Golosnovinua.com

Позначка: привласнення коштів

  • Ексслідчого на Хмельниччині судитимуть за крадіжку майже 2,5 млн грн під час обшуків

    Ексслідчого на Хмельниччині судитимуть за крадіжку майже 2,5 млн грн під час обшуків

    У Хмельницькому перед судом постане колишній правоохоронець, якого підозрюють у незаконному привласненні коштів, вилучених під час слідчих дій як речові докази. Загальна сума збитків становить майже 2,5 мільйона гривень.

    Про це повідомили у Державному бюро розслідувань.

    За даними слідства, під час розслідування кримінального провадження щодо розкрадання майна слідчий отримав доступ до значної суми грошей, вилучених під час обшуків. Замість того щоб передати їх на відповідальне зберігання відповідно до процедури, він залишив кошти собі.

    Йдеться про гроші, які правоохоронці вилучили у 2024 році під час санкціонованих обшуків у Кам’янці-Подільському. Тоді було арештовано близько 2,5 млн гривень у різних валютах.

    Слідство встановило, що частину привласнених коштів колишній правоохоронець витратив на придбання автомобіля, а решту використав для власних потреб.

    Зникнення грошей виявили вже після його звільнення з поліції. Під час перевірки матеріалів кримінальних проваджень правоохоронці зафіксували нестачу арештованих коштів.

    За інформацією слідчих, намагаючись уникнути відповідальності, чоловік намагався частково повернути гроші через знайомих.

    У разі доведення вини в суді експравоохоронцю може загрожувати до 12 років позбавлення волі, конфіскація майна та заборона обіймати певні посади.

  • Схема з «фіктивними працівниками»: як посадовці отримували зарплату з бюджету

    Схема з «фіктивними працівниками»: як посадовці отримували зарплату з бюджету

    У Харкові викрили схему привласнення бюджетних коштів у комунальному підприємстві на суму майже 1,8 млн грн. За даними слідства, керівниця підприємства спільно з заступником та начальниками підрозділів організували незаконне оформлення чоловіків на вигадані посади, щоб уникнути їхньої мобілізації.

    За інформацією правоохоронців, «працівники» ніякої реальної роботи не виконували, але передавали службовим особам доступ до своїх банківських карток, на які щомісяця надходила заробітна плата. У результаті ці кошти незаконно перераховувалися посадовцям, які розподіляли їх між собою.

    Слідство встановлює усі обставини справи та перевіряє можливу причетність інших співробітників підприємства. Дії посадовців кваліфікуються як привласнення бюджетних коштів.

    Правоохоронці наголошують, що подібні схеми підлягають суворому покаранню згідно з чинним законодавством.

  • БЕБ викрило схему у сфері охорони здоров’я Одеси: депутатці Куценко оголосили нову підозру

    БЕБ викрило схему у сфері охорони здоров’я Одеси: депутатці Куценко оголосили нову підозру

    Депутатці від партії колишнього мера Одеси Геннадія Труханова «Довіряй ділам» Ірині Куценко (Єсенович) оголосили нову підозру. За версією слідства, у 2023–2024 роках вона організувала схему розкрадання бюджетних коштів, виділених на програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, гепатитам та наркоманії. Про це повідомило Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області.

    Слідчі встановили, що, будучи членом постійної комісії з питань охорони здоров’я Одеської міськради, Куценко діяла у змові з шістьма особами, серед яких посадові особи КНП «Центр профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом» та співробітники Департаменту охорони здоров’я міськради. Загалом підозрювані отримали 7,5 мільйона гривень бюджетних коштів для реалізації міської програми.

    За даними слідства, учасники схеми складали акти виконаних робіт, у яких штучно завищували кількість осіб, яким нібито була надана допомога, а також включали послуги, що фактично не виконувалися. Один із ФОПів, який використовувався у програмі, був створений родичами Куценко, що, за даними слідства, дозволяло привласнювати частину бюджетних коштів. Загальний встановлений збиток становить понад 2,2 мільйона гривень.

