Позначка: примусова мобілізація

  • У Росії чоловіків почали забирати просто з вулиць

    У Росії чоловіків почали забирати просто з вулиць

    У російському Омську повідомляють про випадок, який може свідчити про посилення практики примусового залучення чоловіків до військової служби. За даними «Омского гражданского объединения», затриманих під час вуличних рейдів можуть доставляти до пунктів відбору, де на них чинять тиск із метою змусити підписати контракт із Міністерством оборони Росії.

    Як стверджують представники організації, один із таких випадків стався нещодавно з 31-річним жителем Омська. Чоловіка нібито затримали просто на вулиці, коли він пив пиво. Після затримання його доставили до пункту відбору «Сириус-55», який використовується в Омську для оформлення громадян на військову службу за контрактом. Існування цього пункту та його функціонування як центру набору підтверджується російськими регіональними джерелами.

    За словами родичів затриманого, перебуваючи у пункті відбору, чоловік зазнав психологічного тиску, після чого погодився підписати контракт із російським Міноборони. Водночас близькі наполягають, що він не планував добровільно укладати такий контракт. Після цього родичі звернулися до прокуратури, однак, за їхніми словами, там попросили надати додаткові документи та звернутися повторно.

    Саме обставини цього випадку наразі залишаються повідомленням правозахисників і не мають незалежного підтвердження з боку російських державних органів. Водночас інформація вписується у ширший контекст повідомлень про використання затримань та адміністративного тиску для пошуку нових контрактників для російської армії.

    Йдеться, зокрема, про рейди, під час яких поліція та представники військових структур перевіряють чоловіків призовного або військовозобов’язаного віку. Формально такі заходи можуть пояснюватися необхідністю перевірки військового обліку чи пошуку людей, які порушують відповідні правила. Однак правозахисні проєкти повідомляють, що в окремих випадках після затримань чоловіків доставляють до військкоматів або пунктів відбору, де їм пропонують укласти контракт із Міноборони РФ.

    За даними правозахисного проєкту «Идите лесом», у Росії влітку 2026 року кількість подібних випадків помітно зросла. Як повідомляло «Агентство», лише за першу половину липня правозахисники зафіксували щонайменше 37 випадків затримання чоловіків, яких, за їхніми даними, намагалися змусити підписати контракти з Міністерством оборони Росії. Для порівняння, за весь червень таких випадків було щонайменше 27. Загалом від початку літа проєкт отримав інформацію про 64 чоловіків, яких намагалися примусити до укладення контракту.

    Правозахисники стверджують, що географія таких випадків поступово розширюється. Повідомлення надходять із різних регіонів Росії, а серед способів тиску називають затримання на вулицях, перевірки документів, доставлення до військових установ, візити представників державних структур додому або на роботу та тиск на людей, які перебувають у складному фінансовому чи юридичному становищі.

    Окремо повідомляється про випадки, коли увагу силовиків привертають чоловіки з боргами, судимостями або іншими проблемами із законом. За даними правозахисників, такі категорії населення можуть бути особливо вразливими до тиску, оскільки їм можуть пропонувати уникнути певних проблем в обмін на підписання контракту.

    Подібні повідомлення вже надходили з Пензи. Там правозахисники також розповідали про затримання чоловіків на вулицях і спроби змусити їх укласти контракти з Міноборони РФ. Російська влада при цьому визнавала проведення вуличних рейдів для пошуку військовозобов’язаних, але заперечувала, що ці заходи є частиною мобілізації. Водночас правозахисні організації пов’язують такі рейди саме з проблемами російської влади із залученням достатньої кількості людей до контрактної служби.

    Пункт «Сириус-55», куди, за повідомленням «Омского гражданского объединения», доставили 31-річного чоловіка, є одним із центрів, через які в Омській області організований набір на військову службу за контрактом. Російські джерела прямо вказують, що там оформлюють документи для кандидатів, проводять медичний огляд та професійний відбір.

    Таким чином, описаний випадок важливий не лише через історію конкретного чоловіка. Він демонструє можливу зміну підходів до комплектування російської армії, коли замість очікування добровольців державні структури дедалі активніше використовують адміністративний та силовий тиск. Якщо повідомлення правозахисників підтверджуватимуться, це може свідчити про зростання проблем із добровільним набором до російської армії.

