Golosnovinua.com

Позначка: Приморськ

  • Угода з Кремлем дала зворотний результат: дизель у США подорожчав до $6,35

    Угода з Кремлем дала зворотний результат: дизель у США подорожчав до $6,35

    Домовленість президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального не принесла очікуваного зниження цін на американських заправках. Попри обіцянки збільшити пропозицію пального на світовому ринку, його вартість у Сполучених Штатах після оголошення угоди навіть дещо зросла. Експерти сумніваються, що Росія зможе забезпечити заявлені обсяги постачань через проблеми з нафтопереробними заводами та експортними обмеженнями.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на дані Американської автомобільної асоціації AAA та аналітиків енергетичного ринку.

    9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Москвою щодо збільшення експорту російського дизеля. За задумом американської адміністрації, додаткові обсяги пального мали допомогти стабілізувати світовий ринок та стримати подорожчання нафтопродуктів у США.

    Однак майже через три тижні після відповідної заяви ціни не лише не знизилися, а й продовжили зростати.

    За даними AAA, 28 жовтня середня вартість галона дизельного пального в США становила 6,35 долара. Для порівняння, на момент оголошення домовленості 9 жовтня вона перебувала на рівні 6,28 долара.

    Таким чином, пальне подорожчало приблизно на сім центів за галон. При цьому зростання цін не обов’язково було спричинене самою угодою: на американський ринок впливають також світові ціни на енергоносії, обсяги виробництва та логістичні обмеження.

    Однією з найбільших проблем домовленості залишаються реальні можливості Росії виконати взяті зобов’язання.

    Після переговорів Трамп заявив, що Москва погодилася забезпечити понад 300 тисяч тонн дизельного пального для американського та світового ринків. У листопаді постачання нібито мали зрости до 500 тисяч тонн, а згодом — до одного мільйона тонн.

    Проте аналітики сумніваються, що ці обсяги вдасться реалізувати повністю.

    Російська нафтопереробна промисловість зазнала значних труднощів через регулярні українські удари по НПЗ. Пошкодження виробничих потужностей скоротило можливості перероблення нафти, а внутрішній дефіцит нафтопродуктів змушував Москву періодично обмежувати експорт.

    Минулого тижня з російського порту Приморськ вийшов танкер із приблизно 300 тисячами барелів дизельного пального. Спочатку судно вказувало Нью-Йорк як пункт призначення, однак згодом змінило відповідний запис на статус «для замовлень».

    Це означає, що остаточне місце розвантаження вантажу залишалося непідтвердженим.

    За даними Reuters, йдеться про танкер Agioi Fanendes під прапором Мальти, який завантажив приблизно 40 тисяч тонн російського дизеля 22 жовтня. За попередніми даними відстеження суден, його прибуття до США очікувалося 7 листопада, однак остаточний порт не був визначений.

    Навіть якщо вантаж справді прибуде до американського порту, це не гарантує швидкого здешевлення пального для споживачів.

    Аналітики, яких цитує WSJ, звертають увагу, що додаткові російські поставки становлять порівняно невелику частину світового ринку.

    За попередніми оцінками, у жовтні йдеться про трохи більше ніж 100 тисяч барелів дизеля на добу, а в листопаді — приблизно 125 тисяч барелів.

    Для порівняння, протягом 2025 року Росія експортувала близько 800 тисяч барелів дизельного пального щодоби.

    Таким чином, обсяги, передбачені новою домовленістю, навряд чи зможуть самостійно компенсувати дефіцит пального на світовому ринку.

    Окреме занепокоєння викликає політичний бік угоди. Заради відновлення постачань російських нафтопродуктів Вашингтон погодився тимчасово послабити частину санкційних обмежень, запроваджених проти Москви через війну в Україні.

    Це рішення викликало критику американських законодавців, які застерігають, що продаж російського пального забезпечуватиме Кремлю додаткові доходи.

    Водночас прихильники домовленості в адміністрації Трампа пояснюють її необхідністю знизити ціни на енергоносії та підтримати американську економіку.

