Позначка: приватні будинки

  • Реактивний дрон ударив по передмістю Одеси: загорілися приватні будинки

    Реактивний дрон ударив по передмістю Одеси: загорілися приватні будинки

    Російські війська вдень 20 вересня знову атакували Одеську область, цього разу завдавши удару реактивним безпілотником по житловому сектору в передмісті Одеси. Внаслідок влучання загорілися кілька приватних будинків, а площа пожежі сягнула близько 500 квадратних метрів. За попередньою інформацією, повідомлень про загиблих або постраждалих не надходило.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, російський реактивний БПЛА влучив безпосередньо в район приватної житлової забудови.

    На місце одразу прибули рятувальники та інші екстрені служби. За даними оперативного командування «Південь», після удару виникла пожежа загальною площею близько 500 квадратних метрів. На момент першого офіційного повідомлення роботи з ліквідації наслідків ще тривали.

    Точний населений пункт у передмісті Одеси влада в оперативних повідомленнях не називала. Також поки не оприлюднено остаточної кількості пошкоджених будинків та інформації про ступінь їх руйнування.

    Важливо й те, що офіційні джерела назвали апарат саме реактивним БПЛА, однак його конкретний тип у повідомленні Одеської ОВА не уточнювався. Тому приписувати цей удар певній моделі дрона без додаткового підтвердження некоректно.

    Реактивні дрони дедалі частіше з’являються над Одещиною

    Нинішній удар став далеко не першим випадком застосування Росією реактивних безпілотників по Одеській області у вересні.

    Лише 17 вересня Олег Кіпер повідомляв про іншу атаку реактивними БПЛА по регіону. Тоді були пошкоджені дахи та вікна приватних житлових будинків, а також автоцистерна. За попередніми даними влади, постраждали четверо людей.

    Того ж дня Одещина пережила ще й масовану нічну комбіновану атаку. Внаслідок ударів постраждали семеро людей, серед них двоє дітей віком 4 та 13 років. Один із російських безпілотників влучив у багатоповерховий житловий будинок в Одесі.

    Ще 12 вересня реактивний БПЛА атакував відділення однієї з логістичних компаній в Одеській області. Тоді було пошкоджено фасад будівлі, скління та вантажний автомобіль, а двоє людей дістали поранення.

    Тобто застосування реактивних безпілотників проти Одещини вже має системний характер, а цілями й зонами ураження стають не тільки промислові або логістичні об’єкти, а й житлова забудова.

    Перед атакою 20 вересня область уже пережила кілька важких днів

    Нинішній удар відбувся після серії російських атак 18–19 вересня.

    У ніч на 18 вересня російські війська масовано атакували цивільну інфраструктуру Одеської області. За даними ОВА, пошкоджень зазнали житловий сектор, підприємство, резервуари та складські приміщення. Один приватний будинок був повністю зруйнований, ще щонайменше п’ять — пошкоджені. Також постраждали ліцей, теплиці та автомобілі. Попередньо повідомлялося про трьох постраждалих.

    Уже 19 вересня атаки продовжилися. Російські війська знову били по цивільній інфраструктурі регіону. В Одесі було пошкоджено адміністративну будівлю, житлові будинки, автомобілі та навчальний заклад.

    Одним із найвідчутніших наслідків тієї атаки стали масштабні проблеми з електропостачанням. Станом на ранок 19 вересня без світла залишалися 178,7 тисячі споживачів в Одесі та частині Одеського району. До цього енергетикам уже вдалося відновити електропостачання більш ніж 60 тисячам родин.

    Раніше Nenka.info також писала про масштабний удар по енергетиці Одещини та масові знеструмлення в регіоні.

    Масований удар по енергетиці: Одещина знову під ударом, майже 500 тисяч мешканців регіону залишилися без світла

    Того ж 19 вересня російський реактивний дрон влучив у територію одного з підприємств області. Внаслідок атаки були пошкоджені три автоцистерни, після чого виникла пожежа. Рятувальники її ліквідували, постраждалих тоді не було.

