпру, випустивши п’ять керованих авіаційних ракет. Українська протиповітряна оборона знищила чотири цілі, однак одна з ракет, яка була збита, впала в межах міста та влучила в гуртожиток. Унаслідок атаки є загиблий і постраждалі, також зафіксовано руйнування цивільної інфраструктури.

    Про перебіг атаки та її особливості повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряні сили Збройних Сил України полковник Юрій Ігнат.

    За словами Ігната, близько 15:00 російські війська застосували літаки тактичної авіації Су-34 та Су-57, з яких було здійснено пуски п’яти керованих авіаційних ракет типу Х-59/69 у напрямку Дніпра.

    Українська система протиповітряної оборони відпрацювала по цілях у повітрі. В результаті чотири ракети були збиті підрозділами повітряного командування «Схід». Ще одна ракета, за попередньою інформацією, не досягла цілі внаслідок активної протидії Сил оборони, однак її остаточна доля уточнюється.

    Попри успішну роботу ППО, одна зі збитих ракет впала в межах міста та влучила в гуртожиток. Це спричинило руйнування будівлі та жертви серед цивільного населення.

    За попередніми даними, внаслідок удару є загиблий і постраждалі. Точна кількість поранених уточнюється, оскільки рятувальні служби продовжують розбір завалів та обстеження пошкодженої будівлі.

    Місцева влада повідомляє про пошкодження житлової інфраструктури, зокрема гуртожитку, а також ймовірні руйнування у прилеглих будівлях. Рятувальні служби працюють на місці події, проводиться евакуація мешканців.

    Ігнат наголосив, що подібні випадки є наслідком складності бойової роботи ППО в умовах прифронтових регіонів, де час реакції на повітряні цілі є мінімальним.

    У командуванні Повітряних сил підкреслюють, що навіть у випадку успішного перехоплення ракети або дрона, уламки можуть падати на територію населених пунктів і завдавати шкоди.

    Особливо це стосується прифронтових регіонів, де щільність забудови висока, а траєкторії падіння уламків часто непередбачувані.

    Військові вкотре закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях до офіційного відбою.

    Окремо Юрій Ігнат звернув увагу на зміну тактики російських атак у останні дні. За його словами, РФ здійснює майже безперервні повітряні удари, використовуючи значну кількість безпілотників різних типів.

    Йдеться не лише про ударні дрони, зокрема Shahed, а й про дрони-імітатори, які не несуть бойового навантаження, але змушують ППО реагувати на них як на потенційну загрозу.

    Такі дії, за оцінкою українських військових, мають на меті перевантаження системи протиповітряної оборони, виснаження боєприпасів і розосередження уваги підрозділів.

    Ігнат зазначив, що в реальному часі складно одразу відрізнити імітаційні цілі від бойових, тому Сили оборони змушені застосовувати засоби перехоплення до всіх підозрілих об’єктів.

    У ніч на 3 травня російські війська також здійснили масовану атаку по території України. За даними Повітряні сили Збройних Сил України, було випущено балістичну ракету «Іскандер-М» та 268 безпілотників різних типів.

    Більше ніж 160 із них були ідентифіковані як дрони-камікадзе типу «Шахед». Українські сили ППО змогли знешкодити 249 повітряних цілей, більшість із них — саме безпілотники.

    Попри це, частина дронів і ракет досягла цілей або спричинила пошкодження інфраструктури в різних регіонах.

    Атака 3 травня стала черговим епізодом у серії обстрілів Дніпра та області, які останніми місяцями неодноразово зазнають ударів російських військ.

    Вдень того ж дня місто також зазнало удару по житловому кварталу. За попередніми даними, внаслідок тієї атаки одна людина загинула, ще понад 10 отримали поранення.

    Українські служби продовжують працювати на місцях влучань, ліквідовують наслідки атак і уточнюють остаточні дані щодо жертв та руйнувань.

