Golosnovinua.com

Позначка: привласнення грошей

  • ДБР викрило групу військових ДПСУ, які привласнювали бюджетні кошти

    ДБР викрило групу військових ДПСУ, які привласнювали бюджетні кошти

    Державне бюро розслідувань спільно зі Львівською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони викрили групу військовослужбовців Державної прикордонної служби України, які організували незаконну схему отримання виплат на загальну суму 5,3 млн грн.

    Як випливає з ухвал Личаківського районного суду Львова, офіцер фінансово-економічного відділу одного з прикордонних загонів, відповідальний за бухгалтерський облік, розробив схему привласнення бюджетних коштів, призначених для виплат військовим. До схеми він залучив ще шістьох військовослужбовців, серед яких двоє майорів, капітан, лейтенант та сержанти.

    За даними слідства, з листопада 2024 року по квітень 2025 року учасники групи перераховували собі безпідставні виплати на особисті банківські рахунки. Частину отриманих коштів вони передавали організатору, який у результаті отримав близько 3,1 млн грн. Решту грошей залишали собі.

    Усім фігурантам справи, які брали участь у схемі, повідомили про підозру за ч.5 ст.27 та ч.5 ст.191 КК України — привласнення майна в особливо великих розмірах із використанням службового становища. Досудове розслідування триває.

    Відомо, що кільком прикордонникам вже обрали запобіжний захід — тримання під вартою з правом внесення застави та звільнення з СІЗО.

  • Ексчиновник КМДА привласнив 75 мільйонів гривень, призначених для паліативної допомоги

    Ексчиновник КМДА привласнив 75 мільйонів гривень, призначених для паліативної допомоги

    Служба безпеки України викрила масштабну корупційну схему в Київській міській державній адміністрації. У центрі справи — колишній очільник департаменту соціальної політики Руслан Світлий, якого підозрюють у розкраданні 75 мільйонів гривень, що мали піти на паліативну допомогу важкохворим киянам.

    За даними СБУ, посадовець організував багаторівневу схему розкрадання бюджетних коштів, залучивши до неї своїх заступників, керівників медичних установ та бізнесменів. Фіктивні закупівлі медикаментів, оформлення люксових авто та елітного житла як «потреб пацієнтів» — усе це лише частина викритої афери.

    Суть схеми була простою: через підконтрольні підприємства чиновники укладали договори на забезпечення паліативних хворих продуктами, ліками та послугами. Фактично ж значну частину грошей просто «освоювали» — витрачали на купівлю або оренду дорогих автомобілів, квартир, а також виводили готівкою через фіктивні послуги.

    Уся звітна документація при цьому мала вигляд законної — майно нібито використовувалося для потреб пацієнтів. Але під час слідства з’ясувалося, що йдеться про звичайне прикриття, щоб вивести кошти в приватне користування.

    Першими до рук правоохоронців навесні 2025 року потрапили двоє заступників Світлого, головний лікар київської психіатричної лікарні та ще один фігурант, який допомагав легалізовувати схему. Згодом вдалось вийти і на головного організатора.

    Окрім самого Світлого, підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ також отримали троє підприємців, які допомагали виводити бюджетні кошти з-під контролю. За даними слідства, вони знімали готівку з рахунків через фіктивне надання послуг та передавали частку учасникам схеми.

    У справі фігурує також так званий «тіньовий куратор» департаменту соцполітики, який нині, за інформацією СБУ, переховується за кордоном. Правоохоронці не виключають, що в найближчому часі з’являться нові підозрювані.

    Наразі усім фігурантам, включно з Русланом Світлим, інкримінують привласнення чи розтрату майна в особливо великих розмірах. Максимальна санкція статті — 12 років позбавлення волі з конфіскацією.

    Справа, яка вже отримала гучний резонанс, стала черговим свідченням того, як в умовах війни окремі чиновники продовжують заробляти на найвразливіших — тяжкохворих пацієнтах, які мали б отримувати допомогу, а не ставати інструментом для збагачення.

    Слідчі дії тривають.

  • Власника «Автомагістралі-Південь» підозрюють у привласненні 240 мільйонів на будівництві водогону

    Власника «Автомагістралі-Південь» підозрюють у привласненні 240 мільйонів на будівництві водогону

    Компанія «Автомагістраль-Південь», що фігурує у численних державних підрядах, опинилася в епіцентрі корупційного скандалу. Як повідомили в Національній поліції, її власнику Олександру Бойку оголосили підозру у справі про привласнення понад 240 мільйонів гривень під час реалізації масштабного інфраструктурного проєкту – будівництва водогону для Кривого Рогу.

