Позначка: притулок

  • ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року: що зміниться для нових заявників

    ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року: що зміниться для нових заявників

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас для нових заявників запроваджуються додаткові умови, пов’язані з підтвердженням виконання військових обов’язків перед Україною. Про це йдеться у заяві Євроради.

    У Європейському Союзі наголосили, що рішення про продовження тимчасового захисту демонструє незмінну підтримку українців, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну війну Росії проти України. Водночас новий підхід має враховувати не лише гуманітарні потреби людей, а й оборонні інтереси України.

    Згідно з ухваленим рішенням, нові правила стосуватимуться лише тих громадян України, які вперше звертатимуться за отриманням статусу тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. Українці, які вже офіційно користуються цим статусом, зможуть і надалі залишатися під його дією без застосування нових вимог.

    Європейські країни погодилися, що надалі тимчасовий захист надаватиметься лише тим новим заявникам, які документально підтвердять виконання своїх військових обов’язків або законні підстави для звільнення від них.

    Для проходження перевірки нові заявники повинні будуть надати один із передбачених документів. Зокрема, підтвердженням може слугувати паспорт із відміткою українських прикордонних органів про законний виїзд з території України або офіційний паперовий чи електронний документ, який підтверджує виконання військового обов’язку чи законне звільнення від нього.

    Як пояснив міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О’Каллаган, Європейський Союз залишається відданим підтримці українського народу. За його словами, водночас країни ЄС прагнуть забезпечити, щоб Україна зберігала спроможність захищати себе від російської агресії, тому оновлений механізм тимчасового захисту враховує й оборонні потреби держави.

    Механізм тимчасового захисту був уперше активований Європейським Союзом у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Він дозволив мільйонам українців швидко отримати законне право на проживання, працевлаштування, медичну допомогу, освіту та соціальну підтримку без необхідності проходити стандартну процедуру розгляду заяв про надання притулку.

    За даними Європейського Союзу, за час дії цієї програми статусом тимчасового захисту скористалися близько 4,38 мільйона громадян України, які знайшли прихисток у різних країнах ЄС.

    Паралельно українська влада продовжує працювати над створенням умов для добровільного повернення громадян додому після завершення або стабілізації безпекової ситуації. Зокрема, для українців, які перебувають за кордоном, запрацювала платформа «Додому», де можна отримати інформацію про працевлаштування, житло, освіту для дітей та інші питання, пов’язані з поверненням в Україну.

    Питання перебування за кордоном українських чоловіків призовного віку також неодноразово порушували окремі європейські політики. Зокрема, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш раніше заявляв, що українці, які підлягають військовій службі, мають брати участь у захисті своєї держави.

  • Макрон кинув виклик більшості в ЄС через нові правила для мігрантів

    Макрон кинув виклик більшості в ЄС через нові правила для мігрантів

    Президент Франції Емманюель Макрон відкрито виступив проти нових міграційних правил Європейського Союзу, які передбачають можливість створення так званих «центрів повернення» у третіх країнах для мігрантів, яким було відмовлено в наданні притулку на території ЄС. Свою позицію французький лідер озвучив після завершення саміту Європейського Союзу, де питання міграції стало одним із найбільш дискусійних і суперечливих серед лідерів держав-членів.

    Коментуючи ухвалені рішення, Макрон наголосив, що Франція підтримує необхідність посилення контролю над міграційними потоками та підвищення ефективності процедур повернення осіб, які не мають права залишатися на території Євросоюзу. Водночас він категорично поставив під сумнів ідею створення спеціальних центрів за межами ЄС, куди могли б направляти мігрантів після відмови у притулку.

    За словами президента Франції, досвід попередніх років не дає підстав вважати, що подібна практика є дієвою. Макрон заявив, що не бачив жодного прикладу, коли такі центри демонстрували б реальний успіх у вирішенні міграційної проблеми або суттєво знижували навантаження на країни, які стикаються з великим напливом мігрантів. На його думку, Європа повинна зосередитися на створенні ефективної системи повернення нелегальних мігрантів та співпраці з країнами походження, а не переносити відповідальність на треті держави.