    Сімом учасникам, включно з депутаткою, оголошено підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 3 ст. 28 (злочин, учинений організованою групою), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах). Слідство продовжується.

    Для забезпечення відшкодування збитків суд наклав арешт на нерухомість і транспортні засоби фігурантів. Водночас, як повідомляють у БЕБ, депутатка заздалегідь переоформила своє майно на дітей — це сталося ще влітку 2025 року.

  • Начальниця Одеського ДМС Олена Погребняк рік за роком оформляла майно на родичів

    Начальниця Одеського ДМС Олена Погребняк рік за роком оформляла майно на родичів

    За даними антишахрайського проєкту “190”, який проаналізував декларації та відкриті реєстри, начальниця Головного управління ДМС в Одеській області Олена Погребняк фігурує в кількох епізодах, що викликають запитання щодо походження майна та законності окремих рішень.

    У 2019 році Державне бюро розслідувань повідомило про підозру Погребняк і її першому заступнику Івану Безкищенку у привласненні майже 1 млн грн: слідство встановило, що посадовці нібито були в змові з підрядниками й у документах щодо виконаних ремонтних робіт внесли неправдиві відомості, за якими з бюджету перерахували кошти. Попри ризики кримінальної відповідальності та можливі фінансові санкції, справу, за даними розслідування, «швидко» забули, а Погребняк залишилася на посаді; безкищенка звільнили наприкінці 2024 року.

    У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

    У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

    Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

    Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.

  • Віце-президент Федерації регбі Бихов підозрюється у привласненні бюджетних коштів

    Віце-президент Федерації регбі Бихов підозрюється у привласненні бюджетних коштів

    Віце-президент Федерації регбі України та помічник народної депутатки від «Слуги Народу» Марії Мезенцевої-Федоренко Роман Бихов опинився у центрі скандалу через можливе привласнення коштів, виділених на розвиток молодіжного регбі в Харківській області.

    За інформацією з відкритих джерел, гроші, які мали бути спрямовані на підготовку збірної України з регбі-7 (дівчата U18) до чемпіонату Європи, опинилися у кишені чиновника. Натомість сам Бихов активно інвестував десятки тисяч доларів у власне нове захоплення – мотоперегони.

    Навчально-тренувальний збір для спортсменок відбувся в липні 2025 року в Одесі, а чемпіонат проходив у Будапешті з 18 по 20 липня. Україну представляли дівчата з кількох областей, зокрема й Харківщини, фінансування яких мало здійснюватися коштом місцевого бюджету. Але замість підтримки юних спортсменок, гроші були витрачені не за призначенням. Дівчата вирушили на турнір завдяки спонсорам та державним субвенціям.

    Додаткове обурення викликала поїздка самого Бихова: він оформив закордонне відрядження за державний кошт, однак змагань так і не відвідав. Поки українські регбістки боролися за результат, чиновник обирав швидкість і комфорт власного хобі.

    Попри це, вже 16 липня 2025 року його включили до складу третейських суддів Спортивного арбітражного суду при НОК України. Така кадрова політика лише підкреслює, що для частини спортивних функціонерів власні інтереси залишаються важливішими за розвиток українського спорту.

  • Двох прокурорів підозрюють у фіктивній інвалідності та привласненні понад 1,5 млн грн

    Двох прокурорів підозрюють у фіктивній інвалідності та привласненні понад 1,5 млн грн

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення з посад двох працівників прокуратури, які оформили собі фіктивну інвалідність для отримання пенсійних виплат.

    Йдеться про прокурора Кам’янець-Подільської окружної прокуратури Сергія Наконечного та прокурора Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури Тараса Горобця. У 2020 році обидва домоглися встановлення II групи інвалідності, що дозволило їм отримати статус пенсіонерів та оформити виплати.

    За цей час Наконечний отримав понад 1 млн грн пенсії, а Горобець — 477 тис. грн.

    Розслідування встановило, що Наконечний спочатку намагався оформити пенсію за вислугу років, однак отримав відмову. Після цього він тиснув на лікаря-хірурга місцевої лікарні, наполягаючи на госпіталізації та діагнозі, який забезпечував підстави для направлення на МСЕК.