    Раніше «Идите лесом» також повідомляв про випадки, коли російських військовослужбовців та строковиків схиляли до підписання контрактів під різними приводами. Зокрема, людям могли пропонувати контракт як нібито безпечнішу або тимчасову альтернативу, обіцяти службу в тилу чи роботу з безпілотними системами. Правозахисники заявляють, що після підписання документів люди могли опинятися у військових частинах і зрештою бути відправленими на війну проти України.

    На цьому тлі випадки затримання чоловіків просто на вулиці набувають особливого значення. Вони можуть бути частиною ширшої кампанії російської влади з пошуку нових військовослужбовців без формального оголошення нової хвилі мобілізації. Водночас твердження про те, що такі рейди є безпосередньою підготовкою до масштабної мобілізації, наразі залишаються оцінками та не мають достатнього незалежного підтвердження.

  • Перу повертає громадян із РФ: їх могли обманом відправити на війну

    Перу повертає громадян із РФ: їх могли обманом відправити на війну

    Міністерство закордонних справ Перу розпочало масштабні дії з повернення своїх громадян із Росії, яких, за даними влади та правозахисників, могли обманом завербувати й змусити брати участь у війні проти України. Ситуація вже набула ознак системної проблеми та стала підставою для кримінального розслідування.

    За інформацією МЗС Перу, лише за останні два тижні на батьківщину вдалося повернути 18 громадян, які опинилися в Росії за обставин, що викликають серйозні підозри щодо примусового залучення до війни.

    Дипломатичні установи продовжують працювати над поверненням інших громадян. Очікується, що ще один перуанець прибуде додому 3 травня, а шістьох мають репатріювати 4 травня. Крім того, щонайменше двоє громадян наразі перебувають під захистом посольства Перу в Москві та очікують на завершення процедур повернення.

    У МЗС наголошують, що йдеться не про поодинокі випадки, а про ширшу проблему, яка потребує системного реагування.

    За даними юристів, які представляють інтереси постраждалих і їхніх родин, громадян Перу заманювали до Росії під виглядом легального працевлаштування. У рекламних пропозиціях обіцяли роботу в цивільних сферах — охороні, будівництві, логістиці, сфері обслуговування.

    Зокрема, людям пропонували вакансії охоронців, інженерів, кухарів або водіїв таксі — тобто діяльність, яка не передбачає участі у бойових діях.

    Однак після прибуття до Росії ситуація кардинально змінювалася. За свідченнями постраждалих:

    • їх змушували підписувати документи російською мовою без перекладу;
    • вилучали паспорти та інші документи;
    • обмежували можливість пересування;
    • направляли на короткий курс військової підготовки;
    • після цього відправляли у зону бойових дій.

    Правозахисники вважають, що такі дії можуть мати ознаки торгівлі людьми, трудової експлуатації та примусу до участі у збройному конфлікті.

    На тлі численних звернень родичів зниклих громадян прокуратура Перу відкрила попереднє розслідування щодо можливої торгівлі людьми. За даними слідства, йдеться про сотні випадків, коли зв’язок із людьми обривався після їхнього виїзду до Росії.

    Слідчі перевіряють обставини вербування, канали переміщення людей, можливу участь організованих мереж або посередників, причетність іноземних структур до залучення громадян Перу до війни.

    У центрі уваги — встановлення повного ланцюга організації таких поїздок і відповідальності осіб, які могли вводити людей в оману.

    За оцінками адвокатів і правозахисників, із жовтня 2025 року до Росії могли виїхати близько 600 громадян Перу за подібними схемами. Частина з них, імовірно, опинилася безпосередньо на фронті.

    Відомо, що щонайменше 13 перуанців уже загинули у війні. Водночас точна кількість тих, хто перебуває у зоні бойових дій або не виходить на зв’язок, залишається невідомою.

    МЗС Перу заявляє, що активізувало консульську роботу через посольство в Москві. Дипломати надають допомогу громадянам, які звертаються по захист, і координують їх повернення.

    У відомстві підкреслюють, що діють у межах міжнародного права та підтримують контакт із відповідними структурами інших держав.