    Особливу увагу французький президент приділив моральному та політичному аспекту цієї ініціативи. Він наголосив, що питання міграції не можна розглядати виключно через призму безпеки або адміністративного контролю. На переконання Макрона, будь-які рішення мають відповідати цінностям, на яких будувався Європейський Союз протягом десятиліть.

    Президент Франції прямо заявив, що не впевнений, чи відповідає практика створення центрів повернення фундаментальним принципам Європи. За його словами, ЄС був створений як проєкт, заснований на повазі до людської гідності, верховенстві права та захисті прав людини, тому будь-які нові механізми міграційної політики мають оцінюватися не лише з точки зору ефективності, а й з точки зору відповідності цим принципам.

    Позицію Парижа підтримав прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, який також виступив проти створення таких центрів. Водночас Санчес визнав, що Іспанія наразі перебуває серед меншості держав ЄС, які не підтримують цей підхід. Більшість країн-членів схиляються до жорсткішої міграційної політики на тлі зростання кількості нелегальних перетинів кордонів та посилення суспільного запиту на контроль міграційних процесів.

    Дискусія розгорнулася після того, як Європейський Парламент схвалив нове законодавство, яке дозволяє державам-членам направляти мігрантів, що отримали відмову в наданні притулку, до спеціальних центрів у третіх країнах. Прихильники цієї моделі переконані, що вона допоможе прискорити процедури депортації, скоротити витрати на утримання мігрантів у Європі та стане додатковим стримувальним фактором для нелегальної міграції.

    Однак критики попереджають, що реалізація таких планів може супроводжуватися значними юридичними, гуманітарними та політичними ризиками. Правозахисні організації вже висловили занепокоєння щодо можливого порушення міжнародного права, умов перебування людей у подібних центрах та механізмів контролю за дотриманням прав мігрантів. Експерти також зазначають, що успішність такої системи значною мірою залежатиме від готовності третіх країн співпрацювати з ЄС та приймати на своїй території осіб, які не отримали права на притулок.

    Суперечки навколо нових міграційних правил вкотре продемонстрували глибокі розбіжності всередині Європейського Союзу щодо того, якою має бути спільна міграційна політика. Частина держав наполягає на посиленні контролю та обмежувальних заходах, тоді як інші вважають, що боротьба з міграційною кризою не повинна відбуватися коштом базових прав людини та європейських цінностей.

    На тлі зростання міграційного тиску з регіонів Африки, Близького Сходу та Азії питання реформування міграційної системи залишається одним із найскладніших викликів для Європейського Союзу. Саме тому заява Макрона може стати початком нової дискусії про межі жорсткості міграційної політики та про те, якою мірою Європа готова змінювати свої підходи заради контролю над міграційними потоками.

  • Круїз посеред трагедії: лайнер змінив курс і витягнув із моря п’ять тіл біля узбережжя Іспанії

    Круїз посеред трагедії: лайнер змінив курс і витягнув із моря п’ять тіл біля узбережжя Іспанії

    У західній частині Середземного моря, між узбережжям Іспанії та Північною Африкою, сталася трагічна подія, яка перервала звичайний маршрут туристичного круїзу. Екіпаж круїзного лайнера Sapphire Princess під час рейсу виявив у воді об’єкт, що згодом призвів до масштабної рятувальної операції та моторошної знахідки — п’яти тіл загиблих.

    Про інцидент повідомляють британські таблоїдні медіа, зокрема Daily Star, із посиланням на свідчення пасажирів та попередню інформацію про маршрут судна. Подія сталася під час чотирнадцятиденного круїзу, який розпочався з порту неподалік Риму та передбачав відвідування кількох середземноморських напрямків. На борту перебувало понад три тисячі пасажирів.

    За словами очевидців, усе почалося з того, що команда судна помітила у воді помаранчевий предмет. Спочатку він виглядав як звичайний рятувальний жилет, однак капітан ухвалив рішення змінити курс і провести перевірку. Саме це рішення стало переломним: у процесі огляду було виявлено тіла людей.

