Golosnovinua.com

Позначка: прифронтові території

  • Київ і Київщину можуть оголосити прифронтовими вже у вересні: що зміниться для людей і бізнесу

    Київ і Київщину можуть оголосити прифронтовими вже у вересні: що зміниться для людей і бізнесу

    Київ та Київська область уже у вересні можуть отримати статус прифронтових територій. Над відповідним рішенням, за словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд працює приблизно два тижні, а паралельно напрацьовує пакет додаткової підтримки для бізнесу, який працює в умовах посилених російських атак. Поки що Кабінет міністрів офіційної постанови не оприлюднив, тому йдеться саме про підготовку можливого рішення, а не про вже запроваджений статус.

    Горбенко заявив, що робота над документом активізувалася після російських ударів по великих складських і логістичних об’єктах українських компаній у столичному регіоні. За його словами, прем’єр-міністр уже проводив зустрічі з представниками бізнесу, під час яких обговорювали, як підприємствам працювати в нових безпекових умовах і швидше відновлюватися після атак. Для цього, зокрема, розглядають можливість надання додаткових складських приміщень з фондів державного майна, АРМА та інших державних структур.

    Нардеп також повідомив про створення спеціальної робочої групи, яка має напрацювати як сам механізм можливого нового статусу Києва й області, так і конкретні пільги для підприємств. Однією з найбільш важливих пропозицій називають розширення можливостей бронювання працівників для бізнесу, що працює у регіоні. Горбенко прогнозує, що відповідне рішення Кабміну може з’явитися вже у вересні, однак остаточні параметри стануть відомими лише після публікації постанови.

    Саме тут важливо розділити два поняття. Можливе надання Києву статусу прифронтової території не означає, що російські сухопутні війська наблизилися до столиці або що Київ у військовому сенсі стає прифронтовим містом. Судячи з озвучених Горбенком деталей, ідеться передусім про адміністративно-економічний механізм, який дозволить застосувати до столиці та області спеціальні правила підтримки через високі ризики регулярних ракетних і дронових ударів. Саме тому у заголовках краще не використовувати формулювання на кшталт «фронт наближається до Києва».

    Одним із ключових питань стане бронювання військовозобов’язаних працівників. Нинішня система передбачає особливі можливості для підприємств, установ та організацій, визнаних критично важливими для економіки та життєдіяльності держави. Уряд у 2026 році вже кілька разів коригував критерії критичності та процедуру підтвердження такого статусу, а підприємства, які не перепідтвердили його відповідно до нових правил, після 1 вересня втрачають можливість продовжувати бронювання на старих підставах.

    Тож якщо для Києва та Київщини справді запровадять окремий прифронтовий режим, він може дати місцевим підприємствам ширші можливості зберігати ключових працівників, необхідних для виробництва, логістики, ремонту пошкоджених об’єктів та безперервної роботи критичних сервісів. Але конкретний відсоток працівників, яких можна буде бронювати, перелік галузей та вимоги до підприємств поки не оголошені. До виходу урядової постанови будь-які конкретні цифри щодо бронювання були б лише припущенням.

    Нова дискусія виникла на тлі помітного посилення атак Росії на столичний регіон. Окрім житлових будинків та енергетичної інфраструктури, під ударами опиняються логістичні центри, склади й підприємства. Через це влада дедалі активніше шукає способи адаптувати правила роботи великого мегаполіса до тривалих повітряних тривог і регулярних атак, які фактично паралізують транспорт, логістику та частину бізнес-процесів на багато годин.

    31 серпня у Києві відбулося і засідання Ради оборони міста. Мер Віталій Кличко повідомив, що столична влада готує звернення до уряду щодо зміни чинних безпекових протоколів і хоче сформувати окремі правила життєдіяльності Києва в нових умовах. Одне з конкретних питань — перегляд організації руху мостами під час повітряних тривог; алгоритм мають напрацювати разом із військовими та передати Кабміну.