    Ситуація також привертає увагу до ширшої проблеми використання іноземців у війнах через обман або примус, що може мати міжнародно-правові наслідки.

    Перуанська влада закликає громадян бути обережними щодо пропозицій роботи за кордоном, особливо якщо вони пов’язані з поїздками до країн, залучених у збройні конфлікти.

    Дипломати наголошують на необхідності перевіряти роботодавців, умови контрактів і звертатися до офіційних установ перед виїздом.

    Процес повернення громадян триває, а розслідування набирає обертів. Уряд Перу заявляє про готовність вживати додаткових заходів для захисту своїх громадян та притягнення винних до відповідальності.

    Очікується, що найближчим часом з’являться нові деталі щодо масштабів вербування, а також можливих міжнародних каналів, які могли бути задіяні у цій схемі.

  • В Україні можуть в травні запровадити обов’язкову мобілізацію жінок

    В Україні можуть в травні запровадити обов’язкову мобілізацію жінок

    Уже в травні у Верховній Раді очікується реєстрація нових законопроєктів, які стосуватимуться підготовки цивільного населення до національного спротиву. Про це повідомила адвокатка Марина Бекало в коментарі ТСН.ua.

    За її словами, зміни можуть передбачати різні формати залучення громадян, зокрема і жінок, до оборонних заходів. Хоча наразі примусової мобілізації жінок в Україні не існує, можливість таких нововведень не виключена.

    «Можливо, зміни стосуватимуться також примусової мобілізації жінок за певними спеціальностями. А можливо, програми включатимуть лише обов’язкове проходження курсів із надання медичної допомоги, цивільної оборони чи проведення інформаційних заходів у школах та вишах», — пояснила юристка.

    Адвокатка наголосила, що мобілізація — це не лише направлення у бойові підрозділи, а й виконання завдань на оборонних підприємствах, у сфері зв’язку, транспорту, енергетики чи охорони здоров’я. Усе це, за її словами, цілком можливо впровадити й для жінок.

    «Конституція України прямо вказує, що захист незалежності та територіальної цілісності є обов’язком кожного громадянина. А отже, внесення змін до профільного законодавства може юридично відкрити можливість для обов’язкової мобілізації жінок», — додала Марина Бекало.

    Очікується, що нові ініціативи Верховної Ради стосуватимуться комплексного підходу до підготовки населення в умовах воєнного стану, з акцентом не лише на армію, а й на забезпечення тилу та стратегічних сфер.

  • У 2024 році зафіксовано масові порушення прав людини під час мобілізації

    У 2024 році зафіксовано масові порушення прав людини під час мобілізації

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що протягом 2024 року до його офісу надійшло 1560 звернень від громадян, які вважали, що їхні права були порушені під час мобілізаційних заходів. Про це він повідомив під час виступу у Верховній Раді, передає Укрінформ.

    «У 2024 році я отримав 1560 звернень від громадян України, які вважали, що їхні права порушені під час проведення мобілізаційних заходів», — сказав омбудсмен.

    За словами Лубінця, йдеться не лише про окремі випадки правової некоректності чи перевищення повноважень, а й про факти, які можуть містити ознаки кримінальних правопорушень.

    Особливу стурбованість викликав інцидент, коли працівникам Офісу омбудсмена вперше відмовили у доступі до особи, яка потребувала правового захисту.

    «Це дуже небезпечна тенденція. І вперше під час моєї каденції наші працівники не змогли потрапити до людини, яка вимагала нашої допомоги. Це пряме перешкоджання у виконанні мною функцій як Уповноваженого з прав людини», — наголосив він.

    Водночас Лубінець відзначив і позитивну зміну: державні органи почали активніше реагувати на скарги. Зокрема, Міністерство оборони та правоохоронні органи почали відкривати кримінальні провадження, а дії окремих працівників ТЦК отримують юридичну оцінку.

    «Я бачу, що ті, хто порушують права людини, роблять це в незаконний спосіб. Але прийде час, коли кожен отримає юридичну оцінку своїх дій», — наголосив він.

    Омбудсмен також закликав українців і надалі фіксувати порушення та звертатися до його офісу, підкресливши, що мобілізація має відбуватися виключно у правовому полі, з дотриманням конституційних прав.