    Рятувальна операція тривала близько трьох годин. За цей час екіпаж підняв із води п’ять тіл. За попередніми припущеннями, загиблі могли бути мігрантами, які намагалися перетнути Середземне море нелегальним шляхом. Цей маршрут давно вважається одним із найнебезпечніших у світі, адже тисячі людей щороку ризикують життям, намагаючись дістатися Європи.

    Один із пасажирів лайнера розповів журналістам, що атмосфера на борту різко змінилася: «Було дуже сумно дивитися. Мене аж трясло. Екіпаж діяв професійно, але всі були шоковані. З того, що я бачив, це могли бути мігранти». За його словами, члени екіпажу намагалися максимально делікатно поводитися із ситуацією та підтримувати пасажирів.

    Після завершення операції пасажирам повідомили про обставини інциденту та запропонували психологічну допомогу. Такі заходи є стандартною практикою в умовах сильного емоційного стресу, особливо коли люди стають свідками подібних трагедій.

    Лайнер продовжив свій маршрут і 22 квітня пришвартувався у порту Картахена. Водночас деталі подальших дій щодо розслідування інциденту залишаються обмеженими. Ймовірно, інформацію про знайдені тіла передано відповідним морським службам та правоохоронним органам Іспанії.

    Середземне море вже багато років залишається однією з головних точок міграційної кризи. За даними міжнародних організацій, тисячі людей щорічно гинуть під час спроб дістатися берегів Європи. Основними причинами трагедій є перевантажені човни, нестача рятувальних засобів, погані погодні умови та діяльність нелегальних перевізників.

    Маршрут між Північною Африкою та Іспанією — один із найпоширеніших для нелегальних перетинів. Люди часто вирушають у небезпечні подорожі на невеликих човнах або надувних плотах, не маючи достатнього спорядження чи гарантій безпеки. У багатьох випадках такі спроби закінчуються трагедіями, подібними до тієї, що сталася під час цього круїзу.

    Подібні інциденти ставлять перед європейськими країнами складні гуманітарні та політичні питання. З одного боку — необхідність рятувати життя людей у морі, з іншого — контроль за міграційними потоками та боротьба з нелегальними перевезеннями.

    На цьому тлі також з’являються нові виклики. Раніше у Велика Британія правоохоронці викрили схеми, за якими деякі мігранти намагаються отримати притулок, використовуючи фальшиві історії та документи. За даними медіа, нелегальні посередники пропонують «готові кейси» за значні суми грошей. Хоча цей аспект не пов’язаний безпосередньо з інцидентом у Середземному морі, він підкреслює складність і багатовимірність сучасної міграційної кризи.

    Водночас випадок із круїзним лайнером демонструє іншу сторону цієї проблеми — людську трагедію, яка часто залишається поза увагою масового туризму. Пасажири, які вирушили у подорож із метою відпочинку, несподівано стали свідками наслідків глобальної кризи.

    Експерти зазначають, що такі події можуть впливати не лише на суспільне сприйняття міграції, а й на туристичну індустрію. Круїзні компанії змушені враховувати ризики, пов’язані з маршрутами, що проходять через регіони підвищеної небезпеки.

    Станом на зараз офіційні органи не оприлюднили повної інформації про загиблих — їхні особи, громадянство та обставини загибелі залишаються невідомими. Очікується, що розслідування триватиме, а деталі будуть встановлені після проведення відповідних експертиз.

    Цей інцидент ще раз нагадує про масштаб і трагізм ситуації в Середземному морі, де щороку відбуваються подібні випадки. І хоча для більшості туристів круїз — це символ відпочинку та безтурботності, інколи реальність виявляється значно складнішою і драматичнішою.

  • Норвегія обмежила умови притулку для чоловіків з України

    Норвегія обмежила умови притулку для чоловіків з України

    Норвегія змінила правила прийому українських громадян призовного віку, які прибувають до країни. Відтепер чоловіки віком від 18 до 60 років не зможуть автоматично отримувати тимчасовий колективний захист і мають подавати заявки на притулок за стандартною індивідуальною процедурою.