    Таким чином, можливий статус прифронтової території вписується у значно ширший перегляд правил функціонування столиці. Уряд і місцева влада намагаються знайти баланс між безпекою та необхідністю не зупиняти економічне життя міста щоразу під час багатогодинних атак. До цього можуть входити нові транспортні алгоритми, підтримка підприємств, доступ до резервних приміщень, зміни в правилах бронювання та інші механізми стійкості.

    Для звичайних жителів Києва саме слово «прифронтовий» може звучати тривожно, але наразі немає підстав трактувати можливе рішення як сигнал про безпосереднє наближення лінії фронту. Те, що підтверджено станом на вечір 31 серпня, — заява народного депутата про роботу уряду над відповідною постановою, існування робочої групи та обговорення додаткових економічних механізмів. Офіційного рішення Кабміну із чітким переліком наслідків для мешканців і підприємств поки немає.

    Якщо документ буде ухвалений у вересні, саме його текст визначить, що конкретно означатиме новий статус. Найімовірніше, першими відчутними змінами стануть саме інструменти підтримки бізнесу та можливості збереження критично необхідних кадрів, а не якісь автоматичні обмеження для населення. Тому твердження про нові перепустки, евакуацію, додаткову комендантську годину чи інші обмеження зараз були б передчасними — про такі рішення Горбенко не повідомляв.

  • Стипендії студентів зростуть до 20 тисяч гривень: скільки отримуватимуть українці з 1 вересня

    Стипендії студентів зростуть до 20 тисяч гривень: скільки отримуватимуть українці з 1 вересня

    В Україні з 1 вересня 2026 року суттєво підвищаться державні академічні стипендії для студентів. Мінімальна академічна виплата у закладах вищої освіти становитиме 4000 гривень, а найкращі студенти зможуть отримувати президентську стипендію у розмірі 20 тисяч гривень.

    Про це йдеться у роз’ясненні голови підкомітету з питань державної молодіжної політики парламентського Комітету з питань молоді та спорту Ірини Борзової.

    Згідно з новими розмірами виплат, мінімальна академічна стипендія для студентів університетів становитиме 4000 гривень. Підвищена академічна стипендія зросте до 5820 гривень, а підвищена галузева — до 7420 гривень.

    Для студентів, які демонструють найкращі результати навчання, передбачена президентська стипендія у розмірі 20 тисяч гривень.

    Зміни стосуватимуться не лише студентів університетів. Для здобувачів освіти у закладах фахової передвищої освіти мінімальна академічна стипендія становитиме 3020 гривень, а підвищена — 4394 гривні.

    Окремий блок державної підтримки передбачений для молоді з тимчасово окупованих та прифронтових територій. Для таких вступників діють спеціальні умови вступу, які мають спростити отримання української освіти.

    Зокрема, окремі категорії абітурієнтів можуть вступати до українських закладів освіти без складання НМТ — за результатами співбесіди або вступних випробувань через освітні центри. Також для них передбачена окрема квота бюджетних місць.

    Молодь із відповідних територій може отримати допомогу з оформленням українських документів, психологічний супровід та пільгові умови проживання у гуртожитках.

    Крім того, міжнародні партнери передбачили одноразову фінансову допомогу у розмірі 50 тисяч гривень. Йдеться про підтримку від ООН та ЮНІСЕФ для визначених категорій вступників.

    Водночас держава продовжує підтримувати студентів, які обирають контрактну форму навчання. Для вступників із високими результатами НМТ діє програма державних грантів, які частково покривають вартість навчання.

    Якщо вступник має щонайменше 150 балів із двох предметів НМТ, він може претендувати на грант від 17 тисяч гривень. Для тих, хто набрав щонайменше 170 балів із двох предметів, розмір гранту становить від 25 тисяч гривень.

    При цьому для вступників, які обирають університети у прифронтових областях, розмір державного гранту автоматично збільшується на 50%.

    Таким чином, із нового навчального року система державної підтримки студентів передбачатиме не лише збільшення академічних стипендій, а й додаткові механізми фінансування навчання для вступників із високими результатами НМТ та молоді з територій, які найбільше постраждали через війну.