    Росія одночасно б’є по житлу, логістиці та енергетиці

    Останні атаки демонструють, що під ударами в Одеській області опиняються дуже різні категорії об’єктів.

    Лише за кілька днів офіційно повідомлялося про пошкоджені приватні й багатоповерхові житлові будинки, адміністративні будівлі, освітні заклади, підприємства, резервуари, складські приміщення, автоцистерни та енергетичну інфраструктуру.

    13 вересня область пережила ще одну комбіновану ракетно-дронову атаку. Тоді пошкодження отримали багатоповерхівка, приватні будинки, склади, гаражі та автомобілі. На кількох локаціях виникли пожежі.

    Про інтенсивні комбіновані удари по півдню Nenka.info писала і 12 вересня, коли Одещина зазнала масованої атаки ракетами та дронами.

    Чергова ніч жаху на півдні: Одещина зазнала масованого комбінованого удару ракетами та дронами

    Ще раніше, 1 вересня, область також пережила комбінований удар із застосуванням реактивних безпілотників, баражуючих боєприпасів та ракет. Тоді пошкодження фіксували на об’єктах житлової, енергетичної та портової інфраструктури.

    Таким чином, удар 20 вересня не є ізольованим епізодом. Він став продовженням серії атак на Одеський регіон, яка особливо посилилася в середині вересня.

    Що відомо станом на зараз

    За першими офіційними даними, влучання реактивного дрона сталося у житловому секторі передмістя Одеси. Загорілися кілька приватних осель, а вогонь поширився приблизно на 500 квадратних метрів.

    Інформації про постраждалих на момент повідомлення Одеської ОВА не було.

    Влада не назвала ні конкретний тип реактивного безпілотника, ні точну адресу влучання. Це може бути пов’язано як із безпековими обмеженнями, так і з тим, що на місці атаки ще працювали екстрені служби.

    Остаточні наслідки удару можуть уточнюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження пошкоджених будинків.

    На тлі майже щоденних атак влада Одеської області продовжує закликати мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та переходити в укриття. Ситуація останніх днів показує, що небезпека стосується не лише великих промислових чи інфраструктурних об’єктів — під ударом дедалі частіше опиняється звичайна житлова забудова.

  • Росія вдарила по центру Кропивницького: є постраждалі, пошкоджено дитсадок і будинки

    Росія вдарила по центру Кропивницького: є постраждалі, пошкоджено дитсадок і будинки

    Російські війська у середу, 16 вересня, завдали удару по центральній частині Кропивницького. За попередньою інформацією обласної влади, внаслідок атаки постраждали щонайменше четверо людей. Трьох із них доправили до медичних закладів, ще одна жінка від госпіталізації відмовилася.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович. Станом на вечір інформація продовжує уточнюватися, оскільки екстрені служби обстежують територію та фіксують пошкодження.

    За першими даними, удар припав по цивільній забудові. Пошкоджено кілька приватних житлових будинків, автомобілі та будівлю дитячого садка.

    «Станом на зараз відомо про чотирьох постраждалих. Трьом з них надають допомогу в медичних закладах. Одна жінка від госпіталізації відмовилась», — повідомив Райкович.

    Точний характер травм постраждалих влада на момент перших повідомлень не деталізувала.

    Під ударом опинилася цивільна забудова

    За інформацією ОВА, серед пошкоджених об’єктів немає лише промислової чи військової інфраструктури — наслідки зафіксували безпосередньо у житловому секторі.

    У кількох приватних будинках могли бути вибиті вікна та пошкоджені конструкції. Також постраждав дитячий садок і транспорт.

    На місцях працюють відповідні служби.

    Остаточний масштаб руйнувань стане зрозумілим після завершення обстеження. У перші години після ударів такі дані часто змінюються, оскільки рятувальники й комунальні служби поступово перевіряють сусідні будинки, двори та інші об’єкти.