    У результаті Кам’янець-Подільська міжрайонна МСЕК безпідставно встановила йому довічну II групу інвалідності. Подібна ситуація відбулася й із прокурором Горобцем, якого також визнали інвалідом II групи.

    У 2025 році перевірка показала, що обидва прокурори фактично здорові. Інвалідність їм скасували, а щодо медиків, які ухвалювали відповідні рішення, відкрили кримінальні провадження. Підозри у службовому підробленні отримали експерт-терапевт Кам’янець-Подільської МСЕК та голова Черкаської обласної МСЕК.

    Самі ж прокурори підозрюються у шахрайському привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах. Наразі їх вина не доведена у суді.

    У поясненнях до КДКП Наконечний і Горобець заявили, що не вважають свої дії порушенням. Вони наполягали, що дійсно мають певні проблеми зі здоров’ям, але не знали, чи відповідають їхні стани вимогам для отримання інвалідності. Горобець заперечив будь-який тиск на медиків і припустив, що порушення могли допустити саме працівники МСЕК.

    Попри це, КДКП ухвалила рішення про звільнення обох прокурорів із посад.

  • У Гатному розслідують схему з розкрадання 120 мільйонів на будівництві ЦНАПу та Центру безпеки

    У Гатному розслідують схему з розкрадання 120 мільйонів на будівництві ЦНАПу та Центру безпеки

    Правоохоронці розслідують можливу масштабну корупційну схему під час будівництва двох об’єктів у Гатненській громаді Київської області — Центру надання адміністративних послуг у селі Гатне та Центру безпеки у селі Віта-Поштова.

    За інформацією слідства, у фокусі кримінального провадження № 72024111100000031, відкритого Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки у Київській області за ч. 4 ст. 191 КК України, перебувають посадові особи Гатненської сільради та керівництво ТОВ «УСБ» (ЄДРПОУ 42613505). Їх підозрюють в організації схеми привласнення коштів місцевого бюджету.

    У 2024–2025 роках ТОВ «УСБ» отримало контракти на понад 120 млн грн, попри те, що їхні пропозиції були дорожчими за конкурентів. Наприклад, у тендері на будівництво ЦНАПу було відхилено дешевшу пропозицію від ТОВ «Александр і Я», що, на думку слідства, може свідчити про фіктивну конкуренцію.

    Перевірка кошторисів виявила значне завищення цін на матеріали. Так, плитка для підлоги була закладена у проєкті по 2 200 грн за квадратний метр, тоді як ринкова вартість не перевищує 880 грн. Загальна сума ймовірних переплат за обома об’єктами сягає 9,5 млн грн. Також є підозри, що тендерна документація могла бути спеціально адаптована під конкретного виконавця.

    Слідчі з’ясовують коло причетних осіб, перевіряють дотримання тендерних процедур, обґрунтованість технічних рішень, обсяг фактично виконаних робіт та можливі механізми відмивання коштів, здобутих незаконним шляхом.

    Якщо провину фігурантів буде доведено, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Слідчі ДБР розслідують привласнення державних грошей військовим бухгалтером

    Слідчі ДБР розслідують привласнення державних грошей військовим бухгалтером

    На Житомирщині викрили військового бухгалтера, який привласнив понад 800 тисяч гривень із зарплатного фонду військової частини. Про це повідомляє Державне бюро розслідувань.

    За даними слідства, протягом семи місяців посадовець вносив до фінансової документації неправдиві відомості, нібито нараховуючи одному з військовослужбовців додаткові виплати. Водночас кошти, які мали йти на ці виплати, насправді перераховувалися на особистий банківський рахунок бухгалтера.

    Таким чином зловмисник привласнив понад 800 тисяч гривень державних коштів. Слідчі зараз працюють над поверненням вкрадених грошей до державного бюджету.