  • В Комітеті з питань оборони розповіли про випадки примусової мобілізації

    В Комітеті з питань оборони розповіли про випадки примусової мобілізації

    Співробітники територіальних центрів комплектування (ТЦК) знову опинилися в центрі скандалу через примусову мобілізацію осіб, які мають документи про бронювання. Про це повідомив народний депутат Роман Федієнко, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

    За словами нардепа, воєнкоми відмовляються визнавати паперові документи про бронювання, мотивуючи свої дії тим, що дані нібито відсутні в електронній системі “Оберіг”.

    “Вони заявляють, що паперові документи не мають юридичної сили, якщо інформація не відображається в системі. Це абсолютно неприпустимо і грубе порушення прав громадян”, – наголошує Федієнко.

    Депутат також розкритикував представників ТЦК за зловживання своїми повноваженнями. Особливе обурення у Федієнка викликало використання співробітниками балаклав під час виконання своїх обов’язків.

    “Балаклави для мене – це як червона ганчірка! Ви ховаєтеся від власного народу? Якщо люди не бачать вашого обличчя, то як вони можуть довіряти вам?” – емоційно зауважив він.

    Система “Оберіг”, створена для цифровізації мобілізаційних процесів, мала стати гарантією прозорості й ефективності. Проте випадки, коли дані про бронювання відсутні або не синхронізуються, викликають питання щодо її роботи.

    Експерти вказують, що такі ситуації створюють напругу в суспільстві, підривають довіру до системи і провокують зловживання з боку воєнкомів.

    Роман Федієнко закликав представників ТЦК не зловживати своїми повноваженнями та діяти виключно в межах закону. Він також висловив сподівання, що Міністерство оборони і правоохоронні органи звернуть увагу на подібні порушення.

    “Повага до прав громадян має бути основним принципом у мобілізаційних процесах. Будь-які спроби уникнути відповідальності чи приховати зловживання лише погіршують ситуацію”, – підсумував депутат.

  • Чи справді потрібно мобілізувати 18-річних

    Чи справді потрібно мобілізувати 18-річних

    Майор Збройних сил України Віктор Трегубов в ефірі каналу “Еспресо” поділився своєю думкою щодо ситуації з мобілізацією в Україні. Він наголосив, що наразі існують різні варіанти для збільшення мобілізаційного ресурсу, але чомусь в пріоритеті лише один — зниження мобілізаційного віку. Трегубов зазначає, що, попри важкість ситуації, до питання мобілізації слід підходити комплексно і враховувати різноманітні демографічні категорії.

    За словами Трегубова, в умовах війни і безперервних бойових дій потреба в додаткових людях очевидна, проте ставити питання лише про мобілізацію 18-річних, на його думку, є політично непопулярним кроком. Він підкреслив, що можна розглянути альтернативні варіанти, зокрема, мобілізацію жінок на тилові посади або ретельнішу перевірку реєстрів.

    “Ми не можемо дозволити собі витрачати людські ресурси так, як це робить противник. Він може закидувати війська великою кількістю, але ми маємо підходити до мобілізації більш обережно та зважено”, — додав Трегубов.

    Зниження мобілізаційного віку також підтримує і колишній командувач Сухопутними військами США в Європі Бен Ходжес, який вважає, що в Україні встановлений занадто високий призовний вік. Він наголошує на важливості залучення молоді та жінок до військової служби, стверджуючи, що для них у армії знайдеться достатньо роботи.

    Як зауважує Трегубов, зниження мобілізаційного віку не є єдиним варіантом для вирішення проблеми. Україна повинна активно використовувати всі наявні ресурси, щоб забезпечити свої Збройні сили. Водночас важливо пам’ятати, що кожен крок потребує стратегічного підходу і аналізу.

  • В ТЦК розповіли чи потрібна мобілізація жінок

    В ТЦК розповіли чи потрібна мобілізація жінок

    Питання мобілізації жінок викликає бурхливі обговорення в українському суспільстві. Чи варто робити мобілізацію українок обов’язковою, чи залишити її добровільною? Начальник Черкаського ТЦК і СП Олег Тимошенко та інші посадовці висловлюють свої думки щодо цього питання, яке впливає на майбутнє української армії та суспільства.