    Про це повідомила пресслужба уряду країни. Нові правила передбачають відхід від практики, за якої українці отримували дозвіл на проживання на основі групової оцінки. Тепер кожен заявник має доводити підстави для отримання захисту окремо.

    Водночас у норвезькій імміграційній службі зазначають, що лише незначна кількість осіб може відповідати критеріям для надання притулку на індивідуальній основі.

    Міністерка юстиції Норвегії Астрі Аас-Хансен пояснила, що такі зміни пов’язані з позицією уряду щодо необхідності підтримки України в умовах війни. За її словами, важливо, щоб якомога більше громадян залишалися в країні та долучалися до її оборони і функціонування суспільства.

    Водночас нововведення не стосуються окремих категорій українців. Зокрема, правила не поширюються на чоловіків, які вже отримали тимчасовий колективний захист у Норвегії, неповнолітніх та осіб старше 60 років.

    Також виняток передбачено для тих, хто має документальне підтвердження звільнення від військової служби або не здатен її проходити за станом здоров’я. Окремо виділяються учасники програм медичної евакуації та чоловіки, які самостійно доглядають за дітьми.

    Таким чином, Норвегія фактично посилює підхід до прийому українських біженців призовного віку, переходячи від колективного механізму до індивідуальної оцінки кожного випадку.

  • Нові правила для українців: з квітня 2025 року біженці отримуватимуть менші виплати в Німеччині

    Нові правила для українців: з квітня 2025 року біженці отримуватимуть менші виплати в Німеччині

    Українці, які приїдуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не матимуть доступу до розширених соціальних виплат на рівні місцевих громадян. За повідомленнями німецьких ЗМІ, уряд ФРН погодив реформу, яка прирівнює новоприбулих біженців з України до звичайних прохачів притулку, що автоматично означає зниження розміру допомоги.

    Як пише Bild, зміни стосуватимуться всіх українців, які в’їдуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року. Якщо раніше вони мали особливий статус, запроваджений після початку повномасштабного вторгнення рф, і могли отримувати допомогу на рівні базового забезпечення для громадян (Bürgergeld), то надалі для них діятимуть стандартні правила для шукачів притулку.

    За інформацією видання, реформу погодили міністр внутрішніх справ Олександр Добриндт (ХСС) та федеральний міністр праці та соціальних справ Бербель Бас (СДПН), фактично скасувавши особливий режим підтримки для українців. Жодних компенсацій або перехідних виплат для цієї групи біженців не передбачено. Один із високопосадовців коаліції пояснив це тим, що запровадження додаткових компенсаторних механізмів створило б «занадто багато бюрократії».

    За даними німецьких медіа, нині близько половини українських біженців у ФРН отримують допомогу для громадян, хоча значна частина з них у принципі може працювати. Саме цей особливий статус забезпечував українцям більш високий рівень соціальної підтримки порівняно з іншими групами біженців, які підпадають під жорсткіші правила й менші виплати.

    Згідно з коаліційними домовленостями між СДПН та блоком ХДС/ХСС, українці, які приїдуть до Німеччини з 1 квітня 2025 року, зможуть розраховувати лише на допомогу в розмірі, передбаченому для звичайних прохачів притулку. Йдеться приблизно про на 110 євро меншу виплату на місяць для одного дорослого, ніж нині отримують українці з особливим статусом.

    Водночас однією з ключових змін, яку підкреслюють у Берліні, є збереження для українців негайного доступу до ринку праці. Це означає, що новоприбулі зможуть одразу працювати без тривалого очікування на дозвіл, як це часто буває в інших категорій біженців. Влада розраховує, що таким чином частина українців зможе швидше інтегруватися в економіку й компенсувати зменшення соціальних виплат за рахунок трудових доходів.