    Окремо передбачена ще одна програма для найкращих учасників НМТ-2026. Випускники, які отримають щонайменше 185 балів з кожного предмета, вступлять до українського університету та продовжать там навчання, можуть отримувати 10 тисяч гривень щомісяця протягом першого року навчання.

    Отже, з 1 вересня українські студенти матимуть можливість отримувати значно більшу фінансову підтримку від держави. Розмір конкретної виплати залежатиме від типу стипендії, результатів навчання та категорії студента.

  • Вперше за роки війни: для прифронтових регіонів готують окремий правовий режим

    Вперше за роки війни: для прифронтових регіонів готують окремий правовий режим

    Україна готується до масштабних змін у підходах до підтримки громад, які щодня живуть під загрозою російських обстрілів. Керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив про початок роботи над окремим законом, який має визначити спеціальний правовий статус прифронтових територій та встановити нові механізми їх функціонування в умовах війни.

    Ініціатива стала результатом координаційної наради за участю прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, представників уряду, народних депутатів та профільних відомств. За словами Буданова, нинішні механізми підтримки громад, які перебувають поблизу лінії фронту, вже не відповідають масштабам викликів, із якими стикаються мільйони українців щодня.

    «Сьогодні на лінії вогню у десяти областях живуть понад шість мільйонів громадян України. Це люди, які попри щоденні атаки, руйнування інфраструктури та постійну небезпеку залишаються у своїх громадах, працюють і підтримують життя регіонів», – наголосив Буданов.

    За даними, озвученими під час наради, ситуація на прифронтових територіях суттєво відрізняється від умов життя в тилових областях. Йдеться не лише про безпекові ризики, а й про економічні та соціальні проблеми. У багатьох громадах спостерігається дефіцит місцевих бюджетів, постійні перебої з електроенергією, руйнування інфраструктури та нестача кадрів у критично важливих сферах.

    Особливу увагу влада планує приділити питанням соціального захисту населення. Серед проблем, які потребують негайного вирішення, називають нерівність у виплатах внутрішньо переміщеним особам, додаткові гарантії для працівників критичної інфраструктури, медиків, освітян та комунальників, які продовжують працювати під постійною загрозою обстрілів.

    Для розробки нового законодавства буде створено міжвідомчу робочу групу. Вона має підготувати комплексний документ, який визначить особливості діяльності органів влади, підприємств, соціальних служб та критичної інфраструктури на територіях, що перебувають поблизу бойових дій.

    Експерти зазначають, що фактично йдеться про створення окремої моделі державного управління для громад, які вже четвертий рік живуть в умовах війни. На відміну від тимчасових рішень та точкових програм підтримки, новий закон може закріпити довгострокові механізми фінансування, оподаткування, соціального захисту та безпеки.

    Важливо, що питання підтримки прифронтових територій останніми місяцями дедалі частіше порушується на рівні уряду. Раніше Кабінет Міністрів уже розширив програму доступного кредитування для бізнесу в таких регіонах та запровадив нові інструменти підтримки підприємств, які працюють поблизу зони бойових дій. За словами Юлії Свириденко, держава також розглядає можливість надання місцевим компаніям спеціального статусу критично важливих підприємств для збереження робочих місць та економічної активності.

    Крім економічних питань, новий закон має врахувати проблеми безпеки. Російські обстріли регулярно завдають ударів по енергетичній інфраструктурі, лікарнях, школах та комунальних об’єктах у прифронтових регіонах. Внаслідок цього місцеві органи влади змушені працювати в умовах постійних кризових ситуацій, а жителі громад стикаються з труднощами, які не характерні для інших регіонів країни.

    Окремим напрямком майбутнього законопроєкту може стати підтримка енергетичної стійкості. Влада розглядає можливість впровадження спеціальних механізмів захисту енергооб’єктів та додаткового фінансування для відновлення критичної інфраструктури після атак.