    Олег Тимошенко вважає, що українок не варто примушувати до мобілізації, але необхідно забезпечити їм можливість добровільно приєднуватися до армії.

    “Як цільова мобілізація, щоб працювати на те, щоб мобілізувати всіх жінок – такого точно не треба,” – зазначив Тимошенко.

    Він також підтвердив, що вручення повісток жінкам уже відбувається, але це стосується лише тих, хто має військову спеціальність або повинен стати на облік.

    Інші представники влади також висловили свої позиції:

    • Підполковник ГУР Андрій Савенко заявив, що мобілізація жінок має залишатися добровільною. Примус до служби для українок, на його думку, підриває суспільну довіру:

      “Якщо жінки будуть іти до армії примусово, а чоловіки уникатимуть служби, це стане дзеркалом кризового суспільства.”

    • Соломія Бобровська, народна депутатка, вважає, що примусова мобілізація жінок не сприятиме посиленню Збройних Сил України. На її думку, такі обговорення є маніпулятивними й недоречними в поточних умовах.

    Чи готове суспільство?

    Питання примусової мобілізації жінок стає лакмусовим папірцем суспільних настроїв. На тлі війни та соціальних викликів така ініціатива може викликати значний спротив.

    “Фітнес-хлопчики” не можуть уникати служби, тоді як жінки йдуть в армію. Це підриває довіру до військового обов’язку,” – зазначив Савенко.

    Добровільна мобілізація жінок є більш ефективною та прийнятною для суспільства стратегією. Забезпечення права на службу для українок без примусу дозволить посилити ЗСУ без створення додаткової соціальної напруги.

  • Повістку неможливо оскаржити – Верховний Суд України

    Повістку неможливо оскаржити – Верховний Суд України

    Верховний Суд України ухвалив важливе рішення, згідно з яким повістка не є предметом оскарження в суді. Суддя Касаційного адміністративного суду наголосили, що повістка є лише засобом оповіщення про необхідність виконати військовий обов’язок відповідно до закону, а не документом, який можна оскаржити.

    Рішення було ухвалене 23 жовтня 2024 року у справі №380 2838 24. Позивач, який намагався оскаржити повістку з 2022 року, заявляв, що на ній стояв підроблений підпис тимчасового виконуючого обов’язки голови ТЦК, що на документі не було дати, мети виклику та розпорядження на сповіщення і вручення повістки.

    Чоловік стверджував, що повістка має бути підписана лише начальником ТЦК, і вручена особисто або уповноваженими особами. Він також заявив, що якщо він відмовився б від отримання повістки, мав би бути складений акт, чого не сталося. У підсумку проти нього було порушено кримінальну справу за відмову від отримання повістки.

    Проте Верховний Суд зазначив, що дії ТЦК щодо виготовлення та вручення повістки не свідчать про порушення прав позивача, оскільки повістка є лише інструментом сповіщення, і питання її вручення або інших порушень процедури можна вирішувати лише в межах кримінального провадження, якщо виникають сумніви у правомірності цих дій.

  • В Україні посилюються мобілізаційні заходи: 170 тисяч осіб планують мобілізувати до початку жовтня (Джерела)

    В Україні посилюються мобілізаційні заходи: 170 тисяч осіб планують мобілізувати до початку жовтня (Джерела)

    Як повідомляють наші джерела в Генштабі, найближчим часом в Україні очікується посилення мобілізаційних заходів: до 1 жовтня мають мобілізувати 170 тисяч осіб.

    В рамках посилення мобілізаційних заходів в деяких містах уже розпочали встановлення додаткових блокпостів. До прикладу, місцеві ЗМІ повідомляють про збільшення кількості блокпостів в Івано-Франківську. Інформацію підтвердив мер Івано-Франківська: “Думаю, декілька тижнів точно буде (посилення заходів – ред.), зважаючи на ті показники, які є сьогодні в Івано-Франківській області. Є потреба”, – сказав Руслан Марцінків.

    Нагадаємо, народний депутат Дмитро Наталуха заявив, що в Україні налічується близько 11,1 млн чоловіків від 25 до 60 років, які потенційно підлягають мобілізації.