    Однак поки економічний ефект для споживачів залишається непомітним. Американські водії продовжують платити за дизель більше, ніж до оголошення угоди, а можливості Росії збільшити експорт обмежені станом її нафтопереробної промисловості.

    Отже, домовленість Трампа з Путіним поки не досягла заявленої мети щодо зниження вартості дизеля у США. Чи зміниться ситуація після фактичного надходження російського пального на ринок, залежатиме від обсягів постачань та загальної ситуації на світовому енергетичному ринку.

  • Росіяни повернули “вбивцю Starlink”: площа глушіння сягає 20 квадратних кілометрів

    Росіяни повернули “вбивцю Starlink”: площа глушіння сягає 20 квадратних кілометрів

    Російська армія відновила використання спеціалізованих комплексів радіоелектронної боротьби, призначених для придушення роботи супутникової мережі Starlink, яка відіграє критично важливу роль у забезпеченні зв’язку українських військових на фронті. Водночас Сили оборони України вже завдали ударів по двох таких системах на тимчасово окупованих територіях, що може суттєво обмежити можливості російських військ впливати на супутниковий зв’язок.

    Про це 16 червня повідомив відомий український фахівець із військового зв’язку, радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, більш відомий за позивним «Флеш».

    За його словами, російська система отримала назву «Волна Купол Гарант» і виробляється підприємством «Русский купол», розташованим в окупованому Сімферополі. Основне призначення комплексу — створення перешкод для супутників Starlink, через які українські військові передають дані, координують бойові операції та забезпечують стійкий зв’язок навіть у районах активних бойових дій.

    Бескрестнов пояснив, що принцип роботи комплексу досить простий, але водночас ефективний. Система складається з кількох мобільних платформ із супутниковими антенами, які спрямовуються безпосередньо на супутники Starlink під час їхнього проходження над певною територією. Антени створюють потужні перешкоди у частотному діапазоні, який використовує мережа SpaceX для передачі сигналу між супутниками та наземними терміналами.

    За словами експерта, Starlink працює у діапазоні частот 14–14,5 ГГц. Цей спектр поділений на кілька окремих каналів. Російські інженери фактично розмістили окремі передавачі для кожного з них, що дозволяє комплексно блокувати роботу супутника на певній ділянці. В результаті супутник перестає отримувати сигнали від наземних терміналів, а користувачі в зоні дії можуть втратити доступ до зв’язку або зіткнутися із серйозним погіршенням якості передачі даних.

    Бескрестнов зазначив, що один такий комплекс потенційно здатен впливати на роботу Starlink на площі до 20 квадратних кілометрів. Саме тому подібні системи становлять серйозну загрозу для сучасних цифрових засобів управління військами.

    Відомо, що комплекс складається із шести причепів, на кожному з яких розміщено по дві антени. Загалом система використовує 12 антен, які зовні нагадують великі білі овальні конструкції. Усередині кожної знаходиться супутникова антена із механізмом автоматичного наведення на ціль. За потреби обладнання може працювати як на причепах, так і бути змонтованим на стаціонарних платформах.

    Попри технологічність комплексу, українські військові вже навчилися виявляти такі цілі. За словами Сергія Бескрестнова, лише протягом останніх днів військовослужбовці 422-го окремого полку безпілотних систем Luftwaffe успішно уразили дві системи «Волна Купол Гарант» на півдні тимчасово окупованих територій України.

    Відео одного з ударів раніше було опубліковане підрозділом у соціальних мережах. На кадрах зафіксовано момент виявлення комплексу та його подальше знищення ударним дроном.

    Експерти зазначають, що боротьба між Starlink та російськими системами РЕБ триває фактично з початку повномасштабного вторгнення. У 2022–2023 роках російська армія активно намагалася знайти способи придушення супутникового зв’язку, однак компанія SpaceX регулярно оновлювала програмне забезпечення своїх систем, ускладнюючи роботу російських комплексів.

    Перші підтверджені випадки ефективного придушення окремих каналів Starlink були зафіксовані у 2024 році. Тоді українські військові також оперативно виявили і знищили відповідні засоби РЕБ. Після цього масштабного застосування таких систем практично не спостерігалося до нинішнього року.