    За фактом привласнення майна в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану бухгалтеру повідомлено про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Йому загрожує покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Поліція оголосила підозру власнику «Автомагістраль-Південь» за розкрадання 240 мільйонів на водогоні

    Поліція оголосила підозру власнику «Автомагістраль-Південь» за розкрадання 240 мільйонів на водогоні

    Поліція висунула підозру власнику одного з найбільших інфраструктурних підрядників України — компанії «Автомагістраль-Південь». Йдеться про привласнення понад 240 мільйонів гривень на стратегічному проєкті з будівництва магістрального водогону після підриву Каховської ГЕС.

    За інформацією правоохоронців, підозру отримав Олександр Бойко — фактичний власник компанії. Слідство вважає, що він разом із топменеджерами фірми, чиновниками підконтрольних структур і консультантом реалізував схему масштабного завищення вартості будівництва водогону Інгулець — Південне водосховище, який мав забезпечити Кривий Ріг водою.

    У чому суть оборудки: трубну продукцію перепродавали через підконтрольні компанії з націнкою до 50%. Частину коштів, за версією слідства, виводили через фіктивні фірми та обготівковували. Загальна сума збитків, ймовірно, перевищує 240 мільйонів гривень і може зрости до кількох мільярдів.

    Поліція вже провела понад 50 обшуків у рамках розслідування. П’ятьом учасникам схеми повідомлено про підозру. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Реакція компанії очікувана: у «Автомагістраль-Південь» заперечують усі звинувачення, заявляючи, що обʼєкт зданий, а справа — це нібито спроба «віджиму бізнесу» і перерозподілу ринку.

    Однак історія з цією компанією — не нова. З часів «Великого будівництва» «Автомагістраль-Південь» — флагман дорожніх підрядів, близький до Кирила Тимошенка. У 2022–2023 роках компанія розширила портфель держзамовлень, отримуючи сотні мільйонів гривень на фортифікаційні споруди, критичну інфраструктуру та відновлення об’єктів.

    Попри репутаційні втрати та серію скандалів, структура продовжувала вигравати тендери. Але тепер, схоже, коло замкнулося — і правоохоронці взялися за найгучнішого гравця інфраструктурного ринку.

  • Суд відкрив справу: у Полтавській громаді дрони купували вдвічі дорожче

    Суд відкрив справу: у Полтавській громаді дрони купували вдвічі дорожче

    Октябрський районний суд Полтави зобов’язав спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону розпочати кримінальне провадження через можливе привласнення бюджетних коштів під час закупівель квадрокоптерів Градизькою селищною радою. Йдеться про частину 4 статті 191 Кримінального кодексу — розтрата або привласнення в особливо великих розмірах.

    Ще в лютому заявник подав скаргу на закупівлі дронів DJI Mavic 3T і 3E у 2023–2024 роках. За його інформацією, рада придбала техніку через Prozorro за суттєво завищеними цінами — від 193 до 210 тис. грн за одиницю у компанії ТОВ «Груп Інтрейд». Для порівняння: в інших громадах аналогічні дрони закуповували за 108–168 тис. грн, а на ринку вартість стартує від 65 тис. грн.

    Усього Градизька селищна рада витратила:

    • 1,596 млн грн на 8 дронів DJI Mavic 3T у ТОВ «Груп Інтрейд»,

    • 287 тис. грн на 2 дрони DJI Mavic 3E у ТОВ «Головна Мануфактура».

    Заявник також вказує, що аналогічні моделі купували у ФОП і ТОВ «Дроніка» по 79–84 тис. грн, що вдвічі дешевше. Це може свідчити про навмисне завищення цін і виведення бюджетних коштів.

    ТОВ «Груп Інтрейд» зареєстровано в Дніпрі, її власник — Ісмаілов Еміль Мубарізович. З 25 червня 2024 року компанія включена до чорного списку АМКУ, однак це не завадило їй надалі постачати обладнання військовим.

    ТОВ «Головна Мануфактура», ще один фігурант закупівлі, нині належить громадянину Туреччини. До цього її засновником був Ігор Селезньов, а директором — Андрій Ткаченко.

    Спеціалізована прокуратура спершу відмовилася вносити дані до ЄРДР, фактично порушивши вимоги ст. 214 КПК України. Суд визнав бездіяльність необґрунтованою й зобов’язав відкрити кримінальне провадження.