    Це вже не перша атака на Кропивницький у вересні

    Для міста це вже не перший серйозний російський удар за останні тижні.

    3 вересня у Кропивницькому російський безпілотник влучив у багатоповерховий житловий будинок. Тоді повідомлялося про травмовану людину, яку госпіталізували.

    Пізніше стало відомо про пошкодження покрівлі багатоповерхівки та одного з підприємств. На території підприємства виникла пожежа, ще одне займання зафіксували на відкритій місцевості. Рятувальники ліквідували загоряння.

    Наслідки тієї атаки місто ліквідовувало ще 16 вересня — у Кропивницькому продовжували замінювати вікна в будинках, пошкоджених на початку місяця. За місцевими даними, вже встановили щонайменше 18 нових віконних блоків.

    Таким чином, нова атака сталася фактично в той момент, коли місто ще відновлювалося після попереднього удару.

    У серпні Кропивницький також опинявся під ракетною атакою

    Раніше Nenka.info повідомляла про масштабний російський удар по центральній Україні 15 серпня.

    Тоді під атакою одночасно опинилися Кривий Ріг та Кропивницький. За попередніми повідомленнями моніторингових ресурсів, у напрямку Кропивницького та його передмістя могли летіти близько десяти повітряних цілей різних типів.

    Після атаки в районі міста виникли пожежі, а місцева влада закликала мешканців залишатися в укриттях і не публікувати місця влучань та роботу сил оборони.

    Детальніше про ту атаку можна прочитати у матеріалі Nenka.info: «РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму».

    Напередодні атакували Кіровоградщину

    Неспокійною для області була й попередня доба.

    15 вересня російські безпілотники атакували об’єкти критичної інфраструктури у Кіровоградській області. В Олександрії повітряна тривога тривала понад десять годин. За першими повідомленнями, обійшлося без постраждалих.

    Такі удари свідчать про те, що Кіровоградщина дедалі частіше стає ціллю російських дронових і ракетних атак.

    Область розташована в центральній частині країни та має важливу транспортну й енергетичну інфраструктуру. Водночас удари регулярно зачіпають і цивільні об’єкти — житлові будинки, підприємства та інші споруди.

    Російські удари по цивільних містах тривають

    Атака на Кропивницький стала частиною серії ударів по різних регіонах України у вересні.

    За останні дні російські дрони та ракети влучали у житлові будинки, підприємства та транспортну інфраструктуру в різних областях.

    Зокрема, 9 вересня внаслідок атаки на Дніпро постраждали троє людей, серед них 15-річний підліток. Було пошкоджено багатоповерхівку, приватні будинки, автомобілі та склад із будівельними матеріалами.

    Такі атаки створюють загрозу не лише в момент безпосереднього влучання. Після них залишаються уламки, вибухонебезпечні предмети, пошкоджені газові та електричні мережі.

    Саме тому місцева влада традиційно закликає людей не наближатися до місць ударів і не публікувати фото чи відео, які можуть дозволити встановити точну локацію уражених об’єктів.

    Дані про постраждалих можуть змінитися

    Станом на перші офіційні повідомлення після атаки відомо про чотирьох постраждалих.

    Троє перебувають у медичних закладах, одна жінка від госпіталізації відмовилася.

    Інформації про загиблих на цей момент немає.

    Водночас рятувальні та комунальні служби продовжують обстежувати пошкоджену частину міста. Тому кількість постраждалих і масштаб руйнувань можуть уточнюватися.

    Що відомо на цей момент

    Отже, станом на вечір 16 вересня підтверджено, що російський удар припав по центральній частині Кропивницького.

    Постраждали четверо людей.

    Трьох доправили до лікарень, одна жінка відмовилася від госпіталізації.

    Пошкоджено приватні будинки, дитячий садок та автомобілі.

    На місцях працюють екстрені служби, а обласна влада продовжує збирати інформацію про наслідки атаки.