    Цей об’єкт мав критичне значення після підриву Каховської ГЕС російськими військами, коли Кривий Ріг залишився без належного водопостачання. Загальна сума контрактів компанії на цьому напрямку склала близько 7,4 мільярда гривень. Але замість реалізації робіт, як стверджують слідчі, була організована масштабна схема з привласнення коштів через фіктивні витрати та завищення вартості.

    На сьогодні вже п’ятьом фігурантам справи повідомлено про підозру. За словами представників Департаменту стратегічних розслідувань, до схеми були залучені як керівники компанії, так і пов’язані з ними посадовці та консультанти. Загальна сума ймовірних збитків, за попередніми оцінками, може сягати кількох мільярдів гривень.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який особисто взяв справу під контроль, заявив, що всі підозри оголошені на підставі експертиз і є законними. За його словами, матеріали розслідування не залишають сумнівів у наявності порушень.

    Водночас компанія «Автомагістраль-Південь» виступає з протилежною позицією. Заступник генерального директора Валерій Вакарчук заявив, що держава винна фірмі понад 7 мільярдів гривень. За його словами, компанія будувала об’єкт фактично за власний рахунок, а оплату досі не отримала. Через це фірма не передає об’єкт на баланс державі.

    «Ми більше року несемо значні витрати на обслуговування водогону, які не компенсуються. Постачальники, з якими ми працювали, шукали фінансування самостійно та йшли на відтермінування платежів», — заявив Вакарчук.

    У компанії наполягають: усі дії були в межах контракту, і зараз слідство потрібно відокремлювати від політичного тиску. Проте, як випливає з повідомлень правоохоронців, йдеться не лише про затримку фінансування, а про цілеспрямовану схему виведення бюджетних коштів.

    Справу вже порівнюють із іншими корупційними скандалами у сфері інфраструктури — масштаб і суми викликають резонанс навіть у досвідчених слідчих. Якщо провину фігурантів буде доведено, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • На укриттях для шкіл на Київщині вкрали понад 14 мільйонів

    На укриттях для шкіл на Київщині вкрали понад 14 мільйонів

    Бюро економічної безпеки України повідомило про викриття масштабної корупційної схеми в Київській області. Під підозрою – п’ятеро осіб, які привласнили понад 14 мільйонів гривень, виділених з бюджету на облаштування укриттів цивільного захисту в навчальних закладах.

    У схемі фігурують службові особи приватної компанії, яка виготовляла захисні модулі, та посадовці органів місцевого самоврядування, що проводили закупівлі.

    За даними слідства, фігуранти здійснили постачання та монтаж укриттів, які не відповідають державним будівельним нормам – ДБН В.2.2-5:2023 та ДСТУ 9195:2022. Укриття не забезпечують захисту, передбаченого стандартами, а отже, можуть становити загрозу для життя дітей.

    Контрольні випробування укриттів не проводилися, натомість сертифікати були сфальсифіковані. Висновки щодо безпеки споруд ґрунтувались лише на теоретичних розрахунках. Тобто на практиці ці конструкції навіть не перевірялись на здатність витримати навантаження чи забезпечити захист у разі обстрілу.

    Також виявлено, що тендерні пропозиції містили сертифікати з неправдивими даними, а у закупівельній документації — ознаки фальсифікації.

    Під час обшуків, проведених на виробничих потужностях постачальника, у помешканнях підозрюваних та в навчальних закладах, які придбали такі «укриття», детективи БЕБ вилучили документи за вже виконаними контрактами.

    Правоохоронці також провели негласні слідчі дії, які дозволили зібрати повну доказову базу щодо фальсифікацій та розтрати бюджетних коштів.

    Суд обрав п’ятьом підозрюваним запобіжні заходи: тримання під вартою, нічний домашній арешт і застави на загальну суму майже 14 млн грн. Також накладено арешт на:

    • майно підозрюваних — на 12 млн грн,

    • корпоративні права компанії-виконавця — на майже 18 млн грн.

    Справу розслідують за ч. 3 ст. 212 та ч. 1,2 ст. 366 ККУ — ухилення від сплати податків і службове підроблення.