  • 5 мільярдів на безпеку дітей: уряд масово будує укриття у школах і садках по всій Україні

    5 мільярдів на безпеку дітей: уряд масово будує укриття у школах і садках по всій Україні

    Уряд України у 2026 році спрямовує майже 5 мільярдів гривень на будівництво та ремонт укриттів у навчальних закладах. Йдеться про масштабну програму, яка має забезпечити можливість очного або змішаного навчання для десятків тисяч дітей навіть в умовах війни. Пріоритет надано прифронтовим регіонам, де ризики обстрілів залишаються найвищими.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, зазначивши, що уряд уже затвердив розподіл коштів. Загалом у 2026 році планується облаштувати 113 укриттів у школах по всій країні.

    За її словами, основна частина фінансування — 2,7 мільярда гривень — піде на реалізацію 61 проєкту в школах прифронтових громад. Саме ці території залишаються найбільш уразливими через постійні обстріли та загрози з боку Росії. Крім того, ще 30 проєктів отримали фінансування раніше — у березні цього року, що свідчить про поступове розгортання програми.

    Окремий напрямок — розвиток безпечної інфраструктури для дошкільної освіти. Понад 972 мільйони гривень передбачено на будівництво 18 підземних укриттів у дитячих садках. Вони з’являться у дев’яти областях України: Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській та Херсонській.

    Реалізація цих проєктів здійснюється не лише за рахунок державного бюджету, а й за підтримки міжнародних партнерів. Зокрема, частина фінансування надходить у межах співпраці зі Світовий банк. Це дозволяє збільшити масштаби будівництва та пришвидшити реалізацію проєктів.

    «Десятки тисяч дітей по всій країні зможуть навчатися очно або в змішаному форматі в безпечніших умовах», — наголосила Юлія Свириденко.

    Питання укриттів у школах стало особливо актуальним після початку повномасштабної війни. Через постійну загрозу ракетних і дронових атак багато навчальних закладів змушені були перейти на дистанційний формат або працювати з обмеженнями. Відсутність належних укриттів часто ставала ключовою перешкодою для повернення дітей до очного навчання.

    За даними освітніх експертів, безпечна інфраструктура є одним із головних факторів, що впливають на якість освіти в умовах війни. Наявність укриття дозволяє не переривати навчальний процес під час повітряних тривог, а також забезпечує базовий рівень безпеки для учнів і вчителів.

    Особливу увагу держава приділяє прифронтовим регіонам, де ситуація залишається найскладнішою. У таких громадах укриття часто стають не просто допоміжною інфраструктурою, а фактично єдиним місцем для проведення занять.

    Показовим є приклад міста Шостка на Сумщині, де освітній процес повністю перенесли під землю. Через постійні загрози діти більше не навчаються у традиційних класах, а використовують спеціально облаштовані укриття та підземні навчальні простори. Подібні рішення поступово впроваджуються і в інших регіонах.

    Експерти зазначають, що будівництво підземних укриттів — це складний і дорогий процес, який потребує врахування багатьох факторів: від геологічних умов до вимог безпеки. Такі об’єкти повинні бути обладнані системами вентиляції, водопостачання, автономного живлення та зв’язку, що дозволяє перебувати в них тривалий час.

    Водночас уряд намагається не лише будувати нові укриття, а й модернізувати вже існуючі. У багатьох школах проводяться ремонти підвальних приміщень, які адаптують під укриття відповідно до сучасних стандартів безпеки.

    Міжнародні партнери також активно підтримують ці ініціативи, розглядаючи їх як інвестицію в майбутнє України. Забезпечення безпечного доступу до освіти є одним із ключових напрямів гуманітарної допомоги.

    На тлі триваючої війни питання освіти набуває стратегічного значення. Збереження можливості навчання навіть у складних умовах розглядається як важливий елемент стійкості суспільства. Саме тому уряд приділяє значну увагу розвитку безпечної освітньої інфраструктури.

    Виділення майже 5 мільярдів гривень на укриття у школах і дитсадках є одним із найбільших інвестиційних проєктів у сфері освіти за останній час. Його реалізація має не лише покращити умови навчання, а й дати можливість тисячам дітей повернутися до класів, не ризикуючи власною безпекою.