    Ця атака стала вже черговим ударом по Кропивницькому за останні тижні. Місто ще ліквідовувало наслідки вересневих обстрілів, коли російські війська знову атакували цивільну забудову.

  • Андрій Гайченко записав елітне майно на свого дядька

    Андрій Гайченко записав елітне майно на свого дядька

    У черговому скандалі з приводу корупції серед високопосадовців в Україні, заступник міністра юстиції Ольги Стефанішиної — Андрій Гайченко — опинився під пильним контролем громадськості та правоохоронних органів. З’ясувалося, що він оформив на свого дядька кілька об’єктів елітної нерухомості на суму, що перевищила мільйони доларів.

    І так, на рідного брата матері Гайченка Анатолія Циндровського чиновник записав:

    ▪️2019 рік – земельну ділянку в передмісті Києва поруч із ділянками матері чиновника Людмили Циндровської.
    ▪️2020 рік – житловий будинок і земельна ділянка в тому ж місці. Вартість лише землі в цьому районі — 3 тисячі доларів за сотку. Усе це брат чиновника нібито отримав у дар.
    ▪️2021 рік – квартира за адресою Київ, вул. Ігоря Сікорського, 1Б, вартістю близько 130 тисяч доларів. Знову ж таки – як подарунок.
    ▪️2024 рік – будинок у Віті-Поштовій із земельною ділянкою (15 соток, орієнтовна вартість – від 60 тисяч доларів).

    І цей перелік далеко не повний.

    А от сина свого дядька Євгена Циндровського Гайченко 2021 року працевлаштував до себе в Мін’юст. І судячи з усього, цей родич Гайченка також активно залучений у схему приховування отримання Гайченком неправомірних доходів. Бо Циндровський молодший за 2020 рік задекларував подарунок від батька на 3 млн грн. У 2021 році – ще 2 млн грн від батька. У 2022 році – 1 млн грн у вигляді подарунка. І того ж року потім подарував автомобіль невідомій особі.

    НАЗК при цьому, з 2021 року жодного разу не спромоглося перевірити ні декларації Гайченка, ні спосіб його життя.

  • Суддя Київського апеляційного суду Барсук заробила мільйонні статки під час війни прислуговуючи українській еліті

    Суддя Київського апеляційного суду Барсук заробила мільйонні статки під час війни прислуговуючи українській еліті

    Українська судова система давно перебуває в центрі корупційних скандалів, де ключові персонажі — самі судді, які, за іронією долі, мали б бути прикладом законослухняності. Одна з таких історій — про Марину Барсук (Дідиченко), суддю Північного апеляційного господарського суду Києва, яка вже понад десять років, за даними ЗМІ, обслуговує інтереси політиків та олігархів.

    На службі олігархів

    Відома своєю участю у справах із багатомільйонними позовами, Барсук отримала репутацію судді, чиї рішення часто дивовижним чином співпадають із вигодами багатих клієнтів. Наприклад, лише у 2009 році вона ухвалила 15 рішень на користь “Альфа-банку” — установи з російським корінням. А через кілька років, у 2015-му, її ім’я згадувалося в аудіозаписах, де нардеп Сергій Алєксєєв начебто доручив переказати їй 5 тисяч доларів за “послугу”. Скандал швидко вщух, а Барсук продовжила “успішну кар’єру”.

    Зокрема, Барсук брала участь у справах, які стосувалися олігарха Ігоря Коломойського. У 2009 році вона сприяла скасуванню боргу “Нікопольського заводу феросплавів” перед “Приватбанком” на 35 мільйонів доларів. Якщо вірити джерелам, стандартна “такса” для таких рішень — 5% від суми позову, тобто 1,75 мільйона доларів.

    Інша справа стосувалася “Укрнафти”, де суд постановив виплатити компанії майже 2 мільйони гривень із держбюджету. Хоча винагорода для судді в цьому випадку була значно меншою, таких справ у її практиці були десятки.