    На тлі війни значення прифронтових громад для України лише зростає. Саме вони забезпечують роботу підприємств, транспортних вузлів, медичних закладів та логістичних маршрутів поблизу фронту. Попри щоденні загрози, мільйони людей продовжують залишатися у своїх містах і селах, підтримуючи економіку та життєдіяльність регіонів.

    У владі наголошують, що закон має бути підготовлений максимально оперативно. Буданов висловив сподівання на швидку роботу парламенту та уряду, щоб уже найближчим часом запропонувати нові правила функціонування прифронтових територій.

    «Люди, які живуть поруч із лінією фронту, повинні отримати абсолютну підтримку держави», – підкреслив керівник Офісу президента.

    Якщо закон буде ухвалений, це може стати одним із найбільших рішень у сфері державної політики щодо підтримки регіонів, які найбільше постраждали від повномасштабної війни та продовжують залишатися під постійною загрозою російських атак.

  • «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    Гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський різко висловився щодо ситуації з банківськими послугами у прифронтових регіонах України та звинуватив Національний банк України у створенні бюрократичних бар’єрів, через які тисячі людей фактично залишаються без доступу до базових фінансових сервісів.

    Під час інтерв’ю журналістці Тетяні Гончаровій Смілянський заявив, що мешканці прифронтових територій, особливо літні люди, часто не мають змоги отримати пенсії чи скористатися банківськими послугами через скорочення банківської інфраструктури та жорсткі вимоги НБУ до роботи сервісів під час блекаутів.

    За словами очільника «Укрпошти», наразі банківська система охоплює лише близько 4% населених пунктів України, тоді як більшість банківських відділень і банкоматів залишаються у великих містах. Найгостріше проблема відчувається у прифронтових областях, зокрема на Сумщині, де люди нерідко залишаються без доступу до готівки та елементарних фінансових операцій.

    «Там живуть українці. Вони мають право на банківські послуги. Ну, на базові послуги», — наголосив Смілянський.

    Він повідомив, що за час повномасштабної війни кількість банківських відділень в Україні скоротилася приблизно до 4800, тоді як мережа «Укрпошти» налічує понад 7000 відділень. Саме тому поштовий оператор фактично змушений виконувати функції, які раніше забезпечували банки.

    Окремо гендиректор «Укрпошти» жорстко розкритикував правила НБУ щодо обов’язкової роботи сервісів через онлайн-зв’язок. Він навів приклад ситуації під час відключень електроенергії, коли літні люди приходять по виплати, але не можуть отримати послуги через відсутність інтернету.

    «Коли бабуся, дочекавшись електрики, спустилася з десятого поверху в “Укрпошту”, щоб отримати послугу, а ми їй кажемо: “Бабусю, немає інтернету, ми послуги надавати не можемо”. Згідно з постановою НБУ такою-то — приходьте, коли з’явиться світло та інтернет. У мене є два варіанти: послати бабусю чи послати НБУ», — заявив він.

    На цьому тлі «Укрпошта» продовжує просувати ідею створення так званого банку фінансової інклюзії. За словами Смілянського, відповідний закон уже набув чинності після підписання президентом, однак тепер необхідно, щоб НБУ до 25 червня підготував нормативну базу для запуску механізму.

    Ідея створення «поштового банку» обговорюється в Україні вже кілька років. Концепція передбачає, що «Укрпошта» зможе надавати базові фінансові послуги у селах, прифронтових районах та малих громадах, де класичні банки поступово закрили свої відділення через безпекові та економічні ризики.

    Смілянський також публічно нагадав голові НБУ Андрію Пишному його заяву 2019 року, зроблену ще на посаді керівника «Ощадбанку». Тоді Пишний говорив, що «Укрпошта» має ставати банком лише тоді, коли класичні банки самі почнуть торгувати «чайниками та гречкою».

    Очільник «Укрпошти» заявив, що цей момент уже настав, адже великі фінансові установи давно перетворюються на маркетплейси та продають товари через власні онлайн-платформи.

    «Monobank торгує чайниками? Торгує. Маркетплейс “Ощаду” торгує чайниками? Торгує. Ну, все треба виконувати, правильно? Якщо ти сказав — тримай слово», — сказав Смілянський.