    Критики реформи наголошують, що зниження допомоги вдарить насамперед по найбільш вразливих – самотніх батьках, людях похилого віку та тих, хто фізично не може одразу працевлаштуватися. Водночас її прихильники говорять про необхідність «вирівнювання правил» для всіх груп біженців і зменшення навантаження на соціальну систему Німеччини.

    Як саме відобразиться реформа на кількості нових українських біженців, які обиратимуть Німеччину як країну тимчасового захисту, стане зрозуміло вже після набуття змін чинності у 2025 році.

  • Швейцарія ускладнила правила надання притулку українцям із західних областей

    Швейцарія ускладнила правила надання притулку українцям із західних областей

    З 1 листопада 2025 року у Швейцарії набули чинності нові, жорсткіші правила щодо надання тимчасового захисту українським біженцям. Федеральна рада країни ухвалила рішення не надавати автоматично статус S громадянам, які прибули безпосередньо із семи західних областей України — Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької.

    Влада Швейцарії вважає, що ситуація в цих регіонах є достатньо стабільною, аби визнати повернення туди безпечним. Як повідомляє швейцарське видання SRF, це рішення стосується лише тих українців, які приїдуть після 1 листопада. Ті ж, хто вже отримав статус захисту S, зберігають усі права — на проживання, соціальні виплати та свободу пересування.

    Водночас нові правила не торкнуться осіб, для яких повернення в Україну є небезпечним або неможливим через хвороби чи складні обставини.

    За словами представників Федеральної ради, нововведення зачеплять лише невелику частку українців. Серед нинішніх біженців у Швейцарії лише близько 10% походять із регіонів, які тепер визнані безпечними.

    Секретаріат з міграції (SEM) продовжить розглядати кожен випадок індивідуально. Якщо людина не доведе необхідність у захисті, їй можуть відмовити у статусі й навіть депортувати. Однак видворення можливе лише у випадках, коли воно є юридично та фактично здійсненним.

    Влада також зазначає, що попри локальну стабільність, повна безпечність повернення в Україну поки що не гарантується, тому держава готова розглядати варіанти тимчасової підтримки або сприяти зверненню до системи притулку ЄС.

  • Велика Британія масово відмовляє українцям у постійному притулку через «безпечний Захід України»

    Велика Британія масово відмовляє українцям у постійному притулку через «безпечний Захід України»

    З початку 2025 року Міністерство внутрішніх справ Великої Британії почало системно відхиляти заяви українських громадян на отримання постійного притулку, аргументуючи рішення «достатнім рівнем безпеки» у західних регіонах України. Про це повідомляє BBC.

    Відмови із новим формулюванням українці почали отримувати у травні. Юристи прогнозують, що перші апеляції на ці рішення розглядатимуться британськими трибуналами восени 2025 року.

    За даними Міністерства внутрішніх справ, станом на березень 2025 року з проханням про притулок до Британії звернулися 1 698 громадян України. Позитивні рішення отримали 729 осіб, здебільшого у вигляді гуманітарного статусу. Такий статус не дає права на довгострокове проживання чи подання на постійне місце мешкання.

    Водночас громадяни, які прибули за програмою Homes for Ukraine, можуть безоплатно продовжити дозвіл на проживання ще на 18 місяців. Але навіть після 10 років легального перебування у країні українці не зможуть претендувати на постійне місце проживання — цю норму британський уряд затвердив ще у листопаді 2024 року.

    Нові правила викликають критику правозахисників, які наголошують, що війна в Україні триває, а обстріли та атаки дронів відбуваються по всій території країни, включно з відносно «безпечними» регіонами, на які посилається МВС Британії.

  • Українці потрапили під обмеження нової міграційної політики ФРН

    Українці потрапили під обмеження нової міграційної політики ФРН

    Уряд Німеччини ухвалив рішення тимчасово припинити прийом нових біженців за програмою переселення, що координується Управлінням ООН у справах біженців. Про це повідомляє видання Handelsblatt із посиланням на офіційні джерела у федеральному міністерстві внутрішніх справ.