    Розкішне життя

    Відповідно до декларації, Барсук офіційно отримує близько 170 тисяч гривень на місяць. Проте реальний стиль її життя свідчить про інші джерела доходів: розкішне весілля із виступами Тіни Кароль та Ольги Полякової, дорогі подорожі, преміальні авто та елітна нерухомість. Її молодший син проживає у Великій Британії, де навчається в коледжі з річною вартістю 27 тисяч фунтів стерлінгів.

    Навіть у 2009 році, маючи зарплату 4 тисячі гривень, суддя вже володіла квартирою вартістю 400 тисяч доларів.

    Коли мова заходить про декларації українських чиновників, навіть найвибагливіший читач може бути здивований. Справжній скарб серед цих документів – декларація судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук. Мільйонна нерухомість, елітні авто та фантастичні подарунки у сотні разів перевищують її офіційний дохід.

    Лише за минулий рік Марина Барсук задекларувала 12 об’єктів нерухомості: від гаражів до приватних будинків та земельних ділянок. Примітно, що більшість із них оформлена на членів її родини: чоловіка, свекра, маму і навіть сина.

    Зокрема, у 2023 році, в розпал війни, суддя придбала приватний будинок площею 222 м² за 9 мільйонів гривень, а також земельну ділянку вартістю майже 11 мільйонів.

    Із цікавого — у декларації значиться квартира у Великій Британії, яку начебто придбали ще в 1970 році. Тобто, за радянських часів, коли навіть виїзд за кордон був проблематичним. Як родині пані Барсук вдалося придбати житло в Британії — загадка. А право власності на цю нерухомість наразі має старший син судді, Тимур Привалов.

    Судячи з декларації, Марина Барсук разом із родиною є шанувальницею бренду Mercedes-Benz. Її автопарк вражає:

    • MERCEDES-BENZ S580 2021 року — 7 мільйонів гривень.
    • MERCEDES-BENZ G63 AMG 2019 року — 6,6 мільйона гривень.
    • MERCEDES-BENZ S600 2009 року — 2,5 мільйона гривень.
    • MERCEDES-BENZ EQV 2021 року — 2,2 мільйона гривень.

    Сумарна вартість цього автопарку перевищує 18 мільйонів гривень. Що цікаво, усі транспортні засоби зареєстровані на членів родини судді.

    “Подарунок” вартістю 20 мільйонів

    Особливу увагу привертає пункт декларації про подарунки. У 2023 році чоловік пані судді отримав грошовий презент у розмірі 20 мільйонів гривень від свого батька, Миколи Барсука. Однак, пенсія дарувальника — всього 80 тисяч гривень на рік. Якщо вірити офіційній інформації, йому знадобилося б 250 років, аби зібрати таку суму.

    Щедрий чоловік Марини Барсук не залишився в боргу: того ж року він передарував ті самі 20 мільйонів гривень своїй дружині. Така “кругова економіка” виглядає як проста схема легалізації коштів.

    Декларація також свідчить про те, що сім’я Барсук володіє значними заощадженнями:

    • Чоловік зберігає готівкою 600 тисяч доларів, 500 тисяч євро, 350 тисяч швейцарських франків і 2 мільйони гривень.
    • У самої судді готівкових збережень значно менше: 44 тисячі доларів та 455 тисяч гривень.

    Проте, на банківських рахунках родини зберігаються скромні суми. Наприклад, на рахунку свекра Марини Барсук — лише 39 гривень.

    Історія Барсук — це лише один із численних прикладів, що демонструють, як судді обслуговують інтереси еліт. Відсутність реакції правоохоронців на невідповідність доходів і стилю життя лише підтверджує масштаби корупції.

    Як довго триватиме цей “театр правосуддя” і що може стати каталізатором змін? Питання залишається відкритим, але відповідь на нього — справа кожного українця, який мріє жити у правовій державі.