    Конфлікт між НБУ та «Укрпоштою» триває не перший рік. Регулятор раніше заявляв, що не підтримує ідею надання «Укрпошті» повноцінної банківської ліцензії через фінансові ризики, збитковість компанії та питання корпоративного управління.

    Ситуація загострилася після того, як НБУ оштрафував «Укрпошту», а Смілянський у відповідь звинуватив регулятора у навмисному блокуванні реформи фінансової інклюзії.

    Експерти зазначають, що проблема доступу до банківських послуг у прифронтових районах справді стає дедалі гострішою. Через постійні обстріли банки скорочують мережі відділень, банкоматів і кас, а мешканці невеликих громад часто змушені долати десятки кілометрів, щоб отримати пенсію, соціальні виплати чи просто зняти готівку.

    На цьому тлі «Укрпошта» намагається зайняти нішу універсального сервісу для таких регіонів, однак подальша доля проєкту залежатиме від того, чи зможуть компанія та НБУ домовитися про нові правила роботи.

  • Ранкові обстріли на Херсонщині: є поранені та удар по маршрутці

    Ранкові обстріли на Херсонщині: є поранені та удар по маршрутці

    Ранок 17 квітня у Херсонській області пройшов під черговими російськими обстрілами та атаками дронів, унаслідок яких постраждали цивільні мешканці, а в самому Херсоні було уражено маршрутний автобус. Про це повідомили в Херсонській обласній військовій адміністрації та підтвердив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

    За інформацією Херсонська ОВА, атаки відбувалися упродовж ранкових годин і включали як застосування реактивних систем залпового вогню, так і ударних безпілотників. Обстріли традиційно припали на цивільні райони та населені пункти, які перебувають поблизу лінії бойового зіткнення.

    Близько 06:00 російські війська відкрили вогонь із реактивних систем залпового вогню по району населеного пункту Новорайськ. Під удар потрапив місцевий мешканець — 63-річний чоловік. Він зазнав численних поранень і травм, зокрема уламкового поранення ноги, вибухової травми, контузії та закритої черепно-мозкової травми. Постраждалого оперативно доправили до лікарні. Медики оцінюють його стан як середньої тяжкості та надають необхідну допомогу.

    Приблизно через пів години після цього російські сили здійснили ще одну атаку — цього разу з використанням ударного безпілотника. Під удар потрапив район поблизу Інженерного, де перебував 70-річний чоловік, який у момент вибуху їхав на велосипеді. Внаслідок атаки він отримав вибухову травму та осколкові поранення кінцівок. Потерпілому надають медичну допомогу, лікарі проводять додаткові обстеження для уточнення ступеня ушкоджень.

    Близько 07:00 під обстріл потрапив і сам Херсон. У Дніпровському районі міста російські війська атакували маршрутний автобус приватного перевізника. Як повідомив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько, транспорт зазнав пошкоджень, однак, за попередніми даними, водій і пасажири не постраждали.

    Окремо зазначається, що цей випадок став черговим ударом по цивільному транспорту в місті, де громадські перевезення продовжують працювати в умовах постійної небезпеки. Попри регулярні атаки, маршрутні перевізники продовжують забезпечувати рух транспорту, оскільки для багатьох мешканців це єдиний спосіб пересування містом.

    Херсон та прифронтові населені пункти області залишаються одними з найбільш уразливих територій України. Через близькість до лінії бойового зіткнення регіон майже щодня зазнає обстрілів із різних видів озброєння. Найчастіше російські війська застосовують реактивні системи залпового вогню, артилерію, дрони-камікадзе та ударні безпілотники, які використовуються як по прифронтових селах, так і по самому Херсону.

    Місцева влада наголошує, що подібні атаки мають системний характер і спрямовані на цивільну інфраструктуру та мирне населення. Через це мешканці регіону змушені постійно перебувати в умовах підвищеної небезпеки, а екстрені служби працюють у режимі постійної готовності.