    На думку аналітиків, повернення «Волна Купол Гарант» може свідчити про те, що Росія намагається знайти нові способи боротьби з українською перевагою у сфері цифрового управління військами та безпілотних технологій. Starlink залишається одним із ключових елементів системи зв’язку української армії, забезпечуючи передачу даних між штабами, підрозділами, операторами дронів та системами розвідки.

    Цікаво, що повідомлення про відновлення роботи комплексів РЕБ з’явилося на тлі проблем Росії з розвитком власних супутникових мереж. Нещодавно профільний ресурс RussianSpaceWeb повідомив, що один із супутників проєкту «Рассвет», який російська сторона розглядала як майбутній аналог Starlink, згорів в атмосфері Землі після запуску навесні 2026 року. Проєкт мав стати частиною російської супутникової системи широкосмугового інтернету, однак його перспективи наразі залишаються невизначеними.

    Фахівці наголошують, що боротьба між засобами зв’язку та системами радіоелектронної боротьби стала однією з найважливіших складових сучасної війни. Від стабільності цифрових каналів зв’язку дедалі більше залежить ефективність розвідки, наведення високоточної зброї, координація дій підрозділів та робота безпілотників.

    Саме тому знищення нових російських систем придушення Starlink може мати значення не лише для окремих ділянок фронту, а й для загальної стійкості української системи управління військами в умовах інтенсивних бойових дій.

  • РФ створює резервні підрозділи для захисту портів від атак дронів

    РФ створює резервні підрозділи для захисту портів від атак дронів

    Російська Федерація формує нові підрозділи резервістів для посилення захисту критичної портової інфраструктури на Балтійському узбережжі. Йдеться насамперед про нафтові термінали Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області, які останніми місяцями неодноразово ставали цілями атак безпілотників. Про це повідомляє The Independent з посиланням на російські регіональні та офіційні джерела.

    За даними публікації, російська влада терміново залучає резервістів для виконання завдань із протиповітряної оборони об’єктів енергетичної та портової інфраструктури. Нові формування мають працювати безпосередньо на території стратегічних підприємств і забезпечувати виявлення та знищення повітряних цілей, зокрема безпілотних літальних апаратів.

    Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив, що рішення про створення таких підрозділів було ухвалене після наради із силовими структурами. Він зазначив, що їхнє завдання полягає у посиленні безпеки «неба над стратегічними об’єктами», однак не уточнив прямо, які саме загрози стали причиною таких заходів.

    За інформацією російських медіа, резервістам пропонують контракти різної тривалості — від кількох місяців до кількох років. У межах служби вони повинні брати участь у виявленні та нейтралізації повітряних цілей. Водночас у повідомленнях зазначається, що такі контракти фактично діють у межах режиму, запровадженого після оголошеної раніше «часткової мобілізації» в РФ.

    Рішення про посилення оборони портів напряму пов’язують із серією атак безпілотників на об’єкти в Ленінградській області. Зокрема, останніми місяцями неодноразово повідомлялося про удари по ключових нафтових терміналах регіону — Усть-Луга та Приморськ, які є важливими вузлами експорту російської нафти через Балтійське море.

    За даними російських джерел, у березні 2026 року було зафіксовано різке зростання кількості атак безпілотників. Пропагандистські медіа стверджували, що лише за один місяць нібито було перехоплено понад 11 тисяч дронів, що вдвічі перевищує показники лютого. Незалежного підтвердження цих даних немає.

    Серія атак на портову інфраструктуру РФ у Балтійському регіоні призвела до тимчасових перебоїв у роботі нафтових терміналів. Зокрема, раніше повідомлялося про пожежі, пошкодження резервуарів для зберігання пального та зупинку частини логістичних операцій.

    Так, у різні дні березня фіксувалися інциденти в районі Усть-Луги та Приморська, включно з вибухами, займаннями та пошкодженням інфраструктури. У деяких випадках місцеві джерела повідомляли про ураження резервуарів із паливом та нафтоналивних причалів. Частина атак супроводжувалася тимчасовим призупиненням експорту нафти через ці порти.