    Обмеження зачіпають і українців, які досі могли переїжджати до ЄС за гуманітарними квотами. Йдеться про так званих “особливо вразливих осіб”, яких переселяли до Німеччини за результатами безпекової перевірки та співбесіди з німецькими посадовцями. Тепер нові зобов’язання щодо прийому біженців Німеччина брати на себе не буде, окрім випадків, які перебувають на завершальних етапах оформлення.

    Це рішення стало наслідком політичних переговорів між провідними партіями країни — ХДС, ХСС та СДПН. У коаліційній угоді партнери вже домовилися про припинення добровільних федеральних програм прийому біженців та відмову від запуску нових аналогічних ініціатив.

    Попри це, зобов’язання, взяті раніше, ще діють частково. Так, Німеччина пообіцяла надати 13 100 місць для переселенців у 2024–2025 роках. Станом на сьогодні в рамках програми вже прийнято понад п’ять тисяч осіб, серед яких не лише українці, а й сирійці, які переїхали згідно з домовленістю ЄС та Туреччини 2016 року.

    Тим часом кількість заяв на притулок у Німеччині різко зменшилася. За даними Welt, у першому кварталі 2025 року рівень поданих клопотань впав на 41% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це може свідчити про зміну загальної політики щодо біженців або зменшення потоків через політичні фактори.

    У Берліні також не приховують занепокоєння щодо можливого нового потоку українських біженців. Причиною цього може стати зміна зовнішньої політики США, зокрема — скорочення військової допомоги Україні адміністрацією Дональда Трампа. На думку експертів, це може стимулювати нову хвилю міграції з України до північної Німеччини.

    Водночас, частина німецького суспільства занепокоєна не лише соціальним навантаженням, але й безпековими викликами. У Німеччині також посилюється критика на адресу Вашингтона, оскільки країна зберігає частину своїх золотих резервів у США, і нинішня геополітична ситуація викликає питання щодо їхньої безпеки.

    На тлі загального посилення напруги в Європі, очільник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко наголосив, що більшість країн ЄС, включаючи Німеччину, поки не готові до можливого конфлікту з Росією. За його словами, німецьке суспільство демонструє пасивність і неготовність до серйозних змін.

  • Австрія готова прийняти нових українських біженців у разі загострення ситуації

    Австрія готова прийняти нових українських біженців у разі загострення ситуації

    Австрія готова прийняти нових українських біженців у разі подальшого загострення ситуації в Україні. Про це заявив посол Австрії в Україні Арад Бенке в інтерв’ю Суспільному.

    Згідно з його словами, Австрія вже надала притулок тисячам українців, які були змушені покинути свої домівки через війну, і продовжує підтримувати Україну в усіх аспектах, включаючи гуманітарну допомогу. Посол зазначив, що країна відкрита для прийому нових біженців у разі нових ескалацій або загострення конфлікту.

    Наразі в Австрії перебувають близько 90 тисяч українських біженців, 80% з яких – жінки з дітьми.

    «Інтегрувати, прийняти українських біженців відносно не проблема, тому що українці дуже хочуть вивчати мову. Вони з радістю інтегруються в ринок. Звісно, 80% біженців – це жінки з дітьми, тому це трохи складніше. Але я думаю, що якщо є потреба, Австрія – гостинна країна, і я не бачу жодних проблем, що якщо буде нова хвиля, то австрійці мають велике серце і будуть вітати українців», – сказав Бенке.

  • Норвегія відмовлятиме у притулку біженцям із Західної України

    Норвегія відмовлятиме у притулку біженцям із Західної України

    Норвегія прийняла рішення не надавати притулок біженцям із Західної України, оскільки ця територія наразі не є зоною активних бойових дій. Про це заявила міністр юстиції Норвегії Емілія Енгер Мель, повідомляє офіційний сайт уряду країни.

    Безпечними для повернення, згідно з рішенням, вважаються Львівська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

    Як зазначає міністр, кожен десятий українець, який приїде до Норвегії 2024 року, – саме з них.

    Рішення не стосується українців, які вже отримали захист у Норвегії.