  • Компанію, що співпрацює з Міноборони, звинувачують у привласнені 137 мільйонів гривень

    Компанію, що співпрацює з Міноборони, звинувачують у привласнені 137 мільйонів гривень

    Компанія «Буревій Текстиль», яка займається постачанням текстильної продукції, потрапила під перевірку правоохоронних органів через підозру у привласненні значних коштів. Згідно з матеріалами кримінального провадження №12024000000001267, відкритого за ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України, компанію підозрюють у привласненні або розтраті майна та легалізації (відмиванні) коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Фінансовий моніторинг і підозри

    Згідно з даними фінансового моніторингу, з 2023 року Міністерство оборони України перерахувало на рахунки ТОВ «Буревій Текстиль» понад 300 мільйонів гривень за постачання рюкзаків, сумок та літніх костюмів. Проте частина цих коштів, а саме 137 мільйонів гривень, була перерахована на рахунки інших компаній, які, ймовірно, мали на меті незаконне привласнення цих коштів.

    Для здійснення цих операцій використовувалися пов’язані компанії, такі як ТОВ «Буревій Україна» (ЄДРПОУ 40565235) та ТОВ «Буревій Девелопмент» (ЄДРПОУ 44100331). Гроші переводилися на рахунки інших підприємств, які не мали відношення до текстильної промисловості, і могли бути обготівковані. Серед таких компаній: «Труа Трейд» (ЄДРПОУ 43225760), «Тартус Інвест» (ЄДРПОУ 43159253), «Старлайн імпорт» (ЄДРПОУ 45022066), «Вейс-ЛТД» (ЄДРПОУ 43890762), «Стайлікс» (ЄДРПОУ 43893779), «Брук Юкрейн» (ЄДРПОУ 41915905) та ПП «Дістоун» (ЄДРПОУ 45019961). Ці компанії здійснювали перерахування коштів на інші фірми як оплату за продукцію, що не мала жодного стосунку до текстильної промисловості, з метою ймовірного обготівковування коштів.

    Дії правоохоронців

    Фінансовий моніторинг тимчасово зупинив операції за рахунками підозрюваних підприємств на 7 робочих днів, що дало можливість суду накласти арешт на їх рахунки. Це дозволило запобігти подальшому виведенню коштів.

    Компанія «Буревій Текстиль» і її керівництво

    ТОВ «Буревій Текстиль» зареєстровано в місті Баранівка Житомирської області. Її власником та директором є Пилипчук В’ячеслав Степанович, якого правоохоронці вважають підставною особою. Подальше розслідування має визначити, хто насправді стоїть за цією схемою та якою була роль інших учасників.

  • Справа Гладковського (Свинарчука): Обвинувальний акт направлено до суду

    Справа Гладковського (Свинарчука): Обвинувальний акт направлено до суду

    До суду скеровано справу за обвинуваченням колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Сергія Гладковського, також відомого як Свинарчук. Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за матеріалами досудового розслідування детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) було скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням колишнього першого заступника секретаря РНБО, ексзаступника міністра оборони та директора департаменту Міністерства оборони у завданні збитків державі на загальну суму 17,44 мільйонів гривень.

    У ході досудового розслідування встановлено, що Гладковський (Свинарчук) використав надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди структурою, в якій він та його близькі особи мають частку власності, а саме — ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» (компанія Порошенка).

    Так, вказана особа забезпечила невиключення з державного оборонного замовлення, попри невідповідність передбаченим урядом умовам, та подальшу закупівлю коштом державного бюджету вантажних автомобілів підвищеної прохідності МАЗ 6317 (Богдан 6317) в дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №2», що входить до складу ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс».

    У той же час заступник міністра оборони та директор департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони організували закупівлю в межах державного оборонного замовлення вищезгаданих вантажних автомобілів. Не зважаючи на те, що ці автівки не відповідали вимогам уряду, компанія все одно отримала замовлення.

    Крім того з’ясувалося, договір між Міністерством оборони та компанією-виробником передбачав часткову передоплату, а також фіксування ціни товарів. Проте всупереч цій умові, ціна за товари була збільшена і відповідальні за проведення закупівлі посадовці департаменту Міноборони її погодили, попередньо узгодивши це питання з заступником Міністра оборони.

    Як наслідок, фірмі незаконно переплатили 17,44 млн гривень. У жовтні 2019 році повідомлено про підозру колишньому першому заступнику секретаря РНБО Гладковському-Свинарчуку. У квітні 2020 року – ексзаступнику міністра оборони та директору департаменту Міністерства оборони. Вказаним особам інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

    З червня 2020 року тривало ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

    На сьогодні досудове розслідування у справі закінчено. Обвинувальний акт скеровано до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.