    На цьому тлі російське Міністерство оборони також заявляло про нібито причетність європейських оборонних підприємств до виробництва безпілотників для України та оприлюднювало відповідні списки. Колишній президент РФ Дмитро Медведєв у своїх заявах називав такі об’єкти «потенційними цілями».

    Речник Кремля Дмитро Пєсков також заявляв, що країни Європи нібито стають «безпосередніми учасниками конфлікту», коментуючи можливі удари у відповідь на атаки дронів.

    Аналітики зазначають, що рішення про створення нових резервних підрозділів може свідчити про намагання Росії адаптувати систему оборони до нових загроз, зокрема масового використання безпілотників проти критичної інфраструктури. Особливо вразливими залишаються об’єкти на Балтійському напрямку, які мають стратегічне значення для експорту російських енергоресурсів.

    Водночас експерти звертають увагу, що залучення резервістів до захисту портів може свідчити про нестачу професійних сил протиповітряної оборони на місцях, а також про зростаючий тиск на військову систему РФ у зв’язку з тривалими атаками на її інфраструктуру.

    Таким чином, нові заходи Росії виглядають як спроба посилити оборону ключових економічних об’єктів на тлі тривалих і системних атак безпілотників у прикордонних та прибережних регіонах.

  • Удари України по нафтовій інфраструктурі РФ позбавили Кремль $1,7 млрд доходів — це називають «кінетичними санкціями»

    Удари України по нафтовій інфраструктурі РФ позбавили Кремль $1,7 млрд доходів — це називають «кінетичними санкціями»

    Удари Сил оборони України по російській нафтогазовій інфраструктурі вже призвели до втрати Росією щонайменше 1,7 млрд доларів потенційних доходів і фактично виконують роль так званих «кінетичних санкцій». Про це 10 квітня заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час спілкування з журналістами.

    За його словами, ці втрати є прямим наслідком пошкодження експортної інфраструктури, що не дозволило Росії скористатися сприятливою кон’юнктурою на світовому нафтовому ринку. «Це незароблені 1,7 мільярда доларів — через неможливість технічно експортувати частину нафти з балтійських портів і Новоросійська», — зазначив Власюк.

    Йдеться про удари по ключових елементах російської експортної логістики — передусім по портах Усть-Луга, Приморськ і Новоросійськ. Саме ці об’єкти є основними «воротами» для постачання російської нафти на зовнішні ринки. Через них проходять значні обсяги сирої нафти та нафтопродуктів, які після 2022 року були переорієнтовані з європейського напрямку на азійський.

    Після ударів 3–4 квітня, за словами Власюка, робота портів Усть-Луга та Новоросійськ фактично зупинилася — жоден танкер не заходив і не виходив. Це означає не лише тимчасову втрату можливості відвантаження, а й порушення контрактних зобов’язань, затримки поставок і додаткові витрати для російських експортерів. Водночас порт Приморськ частково відновив роботу і наразі функціонує в обмеженому режимі — приблизно два танкери на добу, що нижче від звичних показників.

    Морський експорт залишається критично важливим для російської економіки. Після введення ембарго ЄС на морські поставки російської нафти у 2022 році Кремль був змушений швидко перебудувати логістику і переорієнтуватися на нові ринки. Основними покупцями стали Індія та Китай, які значно збільшили імпорт російської сировини, часто зі знижками. У цих умовах стабільна робота портів стала ключовим фактором підтримки доходів російського бюджету.

    Порушення роботи експортних терміналів має комплексний ефект. Окрім безпосередньої втрати обсягів експорту, зростають витрати на транспортування, страхування та обслуговування поставок. Судновласники та трейдери враховують підвищені ризики, що призводить до подорожчання фрахту і ускладнення логістики. Також виникають затори з танкерами, що змушені чекати завантаження або змінювати маршрути.