    На тлі ранкових подій у Херсонській області варто зазначити, що напередодні, пізно ввечері 16 квітня, внаслідок російського обстрілу Сумської області загинула одна людина. Це вкотре підтверджує, що удари по цивільних регіонах України тривають безперервно та охоплюють різні частини країни.

    Наразі медичні працівники продовжують надавати допомогу постраждалим, а правоохоронні органи фіксують наслідки атак для подальшого документування воєнних злочинів.

  • Виплати не рятують: переселенці опинилися сам на сам із проблемами

    Виплати не рятують: переселенці опинилися сам на сам із проблемами

    Жителі прифронтових територій часто змушені залишатися під обстрілами через відсутність достатньої підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Про це заявила представниця омбудсмена Ольга Алтуніна, звернувши увагу на системні проблеми з виплатами та житлом для переселенців.

    За її словами, нині люди, які евакуюються через транзитні центри, отримують одноразову допомогу у розмірі 10 800 гривень. Проте на цьому державна підтримка фактично завершується. Якщо людина знаходить роботу, вона втрачає право на подальші виплати. Якщо ж не працевлаштовується, протягом перших шести місяців може отримувати лише 2000 гривень на місяць, що не покриває навіть базових витрат на оренду житла.

    Ситуація ускладнюється масштабами проблеми. Із приблизно 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб державну допомогу наразі отримує лише близько мільйона. При цьому ще у 2023 році кількість отримувачів виплат була суттєво скорочена, що, за словами Алтуніної, викликало розчарування серед людей.

    Окремою проблемою залишається житло. Лише близько 80 тисяч переселенців забезпечені місцями компактного проживання. Решта змушені самостійно орендувати житло, що стає серйозним фінансовим навантаженням.

    У результаті багато людей не наважуються залишати небезпечні райони. Вони залишаються під постійною загрозою обстрілів, оскільки не мають впевненості, що зможуть знайти житло та забезпечити базові потреби після евакуації.

    Експерти наголошують: без системних змін у політиці підтримки переселенців проблема лише загострюватиметься, а ризики для цивільного населення на прифронтових територіях залишатимуться критично високими.

  • Дороге життя в тилу змушує ВПО повертатися у зону бойових дій

    Дороге життя в тилу змушує ВПО повертатися у зону бойових дій

    Внутрішньо переміщені особи в Україні дедалі частіше змушені повертатися до небезпечних прифронтових районів через фінансову неспроможність жити в тилових регіонах. Про це йдеться у звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини за період з 1 червня по 30 листопада 2025 року.

    У документі зазначається, що за цей період понад 130 тисяч людей виїхали з прифронтових територій у пошуках безпеки. Однак після евакуації значна частина переселенців зіткнулася з серйозними економічними труднощами. За даними ООН, проживання в більш безпечних регіонах України виявилося суттєво дорожчим, насамперед через високу вартість оренди житла, яку доходи більшості внутрішньо переміщених осіб не дозволяють покрити.

    У звіті наголошується, що чинна система розселення переселенців не пропонує довгострокових рішень. Тимчасові механізми підтримки не здатні забезпечити стабільні умови проживання, а доступ до житла для тривалого перебування залишається обмеженим. Також підкреслюється, що не всі транзитні центри були доступними для людей, які потребували негайного прихистку.

    Окрему проблему становить гостра нестача доступного житла, придатного для тривалого проживання. Особливо складною ситуація є для літніх людей та осіб з інвалідністю. Неурядові організації, залучені до евакуації та розміщення переселенців, повідомляють про хронічну нестачу фінансування та труднощі з пошуком відповідних житлових приміщень для цих категорій населення.

    У підсумку, як зазначається у доповіді ООН, частина внутрішньо переміщених осіб розглядає можливість повернення або вже повернулася до небезпечних прифронтових районів через відсутність засобів до існування в тилу. Це відбувається попри триваючі бойові дії та загрозу життю, що свідчить про глибину соціально-економічної кризи, з якою стикаються українські переселенці.