  • Хто з українців зможе отримати допомогу від ООН у 2026 році

    Хто з українців зможе отримати допомогу від ООН у 2026 році

    У 2026 році мешканці прифронтових регіонів України зможуть розраховувати на грошову та продовольчу допомогу в межах програм Всесвітньої продовольчої програми ООН. Підтримка надаватиметься у кількох форматах і залежатиме від безпекової ситуації, а також доступу населення до магазинів і ринків. Про це повідомили представники програми в інтерв’ю РБК-Україна.

    Допомога передбачена для жителів семи прифронтових областей — Харківської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Сумської. Окремо зазначається, що на підтримку можуть розраховувати евакуйовані громадяни, а також люди, які тимчасово проживають у транзитних центрах.

    Через скорочення фінансування програма зосереджується насамперед на найбільш уразливих категоріях населення. Йдеться про людей, які проживають поблизу лінії фронту, евакуйованих, осіб похилого віку, людей з інвалідністю, багатодітні родини, а також громадян, які втратили стабільний дохід унаслідок війни.

    Формат допомоги визначається умовами у конкретній громаді. У населених пунктах, де працюють магазини та є можливість придбати продукти, передбачена грошова підтримка. Вона може надаватися у вигляді щомісячних виплат у розмірі 1200 гривень або як разова екстрена допомога в сумі 10 800 гривень. Такі виплати зазвичай призначають після евакуації або обстрілів, які призвели до пошкодження житла.

    Для громад, де доступ до торгівлі обмежений або повністю відсутній, передбачена натуральна допомога. Людям щомісяця надаватимуть продуктові набори вагою близько 13 кілограмів. До них входять базові продукти тривалого зберігання, зокрема крупи, борошно, макаронні вироби, консерви, олія, цукор і сіль.

    У програмі наголошують, що самостійної онлайн-реєстрації для отримання допомоги не існує. Формування списків отримувачів здійснюється органами місцевої влади та партнерами ООН безпосередньо на місцях — у громадах і транзитних центрах.

    Окремо громадян закликають бути уважними та остерігатися шахраїв. Справжні представники гуманітарних програм не телефонують із вимогою надати CVV-код, пін-код банківської картки чи доступ до онлайн-банкінгу. Усі виплати здійснюються офіційно та без жодних «попередніх платежів».

  • Пасажири «Укрзалізниці» за місяць проїхали 38 млн км у межах програми лояльності

    Пасажири «Укрзалізниці» за місяць проїхали 38 млн км у межах програми лояльності

    За перший місяць дії програми лояльності «3000 км Україною» пасажири «Укрзалізниці» вже обміняли накопичені кілометри на близько 80 тисяч залізничних квитків. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За словами урядовця, участь у програмі через мобільний застосунок «Укрзалізниці» взяли близько 500 тисяч українців. На стартовому етапі ініціатива охопила поїзди, що курсують до та з прифронтових регіонів, де потреба в доступних перевезеннях залишається особливо високою.

    Скористатися програмою змогли різні соціальні категорії пасажирів — родини з дітьми, люди старшого віку, волонтери, а також сім’ї військовослужбовців. Загалом за перший місяць дії програми учасники проїхали близько 38 мільйонів кілометрів.

    Найбільш затребуваними у грудні стали маршрути Херсон — Барвінкове, Одеса — Запоріжжя, Суми — Рахів та Запоріжжя — Ковель, що поєднують прифронтові, південні та західні регіони країни.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що реалізація програми «3000 км Україною» відбувається без залучення додаткових коштів з державного бюджету. Механізм працює за рахунок оптимізації перевезень та внутрішніх ресурсів компанії.

    Надалі «Укрзалізниця» планує розширити програму. У позапікові періоди пасажирам пропонуватимуть до 250 тисяч місць на місяць, що, за словами Олексія Кулеби, має зробити залізничні подорожі доступнішими для громадян, для яких ціна квитка є вирішальним чинником.