    Власюк звернув увагу, що частину втрат Росії вдалося компенсувати. Зокрема, мова йде про нафту, яка вже перебувала в морі на момент ударів і була продана пізніше. Крім того, РФ активно використовує так званий «тіньовий флот» — мережу танкерів із непрозорою юрисдикцією та структурою власності, які допомагають обходити санкції, включно з механізмом цінової стелі, запровадженим країнами G7.

    Цінова стеля, яка обмежує вартість російської нафти для перевезення із використанням західних послуг, стала одним із ключових інструментів санкційного тиску. Водночас її ефективність частково знижується саме через використання альтернативних схем перевезення та страхування. У цьому контексті фізичне ураження інфраструктури розглядається як спосіб посилити економічний ефект обмежень.

    Окрім портів, Україна системно атакує й інші елементи паливно-енергетичного комплексу Росії. Йдеться про нафтопереробні заводи, нафтобази, об’єкти зберігання та перевалки пального. У попередні місяці такі удари вже призводили до тимчасового скорочення обсягів переробки нафти в РФ, а також до локальних дефіцитів бензину і дизеля на внутрішньому ринку. У деяких регіонах фіксувалося зростання цін на пальне та обмеження продажу.

    Експерти зазначають, що атаки на НПЗ мають подвійний ефект: з одного боку — зменшують експорт нафтопродуктів, з іншого — створюють тиск усередині країни, змушуючи владу перерозподіляти ресурси для стабілізації внутрішнього ринку. Це може впливати і на соціально-економічну ситуацію в Росії.

    Разом із тим така тактика викликає занепокоєння серед міжнародних партнерів України. 4 квітня керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що союзники закликали Київ утриматися від ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Основна причина — ризик дестабілізації світових ринків нафти, особливо на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що подібні сигнали дійсно надходили як на військовому, так і на політичному рівнях. Водночас він не уточнив, які саме країни висловлювали такі побоювання. За інформацією ЗМІ, Україна не припинила удари і продовжує використовувати цей інструмент як частину стратегії тиску на Росію.

    Глобальний контекст залишається напруженим. Будь-які перебої з постачанням нафти з великих експортерів, включно з Росією, можуть впливати на баланс попиту і пропозиції на світовому ринку. Це, у свою чергу, здатне спричиняти коливання цін, що відчутно для економік як імпортерів, так і експортерів енергоресурсів.

    Аналітики наголошують, що поєднання класичних економічних санкцій із військовими ударами по інфраструктурі формує нову реальність економічного протистояння. «Кінетичні санкції» діють швидше, ніж традиційні обмеження, оскільки безпосередньо зменшують фізичну можливість експорту і створюють додаткові ризики для бізнесу.

    Водночас ключовим фактором у найближчій перспективі стане здатність Росії відновлювати пошкоджену інфраструктуру, адаптувати логістику та знаходити нові шляхи експорту. Україна ж, судячи із заяв посадовців, розглядає продовження таких ударів як один із інструментів зменшення фінансових ресурсів Кремля для ведення війни.

  • Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Попри часткове пом’якшення санкцій з боку США, Росії не вдалося наростити обсяги відвантаження нафти через власні морські порти. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, у березні 2026 року експорт російської нафти знизився до 3,46 млн барелів на добу проти 3,49 млн б/с у лютому. Аналогічне скорочення зафіксовано і в сегменті нафтопродуктів — до 2,19 млн б/с із 2,21 млн б/с місяцем раніше.

    Ключовими причинами падіння стали інфраструктурні обмеження та перебої в роботі портів. Найбільш суттєве просідання зафіксовано у портах Приморськ та Усть-Луга.

    Зокрема, у Приморську наприкінці березня обсяги відвантаження різко скоротилися з понад 1,1 млн барелів на добу до 732 тис. б/с. Усть-Луга також продемонструвала значне падіння: експорт нафти знизився до 105 тис. б/с у період 25–31 березня порівняно з 471 тис. б/с тижнем раніше.

    Крім того, у цьому порту наприкінці місяця фактично припинилися відвантаження нафтопродуктів.

    У СЗР наголошують, що навіть за умов часткового зняття санкцій внутрішні проблеми інфраструктури залишаються ключовим фактором, який обмежує експортні можливості Росії.